Інформації про виконання робіт Складання графічної частини технічного проекту Нумерація розпізнаків Проведення польових та камеральних робіт Вибір планово висотних розпізнаків на місцевості Визначення координат розпізнаків



Скачати 133.75 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір133.75 Kb.
Технологія

щодо виконання топографо-геодезичних робіт із планово-висотної прив’язки аерознімків

Зміст

  1. Вступ

  2. Скорочення

  3. Вихідні дані

  4. Методи виконання ПВП

  5. Технічний проект

    1. Складання технічного завдання

    2. Складання інформації про виконання робіт

    3. Складання графічної частини технічного проекту

    4. Нумерація розпізнаків

  6. Проведення польових та камеральних робіт

    1. Вибір планово висотних розпізнаків на місцевості

    2. Визначення координат розпізнаків

    3. Обробка даних GPS спостережень

  7. Технічний звіт

  8. Внутрішній контроль якості проведення ПВП


Додатки:

Додаток № 1: Технічне завдання

Додаток № 2: Інформація про виконання робіт

Додаток № 3: Картограма « Проект планово-висотної прив’язки»

Додаток № 4: Протокол GPS спостережень

Додаток № 5: Технічний звіт

Додаток № 6: Картограма планово-висотної прив’язки розпізнаків

Додаток № 7: Каталог координат і висот, результати обробки розпізнаків

Додаток № 8: Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (GPS обладнання)

Додаток № 9: Картограма опорної геодезичної мережі (перманентних станцій) від яких виконувалося вимірювання координат розпізнаків




  1. Вступ

Сучасне топографо-геодезичне виробництво потребує впровадження найбільш ефективних i високопродуктивних методів, які б замінили трудомісткі польові процеси при складанні топографічних карт i планів, та при вирішенні інших народногосподарських задач. Одним з напрямків автоматизації геодезичних робіт є впровадження i удосконалення фотограмметричних методів та сучасних технологій.

Фотограмметрія є засіб безконтактного дистанційного вимірювання, має широкі можливості i значну перевагу над іншими методами вимірювань при дослідженні недоступних об'єктів, динамічних процесів, коли потрібно вимірювати велику кількість точок.

Сучасні методи фотограмметрії дозволяють отримати високу точність вимірювань та велику продуктивність праці, тому що вимірюються не самі об'єкти, а їхнє фотографічне зображення. Інформація про об'єкти є цілком об'єктивною i може зберігатися протягом довготривалого часу.

Для виконання фотограмметричних процесів при виготовлені ортофотопланів (далі ОФП), проводиться комплекс топографо-геодезичних робіт з визначення координат точок які називаються розпізнаками.

Розпізнак - це точка місцевості або будь-якого об'єкта фотознімання, для якої визначені геодезичним методом просторові координати у заданій системі координат та яка розпізнана або в майбутньому буде розпізнана на аерофотознімку. Сукупність цих точок є геодезичною основою для проведення камеральних фотограмметричних робіт. Якщо відомі всі три координати X, Y, Z, то опорну точку називають планово-висотною; якщо визначені планові координати X,Y, то це планова опорна точка, а якщо відома лише висота Z, то це висотна опорна точка.

Найчастіше використовують планово-висотні опорні точки, а два інші типи (планові та висотні) в сучасній практиці майже не використовують.



  1. Скорочення

Підрядник - особа або корпоративна організація, тендерна пропозиція якої на виконання робіт була прийнята Замовником

Замовник - сторона, що наймає Підрядника на виконання робіт

ПВП – планово-висотна прив’язка;

АЗ – аерознімання;

ОФП – ортофотоплан;

КЗ – космознімки;

ДГМ – державна геодезична мережа;

УПМ ГНСС – Українська перманентна мережа глобальні навігаційні супутникові системи;

СК – система координат;

УСК-2000 – Українська державна система координат;

ТП – технічний проект;

ТЗ – технічне завдання;

ТХЗ – технічний звіт;

КЦЗ – координати центру знімка;

GPS – Global Positioning System (Система глобального позиціонування);

RTK – Real Time Kinematic (Режим визначення координат при кінематиці в реальному часі);

Statika – Статичний режим визначення координат.

  1. Вихідні дані

Загальним поняттям проведення робіт із ПВП є:

  • Фізико географічне положення об’єкту робіт;

  • Масштаб АЗ;

  • Масштаб виготовлення ОФП;

  • СК;

  • Система висот.

Також отримують вихідні матеріали в обмінному форматі файлів «*.shp»

  • Межі зони інтересу;

  • Проектні або визначені центра знімків;

  • Проектні розпізнаки та зона вибору;

  • Данні про ДГМ;

  • Данні про виконання аналогічних робіт минулих років.

  1. Методи виконання ПВП

Дана технологія дозволяє виконувати роботи з ПВП двома способами:

  • Визначення координат розпізнаків по існуючим матеріалам АЗ робіт;

  • Визначення координат розпізнаків без існуючих матеріалів АЗ робіт.





Спосіб

Переваги

Недоліки

Примітка

1

Визначення координат розпізнаків по наявним матеріалам АЗ робіт


1. Роботи ПВП проводяться по збільшеним фрагментам знімків, що дає повну впевненість розпізнання при фотограмметричних процесах.

2. При впевненості у виборі та точно визначених координат, дозволяється виконувати ПВП по одиночно (без пари)



1. Всі роботи з ПВП виконуються після АЗ робіт;





2

Визначення координат розпізнаків без наявних матеріалів АЗ робіт.

1. Польові роботи проводяться без матеріалів АЗ робіт;

2. Визначення координат розпізнаків проводиться парно що дає додатковий контроль при виготовленні продукції.

3. Можливість збільшення строків на проведення геодезичних робіт.


1. Можливість вибору розпізнака який може не розпізнатись на матеріалах АЗ

2.Визначення координат розпізнаків проводиться парно що збільшує строки проведення геодезичних робіт та збільшує вартість проекту.








  1. Технічний проект

При виконанні топографо-геодезичних робіт складається технічний проект який регламентує вимоги та інструкції діючих нормативних документів. Технічний проект складається із трьох документів:

  • Технічне завдання (далі ТЗ) (Додаток №1);

  • Інформація про виконання робіт (Додаток № 2);

  • Графічна частина проекту, Картограма « Проект планово-висотної прив’язки» (Додаток № 3).

    1. Складання технічного завдання

Технічне завдання на вищезазначені роботи містить:

  • Загальні положення про предмет роботи;

  • Вихідні матеріали представлені Замовником;

  • Вимоги до виконання робіт;

  • Системи координат та висот;

  • Перелік робіт що плануються до виконання;

  • Перелік та вид результатів робіт (склад Продукції)

    1. Складання інформації про виконання робіт

Інформація про виконання робіт містить:

  • Об’єкт, об’єм та вартість виконуючих робіт;

  • Технічні засоби, використані Підрядником під час проведення робіт;

  • Графік виготовлення і здачі Продукції;

  • Графік розрахунків та платежів.

    1. Складання графічної частини технічного проекту.

Для відображення даних робіт що виконуються, складається схема виконання ПВП, яка є невід’ємною частиною ТП.

Схема розміщення розпізнаків планується відповідно до ТЗ проекту з урахуванням вимог нормативних документів щодо виконання фотограмметричних робіт при складанні топографічних карт і планів, перелік який зазначений в ТЗ.

На проектну схему, яка розробляється на картографічній основі (топографічна карта, накидний монтаж, ОФП, КЗ, векторних даних тощо), наносяться:


  • Межа об’єкту;

  • Проектні або визначені центра знімків;

  • Пункти ДГМ, в тому числі які знаходяться за межами об’єкту;

  • Виконані роботи з ПВП попередніх робіт;

  • Запроектоване місце вибору розпізнаків;

  • Радіус запроектованого місця вибору розпізнаків;

  • Блоки та етапність проведення польових та камеральних робіт.

Розпізнаки повинні розміщуватися на краях та по периметру межі об’єкту. Проект розміщення складається таким чином щоб розпізнак попадав в між маршрутний зв'язок потрійного перекриття, що забезпечує більшу жорсткість прив’язки матеріалів АЗ. Для контролю точності визначення координат та впевненості в розпізнання при фотограмметричних процесах, розпізнаки проектуються парою.
При проектуванні місць вибору розпізнаків враховується наступне:

  • Характер рельєфу місцевості і його забудови;

  • Дані аналогічних робіт попередніх років;

  • Щільність розміщення пунктів ДГМ та мережі згущення що відповідають точності виготовлення продукції.

  • Дані GNSS/IMU, які дозволяють значно зменшити кількість розпізнаків.

На графічну частину проекту ПВП, яка виконується без існуючих матеріалів АЗ наносяться радіус вибору розпізнаків і контрольний йому розпізнак, який залежить від вихідного масштабу АЗ.

Приклад:


  • Для масштабу 1:25 000 АЗ від 20 до 350 м.;

  • Для масштабу 1:8 000 АЗ від 10 до 200 м.

Якщо ПВП виконується по існуючим АЗ матеріалам, то до графічної частини входять збільшенні фрагменти знімків. На збільшеному фрагменті відображається що найменше три чітко розпізнаних об’єкти місцевості.

    1. Нумерація розпізнаків

Нумерація розпізнаків проводиться таким чином:

[Шифр об’єкта] [-] [Номер розпізнака по порядку] [-] [Номер у парі]

Приклад: Р2-254-1


  1. Проведення польових та камеральних робіт.

    1. Вибір планово висотних розпізнаків на місцевості.

Вибір розпізнаків існуючим матеріалам АЗ проводиться по чітких контурах які розпізнаються на аерофотознімку і на місцевості з точністю не менше 0,1 мм в масштабі створюваного плану (1:2000, 1:5000 або 1:10000).

Вибір розпізнаків по методу визначення координат розпізнаків без існуючих матеріалів АЗ робіт виконується без збільшених фрагментів знімків.

В такому випадку потрібно враховувати такі технічні моменти щодо вибору розпізнаків:


  • чітко розпізнається на майбутніх АС матеріалах;

  • не попаде під «завал» або тінь сусідніх об’єктів;

  • можливість використання при виготовленні фотограмметричної продукції інших масштабів;

В обох методах ПВП вибір розпізнаків проводиться відносно вихідного масштабу АФЗ.

Основні об’єкти для вибору розпізнаків:



  • Фундаменти, бетонні блоки;

  • Дорожні споруди (краї мостів, огорожі, люки, зливні решітки, споруди автотранспортних зупинок, дорожні знаки та бордюри);

  • Підпорні та основні стовпи ліній електропередач та зв’язку;

  • Кути парканів та огорож;

  • Інші об’єкти які мають чіткі контури та не високі параметри.

Усі вибрані розпізнаки мають бути чітко закріплені та зберігатись на місцевості що найменше два роки.

Забороняється використовувати для розпізнаків контури з нечіткими краями, які знаходяться на крутих схилах, на дні ярів і т. інші., а також ті об’єкти місцевості, які існують не довго. Також забороняється проводити вибір розпізнаків поблизу споруд які своєю проекцією та тінню заважають майбутньому розпізнанні при фотограмметричних процесах, та силові лінії електропередач які порушують прийом та спотворення супутникового сигналу. Не рекомендовано проводити вибір дорожньої розмітки, адже при випадку виконання робіт ПВП перед АЗ роботами вона може бути поновлена або перенесена, та втратить цінність носія координат. В усіх випадках вибору ОП потрібно враховувати те, що визначення координат проводиться супутниковими приладами які потребують відкритість горизонту (щонайменше 15 градусів) для безперешкодного проходження сигналу.




    1. Визначення координат розпізнаків

Методи визначення планового та висотного положення розпізнаків залежить від вимоги до польового обладнання (типи приймачів, антен, тощо) та розташування геодезичної і перманентної мережі.

Методика GPS дозволяє визначення координат розпізнаків двома режимами:



  • Statika;

  • RTK.

За вихідні пункти у кожній сесії спостережень беруться що найменше два пункти ДГМ 1,2,3 класу або станції перманентної мережі. У тому випадку коли в сесії задіяний тільки один вихідний пункт або одна станція перманентної мережі, здійснюється контрольні спостереження на найближчих пунктах ДГМ.

У режимі «Statika» усі приймачі в момент вимірювання не рухомі, тобто знаходяться в режимі «Statika». Спостереження на вихідних пунктах та визначаємих розпізнаках проводиться одночасно з метою прийому на них сигналу з однойменних супутників. Кожній GPS приймач при включенні автоматично проходить тестування, відшукує і захоплює всі доступні супутники, проводить вимірювання, відкриває файл і заносить в нього всю інформацію

Період часу GPS спостережень, незалежно від вихідного масштабу продукції, в режимі «Statika», не повинен бути меншим ніж 30 хв. на кожному розпізнакові при відстані 15-25 км. до вихідних пунктів та перманентних станцій.

Принцип роботи в режимі «RTK» полягає в тому що, вихідний пункт або перманентна станція встановлюється на точці з відомими координатами і передає поправки на визначаємий (роверний) приймач за допомогою радіо модему або GSM-з'єднання. Як правило, використовується одностороння лінія зв'язку. Вихідною точкою також може служити як перманентна мережа так і одиночна станція. Період часу для визначення координат залежить від періоду ініціалізації визначеємого приймача.

Усі параметри висот інструментів заносяться у файл спостережень, а також до протоколу GPS спостережень (Додаток №4)


    1. Обробка даних GPS спостережень

Результати спостережень накопичуються на носії даних приймача, які в подальшому завантажуються на персональний комп’ютер та обробляються в програмному забезпеченні GrafNaf/GrafNet. Під час обробки враховуються усі елементи приведення висоти антени приймача до розпізнака з подальшим обрахуванням його та урівноваженням в заданій системі координат.

Координати розпізнаків обраховуються в системі координат та висот згідно ТЗ. Результати характеристик точності визначення координат розпізнаків за результатами обчислень наводяться у додатках до технічних звітів (Далі ТХЗ) даного проекту.



  1. Технічний звіт

Після польових та камеральних робіт складається ТХЗ (Додаток №5), який описує всю виконану роботу проекта, та містить:

  • картограма планово-висотної прив’язки розпізнаків (Додаток 6);

  • фотографії розпізнаків на місцевості з 5 позицій (виконуються таким чином щоб було видно місце центрування на розпізнакові та місцеві об’єкти);

  • каталог координат всіх розпізнаків з коротким описом (Додаток №7) ;

  • результати визначення координат кожного розпізнака;

  • копії свідоцтв про метрологічну повірку GPS-приймачів (Додаток №8);

  • картограма опорної геодезичної мережі (перманентних станцій) від яких виконувалося вимірювання координат розпізнаків (Додаток №9)

  1. Внутрішній контроль якості проведення ПВП

Контроль якості виконання польових і камеральних робіт проводиться постійно під час їх проведення.

Для незалежної перевірки підлягає принаймні одна контрольна точка, яка визначається на кожні десять моделей, при цьому точки прив’язки повинні забезпечувати належний зв’язок між блоками. Контрольними точками можуть бути розпізнанні пункти ДГМ, характерні точки, що визначені в процесі планово-висотної прив’язки.

Точності визначення координат розпізнаків повинні відповідати вимогам ТЗ.

У процесі контролю якості планово-висотної прив’язки аерофотознімків перевіряють:



  • правильність складання робочих проектів планової і висотної прив’язки аерофотознімків, повноту використання пунктів геодезичної основи;

  • правильність виконання польових вимірювань;

  • відповідність виконаних робіт згідно робочого проекту;

  • правильність розпізнавання розпізнаків, їх оформлення;

  • точність визначення координат і висот планових-висотних розпізнаків;

  • оформлення виконавчої графічної частини (картосхем);

  • своєчасність та акуратність оформлення матеріалів та звіту про планово-висотної прив’язки АЗ матеріалу;

  • правила додержання техніки безпеки при виконанні польових робіт.

Додаток № 1: Технічне завдання

Додаток № 2: Інформація про виконання робіт



Додаток № 3: Картограма « Проект планово-висотної прив’язки»



Додаток № 4: Протокол GPS спостережень



Протокол GPS спостережень



Додаток № 5: Технічний звіт



Технічний звіт



Додаток № 6: Картограма планово-висотної прив’язки розпізнаків



Додаток № 8: Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (GPS обладнання)



Додаток № 9: Картограма опорної геодезичної мережі (перманентних станцій) від яких виконувалося вимірювання координат розпізнаків





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка