Інститут соціальної та політичної психології напн україни



Скачати 338.73 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації13.04.2016
Розмір338.73 Kb.
  1   2


Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Інститут СОЦіальної та політичної психології

НАПН України

На правах рукопису

ГОЛОТА АНАСТАСІЯ СЕРГІЇВНА

УДК 159.922.4:81’246.2

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ БІЛІНГВІВ

Спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія;

психологія соціальної роботи

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор



Васютинський Вадим Олександрович

-2012-


ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ …………………………………….4

ВСТУП ……………………………………………………………………...5

РОЗДІЛ 1

Теоретико-методологічні засади вивчення етнонаціональної ідентичності білінгвів

1.1. Соціально-психологічний зміст і структура етнонаціональної ідентичності ……………………………………………………………………..11

1.2. Мовний аспект формування етнонаціональної ідентичності в полікультурному соціумі ……………………………………………………….25

1.3. Білінгвізм як соціально-психологічне явище ……………..…….32

Висновки до першого розділу …………………………………………...43

РОЗДІЛ 2

Соціально-психологічний зміст етнонаціональної ідентичності українсько-російських білінгвів



2.1. Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження….................………………………………………………………...45

2.2. Особливості етнонаціональної та мовної належності представників моно- і білінгвальних груп ………………………………..…...61

2.3. Порівняльна характеристика особливостей етнонаціональної ідентичності білінгвів і монолінгвів

2.3.1. Етнонаціональна ідентичність у структурі соціальної ідентичності білінгвів ………………………………………………........80

2.3.2. Зміст етнічних стереотипів як показник етнонаціональної ідентичності білінгвів ……………………….…………………………...88

2.3.3.  Вираженість етнонаціональної ідентичності білінгвів...92

2.3.4. Типи трансформації етнонаціональної ідентичності білінгвів……………………………..……………………………………..97

2.3.5. Особливості етноафіліативних тенденцій білінгвів…..103

2.3.6. Особливості етнічної самооцінки білінгвів ……..........107

2.3.7. Особливості етнічної толерантності білінгвів…..……111

2.3.8. Особливості соціально-психологічної адаптації білінгвів …………………………………………………………………………….113

2.4. Структура етнонаціональної ідентичності українсько-російських білінгвів ………………………………………………………………………...118

Висновки до другого розділу …………………………………………..135

РОЗДІЛ 3

Експериментальне вивчення впливу мовних чинників на етнонаціональну ідентичність білінгвів і монолінгвів

3.1. Засади експериментального вивчення впливу мовних чинників на етнонаціональну ідентичність …………………………………………..…140

3.2. Зміст і процедура експериментального дослідження впливу мовних чинників на етнонаціональну ідентичність ………………………....144

3.3. Специфіка проявів етнонаціональної ідентичності українсько-російських білінгвів як результат чутливості до мовної проблематики …...151

Висновки до третього розділу ………………………………………….166

висновки ……………………………………………………………..168

список використаних джерел ………………………………172



додатки ……………………………………………………………….191

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Б –

білінгви

ДТС –

діагностичний тест ставлень

М –

монолінгви

РБ –

російськомовні білінгви

РМ –

російськомовні монолінгви

ТСР –

типовий сучасний росіянин

ТСУ –

типовий сучасний українець

УБ –

україномовні білінгви

УБу –

україномовні білінгви, які зазначили як «рідну» українську мову

УБур –

україномовні білінгви, які зазначили як «рідну» українську і російську мови

УМ –

україномовні монолінгви

«РМ за РМ» –

стимульний текст поданий російською мовою за російську мову

«РМ за УМ» –

стимульний текст поданий російською мовою за українську мову

«РМ за Ф» –

стимульний текст поданий російською мовою нейтральної тематики (за фемінізм)

«УМ за РМ» –

стимульний текст поданий українською мовою за російську мову

«УМ за УМ» –

стимульний текст поданий українською мовою за українську мову

«УМ за Ф» –


стимульний текст поданий українською мовою нейтральної тематики (за фемінізм)

«УРМ за Ф» –

стимульний текст поданий російською або українською мовою нейтральної тематики (за фемінізм)









ВСТУП
Актуальність теми. Проблема етнонаціональної ідентичності набуває дедалі більшої актуальності й гостроти в контексті суспільних суперечностей, що ускладнюються фактичною двомовністю населення України.

У сучасних психологічних дослідженнях вивчаються закономірності формування етнонаціональної ідентичності особи (Л. Науменко, В. Хотинець, О. Шевченко), виявляються вікові особливості її становлення (М. Барретт, В. Павленко, Р. Хайруллін), аналізуються чинники розвитку (П. Гнатенко, Ж. Уталієва), розглядаються основні компоненти (В. Борисов, О. Васильченко), визначаються типи (Г. Солдатова, Т. Стефаненко, Дж. Фінні).

Вивчаючи феномен етнонаціональної ідентичності, багато науковців як один з основних чинників її становлення виділяє мову (В. Васютинський, Е. Грищук, І. Данилюк, Л. Нагорна, Л. Масенко, Д. Позняк, М. Шульга). Водночас деякі дослідники наголошують на символічному значенні мови у процесі формування ідентичності, а не фактичному її використанні членами мовної групи (К. Гібсон, О. Донцов, Ж. Уталієва, Т. Стефаненко).

Мовну ситуацію, яка склалася в українському суспільстві, можна охарактеризувати як білінгвальну. За таких обставин мова як ідентитет розширює свої функції, зумовлює формування специфічного типу етнонаціональної ідентичності.

Вивченню проблем білінгвізму присвячено багато досліджень (Л. Блумфілд, У. Вайнрайх, Є. Верещагін, Ю. Дешерієв, Ю. Жлуктенко, М. Михайлов, Е. Хауген, Н. Шумарова, Л. Щерба). Проте науковці досі залишаються неодностайними в розумінні явища двомовності, по-різному тлумачать його психологічний зміст і причини, неоднозначно трактують роль білінгвізму в індивідуальному та громадському житті. Бракує адекватного розкриття соціально-психологічних аспектів впливу білінгвізму на становлення етнонаціональної ідентичності. Соціальна значущість і недостатня розробленість цієї проблеми зумовили необхідність ґрунтовного вивчення соціально-психологічних особливостей етнонаціональної ідентичності українсько-російських білінгвів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося в межах комплексної наукової теми лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України «Соціально-психологічні чинники інтеграції російськомовної спільноти в сучасне українське суспільство» (номер державної реєстрації 0107U000545). Тему затверджено Вченою радою Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (протокол № 2/08 від 5 лютого 2008 р.) і узгоджено бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 16 червня 2009 року).

Мета роботи – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити соціально-психологічні особливості етнонаціональної ідентичності українсько-російських білінгвів у двомовному середовищі, виявити основні відмінності ідентичності білінгвів і монолінгвів, з’ясувати роль мови як чинника становлення та функціонування етнонаціональної ідентичності білінгвів.

Відповідно до мети було сформульовано такі завдання:



  1. здійснити теоретичний аналіз стану розробленості проблеми етнонаціональної ідентичності в сучасній соціальній психології та суміжних науках, систематизувати соціально-психологічні знання про мову як чинник формування етнонаціональної ідентичності особи, розкрити соціально-психологічний зміст білінгвізму;

  2. обґрунтувати методологічні засади та розробити методичний комплекс дослідження етнонаціональної ідентичності носіїв українсько-російської двомовності;

  3. розкрити зміст етнонаціональної ідентичності білінгвальних осіб, з’ясувати особливості її проявів у монолінгвів і білінгвів, виявити специфіку етнонаціональної ідентичності білінгвальних осіб із різною базовою мовою (українською або російською);

  4. визначити особливості мови як чинника актуалізації етнонаціональної ідентичності двомовних осіб.

За об’єкт дослідження взято етнонаціональну ідентичність білінгвів.

Предметом дослідження є соціально-психологічні особливості етнонаціональної ідентичності білінгвів в умовах українсько-російської двомовності.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано систему загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження:

1) теоретичні: аналіз даних із проблеми дослідження, наведених у науковій літературі, та узагальнення отриманої інформації – для з’ясування стану розробленості предмету дослідження; систематизація та інтерпретація зібраних даних – для визначення соціально-психологічного змісту етнонаціональної ідентичності та білінгвізму;

2) емпіричні: на констатувальному етапі дослідження застосовано методи спостереження, анкетування, тестування (опитувальник М. Куна та Т. Макпартленда «Хто Я?» – для визначення структури соціальної ідентичності та місця й актуальності етнонаціональної ідентичності в цій структурі; методика «Етнічна афіліація» Г. Солдатової – для дослідження етнічних афіліативних тенденцій; діагностичний тест ставлень Г. Солдатової-Кцоєвої – для визначення емоційно-оцінного компонента етнічних авто- і гетеро стереотипів та рівня ідентифікації з етнічною групою; методика вимірювання етнічної ідентичності Дж. Фінні – із метою дослідження вираженості ідентичності; методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда – для визначення ступеня адаптованості-дезадаптованості в системі міжособових взаємин; методика «Типи етнічної ідентичності» Г. Солдатової і С. Рижової – для визначення домінантних типів ідентичності і тенденцій трансформації етнонаціональної ідентичності в умовах міжетнічної взаємодії; опитувальник «Індекс толерантності» Г. Солдатової, О. Кравцова, О. Хухлаєва, Л. Шайгерова – для діагностики рівня соціальної та етнічної толерантності; модифікований варіант методики «Шкала соціальної самооцінки» Р. Люхтанен і Дж. Крокер – для вимірювання етнічної самооцінки); на експериментальному етапі було застосовано метод експерименту для визначення особливостей мови як чинника актуалізації етнонаціональної ідентичності білінгвів.

3) методи описової та математичної статистики: кореляційний аналіз (коефіцієнт Пірсона), t-критерій Ст’юдента для незалежних вибірок, t-критерій Ст’юдента для залежних вибірок, критерій Н-Краскала-Уоллеса, критерій U-Мана-Вітні, t-критерій Вілкоксона, однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA).



Наукова новизна роботи:

  • вперше встановлено, що сформованість етнонаціональної ідентичності білінгвальних осіб сприяє безконфліктному прийняттю себе та інших, зумовлює високий рівень соціальної та етнічної толерантності; з’ясовано, що міра ідентифікації українсько-російських білінгвів як з українською, так і з російською етнічною групою є помірно вираженою, проте з українською – відносно вищою; доведено, що двомовним особам меншою мірою, ніж одномовним властиві прояви як гіпер-, так і гіпоідентичності; показано, що етнонаціональна ідентичність білінгвів із базовою російською мовою характеризуються відносно більшою узгодженістю структурних компонентів, натомість ідентичність білінгвів із базовою українською мовою є більш конфліктною та фрустрованою, що пов’язано з переживанням ними загрози власній етнонаціональній ідентичності;

  • дістало подальшого розвитку уявлення про важливість етнічної мови для функціонування етнонаціональної ідентичності: експериментальним шляхом визначено, що застосування певної мови та обговорення мовних проблем істотно актуалізують етнонаціональну ідентичність білінгвів з базовою українською мовою. Така актуалізація загострює в них внутрішньо суперечливий стан, що проявляється в почутті незручності через відмову від послідовної україномовності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання їх при розробці національних програм, спрямованих на формування позитивної етнонаціональної ідентичності громадян з урахуванням їхніх мовних преференцій заради консолідації українського суспільства; у визначенні ймовірних тенденцій трансформації етнонаціональної ідентичності в умовах суспільного білінгвізму. Теоретичний та емпіричний матеріал може бути використано в процесі підготовки та викладання курсів соціальної психології, етнопсихології, психолінгвістики, етнопсихолінгвістики.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 016-175 від 13.04.2012 р.) та Київського славістичного університету (довідка № 73/01 від 10.05.2012 р.).



Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення дисертації доповідалися на XІ Міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Київ, 2009), ІІ Міжнародній науковій конференції «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (Суми, 2009), Міжнародній конференції «Психологія спілкування ХХІ сторіччя: 10 років розвитку» (Москва, 2009), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми емпіричних досліджень у психології» (Київ, 2009), ХІІ Міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Київ, 2010), ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Мова і мовний потенціал особистості в поліетнічному середовищі» (Мелітополь, 2010), Всеукраїнській науковій конференції «Проблеми етнопсихології та політичної психології у ХХІ ст.» (Київ, 2011), VI Всеукраїнській конференції «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави» (Київ, 2011), спільному семінарі лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України і кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Стан і перспективи соціально-психологічних досліджень» (Київ, 2010), засіданнях лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (2008-2012 рр.).

Публікації. Матеріали дослідження дістали відображення в 10 публікаціях, із них 5 статей – у фахових виданнях, включених до переліку МОНмолодьспорту.

ВИСНОВКИ
За результатами дослідження визначено соціально-психологічні особливості етнонаціональної ідентичності українсько-російських білінгвів у двомовному середовищі, виявлено основні відмінності ідентичності білінгвів і монолінгвів, з’ясовано роль мови як чинника становлення та функціонування етнонаціональної ідентичності білінгвів.

1. Етнонаціональна ідентичність – це складова соціальної ідентичності, що являє собою складне багаторівневе когнітивно-афективне утворення, ядро етнічної самосвідомості, яке включає усвідомлення, емоційне оцінювання та переживання власної належності до етнічної спільноти, відчуття тотожності з нею, уявлення особи про себе як члена етнічної групи. Сформована етнонаціональна ідентичність, що характеризується позитивною валентністю, актуальністю та значущістю для особи, забезпечується балансом високої етнічної самооцінки, сформованістю уявлень про етнічну ін-групу та аут-групи і їхні психологічні особливості, толерантністю до власної та інших етнічних груп і детермінує соціально-психологічну адаптацію особи до умов міжособової та міжгрупової (міжетнічної) взаємодії.

2. Мова належить до основних чинників формування етнонаціональної ідентичності. У двомовному середовищі істотно розширюється репертуар засобів реалізації соціально-символічної функції мови. Мовна ситуація, що склалася в Україні, проблематизує формування етнонаціональної ідентичності українсько-російських білінгвів.

Білінгвізм – це здатність особи або групи осіб повноцінно спілкуватися поперемінно двома мовами: будувати цілісні осмислені вислови, що належать вторинній мовній системі. До психологічних та соціокультурних обставин білінгвізму належать: ставлення до мов і двомовності, соціокультурна гомогенність і диференціація членів суспільства, соціальний престиж кожної з мов, ставлення до культури кожної з мовних груп.

3. На основі виділених у ході теоретичного аналізу характеристик і компонентів етнонаціональної ідентичності було визначено індикатори, за якими досліджувалися параметри етнонаціональної ідентичності носіїв українсько-російської двомовності, зокрема: її актуальність, рівень сформованості, значущість, валентність, вираженість когнітивного та афективного компонентів, тип.

У результаті емпіричного вивчення етнонаціональної ідентичності українсько-російських білінгвів встановлено, що респонденти білінгвальної групи мають сформовану українську ідентичність, яка є актуальною, проте не провідною в системі їхньої соціальної самокатегоризації. Розвинена етнонаціональна ідентичність детермінує соціально-психологічну адаптованість, забезпечує гармонійне й безконфліктне прийняття себе та інших, високий рівень соціальної та етнічної толерантності.

Серед суб’єктивно значущих ознак етноідентифікації білінгвів домінує факт народження на території країни. Високо оцінюється роль мови як етноінтеграційної та етнодиференційної ознаки, проте меншим є її значення як етноідентифікаційного чинника. Міра ідентифікації білінгвів як з українською, так і з російською етнічною групою є помірно вираженою, проте з українською – істотно вищою.



4. Порівняно з монолінгвами білінгвам менше властиві прояви як гіпер-, так і гіпоідентичності. Двомовні особи мають відносно вищий рівень соціальної та етнічної толерантності і почуваються найбільш адаптованими в суспільстві.

Україномовні білінгви, на відміну від монолінгвів, відчувають сильнішу потребу в пошуку додаткових критеріїв самовизначення. Важливою для них є ментально-духовна спорідненість з українським етносом. Водночас вони характеризуються нижчою, порівняно з монолінгвами, вираженістю етнічної ідентичності, а також сформованістю її афективного та когнітивного компонентів.

Для російськомовних білінгвів порівняно з монолінгвами виявляються більш значущими етнонаціональна ідентичність та потреба у зв’язку з етнічною групою, при цьому істотно переважають складові української ідентичності.

5. Зафіксовано істотні відмінності в структурі етнонаціональної ідентичності білінгвів із різними базовими мовами. Ідентичності білінгвів із базовою українською мовою властива підвищена напруженість і конфліктність, її можна назвати «фрустрованою ідентичністю». Істотною ознакою такої ідентичності є переживання загрози власній етнонаціональній ідентичності, що провокує, з одного боку, актуалізацію стратегій соціальної конкуренції, а з другого – заперечення значущості етнічного чинника.

Ідентичність білінгвів із базовою російською мовою характеризується більшою структурною узгодженістю, цілісністю, визначеністю, гармонійністю. Водночас їм притаманна підвищена чутливість до соціальних критеріїв оцінки своєї етнонаціональної групи.

6. У результаті експериментального вивчення мовних чинників етнонаціональної ідентичності, яке полягало у створенні експериментальної ситуації впливу стимульного тексту (його мови і змісту) на респондентів із різних мовних груп, було з’ясовано, що мовна проблематика різною мірою актуалізує етнонаціональну ідентичність представників обох білінгвальних груп. В україномовних білінгвів стимульний текст російськомовної орієнтації актуалізує гіперідентичні прояви етнонаціональної ідентичності, а текст україномовного спрямування провокує вияв і гіпер-, і гіпоідентичних проявів. Така актуалізація загострює в них внутрішньо суперечливий стан, що проявляється в почутті незручності через відмову від послідовної україномовності. Ідентичність російськомовних білінгвів виявилася найменш чутливою як до мови, так і до змісту стимульного тексту.

Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у вивченні динаміки етнонаціональної ідентичності осіб, які перейшли від одномовного до двомовного спілкування, а також соціально-психологічних особливостей комунікації представників різних мовних груп між собою.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


  1. Агеев В. С. Психология межгрупповых отношений / В. С. Агеев. – М. : МГУ, 1983. – 138 с.

  2. Агеев В. С. Социальная идентичность личности // Межгрупповое взаимодействие: Социально-психологические проблемы / В. С. Агеев. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1990. – С. 201 – 211.

  3. Аймаганбетова О. Х. Кросс-культурные исследования структуры межэтнических отношений: дис… доктора психол. наук : 19.00.05 / Аймаганбетова ОльгаХабиджановна. – Алматы, 2007. – 469 с.

  4. Андрусів С. М. Страх перед мовою як психокомплекс сучасного українця / Стефанія Андрусів // Сучасність. – 1995. – №7-8. – С. 150 – 159.

  5. Арутюнян С. Ф. Концептуальный анализ феномена идентичности и особенности ее формирования, развития и проявления: автореф. дис. доктора психол. наук : спец. 19.00.01 «Общая психол., психол. личности, истор. психол.» / Арутюнян С. Ф. – Ереван, 2007. – 42 с.

  6. Ачкасов  В. А. Этническая идентичность в ситуациях общественного выбора / В. А. Ачкасов //  Журнал социологии и социальной антропологии. – 1999. –  Т. 2, №1. – С. 45-56.

  7. Барретт М. Развитие национальной идентичности: концептуальный анализ и некоторые итоги Западноевропейского исследования / М. Барретт // Развитие национальной, этнолингвистической и религиозной идентичности у детей и подростков. – М. : Из-во Института психологии РАН, 2001. – С. 16 – 35.

  8. Беляев С. А.. Экспериментальная психология : [учеб.-метод. комплекс] / С. А. Беляев. – Минск: Изд-во МИУ, 2010. – 168 с.

  9. Бердяев Н. А. Судьба России : [сборник статей (1914 - 1917)] / Бердяев Николай. – М. : Советский писатель, 1990. – 345 с.

  10. Березін А. М. Психологічні чинники генези національної самосвідомості особистості: автореф. дис. канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагог. та вікова психол.» / А. М. Березін . – К., 2002. – 18 с.

  11. Бичко О. В. Регіональні особливості параметрів етнічної ідентичності студентської молоді / О. В. Бичко // Соціальна психологія. – 2004. – № 3 (5). – С. 72 – 81.

  12. Бичко О. В. Регіональні особливості прояву етнічної ідентичності у студентської молоді України / О. В. Бичко // Актуальні проблеми психології : [Зб. наук праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України]. – К. : Міленіум, 2003. – Т. І. – Ч. 11. – С. 82 – 85.

  13. Бікова Н. М. Типи мовної поведінки в мультилінгвальній ситуації: дис… канд. філол. наук: 10.02.15 / Бікова Наталя Миколаївна. – К., 2006. - 197 с.

  14. Білик Б. І. Питання двомовності у світі та Україні / Б. І. Білик // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2005.
  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка