Інтерактивні технології на уроках математики у початкових класах




Скачати 387.9 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір387.9 Kb.



Інтерактивні технології на уроках математики у початкових класах

Зміст
Вступ ________________________________________________3

І.Використання інноваційні технології в початкових класах ______________________________________________________6

ІІ. Групова форма організації учнів на уроках математики ____12

ІІІ. Групова навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках математики як вид інтерактивної технології ________________14

Інтерактивні технології кооперативного навчання ___________20

Висновки _____________________________________________ 22

Література ____________________________________________ 23

Додатки ______________________________________________ 24

ВСТУП


За сучасних умов учень перетворився на суб'єкт повноправного на­вчання, від учителя вимагається чітке визначення дидактичної мети, без чого неможливе застосування тієї чи іншої моделі навчання. Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати — 90 % вашого успіху.

Інтерактивні технології навчання допоможуть здійснити на уроці організацію самостійної пізнавальної діяльності та активізацію творчих здібностей школярів. І все ж таки слід зазначити, що використання інтерактивних технологій не самоціль. Це лише спосіб створення умов, за яких учні залучаються до пізнавально-навчальної діяльності.

В інноваційній моделі особливу увагу приділено розвитку дитини, формуванню в неї соціально адаптованої поведінки - розвитку здатності до виживання у світі, якому притаманні риси інформаційного суспільства. Щоб досягнути поставленої в інноваційній моделі мети, необхідно відмовитися (хоча б частково) від предметної системи. Внаслідок цього навчання в інноваційній школі концентрується біля так званих "досвідних одиниць"(ситуацій реального суспільного життя, його проблем), метою створення яких є спроба об'єднати когнітивний досвід дитини та реальне життя.

Головна мета цієї моделі - особистісний розвиток дитини. Учня тут розглядають як особистість, що сама може впливати на зміст навчального курсу і обирати шлях навчання. Потреби та бажання учнів, особисті обставини їхнього життя, події, що відбуваються в класі та в навколишньому світі, вважають важливими аспектами навчальної програми. У даному разі дуже важливими є завдання соціалізації, тому учні вчаться один в одного. Вчителі намагаються пов'язати навчальний матеріал з реальністю, пізнавати світ разом з учнями, отже, учні повніше контролюють свої особисті долі.

Які ж основні характеристики інтерактивну?

Передусім - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона передбачає конкретні завдання. Одне з них створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність. Це робить продуктивним і сам процес навчання. Учитель міг передати весь обсяг відомої на той час інформації з будь-якого предмета своєму учневі. У сучасному світі ситуація кардинально змінилася. Неможливо одній людині знати все, навіть у якійсь вузькій царині знання. До того ж численні факти містяться в пам'яті комп'ютера. Учні ж повинні мати цілком інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти знайти потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й обстоювати особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Інноваційні технології потребують певної зміни життя класу, а також значної кількості для підготовки як учням, так і педагогові. Налаштуйте учнів на старанну підготовку до навчальних семінарів. Використовуйте спочатку прості інтерактивні методи - робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли у вас і учнів з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття проходитимуть набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу.

Використання інтерактивних технологій не самоціль. Це лише засіб для досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає змогу дійсно реалізувати особистісно зорієнтоване навчання.

Інтерактивні технології ( IT ) можна представити як різновид активних методів навчання. Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне навчання, навчання в співпраці), в якому і вчитель і учні є суб'єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. IT найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу до навчання. В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому IT найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистісних цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

Педагогічна технологія є комплексом спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних педагогові для виконання його професійних функцій, ефективного " інструментування" обраних методів навчання і виховання учнів, успішного подолання труднощів у сфері шкільних взаємин і можливості особистим прикладом впливати на вихованців.

Проблема взаємодії учасників виховного процесу досить гостра для проблеми сучасної школи, оскільки саме від уміння педагога правильно організувати взаємодію з учнями в різних видах навчально-виховної діяльності залежить реалізація гуманних і демократичних ідей педагогіки. Адже основою успіху виховної діяльності є характер і зміст взаємин між її учасниками.

І. Використання інноваційних технології у початкових класах

У Концепції загальної середньої освіти підкреслюється, що освіта XXI століття — це освіта для людини. Гуманістичні цінності освіти зумовили зміну авторитарно - дисциплінарної моделі навчання на особистісно зорієнтовану. Тому актуальним є навчання і виховання особистості, що базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку та самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвої мети.

Перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно зорієнтованим на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання. Соціалізація

не набуття людиною соціального досвіду та визначення нею ціннісних орієнтацій, потрібних для виконання соціальних ролей. Соціальна адаптація — це пасивне пристосування до соціального середовища, а соціальна інтеграція — це форма взаємодії індивіда з соціальним середовищем, яка передбачає його активне входження в соціум, готовність до самостійних рішень в ситуації вибору, здатність впливати на середовище, змінюючи його або змінюючи себе.

Особистісно орієнтований підхід у навчанні спирається на такі основні положення:

Учень завжди є суб'єктом, а не об'єктом навчання.

Основна мета навчання, окрім засвоєння учнем необхідних знань, умінь та навичок, — розвиток особистості учня як суб'єкта діяльності і соціальних стосунків.

Виходячи з цього, найважливіші педагогічні прийоми в особистісно орієнтованому навчанні ( додаток 1):

- Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що сприяє розкриттю суб'єктного досвіду учнів;

- Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;

- Стимулювання учнів до висловлювання, використання різних способів виконання опора на суб'єктний досвід учня—постійна актуалізація в процесі навчання вже набутого учнем досвіду;

- Тренінг суб'єктної діяльності - така побудова навчання на уроці, в темі, 8 предметному курсі, коли будь-яка діяльність учня набуває ознак усвідомленості, повноти, завершеності.

У центрі наших зусиль—інтереси школяра, тому технологія підготовки і проведення уроку має змінюватись: головними дійовими особами на ньому мають бути окремі діти, групи і клас у цілому. Вчитель—невидимий диригент, який вчасно вміє почути, помітити, допомогти, підтримати кожного, залучити до співпраці.

Найбільш ефективними на сьогодні є інтерактивні методи навчання. Інтерактивне навчання - навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогічних технологій на основі ефективності управління і навчального процесу.

Призначення інтерактивного навчання полягає в тому, щоб, по- перше, передати знання, по-друге, усвідомити цінність інших людей. Зміст роботи полягає не лише у знаннях, але й у способах мислення.

Виділені загальна мета та засоби організації особистісно зорієнтованого уроку мають бути конкретизовані вчителем залежно від призначення уроку, його тематичного змісту. Для ефективної співпраці учня і вчителя на уроці необхідно з самого початку, під час етапу орієнтації створити емоційний, позитивний настрій кожної дитини на подальшу роботу.

Діти, з яким настроєм ви прийшли на урок? (Показують картку).

А щоб був гарний настрій, треба потрудитися. Побажаємо один одному успіхів. Усміхніться своєму сусідові. Щоб урок пройшов цікаво, всі беремося до справи.

Етап орієнтації передбачає також створення умов для можливостей учнів зорієнтуватися у місці конкретного заняття в цілісному курсі, розділі, темі. Дня нього існують схеми, таблиці, опори, мовленнєва настанова.

Така підготовча робота зорієнтує дітей у подальшій праці і базується вже на особистому досвіді учнів.

Щоб на уроці виникло співробітництво, діти мають усвідомити й прийняти мету навчальної діяльності. Лише тоді для них це набуває особистісного значення. Тому важливо, щоб учні приймали її ж власну, адже активність школяра залежить від вмотивованості й привабливості для нього наступної навчальної діяльності.

Необхідно чітко й переконливо інформувати учнів стосовно того, що й навіщо вони робитимуть на даному уроці, залучаючи до цього самих учнів. У такому вступному інструктажі його пізнавальна привабливість: матеріал тісно пов'язаний з певною цікавою проблемою, визначено проблемні питання. Важливо пояснити учням значення матеріалу, що вивчається, для практичної діяльності, для пізнання інших наук та побудови цілісної системи знань із даного предмета, які будуть необхідні надалі.

Розвиткові мотивації навчання сприяє цілеспрямований вплив через систему педагогічних методів і прийомів. Методами реалізації етапів орієнтації та цілевизначення можуть бути актуалізація, проблематизація, інтрига, ігрова ситуація тощо.

Значно кращі успіхи у навчанні досягаються тим, де процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів.

Важливе не тільки вміння створювати проблемну ситуацію, а й здатність організувати обговорення і розв'язання її учнями.

Однак сьогодні проблемне навчання є лише теоретичною моделлю розвивального навчання. Основні положення проблемного навчання недостатню методично конкретизовані, не розроблені численні питання його доцільного застосування на практиці.

Основний зміст технології проблемного навчання має методика застосування проблемних ситуацій на різних етапах уроку. Серцевиною проблемного уроку є взаємодія вчителя і учнів, коли між ними розвиваються діалогічні взаємостосунки під час вирішення проблеми.

Залучити учнів до співпраці, зацікавити їх у подальшій роботі допоможуть такі прийоми: Відстрочена відповідь (на початку уроку вчитель ставить проблемне запитання, правильну відповідь на яке учень може сформулювати, отримуючи необхідну інформацію під час уроку). Наприклад: скільки чисел отримаємо в частці при діленні трицифрового числа на двоцифрове і т.д. Фантастична ситуація (вчитель моделює фантастичне завдання, наприклад, дослідити зірку, уявити себе в ролі інопланетянина, виконавши завдання тощо).

Помилка в поясненні (пояснюючи матеріал, учитель навмисно припускається помилки. При цьому доводить до відома учнів свій намір. Прикладом може бути задача: "У Сергійка 5 олівців, а в Марійки більше. Скільки олівців у Маринки?", або вираз 15 - 6 + 3 =6. Активізація розумової діяльності знайти відповідну помилку). Прес-конференція (вчитель навмисно не повністю розкриває тему, а пропонує школярам самостійні розкрити її до кінця шляхом використання суб'єктивного життєвого досвіду, підручників, довідкової інформаційної літератури, спеціального обладнання та інших допоміжних засобів, доступних учням Запитання до тексту (перед вивченням навчального тексту учням ставиться завдання скласти до нього список запитань, відповіді на які цілком і суттєво розкривають даний матеріал).

Успіх у формуванні особистості дитини залежить від форм організації навчання, тобто від зовнішнього боку організації навчального процесу, який відображає характер взаємозв'язків його учасників.

У процесі навчання урок відіграє інтегруючу роль, оскільки відображає та поєднує такі його компоненти, як мету, зміст, методи, засоби навчання, взаємодію вчителя та учнів. Велися, хоч і не так активно, пошуки вдосконалення уроку, пов'язані з формами організації навчальної діяльності учнів, яких у сучасній дидактиці виділяють чотири:

- Парна (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем);

- Групова (вчитель одночасно навчає весь клас);

- Кооперативна (колективна - всі учні активні і навчають один одного);

- Індивідуальна (самостійна) робота учня.

Психологічною сутністю інтерактивного навчання є міжособистісна взаємодія у процесі спілкування і співпраці між учнями та педагогом. Головна риса інтерактивного навчання - використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів. Ефективність впровадження інтерактивного навчання забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів. На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мікрогрупи, готовність учасників до співпраці під час вирішення навчальної проблеми, яка повинна спонукати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички самостійно працювати; узагальнити, робити логічні висновки; демонструвати вміння не тільки говорити, а й слухати.

На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вдалося створити атмосферу співробітництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи.

Інтерактивні технології навчання містять в собі чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі методи і прийоми, що стимулюють процес і пізнання, розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів. Виділяють такі інтерактивні технології навчання: кооперативне навчання; технологія роботи в парах, ротаційні (змінювальні) трійки, два-чотири - всі разом, робота в малих групах, акваріум; технологія колективно - групового (навчання: обговорення

проблеми в загальному колі, «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм». «Навчаючись— учусь», «Ажурна пилка», аналіз ситуації, розв'язання проблем, «Дерево рішень»; технології ситуативного моделювання: симуляції або імітаційні ігри, спрощене судове слухання, і громадські слухання, розігрування ситуації за ролями; технології опрацювання дискусійних питань: метод ПРЕС,

«Займи позицію». «Зміни позицію», неперервна шкала думок, дискусія, дискусія в стилі телевізійного ток - шоу (оцінювальна дискусія, дебати.

Наприклад , технологію "мікрофон" можна використати для актуалізації опорних знань під час узагальнення вивченого з теми. На дошці записано тему уроку. Учитель пропонує прочитати її і сказати, використовуючи мікрофон, чим важливий цей матеріал, що вони знають з цієї теми.

Учитель дає учням мікрофон, або якийсь предмет (ручку, олівець), який є мікрофоном і пропонує почергово стисло і швидко висловитися. Говорити може тільки той, хто одержав мікрофон. Відповіді учнів записуються на дошці. Після цього вчитель переходить до викладу нової теми.

Не слід думати , що інтерактивна вправа одразу вийде. Не всі учні з першого разу братимуть "мікрофон". Тому можна дозволити повторити вже сказане або сказати щось від себе, адже відповіді не коментуються і не оцінюються. Мозковий штурм - ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень, який спонукає учасників виявити свою увагу та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям. Робота в групах дає можливість учням висловлюватись, обмінюватись ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вчитель об'єднує учнів у групи, пропонує завдання, дає декілька хвилин для спільного обговорення. Наступним етапом є представлення результатів роботи кожної групи, обмін своїми ідеями та аргументами з усім класом.

Отже, використання інтерактивних методів та форм надає можливості для організації ділової співпраці з метою вирішення поставленої в класі загальної проблеми.

Вільне спілкування на уроці, висловлювання власної думки, повага до думки оточуючих - необхідні умови, що забезпечують ефективність нових технологій.





ІІ. ГРУПОВА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Хочеш зробити світ кращим — почни зі своїх уроків!

Внаслідок різних причин зі зростанням ролі природничо- математичних наук у всьому світі престиж їх вивчення у нашій країні неухильно падає. Наші учні, юнаки і дівчата, прагматичні, вони знають, в яких умовах виживають їхні батьки, тому не мріють стати вченими, винахідниками, інженерами.

Саме тому й падає престиж природничо-математичних наук. Як же зробити так, щоб учні зрозуміли, що математика — наука молодих і вони зможуть сказати своє слово для її розвитку? Як зробити так, щоб учні зрозуміли необхідність вивчення математики і, врешті-решт, зацікавилися нею?

Для того, щоб учні вчились із захопленням, кожен урок, як цікавий спектакль, повинен мати гарний вступ, який розкриває учням цінність матеріалу, що вивчається, відкриє їм нові знання про життя або таємниці буття природи, людини, суспільства. Важливою є позитивна установка на урок, мотивація діяльності учнів.

Це можна зробити кількома реченнями, від яких у кожного потеплішає на душі, або створити проблемну ситуацію, заінтригувати учнів так, що їм захочеться знайти під час роботи відповіді на питання вчителя.

Наприклад, свій урок я можу розпочати словами Анатоля Франса: «Вчитись можна тільки весело. Щоб перетравити знання, треба поглинати їх з апетитом». Цей вислів задасть тон роботи класу під час уроку.

Я намагаюсь впроваджувати нові підходи у навчанні, вдосконалювати свої уроки засобами особистісно зорієнтованої освіти, активізувати навчання математики через впровадження активних і інтерактивних методів.

Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, навчаючи один одного, на багатьох своїх уроках я використовую групову форму роботи. За словами А. Маслоу, в людині переважають дві потреби — потреба в постійному рості та потреба бути в безпеці, причому переважає саме друга.

Об'єднуючи учнів у групи змінного складу, я забезпечую їм почуття власної безпеки, адже тепер не учень особисто відповідає за результати роботи, а вся група. Тому сильні учні ще краще розкривають свої можливості щодо розв'язування різнорівневих

завдань, організаторські здібності. Поряд з цим, слабкі учні вже не пригнічені «комплексом неуспішності», вони відчувають підтримку однодумців, вільніше і впевненіше почуваються, включаються в роботу своєї групи. Учні всієї групи об'єднані спільною метою і знають, що успіх роботи залежить від праці кожного — тільки тоді можна досягти особистої мети, коли товариші по групі також досягнуть успіху. Групи працюють за такою схемою:

- одержують від учителя чітку, інструкцію щодо виконання певного завдання;

- виконують своє завдання доти, поки всі учні групи не готові дати відповідь на поставлене запитання;

- обмінюються інформацією з членами іншої групи, створюючи нові групи з представниками, що мали інше завдання, тобто вчаться, навчаючи один одного;

- об'єднуються в коло однодумців з метою перевірки виконання завдань, поставлених учителем.

Під час перевірки виконання завдань груп відбувається як індивіду­альна, так і групова звітність, коли учні делегують представника для захисту своїх результатів і за його виступом оцінюється робота групи або вчитель вибирає учня, який буде знайомити з роботою своєї групи ( додаток 2).




ІІІ. ГРУПОВА НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЯК ВИД ІНТЕРАКТИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
Серед проблем, розв'язання яких впливає на поліпшення математичної підготовки учнів, особливе місце займає групова навчально-пізнавальна діяльність учнів. Під груповою формою навчання розуміють таку форму організації навчальних занять, за якої певній групі школярів ставиться єдине навчальне завдання, для розв'язання якого необхідне об'єднання зусиль усіх членів групи, тісна їх взаємодія.

Групова робота на уроці активізує мислиннєву діяльність учнів, допомагає ліквідувати прогалини в їхніх знаннях, згуртувати класний колектив, привчає працювати самостійно. Обґрунтовано, що найбільш ефективною є групова робота в початкових класах, оскільки учні цих класів розпочинають активно спілкуватися зі своїми ровесниками. У спільній навчальній роботі деякий матеріал краще засвоюється, ніж під керівництвом учителя. Групова навчально-пізнавальна діяльність дозволяє більш продуктивніше організувати роботу на уроці. Самостійна робота учнів розглядається як одна із форм групової діяльності, що забезпечує більш високу активність, творчість школярів, спрямовану на досягнення максимально можливих навчальних результатів. Групова робота на уроках буде ефективнішою, якщо її поєднувати з іншими формами організації навчання. Застосування її обумовлюється конкретними завданнями, які розв'язують учні на різних етапах, змістом навчального матеріалу та готовністю учнів класу до роботи в групах. Організація групової діяльності учнів розпочинається з комплектації груп.

Комплектація навчальних груп.

Враховуючи рівні пізнавальної активності - відтворюючий, інтерпретуючий, творчий та математичні здібності учнів,- їх можна об'єднати в чотири типологічні групи: А, В, С, Д.

Група А. Здібні до математики учні. Вони вміють самостійно працювати, творчо мислити, легко засвоюють і відтворюють теоретичний матеріал, уміють розв'язувати задачі.

Група В. Учні мають добрі знання з математики. Володіють навичками самостійної роботи, вміють аналізувати матеріал, виділяти в ньому суттєве, узагальнювати математичні факти, однак частина учнів, на відміну від учнів групи А, не володіє високою працездатністю, повільніше засвоює навчальний матеріал. Члени цієї групи відчувають труднощі під час розв'язання творчих задач і, зазвичай, потребують деякої допомоги з боку вчителя.

Група С. Учні з середніми навчальними можливостями, володіють знаннями, вміннями та навичками, що відповідають обов'язковим результатам навчання, застосовують матеріал за зразком, аналогією, розв'язують лише стандартні задачі. Навчальна діяльність цих учнів потребує оперативного контролю.

Група Д. Учні з низькими навчальними можливостями. Вони слабо сприймають і засвоюють навчальний матеріал, не вміють розв'язувати найпростіші задачі, не володіють мислиннєвими операціями: синтез, аналіз, узагальнення, виділення суттєвого тощо. Учні потребують постійної допомоги з боку вчителя.

На основі розглянутих типологічних груп створюються навчальні гомогенні групи, до складу яких входять учні лише з однієї типологічної групи, і групи гетерогенні, до яких входять учні з різних типологічних груп.

Розподіляються учні за типологічними групами шляхом:

а) спостереження за їх навчальною діяльністю;

б) проведення анкетування;

в) аналізу результатів виконання письмових робіт.

Враховуючи результати анкетування, спочатку формуємо пари

учнів, а потім об'єднуємо їх у навчальні групи. Насамперед створюємо пари учнів, що зробили взаємний вибір один одного. Може трапитися, що одного й того ж учня обрали відразу 2—3 учні, тоді пропонуємо цьому учню вибрати собі пару. Однак у класі створити пари, виходячи лише із взнаємо - вибору учнів, неможливо. Тому будуть і такі пари учнів, які зробили невзаємний вибір, котрі не бажають допомагати своїм однокласникам у навчанні, їх можна посадити за окремим столом. Найоптимальніше число членів у навчальній групі – А-5, а кількість груп у класі - 6-8. За більшої кількості груп ускладнюється робота учнів, знижується їх інтерес до навчання. Після того як учні навчилися працювати в парі, формуємо гетерогенні навчальні групи. У бесідах з учнями з'ясовуємо найкращі варіанти об'єднання двох пар у групу. Упродовж місяця склад навчальної групи стабілізується. Кожній групі присвоюється порядковий номер. Матимемо на увазі, що розміщення учнів у групі, а впливає на ефективність групової роботи. Групове навчання вимагає спільного обговорення навчальних завдань. Тому учні під час навчання сидять обличчям один до одного.

Під час диференційованої групової роботи завдання ділиться на менші за обсягом завдання, і одне з таких завдань виконує кожна група або кожна група опрацьовує одну й ту ж тему, використовуючи різні джерела знань (група розв'язує одне і те ж саме завдання, використовуючи різні методи, прийоми, підходи).

Розрізнятимемо також диференційовану та недиференційовану роботу учнів у межах однієї групи. Під час недиференційованої роботи учні спільними зусиллями виконують запропоновані завдання однакової складності. Диференційована робота в групах є більш складною. Учні виконують завдання різної складності відповідно до своїх здібностей. Тут велику роль відіграє керівник групи (назвемо його учень-асистент). Він розподіляє завдання між учнями, керує роботою, узагальнює результати членів групи, надає, в разі потреби, допомогу своїм товаришам, перевіряє правильність виконаних завдань, нерідко оцінює і рецензує відповіді учнів. Учня-асистента обирають усі групи (у більшості випадків — це учень з типології А або В). Учитель від учнів-асистентів отримує інформацію про рівень засвоєння навчального матеріалу кожним учнем групи.

На особливу увагу заслуговує такий вид групової роботи, за якого учні об'єднуються в комбіновані групи для підготовки матеріалів до уроку, тему якого вони вибирають самостійно. Учні отримують завдання: «теоретики» — пояснити матеріал, «практики» — розповісти про прикладне застосування теорії, «математики» — допомогти засвоїти тему всім учням. Для «теоретиків» потрібно складати завдання так, щоб їх повідомлення доповнювали один одного за змістом і в логічній послідовності розкривали тему уроку. Крім цього, створюється група «опонентів», які підбирають цікаві питання, що випливають зі змісту завдання. У ролі «опонентів» виступають учні, які вміють аналізувати, розмірковувати, застосовувати здобуті знання на практиці. У підсумку уроку звертається увага на головні ідеї, оцінюється робота учнів. Такий вид групової роботи сприяє розвитку и учнів навичок роботи з додатковою літературою, вміння виступати перед аудиторією, аналізувати, порівнювати.




Організація уроків

Групову роботу проводжу па будь-якому етапі уроку. Тривалість і групової роботи — від 5-10 до 25—35 хвилин. Структура уроку при цьому може бути різною, однак частіше вона в мене є такою:

1. Організаційний етап.

2. Створення проблемної ситуації і формулювання мети уроку.

3. Ознайомлення учнів із завданнями для кожної групи.

4. Робота в групі. Учням повідомляю тривалість групової роботи. Пропоную завдання, які треба розв'язати. Стежу за роботою груп, надаю, якщо є потреба, необхідну допомогу.

5. Спільне обговорення виконаних завдань. Усі групи почергово звітуються перед класом. Повідомляє про розв'язання завдань обраний групою або вчителем учень (кожного разу інший). Важливо, щоб групу по черзі представляли всі її члени. Виступ учня доповнюють спочатку члени його групи, потім учні з інших груп. Учитель керує обговоренням результатів роботи груп.

6. Оцінювання роботи кожної групи та окремих її членів; запис домашнього завдання.

7. Підсумок уроку.

Урок сплановую так, щоб залишився час на обговорення результатів роботи груп і їх оцінювання. Розглянемо приклади окремих уроків.

1. Урок вивчення нового навчального матеріалу

Спочатку можна провести фронтальний огляд нового навчального матеріалу, а потім більш детальне вивчення його в групах.

Наприклад, пояснивши обчислення площі прямокутників, пропоную учням розглянути ще раз його в групах. При цьому учням з типологічних груп С, Д надають допомогу учні з груп А, В. Виникають умови для активного осмислення правила. Спостерігаючи за роботою учнів у групах, проводжу опитування шляхом фронтальної бесіди, з'ясовую незрозумілі поняття, відповідаю на поставлені запитання.

2. Уроки закріплення та застосування знань, умінь і навичок учнів

На цих уроках групова робота є найбільш продуктивною. Кожній групі пропонуємо на картках 8—12 задач початкового, середнього, достатнього та високого рівнів. Учні з поданих задач вибирають ті, які вони зможуть розв'язати й пізніше пояснити розв'язання. На розв'язання задач відводиться 20—25 хвилин.

Учні, які розв'язали задачі, допомагають своїм товаришам по групі. Після цього представники груп, яких призначають учні- асистенти або вчитель, пояснюють біля дошки розв'язання задач. Учні класу рецензують розв'язання.

3. Уроки формування вмінь і навичок

Перевіривши домашнє завдання і фронтально закріпивши навчальний матеріал, пропоную учням розв'язати задачі в групі. Спочатку учень на дошці розв'язує задачу. Після цього учням у групі пропоную розв'язати 1—3 задачі, аналогічні до попередньої. У процесі розв'язування задач учні спілкуються між собою, вибирають оптимальний спосіб діяльності. Перевірити правильність розв'язання деякої задачі можна за допомогою відкидної дошки, на якій коротко записане розв'язання. Після цього пропоную учням самостійно розв'язати 1—2 задачі з теми (для кожної типологічної групи — різні задачі).

Урок буде більш результативним, якщо групову форму поєднувати з фронтальною та індивідуальною формами навчання. Є різні варіанти такого поєднання. Наприклад, ефективним є взаємозв'язок вигляду:

- фронтальна форма — групова недиференційована — індивідуальна;

- групова форма — фронтальна форма — індивідуальна.

Головна функція вчителя за групової навчально-пізнавальної діяльності учнів полягає в організації співробітництва учнів у групах. Таке співробітництво передбачає:

- розподіл обов'язків між учнями;

- аналіз завдання, взаємообмін інформацією;

- взаємодопомога, взаємоперевірка та взаємооцінювання один одного.

Учитель повинен дбати про високий навчальний потенціал кожної групи. Для цього доцільно добирати диференційовані завдання, враховуючи навчальні можливості кожного учня. Якщо ж завдання виявилося для учня складним, то слід замінити його на простіше, більш доступне для учня; важке завдання учень за бажанням може виконати вдома, попередньо проаналізувавши його з учителем. Оскільки за групової діяльності частина перевірочних, оціночних і деяких «навчальних» обов'язків учителя передається учням-асистентам, то в педагога з'являється значний ресурс часу, який він може використати як для навчання (індивідуальна робота з учнями, які потребують допомоги), так і для виховання (вироблення вмінь спілкуватися один з одним, виховання норм спільної праці).

Важливе значення в ході уроку відіграють стосунки вчителя з учнями. Надмірна строгість учителя впливає на ефективність роботи учнів. Тому вчителю необхідно вибрати такий оптимальний стиль стосунків з учнями, щоб продуктивність праці з учнями була найвищою.

На ефективність групової діяльності впливають також відносини між учнями в групі, а також відносини між групами в класі. Важливо, щоб учні допомагали один одному в навчанні, взаємоперевіряли завдання один в одного, пояснювали незрозуміле в навчальному матеріалі. Якщо ж на уроці створена атмосфера взаємодопомоги, то це створює умови для ефективного оволодіння знаннями і для формування позитивних якостей в учнів.

Робота кожної групи оцінюється на засіданні групової ради класу з урахуванням думки учнів-асистентів та вчителя.

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ


Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності учнів — це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередкованого, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Основними ознаками кооперативної групової роботи є:

- об'єднання класу в групи для досягання конкретного навчального результату.

- склад групи не може бути постійним протягом тривалого часу. Він змінюється залежно від змісту і характеру навчальних завдань, що необхідно виконати.

Кожна група розв'язує певну проблему, визначену завданням, яке може бути:

- за складністю однаковим для гетерогенних (складаються з учнів з різним рівнем пізнавальних можливостей) груп або диференційованим для гомогенних складаються з учнів приблизно рівних за пізнавальними можливостями);

- за змістом та навчальною метою однаковим для всіх груп (не залежно від складу групи);

- за змістом взаємодоповнюючим або послідовно пов'язаним із завданнями інших груп за логікою матеріалу, що дозволяє вивчити проблему з різних боків;

- за способом (процедурою) виконання різним або однаковим. Завдання в групі виконується таким чином, щоб можна було врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи й групи в цілому. Кількість учнів у групі залежить від загальної кількості їх у класі, характеру й обсягу знань, що опрацьовуються, наявність необхідних матеріалів, часу, відведеного на виконання роботи. Вона обумовлюється наданням кожному учню можливості зробити чітко визначений внесок у виконання завдання. Оптимальною вважають групу з 3—6 осіб, тому що за меншої кількості учням важко різнобічно розглянути проблему, а за більшої — складно врахувати, яку саме роботу виконав кожний учень.




№ з/п

Технології

Коли доцільно використовувати

Що формує в учнів

1 2

Робота в парах

Ротаційні

(змінювані)

трійки


Під час засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо

Під час закріплення та засвоєння нового матеріалу з метою його Ґрунтовного аналізу та осмислення



Сприяє розвитку навичок спілкування ,

Сприяє розвитку навичок спілкування; формує вміння аналізувати



3

Два-чотири — всі разом

Під час закріплення та засвоєння нового матеріалу з метою його ґрунтовного аналізу та осмислення

Сприяє розвитку спілкування в групі

4

Карусель

Під час інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань

Розвиває вміння аргументувати власну позицію

5

Робота в малих групах. Варіанти організації ро­боти груп: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект», «Пошук інформації», «Коло ідей»

Під час закріплення вмінь та навичок. Для розв'язання

складних проблем, що потребують колективного розуму (розв'язування складних

Геометричних задач, утому числі на побудову; розв'язування рівнянь, нерівностей з параметром тощо)


Сприяє розвитку вмінь аналізувати,

узагальнювати; розвитку пізнавальної активності, логічного мислення



6

Акваріум

Під час закріплення вмінь та навичок

Сприяє розвитку спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку

Висновки


Групова навчальна діяльність учнів на уроках має значні переваги в порівнянні з іншими методами, а саме:

допомагає створювати на уроці умови для формування позитивної мотивації учіння школярів;

дає можливість здійснювати диференціацію навчання;

сприяє виробленню вмінь співпрацювати з іншими учнями;

забезпечує високу активність усіх учнів;

реалізує їх природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці;

підвищує результативність навчання та розвиток школярів.

Література

1. Матвієнко ПЛ. Орієнтир на освітні технології навчання. Педагогічні технології: Досвід. Практика. Довідник. - Полтава: ПОІПОППО, 1999. 12с.

2. Новые педагогические и информационные технологи в системе образования:Учеб. пособие для студ.пед.вузов и системы повышен квалиф.пед.кадров/ Е.С. Полат, М.Ю. Бухатина и др.: Под ред. Е.С.Полат - М: Академия, 1999. -224 с.

3. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К., 1997

4. Дуткевич Т.В. Використання інтерактивних методів у підготовці педагога. Зб.нау. праць. - К,- П.: Абетка - Нова, 2003

5. Помеїун О., Пироженко J1. Інтерактивні технології навчання. 2003

6. Іванішена С., Форми та методи інтерактивного навчання. К., Початкова школа, 2006.

7. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки. Посібник для вчителів. Луганськ. Навчальна книга. Янтар, 2004

8. Волкова В. «Сучасні технології навчання».Директор школи

№ 37.2007

9. Махмутов М.І. Проблемне навчання. Основні питання теорії. М. 1989

Додаток 1

Тема. Віднімання двоцифрових чисел через десяток (закріплення). Задачі на дві дії, в яких потрібно порівняти результат першої дії з одним із даних задачі

Мета. Закріпити навички додавання та віднімання двоцифрових чисел із переходом через десяток; розвивати мислення, пам'ять, навички усної лічби; розв'язувати задачі із логічним навантаженням; виховувати цікавість та інтерес до уроку математики.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть віднімати двоцифрові числа без переходу через десяток; розв'язувати нові види задач на дві дії. Обладнання: підручник, картки-завдання.


ХІД УРОКУ
І. Організація класу

П. Мотивація навчальної діяльності учнів із використанням технології «Мікрофон»

На дошці записана тема уроку. Учитель пропонує учням прочитати її і, використовуючи «мікрофон», сказати, що вони знають із цієї теми. Учитель зазначає, що учні не все сказали про розв'язання задач нового виду.

Ш. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів

- Сьогодні на уроці ми закріпимо вміння виконувати додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток; розглянемо нові види задач на дві дії.

ІV. Надання необхідної інформації

- Пригадайте!

дес. = 10

6 дес. = □

4 дес. = □ 9 дес. = □

дес.— 1 дес. = 1 дес. = 10

4 дес.— 2 дес. = 2 дес. = 20

8 дес.— 3 дес. = □ дес. = □

37 = 30 + 7

62 = □ + □

81 =□ + □

- Пам'ятайте!

Віднімаючи двоцифрові числа, десятки віднімають від десятків, а одиниці — від одиниць і складають різниці.

46- 34 = 10 + 2 = 12

87 - 24 = 60 о 3 = □

V. Інтерактивна частина уроку

1.Інструктування.

Розповісти про мету кожного завдання перед виконанням, послідовність дій,

кількість часу на виконання.

Об'єднання учнів у дві групи.

«Сніжинка» — вищої складності;

«Льодинка» — достатньої складності;

Розподіл ролей у групах.

Виконання завдання.



Група «Сніжинка». Знайдіть помилки і виправте їх.

84-21 = 13 96-24 = 72

76-34 = 42 48-21=28

58-43= 18 84-73 = 11

Група «Льодинка» — № 397 із підручника.

Перевірка самостійної роботи.

- А зараз проведемо змагання по групах. Допоможіть зайчикам (білому і сірому) забігти на гірку.

Закріплення.

VI. Висновок про віднімання двоцифрових чисел

VІІ. Фізкультхвилина

«Прокидайся, третє око»

- Людина бачить не тільки очима. Мудрість, розум, витримка і спокій можуть прокинутись у твоєму «третьому» оці. Витягни вказівний палець, напруж його, поклади на чоло між бровами над носом. Потри цю точку, промовляючи: «Прокидайся, третє око».

Повторити 8—10 разів.

VІІІ. Робота над задачами

1. Розв'язування простої задачі (за вибором вчителя). Задача із підручника № 394.

- Закінчіть розв'язання і поясніть його.

Задача № 395.

Задача.

У буфеті було 68 кг печива. Продали 26 кг. На скільки більше кілограмів печива залишилось, ніж продали?



Група «Сніжинка»

І етап. Розв'яжіть задачу самостійно.

ІІ етап. Змініть числові дані попередньої задачі. Розв'яжіть її.

ІІІ етап. Складіть аналогічну задачу.

Група «Льодинка»

І етап. Розв'яжіть задачі з учителем.

ІІ етап. Змініть числові дані попередньої задачі. Розв'яжіть її.

ІІІ етап. Розв'яжіть самостійно.

Було — 46 л молока. Витратили 14 л. На скільки більше літрів молока залишилось, ніж витратили?

ІХ. Підсумок уроку

- Чи отримали очікувані результати?

(Думки дітей.) Оцінювання.

Х. Домашнє завдання.

Додаток 2

Тема. Додавання двоцифрових чисел без переходу через десяток. Задачі, що містять відношення «на... більше» («на... менше»)

Мета: учити учнів додавати двоцифрові числа без переходу через десяток, творчо працювати із задачами, що містять відношення «на... більше» («на... менше»); розвивати логічне мислення, уміння працювати в групах та парах; виховувати любов до природи, інтерес до математики.

Обладнання: картки з числами та літерами, емблеми груп, мозаїки квітів, індивідуальні картки, сигнальні картки, листи контролю, набори геометричного матеріалу, смайлики, сонечка, фрукти. Тип уроку: урок закріплення знань і умінь.
Хід уроку

І. Організаційна частина

Всі мерщій сідайте, діти!

Домовляймось не шуміти.

На уроці не дрімати,

Руки вчасно підіймати.

У нас сьогодні - ніби свято,

Гостей зібралося багато.

Вітаємо вас, наші любі,

У світлій, затишній оселі.

Нехай урок наш для вас буде,

Як пісня - дзвінким та веселим!

Емоційна настанова

- У мене зараз гарний настрій.

- А у вас? Намалюйте свій настрій.

Діти малюють свій настрій на смайликах.

- У кого з вас гарний настрій, покажіть.

- Я хочу, щоб гарний настрій у вас залишився до кінця уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми й мети уроку

- У мене є знайомий другокласник. Петрик. У нього завжди гарний настрій. Проте сьогодні він був засмучений. І ось чому.

Його батьки в садку зібрали 15 кг яблук та 12 кг груш. А скільки всього кілограмів фруктів зібрали батьки, він не може полічити.

- А ми зможемо йому допомогти?

- Як? (15 + 12)

- Як додають двоцифрові числа? (Одиниці — до одиниць, десятки — до десятків)

- Якби Петрик був присутній на нашому попередньому уроці та уважно слухав, він обов'язково упорався б із завданням. Щоб із нами не трапилось того, що з Петриком, ми сьогодні продовжимо додавати двоцифрові числа, будемо розв'язувати задачі, творчо працювати в групах та парах.

Очікувані результати

- А чого ви очікуєте від нашого уроку? (Відповіді дітей.)

- Щоб усі ваші сподівання збулися. Працюватимемо старанно.

Щоб почути у кінці,

Що у нашім другім класі

Діти — просто молодці!

III. Актуалізація опорних знань учнів

Усні обчислення

Діти, до нас завітає красуня одна,

Я знаю, що люба всім дітям вона.

А що за красуня, вам треба вгадати,

Її ім'я розкодувати. Настав час вже показати,

Чи вмієте ви рахувати.

18 + 30 = 48 і 14 + 10 = 24 о 33 + 33 = 66 ь

41 + 11 = 52 н 25 + 12 = 37 с

Діти дають відповіді.

- Розставте числа в порядку зростання

24 37 48 52 66

осінь

- Давайте покличемо Осінь, щоб вона зайшла до нас у клас!



Діти

Осінь щедра й золота,

До нас в гості завітай!

Заходить Осінь із кошиком фруктів.

Осінь

Я — красуня Осінь.



До вас у гості прийшла

І подарунків осінніх

Повний кошик принесла.

- Ми раді, що ти завітала до нашого класу. Бачу, що ти приготувала дітям подарунки. Залишайся у нас на уроці. А ми за кожне правильно виконане завдання збиратимемо фрукти до кошика.

IІІ. Робота в групах

- Осінь ніколи не приходить одна, з нею завжди її помічники — її сини-місяці. Назвіть їх. (Вересень, Жовтень, Листопад)

- Саме вони допоможуть нам об'єднатися в групи.

Щоб усе нам встигати,

Треба гуртом працювати.

Гуртом легше

Будь-яке завдання розв'язати.

Об'єднання в групи за емблемами

Завдання для груп

45 + 21 =

66

17 + 22 =

39

34+51 =

85

Презентація роботи в групах

Лідер групи повідомляє, яку квітку склали в групі. Добре в групі попрацювали,

Із мозаїки квітку склали.

4. Бесіда про бережливе ставлення до природи Осінь

Прошу всіх запам'ятати:

Із корінням квіти не треба рвати,

Стане дуже сумно на світі,

Якщо згинуть осінні квіти.

Робота в зошитах

1. Каліграфічна хвилинка

Якщо сядемо красиво,

То напишемо на диво.

1,2,3,4,5-

Починаємо писати.

Щоб оцінка була гарна,

Треба вивести старанно

Кожну цифру, кожен штрих —

Клас працює, клас притих.

2. Робота в різнорівневих групах

Перша група за картками

Буде зараз працювати.

Вам треба помилки знайти

Та приклади правильно розв'язати,

Вчителями попрацювати.

21 + 12 = 32 32 + 45-75 84 + 14 = 94 16 + 33 = 49 24 + 53 = 77 Друга група теж не буде сумувати.

Математичний диктант будемо писати.

Записати сусідів числа 39.

Число 20 збільшити на 7.

Число 88 зменшити на 8.

Знайти суму чисел 40 і 5.

Число 90 зменшити на 1.

Число 99 збільшити на 1.

Знайти різницю 60 і 10.

Знайти суму чисел 30 і 30.

3. Перевірка

Картки здайте на перевірку.

Зараз часу ми не гаємо і диктант перевіряємо.

38,40, 27, 80,45, 89,100,50,60

Хто на диктанті не дрімав,

Все правильно порахував?

ІV. Фізкультхвилинка (На мотив пісні «Усмішка»)

Час настав для відпочинку,

Проведем фізкультхвилинку.

V. Творча робота над задачею в постійних групах (четвірках) Ми активно знову попрацюємо,

Над задачами творчо помудруємо.

Запишемо в зошитах свої думки,

Хай зрадіють нашим успіхам всі залюбки.

У нашому селі є вулиця Шевченка. А чи знаєте ви, на честь кого вона названа?

- Хто такий Шевченко?

- Хто пригадає вірш Т. Шевченка?

- Саме з цією вулицею і пов'язані наші задачі. Ці задачі не прості. Вам необхідно доповнити їх запитаннями таким чином, щоб у 1 і 2 групи задачі розв'язувалися однією дією, а в 3 і 4 — двома.

1-а група.

На вулиці Шевченка проживає 31 пенсіонер, а працівників — на 25 осіб більше... (Скільки працівників живе на вулиці?)



  1. +25 = 56 (ч.)

2-а група.

На вулиці Шевченка 29 старих будинків, а нових — на 7менше... (Скільки нових будинків на вулиці?)

29-7 = 22(6.)

3- я група.

На вулиці Шевченка ростуть 13 яблунь, а шовковиць — на 2 більше... (Скільки всього яблунь і шовковиць ростуть на вулиці?)

13 + 2 = 15 (д.) — шовковиць

15+13 = 28 (д.)

4- а група.

На вулиці Шевченка живуть 15 школярів, а дошкільників — на 4 менше. (Скільки всього дітей живуть на вулиці?)

15-4 = 11 (д.) — дошкільників

15+ 11=26 (діт.)

Доповідачі груп звітують про розв'язання задач.

VІ. Гра «Будинок для Осені»

Робота в парах

Будинок удвох легко збудувати,

Якщо геометричні фігури добре знати.

VІІ. Завдання логічного змісту

Будинок ми побудували.

Однак, у Осені ключа від нього немає.

Давайте ключ цей відшукаємо.


0

+

А

+

?

0

А

0

+

Ключ ми відшукали

Й Осені подарували.

Хто відшукав ключ, той вручає його Осені.

VІІІ. Підсумок уроку.

Рефлексія

Збіг урок наш, як коротка мить,

Дуже швидко час біжить.

Час вже підсумки нам підбити,

Чого зуміли ми досягти.

- Чи справдились ваші очікування?

- Чого ви сьогодні навчилися?

На дошці:

Зумів —

Я — навчився



Гра «Мікрофон»

- Усі ви добре працювали, особливо...

ІХ. Домашнє завдання (диференційоване).

Якщо урок вам сподобався, намалюйте сонечко.

Осінь

Всі ви добре працювали,



На уроці не дрімали,

Гарно всі відповідали,

Фруктів кошик назбирали.

Тож скажу вам у кінці:

В другім класі діти — молодці!

Шановні гості! Гостинно всіх пригощаєм,

Ми фруктовим урожаєм.

І дякуємо за ласку і тепло.

Відрадно нам, якщо цікаво

На нашому уроці вам було.



X. Домашнє завдания. Оцінювання




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка