Інноваційні моделі підвищення кваліфікації працівників психологічної служби І консультантів пмпк



Сторінка7/8
Дата конвертації14.04.2016
Розмір2.28 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Розділ 4. Огляд сучасного ринку тренінгів для фахівців психологічної служби
4.1 Аналіз сучасного ринку тренінгів для практичних психологів в Україні
На сучасному українському ринку тренінгів для практичних психологів представлені наступні організації: Центр Сучасної психотерапії и Розвитку особистості «ДАО», TBT-Ukraine центр "Настоящий Путь", Московський Гештальт Інститут (МГІ), Київський інститут тренінгу, Тренінговий Центр "Рішення та Перспективи", Академія бізнес рішень "Успех", MetaVision Consulting, «Генезис» - центр практичної психології, Психологічний центр "ALTERA", «Живое Дело» - консалтингова група Алли Задніпровської, Київський Тренінговий центр "Я", Консультаційно-інформаційний центр "ПОЗИТУМ", Всеукраїнський інститут інтегративної психології і психотерапії, Садалмелік - Інститут прикладної психології.

Цільовою аудиторією тренінгів є психологи, практикуючі психотерапевти, практикуючі коучі та початківці, консультанти, спеціалісти з діагностики та оцінки персоналу, соціальні працівники, тренери, керівники, спеціалісти з переговорів та продажів, менеджери будь-якого рівня, рекрутери, сертифіковані НЛП-практики, студенти довгострокових навчальних програм з гештальт-терапії, ментори, лікарі, педагоги, спеціалісти гуманітарних професій, студенти психологічних факультетів та медичних спеціальностей, реабілітологи, практикуючі расстановщики, всі люди, зацікавлені в професійному та особистісному розвитку.

Напрямки тренінгів:

- Метафоричні асоціативні карти

- Еріксоновський гіпноз

- Гештальт-терапія

- НЛП

- Практична психологія



- Продаж послуг

- Екзистенціальна психологія

- Коучінг

- Арт-терапія

- Юнгівський аналіз

- Позитивна психотерапія

- Пренатальна та перінатальна психологія

- Нейропсихологічна діагностика

- Сімейні розстановки
В напрямку метафоричних асоціативних карт пропонуються наступні тренінги:

1. Метафоричні асоціативні карти в травматерапії. Проводить Центр Сучасної психотерапії и Розвитку особистості «ДАО», психолог, гештальт-терапевт, травматерапевт – Коннорова Оксана, учениця М. Егетмейєра (видавник серії метафоричних карт, Німеччина) і психотерапевта, травматерапевта Др. ОФры Аялон (Ізраїль ).

2. Використання метафоричних асоціативних карт в психологічному консультуванні, психодіагностиці и психотерапії. Тренінг веде: Бутенко Тетяна Олександрівна, психолог, тренер, керівник Майстерні практичної психології «СВА», сертифікований тренер по Метафоричним асоціативним картам (2009 г., 2011 г.), учениця Морітца Егетмейєра й Офри Аялон.

3. Метафоричні асоціативні картиу роботі психолога-консультанта. Проводить Київський Тренінговий центр «Я», Разіда Ткач – доктор філософії, кандидат психологічних наук, доцент кафедри теоретичної та консультативної психології Національного Педагогічного Університету ім. М.П. Драгоманова, практичний психолог, казкотерапевт, автор 9 книг і набору асоціативно-символічних карт "Казка" по мотивам та символам народних казок.



В напрямку еріксоновського гіпнозу:

1. Нові техніки еріксонівського гипнозу.Два триденних семінари проводить Доморацький Володимир Антонович, заведуючий кафедрою загальної та клінічної психології Білоруського державного університету, професор кафедри психіатрії та медичної психології Білоруського державного медичного університету, доктор медичних наук, врач-психотерапевт, сексолог, психіатр вищої категорії. Замісник голови правління Білоруської Асоціації психотерапевтів. Дійсний член Загальноросійської професійної психотерапевтичної Ліги. Офіційний викладач та супервізор практики міжнародного рівня ОППЛ. Відомий спеціаліст в галузі еріксоновської психотерапії, стратегічної психотерапії.



В напрямку гештальт-терапії:

1. Навчальна програма Московського Гештальт Інституту (МГІ) «Основи гештальт-терапії». Ведучий групи: Гречановський Віктор Миколайович, лікар, кандидат медичних наук, психотерапевт, гештальт-терапевт, супервізор, викладач гештальт-терапії, ведучий навчальних програм.

2. Курс для психологів и психотерапевтів: "Діалогова модель в гештальт-терапії".Проводить «Генезис» - центр практичної психології. Ігор Погодін - гештальт-терапевт (сертифікат МГІ, Європейський Сертифікат гештальт-терапевта), психотерапевтичний стаж 12 років, супервізор та викладач гештальт-терапії, кандидат психологічних наук, доцент, провідний тренер та член Професійної Ради Московського Гештальт Інституту, директор Білоруського Інституту Гештальта, член Європейської Асоціації Гештальт-терапії (EAGT), Міжнародної Федерації організацій, які викладають Гештальт (FORGE). Алла Поверенова - гештальт-терапевт (сертифікат МГІ), супервізор, провідний тренер Московського Гештальт Інституту, клінічний психолог (психотерапевтичний стаж 12 років), координатор навчальних програм Одеського філіалу МГІ. По закінченні – сертифікат Московського Гештальт інституту!

В напрямку НЛП:

1. Тренінг НЛП-практик. Проводить Тренінговий Центр "Рішення та Перспективи", Ганна Горолюк - бізнес-тренер компанії «Baltic Training Group», Загорулько Ірина, Первушина Марина, Іванова Людмила. Сертифікація.

2. Сертифікаційний курс НЛП-практик. 5 сходинка. Системне мислення (основи). Компанія-організатор: MetaVision Consulting, Лещенко Євгеній, Гайдученко Катерина - бізнес-тренер, консультант, коуч.

3. НЛП-Клуб.Проводить Тренінговий Центр "Рішення та Перспективи", Ганна Горолюк - бізнес-тренер компанії «Baltic Training Group», Загорулько Ірина, Первушина Марина, Іванова Людмила.

4. Сертифікаційний курс НЛП-Майстер. 6 сходинка. Моделювання (продовження). Компанія-організатор: MetaVision Consulting, Михайло Пелехатий - рeктop «Інституту НЛП». Тренер курсів: НЛП-DHE Практик VIP, НЛП-Майстер, Еріксоновський гіпноз и NHR, Бойове НЛП, Управління реальністю.

5. Сертифікаційний курс НЛП-Практик. 6 сходинка. Коучінг за допомогою НЛП. Компанія-організатор: MetaVision Consulting, Лещенко Євгеній, Гайдученко Катерина - бізнес-тренер, консультант, коуч.

6. Сертифікаційний курс НЛП-Майстер. 7 сходинка. Розвиток емоційного інтелекту. Компанія-організатор: MetaVision Consulting, Чекчурін Юрій Анатолійович - запрошений тренер MetaVision Consulting, проекту NLP Team, засновник, директор з стратегічного розвитку та провідний тренер компанії «НЛП Факультет» (Росія, м. Новосибірськ), одного з трьох найкрупніших центрів НЛП в СНГ, тренер Агентства «Переговорщик», тренер Інституту NLP-DHE (Росія, м. Москва), тренер курсів: НЛП-SHE Практик, НЛП-Майстер, Еріксоновський гіпноз и NHR, Бойове НЛП, Управління реальністю, Маркетингові війни. В НЛП — більше 20 років.

7. Сертифікаційний курс НЛП-Майстер. 8 сходинка. Місія та призначення. Сертифікація. Компанія-організатор: MetaVision Consulting, Чекчурін Юрій Анатолійович - запрошений тренер MetaVision Consulting, проекту NLP Team, засновник, директор з стратегічного розвитку та провідний тренер компанії «НЛП Факультет» (Росія, м. Новосибірськ), одного з трьох найкрупніших центрів НЛП в СНГ, тренер Агентства «Переговорщик», тренер Інституту NLP-DHE (Росія, м. Москва), тренер курсів: НЛП-SHE Практик, НЛП-Майстер, Еріксоновський гіпноз и NHR, Бойове НЛП, Управління реальністю, Маркетингові війни. В НЛП — більше 20 років.



В напрямку практичної психології:

1. Навчальний курс «Практична психологія». Проводить Академія бізнес-рішень «Успіх».



В напрямку екзистенціальної психології:

1.Навчальна група: Д.А. Леонтьєв "Підходи в екзистенціальній психології".Проводить Психологічний центр "ALTERA". Дмитрій Леонтьєв — доктор психологічних наук, професор факультету психології МГУ, директор Інституту екзистенціальної психології і життєтворчості (Москва), член Ради Міжнародної Асоціації екзистенціальної психології та психотерапії, лауреат премії ім. Віктора Франкла муніципалітету м. Відень. Автор біля 600 публікацій, в том числі книг «Очерк психологии личности», «Введение в психологию искусства», «Тематический апперцептивный тест», «Психология смысла», низки популярних психодіагностичних методик. Один з провідних спеціалістів з психології особистості, особистісної діагностиці та сучасної зарубіжної психології; під його редакцією виходили видання на російській мові книг В.Франкла, Э.Фромма, А.Маслоу, К.Хорні, К.Левіна, Г.Олпорта, Р.Мея та інших авторів.



В напрямку арт-терапії:

1. Пісочна терапія в роботі психолога.Проводить «Я», Київський Тренінговий центр, Катерина Мілютіна – M. A. NLP, Trainer NLP, провідний тренер Української Академії Тренінгу, кандидат психологічних наук, бізнес-тренер, практичний психолог, доцент кафедри психології Інституту підготовки кадрів служби зайнятості, викладач Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) та Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Автор підручників і монографій.



В напрямку Юнгівського аналізу:

1. Юнгівський аналіз. Проводить Київський Тренінговий центр "Я" , Разіда Ткач – доктор філософії, кандидат психологічних наук, доцент кафедри теоретичної та консультативної психології Національного Педагогічного Університету ім. М.П. Драгоманова, практичний психолог, казкотерапевт, автор 9 книг і набору асоціативно-символічних карт "Казка" по мотивам та символам народних казок.



В напрямку позитивної психотерапії:

1. Базовий курс Позитивної психотерапії 1-й модуль. Проводить POSITUM, Консультаційно-інформаційний Центр, Світлана Отенко – педагог, професійний Тренер розвитку особистості, позитивний психотерапевт, керівник "Консультаційно-інформаційного центра "ПОЗИТУМ", керівник секції Позитивна психотерапія Київського відділення УСП. Член Всесвітньої Асоціації Позитивних психотерапевтів, член Української Спілки психотерапевтів. Отримання сертифікату Європейського зразка від Вісбаденської Академії Психотерапії «Базовий консультант Позитивної психотерапії».



В напрямку пренатальної та перінатальної психології:

1. Пренатальна та перінатальна психологія. Проводить Всеукраїнський інститут інтегративної психології и психотерапії, Дарія Похилевич – консультант студії практичної психології "Центр", замісник директора Всеукраїнського інституту інтегративної психології та психотерапії, перінатальний психолог, член Міжнародного Співтовариства Перінатальної та Пренатальної Психології і Медицини (ISPPM), сертифікат Інституту бодинаміки (Данія) - курс бодинаміки та терапії шокової травми і ПТСР.



В напрямку нейропсихологічної діагностики:

1. Діагностика та корекція в роботі дитячого психолога. Проводить Київський Тренінговий центр "Я" , Рубель Н.Г. - практичний психолог, директор тренінгового центру «Я».

2. Нейропсихологічна діагностика дітей та підлітків.Проводить Всеукраїнський інститут інтегративної психології та психотерапії, Оксана Шльонська – психолог, психотерапевт. Проводить індивідуальну психотерапію по методу символ-драми з дорослими, дітьми та підлітками. Викладає на кафедрі психології Київського Національного лінгвістичного університету. Проводить науково-дослідницьку роботу з проблеми консультування і психотерапії дезадаптованих підлітків та їх батьків.

Інформація отримана з відкритих джерел.


4.2 Форми і методи підвищення кваліфікації фахівців психологічної служби: зарубіжний досвід
Психологічна служба в Україні є доволі молодою галуззю суспільної діяльності, адже існує на українських теренах близько двадцяти років. Українська психологічна служба в силу свого бекграунду, історії, структури та наукового базису має свої особливості, що робить її і у певній мірі є унікальною. На сьогодні ми можемо сміливо стверджувати, що психологічна служба в Україні існує та функціонує, проте, на жаль, маємо констатувати, що вона є далекою від довершеності. Одним із способів удосконалення психологічної служби в Україні є використання досвіду іноземних держав, що може стати в нагоді в тому числі і під час підвищення професійної кваліфікації практичних психологів.

Для визначення ступеню професіоналізму фахівця у будь-якій галузі застосовується поняття «компетентність». Компетентність - це інтегральна особова характеристика, що відображає готовність і здатність суб’єкта виконувати професійні функції відповідно до прийнятих нормативів і стандартів, містить когнітивну, емоційно-ціннісну та поведінкову складові. Практична діяльність фахівця відбувається в певному соціальному середовищі, її перебіг супроводжується виникненням та трансформацією певних суб’єкт-суб’єктних та суб’єкт-об’єктних відносин, відбувається за певними закономірностями, вимагає подолання криз та проблем різної ґенези. Професія змінює людину : її внутрішній світ, її бачення навколишнього світу та інших людей. Такий підхід дозволяє вбачати в професіоналові не лише виробничу функцію, але і сприймати його в усіх людських проявах. У професійній дійсності існують об'єктивні структури, незалежні від свідомості і волі людей, які певним чином впливають на їх способи життя та уявлення, проте невід'ємною і необхідною частиною цих структур є суб'єктивні схеми сприйняття, оцінювання, мислення і дії, якими наділені індивіди. Об'єктивні структури обумовлюють суб'єктивні уявлення і способи дії, але для того, щоб ці уявлення і способи дії реалізовувалися, вони мають бути активно засвоєні. [7, c.195]

Психологічна служба – це цілісна структурована сукупність закладів, установ, підрозділів та посад, що входять до єдиної субординативної системи (як частина більш загальної системи), основу якої складають фахівці у галузі практичної (прикладної) психології. Зазвичай вона складається із методичних і практичних центрів, спеціалізованих консультативних кабінетів, груп, спеціальних закладів, соціально-психологічної реабілітації, включаючи посади консультантів, радників, аналітиків, соціальних працівників [3, с. 41]. На думку В.Г.  Панка, основною метою функціонування усякої психологічної служби є підвищення діяльності людей та, одночасно, захист їхнього соціального та психічного здоров’я [3, с.42].

Практична діяльність працівників психологічної служби обумовила специфічність професійної компетентності психологів.

Специфіка змісту діяльності психолога-практика актуалізує основні два напрямки: етичний і "психотехнічний". Отримавши спільне з психологом академічної орієнтації базисний зміст освіти, тобто засвоєння знань і умінь, пов'язаних з функціонуванням психіки, її природи, методів дослідження і історії психологічної науки, психолог-практик у своїй роботі стикається з такими явищами, ситуаціями, психічними і іншими проявами громадського і особистого життя, які не йдуть ні в яке порівняння з експериментальними дослідженнями. Реальне життя відрізняється від експерименту невідтворюваністю подій, що відбуваються в ньому, переживань і непоправністю втрат [1].

Є.О. Клімов дотримується погляду, що усе це досить складно і вимагає послідовного освоєння психологічних понять, схем мислення, навичок коректного поводження з "чужою душею" [2; c.73-74].

Тому головною метою підвищення кваліфікації працівників психологічної служби є не тільки забезпечення на основі самовдосконалення професійної діяльності спеціаліста, а і безперервності та наступності розвитку його особистості в цілому.

У процесі нашого дослідження ми проаналізували систему післядипломної освіти психологічної служби країн Європи та Північної Америки. Післядипломною зазвичай називають спеціалізовану освіту в будь-якій галузі науки або практичної діяльності, яке спрямоване на здобуття наукового ступеня, професії або додаткової кваліфікації. Післядипломна психологічну освіту може здійснюватися на базі будь-якого вищого освіти.

Щоб стати професійними психологами, випускники англійських університетів повинні пройти курс післядипломної психологічної освіти протягом 2 або 3 років (залежно від програми) на другому рівні вищої освіти за спеціалізованою програмою в якомусь університеті. Така система взята за основу у ряді країн, наприклад в Ірландії, Франції, Греції, Португалії, на Мальті. У Шотландії післядипломна психологічну освіта триває ще 2 роки.

На відміну від України та деяких країн СНД (зокрема, Росії та Білорусії) післядипломне навчання не передбачає єдиних державних стандартів. На наш погляд, така ситуація може бути пояснена системою ліцензування, яка є обов’язковою для практичних психологів та психотерапевтів.

Ліцензування практичного психолога - це процедура, що встановлює відповідність кваліфікації психолога нормам, що встановлені ліцензіаром. Наприклад, у США ліцензіаром виступають асоціації психологів, при чому ліцензіат отримує право на здійснення своєї діяльності тільки у межах одного штату.

Обов’язковими для процесу ліцензування є наступні форми роботи: інтервізія та супервізія.

Термін “інтервізія” вже декілька років застосовується європейськими психологами та психотерапевтами для опису групових сесій, в ході яких відбувається обговорення як саме працювати в складних ситуаціях або зі “складними” клієнтами

Інтервізія (лат. inter — між + visio — бачення) — групова робота психотерапевтів, які є приблизно рівними за досвідом і статусом.

Серед цілей інтервізії виокремлюють наступні: підтримка професійного рівня; розширення професійних можливостей, професійне зростання і розвиток; обмін досвідом між колегами; профілактика «синдрому вигоряння».

Кількість осіб у групі зазвичай від 5 до 15, зустрічі відбуваються постійно й у визначений час. Група працює у напівзакритому режимі, тобто поява кожного нового члену групи обов’язково обговорюється і рішення про прийом приймається за умови згоди усіх членів групи.

Група працює за певними правилами:



  • учасники представляють випадки зі власної практики для обговорення за бажанням;

  • обговорення матеріалу інтервізії поза групою забороняється;

  • модератор спостерігає за дотриманням правил в групі, вирішує організаційні моменти;

  • модератор змінюється кожну зустріч.

Інтервізія не передбачає навчання як спеціально організованого процесу і відрізняється від супервізії відсутністю ієрархічних відносин між членами групи – позиції усіх членів групи є рівними. Кожен учасник групи інтервізії вносить свій вклад і реагує виходячи з власного практичного досвіду, що дозволяє розглянути актуальні та небезперечні питання психологічної практики з різних позицій.

Супервізія (англ. supervisor – наглядач) - метод підготовки і підвищення кваліфікації психотерапевтів і психологічних консультантів. Її сутність полягає у тому, що досвідчений професіонал аналізує роботу колеги і формулює рекомендації, що дозволяє досягнути систематичності у розгляді, усвідомленні, розумінні та аналізові супервізованим власних професійних дій та професійної поведінки в цілому.

Матеріалом для консультування в процесі супервізії головним чином є: проблеми саморозуміння і самосприйняття (особистісні особливості і способи поведінки та реагування, їх вплив на професійну діяльність, відношення до себе в професійній діяльності); теоретичні знання і професійні дії (усвідомлення того, які теоретичні, практичні і особистісні установки і особливості визначають позицію психотерапевта в його професійній діяльності, чому використовуються або не використовуються ті або інші теоретичні і методичні підходи), процес самостійного розвитку теоретичних знань і практичних прийомів; взаємостосунки з іншими людьми(передусім з учасниками супервізії); формальні і організаційні питання практичної діяльності; стосунки з клієнтами (проблеми відособлення, ізоляції, залежності, перенесення тощо).

Супервізія може здійснюватися в індивідуальній і груповій формах. У разі групової супервізії член групи психотерапевтів пропонує для обговорення проблеми, які він хоче вирішити у своїй роботі з клієнтами.

У індивідуальному режими супервізія може існувати в різних варіантах: детальний розгляд професійних дій супервізованого по записах з елементами особистої роботи супервізора і супервізованого; сеанс роботи супервізора з клієнтом, на якому супервізований є присутнім в якості спостерігача або навіть в якості котерапевта з наступним аналізом дій тощо.

У процесі супервізійних інтервенцій супервізор виконує наступні завдання:


  • утримання контакту з психотерапевтом з метою розвитку його ресурсів;

  • спрямованість активності супервізора на підтримку і відновлення цілісності психотерапевта як фахівця і як особистості в цілому;

  • збереження власної безоціночної позиції.

Основними принципами, яких мають неухильно додержуватися учасники супервізії, євідповідальність, безсторонність, повага, конфіденційність.

У деяких країнах Східної Європи (Росія, Білорусь) у якості навчальних програм післядипломної освіти практичних психологів зазвичай виступають курси підвищення кваліфікації, які передбачають реалізацію короткострокових і тривалих програм додаткового психологічного освіти в галузі практичної психології, психотерапії та клінічної психології. Такий вид підвищення кваліфікації практичних психологів є системним, постійним та контролюється державними установами. Необхідно зазначити, що перехід до безперервної освіти є загальноєвропейською тенденцією, адже Європейський Союз також запроваджує освітні професійні програми, які є частиною проекту LifeLongLearning.

Одним із найбільш поширених видів підвищення кваліфікації фахівців є тренінг, майстер-клас та науково-практична конференція.

Тренінг (англ. training від train - навчати, виховувати) – це багатофункціональний метод психологічного впливу на людину з метою навчання, розвитку професійно важливих якостей і властивостей, особистісних характеристик. Основними функціями тренінгу є перетворювальна, коригуюча, профілактична та адаптаційна [4, с.181].На тренінгу використовуються наступні методи: ігрові (ділові, рольові ігри), кейси, групова дискусія, мозковий штурм, відеоаналіз, модерація та ін.

Майстер-клас все ширше використовується в освітньому процесі як оригінальний метод навчання. Майстер-клас - (від англійського masterclass: master - кращий в якій-небудь області + class - заняття, урок) - сучасна форма проведення навчального тренінгу-семінару для відпрацювання практичних навичок за різними методиками і технологіями з метою підвищення професійного рівня та обміну передовим досвідом учасників, розширення кругозору та залучення до новітніх галузей знання.

Майстер-клас відрізняється від семінару тим, що, під час майстер-класу провідний спеціаліст розповідає і, що ще більш важливо, показує, як застосовувати на практиці нову технологію або метод.

Тематика майстер-класів включає в себе огляд актуальних проблем і технологій,різні аспекти і прийоми використання технологій, авторські методи застосування технологій на практиці та ін.

Науково-практична конференція - форма організації наукової діяльності, при якій дослідники та практики представляють і обговорюють свої доробки. Структура наукової конференції складається з ряду обов’язкових елементів: реєстрація учасників з роздачею програми конференції (із зазначенням черговості виступів); відкриття та пленарне засідання з виступом організаторів конференції; робота по секціях або круглим столам із заслуховуванням доповідей і подальшим обговоренням; публікація збірника наукових праць.

Окрім традиційних форм післядипломного навчання на сьогодні доступні новітні інтерактивні форми, які допомагають розвивати професійні якості практичного психолога. У нашій роботі ми зупинимось на деяких з них.



Онлайн-семінар (веб-конференція, вебінар, англ. Webinar) - різновид веб-конференції, проведення онлайн-зустрічей або презентацій через Інтернет в режимі реального часу. Під час веб-конференції кожен з учасників знаходиться біля свого комп'ютера, а зв'язок між ними підтримується через Інтернет за допомогою завантажуваного додатки, встановленого на комп'ютері кожного учасника, або через веб-додаток. В останньому випадку, щоб приєднатися до конференції, потрібно просто ввести URL (адресу сайту) у вікні браузера.

Вебінари можуть бути спільними і включати в себе сеанси голосувань і опитувань, що забезпечує повну взаємодію між аудиторією та ведучим. У деяких випадках ведучий може говорити через телефон, коментуючи інформацію, що відображається на екрані, а слухачі можуть йому відповідати, переважно по телефону з гучномовцем. На ринку також присутні технології, в яких реалізована підтримка VoIP-аудіотехнологій, що забезпечують повноцінну аудіозв'язок через мережу. Вебінари (залежно від провайдера) можуть володіти функцією анонімності або «невидимості» користувачів, завдяки чому учасники однієї і тієї ж конференції можуть не знати про присутність один одного.

У перші роки після появи Інтернету терміном «веб-конференція» часто називали гілку форуму або дошки оголошень. Пізніше термін набув значення спілкування саме в режимі реального часу. В даний час вебінар використовується в рамках системи дистанційного навчання.

Серед інших типових функцій конференц-зв'язку:



  • слайдові презентації;

  • відео в режимі реального часу;

  • VoIP (аудіозв'язок через комп'ютер в режимі реального часу з використанням навушників або колонок);

  • веб-тури - коли адреси сторінок, дані форм, cookies, скрипти і інша інформація про сеанс може бути передана іншим учасникам з метою використання її для наочного навчання з елементами входу в систему, кліками, переходами між екранами, даний тип функцій використовується для демонстрації сайту або додатків при безпосередній участі користувачів;

  • трансляція запису (розміщується по унікальному веб-адресою, для подальшого перегляду і прослуховування будь-яким користувачем);

  • whiteboard (електронна дошка для коментарів, на якій ведучий і слухачі можуть залишати позначки або коментувати пункти слайдових презентації);

  • текстовий чат - для сеансів запитань і відповідей у ​​режимі реального часу, що проводяться тільки для учасників конференції, в чаті можливо як групове (повідомлення видно всім учасникам) так і приватне спілкування (розмова між двома учасниками);

  • голосування та опитування (дозволяють ведучому опитувати аудиторію, надаючи на вибір декілька варіантів відповідей);

  • віддалений робочий стіл, спільне використання додатків (коли учасники можуть переглядати всі, що вже було відображено на їх моніторі ведучим веб-конференції; деякі додатки спільного використання мають функції віддаленого робочого столу, що дозволяє учасникам частково управляти комп'ютером (екраном) ведучого.

Послуга конференц-зв'язку через мережу найчастіше являє собою сервіс, розташований на веб-сервері компанії-постачальника. У кожного постачальника свої умови, проте більшість з них використовують модель поминутного розрахунку вартості на користувача або фіксовану місячну плату.

Важливою функцією програм для організації конференц-зв'язку через мережу є спільне використання додатків (англ. application sharing). Це означає, що один учасник веб-конференції може передати контроль над додатком якого іншого учасника.



Відеоконференція - галузь інформаційної технології, що забезпечує одночасно двосторонню передачу, обробку, перетворення та представлення інтерактивної інформації на відстань в режимі реального часу за допомогою апаратно-програмних засобів обчислювальної техніки.

Взаємодія в режимі відеоконференцій також називають сеансом відеоконференцзв'язку.

Відеоконференцзв'язок (скорочена назва ВКС) - це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох і більш віддалених абонентів, при якій між ними можливий обмін аудіо-і відеоінформацією в реальному масштабі часу з урахуванням передачі керуючих даних.

Таким чином, загальними тенденціями підвищення кваліфікації фахівців психологічної служби як в Україні, так у країнах Європи та Північної Америки, є додержання принципів системності та безперервності освіти, а також звернення до новітніх технологів як засобів, що значно розширюють можливості фахівців щодо професійного самовдосконалення.


Література:

  1. Бондаренко Александр Федорович. Психологическая помощь: теория и практика / Александр Бондаренко. — К.: Укртехпрес, 1997.- 216 с.

  2. Климов Евгений Александрович. Психология профессионала / Евгений Климов - М.: Изд-во «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – 450 c.

  3. Панок Віталій Григорович. Практична психологія. Теоретико-методологічні засади розвитку: монографія. / В.Г. Панок – Чернівці: Технодрук, 2010. – 486 с.

  4. Словник-довідник психолога-консультанта. / уклад. : [Н.В.Гаркавенко, Я.В. Чаплак, С.К. Шандрук, І.І. Солійчук] ; за наук. ред. В.Г. Панка. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. – 200 с.

  5. Шнейдер Лидия Бернгардовна. Профессиональная идентичность: монография. / Л. Б. Шнейдер. – М.: МОСУ, 2001. – 272 с.


ДОДАТКИ

Додаток 1.
Методика вивчення кар’єрних орієнтацій «Якоря кар’єри»

Е. Шейна (адаптація В,А. Чикер і В.Е. Винокурової)


Джерело: Почєбут Л.Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология:Учебное пособие. - СП6: Изд-во «Речь», 2000. - С. 207-212.
Інструкція для учасників дослідження:
Відповідаючи па запитання, закресліть одну з цифр у бланку праворуч залежно від того, наскільки важливим або узгодженим з Вашими поглядами є кожне з наступних суджень.

Особливо важливо / Судження байдуже / Абсолютно неважливо

У першій частині опитувальник відповіді розподіляються від абсолютно неважливо 1 – до особливо важливо – 10

У другій частині опитувальника необхідно зазначити чи погоджуєтесь ви із наведеними судженнями, де відповіді розподіляються від 1- абсолютно не погоджуюсь до 10 – абсолютно погоджуюсь



1 частина опитувальника



Судження




1

Будувати свою кар’єру в межах конкретної наукової чи етнічної сфери

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2

Здійснювати спостереження і контроль за людьми, впливати на них на всіх рівнях

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

3

Мати можливість робити все по-своєму і не бути обмеженим правилами будь-якої організації

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

4

Мати постійне місце роботи з гарантованим окладом і соціальною захищеністю

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

5

Застосовувати своє вміння спілкуватися на користь людям, допомагати іншим

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

6

Працювати над проблемами, які майже неможливо вирішити

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

7

Вести такий спосіб життя, щоб інтереси сім’ї та кар’єри були врівноважені

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

8

Створити і побудувати щось таке, що буде повністю моїм винаходом або ідеєю

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

9

Продовжити роботу за спеціальністю, ніж отримати вищу посаду, не пов’язану з моєю спеціальністю

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

10

Бути першим керівником в організації

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

11

Мати роботу, не пов’язану з режимом або іншими організаційними обмеженнями

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

12

Працювати в організації, яка забезпечить мені стабільність на тривалий період

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

13

Застосувати свої вміння та здібності на те, щоб зробити світ кращим

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

14

Змагатися з іншими і перемагати

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

15

Будувати кар’єру, яка б дозволила мені не змінювати свій спосіб життя

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

16

Створити нове комерційне підприємство

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

17

Присвятити все життя обраній професії

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

18

Отримати високу керівну посаду

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

19

Мати роботу, яка дає максимум свободи й автономності у виборі змісту занять, часу виконання тощо

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

20

Залишатися на одному місці проживання, ніж переїхати у зв’язку з підвищенням

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

21

Мати можливість використовувати свої вміння й талант для служіння важливій меті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2 частина опитувальника

22

Єдина дійсна мета моєї кар’єри – знаходити та вирішувати складні проблеми, незалежно від того, в якій галузі вони виникли

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

23

Я завжди прагну приділяти однакову увагу моїй родині та моїй кар’єрі

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

24

Я завжди знаходжусь у пошуку ідей, які дадуть мені можливість почати та побудувати свою власну справу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

25

Я погоджусь на керівну посаду лише за умови, якщо вона знаходиться у сфері моєї професійної компетенції

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

26

Я хотів би досягти такого положення в організації, яке б забезпечувало можливість спостерігати за роботою інших людей та інтегрувати їх діяльність

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

27

В моїй професійній діяльності я більш за все прагну свободи та автономії

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

28

Для мене важливіше залишитись на теперішньому місці проживання, ніж отримати підвищення чи нову роботу у новій місцевості

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

29

Я зажди шукав роботу, на якій можу приносити користь іншим людям

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

30

Змагання та виграш – це найбільш важливі аспекти моєї кар’єри

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

31

Кар’єра лише тоді має сенс, коли вона дозволяє жити так, як мені подобається

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

32

Підприємницька діяльність являє центральну частину моєї кар’єри

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

33

Я скоріше піду з організації, ніж буду займатись роботою, не пов’язаною із моєю професією

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

34

Я буду вважати, що досяг успіху в кар’єрі тоді, коли стану керівником високого рівня в серйозній організації

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

35

Я не хочу щоби мене стримували рамки однієї бізнес-організації

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

36

Я обрав би роботу в організації, яка забезпечує довготривалий контракт

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

37

Я хотів би присвятити свою кар’єру досягненню важливої та корисної мети

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

38

Я відчуваю себе успішним лише тоді, коли залучений о вирішення складних завдань чи у ситуації змагання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

39

Обрати та підтримувати відповідний рівень життя більш важливо, ніж досягати успіхів у кар’єрі

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

40

Я завжди хотів заснувати та побудувати власний бізнес

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

41

Я віддаю перевагу роботі, яка не пов’язана із відрядженнями

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10


Обробка та інтерпретація результатів:
По кожній із восьми кар’єрних орієнтацій обчислюється кількість балів. Для цього необхідно, користуючись ключем, порахувати суму балів по кожній орієнтації й отримане число поділити на кількість запитань (5 для всіх орієнтацій, крім «стабільність»). Таким чином визначається провідна кар’єрна орієнтація — кількість набраних балів має бути не менше п’яти. Іноді жодна з орієнтацій не досягає ріння провідної — у такому випадку робиться висновок про те, що кар’єра не займає провідного місця у житті людини.
Ключ


Кар’єрна орієнтація

Номери запитань

Кількість запитань

Професійна компетентність

1 9 17 25 33

5

Менеджмент

2 10 18 26 34

5

Автономія (незалежність)

3 1 19 27 35

5

Стабільність роботи

4 12 36

3

Стабільність місця проживання

20 28 41

3

Служіння

5 13 21 29 37

5

Виклик

6 14 22 30 38

5

Інтеграція стилів життя

7 15 23 32 39

5

Підприємництво

8 16 24 32 40

5

Психологічна характеристика кар’єрних типів:


1. Професійна компетентність. Люди з такою орієнтацією прагнуть бути майстрами своєї справи, для них надто важливий успіх у професійній сфері. Швидко втрачають зацікавленість до роботи, яка не дозволяє розвивати власні професійні здібності. Шукають визнання своїх талантів, яке повинне виражатися у статусі, що відповідає їх майстерності. Вони готові керувати іншими у межах своєї компетентності, але управління не викликає в них особливого інтересу. Більшість розглядають управління лише як необхідну умову для просування у своїй професійній сфері. Це найбільша група в організаціях, що забезпечує прийняття компетентних рішень.
2. Менеджмент. Особистість орієнтована на інтеграцію зусиль інших людей, повноту відповідальності за кінцевий результат та поєднання різних функцій організації. Людина з цією кар’єрною орієнтацією вважатиме, що не досягла цілей своєї кар’єри, доки не отримає посаду, па якій керуватиме різними сторонами діяльності організації: фінансами, маркетингом, виробництвом продукції, розробками, продажами.
3. Автономія. Особистість прагне звільнення від організаційних правил, вимог та обмежень. Яскраво виражена потреба все робити на свій розсуд, самому вирішувати, коли, над чим і скільки працювати. Така людина не хоче підкорятися правилам організації. Готова відмовитися від просування по службі та інших можливостей заради збереження своєї незалежності. Така людина готова працювати в організації, що забезпечує достатній рівень свободи, не відчуватиме відданості організації та відкидатиме всі обмеження її автономності.
4. Стабільність. Головна потреба — це безпека та стабільність для того, щоб життєві події можна було передбачити. Перша група стабільних людей переважно орієнтована па стабільність місця роботи: шукає місце роботи в такій організації, що забезпечує певний термін служби, має гарну репутацію, турбується про пенсіонерів, виплачує великі пенсії, виглядає надійно у своїй галузі. Це люди організації. Відповідальність за управління кар’єрою вони повністю покладають па наймача. Друга група орієнтована на стабільність місця проживання: «пускає коріння» у певному географічному місці, може змінювати роботу, якщо це не пов’язане зі зміною місця. Люди, орієнтовані па стабільність, можуть бути талановитими і підійматися на високі посади в організації, але відмовляються від роботи, нових можливостей, якщо це загрожує тимчасовими незручностями.
5. Служіння. Головні цінності такої людини — це люди та робота па їх благо. Людина такої орієнтації не працюватиме в організації, яка має цілі та цінності, що суперечать її власним. Відмовиться від роботи та просування по службі, якщо вона може реалізувати головні цінності життя.
6. Виклик. Основні цінності такої людини — конкуренція, перемога над іншими, подолання перешкод, вирішення складних завдань. Людина ніби «кидає виклик», соціальна ситуація оцінюється з позиції «програв — виграв». Процес боротьби чи перемоги є для неї важливішим, ніж конкретна діяльність чи професія. Новизна, різноманітність та виклик — це основні цінності, а якщо все дуже просто, така людина нудьгує.
7. Інтеграція стилів життя. Людина орієнтована па інтеграцію різних сторін життя. Вона не бажає, щоб в її житті домінувала тільки сім’я чи кар’єра, або саморозвиток. Намагається все це збалансувати. Така людина більше цінує своє життя в цілому — де живе, як вдосконалюється, — ніж конкретну роботу, кар’єру, організацію.
8. Підприємництво. Прагне створювати щось нове, хоче долати перешкоди, готова до ризику. Не бажає працювати на інших, хоче мати власну «марку», власну справу. Фінансове багатство. Це не завжди творча людина, для неї головне — створити власну справу, концепцію, організацію, збудувати її так, щоб це стало продовженням її самої. Вона продовжуватиме справу. Навіть тоді, коли переслідуватимуть невдачі і вона буде змушена ризикувати.
Додаток 2.

Матеріали обміну досвіду.

Методичне об’єднання практичних психологів міського методичного кабінету м. Славутича.

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка