Інформаційно-методичні матеріали технологія інтенсифікації навчання на основі схемних І знакових моделей навчального матеріалу



Сторінка1/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.59 Mb.
  1   2   3   4   5




ЕФЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ  НАВЧАННЯ  МАТЕМАТИКИ.
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ  МАТЕРІАЛИ

2.1. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і


знакових моделей навчального матеріалу
(В.Ф. Шаталов)

2.2. Частково-предметні технології

2.2.1. Технологія навчання математиці на основі
розв’язання задач
(Р.Г.Хазанкін)
2.2.2. Педагогічна технологія на основі системи
ефективних уроків
(А.А.Окунєв)

2.3. Педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення


і реконструкції матеріалу

2.3.1. Укрупнення дидактичних одиниць – УДО (П.М. Ерднієв)

2.4. Технологія рівневої диференціації навчання на основі
обов’язкових результатів
(В.В.Фірсов)

2.5. Технологія повного засвоєння знань.

2.6. Вузівська технологія навчання в школі. (Лекційно-практична
система навчання)

2.7. Особистнісно-орієнтовані технології



2.7.1. Технологія модульного навчання
2.7.2. Технологія проблемно-модульного навчання (М.А.Чошанов)
2.7.3. Технологія модульно-розвиваючої системи навчання
(А.А.Фурман)
2.7.4 Технологія евристичного навчання (А.В.Хуторський)
2.7.5. Ситуаційна технологія (Л.В.Ричкова)

2.8. Комп’ютерні (нові інформаційні) технології навчання



2.8.1. Нові освітні технології у навчанні математики
(С.А.Раков, Т.О.Олійник)
2.8.2. Технологія вивчення стереометрії в старшій школі в
умовах використання нової інформаційної технології

(Н.В.Кульчинська



2.1. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (В.Ф. Шаталов)


Цільові орієнтації: формування знань, умінь і навичок з предмету; навчання усіх учнів, з любими індивідуальними даними; прискорене навчання (навчання за 9 років в об’ємі середньої школи).

Принципи: ведуча роль теоретичних знань, усвідомлення процесу учіння, багаторазове повторення, обов’язковий поетапний контроль, високий рівень складності, вивчення крупними блоками, динамічний стереотип діяльності, застосування опор, орієнтовної основи дій; особистнісно-орієнтований підхід; гуманізм (всі діти талановиті); навчання без примушення; безконфліктність навчальної ситуації; гласність успіхів кожного, розкриття (відкриття) перспективи для виправлення, росту, успіху; об’єднання навчання і виховання.

Особливості змісту: матеріал вводиться крупними дозами; поблочне компонування матеріалу; оформлення навчального матеріалу в вигляді опорних схем-конспектів; опорний конспект представляє собою набір ключових слів, знаків і інших опор для думок, які мають особливе розположення на папері. (Рис. 2.1)

Основою стереотипу навчальної діяльності є опорний конспект. Спочатку вчитель пояснює новий матеріал. Потім повторює розповідь чи пояснення з використанням опорних сигналів. Учні розмальовують сторінки з підручником у домашніх умовах, усвідомлення і запам’ятовування інформації чи способів дій,  потім письмове відтворення сигналу в школі та усна розповідь за ним (або прослуховування відповідей товаришів). Після вивчення теорії передбачається виконання вправ, розв’язання задач шляхом вільного вибору.






Рис. 2.1 Технологія навчального процесу за В.Ф.Шаталовим

ЛІТЕРАТУРА


  1. Жунусов Е.Ж., Абдугалимов Е.Ш. Идея педагогов-новаторов – в практику. Учебн. пособие для спецкурса.- Талдыкорган, 1992.- 66 с.

  2. Жунусов Е.Ж. Методическая система В.Ф.Шаталова.- Алма-Ата, 1990.-65с.

  3. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие.-М.: Народное образование, 1998.-256 с.

  4. Шаталов В.Д. Куда и как исчезли тройки. - М.: Педагогика, 1979.-136 с.

  5. Шаталов В.Д., Шейман В.М., Хат А.М. Опорные конспекты по кинематике и динамике. - М.: Просвещение, 1989.-143 с.

  6. Шаталов В.Д. Педагогическая проза. - М.: Педагогика, 1980.- 96 с.

  7. Шаталов В.Д. Организационные основы экспериментальных исследований.-М.:1987.-27 с.

  8. Шаталов В.Д. Точка опоры. -М., Педагогика, 1987.-160 с.

  9. Шаталов В.Д. Эксперимент продолжается. -М.: Педагогика, 1989.-336 с.

 

2.2. Частково-предметні технології

2.2.1. Технологія навчання математиці на основі розв’язання задач (Р.Г.Хазанкін)


Цільові орієнтири: навчання всіх на рівні стандарту; зацікавленість дітей математикою; вирощування талановитих.

Концептуальні положення: особистнісний підхід, педагогіка успіху, педагогіка співробітництва; навчати математиці = навчати розв’язанню задач; навчати розв’язанню задач = навчати умінням типізації + уміння розв’язання типових задач; індивідуалізація навчання “трудних” і “обдарованих”; взаємозв’язок індивідуальної і колективної діяльності; управляти спілкуванням старших і молодших школярів; поєднувати урочну і позакласну форми роботи.

Особливості методики.  В системі форм навчальних занять особливе значення мають нетрадиційно побудовані: урок-лекція, уроки розв’язання “ключових задач”, уроки консультації, залікові уроки.

1) Уроки - лекції розкривають нову тему крупним блоком. Їх структурні елементи:



  • обгрунтування необхідності вивчення теми;

  • проблемні ситуації, аналіз цих ситуацій;

  • робота з твердженнями за визначеною схемою;

  • обговорення кола питань, які близькі до теми лекції і пропонуються для самостійної роботи;

  • повідомлення матеріалу, який виноситься на залік, список літератури, дата проведення заліку;

  • розбір розв’язання ключових задач з теми.

2) Уроки – розв’язання “ключових задач”. Учитель разом з учнями вирізняє мінімальне число основних задач з теми, вчить розпізнавати і розв’язувати їх.

Види роботи з задачами:

  • розв’язання системи задач;

  • перевірка розв’язання задач товаришами;

  • самостійне складання задач: аналогічних, обернених (зворотних) узагальнених, на застосування;

  • участь в конкурсах і олімпіадах.


Рис 2.2  Навчання розв’язуванню задач

3) Уроки – консультації, коли питання задають учні по раніше підготовленим карткам.

Робота з картками на консультації складається в тому, що:


  • задачі компонуються в групи за змістом, методам розв’язання, складності;

  • вирізняється задача (із числа запропонованих) або формулюється нова, розв’язання якої є ключем до методики розв’язування задач всієї групи;

  • формулюється і розв’язується одна задача, яка забезпечить знайомство школярів з розв’язанням декількох задач із різних карток;

  • підбираються ключові задачі до задач із карток;

  • визначаються джерела, в яких міститься розв’язання окремих задач, які включені школярами в картки;

  • включається додаткова, важлива для всіх (за думкою вчителя) задача.

4) Залікові уроки, ціль яких – організувати індивідуальну роботу, допомогу старших учнів молодшим, поступово підійти до розв’язання більш складних задач.

Залікові уроки – це уроки індивідуальної роботи, які служать як для контролю і оцінки знань, так і для цілей навчання, виховання і розвитку. В процесі заліків організується вертикальна педагогіка: у кожного учня є науковий керівник із класу на сходинку вище і підшефний учень із класу на сходинку нижче. Старші приймають заліки у молодших товаришів, при цьому вони готують картки для прийому заліку. В картку включаються питання теорії, ключові задачі і завдання, які враховують індивідуальні особливості складаючого (проблеми, інтереси, здібності). Залік проводиться з кожної теми.

Для учня, який приймає залік, відбувається переосмислення матеріалу, систематизація, співставлення нового і старого – і тим самим розвивається мислення “екзаменатора”.

Алгоритм заліку:



  • учень виконує індивідуальне завдання по картці;

  • усний звіт старшокласнику (робота в парі);

  • старшокласник пояснює, якщо виявив непорозуміння суті або прогалини в знаннях;

  • бесіда в парі до повного розуміння;

  • в залікову картку приймаючий виставляє три оцінки: за відповідь з теорії, за розв’язання задачі з картки, за ведення зошита;

  • мотивація оцінок.

Позакласна робота з предмету – невід’ємна частина технології Р.Г.Хазанкіна. Окрім індивідуальної форми використовуються наступні: математичні бої; математичні олімпіади; математичні вечори; літня математична школа; робота наукового товариства учнів (НТУ).

ЛІТЕРАТУРА


  1. Зильбергер Н.И., Канунникова Р.А. Формы работы Р.Г. Хазанкина – учителя методиста шк. №14 г. Белорецка // Математика в школе.-1986.-№2.-с.18-22.

  2. Зильбергер Н.И. Приобщение к математическому творчеству. - Уфа: Башкирское книжное издательство, 1988.

  3. Зильбергер Н.И. Урок математики. Подготовка и проведение. -М.:Просвещение, 1995.- 178 с.

  4. Об опыте работы учителя Р.Г. Хазанкина //Математика в школе.-1987.-№4.- с.16.

  5. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. -М.:Народное образование, 1998-256 с.

  6. Хазанкин Р.Г. Десять заповедей учителя математики //Народное образование.-1990.-№ 9.

  7. Хазанкин Р.Г. Как увлечь школьников математикой //Народное образование.-1987.-№10.-с. 46-49.

  8. Хазанкин Р.Г. Усиление практической учебной деятельности школьников на уроках математики / Интенсификация учебного процесса в школе.-М.: Просвещение, 1988.- с. 81-86.

  9. Хазанкин Р.Г. Какая красивая задача // Народное образование.- 1990.-№2.

  10. Хазанкин Р.Г. Развивать творческие способности школьников // Математика в школе.-1989.-№2-с. 10-13.

 

2.2.2. Педагогічна технологія на основі системи ефективних уроків (А.А.Окунєв)


Цільові орієнтації: засвоєння стандартних знань, умінь, навичок і математичних способів розумових дій; розвиток здібних дітей.

Концептуальні положення: Рушійна сила навчального процесу – це протиріччя між тими задачами, які ви ставити перед учнями, і їх знаннями, уміннями. Принцип інтересу. Хороший урок – це урок питань і сумнівів, осявання і відкриття. Його умови:

  • теоретичний матеріал повинно давати на високому рівні, а запитувати відповідно здібностей;

  • принцип зв’язку теорії з практикою: вчити застосовувати знання в незвичних ситуаціях;

  • принцип доступності: учень повинен діяти на границі своїх можливостей; талант вчителя – визначити ці можливості;

  • принцип свідомості: учень повинен знати, що він  вивчає (на початку вивчення теми переглядають підручник, виявляють, для чого і що будуть вивчати);

  • установка не на запам’ятовування, а на смисл (суть), задача в центрі змісту;

  • принцип міцності засвоєння знань, умінь, навичок (робота над технікою запом’ятовування);

  • зверхність мислення над пам’яттю, навчальна інформація розподілена на крупні блоки, матеріал дається великими дозами;

  • принцип наочності;

  • принцип оптимізації (виділення головного, основного: понять фактів, провідних ідей; відбору вправ для розвитку практичних умінь, навичок пізнавальної діяльності на основі вивчення особливостей учнів конкретного класу; встановлення міжпредметних зв’язків; забезпечення відповідності обсягу, складності матеріалу, виділеного часу).

Особливості методики. Основні риси технології високопродуктивного, результативного уроку:

  • створення і підтримування високого рівня пізнавального інтересу і самостійної розумової активності учнів;

  • економне і доцільне використання часу уроку;

  • застосування раціональних методів і засобів навчання;

  • формування і тренінг способів розумової діяльності учнів;

  • принцип міцності засвоєння знань;

  • вклад в формування і розвиток особистості учня, тобто навчання повинно сприяти новоутворенням особистості в розвитку розуму, волі, почуттів, ставлення до дійсності;

  • високий позитивний рівень міжособистних відношень учителя і учня;

  • об’єм і міцність одержаних школярами на уроці знань, умінь і навичок.

Технологія А.А.Окунєва основана на варіативності уроку. Велика увага приділяється способам організації і початку уроку (задача: оволодіти увагою; включиться в урок, забезпечити позитивну мотивацію).

Його вимоги до вчителя:



  • основна задача учителя – виховати віру учня в свої сили, навчати радіти спілкуванню з педагогом, товаришами, виховати увагу, прагнення до самостійної діяльності школярів;

  • використовувати прийоми, які дозволяють ефективно застосовувати навчальний матеріал, щоб виробити у школярів навички самоосвіти;

  • чуйно відгукуватись на думки учня, імпровізувати;

  • робити урок емоційно яскравим;

  • використовувати всі різноманітні сучасні методи уроку;

  • створювати психологічний комфорт для класу;

  • робити ставку на самостійну роботу учнів

Систему уроків (за класифікацією А.А.Окунєва):

  • уроки, де  учні вчаться пригадувати матеріал (навчитись держати матеріал в пам’яті);

  • урок пошуку раціональних розв’язувань;

  • урок перевірки результатів, шляхом співставлення з даними;

  • урок однієї задачі;

  • урок самостійної роботи, яка потребує творчого підходу;

  • урок самостійної роботи з матеріалом, який не пояснювали;

  • урок, на якому повертаються до раніше вивченого матеріалу, але розглядають знання під іншим кутом;

  • урок -“бенефіс”;

  • лабораторні роботи по матеріалу молодших;

  • урок – усна контрольна робота;

  • урок – залік (тематичний, підсумковий).

 

ЛІТЕРАТУРА


  1. Окунєв А.А. Спасибо за урок, дети! : О развитии творч. способностей учащихся: Кн. для учителя: Из опыта роботы.-М.:Просвещение, 1988.

  2. Окунев А.А. Сменить акцент //Народное образование.-1991.-№ 1,3,5.

  3. Окунев А.А. Мы не имеем права уставать//Народное образование.-1988.- № 10.

  4. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. -М.:Народное образование. 1998.-256 с.
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка