Інформація щодо загального інформаційного забезпечення проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №205



Скачати 207.03 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір207.03 Kb.


ІНФОРМАЦІЯ

щодо загального інформаційного забезпечення проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 205

26 липня 2015 року

(стаття 64, частина чотирнадцята статті 107 Закону України
"Про вибори народних депутатів України")


1. ВИБОРЧІ ПРАВА ГРОМАДЯН ТА СПОСОБИ

ЇХ ЗДІЙСНЕННЯ І ЗАХИСТУ
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни України мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Конституцією України та Законом України "Про вибори народних депутатів України" визначено, що право голосу на виборах народних депутатів України (далі по тексту – депутатів) мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.

Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями. Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці.

Громадяни України, які мають право голосу, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени; проводити передвиборну агітацію; вести спостереження за ходом виборчого процесу; бути довіреною особою або набувати статусу іншого учасника виборчого процесу тощо у порядку, визначеному Законом України "Про вибори народних депутатів України" та іншими законами України.



Згідно з частиною першою статті 106 Закону України "Про вибори народних депутатів України" у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному виборчому окрузі (далі – одномандатний округ), Центральною виборчою комісією в порядку, встановленому вказаним Законом, призначаються проміжні вибори депутата.

Проміжні вибори депутата в одномандатному окрузі проводяться в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування рішення про їх призначення. Утворення виборчих комісій, висування і реєстрація кандидатів у депутати та інші виборчі процедури проводяться в порядку, встановленому Законом України "Про вибори народних депутатів України", з особливостями, передбаченими статтею 107 цього Закону.

На проміжних виборах депутата кожний виборець має в одномандатному окрузі один голос. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Громадяни України обирають депутата безпосередньо шляхом голосування за кандидата у депутати в одномандатному окрузі.

Участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Голосування на виборах депутатів є таємним. Кожний виборець голосує на виборах особисто.

Громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років, може бути обраний депутатом.

Право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

Будь-які прямі чи непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються.

Забороняється застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, а також контроль за волевиявленням виборців під час голосування.

З метою захисту своїх виборчих прав громадяни можуть звертатися до виборчих комісій – відповідно до положень Закону України "Про вибори народних депутатів України", до суду – в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, до правоохоронних органів – у випадках, коли законодавством передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення виборчих прав громадян.

2. МОЖЛИВІСТЬ ТА ПРОЦЕДУРИ ПЕРЕВІРКИ ВКЛЮЧЕННЯ СЕБЕ ТА ІНШИХ ВИБОРЦІВ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ
І СПИСКІВ ВИБОРЦІВ НА ВИБОРЧИХ ДІЛЬНИЦЯХ


2.1. Можливість включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців.
Кожен виборець має право звертатися в порядку, встановленому Законом України "Про Державний реєстр виборців", до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Державного реєстру виборців (далі – Реєстр) себе чи інших осіб (пункт 5 частини першої статті 10 Закону України "Про Державний реєстр виборців").

Порядок звернення особи за власною ініціативою до органу ведення Реєстру щодо включення до Реєстру встановлено статтею 19 Закону України "Про Державний реєстр виборців", згідно з якою особа, яка набула права голосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території України щодо свого включення до Реєстру.

Така особа подає органу ведення Реєстру письмову заяву за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, і пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство виборця, – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України), копія якого додається до заяви. Відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно зазначаються у заяві, яка подається разом з документом, що підтверджує відповідний факт. Особі, яка є військовослужбовцем строкової служби, для подання такої заяви надається відпустка на строк, достатній для звернення до органу ведення Реєстру.

Особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування із заявою за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. До заяви додається копія пред’явленого документа, що посвідчує особу і підтверджує громадянство виборця, – паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Керівник закордонної дипломатичної установи України невідкладно передає заяву органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Форми заяв осіб щодо включення до Реєстру встановлено постановою Центральної виборчої комісії від 15 жовтня 2010 року № 415.
2.2. Процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців.
Кожен виборець має право отримувати інформацію про своє включення (невключення) чи включення (невключення) інших осіб до Реєстру (пункт 2 частини першої статті 10 Закону України "Про Державний реєстр виборців").

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про Державний реєстр виборців" виборець може особисто звернутися з письмовим запитом до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою щодо змісту його персональних даних у Реєстрі, пред’явивши паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Виборець, постійно не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити на таке звернення іншу особу.

Виборець, який проживає або перебуває за межами України, може особисто подати такий запит до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання чи перебування, пред’явивши при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Закордонна дипломатична установа України невідкладно передає запит органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

У порядку здійснення публічного контролю за діяльністю Реєстру кожен виборець може звернутися до відповідного органу ведення Реєстру, зазначивши свої ідентифікаційні персональні дані та виборчу адресу, з письмовим запитом щодо надання інформації стосовно персональних даних, передбачених частиною першою статті 6 Закону України "Про Державний реєстр виборців", усіх осіб, які внесені до Реєстру за його власною виборчою адресою (крім виборчих адрес, визначених частинами третьою – п’ятою статті 8 указаного Закону).



2.3. Можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до списку виборців на звичайній виборчій дільниці.
Порядок ознайомлення виборців із попереднім списком виборців на звичайній виборчій дільниці та усунення неправильностей у списку виборців встановлено статтею 40 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

Виборець має право ознайомитися із попереднім списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей.

Виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Реєстру із заявою про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися.

Виборець особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Реєстру щодо зазначених обставин. У разі якщо виборець за станом здоров’я не може особисто подати заяву, дільнична виборча комісія за зверненням такого виборця зобов’язана забезпечити прийняття заяви у такого виборця в інший спосіб.

До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують зазначені в ній відомості.

Заява про уточнення попереднього списку виборців може бути подана не пізніш як за п’ять днів до дня голосування. Заява, подана після зазначеного строку, не розглядається.

Адміністративний позов про уточнення списку виборців може бути подано до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Рішення суду про внесення змін до попереднього списку виборців не пізніш як за п’ять днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Реєстру або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку – до дільничної виборчої комісії.

2.4. Можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про вибори народних депутатів України" дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці наступного дня після складення списку виборців надає один його примірник для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

Виборець має право звернутися із заявою про уточнення списку виборців до дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці або безпосередньо до суду, в тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися.

Виборець особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці.

Заява про уточнення списку виборців може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніш як за три дні до дня голосування. Заява, подана до виборчої комісії після зазначених строків, залишається без розгляду.

Адміністративний позов про уточнення списку виборців може бути поданий до суду в порядку і строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.



3. МОЖЛИВІСТЬ ТА ПОРЯДОК ЗМІНИ ВИБОРЦЮ
МІСЦЯ ГОЛОСУВАННЯ (ВИБОРЧОЇ ДІЛЬНИЦІ) БЕЗ ЗМІНИ ВИБОРЧОЇ АДРЕСИ

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців" за мотивованим зверненням виборця, який має право голосу на відповідних виборах, орган ведення Реєстру може тимчасово (на період їх проведення) змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на відповідних виборах.

Порядком тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси, затвердженим постановою Центральної виборчої комісії від
13 вересня 2012 року № 893, передбачено, що у разі проведення в одномандатному виборчому окрузі проміжних виборів депутата орган ведення Реєстру може тимчасово змінити місце голосування виборцю, якщо його виборча адреса належить до території одномандатного виборчого округу, в якому проводяться такі вибори, та виборча дільниця, яку він просить визначити місцем його голосування, розташована на території цього одномандатного виборчого округу (пункт 3.5 указаного Порядку).

Примірний зразок заяви про тимчасову зміну місця голосування виборця встановлено зазначеною постановою Центральної виборчої комісії.



4. АДРЕСА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ОКРУЖНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ З ВИБОРІВ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ ОДНОМАНДАТНОГО ВИБОРЧОГО ОКРУГУ № 205
(Чернігівська область)




Номер одномандатного виборчого округу

Центр округу

Адреса місцезнаходження
окружної виборчої комісії

205

місто Чернігів, Деснянський район

проспект Перемоги, 141, м. Чернігів, 14013, приміщення Деснянської районної у місті Чернігові ради

5. АДРЕСИ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ДІЛЬНИЧНИХ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ ТА ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ГОЛОСУВАННЯ З ВИБОРІВ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

(Постанова Центральної виборчої комісії від 12 квітня 2012 року № 66 "Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі" із внесеними змінами)



6. ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕДУРИ ОТРИМАННЯ МОЖЛИВОСТІ ГОЛОСУВАТИ ЗА МІСЦЕМ ПЕРЕБУВАННЯ

Статтею 86 Закону України "Про вибори народних депутатів України" визначається порядок організації голосування виборців за місцем перебування.

Так, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв’язку з інвалідністю чи за станом здоров’я не здатний пересуватися самостійно.

Для організації голосування виборців, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична виборча комісія в останній день перед днем голосування (25 липня 2015 року) на своєму засіданні виготовляє витяг із списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.



До витягу із списку виборців включаються:

1) без рішення комісії – виборець, постійно не здатний самостійно пересуватися, щодо якого у списку виборців зазначена відповідна відмітка, якщо такий виборець до 12 години останньої суботи перед днем голосування (до 12 години 25 липня 2015 року включно) письмово або особисто не повідомив відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування;

2) за рішенням дільничної виборчої комісії – виборець, який тимчасово не здатний самостійно пересуватися, на підставі його заяви та довідки медичної установи про стан його здоров’я.

Виборець, який тимчасово не здатний пересуватися самостійно, поштою або через інших осіб подає дільничній виборчій комісії не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем голосування (до 20 години 24 липня 2015 року включно):

– власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця;

– довідку медичної установи про стан здоров’я виборця.

На спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму.

Витяг невідкладно після його складання надається для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.



7. ПОРЯДОК ГОЛОСУВАННЯ НА ВИБОРАХ
НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

1. Голосування проводиться 26 липня 2015 року з 8 до 20 години без перерви.

2. Для отримання виборчого бюлетеня з проміжних виборів народного депутата України (далі – виборчий бюлетень) для голосування в одномандатному виборчому окрузі члену дільничної виборчої комісії надається один із зазначених нижче документів, який підтверджує особу та громадянство України:

на звичайній та спеціальній виборчій дільниці:

1) паспорт громадянина України;

2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);

3) військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);



на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у відповідній установі виконання покарань або слідчому ізоляторі:

картку (довідку) установи виконання покарань або слідчого ізолятора, що повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи (для осіб, які перебувають в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах).

3. За умови пред’явлення виборцем одного із вищезазначених документів, наявності його у списку виборців на відповідній виборчій дільниці та після того, як ним буде поставлено підпис за отримання виборчого бюлетеня у списку виборців та у визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня, член дільничної виборчої комісії видає виборчий бюлетень.

4. Забороняється отримання виборчого бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, який видає виборчий бюлетень), заохочення або змушування виборців до передачі виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом.

Виборчий бюлетень не передається іншим особам.

5. Виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчого бюлетеня забороняється присутність у кабіні для таємного голосування інших осіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, його довіреної особи, офіційного спостерігача.

Виборець у приміщенні для голосування може перебувати лише протягом часу, необхідного для голосування.

У виборчому бюлетені ставиться позначка "плюс" ("+") або інша, що засвідчує волевиявлення виборця, у квадраті проти прізвища кандидата у депутати, за якого він голосує.

Виборець може голосувати лише за одного кандидата у депутати.

Якщо на виборчому бюлетені зроблено більш як одну позначку або не поставлено жодної позначки, то такий виборчий бюлетень вважається недійсним.

6. Заповнений виборчий бюлетень виборець особисто вкидає до виборчої скриньки.

Виборець, який через фізичні вади не може самостійно вкинути виборчий бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це у своїй присутності іншій особі, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, його довіреної особи, офіційного спостерігача.

7. У разі якщо виборець, заповнюючи виборчий бюлетень, припустився помилки, він має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена дільничної виборчої комісії, який видав цей бюлетень, з проханням видати інший виборчий бюлетень.

Інший виборчий бюлетень видається тільки в обмін на неправильно заповнений і лише один раз.

Повторна видача виборчого бюлетеня замість неправильно заповненого не допускається.

8. За 5 хвилин до 20 години голова дільничної виборчої комісії оголошує про закінчення голосування та зачинення виборчої дільниці


о 20 годині. Виборці, які на 20 годину прийшли до дільниці для голосування, мають право проголосувати. Один із членів комісії о 20 годині за дорученням голови дільничної виборчої комісії підходить до входу у приміщення для голосування та запрошує всіх виборців, які ще не проголосували, зайти у приміщення для голосування та зачиняє двері.

8. ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ СВОЇХ ВИБОРЧИХ ПРАВ ТА СПОСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ЦЬОГО ПРАВА

1. Відповідно до частини першої статті 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі – Закон) виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених статтями 108 – 113 Закону.

2. Суб’єкти звернення зі скаргою можуть з урахуванням вимог Закону оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу з проміжних виборів народного депутата України, таких суб’єктів оскарження (частина друга статті 108 Закону):

1) виборчої комісії, члена виборчої комісії;

2) політичної партії – суб’єкта виборчого процесу;

3) кандидата у народні депутати України;

4) довірених осіб кандидатів у народні депутати України, офіційних спостерігачів від кандидатів у народні депутати України та громадських організацій – лише щодо скарг стосовно порушень, які мали місце під час голосування.

3. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (частина дев’ята статті 108 Закону).

4. Виключно до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються:

1) рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії;

2) рішення чи дії окружної виборчої комісії;

3) рішення, дії чи бездіяльність члена окружної виборчої комісії;

4) рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб;

5) рішення, дії чи бездіяльність засобів масової інформації та інформаційних агентств, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників;

6) дії чи бездіяльність довірених осіб кандидатів у народні депутати України, офіційних спостерігачів від кандидатів у народні депутати України та громадських організацій, крім порушень, що мали місце під час голосування.

5. До Центральної виборчої комісії або до суду (шляхом подання позовної заяви) оскаржуються:

1) бездіяльність окружної виборчої комісії (частина шоста статті 108 Закону);

2) дії чи бездіяльність кандидата у народні депутати України (частина восьма статті 108 Закону).

6. До окружної виборчої комісії або до суду (шляхом подання позовної заяви) оскаржуються:

1) рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, її члена – до окружної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію (частина п’ята статті 108 Закону);

2) рішення чи дії політичної партії, яка висунула кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі, її посадової особи чи повноважного представника, за винятком тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або виключної компетенції – до окружної виборчої комісії відповідного виборчого округу (пункт 2 частини сьомої статті 108 Закону).

7. До дільничної виборчої комісії або до суду (шляхом подання позовної заяви) оскаржуються порушення, які мали місце під час голосування, допущені довіреними особами кандидатів у народні депутати України, офіційними спостерігачами від кандидатів у народні депутати України або громадських організацій (частина шоста статті 111 Закону).

8. Строки оскарження рішень, дій або бездіяльності, що стосуються виборів народних депутатів України, встановлено статтею 109 Закону.

9.  Вимоги до форми та змісту скарги, що подається до виборчої комісії, визначено статтею 110 Закону.

10. Порядок та строки розгляду скарг виборчими комісіями встановлюються Центральною виборчою комісією з урахування вимог статей 108 – 111 Закону.

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

ПРО ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ
Особи, винні в порушенні законодавства про вибори народних депутатів України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом (стаття 114 Закону України "Про вибори народних депутатів України").

Статтями 157 – 160 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс) встановлено відповідальність за:

– перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права, перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії, офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з обманом або примушуванням, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк (частина перша статті 157 Кодексу);

– втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років (частина четверта статті 157 Кодексу);

– умисне подання до органу ведення Державного реєстру виборців неправдивих відомостей про виборців, умисне внесення неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в базі даних Державного реєстру виборців, чи інше несанкціоноване втручання у роботу бази даних Державного реєстру виборців – караються позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина перша статті 158 Кодексу);

– підробку або незаконне виготовлення, використання або зберігання незаконно виготовлених чи підроблених виборчих документів (виборчого бюлетеня, протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, про підсумки голосування на виборах, про результати виборів та інших документів, які відповідно до законодавства відносяться до виборчих документів) – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років (частина друга статті 158 Кодексу);

– викрадення чи приховування виборчої скриньки з бюлетенями або протоколу про підрахунок голосів виборців, про підсумки голосування в межах виборчого округу на виборах, про результати виборів або незаконне знищення чи псування виборчої скриньки з бюлетенями, або підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, протоколу про підсумки голосування чи результати виборів до його заповнення, або складення чи підписання такого протоколу не на засіданні виборчої комісії, на якому здійснюється підрахунок голосів виборців чи встановлення підсумків голосування чи результатів виборів, або включення до такого протоколу завідомо недостовірних відомостей – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина третя статті 158 Кодексу);

– надання або отримання виборчого бюлетеня особою, яка не має права його надавати чи отримувати, або викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, або надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня, або голосування виборцем більше ніж один раз – караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років (частина перша статті 1581 Кодексу);

– незаконне знищення виборчої документації поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії після проведення виборів, а так само пошкодження виборчої документації – карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років (частина перша статті 1582 Кодексу);

– умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах, – карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років (частина перша статті 159 Кодексу);

– надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здійснення виборчої кампанії кандидату, з порушенням встановленого законом порядку, шляхом передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками, виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками, або оплати виготовлення чи поширення таких матеріалів – карається обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк (частина перша статті 1591 Кодексу);

– прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права або права голосу (відмова від участі в голосуванні, голосування на виборчій дільниці більше одного разу, голосування за окремого кандидата на виборах або відмова від такого голосування, передання виборчого бюлетеня іншій особі), незалежно від фактичного волевиявлення особи та результатів голосування – караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк (частина перша статті 160 Кодексу);

– пропозицію, обіцянку або надання виборцю неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права (відмова від участі в голосуванні, голосування на виборчій дільниці більше одного разу, голосування за окремого кандидата на виборах або відмова від такого голосування, передача виборчого бюлетеня іншій особі), – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина друга статті 160 Кодексу);

– здійснення передвиборної агітації шляхом надання підприємствам, установам, організаціям неправомірної вигоди або надання безоплатно товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення найменування, символіки, прапора політичної партії, вартість яких не перевищує розміру, встановленого законодавством), робіт, послуг – карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина третя статті 160 Кодексу).



Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (статті 2127 – 21220 указаного Кодексу).



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка