Исследование мирового рынка производителей твердотельных носителей информации



Сторінка1/12
Дата конвертації18.04.2016
Розмір2.12 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ІІ Всеукраїнська науково-технічна конференція студентів та аспірантів



10 квітня 2009 р.

м. Київ, Україна





Київ

2009

СЕКЦІЯ 1

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА НАВІГАЦІЙНИХ ПРИЛАДІВ І СИСТЕМ

УДК 621.45:629.78



Е.А. Степанов, Н.И. Бурау д.т.н., проф., зав. кафедры

Национальный технический университет Украины «КПИ»

ИССЛЕДОВАНИЕ МИРОВОГО РЫНКА ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ ТВЕРДОТЕЛЬНЫХ НОСИТЕЛЕЙ ИНФОРМАЦИИ

На современном этапе развития науки и техники старые технологии хранения информации являются реальным ограничением для решений многих информационных задач. В истории наблюдается тенденция замены материалов передачи данных, от простейших рисунков и до технически сложных устройств, состоящих из многочисленного количества деталей. Человек задался вопросом сконструировать долгосрочный способ передачи информации для использования в качестве хранилища данных, что и привело к созданию книги. В дальнейшем возникает необходимость не только сохранения, но обработки имеющейся информации. С появлением вычислительных машин человек применяет в качестве носителя информации перфокарту и магнитную пленку. К сожалению, последние были не долговечны и передавали недостаточное количество данных. Уменьшение ЭВМ до размеров бытовых приборов привело к их широкому применению для задач различного уровня. Для данных использовали оптические диски СD и сложное механо - электрическое устройство HDD (винчестер). Проблемой дисков является сложность подготовки к роботе с ними, а также легкость повреждения информации. Винчестер, не смотря на все усовершенствования, до сегодняшнего времени подвержен износу из-за хрупкости носителя и его сложности в изготовлении. На смену пришли носители информации, представляющие собой микроплаты из транзисторов, соединенных в соответствии с определенным алгоритмом. Проблемой стало создание подобных схем, содержащих большое количество информации. Тем не менее, достоинство данной конструкции привело к развитию технических возможностей, что, в конечном итоге позволило создать устройства твердотельных энергонезависимых носителей информации.

Внедрение твердотельных носителей информации произвело к появлению новой ниши, ведущие мировые компании–разработчики микропроцессорной техники предлагают новые разработки таких устройств. Устройства имеют различное применение и распространение, они отличаются архитектурой, способом переноса и хранения данных. В докладе анализируются изделия компаний Atmel, STMicroelectronics, Transcend, Samsung, Fujitsu и др., которые разработали устройства основанные на Flash , SRAM, NVRAM , PSM, EPROM и SERIAL NVM памяти, надежно защищающие информацию и применяющиеся в различных отраслях.

УДК 621.45:629.78



І.М. Леонтьєв, , Н.І Бурау, д.т.н., проф., зав. кафедри

Національний технічний університет України «КПІ»

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА АРХІТЕКТУРА FLASH – ПАМ‘ЯТІ

На сьогоднішній день у світі йде швидке впровадження інформаційних технологій в системи керування повітряним рухом. Дана робота безпосередньо стосується впровадження сучасних накопичувачів інформації на переносних носіях, типу Flash – пам‘яті. Flash-пам’ять – це особливий вид енергонезалежної з можливістю перезапису напівпровідникової пам’яті. На відміну від багатьох інших типів напівпровідникової пам’яті, комірка Flash-пам’яті не містить конденсаторів, а складається з одного транзистора особливої архітектури.

Історично Flash-пам’ять походить від ROM (Read Only Memory) пам’яті і функціонує як RAM (Random Access Memory). Flash-пам’ять (Flash Erase EEPROM) використовує відмінний від EEPROM тип комірки – транзистора. В останнє десятиріччя у світі випускаються мікросхеми Flash-пам’яті, в яких одна комірка зберігає два біта інформації. Така технологія зберігання двох і більше біт в одній комірці отримала назву багаторівневої комірки - (MLC - Multi Level Cell). В технології MLC використовується аналогова природа комірки пам’яті.

Найбільше розповсюдження отримали мікросхеми з організацією зв’язків між комірками Flash-пам’яті по типу NOR і NAND.

У архітектурі NOR комірки працюють у спосіб, подібний до EPROM. Вона є єдиним типом пам’яті, що працює на двох різних напругах. Найбільш пристосована для зберігання коду програм (PC BIOS, сотові телефони), є найкращою заміною звичайному EEPROM.

Найбільш придатним для застосувань, що орієнтовані на блочний обмін, та в якості замінника жорстких дисків, є тип пам’яті NAND (доступ довільний, але невеликими блоками (кластерами), послідовний інтерфейс).

Архітектура AND забезпечує послідовний доступ до комірок, це дещо нагадує NOR і NAND, комбінуючи їх найкращі властивості. Тип пам’яті DiNOR також комбінує властивості NOR і NAND. Доступ до комірок довільний, використовується особливий метод стирання даних, який попереджує перепалювання комірок, що сприяє збільшенню довговічності пам’яті.

Нещодавно з’явились мікросхеми Flash-пам’яті, що забезпечують одночасні запис та стирання (RWW - Read While Write или Simultaneous R/W) у різні блоки пам’яті.

У доповіді проаналізовано особливості організації та архітектури Flash-пам’яті, загального принципу їх роботи.

УДК 629.78.05.001.2



М.В. Голуб,студент; Ю.В. Степанковський, к.т.н., доцент

Національний технічний університет України

Київський Політехнічний Інститут, м. Київ, Україна



ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ МОМЕНТНОГО МАГНІТОПРИВОДА
Метою дослідження являється порівняльний аналіз по масі та енергоспоживанню виконавчих органів моментного магнітопривода (ВО ММ).

В даний час використовуються різні системи орієнтації штучного супутника Землі (ШСЗ). Системи з реактивними двигунами мають найбільші функціональні можливості, але вони не можуть бути використані для довготривалих задач, тому що використовують робоче тіло, яке не відновлюється. Одним із варіантів керування орієнтацією ШСЗ являється використання ММ, що використовує для своєї роботи електричну енергію, яку можна поповнювати за рахунок сонячних батарей. Оскільки маса і енергоспоживання системи орієнтаціє є досить обмеженими, то постає задача мінімізації маси та енергоспоживання.

Проведено порівняльній аналіз котушок без сердечника та електромагнітних ВО ММ, при цьому порівняння проводилось по потрібній масі. Враховувалось, що потрібна маса включає і еквівалентну масу джерела живлення.

Розглянуто методику розрахунку ВО ММ у вигляді котушки без сердечника, в результаті чого було отримано розрахункові співвідношення, які дозволяють обчислити масу та енергоспоживання.

Для електромагнітних ВО ММ на основі кривих намагнічування матеріалів проведено розрахунки маси та енергоспоживання для трьох матеріалів сердечника – пермалоя 50Н, пермендюра та електротехнічної сталі, на основі створеного програмного забезпечення. Показано, що з точки зору мінімізації сумарної маси системи доцільно працювати на ділянці перегину кривої намагнічування, для сучасних характеристик сонячних батарей.

В процесі дослідження показано, що з точки зору потрібної маси електромагнітні ВО ММ не мають великих переваг над котушками без сердечника, але в процесі удосконалення сонячних батарей цей висновок може бути переглянутим.



Ключові слова: системи орієнтації, моментний магнітопривід, штучний супутник Землі, крива намагнічування.

УДК624.04:681.3



Ю.В. Кльофа, Н.І. Бурау, д.т.н., проф., зав. кафедри

Національний технічний університет України «КПІ»

МОДЕЛЮВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД

Проблема безпечної експлуатації інженерних об’єктів стає з кожним роком все актуальнішою. Це пов’язано з тим, що їх старіння відбувається швидше, ніж оновлюється діагностична техніка та створюються методики проведення діагностичних робіт. Тому для складних інженерних споруд актуальною задачею є створення їх динамічних моделей та встановлення залежностей параметрів, що характеризують їх технічний стан (ТС) від множини параметрів пошкоджень, які зароджуються та розвиваються в елементах конструкцій споруд.

В загальному випадку в якості діагностичних моделей складних об’єктів використовують системи алгебраїчних чи диференціальних рівнянь, регресійні, логічні співвідношення, функціональні та структурні схеми, що дозволяють пов’язати параметри ТС з вібраційними чи віброакустичними характеристиками об’єкту.

Для розв’язання проблеми прямого динамічного розрахунку конструкцій використовують два основних методи: пряме інтегрування та розкладання за власними формами. Метод розкладання за власними формами застосовується тільки в рамках лінійного розрахунку, а методи ж прямого інтегрування носять загальний характер і можуть застосовуватись для розв’язання всіх задач динамічного розрахунку конструкцій. Діагностична модель об‘єкту повинна встановити функціональну залежність між простором станів об’єкту та простором діагностичних ознак.

На сьогоднішній день для моделювання багатьох інженерних споруд використовується метод скінченних елементів; оскільки просторова дискретна трьохвимірна розрахунково-динамічна модель, яка застосовується в ньому, здатна найбільш повно врахувати всі особливості реального об’єкту при врахуванні багатьох факторів: конструктивних навантажень, взаємозвя’зків між елементами, сейсмічного впливу та ін. Причому, моделювання складних просторових об’єктів в основному проводиться за методом вільних коливань, який дозволяє визначати власні форми та частоти коливань, області найбільших напружень, що є необхідною інформацією для розробки методів і засобів визначення технічного стану контрольованих об‘єктів. В роботі представлені результати моделювання окремих елементів конструкцій (балки, перекриття) за методом скінчених елементів. Отримані результати дозволяють визначити параметри напружено-деформованого стану елементів конструкцій, оцінити поточний ТС та запропонувати методи його контролю.
УДК 621.45:629.78

І. В. Єщенко, Н.І. Бурау, д.т.н., проф., зав. кафедри

Національний технічний університет України «КПІ»

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ У НАКОПИЧУВАЧАХ ТИПУ FLASH-ПАМ‘ЯТІ
Невід‘ємною частиною систем реєстрації та обробки навігаційної і діагностичної інформації сучасних літальних апаратів (ЛА) є накопичувачі інформації. Розвиток та вдосконалення систем керування і діагностики ЛА висувають такі вимоги до накопичувачів інформації: максимальний корисний об‘єм, мінімальні габаритні розміри, повинен забезпечувати зберігання всього прийнятого інформаційного потоку, внутрішній контроль справності та якості записаної інформації.

Реалізація такого накопичувача може бути виконана на основі Flash-пам‘яті. Для цього необхідно дослідити існуючі на сьогоднішній день у світі технічні рішення та алгоритми із збереження інформації на твердо тільних переносних носіях, провести аналіз переваг та недоліків, проаналізувати можливості відновлення файлової структури при частковому пошкодженні. До найбільш поширених на практиці карт пам‘яті відносяться CompactFlash (CF), MultiMedia Card, SD Card, Memory Stick, SmartMedia, ХD-Picture Card, PC-Card (PCMCIA чи ATA-Flash).

Усі пристрої Flash-пам’яті мають обмеження по кількості циклів перезапису. Іноді операційні системи (ОС) комп‘ютерних пристроїв виконують запис даних в одну й ту саму область, що призводить до більшого виробітку ресурсу окремих секторів пам‘яті.

Фізичне пошкодження призводить до пошкодження транзисторів, з яких складаються елементарні комірки пам‘яті – кластери. В такому разі першим кроком відновлення може бути форматування Flash-пам’яті. Якщо порушена файлова структура USB Flash-пам‘яті, то для відновлення інформації зчитується образ носія, проводиться аналіз і сканування для відновлення файлової структури. Переважна більшість випадків зникнення інформації з носіїв Flash-пам’яті пов‘язані з пошкодженням логічної структури даних. Для відновлення інформації використовуються спеціальні реанімаційні утиліти.

В доповіді наведено результати аналізу сучасних переносних носіїв інформації типу Flash-пам’яті, порівняльний аналіз найбільш поширених карт пам‘яті: CompactFlash (CF), MultiMedia Card, SD Card, Memory Stick, SmartMedia, ХD-Picture Card, PC-Card (PCMCIA чи ATA-Flash). Наведено дані про сучасні програмні продукти, які використовуються для відновлення файлової структури та перенесення інформаційних файлів у разі часткової втрати працездатності Flash-мікросхем.

УДК 531.383



О.В. Кривицький, студент, Ю.М. Рудик, кандидат технічних наук.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна

МОДЕРНІЗАЦІЯ ГІРОСКОПІЧНОГО БЛОКУ ТАНКОВОГО СТАБІЛІЗАТОРА

Проведено аналіз конструкції танкового гіростабілізатора.

На основі проведеного аналізу конструкції гіростабілізатора, були розроблені методи підвищення точності системи стабілізації.

Проведена модернізація конструкції блоку шляхом застосування сучасної елементної бази.

Системи гіроскопічної стабілізації різних видів використовуються в навігаційних приладах та системах управління літаків і кораблів, а також в системах орієнтації антен, телескопів та інших приладів, встановлених на рухомих об’єктах та об’єктах військової техніки.

У даній роботі, в якості системи гіроскопічної стабілізації, була розглянута система автоматичного регулювання, яка забезпечує на рухомому об’єкті збереження орієнтації деякого тіла (платформи) відносно системи координат, осі якої деяким чином орієнтовані у просторі. Також було складено та детально розглянуто рівняння руху одноосьового індикаторного гіростабілізатора, оцінено похибку стабілізації та похибку викликану моментом сил сухого тертя, виконана оцінка вимог до параметрів та запасу стійкості системи стабілізації, забезпечена необхідна точність при заданих показниках якості процесу регулювання, побудована бажана ЛАХ системи стабілізації. Розглянуті особливості роботи системи стабілізації з датчиками кутової швидкості.



Ключові слова: одноосьовий індикаторний гіростабілізатор, система гіроскопічної стабілізації.

УДК 681.515.2



Патратій В., студент; Богом 'я В.І., к.т.н., с.н.с.,

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна

ОПЕРАТОРНИЙ МЕТОД АНАЛІЗУ Й СИНТЕЗУ ЛІНІЙНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ

Коригувальні пристрої забезпечують необхідну точність системи та прийнятний характер перехідних процесів, тобто якість регулювання.

Застосування коригувальних пристроїв спрямовано на введення в алгоритм керування похідних та інтегралів від помилки й зовнішніх впливів. При цьому диференціювання й інтегрування може здійснюватися або у всьому частотному діапазоні роботи системи, або на деякому його інтервалі.

Найбільш універсальним і ефективним методом підвищення точності є збільшення загального коефіцієнта підсилення системи автоматизованого керування. Це можна зробити за рахунок введення в систему додаткових підсилювачів. Однак при збільшенні загального коефіцієнта підсилення система наближається до границі стійкості. При деякому граничному значенні коефіцієнта підсилення система може стати нестійкою. Таким чином, корегуючі пристрої повинні не тільки збільшити коефіцієнт підсилення системи, але й одночасно підвищувати запас стійкості.

У роботі було проведено аналіз об’єкту керування; отримано рішення задачі стабілізації, у тому числі побудовано передатна функція коригувального пристрою; синтезовано система автоматизованого керування; за допомогою програми Matlab побудована електронна модель коригувального пристрою та проведено дослідження розробленої системи керування.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка