Інформація для студентів І курсу спеціальності: «лікувальна справа», «педіатрія», «стоматологія» з предмету „культурологія" основна мета викладання дисципліни „ культурологія" та її кінцеві цілі мета




Скачати 173.47 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір173.47 Kb.
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ: «ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА», «ПЕДІАТРІЯ», «СТОМАТОЛОГІЯ»

З ПРЕДМЕТУ „КУЛЬТУРОЛОГІЯ”
ОСНОВНА МЕТА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ” ТА ЇЇ КІНЦЕВІ ЦІЛІ



Мета: Курс „Культурологія” покликаний забезпечити належний рівень знань студентської молоді про культурно-історичний процес та особливості культурних епох, сприяти гуманізації навчального процесу, вплинути на формування духовності та інтелігентності серед студентів, сприяти професійному росту майбутніх лікарів.

Знання основних етапів розвитку світової та вітчизняної культури, найвагоміших досягнень людства упродовж усієї його історії є необхідними для розуміння психології взаємовідносин людей у сучасному світі. Витвори мистецтва, літературні твори, музика, релігійні вірування, звичаї й традиції є не просто продуктом історичного та культурного розвитку людства. Вони характеризують психологію сучасних народів та націй. І завдання майбутніх психологів полягає в тому, щоб зрозуміти взаємозв’язок між культурою та формуванням і розвитком особистості й суспільства. Тобто, яким чином культурний розвиток впливає на формування світогляду та світосприйняття особистості і як особистість відображає свій духовний стан в творчості.


У процесі вивчення курсу студенти повинні знати:

  • основні культурологічні терміни та поняття;

  • основні етапи культурного розвитку людства, їх роль та значення в світовій історії;

  • систему цінностей і психологічні особливості різних культурних епох та цивілізацій;

  • світогляд та духовні цінності людей та митців, що творили в різні культурні епохи;

  • найвагоміші культурні досягнення людства;

  • основні віхи в історії української культури;

  • тенденції та перспективи розвитку сучасної української культури в умовах державної незалежності;

  • види та жанри мистецтва.


На основі курсу студенти повинні вміти:

  • інтерпретувати особливості культурних епох, їхні духовні цінності та пріоритети;

  • аналізувати тенденції культурного розвитку України в різні історичні епохи;

  • визначати основні форми і напрями розвитку культури, види, стилі і жанри мистецтв;

  • прослідковувати взаємозв’язок між психологічним станом особистості та рівнем культурного розвитку середовища, в якому вона живе;

  • робити психологічно-культурологічний аналіз мистецьких та літературних творів;

  • підібрати літературу з окремих проблем культури;

  • написати реферат, доповідь, повідомлення з теорії та історії світової та української культури;

  • проаналізувати вплив історичних подій на культурний розвиток України.

  • Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни „Культурологія”, є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують гуманітарно-освітню підготовку (блок ГО).


Кінцеві цілі навчальної дисципліни:

- Аналізувати тенденції культурного розвитку України у різні історичні періоди

- Визначати головні форми і напрямки розвитку культури, види, стилі і жанри мистецтв

- Інтерпретувати особливості культурних епох, їхні духовні цінності та пріоритети.


Міжпредметна інтеграція


Назва дисципліни

Зміст дисципліни, необхідної для вивчення культурології

Шкільний курс суспільствознавства





  • Теоретичні аспекти культури.

  • Характеристика світової та національних культурної спадщини.




Історія України, всесвітня історія

  • Основні етапи розвитку культурно-історичних епох

  • Культурні надбання українського народу в різні історичні періоди



Культурологія як навчальна дисципліна:
а) ґрунтується на знаннях студентів вітчизняної та світової історії, філософії, української та зарубіжної літератури, здобутих в загальноосвітній школі. Вивчення тем курсу також нерозривно пов’язане з теоретичними положеннями таких дисциплін, як релігієзнавство, історія медицини, естетика, етика, психологія, етнографія, краєзнавство, географія, основи педагогіки, а також інтегрується з елективним курсом „Медицина в художній культурі”.

б) закладає основи вивчення студентами культурології, української мови, філософії, інших гуманітарних і медичних дисциплін, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з культурології у процесі подальшого навчання та у професійній діяльності;

в) закладає основи підготовки спеціалістів із високим рівнем

знань в галузі культурології



Структура дисципліни „Культурологія”

Програма дисципліни структурована на 13 практичних занять (26год.), 7 лекцій (14 год.) та 20 год. СРСР. Обсяг навчального навантаження студентів складає 60 год.


Опис структурованого навчального плану з дисципліни “Культурологія” для студентів

медичних факультетів №1 та стоматологічного, 2, 3

за спеціальностями „Лікувальна справа”, „Педіатрія”


п/п

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин

Вид контролю

1.

Лекції

14



2.

Практичні заняття

26

Поточний

3.

СРС

20

Поточний

4.

Підсумковий контроль засвоєння дисципліни

2

Підсумковий

5.

Всього

60




Опис дисципліни „ Культурологія”
Організації навчального процесу у ВНМЗ спонукає студентів

систематично отримувати знання упродовж навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним

планом, є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів (СРС).

На заняттях вивчаються: основи культурологічного знання,

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних проблем культурології.

Студентам на практичних заняттях рекомендується:


    • робити аналіз форм існування культури, добираючи самостійно ілюстративний матеріал;

    • написати реферат про одну з культурологічних концепцій (за власним вибором);

    • характеризувати етапи розвитку людської цивілізації;

    • вільно орієнтуватися в основних культурологічних термінах та поняттях;

    • виявляти співвідношення матеріального та духовного чинників у культурі студентського побуту;

    • аналізувати мистецькі та літературні твори;

    • добирати літературу з проблем теорії культури.


Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів:



  • усне опитування згідно з розробленими викладачем методичними рекомендаціями;

  • контрольні запитання, що охоплюють загальні аспекти культурології;

  • самостійні та контрольні роботи;

  • написання та заслуховування коротких цікавих повідомлень на культурологічну тематику;


Підсумковий контроль засвоєння дисципліни здійснюється після завершення курсу, який проводиться у формі заліку.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ТЕМА 1:

Вступ до курсу „Культурологія”.

Культурологія як наука. Її предмет, мета і завдання. Понятійно-категоріальний апарат культурології. Принципи та методи аналізу культурології. Методологічні засади дисципліни. Культура як соціальне явище і предмет наукового дослідження в різні історичні епохи.

Класифікація культури за сферами діяльності людини (духовна та матеріальна) та на основі носіїв (національна і світова). Функції культури. Культурогенеза. Актуальні проблеми сучасної цивілізації і культури. Технократична культура.
ТЕМА 2:

Світова культура в історичному контексті.

Культура Стародавнього Сходу. Особливості східного і західного типу світосприйняття як основа формування оригінальних культур. Матеріальні та духовні здобутки давніх культур.

Культура Стародавньої Індії. Найдавніші пам’ятки духовної культури Стародавнього Китаю, трактування в них гармонії людини і природи.

Антична культура. Антропоцентризм культури Давньої Греції та Риму. Періодизація та особливості розвитку давньогрецької та давньоримської культур.

Культура доби Середньовіччя. Соціальні та світоглядні основи західноєвропейської середньовічної культури. Формування Візантійської культури. Особливості візантійського стилю у світовій та українській літературі та мистецтві. Культура епохи Відродження. Італійський Ренесанс, його видатні представники. Література та мистецтво епохи Відродження. Українська культура як феномен європейського Відродження.

Культура Нового часу. Механістична модель світу епохи Просвітництва. Наукова та буржуазна революції як чинники формування культури. Нові тенденції формування культури. Бароко. Рококо. Особливості формування культури Нового часу України. Значення класицизму, романтизму та реалізму у формуванні особистості.



ТЕМА 3:

Основні етапи розвитку української культури.

Найдавніше населення України та його культура. Палеоліт. Поява найдавніших людей. Особливості археологічних культур. Початки релігійних уявлень та вірувань. Поява найдавнішого мистецтва. Культура неоліту та епохи міді-бронзи. Трипільська культура, її особливості та значення.

Скіфо-сарматське мистецтво. Архітектура та будівництво Скіфії. Пластика та художні вироби кіммерійців, скіфів, сарматів. Цивілізаційні системи на тодішніх українських землях: скотарсько-хліборобсько-степова та антично-полісно-міська.

Розвиток античної культури і мистецтва на теренах України ІУ-УІ ст. до н.е. Культура античних міст-полісів Північного Причорномор’я.

Початки держави східних слов’ян. Культура Київської Русі. Князь Володимир і завершення формування Київської держави. Роль християнства в розвитку культури Київської Русі. Писемні пам’ятки княжої доби. Досягнення культури за Ярослава Мудрого. Культурні надбання Галицько-Волинського князівства.

Культура Козацької доби. Культура України ХУ-ХУІІ ст.. Монастирі як осередки культури: освіти, науки, літописання, друкарства, образотворчого мистецтва. Розвиток освіти та науки. Просвітницьке значення братських шкіл. Становлення вищої освіти на Україні. Діяльність видатних церковно-культурних діячів. Стиль бароко в архітектурі та малярстві. Сакральне та світське будівництво доби Мазепи.

Кінець ХУІІІ – початок ХХ ст. – доба національно-культурного відродження України. Історико-культурні особливості розвитку українських земель в даний період. Український романтизм. Кирило-Мефодіївське братство. Розвиток української літератури.

Пожвавлення культурних зв’язків між Галичиною та Наддніпрянською Україною (діяльність визначних діячів українознавства). Національне пробудження на західноукраїнських землях. Антиукраїнська політика Російської імперії та проблеми культури українців в умовах Австро-Угорщини. Перспективи розвитку освіти, науки та мистецтва в умовах проголошення ЗУНР та УНР.


ТЕМА 4:

Українська культура ХХ століття.

Тенденції розвитку української культури 20-30-х рр. ХХ ст. Успіхи та прорахунки українізації. Розмаїття літературних напрямів, численні письменницькі групи. Значення театрального мистецтва в культурному житті України цього періоду. Драматургія В.Винниченка та М.Куліша. Український кінематограф: О.Довженко – кінорежисер світового рівня. Пошуки національного стилю в малярстві та архітектурі.

Українська культура в умовах тоталітарного режиму. Культурне життя 30-40-х рр. Хрущовська „відлига” (1953-1964). Пробудження національно-духовного життя в Україні. Шістдесятники. Новітня русифікація 60-80-х рр. Теорія злиття націй та її реалізація.

Відродження та перспективи розвитку української культури в умовах державної незалежності. Демократизація та національно-культурне життя. Література, театр, кіномистецтво. Діяльність культурно-освітніх товариств. Актуальні проблеми культури України кінця ХХ – початку ХХІ ст.


ТЕМА 5:

Література.

Поняття „література”. Історія формування терміну. Міфи, легенди, перекази. Усна народна творчість як джерело виникнення літературних жанрів: драми, лірики, епосу.

Антична література. Особливості розвитку художньої діяльності в середні віки.

Тенденції розвитку літератури Відродження. Формування національної літератури. Класицизм і романтизм в літературі. Становлення національних літератур Нового часу.

Література як вид мистецтва. Основні форми літератури. Художня специфіка літератури. Творчі пошуки в європейській та українській літературі ХХ століття.
ТЕМА 6:

Театральне та музичне мистецтво.

Становлення та розвиток театрального мистецтва. Театр у давньогрецькій та давньоримській культурі.

Християнізація Європи як причина занепаду театру. Мандрівні артисти. Оновлення театру в епоху Відродження. Тенденції розвитку театру Нового часу. ХІХ ст. – становлення професійного українського театру.

Театр – особливий вид мистецтва. Різновиди театру за домінантами художніх засобів сценічної мови: опера, балет, оперета, драматичний, музично-драматичний, ляльковий, пантоміма. За складом аудиторії: дитячі, молодіжні, міміки і жесту. За тематичним або жанровим спрямуванням: театр естради, моди, пісні, історичного портрету, комедії, драми, естрадних мініатюр тощо.

Музика, її різновиди та жанри. Роль музики в житті суспільства. Коротка історія музичного мистецтва.
ТЕМА 7:

Образотворче мистецтво, його значення, різновиди і жанри.

Значення образотворчого мистецтва, його різновиди.

Станкове та монументальне малярство. Малюнок як важливий засіб малярства. Композиція – засіб художньої мови. Техніки та жанри малярства.

Графіка як оригінальний різновид образотворчого мистецтва. Техніки графіки (ксилографія, літографія, ліногравюра, офорт).



Особливості скульптури як різновиду мистецтва. Його типи і жанри.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

з культурології

для студентів І курсу медичного факультету №1

та стоматологічного, 2, 3

(спеціальності „Лікувальна справа”, „Педіатрія”)





Назва теми

Кількість годин

1.

Вступ до курсу „Культурологія”

2

2.

Світова культура в історичному контексті

2

3.

Основні етапи розвитку української культури ХІV-ХVІІ.

2

4.

Основні етапи розвитку української культури ХVIII-XIX

2

5.

Українська культура ХХ століття

2

6.

Театральне мистецтво, музика, її різновиди та жанри Література

2

7.

Образотворче мистецтво, його значення, різновиди, жанри

2

Всього: 14
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з культурології

для студентів І курсу медичного факультету №1

та стоматологічного, 2, 3

(спеціальності „Лікувальна справа”, „Педіатрія”)




Теми семінарських занять та їх короткий зміст

Кількість годин

1.

Вступ до курсу „Культурологія”

2

2.

Світова культура в історичному контексті

4

3.

Основні етапи розвитку української культури

6

4.

Українська культура ХХ століття

4

5.

Література

2

6.

Театральне мистецтво, музика, її різновиди та жанри

2

7.

Образотворче мистецтво, його значення, різновиди, жанри

4




Підсумковий контроль

2

Всього: 26

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС)

з культурології

для студентів І курсу медичного факультету №1

та стоматологічного, 2, 3

(спеціальності „Лікувальна справа”, „Педіатрія”)




Назва теми

Кількість годин

1.

Історичне побутування (буття) людей як феномен культури.

2

2.

Культура і цивілізація.

2

3.

Первісні археологічні культури на території України

2

4.

Найдавніші земні цивілізації.

2

5.

Становлення етнонаціональної культури.

2

6.

Художня культура.

2

7.

Взаємодія культур і національна самобутність народів.

2

8.

Національна культура в сучасній Україні. Єдність і взаємозалежність світової та національної культур.

2

9.

Підготовка до підсумкового модульного контролю

2

10.

Виконання індивідуального завдання

2

Всього: 20


Перелік індивідуальних завдань (тем рефератів) з культурології для студентів І курсу медичного факультету №1 та стоматологічного, №2, №3 (спеціальності „Лікувальна справа”, „Педіатрія”)


  • Історія створення й діяльності Києво-Могилянської Академії.

  • Т.Г. Шевченко-художник.

  • Козацьке бароко.

  • Музика епохи Просвітництва.

  • Наука епохи Відродження.

  • Релігійні вірування слов”ян.

  • Культура Галицько-Волинської держави

  • Видатні діячі Буковини.

  • Культурний розвиток українських земель в 1920-1930-ті роки

  • Сім чудес світу.

  • Поети Буковини.

  • Життя і творчість Володимира Івасюка


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ


  1. Культурологія як наука, її предмет, мета, завдання.

  2. Основні категорії та поняття культурології.

  3. Методологічні основи курсу.

  4. Культура як соціальне явище та предмет наукового дослідження.

  5. Внесок зарубіжних та українських вчених у наукове обґрунтування культури.

  6. Культурогенеза.

  7. Особливості східної та західної культури.

  8. Культура Стародавнього Сходу.

  9. Матеріальні і духовні здобутки Єгипту та Месопотамії.

  10. Сенс життя людини в культурі Давньої Індії та Китаю.

  11. Антропоцентризм культури Давньої Греції і Риму.

  12. Соціальні та світоглядні основи західноєвропейської середньовічної культури.

  13. Візантійська культура та її вплив на українське мистецтво.

  14. Гуманізм як ідеологія Відродження.

  15. Видатні представники італійського Ренесансу.

  16. Особливості формування українського Відродження.

  17. Культура Нового часу.

  18. Мистецтво українського бароко.

  19. Особливості археологічних культур.

  20. Світове значення трипільської культури.

  21. Скіфо-сарматське мистецтво.

  22. Розвиток античної культури на теренах України.

  23. Особливості слов’янських культур.

  24. Культура дохристиянської України.

  25. Розквіт Київської Русі.

  26. Галицько-Волинське князівство, його культурні надбання.

  27. Культура Козацької доби.

  28. Кирило-Мефодіївське братство.

  29. Культура українців в умовах імперського гніту.

  30. Культура доби Українського Січового Стрілецтва.

  31. Перспективи розвитку освіти, науки, мистецтва в умовах проголошення ЗУНР та УНР.

  32. Тенденції розвитку української культури 20-30-х рр. ХХ ст.

  33. Значення театрального мистецтва в культурному житті України.

  34. Літературні групи та напрями.

  35. Українська культура в умовах тоталітарного режиму.

  36. „Розстріляне відродження”, його роль в історії української культури.

  37. Шістдесятництво – духовний опір пригніченню національної культури.

  38. Мистецтво і освіта за умов зросійщення української культури.

  39. Українська культура в умовах державної незалежності.

  40. Актуальні проблеми національної культури українців кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

  41. Суть поняття „література”, історія формування терміну.

  42. Антична література.

  43. Художня специфіка середньовічної літератури.

  44. Тенденції розвитку літератури Відродження.

  45. Класицизм і романтизм в літературі.

  46. Виникнення української літератури.

  47. Основні форми літератури.

  48. Різновиди лірики.

  49. Літературні жанри.

  50. Традиції європейської та української літератури.

  51. Особливості сучасної української літератури.

  52. Театр Стародавньої Греції.

  53. Театр у римській культурі.

  54. Середньовічний театр.

  55. Театр в епоху Відродження.

  56. Тенденції розвитку театру Нового часу.

  57. Український професійний театр.

  58. Різновиди театру.

  59. Музичне мистецтво в Стародавній Греції.

  60. Музика в добу Середньовіччя.

  61. Основні жанри музики.

  62. Видатні світові та українські композитори та виконавці.

  63. Різновиди образотворчого мистецтва, їх особливості.

  64. Станкове та монументальне малярство.

  65. Графіка, техніки графіки.

  66. Особливості скульптури як різновиду мистецтва.

  67. Стилі образотворчого мистецтва.

  68. Напрями образотворчого мистецтва.



ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Антонович Д. Українська культура. – К., 1993.

  2. Бичко А.К., Бичко Б.І., Бондар Н.О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. – К., 1993.

  3. Бокань В. Культурологія. – Львів, 2003.

  4. Дзюба О., Павленко Г. Літопис найважливіших подій культурного життя в Україні (Х – середина ХУІІ ст.): Посібник-довідник. – К., 1988.

  5. Історія української культури. – К., 2003.

  6. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К., 2003. – Т.1-3.

  7. Історія української культури/ за ред. І.Крип’якевича. – К., 1994.

  8. Качкан В.А. Українське народознавство в іменах: у 2 ч. – К., 1994, 1995.

  9. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво. – Львів, 2003.

  10. Макаров А. Світло українського бароко.- К., 1994.

  11. Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура ХХ ст. – К., 2002.

  12. Овсійчук В. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. – К., 2001.

  13. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К., 2000.

  14. Подольська Є.А., Лохвар В.А., Іванова К.А. Культурологія. – К., 2003.

  15. Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1998.

  16. Скуратівський В. Історія і культура. – К., 1996.

  17. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навчальний посібник. – К., 2003




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка