Інформації про зарубіжний ринок 8 Підходи до вибору зарубіжного ринку 11 Дослідження зарубіжних ринків 13 Список використаних джерел 18



Скачати 148.83 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір148.83 Kb.


Зміст

1. Види ринків споживачів 2

2. Методи аналізу ринкових споживачів 5

3. Методи отримання інформації про зарубіжний ринок 8

4. Підходи до вибору зарубіжного ринку 11

5. Дослідження зарубіжних ринків 13

Список використаних джерел 18

1.Бабарицька В.К. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту [Текст]: Навч. посібник / В.К. Бабарицька, О.Ю. Малиновська. - 2-е вид., перероб. та допов. -К.: Альтерпрес, 2008. - 288 с ISBN 966-542-341-Х. 18

2. Благодатний В. І. Організаційно-економічний механізм функціонування туристично-рекреаційних підприємств [Текст]: Монографія / В.І. Благодатний. - К.: ННЦІАЕ, 2006. - 192 с 18

3. Векслер Е. М. Менеджмент якості [Текст]: Навч. посіб. / Е.М. Векслер, В.М. Рифа, Л.Ф. Василевич. - К.: ВД «Професіонал», 2008. - 320с. ISBN 978-966-370-059-5. 18

4. Воротіна Л.І. Малий бізнес та підприємство в ринкових умовах господарювання [Текст] Навч. посібник / Л.І. Вороніна. - Вид-во Європейського Університету, 2004. - 308с. 18

5.Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. [Текст] М., Финпресс, 1998. 18

6.Дружинин Н.К. Математическая статистика в экономике. [Текст] М., Статистика, 1971. 18

7. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу [Текст]: Навч. посібник / Л.П. Дядечко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 224 с ISBN 966-364-389-7. 18

8.Елисеева И.И., Юзбашев М.М. Общая теория статистики. [Текст] М., Финансы и статистика, 1996. 18

9. Кифяк В.Ф. Організація туризму [Текст]: Навч. посібник / В.Ф. Кифяк. -Чернівці: Книги - XXI, 2008.-344 с ISBN 978-966-2147-08-7. 19

10.Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. [Текст] Санкт-Петербург, Наука, 1996. 19

11. Мальська М.П. Туристичний бізнес: теорія та практика [Текст]: Навч. посіб. / М.П. Мальська, В.В. Худо. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 424 с ISBN 978-966-364-550-6. 19

12. Рега М.Г. Тенденції розвитку підприємств туристичної сфери України [Текст] / М.Г. Рега // Наук. вісник Уж. ун-ту, ч.ІІІ - Ужгород., 2009. - С.54-57. (Серія «Економіка») 19

13. Тимошенко З.І. Маркетинг готельно-ресторанного бізнесу [Текст] / З.І. Тимошенко, Г.Б. Мунін, В.П. Дишловий. - К.: Вид - во Європ. ун-ту, 2007. -246 с. ISBN 978-966-301-145-5. 19

14.Тимошенко І.І. Ділові контакти з іноземними партнерами [Текст]: Навч. -практ. посіб. для бізнесмена / І.І. Тимошенко. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. - 284 с. ISBN 966-301-075-4. 19



1. Види ринків споживачів


Ринок створюється навколо різних об'єктів, що представляють яку-небудь цінність. У цьому плані говорять про ринок споживчих товарів, ринок праці, ринок цінних паперів, ринок капіталу і т.д. У залежності від виду споживачів розрізняють наступні типи ринків : споживчий ринок і ринки організацій чи організаційні ринки.

Організаційні підрозділяються на ринки продукції виробничо-технічного призначення, ринки перепродажів і ринки державних установ.

Споживчий ринок - сукупність індивідів і родин, що купують товари і послуги для особистого споживання. Ринки споживчих товарів характеризуються масовим споживачем, різноманітною конкуренцією, децентралізованою структурою.

Ринок продукції виробничо-технічного призначення - сукупність організацій і приватних осіб, що купують товари і послуги, які використовуються при виробництві інших продуктів. Ключовою стратегією маркетингу продукції виробничого призначення є системний продаж, при реалізації якого покупець робить системну закупівлю.

Системна закупівля - закупівля пакетного рішення проблеми з метою уникнути закупівель окремих складових даної проблеми. Наприклад, закупівля урядом систем озброєння через генерального підрядчика замість самостійних закупівель окремих компонентів даних систем по окремості. У системну закупівлю звичайно також входить набір послуг.

Ринок перепродажів - сукупність організацій і індивідуальних осіб, що здобувають товари з метою їхнього перепродажу чи здачі в оренду.

Ринок державних установ - державні установи всіх рівнів (із загальнодержавного до місцевого), що купують чи орендують товари і послуги для виконання своїх функцій.

На відміну від споживчого ринку ринок продукції виробничо-технічного призначення характеризується меншим числом покупців, що закупляють продукцію в великій кількості. Наприклад, закупівля автопокришок автомобілебудівними компаніями.

Крім того, величина закупівель продукції виробничо-технічного призначення визначається попитом на кінцеву продукцію, наприклад, - на легкові автомобілі.

Можна виділити наступні особливості організаційних ринків у порівнянні з ринками споживчих товарів:

• вони є більш професійними, особливо щодо покупців;

• в ухваленні рішення про покупку, як правило, бере участь кілька людей;

• продавець і покупець у більшому ступені залежать один від одного;

• прагнуть установлювати довгострокові контакти;

• набагато частіше використовуються прямі покупки.

• при виборі покупки набагато меншу роль грають емоційні фактори.

Багато організаційних ринків характеризуються нееластичним попитом, тобто попит слабко реагує на зміну ціни. Навряд чи фабрики готового одягу більше будуть закуповувати матеріалу при зниженні на нього ціни. У даному випадку обсяг подібних закупівель скоріше диктується величиною попиту на готову продукцію.

2. Методи аналізу ринкових споживачів


Зарубіжні ринки споживчих товарів і продукції виробничо-технічного призначення вивчаються головним чином на основі використання таких підходів:

за допомогою аналізу вторинної інформації;

шляхом дослідження мотивації і поводження зарубіжних споживачів;

шляхом аналізу товарів, що випускаються на ринку і реалізованої продукції.

У рамках першого підходу вивчаються всі документи, що представляють інтерес для підприємства, видані статистичними органами, різними міністерствами, торговельними палатами, регіональними органами керування, а також є результатом спеціальних не маркетингових досліджень. Така інформація є досить дешевої, навіть безкоштовної, відносно легко доступної. Очевидно, що інформація може бути закритою, неповною, недостатньо деталізованою, наприклад, не бути представлена в досить докладному номенклатурному розрізі. Тому для одержання надійних результатів її звичайно явно недостатньо.

В результаті вивчення документів можна одержати загальну картину імпорту й експорту, структури виробництва, а також структури споживання по видах продукції і галузям. Але вивчення документів не може дати оперативної інформації необхідної якості; воно дає лише деяку статистику про виробництво і збут досліджуваної продукції. Однак номенклатура продукції звичайно занадто укрупнена, тому дану інформацію часом неможливо використовувати для потреби конкретного підприємства.

Другий підхід до вивчення ринку припускає дослідження мотивації і поводження споживачів шляхом проведення спеціальних обстежень: інтерв'ювання, співбесід, заповнення анкет, тобто тут застосовуються як методи соціологічних досліджень, так і експертні оцінки. В останньому випадку в якості опитуваних виступають професіонали-експерти, що глибоко розбираються в проблемі: користувачі, що впливають на вибір продавця, покупці, для яких продукт не має ніяких таємниць. Тому фахівець, що проводить подібне дослідження повинний добре знати відповідний ринок і досліджуваний продукт, мати інформацію про компанії-виробників і посередницькі організації.

Тут необхідно мати на увазі, що мотивація покупок продукції виробничо-технічного призначення є раціональною, і в істотно меншому ступені емоційною, у порівнянні з покупкою споживчих товарів.

Вибірка у випадку вивчення продукції виробничо-технічного призначення охоплює не окремих людей, а підприємства. Коли проводять анкетування в промисловій сфері, то вибірка, як правило, невелика (виключення складають атомізовані ринки, де потенційні споживачі представлені великою кількістю підприємств), заміни не можливі: існують компанії, які треба обов'язково опитати, наприклад, великі фірми - лідери у своїй галузі.

У випадку атомізованих ринків існує велика можливість формування вибірки підприємств на репрезентативній основі, включивши в неї підприємства різних розмірів і рівня ринкової діяльності.

При обстеженні продукції виробничо-технічного призначення необхідно враховувати, що в процесі підготовки й ухвалення рішення про покупку беруть участь різні фахівці і керівники підприємства, що входять до складу його закупівельного центра.

Крім вивчення думок споживачів вивчається також думка керівників і фахівців посередницьких, дистриб'юторських організацій, а також підприємств-виробників.


3. Методи отримання інформації про зарубіжний ринок


Проведення аналізу і прогнозування попиту неможливе без наявності необхідної маркетингової інформації про споживачів продукції. Так, по способу одержання маркетингової інформації дослідження бувають: вторинні (desk research) і первинні (fіeld research). Вторинні дослідження як правило базуються на вже наявній інформації і тому звуться кабінетними дослідженнями. Вторинні дослідження зі свого змісту - це вивчення вже наявних джерел інформації про досліджувану проблему в системі маркетингу. Розрізняють стосовно підприємства зовнішні і внутрішні джерела для вторинних досліджень. Як внутрішні джерела інформації можуть бути - маркетингова статистика (характеристика товарообігу, обсяг збуту, обсяг розпродажів, імпорт, експорт, рекламації), дані про маркетингові витрати (по продукті, рекламі, просуванню, збуту, комунікаціям), інші дані (про продуктивність установок, устаткування, про завантаження виробничих потужностей, прайс-листи на сировину і матеріали, характеристика системи складування, карти споживачів і ін.).

Як зовнішні джерела виступають:

публікації національних і міжнародних офіційних організацій;

публікації державних органів, міністерств, муніципальних комітетів і організацій;

публікації торгово-промислових палат і об'єднань;

щорічники статистичної інформації;

звіти і видання галузевих фірм і спільних підприємств;

книги, повідомлення в журналах і газетах;

публікації навчальних, науково-дослідних, проектних інститутів і суспільно-наукових організацій, симпозіумів, конгресів, конференцій;

прайс-листи, каталоги, проспекти й інші фірмові публікації;

матеріали консалтингових організацій.

Значимість для вторинних досліджень внутрішньої чи зовнішньої інформації в кожному конкретному випадку визначається дослідником.

Основними достоїнствами вторинних досліджень є:

витрати на проведення кабінетних досліджень менше, ніж на проведення таких же досліджень за допомогою польових досліджень;

здебільшого цілком достатньо для рішення досліджень тільки вторинної інформації, тому первинні дослідження стають не потрібними;

можливість використання результатів кабінетного дослідження, у випадку якщо поставлена мета маркетингового дослідження не досягнута, для визначення задач польового дослідження, його планування і використання вибіркового методу.

Дослідження, виконані на основі вторинної інформації, як правило, є попередніми і носять описовий чи постановочний характер. За допомогою таких досліджень можна визначити, наприклад, загальноекономічні характеристики зовнішнього ринку, положення в окремих галузях, національні й інші особливості при виході на закордонні ринки.

Для більш глибокого дослідження необхідна оперативна інформація. Ця інформація, зібрана вперше для конкретної мети, одержала назву первинної інформації, а дослідження, виконані на базі її аналізу - польові (fіeld research).

Збір і аналіз первинної інформації доцільно проводити тільки в тих випадках, коли вивчення вторинної інформації не дає потрібного результату. При цьому потрібно сформулювати вимоги до вторинної інформації, що визначається предметом і об'єктом проведеного дослідження. Сполучення вторинної і первинної інформації в необхідних обсягах, змісті і якості може привести до досягнення цілей дослідження.

4. Підходи до вибору зарубіжного ринку


Вибір ринку та можливість виходу з нього — це суттєва відмінність міжнародного маркетингу від внутрішнього. Саме тому управлінське рішення щодо виходу на певний зарубіжний ринок може мати як позитивні, так і негативні довгострокові наслідки. Залежно від глибини обґрунтування управлінського рішення можна виділити три підходи до вибору зовнішнього ринку.

1. Суб'єктивний підхід ґрунтується на суб'єктивних відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення про вихід на конкретний ринок. Цей підхід має тільки одну перевагу — відсутність витрат на обґрунтування рішення. Ризик при цьому максимальний, а ступінь обґрунтованості рішення, відповідно, мінімальна. Слід зазначити, що у чистому вигляді цей підхід майже не застосовується. Найчастіше він буває пріоритетним, але доповнюється елементами дискретного. Найбільш поширеними причинами застосування суб'єктивного підходу є:

прагнення працювати на новому або дуже складному ринку, бути першим;

інтуїтивна довіра до зарубіжного партнера;

позитивне ставлення осіб, що приймають рішення, до країни або її культури;

наслідки закордонного відрядження або несподіваних зустрічей;

бажання легалізувати за кордоном певні дії.

2. Дискретний підхід ґрунтується на оцінці 2—3 найбільш важливих для підприємства показників розвитку ринку або інших критеріїв. Успішність використання дискретного підходу залежить від правильного вибору цих показників, які мають відповідати цілям виходу підприємства на зовнішній ринок; об'єктивно характеризувати стан чи особливості розвитку зарубіжного ринку; бути дослідженими за певний період часу. Загальною вимогою до інформаційної бази за дискретного підходу є надійність, правдивість, перевіреність обраних показників. Єдиних правил відбору показників немає, але найчастіше для обґрунтування рішення про вибір зарубіжного ринку за дискретного підходу використовують такі показники та критерії:

розмір ринку;

динаміка зростання ринку;

потенціал ринку;

доступність ринку;

власні конкурентні переваги;

стабільність.

3. Комплексний підхід передбачає кількісну оцінку кожного ринку за системою показників або глибоке аналітичне обґрунтування. Цей підхід є найбезпечнішим, оскільки він мінімізує ризик від виходу підприємства на неадекватний ринок, підвищує обґрунтованість управлінського рішення, але і потребує значних витрат на проведення дослідження. Тому за обмеженості фінансових ресурсів підприємства найчастіше застосовують дискретний підхід.

Ідея комплексного підходу до обґрунтування вибору зарубіжного ринку полягає у всебічному аналізі та оцінці системи показників, яка характеризує не тільки ринок певного товару, а й економічні, політико-правові та соціально-культурні процеси, що відбуваються в країнах, які досліджуються.



5. Дослідження зарубіжних ринків


Здійснення успішної комерційної діяльності підприємства на зовнішньому ринку так само як і на внутрішньому вимагає в першу чергу задоволення потреб покупця. Щоб досягти певної мети та отримати бажаний прибуток, підприємству необхідно по можливості максимально точно спрогнозувати величину попиту в часовій перспективі на товар чи послугу, яку воно пропонує для продажу.

Це передбачає вивчення низки питань, пов'язаних з організацією й управлінням виробництвом продукції в інших умовах. Міжнародні маркетингові дослідження пов'язані з процесом ухвалення рішення, необхідного для вирішення проблеми, яке стоїть перед підприємством. Але для того, щоб визначити природу проблеми, необхідна інформація. Так, вторинна інформація може бути використана як основа для ідентифікації і визначення проблеми, для розробки гіпотези можливих рішень проблеми або подальшої перевірки на основі первинної інформації, як методологічна основа (якщо подібні дослідження проводилися раніше) при підготовці вибіркового аналізу, як довідковий матеріал.

Першим етапом дослідження вторинних даних є розуміння необхідності цієї інформації. Оскільки мета проведення досліджень зовнішнього ринку — правильне розміщення ресурсів, то потреба в повній і достовірній інформації дуже велика. Але для проведення дослідження ринку підприємством потрібні гроші і час, які, як правило, обмежені. Щоб керівництво підприємства виділило кошти на проведення досліджень, воно повинне усвідомити їх корисність. Цінність досліджень може бути визначена з двох позицій. Один підхід — це аналіз переваг, які одержить підприємство, що проводить такі дослідження. Іншій підхід — визначення прихованих ризиків, що очікують підприємство, яке не проводить цих досліджень. Варто зазначити, що дослідження міжнародного ринку треба сприймати як інструмент, а не заміну ухвалення рішення. Важко одержати досить правильну інформацію в часових рамках, щоб визначити точні дії. Однак дослідження допомагає уникнути глобальних помилок. Наступний крок — уточнення цілей дослідження. Хоча вони виглядають простими, але можливі ситуації, коли різні групи всередині підприємства висувають різні цілі дослідження ринку. Завдання полягає в тому, щоб усі ці цілі були уточнені й об'єднані в один загальний план дослідження. Далі необхідно визначити, яка інформація потрібна, оцінити якість отриманих даних і з'ясувати, наскільки вони підходять для дослідження. Якість інформації багато в чому залежить від джерел, що її надають. Джерела вторинної інформації бувають внутрішні і зовнішні. До внутрішніх відносять матеріали і документи компанії. Найчастіше використовуються дані торгової статистики за такими категоріями: покупці, регіони, товар, розмір замовлень, торговий оборот тощо. Зовнішніх джерел досить багато. їх можна поділити на такі групи:

урядові (матеріали перепису населення, підприємств торгівлі і промисловості, статистичні звіти, баланс зовнішньої торгівлі);

спеціальні інформаційні організації і видання (центри зовнішньої торгівлі, торгові радники, торгово-промислові палати, науково-технічні журнали, газети);

організації, що надають послуги, пов'язані з експортом (банки, страхові компанії, рекламні агентства).

Інформацію, отриману в результаті аналізу вторинних даних, необхідно належним чином перевірити. У зв'язку з цим корисно розглянути такі аспекти:

Завдання дослідження.

Характер установи, яка надала інформацію.

Методи збору інформації, що використовувались, і її повнота.

Терміни, що використовувались, їх тлумачення і відповідність загальноприйнятим.

Актуальність інформації.

Вибираючи джерела інформації, слід враховувати дію закону Парето, який стверджує: 80 % необхідної інформації зазвичай міститься в 20 % джерел. Тому із великої кількості джерел слід відбирати найбільш авторитетні, апробовані, тобто найцінніші.

Після оцінки джерел інформації дані збираються, обробляються й аналізуються відповідно до прийнятої методики дослідження. Потім отримані результати доводяться до керівництва підприємства, щоб воно прийняло відповідне рішення про дії на зовнішньому ринку. У цей час міжнародні підприємства розробляють і удосконалюють структури інформаційних систем для міжнародного маркетингу, тому що проблема не в обсязі інформації, а в тому, щоб її скоординувати і зробити зручною у використанні.

Радикальна відмінність зовнішнього ринку від внутрішнього українського полягає в тому, що зовнішній ринок є ринком покупця, де пропозиція товарів і послуг (у більшості капіталістичних країн) випереджає попит. І тут основне питання не стільки в досягненні конкурентоспроможності товарів, скільки в з'ясуванні нових запитів потенційних покупців і своєчасному їхньому задоволенні. Звідси найважливіша вимога для національного українського підприємця складається у швидкому, оперативному видобутку ринкової інформації, її обробці і виробленню адекватно ринковій ситуації стратегії у виробництві і реалізації товарів.

Поряд з врахуванням національних, державних традицій окремих країн, що визначають ефективність на відповідних ринках застосування конкурентних компонентів, засобів маркетингу, експортер повинний враховувати історично сформовані в конкретних країнах загальні підходи до маркетингової діяльності і конкретний етап розвитку маркетингу в даній країні.

Специфічним є маркетинг у США, де в умовах стабільного політичного й економічного розвитку, відсутності руйнівних наслідків воєн і криз, маркетинг став комплексним засобом рішення довгострокових комерційних задач. Зовсім інша справа західноєвропейські країни, Японія, нові індустріальні держави. Підприємства на території ФРН протягом ХХ століття двічі випробували на собі колосальний розвиток попиту, що упевнено відсувало убік вимоги займатися маркетингом. Свої особливості маркетингової стратегії і тактики є і в Японії. По своєму екзотичним для багатьох іноземних експортерів є внутрішній ринок Фінляндії. Тут найдорожчі квартири, автомобілі, меблі і продукти харчування, причому динаміка росту цін випереджає всі збільшення заробітної плати. Але якщо орієнтуватися на лінійні залежності, то маркетинг фінського ринку для невдачливого експортера залишається загадковим. Так, незважаючи на різке збільшення прагнень фінів до туризму і подорожей, ціни на них істотно знижуються. По темпах споживання країна в останнє десятиліття впевнено займає одне з перших місць у світі, живе в борг, маючи при цьому все необхідне; характерно, що таке поводження стає тут традицією.

Першочерговим завданням будь-якого підприємства, що збирається виходити на зовнішній ринок є вивчення різноманітних методів прогнозування ринкового попиту на товари. Розрізняють два виду товарів – товари широкого вжитку і товари виробничого призначення, проте методи прогнозування попиту на них практично однакові. Також як і методи прогнозування попиту на внутрішньому і зовнішньому ринках. Це пояснюється тим, що розробки цих методів у нас просто не велись через відмінні економічні і політичні системи (для нашої планової економіки це було просто не потрібно) і зараз ми їх просто запозичили у західних дослідників.


Список використаних джерел


1.Бабарицька В.К. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту [Текст]: Навч. посібник / В.К. Бабарицька, О.Ю. Малиновська. - 2-е вид., перероб. та допов. -К.: Альтерпрес, 2008. - 288 с ISBN 966-542-341-Х.

2. Благодатний В. І. Організаційно-економічний механізм функціонування туристично-рекреаційних підприємств [Текст]: Монографія / В.І. Благодатний. - К.: ННЦІАЕ, 2006. - 192 с

3. Векслер Е. М. Менеджмент якості [Текст]: Навч. посіб. / Е.М. Векслер, В.М. Рифа, Л.Ф. Василевич. - К.: ВД «Професіонал», 2008. - 320с. ISBN 978-966-370-059-5.

4. Воротіна Л.І. Малий бізнес та підприємство в ринкових умовах господарювання [Текст] Навч. посібник / Л.І. Вороніна. - Вид-во Європейського Університету, 2004. - 308с.

5.Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. [Текст] М., Финпресс, 1998.

6.Дружинин Н.К. Математическая статистика в экономике. [Текст] М., Статистика, 1971.

7. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу [Текст]: Навч. посібник / Л.П. Дядечко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 224 с ISBN 966-364-389-7.

8.Елисеева И.И., Юзбашев М.М. Общая теория статистики. [Текст] М., Финансы и статистика, 1996.

9. Кифяк В.Ф. Організація туризму [Текст]: Навч. посібник / В.Ф. Кифяк. -Чернівці: Книги - XXI, 2008.-344 с ISBN 978-966-2147-08-7.

10.Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. [Текст] Санкт-Петербург, Наука, 1996.

11. Мальська М.П. Туристичний бізнес: теорія та практика [Текст]: Навч. посіб. / М.П. Мальська, В.В. Худо. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 424 с ISBN 978-966-364-550-6.

12. Рега М.Г. Тенденції розвитку підприємств туристичної сфери України [Текст] / М.Г. Рега // Наук. вісник Уж. ун-ту, ч.ІІІ - Ужгород., 2009. - С.54-57. (Серія «Економіка»)

13. Тимошенко З.І. Маркетинг готельно-ресторанного бізнесу [Текст] / З.І. Тимошенко, Г.Б. Мунін, В.П. Дишловий. - К.: Вид - во Європ. ун-ту, 2007. -246 с. ISBN 978-966-301-145-5.

14.Тимошенко І.І. Ділові контакти з іноземними партнерами [Текст]: Навч. -практ. посіб. для бізнесмена / І.І. Тимошенко. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. - 284 с. ISBN 966-301-075-4.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка