Інформація про роботу центру соціального аналізу та вдосконалення навчально-виховного процесу двнз «Криворізький національний університет» липень 2006 року  вересень 2014 року



Скачати 401.64 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації12.04.2016
Розмір401.64 Kb.
1   2   3

21. Актуальність соціологічного дослідження з вивчення питання впровадження української мови в навчально-виховний процес визначається спрямуванням уваги саме на освітню сферу, на ті перетворення, які відбуваються в цій найважливішій сфері національного життя сьогодні. Адже саме освіта є своєрідним базисом всієї культури. Вона безпосереднім чином впливає на формування світогляду, внутрішньої культури, мовних пріоритетів всієї нації, насамперед молодого покоління, яке, в свою чергу, визначає напрямки розвитку країни в цілому.

В опитуванні взяли участь 693 респонденти зі всіх факультетів університету.


22. У грудні 2009 року – січні 2010 року проведено дослідження з вивчення правової освіченості молоді. Взяли участь 461 студент, які навчаються на усіх факультетах університету.

Враховуючи дані проведеного опитування, а також побажання респондентів, запропоновано:

- проводити лекції щодо вивчення Конституції України: акцентувати увагу на умінні студентів правильно визначати права та обов′язки громадян. Це стосується конституційних норм про непосягання на права та свободи, честь і гідність інших людей, з охорони здоров′я, медичної допомоги та страхування, а також про участь громадян в управлінні державними справами;

- поширити вивчення Цивільного права, зокрема наголосити на законодавстві про сім′ю та шлюб, окремо зупинитись на обов′язках дітей щодо батьків та батьків щодо дітей, а також на проблемах цивільного шлюбу, законів України про охорону здоров′я;

- удосконалювати знання щодо правового статусу молодого спеціаліста

- більш активно проводити конференції з правових питань;

- організовувати факультативи, на яких детально зупинитись на вивченні питань громадянства та участі у виборах ;

- проводити змістовну роз′яснювальну роботу зі студентами стосовно юридичної відповідальності підлітків та молоді, а також консультації з права;

- поповнити бібліотечний фонд університету новою літературою для підвищення рівня правової освіченості студентів;

- проводити зустрічі із відомими юристами та політиками.

- провести конкурс та затвердити гімн, герб університету;
23. Проводилось соціологічне дослідження щодо підсумків зимової сесії (лютий 2010 р.). В соціологічному дослідженні взяли участь 508 студентів усіх факультетів університету.
24. З 2009 по 2011 роки проводилось опитування тест-"Лідер" в окремих групах (24 групи, 340 студентів), на виявлення лідерських якостей у студентів для подальшого обміркування та визначення напряму особистісного розвитку.
25. У 2010 році проводилось соціологічне опитування за пропозицією Півн.ГЗК, студентів ІІІ курсу щодо отримання робітничих професій та посвідчень. Виявили бажання 173 студенти.
26. Соціологічне дослідження щодо якості надання університетської освіти у грудні 2010 року. Взяли участь 399 респондентів. Для визначення якості освіти постало питання відповідності сучасної освіти вимогам та потребам як сьогоденню, так і майбутньому.

Сучасні тенденції потребують не лише визначення та формування якості освіти в педагогічних колах, а й пильної уваги до вподобань студентської молоді, бо саме їх жива та неупереджена думка дає змогу сформувати чіткий напрямок змін в сучасному освітньому процесі. Важливою є думка студентів стосовно якості освітнього процесу в навчальному закладі.

Основними завданнями дослідження є: визначення якості сучасного освітнього процесу очима студентської молоді університету; з’ясування предметів, які, на думку респондентів, потребують більш глибокого вивчення для подальшого професійного розвитку.

За отриманими результатами надано висновки та рекомендації стосовно досліджуваної проблеми:



  • Студенти високо оцінюють якість знань, отриманих в університеті.

  • Професорсько-викладацький склад університету, з погляду студентів, має високий потенціал та в доступній формі передає свої знання молоді.


27. На виконання доручення, викладеного у листі від 03.02.2011 року №04-17-05-15/1023 «Про участь у дослідженні та надання інформації», що здійснювався Державною фінансовою інспекцією України проведено анкетування 347 студентів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» та «магістр».
28. У травні 2011 року проведено соціологічне дослідження «Творчий потенціал студентів» у якому взяли участь 412 студентів КТУ та 121 студент КДПУ. Проблема творчості стала в наші дні настільки актуальною, що по праву вважається «проблемою століття».

Мета дослідження: розкриття особливостей формування творчого потенціалу студентів університету.

У цій роботі видалася можливість розглянути актуальну проблему розвитку творчих здібностей у студентів.

У процесі підготовки працівники центру ознайомилися з думками фахівців з приводу питання творчого потенціалу особистості.

Аналізуючи отримані результати соціологічного дослідження, необхідно зазначити, що:

- актуальність проблеми розвитку творчих здібностей та інтересів студентської молоді стає більш важливою на ІІІ курсі навчання – 91.6%;

- для підвищення творчого потенціалу молодь вважає за потрібне використання саме виховних заходів, про що висловились більше 50% респондентів;

- особисті творчі здібності переважна більшість студентів намагаються проявити, беручи участь у художній самодіяльності та займаючись у спортивних секціях, але близько 12-15% опитаних не цікавляться цим питанням;

- на думку респондентів для стимулювання наукової творчості студентів потрібно збільшити кількість наукових студентських конференцій в університеті, викладачам впроваджувати в навчальний процес застосування індивідуальних науково-творчих завдань та формувати з числа творчої студентської молоді колективи для виконання комплексних науково-дослідних робіт;

- особливо хочеться підкреслити, що близько 50% молоді не бачить у нашому суспільстві загального інтересу до духовних і культурних цінностей;

- переважна більшість опитаних не бере участі в олімпіадах, фестивалях-конкурсах, спортивних змаганнях – від 60 до 75% на різних курсах;

- серед творчих якостей, якими повинен володіти фахівець для успішної професійної діяльності, студенти віддали перевагу творчому мисленню, розкутості, кмітливості та широті наукових інтересів.

- слід зазначити, що творчий потенціал студентів технічного і педагогічного університетів є на одному рівні, у гендерному порівнянні творчий потенціал як дівчат, так и хлопців є на однаковому рівні.

Підсумки дослідження можна використовувати у подальшому вивченні даної проблематики.

Навички творчого мислення можна розвивати абсолютно так само, як і будь-які інші. Для розвитку творчого потенціалу студентів вважаємо за необхідне:

1. Дотримуватися дисципліни, організованості і систематичності в роботі. Виконувати усе вчасно, брати завдання важче, ніж зазвичай.

2. На кожну задачу находити як можна більше неординарних відповідей, а не зупинятися на одній.

3. Задовольняти свою цікавість, дивитися науково-пізнавальні телепередачі, більше читати.

4. Творчість напряму залежить від інтелекту, тому необхідно покращувати свій рівень розумових здібностей.

5. Бути сміливими у будь-якій справі, не боятися проявити себе.


29. У вересні 2011 року проведено соціологічне дослідження з якості надання освіти (270 студентів) та стилю керівництва адміністрації в автотранспортному технікумі (101 співробітник)
30. У грудні-лютому 2012-2013 років проведено соціологічне дослідження «Життєві цінності студентів КНУ, їх прагнення та наміри». Опитано 473 студенти I-ІІІ курсів. Актуальність даної проблеми визначається наявністю протистояння між сучасними соціальними умовами, що пред'являють особливі вимоги до формування системи ціннісних орієнтацій особистості, і недостатньою вивченістю соціальних факторів і механізмів її розвитку.

Соціальний досвід молоді утворюється на трьох рівнях:

- мікро рівень – відбувається становлення самосвідомості (культурний простір духовного життя);

- мезо рівень (середній) – безпосередньо впливає на форми культурного досвіду (багаточисельні культурні практики спілкування, найближче коло культурного саморозвитку);

- макро рівень – умови, де проходить життєдіяльність студентів (широкий соціально-культурний простір).

Виходячи з того, що кожна особистість проходить через всі ці рівні та вбирає в себе культурний досвід суспільства, можна наголосити, що саме багатоукладність культури спонукає самовизначенню та само ідентифікації молоді. Різноманітність культурних просторів надає можливість студентській молоді збагачувати свою життєдіяльність, створює умови для формування культурного потенціалу. Але таким чином проходить знайомство з досить протилежними культурними просторами: від кримінальних до елітарних. У цьому випадку зростає роль педагогічного впливу: підтримати в правильному виборі або допомогти розібратися в складному перехресті культур.

Молодь переймає цінності тих, з ким ближче спілкується: однолітків, батьків, педагогів. Велике значення у формуванні життєвих цінностей студентів, учнів відіграє авторитет наставника. Успіх у спільній діяльності буде досягнуто тоді, коли педагог і студент - союзники в педагогічному процесі, обидва зацікавлені у розвитку особистості вихованця.

Таким чином, від особистості наставника і його багатства залежить моральне обличчя молодої людини. Тому мистецтво виховання полягає в тому, щоб кожний наставник став для вихованців світочем моральності, щоб людина, яку він виховує, олюднювала світ речей і через ставлення до речей вчилася правильно, по-людському ставитися до людей.


31. В грудні 2012 року проведено соціологічне опитування «Стосунки викладача та студента», в якому взяли участь 28 студентів механіко-машинобудівного факультету.
32. У квітні-травні 2013р. проведено соціологічне дослідження «Наш куратор», у якому взяли участь 648 студентів факультетів загальноуніверситетського підпорядкування.

Під час проведення соціологічного дослідження респондентами були надані наступні пропозиції по вдосконаленню роботи кураторів:

- зібрати групу на відпочинок для налагодження психологічного контакту серед студентів;

- частіше цікавитися життям групи;

- вирішувати конфліктні питання між студентами у групі;

- вирішувати конфліктні питання між викладачами і студентами;

- збільшити кількість «кураторських годин»;

- проводити цікаві заходи та екскурсії;

- пильну увагу приділяти студентам.

Опитані студенти транспортного, гірничого та геолого-екологічного факультетів не зазначили жодного заходу, проведеного кураторами в групах.

Аналізуючи отримані результати можна зробити наступні висновки, що до покращення роботи кураторів академічних груп:

- завідувачам кафедр та заступникам деканів суворіше контролювати роботу кураторів зі студентськими групами;

- кураторам академічних груп активізувати виховну роботу зі студентами;

- збільшити контроль за успішністю та дисципліною в групах;

- пропагувати здоровий спосіб життя, запобігати вчиненню правопорушень студентами, вживанню ними алкоголю, наркотиків, паління тощо;

- проводити культурно-масові заходи в групі;

- залучати студентів до науково-дослідницької роботи;

- кураторам академічних груп працювати згідно з положенням про роботу куратора Криворізького національного університету.


33. За дорученням головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації проведено опитування студентів-першокурсників щодо проходження ними зовнішнього незалежного опитування у 2013 році. (346 респондентів)
34. З метою вивчення позитивних та негативних тенденцій у мешканців гуртожитків Криворізького національного університету центром соціального аналізу та вдосконалення навчально-виховного процесу у березні-квітні 2014 року проведено соціологічне дослідження «Стан та функціонування гуртожитків ДВНЗ «КНУ» з погляду студентів». У гуртожитках № 2,3,4 мешкає 514 студентів, опитано - 285 респондентів, що складає 55,4%.

Відповідно до узагальнених даних можемо стверджувати, що необхідний повний комплексний підхід до факторів, які впливають на якість життя студентів у гуртожитках.



  • Поселення у гуртожиток повинно бути максимально прозорим і доступним у мережі Інтернет – за прикладом вступу до вищих навчальних закладів.

  • На сайті Криворізького національного університету якомога повніше висвітлити матеріали стосовно гуртожитків.

  • Ретельніше підходити до підбору персоналу (комендантів, чергових тощо), акцентуючи на здатності працювати з молоддю, доброзичливості, щирості, що є особливо важливим для студентів, котрі мешкають далеко від батьків. Звернути увагу на підбір кадрів на посаду коменданту гуртожитку №3.

  • Активізувати роботу студентських рад гуртожитків.

  • Поліпшити побутові умови мешканців гуртожитку.

  • Провести рейди щодо виявлення порушників правил внутрішнього розпорядку, дати цим фактам належну оцінку та покарання.


35. З метою вивчення думки викладачів та співробітників щодо можливості взяти у повне користування туристичну базу «Наука», вартості відпочинку на ній, інших організаційних питань а також врахування пропозицій з покращення організації літнього відпочинку співробітників ДВНЗ «КНУ» центром соціального аналізу та вдосконалення навчально-виховного процесу у квітні-травні 2014 року проведено опитування на загальноуніверситетських факультетах та інститутах університету. Загалом опитано 437 респондентів. (проведено за дорученням ректора університету)
36. З метою вивчення думки студентської молоді щодо формування престижу професії інженера центром соціального аналізу та вдосконалення навчально-виховного процесу у травні-червні 2014 року було проведено соціологічне опитування «Формування престижу професії інженера», в якому взяли участь 342 респонденти.

Підсумовуючи результати дослідження, сформовано пропозиції до керівництва університету: одними з основних заходів з підвищення престижу інженерної професії повинні стати:

- конкурси професійної майстерності серед студентів університету;

- проведення конференцій за участю студентів, спрямованих на вироблення загальноуніверситетської концепції по підвищенню престижу інженерної професії та виробленню пропозицій у даному питанні;



- залучення студентської молоді до професійних програм на підприємствах міста для отримання практичного досвіду інженерної роботи.
37. У вересні поточного року в межах інформаційної роботи зі студентами щодо впровадження нового Закону України «Про вищу освіту» розроблено програму та організовано дослідження «Нові реалії вищої освіти». З метою ознайомлення студентів з актуальними питаннями реформи системи вищої освіти, студентського самоврядування, його можливостей, повноважень, планів та перспектив.
II. Проведення психологічних тренінгів, досліджень, консультацій тощо.
1. За участю деканів факультетів фахівці центру організували та провели психологічні тренінги «Знайомства», «Адаптація в колективі першокурсників» :

  • у вересні-жовтні 2006 року тренінги проведені в 12 групах (259 студентів);

  • у вересні-жовтні 2007 року – у 23 групах (476 студентів);

  • у вересні-жовтні 2008 року – у всіх 59 групах першокурсників (1148 студентів);

  • у вересні 2010 року – у 7 групах першокурсників (150 ст.);

  • у вересні 2011 року – у групі КСМ-10-2 апробовано більш удосконалений тренінг за «Методикою початкового соціально-психологічного тренінгу в студентській групі» (30 ст.).

  • у вересні 2013 року – у 10 групах 262 студенти.

Завдяки сучасним розробленим соціо-психологом методам адаптації створено атмосферу доброзичливості між студентами; подолано емоційну тривогу та напругу, що притаманні студентам на першому етапі розвитку групи – вправ, які допомагають скоротити емоційну дистанцію; розвинуто у студентів соціально-психологічні навички самопрезентації; здійснено допомогу у подоланні конфліктних ситуацій; надано належний напрямок соціальним цінностям студентів; розглянуто приклади навичок соціально-психологічної поведінки студентів у групі; надано консультації кураторам, що допомогло їм більш поглиблено зрозуміти й урахувати індивідуальні психологічні особливості кожного студента; що загалом сприяло адаптації студентів до умов навчання та спілкування у ВНЗ.


2. Проведено соціометричні дослідження на замовлення кураторів з метою виявлення активу групи та міжособистісних взаємовідношень. Графічно відображено соціометричну інформацію, де чітко визначено статуси студентів, коефіцієнт згуртованості:

  • у 2007-2008 роках – охоплено 400 ст. 1-4 курсів гірничого факультету (19 груп);

  • у 2009-10 році – 277 ст. факультету інформаційних технологій;

  • у 2010 році – охоплено 120 ст. (4 групи) – гірничого факультету;

  • у 2011 році – 6 груп гірничого факультету (180 ст.) та 13 груп (350 ст.) факультету інформаційних технологій;

  • у 2012 році – 8 груп гірничого факультету (240 ст.).

  • у січні 2014 року в 4 групах факультету інформаційних технологій (88 студентів) та 2 групах гірничого факультету (51 ст.)


3. Проведено психологічні дослідження на замовлення гірничого факультету:

  • у 2007-2008 роках – «розвиток професійної свідомості студентів», з’ясовано вплив усвідомленого вибору професії на успішність у професійному навчанні;

  • з’ясовано «Вплив соціально-психологічних факторів на навчально-виховний процес» в 20 групах у 2009 році, у дослідженні прийняли участь 258 респондентів. Досліджено вплив соціально-психологічних факторів, що впливають на успішну навчально-професійну діяльність студентів гірничого факультету: схильність до професійного навчання, домінуючі мотиви навчальної діяльності, згуртованість у колективі, самооцінка студентів, рівень притягань, мотивація студентів на досягнення успіху, світоглядні орієнтації та спрямованість студентів у сприйнятті групи. Надано консультації студентам, які пройшли тестування.



4. Протестовано та проконсультовано у 2011 році – 64 ст. на виявлення та підвищення показників якості та продуктивності літературної творчості студентів 3 курсу електротехнічного факультету за методикою Т.Пашукової «Творче мислення».
5. Дослідження ЦОЄ (ціннісно-орієнтаційної єдності студентів) на факультеті інформаційних технологій (60 респондентів). З кураторами та групами першокурсників кожного року проводяться заняття на тему: ціннісно-орієнтаційна єдність.
6. Проводилось дослідження вибору форми навчання на рівень професійного навчання. Висновок: гіпотеза «студенти, що здобувають освіту за контрактом, навчаються гірше, ніж ті, що навчаються за бюджетними коштами навчання» має емпіричне підтвердження в таких групах: ЕПА-06, ЕМО-06, СУА-05-2, СУА 05-1,ПЗАС-05-2, ПН-05 і не підтверджується в групі ГГ-06-1.
7. Проведено констатуюче експериментальне дослідження «Психологічні особливості професійної спрямованості та світоглядних орієнтацій майбутніх програмістів» на факультеті інформаційних технологій шляхом зрізу дослідницької інформації. Дослідження мало головну мету: визначити вплив соціально-психологічних факторів (структурних компонентів професійної спрямованості майбутніх програмістів) на освітню (навчальну та виховальну) діяльність студентів. Охоплено 89 студентів. У 2009-2010 розроблено програму дослідження, а у лютому-травні 2010 року, лютому-червні 2011 року проведено психологічний тренінг зі студентами-програмістами групи КСМ-10-2.
За сприяння кафедри іноземної мови:

  1. У жовтні-грудні 2011 року розроблено програму дослідження впливу комунікативних здібностей студентів КТУ на вивчення англійської мови; проведено анкетування із 193 студентами з виявлення проблем вивчення англійської мови студентами КНУ 1-5 курсів.




  1. У січні 2012 року проведено опитування за анкетою: «Знання та застосування студентами КТУ психологічних особливостей при вивченні англійської мови»; Проведено кореляційний аналіз комунікативних бар’єрів технічно-зорієнтованих студентів із їхньою академічною успішністю з англійської мови – 99 респондентів, 8 груп.


10. У лютому 2013 року досліджено соціально-психологічні настанови викладачів кафедри іноземних мов: «свобода-влада»; «альтруїзм-егоїзм», «процес-результат», «праця-гроші» – 21 респондент.
11. У січні 2013 року досліджено «Спрямованість викладачів іноземної мови» за методикою Б.Баса: індивідуалістську, колективістську, ділову – 20 респондентів.
12. У травні 2012 року досліджено за тестом «Комунікативні та організаторські здібності» вплив комунікативних здібностей студентів на їхню академічну успішність у навчанні іноземної мови. 9 груп – 115 студентів.
13. Дослідження впливу показників якості та продуктивності літературної творчості студентів 3 курсу електротехнічного факультету у 2011 році – 64 ст., виявлено вплив кількісних та якісних показників творчості на успішність у професійному навчанні;
14. У 2012 році – розроблено програму дослідження «Девіантна поведінка студентів групи ризику»; здійснено теоретичний аналіз предмету дослідження; описано застосування системного підходу у дослідженні девіантної поведінки студентів групи ризику, відібрано методики для установлення психологічного діагнозу : агресивність, надмірна тривожність та нахил до ризику; розроблено тренінг впевненої поведінки для студентів групи ризику.

За допомогою дослідження суб’єктивного локус контролю Г.Дьяконова, Т.І.Пашукової (за Роттером) проконсультовано студентів із низьким рівнем суб’єктивного локусу контролю, що вказує на наявність безвідповідального відношення до обов’язків та відсутність наполегливості у навчанні; Дослідження самооцінки студентів (за Пашуковою Т.І.) допомогло виявити занижений та завищений рівень самооцінки студентів; Тест «Визначення соціотипу» в індивідуальному консультуванні (В.Мєтєль, А.Овчаров) допомогло надати консультацію студентам щодо формування позитивних конструктивних стосунків у групі. Опитувальник Шмішека «Акцентуації характеру» допомагає визначити акцентуйовані риси характеру та надати консультацію студентам із надмірно вираженими акцентуйованими рисами. Дослідження рівня досягнень визначено рівень домагання особи, використовуючи, моторну пробу Шварцландера. Багатофакторний опитувальник Р.Кеттела допоміг у визначенні домінуючих рис характеру студентів (надано їм консультації щодо розвитку стилю їхньої професійної спрямованості); Опитувальник для виявлення домінуючого інстинкту (В.Гарбузова) допоміг проконсультувати студентів щодо вироблення ефективної адаптації студентів до вузівського середовища.


Збір інформації проводився за наступними методиками:

1) «Диференційно-діагностичний опитувальник» (ДДО) розроблений Є.Клімовим, надано консультації на тему: «Схильність до професії»

2) Методика «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів» запропонована А. А. Реаном і В. А. Якуніним. Виявлено домінуючі ціннісно-мотиваційні орієнтири студентів у професійному навчанні та надано рекомендації щодо більш успішної організації мотивів студентам. Лютий 2009року, гірничий факультет (560студентів).

3) Методика «Дослідження сприйняття індивідом групи». Автор методики – Є.Залюбовська. На її основі виявлено три типа спрямованості: індивідуалістичний, колективний і прагматичний та надано консультацію щодо вибору світоглядних орієнтирів студентів у групі; 2009-2010 роки, ФІТ – 277 студентів.



            1. Методика «Потреба в досягненні». Методика виміру потреби (мотиву) в досягненні розроблена Ю. М. Орловим. На її основі надано консультації щодо вибору мотивів успішного досягнення мети;

            2. Методика «Спрямованість особистості» В. Смейкал і М. Кучер. Методика має ще назву «Орієнтовна анкета», дозволяє виявити три види спрямованості особистості: на себе, на взаємини і на завдання (ділова спрямованість). Дана методика спрямованість особистості розкриває як цілепокладання – усталена система найважливіших цільових програм особистості, що визначає смислову єдність її ініціативної поведінки;

6) Опитувальник «MAC». Методика розроблена М. Кубишкіною і направлена на виявлення прагнення (мотивації) людини до досягнення мети, прагнення до суперництва (азартності) і прагнення до соціального престижу.
У листопаді-грудні в аспекті акції «16 днів проти насильства» соціо-психологом Когут О.О. та фахівцем із соціальних питань Титюк С.А. проведено дослідження агресії серед студентів пільгової категорії (25 опитуваних) та студентів, що проживають у гуртожитках (17 опитуваних) за «Методикою діагностики показників і форм агресії А.Басса і А.Дарки». Виявлено агресивно налаштованих студентів (фізична агресія, вербальна агресія, негативізм, непряма агресія, роздратування, підозрілість, образа, почуття провини) та надано їм консультацію.

У грудні, на прохання студентів, проведено тренінги на теми: «Навчально-професійні риси характеру», «Спрямованість студентів у спілкуванні»; за участі куратора Корнієнко В.В. в групі КСМ-13-1.

У лютому 2014 року проведено тестування зі студентами факультету інформаційних технологій за «Диференційно-діагностичним опитувальником» Є. Клімова в групах: ПЗАС-10-1, ПЗАС-10-2, ПЗАС-11 (31 ст.). Серед респондентів за напрямом спеціальності «Програмне забезпечення автоматизованих систем» виявлено показники домінуючих нахилів студентів до професії: «Людина - техніка» - 4,1; «Людина - людина» - 4,7; «Людина - знак» - 4,1; «Людина - художній образ» - 4,8. Перевага даних показників вказує на те, що професію «програміст» студенти обирали переважно свідомо, відповідно нахилу «людина-знак».

У лютому-червні відповідно до графіку в гуртожитках №2, №3, №4 соціо-психологом центру проведено індивідуальні співбесіди та консультування студентів, що навчаються в університеті. Загалом консультації надано 139 студентам.

Проблеми, що найчастіше турбують студентів:


  • Проблеми юнацького віку: самопізнання, формування світогляду, розвиток рефлексивного мислення (самоусвідомлення), розвиток аутентичної свідомості (усвідомлення мотивів власної поведінки), формування стосунків із іншими, кохання, професійна спрямованість, внутрішні конфлікти, надмірна спрямованість на себе, розвиток особистості, розвиток впевненості у собі, формування цінностей.

  • Проблеми професійної спрямованості: самореалізація, саморозвиток, самоорганізація, визначення нахилу до професії, розвиток професійного характеру, розвиток ділових рис характеру, успішність діяльності, рівень досягнень, сумісна діяльність, ефективне планування часу.

  • Проблеми комунікації та групи: спрямованість у спілкуванні, згуртованість у групі, спрямованість у сприйнятті студентами групи, самооцінка, егоцентризм та егоїзм, конфлікти та їх подолання, динаміка розвитку груп тощо.

  • Проблеми сімейні: стосунки із батьками, психологія чоловіка, психологія жінки, психологія сім’ї, виховання дітей.

Прийнято участь у «круглому столі» на тему «Психологічний супровід у соціальних сферах суспільства»

У липні розроблено професіограму для абітурієнтів, що мають намір обрати спеціальність факультету інформаційних технологій, зокрема розкрито психологічний аспект професійних вимог. Матеріали надано керівництву факультету для використання в роботі приймальної комісії.


Протягом року зі студентами пільгової категорії психологом проводяться консультації, співбесіди, тестування та тренінги за необхідністю.
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка