Іппо кмпу ім. Б. Д. Грінченка Викладання трудового навчання у 2008-2009 навчальному році



Скачати 113.55 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір113.55 Kb.


Надія Іванівна Боринець,

доцент кафедри

природничо-математичної

освіти і технологій

ІППО КМПУ ім.Б.Д.Грінченка
Викладання трудового навчання

у 2008-2009 навчальному році
У 2008-2009 навчальному році особливої уваги вчителів потребують питання:


  • організація викладання трудового навчання в школі;

  • особливості викладання предмета у 8 класі (за програмою 12-річної школи);

  • упровадження методу проектів у викладання предмета та в позакласну роботу з трудового навчання;

  • конструювання уроку трудового навчання;

  • організація роботи з обдарованими дітьми.




  1. Організація викладання трудового навчання в школі

Викладання предмета у 5-7 та 9-11 кл. буде здійснюватись за тими ж навчальними планами та програмами, що і в минулому навчальному році.

Учні 8 кл. вивчатимуть предмет за програмами для 12-річної школи (лист Міністерства освіти і науки України від 23.12.2004р. №1/11-6611).

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 07.05.07 р. № 357, у всіх загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування та форм власності на вивчення трудового навчання відводиться:

у 5 та 6 кл. – 1 год на тиждень,

у 7 та 8 кл. – 2 год на тиждень.

Учні 10-11 кл., які навчаються в класах універсального профілю, згідно з Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженими наказом МОН України № 306 від 20.05.2003р. (Інформаційний збірник МОН України № 10, 2003 р.), вивчатимуть предмет у обсязі 2 год на тиждень.

Учні 10-11 кл., які навчаються в класах технологічного профілю, вивчатимуть трудове навчання (технології) 5 (6) год на тиждень. У 11 кл. 1 год на тиждень відведено на вивчення креслення як окремого предмета.

Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів (для міських шкіл).

Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних класів; наступних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; за бажанням учнів.

Особливості організації навчального процесу визначаються двома варіантами програми: перший варіант – для дівчат, другий – для хлопців.

Якщо група змішана, то для навчання можна обрати один із вказаних варіантів програми (за згодою учнів) або поєднати два варіанти. У такому разі необхідно дотримуватись співвідношення навчального матеріалу, яке має залежати від контингенту учнів у класі, матеріальної бази шкільних майстерень, регіональних умов та спеціалізації вчителя. При плануванні уроків (занять) треба враховувати фізіологічні особливості дівчат і хлопців, їхні інтереси та нахили.

У залежності від матеріально-технічної бази та регіональних особливостей учитель може змінювати розподіл кількості годин за розділами і темами навчальної програми (до 20 відсотків).

У загальноосвітніх навчальних закладах, у яких щодо вивчення трудового навчання є труднощі, пов’язані з повною відсутністю належного навчального обладнання, заняття слід проводити на базі професійно-технічних училищ, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, навчальних майстерень інших загальноосвітніх навчальних закладів. У такому випадку уроки проводить учитель того навчального закладу, на базі якого проходять заняття. При цьому потрібно забезпечити безпечне пересування учнів до місця проведення занять і у зворотному напрямі.

З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 кл. запроваджується допрофільне навчання. У 8-9 кл. учні повинні мати можливість глибше познайомитися з різними профілями та напрямами навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.

Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спрямувань, за якими може здійснюватися навчання (лише професійну підготовку заклади системи загальної середньої освіти надають за 54 професіями). Ознайомити учнів з усіма варіантами технологічного профілю неможливо, тому основні зусилля потрібно спрямувати на ті напрями, які поширені в певних регіонах та популярні в навчальних закладах, що упроваджують технологічний профіль навчання.

Зазначені курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 і навіть 70 год і вивчатися як у 8, так і 9 класах. Програми курсів друкуються на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання».

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 кл. технологічного та фізико-математичного напрямів (1 год. на тиждень).

У перехідних навчальних планах для 11-річної школи передбачено можливість вивчення креслення окремо або інтегровано з іншими предметами. Якщо креслення викладається у 8-9 кл. як окремий предмет, на його вивчення використовуються години з варіативної складової навчального плану (в обсязі, передбаченому навчальними програмами). У 8-11 кл. креслення може вивчатися поглиблено (як профіль трудового навчання). Міністерством освіти і науки України рекомендовано програму “Креслення. 8-11 класи” (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004) і “Технічне креслення” для професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів (В.К.Сидоренко. Львів: Оріяна-Нова, 2000).

При вивченні предмета слід користуватися підручниками, посібниками та навчально-наочними матеріалами, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Для використання в навчальному процесі та оформленні навчальних кабінетів рекомендується використовувати комплекти таблиць «Безпечні прийоми роботи в навчальних майстернях», «Послідовність виконання творчих проектів» видавництва «Станиця».




  1. Особливості викладання предмета у 8 класі

Викладання трудового навчання у 8 класі буде здійснюватися за програмою 12-річної школи, розрахованою на 70 год (дві год на тиждень).

Час розподілено так: на вивчення обов’язкового програмового матеріалу визначено 52 год, тоді як 18 год відведено на виконання проекту. Проектно-технологічну діяльність учнів можна організувати на основі засвоєного протягом року програмового матеріалу або ж скористатись іншим варіантом: вивчаються нові технології і паралельно учні виконують творчий проект з використанням як здобутих раніше знань, так і нових знань та вмінь.

Учитель має скласти й запропонувати восьмикласникам теми проектів. Теми учні можуть запропонувати й самостійно.




  1. Упровадження методу проектів у викладання предмета та в позакласну роботу з трудового навчання

Основою вивчення змісту програм трудового навчання є проектний метод навчання. Про значення методу проектів у викладанні трудового навчання неодноразово йшлося в методичних рекомендаціях, надрукованих на сторінках фахових видань: журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та газети «Трудове навчання».

Застосування проектного методу навчання дає можливість приділити особливу увагу розвиткові в учнів творчого і критичного мислення, вміння опрацьовувати інформаційні джерела, працювати з різними видами проектно-технологічної документації; формувати в учнів навички проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми, інструменти, обладнання тощо.

Виконання проекту можна поділити на кілька етапів: організаційно-підготовчий, технологічний, заключний. На кожному етапі вирішуються відповідні завдання.

Учні повинні обрати об’єкт технологічної діяльності, який має практичне застосування; обґрунтувати свій вибір; ознайомитись із подібними виробами на основі різних інформаційних джерел, проаналізувати їх, вказати їхні переваги та недоліки; створити ескіз майбутнього власного виробу, виконати художнє конструювання, технічне конструювання; дібрати матеріали; визначити послідовність технологічних операцій; дібрати інструменти, обладнання; виготовити виріб; проаналізувати й оцінити процес і результат праці; розрахувати собівартість виробу; виконати нескладні маркетингові дослідження; оформити пояснювальну записку.

Під час виконання учнями проектів особливу увагу треба звернути на те, щоб працюючи з різними інформаційними джерелами, учні не шукали виріб для відтворення або наслідування, а знайомилися з аналогами задуманого виробу. Наприклад, якщо учень захотів виготовити стільчик, а їх існує сотня варіантів, він має ознайомитися з виробами за каталогами, журналами і т.ін., тоді внести в уже існуючі конструкції власний творчий елемент: змінити колір, розмір, оздоблення тощо. Лише в такому разі, за умови дотримання всіх інших вимог, можна вважати, що йдеться про творчий проект.

Метод проектів варто застосовувати і в 9-11 кл., де навчання ведеться за програмами 11-річної школи. Під час вивчення основної (стабільної) частини програми необхідно сформувати в учнів рівень знань і вмінь, який міг би забезпечити самостійну проектно-технологічну діяльність у процесі засвоєння варіативної частини програми. Отже, незалежно від того, за якою програмою здійснюється викладання, навчання має базуватися на проектно-технологічній діяльності.

У позакласній роботі (проведенні предметного тижня, гурткової роботи, конкурсів майстерності, туристичних походів) також варто зацікавлювати учнів розробкою й виготовленням різноманітних виробів (шкільної форми, іграшок, сувенірів тощо), створенням сценаріїв свят, організацією походів і т.ін. з елементами дослідницько-пошукової роботи.


4. Конструювання уроку трудового навчання
На результативність уроку трудового навчання впливає його будова. Із введенням проектно-технологічного навчання конструюванню уроку слід приділяти серйозну увагу.

Формулюючи навчальну мету уроку (вона зазвичай складається з двох частин, оскільки передбачає не лише засвоєння учнями знань, а й формування в них практичних умінь і навичок), слід уникати дієслів навчити, засвоїти ознайомити, показати, продемонструвати. Уживаючи такі слова, учитель або бере на себе надто серйозні «зобов’язання» (навчити...), або зовсім ніякі (ознайомити, показати, розповісти...). Натомість формулювання мають звучати так: забезпечити засвоєння технології... (наприклад, вишивання «подвійним хрестиком»). Таке чітке й недвозначне формулювання стимулюватиме добирання таких форм, методів, прийомів, засобів навчання, які забезпечать високу результативність уроку.

З метою уроку необхідно ознайомити учнів. Для них її доцільно представити у вигляді визначених на урок завдань. Чітко сформульовані завдання краще записати на дошці (показати на плакаті, слайді), щоб школярі мали перед очима перелік того, чого мають навчитися і що виконати. Такі записи стануть у нагоді під час підбиття підсумків практичної роботи (організації рефлексії).

Ефективність уроку залежить і від чіткого визначення розвивальної та виховної його цілей.

Структурні елементи уроку (вони можуть змінюватись у залежності від його типу) такі:

I. Організаційний момент (перевірка підготовленості робочих місць, наявності робочого одягу).

II. Виявлення знань і вмінь учнів.

III.Актуалізація опорних знань учнів (чуттєвого досвіду, опорних умінь тощо).

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів (формування позитивного ставлення до навчальної діяльності на уроці).

V. Повідомлення теми уроку.

VI. Визначення мети (завдань) для учнів на урок.

VII. Вивчення нового матеріалу.

VIII. Осмислення учнями вивченого матеріалу.

IX. Формування умінь та навичок учнів.

Вимоги до практичної роботи.

1. Аналіз завдань практичної роботи.

2. Забезпечення учнів необхідними матеріалами та інструментами.

3. Дотримання правил безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічних вимог під час виконання завдань практичної роботи.

4. Самостійне виконання учнями завдань практичної роботи за інструкційними картками.

5. Контроль учителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вміннях учнів.

6. Здійснення вчителем поточного інструктажу (індивідуального, групового).

7. Організація самоконтролю та взаємоконтролю учнів.

8. Підбиття підсумків практичної роботи:


  • демонстрація кращих робіт;

  • аналіз недоліків та визначення шляхів їх усунення;

  • оцінювання результатів практичної роботи.

X.Рефлексія.

1. Що нового дізнались на уроці?

2. Чого навчились? Яку роботу виконали?

3. Які завдання були визначені на урок?

4. Наскільки реальні результати збігаються із завданнями, визначеними на урок?

5. Чому отримали саме такий результат на практичній роботі?

6. Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?

7. Де можна використати набуті знання та вміння?

XI. Мотивація оцінок, виставлення їх у журнал і щоденники.

XII. Завдання додому.

XIII. Прибирання робочого місця.
Особливе значення для проектно-технологічного навчання має рефлексія – усвідомлення учнями результатів власної діяльності на уроці та можливості застосування набутих умінь у подальшій діяльності.

Певною мірою цей етап замінив традиційний для планування уроку етап “Підбиття підсумків уроку”. Підбиваючи підсумки заняття, учитель та учні розмірковували, які завдання були визначені, чого учні досягли, а що не вдалось; де і як можна застосувати отримані знання та сформовані уміння. Конструюючи урок із застосуванням проектно-технологічної діяльності учнів, цей етап уроку доцільно назвати «Рефлексія».




  1. Робота з обдарованими дітьми

Упродовж останніх років на міському (ІІІ) етапі олімпіади з трудового навчання практикується творчий тур – діти виконують творчі проекти та їх захищають. Минулого навчального року виконані проекти захищали й учасники Всеукраїнського (ІV) етапу олімпіади з трудового навчання.

Результати міського (III) етапу олімпіади засвідчили, що далеко не всі учні 9-11 класів готові до виконання проектно-технологічній діяльності. Під керівництвом учителів вони виконували велику роботу як дослідницьку, так і з виготовлення об’єктів проектування. Та часто замість створення власної конструкції виробу на основі аналізу самостійно знайдених аналогів із внесенням умотивованих змін відбувався пошук виробу для виготовлення.

Під час індивідуальної роботи з обдарованими дітьми варто звертати увагу на глибину розуміння ними суті проектно-технологічної діяльності, формування в них умінь і навичок щодо оформлення відповідних документів, а також якості виготовлених об’єктів.

Цікавим підходом до підготовки учнів до участі у будь-якому етапі олімпіади є залучення до роботи з учнем кількох учителів або зі школи, або з району. Це дає можливість одне й те питання розглянути з різних сторін, по-різному розставляючи акценти.

На допомогу вчителям трудового навчання

Розроблено і підготовлено такі навчальні посібники, методичні рекомендації:




  1. Боринець Н.І. Орієнтовні календарно-тематичні плани і програми (обслуговуючі види праці), 7 клас. (Газета «Трудове навчання», № 1, січень 2008).

  2. Боринець Н.І. Орієнтовні календарно-тематичні плани і програми (технічні види праці), 7 клас. (Газета «Трудове навчання», № 1 ,січень 2008).

  3. Боринець Н.І. Творчий проект. 7 клас (обслуговуючі та технічні види праці (газета «Трудове навчання», № 2, лютий 2008).

  4. Боринець Н.І., Ходзицька І.Ю. Робочий зошит для вчителя трудового навчання (обслуговуючі види праці), 7 клас.

  5. Боринець Н.І., Ходзицька І.Ю. Робочий зошит для вчителя трудового навчання (технічні види праці), 7 клас.

  6. Лисюк А.В. Об’єкти праці (технічні види праці), 5 клас. (Газета «Трудове навчання»).

  7. Беркут Є.Г. Витинанка в шкільному курсі трудового навчання (календарно-тематичне планування та програма, зразки витинанок). (Газета «Трудове навчання»).

  8. Беркут Є.Г. Бісер у шкільному курсі трудового навчання (календарно-тематичне планування та програма, зразки виробів). (Газета «Трудове навчання»).

Останнім часом, у зв’язку з вивченням трудового навчання в 5 та 6 класах у обсязі однієї години на тиждень, часто йде мова про те, від чого можна відмовитись на уроках трудового навчання, щоб справитись з програмовим матеріалом. Як показує досвід учителів, відмовитись від якогось етапу уроку неможливо. Якщо відмовитись від виявлення знань учнів на уроці, то, по-перше, у батьків набагато зменшиться (або зовсім зникне) мотивація до вивчення їх дітьми трудового навчання, по-друге, учні не матимуть стимулу виконувати домашні завдання з трудового навчання. Тому вчитель трудового навчання, не зважаючи на обмаль часу на уроці, має добирати такі форми і методи виявлення знань учнів, щоб не забирати багато часу і виконати завдання, яке передбачає етап уроку «Виявлення знань учнів».



Відмовитись від інших структурних елементів не має сенсу, бо порушиться логічна структура уроку.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка