«Інформаційно-комунікаційні технології та сучасний урок: методика проведення і результативність»



Скачати 360.68 Kb.
Дата конвертації04.04.2016
Розмір360.68 Kb.



Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації

ДПТНЗ «Чернігівський центр професійно – технічної освіти»

Із досвіду роботи …

Доповідь

Тема: «Інформаційно-комунікаційні технології та сучасний урок: методика проведення і результативність»

Автор: Пищик Олена Василівна

2010


ПЛАН




стор.

Вступ

3

  1. Урок як система

4

  1. Урок з комп’ютерною підтримкою

7

  1. Структура ІКТ-компетентності

12

  1. Мультимедіа на уроці

16

  1. З досвіду роботи Чернігівського центру ПТО

19

Висновки

24

Використані джерела

25

Додаток А

  • Тезаурус

27



ВСТУП
Учитель готується до хорошого уроку все життя.

Така духовна і філософська основа професії і технології

нашого труда: щоб дати учням іскорку знань,

учителю потрібно увібрати ціле море світла.

В. Сухомлинський
Одним із пріоритетних напрямків реформування освіти на сучасному етапі є розробка і впровадження ІКТ у навчальний процес та в управління освітою. Усе це не може не викликати змін у сфері освіти і вимагає від усіх учасників процесу освоєння ІКТ і навичок користування ними.

Щоб викладачі краще розуміли свою роль у навчальному середовищі, вони повинні розуміти процес внесення змін. У більшості ПТНЗ інформація доступна; викладачам потрібна можливість знаходити цю інформацію, обговорювати її та обмінюватися своїми думками з колегами.

Метою доповіді були визначена за наступними моментами:


    • підвищення рівня теоретичної та методичної підготовки педпрацівників;

    • систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань з обраної теми;

    • удосконалення досвіду самостійної творчої роботи;

    • подальший розвиток навичок самоосвіти.

Структурно доповідь містить:

  • титульну сторінку;

  • план, який включає: вступ, основну частину, висновки;

  • список використаної літератури і інших інформаційних джерел;

  • додаток:

      • А - тезаурус (словник з певної області знань).

1. Урок як система
Для того, щоби вивчення було найбільш ефективним,

учень повинен самостійно відкрити настільки

велику частину виучуваного матеріалу,

наскільки це за цих обставин можливо.

Сказав видатний венгерський математик Д. Пойа

  • Що найперше ми маємо пам’ятати про урок?

Сучасний урок — це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний кон­кретний викладач визначає для себе ті форми роботи, які для нього найприйнятніші, відповідають тій методиці, якій він віддає перева­гу в роботі. Саме урок — те місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості.

Урок — це логічно закін­чений, цілісний, обмежений певними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Водночас — це дзеркало за­гальної педагогічної культури викладача, мірило його інтелекту­ального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.

За попередні роки змінилося багато педагогічних цінностей. З’явилися не тільки нові завдан­ня, а й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок роз­глядають не тільки як діяльність викладача чи як форму навчання, а й як діяльність учня.



Урок — це жива клітина навчально-виховно­го процесу.

Урок — не самоціль. Це лише інструмент ви­ховання й розвитку особистості.

Урок — система соціальна, що може існувати лише за взаємодії викладача з учнями та учнів одне з одним.

Складність феномена під назвою «урок» полягає в тому, що він, відбуваючись у ПТНЗ, дуже міцно пов’язаний із педагогічними процесами під час оволодіння професією.



  • Що ж являє собою мета окремо взятого уроку?

Виходячи із загальної ідеї сучасних наукових уяв­лень про урок, його мета має триєдиний характер і складається з трьох взаємопов’язаних, взаємодійних аспектів: пізнавального, розвивального й виховно­го. Мета — це заздалегідь запрограмований ре­зультат, який людина має отримати в майбутньому в процесі здійснення тієї чи іншої діяльності. Чи не основна частина всіх помилок у навчанні, вихованні та управлінні ПТНЗ спричинена через нечітке уяв­лення мети діяльності, прорахунків у її формулю­ванні.

Згадаємо: «Ніщо так гарно не запам’ятовують учні, як помилки своїх викладачів»?

Тому тут треба проявити свій та­лант. А талант — це здатність роби­ти те, чого нас ніхто не вчив.

Краса — це все те, на що див­ляться з любов’ю. Тож любов учня треба завоювати. Для цього треба використовувати хоч якусь «ро­дзинку», якийсь «тік» для серця ди­тини на кожному уроці. І однією із таких родзинок і є ІКТ: мультимедіа і комп’ютери.

Використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними.

Саме новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедіа. Арсенал мультимедіа-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо.

Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання.

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними на різних етапах уроку:



  • під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;

  • у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;

  • під час закріплення та узагальнення знань;

  • для контролю знань.

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними на уроках:

  • комп’ютерні тренажери;

  • автоматизовані навчальні системи;

  • навчальні фільми;

  • мультимедіа-презентації;

  • відеодемонстрації.

Отже, застосування мультимедійних засобів навчання надає уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, наперед розроблені засоби виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навчального навантаження навчально-пізнавальній діяльності.





2. Уроки з комп’ютерною підтримкою

І ця діяльність природно приваблює молодь і притаманна їй, результати якої приносять учню задоволення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань.

Попередні намагання проводити навчання за допомогою комп’ютерних програм, що здійснювалися ще на початку та в середині 80-х років, закінчилися невдачею. Це було викликано тим, що недосконалість програмових засобів не дозволяло отримати явну перевагу комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Іншою важливою причиною являлося те, що комп’ютер не був доступним засобом навчання. Ні викладачі, ні учні не були готові сприйняти комп’ютер як регулярний навчальний засіб.

На даний момент ситуація змінюється, сучасні персональні комп’ютери і програми дозволяють не тільки організовувати найпростіші тести, але і моделювати навчальні ситуації, за допомогою анімації, звука, фотографічної точності.



Найприродніша форма роботи викладача – урок. Урок, на якому в якості технічного засобу навчання використовується комп’ютер, можна назвати уроком з комп’ютерною підтримкою (УКП). Такі уроки мають особливу структуру, але теорія УКП, на жаль, ще не розроблена. УКП мають особливі цілі, форми і особливу методику визначення результативності. Головним завданням є організація такого уроку.

Ще одне важливе теоретичне питання: для яких категорій учнів комп’ютерні технології можуть дати найбільший ефект, а для яких використання комп’ютера не приводить до значних змін результатів навчання.

Однак використання комп’ютера в навчанні не обмежується уроками з комп’ютерною підтримкою. Уроки навіть не найважливіша частина цього процесу. Реальна перспектива – використання домашнього комп’ютера в якості навчального засобу, самостійна навчальна діяльність, активне втручання викладача в домашню освіту через персональний комп’ютер при дистанційному навчанні.

Недоліків у комп’ютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від комп’ютера в навчанні не можна, але не можна і зловживати комп’ютеризацією. Потрібно виробити критерії корисності використання комп’ютерів на уроці для кожної вікової групи по окремих темах, критерії оцінювання програмових засобів.

Зрозуміло, що та чи інша комп’ютерна технологія потрібна, якщо вона дозволяє отримати такі результати навчання, які не можна отримати без її використання.


  • Які ж особливості уроку з комп’ютерною підтримкою?

Особливо потрібно виділити наступне: крім звичайної мети уроку, урок з комп’ютерною підтримкою має технологічну мету. Головною особливістю такого уроку є те, що перевизначаються потоки інформації на уроці – діалог викладача з учнем відбувається через комп’ютер, який виступає в ролі третього компоненту навчання, індивідуального для кожного учня.

Можна виділити три основні задачі, які необхідно розв’язати для успішного проведення комп’ютеризованого уроку:



  • дидактичну,

  • методичну

  • організаційну.

Під дидактичним забезпеченням розуміють навчальні матеріали уроку, конкретна навчальна програма та апаратура.

Методична задача – визначення методів використання комп’ютерів при викладанні теми, аналіз результатів уроку і постановка наступної навчальної мети.

Організаційна задача, яка легко вирішується під час традиційного уроку, стає головною. Вона полягає в тому, щоб виробити і закріпити в учнів навички роботи з навчальною програмою, організувати роботу, уникаючи перевантаження учнів та нераціонального використання часу при роботі з комп’ютером.

Розглянемо деякі фактори, що найбільше впливають на побудову уроку:

  • методична мета уроку і тип уроку, який нею визначається (пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення матеріалу, проміжний контроль тощо);

  • кількість учнів у групі і кількість комп’ютерів в навчальному кабінеті;

  • гігієнічні вимоги до роботи учнів за комп’ютером;

  • рівень комп’ютерної підготовки групи;

  • готовність учнів до нового виду навчальної діяльності (від того, наскільки учні добре володіють прийомами роботи з комп’ютерними програмами залежить темп і успіх уроку).

Потрібно пам’ятати, що основна перевага, яку комп’ютер дає на уроці, полягає в тому, що учень сам визначає темп своєї роботи з програмою.

Викладач не може керувати комп’ютерним уроком за допомогою голосу. Вихід із цієї ситуації в тому, що учень отримує програму дій на урок.

Програма дій може бути представленою у різних формах. Для технологічно слабких учнів, які недостатньо добре вміють працювати з комп’ютером, краще запропонувати віддрукований на папері план. Для інших учнів можна підготувати спеціальний файл, який можна переглядати за допомогою текстового редактора.

На уроках з комп’ютерною підтримкою не слід принижувати значення традиційного робочого зошита. При вивченні будь-якого матеріалу за допомогою комп’ютера потрібні означення, правила, властивості та теореми необхідно записувати в зошит, як на традиційному уроці.



  • Розглянемо найменш сприятливу ситуацію при підготовці до уроку з комп’ютерною підтримкою: група, з якою доведеться працювати неоднорідна за навчальною підготовкою, технологічно готова погано.

Учнів можна розбити на 3 групи. Кожній групі потрібно підготувати невеличке програмне завдання, яке розраховане на 10-12 хвилин самостійної роботи з комп’ютером. До уроку кожен учень знає номер свого комп’ютера (комп’ютери в аудиторії повинні бути пронумеровані). Один і той же номер повідомляється трьом учням, що належать до різних підгруп:

  1. Учні із високим рівнем знань.

  2. Учні із середніми знаннями.

  3. Учні із слабкою підготовкою.

З точки зору викладача урок можна представити у вигляді наступної схеми (рисунок 1).

Етап

1 підгрупа

2 підгрупа

3 підгрупа

Час

1.

Організаційний момент, постановка мети

2 хв.

2.

Робота з комп’ютером

Інші форми роботи

Інші форми роботи

8 хв.

3.

Інші форми роботи

Робота з комп’ютером

Інші форми роботи

10 хв.

4.

Інші форми роботи

Інші форми роботи

Робота з комп’ютером

20 хв.

5

Підведення підсумків, домашнє завдання

5 хв.

Рисунок 1 – Схема таблиці

Таким чином, урок складається з п’яти етапів.

Перший етап: організаційний момент, постановка мети – починається для всіх одночасно. А ось зміна етапів для кожного учня індивідуальна. Учні другої і третьої підгруп знають послідовність своєї роботи за комп’ютером з даним номером. Як тільки учень першої підгрупи звільнив комп’ютер, за нього відразу сідає учень другої підгрупи, а потім – третій. Сильні учні звільняють робоче місце, як правило, раніше. Викладачеві доведеться прослідкувати за тим, щоб учні другої групи не затримувались за комп’ютером надто довго. Зате слабкі учні в результаті отримують більше за всіх часу для роботи з комп’ютерною програмою.

Така схема побудови уроку з успіхом виправдовує себе. На такому уроці викладач виступає в якості консультанта, а не в якості «джерела знань».

Якщо в групі є учень, що має міцні навички роботи з комп’ютером, можна залучити його до проведення уроку, як технічного консультанта.

Така схема добре зарекомендувала себе під час роботи на уроках з використанням ПК.

Якщо брати психологічний аспект такого уроку, то він може розвиватися по спіралі: від здивування до пояснення.
















3. Структура ІКТ - компетентності

В даний час набуває поширення концепція компетентнісного підходу в освіті, що є основою змістовних змін по забезпеченню відповідності освіти запитам і можливостям суспільства періоду інформатизації і глобальної масової комунікації. У системі безперервної освіти дорослих компетентність є однією з основних характеристик результативності освіти в ланцюжку понять:



письменність - компетентність – культура – менталітет.

Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності викладача обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

В науковій літературі поняття ІКТ-компетентності має різноманітне трактування. Наприклад, О.М. Шилова та М.Б. Лебедєва визначають:


  • «ІКТ-компетентність як здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій».

Згідно наукових положень, ІКТ-компетентність викладача можна представити за такою схемою (рисунок 2).



Рисунок 2 - Структура ІКТ-компетентності

Ціннісно-мотиваційний компонент включає потреби у вдосконаленні та в здійсненні педагогічної діяльності, спрямованої на передачу суми знань і розвиток особистості учнів.

Рефлексійний компонент - аналізування своїх індивідо-психологічних особливостей та природних педагогічних задатків. Сфера рефлексійного компонента ІКТ-компетентності викладача визначається відношенням викладача до себе і до світу, до своєї практичної діяльності та її здійснення.

Когнітивний компонент фонові знання, пов’язані з учбовим предметом і отримані до його вивчення із різних джерел. Когнітивний компонент повинний забезпечити вільне володіння викладачем навичками опрацювання інформації та роботи з інформаційними об’єктами.

Конативний компонент – потреба в поглибленні, розширенні, систематизації накопичених раніше знань, мотиви навчання, самостійно продумані цілі вивчення наукової дисципліни.

Афективний компонент – це емоційно-оцінювальне ставлення до предмету, його привабливість для суб’єкта навчальної діяльності

Діяльністний компонент – відповідність знань, умінь, навичок та їх реалізація в практиці. Діяльністний компонент – це активне застосування інформаційних технологій і комп’ютера в професійній діяльності як засобів пізнання і розвитку ІКТ-компетентності, самовдосконалення і творчості, а також виховання подібних якостей у своїх учнів.

Методичні джерела пропонують деяку градацію викладачів, що використовують комп’ютер у своїй роботі. При цьому чітко можна виділити п’ять рівнів такого користувача (рисунок 3).



  • Рівень перший - ВИСОКИЙ СТАРТ. Використання комп’ютера в якості «друкарської машинки з пам’яттю»; більш-менш регулярна підготовка з його допомогою найпростіших дидактичних матеріалів, планів уроків, планування тощо; створення списків і картотек, шаблонових форм; формування адекватного відношення до робіт учнів, створених у комп’ютерному вигляді; елементарна систематизація документів у домашньому комп’ютері.




Рисунок 3 - Градація викладачів, які використовують комп’ютер у своїй роботі

  • Рівень другий - ВІДКРИТТЯ МОЖЛИВОСТЕЙ. Досягнення даного рівня нерозривно пов’язане з виходом в Інтернет. Можливе виділення проміжного етапу - знайомство з тематичним навчальним програмним забезпеченням. Використання комп’ютера на уроках і в позаурочній діяльності створює педагогу славу людини передової й прогресивної. Учні з більшою повагою відносяться до викладачів, які володіють комп’ютером, зростає авторитет такого викладача і в очах колег. Саме на цьому етапі викладач починає залучати своїх учнів до участі в дистанційних олімпіадах і конкурсах.

  • Рівень третій - НА ШЛЯХУ ДО ТВОРЧОСТІ. Викладач починає опановувати технології «творіння»: йому стають доступними основні елементи програм MS Power Point, MS FrontPage, MS Publisher. У руки педагога потрапляють інструменти, використовуючи анімаційні можливості яких, він істотно може підсилити ефективність свого заняття. До застосування цих програм на уроці викладач уже починає виступати авторитетним консультантом у внутрішньо-навчальних проектах. Для третього рівня характерні також спроби створення електронної бібліотеки викладача й проектів з написанням декількома педагогами загального навчального посібника.

  • Рівень четвертий - ПЕРШІ УРОКИ. Поступово нові інформаційні технології починають з’являтись і на «його величності» уроці. Важливо, що для викладача вже чи навряд можливий рух у зворотну сторону. Навпаки, виникає проблема систематизації створюваного матеріалу вже на якісно новому рівні.

  • Рівень п’ятий - ПОШУКИ СИСТЕМИ. Для педагога стає професійно необхідним навчитися сполучати власний викладацький стиль із тими технічними можливостями, які надають йому нові інформаційні технології.



4. Мультимедіа на уроці

Ще одним із ступенів реалізації ІКТ-компетентності викладача і розвитку пізнавальної активності учнів — це викорис­тання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити актив­ність і привернути увагу учнів до навчання.

  • Мультимедіа – сукупність програмно-апаратних засобів, що відображують інформацію в зоровому і звуковому вигляді.

Урок з використанням муль­тимедійних технологій стає ціка­вішим для учня, а тому й ефек­тивнішим для засвоєння знань, поліпшується рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Кількість мультимедійної під­тримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використан­ня мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультиме­дійною підтримкою істотно змі­нюється роль викладача, який ви­ступає передусім організатором, координатором пізнавальної ді­яльності учнів. Проведення уроку з мультимедійною підтримкою зовсім не означає, що викладач по­збавлений можливості маневрува­ти або імпровізувати. Можливо, досвідченіший викладач подібний урок проведе цікавіше й динаміч­ніше, ніж його молодий колега, але урок з мультимедійною під­тримкою зменшить кількість по­милок у проведенні занять навіть викладачем-початківцем.

На уроці з метою максималь­ної візуалізації навчального про­цесу краще використовувати один комп’ютер і мультимедійний проектор. Це розв’язує багато про­блем, пов’язаних із використання комп’ютерної техніки:

  • використання проектора дає змогу ефективніше керувати на­вчальним процесом. Коли викладач відвертається до дошки, він мимо­волі втрачає контакт із аудиторією, ін­коли навіть чує шум за спиною. В режимі мультимедійного супрово­ду викладач може постійно бачити реакцію учнів, вчасно реагувати на ситуацію, що змінюється.

  • проблему збереження здо­ров’я учнів (великий екран знімає проблему обмеження роботи учня перед екраном монітора).



  • Згадаємо слова К. Ушинського:

«Детская природа ясно тре­бует наглядности. Учите ребенка каким-нибудь пяти не известным ему словам, и он будет долго и напрасно мучиться над ними; но свяжите с картинками двад­цать таких слов — и ребе­нок усвоит их на лету. Вы объясняете ребенку очень простую мысль, и он вас не понимает; вы объясняете тому же ребенку слож­ную картину, и он вас понимает быстро... Если вы входите в класс, от которого трудно добиться сло­ва…, начните показывать картинки, и класс заговорит, а главное, за­говорит свободно...».

Використання на уроках комп’ютерів має свої плюси та міну­си. Плюси впровадження інформа­ційних технологій уже розглянуто.

  • Які ж мінуси цього впровадження?

Звісно підготовка викладача до такого уроку — це трудомісткий процес, який потребує навичок володіння комп’ютерною технікою, а також більше часу для підготовки. Як ві­домо, доступ до технічних засобів у викладача-предметника обмеженіший, ніж у викладача інформатики. Вра­ховуючи що урок з використанням інформаційних технологій від­різняється від традиційного уроку, виникає запитання: як часто можна використовувати комп’ютер на уро­ках інших предметів, крім інформатики? Відповісти на таке запитання однозначно дуже складно. Мабуть, по – перше, це залежить від можли­востей конкретного викладача, тобто від кількості уроків, які він зможе підготувати і провести з викорис­танням інформаційних технологій. Це визначають специфіка предмет­ної галузі зміст конкретного уроку, дидактичні можливості програмних засобів, створені для цього предме­та, якості технічних засобів та воло­діння викладача цими засобами.

По-друге, це залежить від необ­хідності проведення такого уроку. Можливо, що проведення уроку з конкретної теми буде ефективні­шим у традиційній формі і тому не слід його перевантажувати техніч­ними засобами. Аргументами дня проведення такого уроку можуть бути: дефіцит джерел навчального матеріалу, можливість демонстру­вання в мультимедійній формі уні­кальних інформаційних матеріалів (картин, рукописів, відеоматеріалів тощо), візуалізація досліджу­ваних явищ, процесів тощо.



Підготовка мультимедійного уроку потребує ретельнішої підготовки, ніж традиційний урок. Сце­нарій уроку, його режисура — важлива складова підготовки до такого заняття.

  • «Коли говорять, — писав психолог С.Л. Рубінштейн, — що людина як індивід не відкриває, а лише засвоює вже здобуті людством знання..., то це, власне, означає лише те, що вона не відкриває їх для людства, а особисто для себе повинна все-таки відкрити або навіть «перевідкрити». Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею»



5. З досвіду роботи

Чернігівського центру ПТО

Практичне використання ІКТ в Чернігівському центрі ПТО:
  • Комп’ютерні тренажери


Комп’ютерні тренажери можна використовувати для попереднього практичного відпрацювання навичок поводження з небезпечними речовинами або приладами.

Професійно-практична підготовка, професія «Пекар» майстер в/н Саченко Л.В. при вступному інструктажі на уроці за темою «Технологічне обладнання і устаткування пічного відділення» використала мультимедіа для створення віртуального пульту керування хлібопекарською піччю.


  • Автоматизовані навчальні системи


Автоматизовані навчальні системи, побудовані на основі мультимедіа - технологій є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Професійно-теоретична підготовка, професія «Кухар. Кондитер» до предмета «Технологія приготування їжі» була спроба викладачем Пищик О.В. створення автоматизованих навчальних систем. В даному випадку за темою «Технологія виготовлення супів» за професією «Кухар».



Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших медійних компонентів – усе це надає абсолютно унікальну можливість зробити предмет, що вивчається, максимально наочним, а тому зрозумілим та доступним.
  • Навчальні фільми


Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси як у вигляді реальних спеціальних зйомок, так і тривимірної комп’ютерної графіки.

  • Професійно-практична підготовка, професія «Продавець непродовольчих товарів» при вступному інструктажі на уроці за темою «Продаж меблів» майстром в/н Сорокою В.Г. було власноручно знято відеоситуацію у меблевому магазині для відпрацювання практичних умінь та навичок перед виходом на робоче місце.

  • Професійно-теоретична підготовка, професія «Кухар. Кондитер» до предмета «Технологія приготування їжі» було придбано у Донецькому інституті післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників «Навчальні відео фрагменти для кухарів»
  • Мультимедіа-презентації


Мультимедіа-презентації – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, семінарів, наукових конференцій тощо.

  • Професійно-теоретична підготовка, професія «Офіціант. Бармен» для проведення лабораторно-практичних робіт з предмету «Дизайн підприємств ресторанного господарства» викладачем Сорокою В.Г. по темі «Мистецтво сервіровки. Складання серветок» для наочного вивчення було розроблено мультимедіа-презентацію.

  • Професійно-теоретична підготовка, професія «Офіціант. Бармен» для проведення лабораторно-практичних робіт з предмету «Кулінарна характеристика страв» викладачем Курдановою Т.М. з теми «Кулінарна характеристика солодких страв і напоїв» для наочного вивчення було розроблено мультимедіа-презентацію з демонстрацією слайдів по темі «Асортимент та особливості подавання солодких страв».

  • В процесі роботи над ІКТ і їх використання на уроках накопичувалось достатньо матеріалу з різних джерел, а справа з сучасними професійними підручниками бажає бути кращою. І викладач-методист Зозуля К.П. і викладач І категорії Курданова Т.М. спробували систематизувати матеріал. Таким чином був створений електронний посібник «Технологія приготування коктейлів та напоїв. Дизайн їх оформлення». Це стало поштовхом для оголошення 2008–2009 н.р. роком «Навчального посібника», як підсумок розроблено 14 навчальних посібників.
  • Відеодемонстрації


Необхідно сказати декілька слів про місце наочних інтерактивних засобів у сучасному навчальному процесі. По-перше, відеодемонстрації та інші мультимедійні засоби зовсім не можуть замінити справжній, «живий» технологічний експеримент. Але в тих випадках, коли на уроці справжній експеримент із різних міркувань неможливий, то для безпосереднього спостереження на уроці, цю недостатність інформації може замінити відеодемонстрація. Тому відеодемонстрації є не заміною реального експерименту, а новою складовою частиною засобів наочності й доповнення в системі навчального експерименту.

  • Під час проведення тижня МК кулінарних дисциплін один із заходів був присвячений «Японській кухні», а саме приготування суші. Майстер-клас було проведено кухарем, який спеціалізується на Азіатській кухні. Весь технологічний процес було знято на відео і зараз використовується викладачами спецдисциплін під час вивчення технології приготування страв з морепродуктів.
  • Комплексне використання мультимедіа засобів під час уроку


Методична розробка уроку з мультимедійним супроводом.

Цей урок проведено в міжатестаційний період з предмету «Технохімічний контроль хлібопекарського виробництва», професія «Пекар». Тема уроку: «Показники якості хлібобулочних виробів» викладачем Пищик О.В.

Під час проведення уроку було використано структуру комбінованого уроку з використанням мультимедійних технологій. Тому що протягом 45 хвилин відбувається й перевірка домашнього завдання, і опитування, і процес засвоєння нового матеріалу, і його закріплення, і пояснення домашнього завдання.

Мета мультимедійного уроку – стимулювати інтерес учнів до вирішення певних проблем, що передбачають володіння певною сумою знань, та через навчальну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань.



Робота під час уроку включало наступні етапи:

  • Створення психологічної атмосфери уроку під час організаційного етапу, за яких досягається успіх навчальної діяльності;

  • Оцінювання базових знань учнів під час перевірки домашнього завдання (Навчальний відеофільм «Віртуальна екскурсія на хлібозавод»);

  • Оголошення учнями теми і завдання уроку (мультимедіа-презентація)

  • Ознайомлення з новою інформацією відбувалось під час етапу засвоєння нових знань. Тема «Контроль якості хлібобулочних виробів» і під час засвоєння нового матеріалу використовувалось:

  • Інформаційна «Добірка дидактичних матеріалів», експрес-конспект.

Робота учнів з «Добіркою дидактичних матеріалів» відбувалося систематично на протязі уроку під час ознайомлення учнів з новою інформацією, що дозволило сприймати інформацію в послідовності:

  • Мультимедійна-презентація

  • Ознайомлення з матеріально-технічним оснащенням (НТД)

  • Робота з натуральним зразком

  • Підбиття підсумків – це органолептична оцінка якості виробу «Хліб дарницький», яку учні зробили в процесі уроку, тобто проведення бракеражу за органолептичними показниками. Заповнення контрольної таблиці «Схема оцінки якості хлібобулочних виробів»

  • Етап закріплення нових знань проводився за допомогою:

- «Тест-вікторина» - робота команд.

Робота з інтерактивною дошкою відбулась безпосередньо під час заповнення «Схеми оцінки якості» за планом в період закріплення навчального матеріалу і підведенням підсумку засвоєння нової інформації (тест-вікторина).



  • Етап інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж з його виконання.

Головне – це організація учнів та закріплення досягнутих успіхів і подолання допущених недоліків в наступній роботі.

Можна зробити наступні висновки про застосування мультимедіа технологій під час проведення уроку за темою «Показники якості хлібобулочних виробів». По-перше, підвищується мотивації учнів до навчальної діяльності, про це свідчить заповнена в кінці уроку картка спостережень знань учнів (із 25 чоловік: 9 учнів – показали високий рівень знань, а решта – достатній.) По-друге, відбувається активізація діяльності учнів.

Ще одна з переваг використання мультимедіа, це самостійне отримання учнями додаткових знань.

На сьогоднішній день ми не можемо не замислюватися над тим, що чекає наших учнів. Відомо, що майбутнє зажадає від них величезного запасу знань в області сучасних технологій. Сьогодні вже 60% пропозицій про роботу вимагають мінімальних комп’ютерних знань, і цей відсоток зростатиме. Але підготовка молоді до майбутнього полягає не лише в плані «готовності працювати». Учні повинні освоїти нові життєво необхідні навички у зв’язку з тим, що сучасні інформаційні технології все глибше проникають в наше життя. Інформаційний об’єм глобальної комп’ютерної мережі Інтернет настільки великий, що уміння витягувати з такого великого об’єму інформації потрібний блок виходить на перший план.

Одна з найбільших іроній нашого життя:


  • « Працюючи у сфері викладання та навчання, навчальні заклади зовсім не вміють вчитися один в одного. Якщо вони колись зрозуміють, як це робити, успіх їм буде гарантовано»



ВИСНОВКИ

Розробка уроку з використан­ням інформаційних технологій можлива тільки за наявності пев­ного електронного ресурсу, або педагогічного програмного засобу, або власної презентації, або мате­ріалів з мережі Інтернет (викладач повинен мати можливість виходу в мережу Інтернет).

Отже готуючи навчальний епі­зод (кадр) і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен чітко уявляти, яку на­вчальну мету він цим переслідує, якими чином він досягне реаліза­ції поставленої мети.

Як би ретельно не було роз­роблено мультимедійний урок, багато що залежить від підготов­ки викладача. Проведення такого заняття схоже на роботу ведучого телевізійної передачі. Викладач му­сить не тільки впевнено володіти комп’ютером, знати зміст уроку, а й вести його в хорошому темпі, невимушено, постійно залучаючи учнів до пізнавального процесу. Необхідно продумати зміну ритму, урізноманітнити форми навчаль­ної діяльності, як забезпечити по­зитивний емоційний фон уроку.

Отже, для розв’язання багатьох навчальних та виховних завдань нам необхідно будувати свою педагогічну діяльність так, щоб на запитання про доцільність використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі відповідей «Так» було більше, ніж відповідей «Ні».

Одна з істотних змін в структурі освіти може бути охарактеризована як перенесення центру тяжіння з навчання на учення. Це не звичайне «натаскування» учнів, не екстенсивне збільшення знань, а творчий підхід до навчання всіх учасників освітнього процесу, і перш за все, його основного традиційного тандему: викладач - учень. Необхідність створення ситуації взаємодії і взаємної відповідальності. Тільки за наявності високої мотивації всіх учасників освітньої взаємодії можливий позитивний результат мультимедійного уроку.



  • Йти вперед – означає втратити душевний спокій

Залишатися на місці – означає втратити себе.

У найвищому сенсі рух вперед означає пізнання.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Шевчук С.С., Сілаєва І.Є. «Сучасний урок в педагогічній та організаційно – методичній діяльності». Керівних кадрів ПТНЗ/ Методичні рекомендації. - Донецьк ДІПО ІПП, 2003.

  2. Шевчук С.С., Сілаєва І.Є. Аналіз уроку та його значення для мотивації діяльності педагога/ Методичні рекомендації. - Донецьк ДІПО ІПП, 2003.

  3. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К.: А.С.К., 2007.

  4. Робота з мультимедійною дошкою/ упоряд. В. Лапинський. – К.: Шк. світ, 2008. – 112 с.

  5. О. Поліщук Сучасний урок // Завуч. – 2008. - № 33 (363) – с. 9 – 13

  6. І. Білоус Професіоналізм вчителя. Планування та організація методичної роботи // Завуч. – 2009. - № 1 (367) – с. 33 – 38

  7. С. Добровольська Інноваційні умови професійного вдосконалення вчителя// Завуч. – 2009. - № 10 (376) – с. 9 – 11

  8. С. Явтушенко Урок..? // Завуч. – 2009. - № 14 (380) – с. 4 – 6

  9. Методичний конструктор/ за матеріалами газети «Завуч». – 2009. - №18 (384).

  10. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод. Посібн. – К.: А.С.К., 2006. – 192с.

  11. С. Горбач Уроу у системіфункціонального аналізу, або сучасний урок у школі// Завуч. – 2006. - № 35 (293) – с. 5 – 8

  12. Н. Громовенко Шкільні портрети: ідеальні та реальні // Завуч. – 2009. – №14 (380) – с. 7

  13. Т. Анісімова Використання інформаційних технологій в процесі навчання фізики // Завуч. – 2009. - № 15 (381) – с. 26 – 29

  14. Мультимедіа на уроці./ Рекомендації до підготовки, написання і оформлення методичної розробки

  15. http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/Стаття:«Формування_та_розвиток_ІКТ-компетентності_педагогів»

  16. http://www.microsoft.com/ukraine/education/PartnersInLearning/integratingICT/ITEducation.mspx

  17. http://uk.wikipedia.org/wiki/Інформація

  18. http://umniki.com.ua/

  19. www.ostriv.in.ua

  20. http://fizika.net.ua/index.php?newsid=166&news_page=3







Додаток А

ТЕЗАУРУС

ТЕЗАУРУС (від греч . thesauros - скарб)..

1) словник, в якому максимально повно представлені слова мови з прикладами їх вживання в тексті (у повному об’ємі здійснимо лише для мертвих мов)...

2) Словник, в якому слова, що відносяться до яких-небудь області знання, розташовані|схильні| за тематичним принципом.

Тезаурус – це загальний словниковий запас людини, що активно використовується нею в певній галузі її професійної діяльності. Тезаурус можна розглядати як універсальну модель термінологічної системи, а тому – як формальну систему знань, що міститься в мові конкретної наукової галузі. Типологічно тезаурус об’єднує в собі риси різних термінографічних джерел запас понять, що постійно актуалізується, діє; культурна ерудиція молодої людини, що вбирає знання про людину та навколишній світ; літературна начитаність та обізнаність у галузі культури та мистецтва.


Технологія – це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для реалізації конкретного складного процесу шляхом поділу його на систему послідовних взаємопов’язаних процедур і операцій, які виконуються більш або менш однозначно і мають на меті досягнення високої ефективності.

Технологія навчання – це проміжна ланка між теорією і практикою навчання.

Інформаційні технології (ІТ) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) - технології, пов’язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією.

Освітня технологія - це модель і реальний процес здійснення цілісної педагогічної діяльності по проектуванню, організації проведенню освітнього процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і викладача.

Інформаційні технології навчання - це технології, які в навчальному процесі використовують засоби інформаційних і комунікаційних технологій (комп’ютер з відповідним програмним забезпеченням, а також засоби комп’ютерних телекомунікацій), зокрема і як засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю.

Засоби інформаційно-комунікаційних технологій: програмні, програмно-апаратні, технічні засоби, пристрої (функціонують на базі мікропроцесорної обчислювальної техніки, а також сучасних засобів та систем інформаційного обміну, що забезпечують операції збирання, аналізу, накопичення, збереження, опрацювання, передавання інформації та можливість доступу до інформаційних ресурсів комп’ютерних мереж (в тому числі глобальних).

Апаратні засоби:

  • Комп’ютер – універсальний пристрій для опрацювання інформації.

  • Принтер – дозволяє фіксувати на папері інформацію, що знайдена або створена учнями або викладачем для учнів. Для багатьох навчальних потреб необхідно або бажано кольоровий принтер.

  • Проектор – значно підвищує: рівень наочності в роботі викладача; можливість учнів демонструвати результати своєї роботи всій групі.

  • Телекомунікаційний блок – дає можливість доступу до вітчизняних та світових інформаційних ресурсів, дозволяє здійснювати дистанційне навчання, вести листування з іншими ПТНЗ.

  • Пристрої для введення текстової інформації та маніпулювання екранними об’єктами – клавіатура та мишка (та різні пристрої аналогічного призначення), а також пристрої рукописного введення.

  • Пристрої для запису (введення) візуальної та звукової інформації (сканер, фотоапарат, відеокамера, мікрофони, аудіо та відео магнітофони) – дають можливість безпосередньо включати в навчальний процес інформаційні образи оточуючого світу.

  • Пристрої реєстрації даних (датчики з інтерфейсами) – значно збільшують клас фізичних, хімічних, біологічних, екологічних процесів, що включено до навчального матеріалу, при зменшенні навчального часу, який витрачається на опрацювання даних.

  • Пристрої, що управляються комп’ютером – дають можливість учням з різними рівнями здібностей засвоїти принципи та технології автоматичного управління.

  • Навчальна локальні мережі – дозволяє більш ефективно використовувати наявні інформаційні, технічні та часові (людські) ресурси, забезпечують загальний доступ до глобальної інформаційної мережі.

  • Аудіо-відео засоби забезпечують ефективне комунікативне середовище для виховної роботи та масових заходів.

Навчальні комп’ютерні програмами - це програмні засоби, в яких відображається деяка предметна галузь, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів навчальної діяльності.

Медіа – засоби масової інформації.

Мультимедіа – сукупність програмно-апаратних засобів, що відображують інформацію в зоровому і звуковому вигляді.

Мультимедіа-комп’ютери – комп’ютери з сукупністю програмних і апаратних засобів, що дозволяють відтворювати звукову (музика, мова і ін.), а також відеоінформацію (відеоролики, анімаційні фільми і ін.).

МЗН – мультимедійні засоби навчання.

ТСН – технічні засоби навчання.

НМК – наочно-методичний комплекс.

НІТ – нові інформаційні технології.

РЦИСО – російський центр інтерактивних засобів навчання.

ККД – коефіцієнт корисної дії.

ПК – персональний комп’ютер.

УКП – урок з комп’ютерною підтримкою

Комп’ютерна презентація - це набір слайдів і спецефектів, що використовуються для показу на екрані.

PowerPoint – графічна програма для створення і редагування презентацій.

Джерела інформації – організовані інформаційні масиви, енциклопедії на комп’ютерних дисках, інформаційні сайти та пошукові системи Інтернету, в тому числі – спеціалізовані для освітніх застосувань.

Урок — це логічно закін­чений, цілісний, обмежений певними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Водночас — це дзеркало за­гальної педагогічної культури викладача, мірило його інтелекту­ального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.

Урок, на якому в якості технічного засобу навчання використовується комп’ютер, можна назвати уроком з комп’ютерною підтримкою (УКП).



Комп’ютерні тренажери

Комп’ютерні тренажери можна використовувати для попереднього практичного відпрацювання навичок поводження з небезпечними речовинами або приладами.



Автоматизовані навчальні системи

Автоматизовані навчальні системи, побудовані на основі мультимедіа - технологій є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.



Навчальні фільми

Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси як у вигляді реальних спеціальних зйомок, так і тривимірної комп’ютерної графіки.



Мультимедіа – презентації

Мультимедіа – презентації – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, семінарів, наукових конференцій тощо.



Відеодемонстрації

Відеодемонстрації та інші мультимедійні засоби зовсім не можуть замінити справжній, «живий» технологічний експеримент. Але в тих випадках, коли на уроці справжній експеримент із різних міркувань неможливий, то для безпосереднього спостереження на уроці, цю недостатність інформації може замінити відеодемонстрація. Тому відеодемонстрації є не заміною реального експерименту, а новою складовою частиною засобів наочності й доповнення в системі навчального експерименту.



ІКТ-компетентність педагога - здатність викладача використовувати інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності (пошуку інформації, її визначення і організації, управління і аналізу, а також її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері

Рефлексійний компонент - аналізування своїх індивідо – психологічних особливостей та природних педагогічних задатків.

Когнітивний компонент фонові знання, пов’язані з учбовим предметом і отримані до його вивчення із різних джерел.

Конативний компонент – потреба в поглибленні, розширенні, систематизації накопичених раніше знань, мотиви навчання, самостійно продуковані цілі вивчення наукової дисципліни.

Афективний компонент – це емоційно-оцінювальне ставлення до предмету, його привабливість для суб’єкта учбової діяльності

Діяльністний компонент – відповідність знань, умінь, навичок та їх реалізація в практиці.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка