Інформації свідчать про позитивний досвід світової бібліотечної спільноти щодо інтеграції ресурсів, і переваги корпоративних технологій сьогодні доводити не варт



Скачати 88.67 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір88.67 Kb.
СКЛАДОВІ УСПІХУ КОРПОРАТИВНИХ ПРОЕКТІВ

(ДОСВІД МЕДИЧНИХ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ)


Павленко Тетяна Борисівна,

Наукова бібліотека Харківського національного медичного університету,

Україна, Харків
Останнім часом кожна бібліотека прагне долучитися до корпоративної співпраці і це зрозуміло. Професійні джерела інформації свідчать про позитивний досвід світової бібліотечної спільноти щодо інтеграції ресурсів, і переваги корпоративних технологій сьогодні доводити не варт.

На часі інші питання: від чого залежить життєздатність та результативність того чи іншого корпоративного проекту? Чому одні зникають, не проіснувавши й року, інші, навпаки, плідно розвиваються?

Майже чотири роки Наукова бібліотека Харківського національного медичного університету (НБ ХНМУ) є учасником проекту корпоративної каталогізації медичних бібліотек України. Це дозволяє узагальнити власний досвід не тільки з метою удосконалення подальшого партнерства, але й щодо визначення загальних складових успіху будь-якої корпоративної взаємодії бібліотек.

Корпоративна система медичних бібліотек України під головуванням Національної наукової медичної бібліотеки України (ННМБУ) склалася у 2008 р. і сьогодні об’єднує 10 бібліотек різного підпорядкування: ННМБУ, 4 обласні наукові медичні бібліотеки (Херсонську, Луганську, Дніпропетровську, Черкаську) та 5 бібліотек вишів (Запорізького державного медичного університету, Дніпропетровської медичної академії, ХНМУ, Національної фармацевтичної академії України, Української медичної стоматологічної академії).

Метою корпоративної діяльності є оптимізація бібліотечно-інформаційного забезпечення науковців та фахівців медичної галузі. Кінцевим результатом – створення спільного інформаційного продукту, яким є Зведений електронний каталог (ЕК) медичних бібліотек України.

Співпраця здійснюється за концептуальними принципами розподіленої аналітико-синтетичної обробки періодичних видань біомедичної тематики у відповідності з узгодженими переліками та централізованої кумуляції кооперативно створених масивів аналітичної інформації.

Система є відкритою для будь-яких медичних бібліотек. До учасників пред’являються мінімальні вимоги: використання автоматизованої технології каталогізації документів на базі АБІС ІРБІС, наявність Інтернет-зв’язку та електронної пошти.

Регламентуюча документація

Порядок взаємодії бібліотек обумовлюється «Договором про Систему корпоративної каталогізації» і носить некомерційний характер.

З метою впорядковування процесу обміну бібліографічними записами (БЗ) і єдиного підходу до формування Зведеного ЕК розроблені також організаційно-технологічні документи, що регламентують діяльність учасників проекту: Положення про Систему корпоративної каталогізації; Питання аналітичного розпису в умовах Системи корпоративної каталогізації; Загальні питання індексації статей; Правила використання основних підрубрик; Види координації підрубрик.

Організаційна структура

Організаційна структура корпоративної взаємодії бібліотек відповідає принципам кооперації, координації, рівноправності, відкритості. Формування Зведеного ЕК базується на принципах оперативності та якості.

Корпоративна система є структурою з єдиним центром управління – ННМБУ (бібліотека-координатор) і рівноправними бібліотеками-партнерами.

Функції ННМБУ як бібліотеки-координатора: координуюча діяльність; методичне забезпечення; технологічний контроль; аналітичний розпис журналів; експорт БЗ; формування єдиної БД Зведеного ЕК медичних бібліотек України.

Функції бібліотеки-партнера: аналітичний розпис журналів; експорт аналітичних БЗ.

Пропозиції, що надаються, та принципові питання, що виникають в процесі спільної роботи, обговорюються та вирішуються колегіально. Співпраця здійснюється на взаємовигідних умовах, необхідні витрати пов’язані з виконанням робіт кожна бібліотека бере на себе.



Технологічний процес

В системі використовується єдине програмне забезпечення – АБІС ІРБІС, що зменшує ресурсні витрати бібліотек. Крім того, у вирішенні питань лінгвістичного забезпечення медичні бібліотеки мають переваги за рахунок уніфікованого переліку предметних рубрик з медицини – Mediсal Subject Headings (MеSH) Національної медичної бібліотеки США. MеSH використовується для предметизації документів і покладений в основу структури предметного каталогу. АБІС ІРБІС дозволяє використання електронної версії (авторитетної бази даних) тезаурусу MеSH, що значно спрощує процес предметизації в цілому.

Спільними зусиллями партнерів розписується понад 350 періодичних видань України і Росії, але пайова участь в проекті нерівномірна і залежить від можливостей конкретної бібліотеки. Так, для НБ ХНМУ у 2012 р. кількість журналів склала 15 назв.

Бібліотеки-партнери мусять оперативно та якісно здійснювати аналітичний розпис періодичних видань та надсилати до ННМБУ готові БЗ не пізніше 10 робочих днів з моменту надходження видання до бібліотеки.

ННМБУ інтегрує дані розподіленого аналітичного розпису в єдину БД Зведеного ЕК, забезпечує коректне представлення даних на власному web-сервері і надає до нього мережевий доступ.

Кожна бібліотека-партнер має повний доступ до Зведеного ЕК, а також отримує поточні надходження нових БЗ для формування власних інформаційних ресурсів.

Налагодження технологічного процесу корпоративної каталогізації в кожній бібліотеці залежить від її типу, кількості співробітників, інших чинників, але в цілому можна визначити такі напрями: організаційна робота, методичне забезпечення, інформаційна система.

З вирішенням комплексу питань доводиться не тільки усвідомлювати передбачувані переваги корпоративної співпраці, але і проводити переоцінку власних можливостей. Традиційна діяльність бібліотеки зазнає змін, відбувається реорганізація деяких технологічних процесів, що вимагає подолання стереотипів в психології співробітників і підвищення їх кваліфікації.

Як правило, корпоративна діяльність є командною формою роботи і потребує участі певної групи фахівців з різних відділів при чіткому розподілі обов’язків. В НБ ХНМУ, наприклад, в процес корпоративної каталогізації залучені такі підрозділи:


    • відділ комплектування документів, оскільки в процедуру занесення даних входить заповнення відомостей про передплату періодичних видань і реєстрація надходження номерів журналів;

    • відділ інформаційно-бібліографічної роботи, на який покладається основна частина роботи. Саме серед бібліографів розподіляється перелік журналів. Аналітичному розпису підлягають всі статті номера за винятком рекламної інформації та інших повідомлень, що не ввійшли в зміст номера. Кожний БЗ крім бібліографічного опису містить не менше трьох предметних рубрик і анотацію мовою оригіналу. Завідувач відділу виконує функції редактора, перевіряючи створені колегами записи на наявність помилок і відповідність затвердженій методиці;

    • сектор інформаційних технологій і комп’ютерного забезпечення, який відповідає за налаштування і безперебійну роботу програмно-технічного комплексу, виконання експорту/імпорту записів.

Координатором проекту корпоративної каталогізації в НБ ХНМУ є заступник директора з інформаційних технологій, який відповідає за навчання співробітників, координацію і якість роботи.

Проблеми

Будь-яке корпоративне об’єднання раніше незалежних бібліотек не обходиться без проблем організаційного, технологічного, психологічного характеру. Головне при цьому виявити їх причини та знайти шляхи вирішення.

Практика НБ ХНМУ дозволяє визначити певні проблеми, з якими стикаються медичні бібліотеки в процесі спільної діяльності:


  • територіальна роз’єднаність, що зумовлює складності у спілкуванні та прийнятті рішень;

  • використання різних версій АБІС ІРБІС 32/64 і електронного тезаурусу предметних рубрик MESH 2000-2009 рр., що потребує додаткового редагування або окремої автоматизованої процедури;

  • деякі відмінності в підходах до бібліографічного опису (повнота, необхідність предметизації окремих публікацій тощо), що негативно впливає на якість Зведеного ЕК;

  • відсутність процесу автоматичного контролю якості БЗ на корпоративному рівні, що приводить до витрачання додаткового часу на виявлення та виправлення помилок.

Неоднозначною обставиною є діяльність паралельного об’єднання медичних бібліотек України з корпоративної каталогізації. Хоча обидві системи мають схожі цілі і працюють на базі одного програмного продукту, є істотна різниця в технології предметизації: за допомогою електронної БД MеSH або унікальної версії MеSH на базі друкованого видання з власними змінами і доповненнями.

Результати

За підсумками майже чотирирічного партнерства НБ ХНМУ з медичними бібліотеками України можна говорити про певну стабільність і розвиток проекту. Важливим є той факт, що в процесі співпраці використовуються внутрішні ресурси бібліотек без залучення зовнішнього фінансування.

Не дивлячись на складності налагоджено організаційні і технологічні процеси, розроблено методичну документацію, надано доступ до бази даних Зведеного ЕК медичних бібліотек України з web-сайту ННМБУ за адресою http://med.library.gov.ua/pmbucat.htm/. За підсумками на 1 жовтня 2012 р. масив БД складає майже 350 тис. БЗ.

Співпраця дозволила також суттєво скоротити ресурсні витрати на формування власних електронних каталогів бібліотек за рахунок запозичення БЗ. Так, за неповні чотири роки ЕК НБ ХНМУ, наприклад, поповнився майже на 66,5 тис. БЗ статей з медичних журналів України та Росії 2008-2012 рр. У свою чергу, за цей період бібліотекою передано до Зведеного ЕК понад 5 тис. БЗ.

З 2010 р. налагоджено професійне online-спілкування – Форум працівників медичних бібліотек України (http://medlibforum.at.ua/), який допомагає у обговоренні актуальних питань і вирішенні багатьох проблем.

Особливої уваги заслуговує ресурс, до якого надано доступ на сайті, – MеSH-навігатор, що дозволяє online-предметизацію документів бібліотекам, які не мають електронної версії рубрикатора.

Найближчим часом передбачається перехід на єдину електронну версію MеSH. Маємо надію, що це дозволить вирішити проблему об’єднання медичних бібліотек України в єдину систему корпоративної каталогізації.

В перспективі також удосконалення програмного забезпечення та окремих технологічних процесів, спільна генерація нових бібліотечно-інформаційних ресурсів та послуг.



Висновки

Таким чином можна визначити принаймні три складові успіху проекту корпоративної каталогізації медичних бібліотек України:



  1. Методи: організація та управління. Корпоративна система є ієрархічною структурою з оптимальним співвідношенням централізації і децентралізації управління. Характер зв’язків і взаємних зобов’язань визначені рядом обставин і закріплені у відповідних регламентуючих документах. Головне при цьому – постановка цілей і завдань, чіткий розподіл функцій і дотримання регламентів. Саме узгодженість дій є неодмінною умовою ефективної діяльності системи.

  2. Засоби та інструменти: єдина технологія. За час існування проекту налагоджені певні технологічні процеси, розроблено методичну документацію. Для створення корпоративного інформаційного ресурсу використовуються єдині засоби автоматизації, програмного та лінгвістичного забезпечення.

  3. Кадри: професійна компетентність бібліотечних співробітників, готовність не тільки «отримувати», але й «вкладати», мотивація на позитивні результати. Спільна діяльність вимагає тісних професійних зв’язків, певної кваліфікації і досвіду. Для ефективного функціонування корпоративної системи значна частина провідних фахівців бібліотек крім своїх щоденних обов’язків мусить взяти на себе додаткові функції.

Вважаємо, що ці фактори є визначальними для успішної реалізації будь-якого корпоративного проекту незалежно від типу бібліотек та характеру спільної діяльності.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка