Інформація про досвід. Тема досвіду : «Впровадження інноваційних технологій навчання для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів» Мета досвіду : створити умови для розвитку пізнавальної діяльності учнів



Скачати 140.26 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір140.26 Kb.
Опис

власного педагогічного досвіду

вчителя вищої категорії, вчителя- методиста

Дудчанського загальноосвітнього

об'єднання «дитячий садок- школа I-III ступенів»- позашкільний заклад

Біди Світлани Михайлівни

з теми:

«Впровадження інноваційних технологій навчання для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів »


2016 рік

I. Інформація про досвід.

Тема досвіду: «Впровадження інноваційних технологій навчання для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів»

Мета досвіду:

- створити умови для розвитку пізнавальної діяльності учнів;

- сприяти формуванню позитивної навчальної мотивації школярів шляхом використання активних форм, методів і прийомів навчання.

- популяризувати досвід роботи з теми.



Завдання:

- вивчити методичну літературу з використання в роботі інноваційних форм, методів і прийомів навчання;

- організувати дослідно-експериментальну роботу з даної теми через урок, позакласну роботу з предметів.

1. Умови виникнення і становлення досвіду.

Тема мого досвіду співзвучна проблемі реформування сучасної освіти: формування самостійної, ініціативної, вдумливої особистості через впровадження активних форм і методів навчання, розвиток пізнавального інтересу учнів.

Виникнення і становлення досвіду проходило з 2013 по 2016 р.р.

Умовою становлення досвіду вважаю вимоги, які ставить до вчителя сучасне суспільство, Державний стандарт початкової освіти, що передбачає перегляд і оновлення змісту методів і форм навчання, використання нових методик.

Молодші школярі опановують систему основних знань, оволодівають уміннями і навичками обчислень, письма, мови, без чого неможливе навчання в школі. Працювати над активізацією пізнавальної діяльності – означає формувати позитивне відношення учнів до навчання, розвивати їх інтерес до глибокого пізнання предметів.

Для стимулювання пізнавальної активності необхідний пошук додаткових засобів, які б сприяли розвитку загальної активності, самостійності, особистої ініціативи й творчості учнів початкових класів. Внаслідок цього - висока пізнавальна активність можлива тільки на цікавому для учня уроці. Сьогодні країні потрібні люди, які можуть не тільки засвоювати знання, але й вміють їх здобувати. Так виникла тема досвіду «Впровадження інноваційних методів навчання для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів».

2. Актуальність досвіду.

Ураховуючи те, що провідною діяльністю молодших школярів є навчання, саме активізація пізнавальної діяльності учнів у навчально-виховному процесі початкової школи набуває особливої актуальності.

Розвиток пізнавальної діяльності молодших школярів - один з основних напрямків вдосконалення навчально-виховного процесу в школі.

Досягти результату в розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів можливо при дотриманні комплексу вимог, в яких полягає сутність досвіду і його актуальність. Щоб сформувати в учнів уміння самостійно поповнювати свої знания, необхідно виховувати в них інтерес до навчання, потребу в знаннях. Пошук нових форм організації навчальної діяльності, методів і прийомів навчання, що впливають на розвиток самостійності учнів, є однією з основних форм роботи вчителя. Під впливом пізнавального інтересу навчальна робота навіть у слабких учнів протікає більш продуктивно. Але не все в навчальному матеріалі може бути для учнів цікавим. І тоді виступає джерело пізнавального інтересу - процес діяльності. Щоб порушити бажання вчитися, потрібно розвивати потребу учня займатися пізнавальною діяльністю, тобто в самому процесі її навчання знаходити привабливі сторони.



3. Провідна педагогічна ідея досвіду.

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у створенні умов для розвитку пізнавального інтересу, логічного мислення, формування творчої активності учнів для вдосконалення навчальної діяльності школярів на уроках у початкових класах.



4. Тривалість роботи.

Робота над досвідом була розпочата з вересня 2013 року, коли був сформований 1 клас і триває по 2016 рік .

Процес входження в проблему досвіду проводився в три етапи. На першому етапі (2013-2014 роки) відбувалося осмислення даної проблеми, велася діагностика, вивчення досвіду інших педагогів з даної теми.

Проведена діагностика для визначення пізнавальних процесів молодших школярів дала можливість визначити , яке коло знань у дітей з кожного навчального предмету, дозволив спланувати подальшу роботу.

На початку кожного уроку в продовж місяця мною давались завдання на активізацію раніше здобутих знань, проводились дидактичні ігри, виконувались нестандартні завдання засобами елементів групового навчання. В результаті була проведеної роботи діти стали краще засвоювати матеріал, виконувати роботу швидше, допускати менше помилок.

Другий етап (2014 - 2015 роки) - активне впровадження в роботу інноваційних форм, методів і прийомів навчання, що сприяли розвитку пізнавальної діяльності молодшого школяра.

Третій етап (триває 2015-2017 роки) – попереднє підведення підсумків, аналіз отриманих результатів.

5. Діапазон досвіду.

Найважливішою передумовою в процесі активної пізнавальної діяльності є інтерес, за допомогою якого учні набувають міцні знання, вміння, навички. Як відомо, стійкий пізнавальний інтерес формується при поєднанні дій, емоцій і раціональності в навчанні.

Активізація пізнавальної діяльності учнів - одне з найбільш істотних вимог, що забезпечують якість навчання. Діапазон досвіду представлений різноманітними інноваційними видами діяльності:

ООТ: завдання підвищеної труднощі, індивідуальні картки, метод проектів, інтерактивні методи навчання.

ІКТ: нестандартні та логічні завдання, використання ПК на різних етапах уроку, онлайн- тренажерів і т.п.

РТ: проблемно- пошукові та логічні завдання, самостійна робота, диференційовані завдання.

Використання елементів проблемного, диференційованого, особистісно-зорієнтованого, ігрової і інших навчальних технологій, розв'язування цікавих нестандартних завдань, дає можливість не тільки передати учням якомога більше знань, а й прищепити смак до їх самостійного здобуття, активізувати їх пізнавальну діяльність, підвищити інтерес до навчального предмета, забезпечити розвиток здібностей, готувати до розв'язання життєвих ситуацій.

6. Теоретична база.

Основу даного досвіду склали ідеї провідних учених, педагогів

В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі, К.Д.Ушинського та О.В.Савченко, О.Пометун.

Мною накопичені прийоми стимулювання пізнавальних інтересів дітей:

• навмисні «помилки» вчителя, завдання на увагу, творчість казок, завдання на порівняння ;

• принцип інтересу - новизна, новий матеріал як своєрідний подразник, що викликає неузгодженість, що включає механізми діяльності за орієнтуванням та пізнавальної діяльності. У кожному уроці повинна бути інтрига, родзинка;

• хороший урок - це урок питань і сумнівів, осяянь і відкриттів. Теоретичний матеріал повинен даватися на високому рівні, а питатися - за здібностями;

• принцип зв'язку теорії з практикою: вчити застосовувати знання в нестандартних ситуаціях;

• принцип доступності: школяр повинен діяти на межі своїх можливостей; талант вчителя - вгадати ці можливості, правильно визначити ступінь труднощів;

• принцип свідомості: дитина повинна усвідомити етапи вивчення теми, щоб встановити причинно-наслідковий зв'язок між цими етапами;

• принцип міцності засвоєння знань: даються основи запам'ятовування;

• мислення має домінувати над пам'яттю .

Робота в співдружності допомагає краще засвоїти навчальний матеріал, створити впевнений робочий настрій. Разом швидше пізнаються закономірності навчання.

II. Технологія досвіду

Основна мета моєї роботи полягає в забезпеченні умов для формування сукупності знань, умінь, навичок навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах. Для реалізації цієї мети я ставлю перед собою наступні завдання:


  • створення на уроках умов для активізації пізнавальної діяльності учнів;

  • формування і розвиток загальнонавчальних, самостійних, пізнавальних навичок учнів;

  • створення умов для добування знань з реального життя, для оволодіння різними методами дій в нестандартних ситуаціях;

  • сприяння виробленню знань і умінь планування, цілеспрямованості, аналізу, самооцінки пізнавальної діяльності учнів;

  • формування здатності оволодіння різними методами пізнання.

Способи активізації пізнавальної діяльності, які я використовую на уроках:

  1. Створення атмосфери зацікавленості: досягнення поставленої мети, оцінка праці.

  2. Стимулювання до діалогу та ситуації в якій учні повинні:

• захищати свою думку, приводити аргументи, докази, використовуючи набуті знання;

• ставити запитання вчителю, товаришам, з'ясовувати незрозуміле, заглиблюватися з їх допомогою в процес пізнання;

• рецензувати відповіді товаришів, твори, інші творчі роботи, вносити корективи, давати поради;

• ділитися своїми знаннями з іншими;

• допомагати товаришам при утрудненнях, пояснювати їм незрозуміле.

3. Спонукати учнів знаходити не єдине рішення, а декілька рішень вжитих самостійно.

4. Зміна форм діяльності засобами інтерактивного навчання підвищує працездатність учнів на уроці (групова робота, самостійна робота, індивідуальні завдання, взаємоперевірка, ігрові елементи).

5. Фізкультурна хвилинка, ритмічна пауза: можна відпочити, зняти напругу, втому.

6. Складання карток-завдання для товаришів.

7.Заохочення будь- якої пізнавальної діяльності учнів.

Так, починаючи працювати з учнями 2-го класу, я урізноманітнюю форми роботи, навчаю їх працювати додатково. Важливе місце в моїй роботі посідають дидактичні ігри, уроки –змагання , вікторини «Що? Де? Коли?», «Кращий математик» і інші, даю завдання, що складаються з вправ, завдань підвищеної складності. Дуже люблять мої вихованці складні логічні задачі від Мудрої Сови, які я задаю на вихідні дні або канікули.

Сучасний урок вже не можна уявити собі без новітніх технологій. Зовсім звичними на уроках стали прийоми інтерактивного навчання, оскільки вони передбачають створення такого навчального середовища, в якому теоретичні та практичні знання засвоюються одночасно, що дає змогу учням формувати світогляд, розвивати логічне і критичне мислення, зв’язне мовлення, індивідуальні можливості.



На уроках я дотримуюсь таких правил:

1. Виконання вчителем ролі консультанта.

2. Надання дітям ініціативи у пізнавальній діяльності; заохочення

самостійності.

3. Постановка перед учнями таких завдань, з якими вони впораються.

4. Створення емоційно стимулюючого навчального середовища.

5. Здійснення навчально-виховного процесу в атмосфері

взаємодії, емоційної співдружності.

6. Створення можливостей для максимальної самореалізації кожного

учня.


7. Поступове часткове заміщення вчителя учнями – консультантами.

Забезпечую високий темп уроку: план складається так, щоб кожен учень був зайнятий, таким чином не залишається вільного часу, щоб відволікатися (ні хвилини вільного часу на уроці).

Навчальна праця цікава тоді, коли вона різноманітна. Робота вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів найбільш ефективна, а якість знань учнів вище, якщо при проведенні уроків використовуються інтерактивні методи і прийоми навчання, що активізують їх пізнавальний інтерес, творчу діяльність.

В урок я включаю:

• Цікаві завдання, логічні завдання( кросворди, загадки, ребуси)

• Зміст матеріалу з елементами інтриги, новизни

• Ігровий матеріал

• Конкурси, змагання, подорожі, казки, проекти.

Різні форми проведення уроку дозволяють урізноманітнити навчальний процес. Діти охоче включаються в роботу, адже тут потрібно проявити знання, кмітливість, творчість. Учні із задоволенням виконують завдання граючи, змагаючись.

З метою активізації пізнавальної діяльності, я на кожному уроці застосовую елементи інтерактивних технологій.

Щоб зберегти інтерес до предметів і зробити якісним навчально-виховний процес мною на уроках активно використовуються інформаційні технології.

Застосування комп'ютерних програмних засобів дозволяє вчителю не тільки урізноманітнити традиційні форми навчання, а й помітно підвищити наочність навчання, забезпечити його диференціацію, полегшити контроль знань учнів, підвищити інтерес до предмета, пізнавальну активність школярів. У своїй роботі я використовую демонстраційні програми для пояснення нового матеріалу («Математика для 1-4 класів», «Природозавство.Електронні уроки», «Грамотійка», онлайн- тренажери для закріплення вивченого, презентації для організації усного рахунку.

Однією з головних якостей особистості учня стає його готовність до самостійної діяльності зі збирання, обробки, аналізу та презентації інформації, вміння приймати рішення і доводити їх до виконання.

Метод проектів - один з ефективних методів підвищення мотивації навчання, самостійне оволодіння певними знаннями. Метод проектів завжди орієнтований на діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, реалізується протягом певного відрізка часу. Починаючи з 1 класу діти працюють над індивідуальними міні-проектами, а з 2 класу- ведеться цілеспрямована робота на кінцевий продукт творчого характеру (буклети, поради, плакати, збірки). Так, ми разом з учнями, створюємо «скарбничку» проектів різного спрямування: «Увійди в природу другом», «Земля просить захисту», «Одиниці вимірювання величин», «Моя родина в роки війни», «Славетні українці», «Світ динозаврів» та ін.

Розвиток однієї дитини відрізняється від розвитку іншого. Одними з провідних методів є розвиваючі та проблемно- пошукові методи навчання (прийоми порівняння, класифікації, аналізу та синтезу, узагальнення). Практикуєю створення проблемних ситуацій, реалізуючи підхід "знаю – не знаю" і тим самим викликаю учнів на дискусію, спонукаю до роздумів, пошуків, висновків. Учні розв’язують відомі їм приклади та задачі і раптом натрапляють на начебто і схоже, але не таке, з чим мали справу досі. Виникає трудність, яку треба подолати. Отже, створюється проблемна ситуація. Наприклад, при вивченні в 3 класі теми «Множення одноцифрового числа на двоцифрове», даю завдання: розв’язати приклади: 3•(6+3); 4•(4+2); 5•(8+3).

Так наприклад, розв’язуючи останній приклад, діти постають перед необхідністю обчислити результат множення, який ще їм не траплявся. На його основі повідомляю тему і мету уроку.

При вивченні теми «Числа від 10 до 100. Додавання і віднімання» в 1 класі проблемні методи включаються на самому початку уроку або при актуалізації раніше вивченого. Тоді учні навчаються активно працюють на уроці, намагаються знайти розгадку, відповідь.

Уроки, на яких використовую проблемні, дослідницькі або пояснювально-ілюстративні методи виховують в учнів самостійність, наполегливість, інтерес до предмета і волю до виконання завдань. Розумова праця- це індивідуальний процес, який залежить не лише від здібностей, але й від характеру дитини, від різних зовнішніх обставин. Тому добираю вправи та задачі так, щоб кожна наступна вправа містила елемент нового, невідомого, складнішого. У своїй діяльності я використовую дидактичний матеріал, який диференціюю за рівнями складності.

1) репродуктивні (потребують відтворення)- обов'язковий рівень;


2) реконструктивний ( потребує перетворень відповідних знань і вмінь) - достатній рівень;
3) завдання, які потребують творчого використання знань і вмінь - високий рівень. Використовую матеріал як рекомендований, так і складений самостійно, в залежності від можливостей класу.

«Без гри немає, і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається цілющий потік уявлень, понять. Гра - це іскра, що запалює вогник допитливості і допитливості », - писав В. О. Сухомлинський.

Більшість дидактичних ігор містять в собі питання, завдання, заклик до дії, наприклад: «Хто правий ?», «Допоможи Незнайкові», «Хто швидше?» «Відповідай відразу», «Кращий читач», «Не скажу »,« Летимо в космос ».

Також привертають дітей ігри - подорожі: «На острови Пізнайок», «Космос» ,«До лісової школи», «До академії тваринного світу»тощо. В іграх - подорожах ненав'язливо збагачується словниковий запас, розвивається мова, активізується увага дітей, пізнавальна діяльність розширюється кругозір, прищеплюється інтерес до предмета, розвивається творча фантазія, виховуються моральні якості.

       У 3-4 класах для формування пізнавального інтересу на уроках за наступними темами: «Додавання і віднімання чисел», «Табличні випадки множення», «Види трикутників», «Письмове множення на однозначне число» різновидом математичних ігор, завдань є логічні ігри, завдання , вправи. Вони спрямовані на тренування мислення при виконанні логічних операцій і дій: «Знайди відсутню фігуру», «Чим відрізняються?», Наприклад, у грі «Обчислювальна машина»

Необхідно оптимально поєднувати цікавість і навчання, тому робота над формуванням пізнавальної активності учнів продовжується і в позаурочний час. Між мною і дітьми виникає атмосфера поваги, взаєморозуміння, довіри і співпереживання при організації та проведенні позакласних заходів, наприклад: класної години за темою «Пісня- мова солов'їна», свята «Щаслива родина- міцна Україна!», вікторини «Чарівний світ математики », « Такі відомі одиниці вимірювання», засідання клубу «мовознавців», « Хліб-всьому голова» ті ін..

     Пізнавальні завдання ставлять учня до умов пошуку, пробуджують інтерес до перемоги. Звідси - прагнення бути першим, швидким, спритним. У дітей розвивається почуття відповідальності, колективності, виховується дисципліна, воля, характер.

III. Результативність досвіду

Використання інноваційних технологій дозволяє реалізувати ідею співробітництва того, хто навчає, і тих, хто навчається, сприяє оздоровленню психологічного клімату на занятті, конструктивній взаємодії, створенню доброзичливої атмосфери. Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.Це спостерігається з діаграми 1.

Таким чином, вищевикладена робота, дає кращі результати вивчення основ наук.

Діаграма 2 якості знань учнів з предметів:


У результаті проведеної мною роботи учні стали більш активними, майже всі учні беруть участь у підготовці та проведенні класних та позакласних заходів (діаграма 3)




Здобутки учнів у обласних, районних, інтерактивних конкурсах:

• 2012р. – ІІ місце в районному етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика

(Гуменний М.)

2012р. –ІІ – III місце районному конкурсі на кращий відгук на сучасну українську прозу ( Цибак Б., Іванів В.)

2012р.- 2 місце в обласному конкурсі « Поетичний вернісаж» ( Іванів К.), публікації поезій у « Шкільному журналі» א 8, 2012р.

2013р.- 1 місце в обласному конкурсі « Поетичний вернісаж» ( Іванів К.)

2013р.- 2 м. колективна участь у конкурсі « Птах року» (поробки дітей

1 класу)


2013- 2015 р. - Золоті та срібні призери інтерактивних конкурсів «Колосок», «Соняшник», «Геліантус».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка