Інфекційні захворювання та їх профілактика




Скачати 78.06 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір78.06 Kb.
Тема : Інфекційні захворювання та їх профілактика

Мета: вивчити , що таке інфекційні захворювання, їх ознаки, способи зараження; розвивати вміння порівнювати, розрізняти захворювання за проявом ознак; виховувати в учнів правила особистої гігієни.

Обладнання: додаткова література, інформаційні картки.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань

Бесіда по запитаннях:


  • Що таке здоров’я?

  • Що таке хвороба?

  • Назвати причини, що погіршують стан здоров’я людини.

  • Назвати заходи фактори, які зміцнюють здоров’я людини.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди.

Інфекційні захворювання спричинюються вірусами, бактеріями, найпростішими тощо, загальною рисою яких є здатність поширюватись від однієї людини до іншої через збудника. Інфекційні хвороби поділяються на кишкові ( грип, черевний тиф, сальмонельози), дихальних шляхів (грип, скарлатина, ангіна), зовнішніх покривів (дерматити, деякі венеричні хвороби). Вони виникають лише за сприйнятливості організму до збудника. В основі розвитку інфекційної хвороби лежить складний процес взаємодії збудника й організму, який узагальнюється поняттям патогенез хвороби. Інфекційна хвороба виникає після інкубаційного періоду. Загальними ознаками інфекційних хвороб є підвищення температури, запальні ураження окремих органів, порушення діяльності нервової, серцево – судинної та інших систем. Реакція організму на інфекційну хворобу залежить від його імунологічної реактивності, тобто швидкості включення імунної системи в боротьбу з інфекцією. Імунологічна реактивність значно вища у людей, які вчасно роблять запобіжні щеплення, постійно займаються загартовуванням організму, фізичним тренуванням, дотримуються санітарно – гігієнічних вимог, правил особистої гігієни.



Повідомлення учнів про різні захворювання. По ходу роботи складається таблиця.

Захворювання

Ознаки

Профілактика











Грип та ГРІ. – це антропонозні захворювання переважно вірусної етіології з аерозольним механізмом передачі. Найбільш значущими є грип, аденовірусна інфекція. З появою захворювань на грип проводяться протиепідемічні заходи, що включають : активне виявлення хворих, їх ізоляцію, госпіталізацію: заборону та обмеження масових заходів, розгортання додаткових приміщень під ізолятор і проведення дезінфекції, посилення профілактичної роботи.

Кір – інкубаційний період 9-16 днів. Починається захворювання як простуда у тяжкій формі, що має тенденцію до посилення. Очі червоніють і сльозяться. У дитини спостерігається сильний і сухий кашель, Температура підвищується з кожним днем, приблизно на четвертий день за вухами з’являються рожеві плями, які згодом поширюються на обличчя і все тіло. Плями з часом набувають темного забарвлення. Температура залишається високою, доки плями вкривають все тіло, а потім вона поступово починає знижуватися. Якщо температура залишається високою, то слід думати про ускладнення хвороби. Ускладненнями можуть бути бронхіт, пневмонія, вушні абсцеси. Доки тримається висока температура, дитина не має апетиту і може їсти тільки рідку їжу. Якщо світло дратує дитину, слід зашторити вікна. У кімнаті має бути тепло. Не можна допускати до дитини людей з ознаками простуди, оскільки саме мікроби є причиною ускладнень хвороби. Полегшити перебіг захворювання можна своєчасним введенням гамма – глобуліну, дія якого триває близько двох тижнів

Вітряна віспа. Інкубаційний пе5ріод 10-12 днів. Першою ознакою захворювання є поява прищиків на обличчі і тілі. Біля основи прищиків шкіра червона. Згодом вони лопаються і утворюється кірочка, а нові з’являються протягом чотирьох днів. У дорослих дітей може бути головний біль і загальна слабкість за день до появи віспин. Маленька ж дитина не помічає таких симптомів. Спочатку температура тримається в нормі, а потім підвищується. Віспини, як правило , сверблять. Дитину тримають у ліжку протягом появи нових віспин. Свербіння можна частково зняти теплою ванною, в якій розчинено соду чи розчинний крохмаль. Зривати кірочку з пухирів неприпустимо. Хворого ізолюють до 5 дня від появи останньої віспини. Засохлі кірочки віспин не заразні.
Краснуха. Інкубаційний період 12-20 днів. Ознак простуди майже немає. Може спостерігатися лише почервоніння у горлі. Температура рідко коли перевищує 38,5 С і дитина може почуватися нормально. В перший день захворювання появляються сип, який має вигляд плоских рожевих плям, які потім стають блідішими і зливаються, так що тіло має вигляд одного суцільного запалення. Найхарактерніший показник краснухи – сильне збільшення і запалення лімфатичних вузлів за вухами і на шиї. Вони можуть набрякати ще до появи ознак захворювання. Краснуха також небезпечна для жінок на перших трьох місяцях вагітності, оскільки це може негативно вплинути на плід. За тиждень краснуха проходить, якщо не появляються ускладнення. Лікувальні заходи призначає лікар.

Скарлатина. Інкубаційний період 7-8 днів. Починається вона найчастіше запаленням зіва, блюванням, високою температурою, головним болем. Через 1-2 дні на теплих, вологих ділянках шкіри – в промежині, пахвинних ямках - виникає сип, який має вигляд однорідного почервоніння. Потім сип може поширитися на інші ділянки тіла, але навколо рота шкіра завжди залишається блідою. Горло дуже червоне. Починає червоніти і язик. Скарлатина спричинюється стрептококовою інфекцією, дитина може отримати її від людей, що хворіють на ангіну, чи просто від носіїв стрептококів. Нагляд лікаря повинен забезпечуватися протягом усього періоду хвороби. Слід повідомляти про всі нові симптоми, як то: пухлини на шиї, червона сеча, біль у суглобах, повернення високої температури тіла тощо. Крім того, підступність хвороби полягає у виникненні ускладнень уже після того , як дитина одужала. Причина - переохолодження організму протягом 10-15 днів після зникнення останніх симптомів.

Дифтерія. Інкубаційний період 5-8 днів. Дуже небезпечне захворювання, яке можна попередити. Якщо дитина одержала три ін’єкції проти дифтерії в перший рік життя, а потім додаткові щеплення в один рік і кожні наступні три роки, вона практично захищена від захворювання на дифтерію. Хвороба починається із загальної слабкості, почервоніння у горлі і високої температури. На мигдаликах утворюються білі плями , які можуть поширитися на все горло. З’являється кашель, утруднюється дихання. Як правило дитину у разі підозри на дифтерію госпіталізують.

Туберкульоз. Інкубаційний період невизначений. Це захворювання проходить по різному у дітей і дорослих. У дорослих у легенях розвивається «пляма» чи «рубець», що поступово росте, і його легко визначити за допомогою флюорографії. Захворювання має такі симптоми, як кашель з мокротою, відсутність апетиту, швидка втомлюваність, підвищення температури, схуднення. У дітей же туберкульоз має інші форми. В перші роки життя опірність організму невелика, і інфекція може поширитися на все тіло. Тому не можна ні в якому разі допускати контакту немовляти з хворими на туберкульоз. У дітей старшого віку ця хвороба проходить у легкій формі, її перебіг можна навіть не помітити. В окремих випадках може спостерігатися блідість, роздратованість, втома, кашель. Туберкульоз може вражати легені, кістки, шийні лімфатичні вузли, але найчастіше ураження зазнають лімфатичні вузли біля основи легенів. У більшості випадків одужання відбувається протягом року чи двох, якщо додержувати правильного догляду відповідно до рекомендацій лікаря. На тяжку форму хворіють також підлітки, тому в Україні з метою виявлення захворювання на ранніх стадіях впроваджуються так звані туберкулінові випробування (реакція манту), які роблять усім без винятку дітям починаючи з трирічного віку. Якщо після введення препарату шкіра в місці уколу червоніє і набрякає (позитивна реакція), то в організмі є або була паличка туберкульозу. Але це не означає, що є захворювання. Позитивна реакція вказує на захворювання тільки у немовлят, а у старшому віці – на інфікування. Якщо в організмі була інфекція, то позитивна реакція зберігається на все життя. Коли, крім позитивної реакції на туберкулін , спостерігається кашель та інші симптоми, потрібне рентгенологічне дослідження для підтвердження діагнозу, і у випадку захворювання слід негайно почати лікування спеціальними методами. Крім того, обстеження проходять усі члени родини і люди, з яким хворий спілкується , щоб виявити джерело інфекції.
Шляхи проникнення інфекцій в організм людини. Профілактика інфекційних хвороб.

Для проникнення збудників інфекційних захворювань в організм людини необхідною умовою є так звані «ворота» інфекції, тобто шлях, яким збудник може потрапити в організм у такій кількості, щоб виникло захворювання і розвивався епідемічний процес.

Епідемія – масове розповсюдження захворювань, пов’язаних з поширенням одного виду збудника. Якщо епідемія охоплює кілька країн або цілий континент, її звуть пандемією. Епідемія розвивається тільки за умови наявності трьох факторів:


  • Джерела інфекції

  • Механізму передачі збудника

  • Людей, які піддаються захворюванням

Отже, з метою профілактики інфекцій необхідно впливати на всі три фактори одночасно. Лише тоді боротьба із захворюванням буде ефективною.

Карантин – це комплекс режимних, адміністративних і санітарно – епідеміологічних заходів, спрямованих на попередження поширення хвороб і ліквідацію осередку зараження.

Дезінфекція - це комплекс спеціальних заходів щодо знищення збудників заразних захворювань у навколишньому середовищі.

Залежно від характеру збудника та інших показників застосовують різні методи знезараження, які поділяють на чотири групи


  • Механічні

  • Фізичні

  • Біологічні

  • Хімічні

Механічні методи застосовують для зменшення кількості місць перебування збудника і передбачають вологе прибирання приміщень, звільнення від пилу, витрушування одягу і постелі, фарбування, миття.

Біологічні методи передбачають застосування речовин, спеціальних культур мікроорганізмів, що згубно діють на збудників хвороб, не дають їм розповсюджуватися. Біологічна дезінфекція застосовується у більш – менш глобальних масштабах , наприклад для знезараження стічних вод.

Фізичні методи – найбільш доступні і безпечні, оскільки не передбачають застосування шкідливих для людини препаратів. До них належать дія сонячних променів, ультрафіолетових випромінювань, прасування одягу, паління сміття, обробка окропом, кип’ятіння, стерилізація в автоклавах речей і предметів тощо.

Хімічні методи – широко застосовуються і передбачають дезінфекцію речей за допомогою хімічних речовин, які вбивають мікроби.



Назвати речовини, які використовуються при хімічній стерилізації.
ІІІ. Узагальнення вивченого.

  • Що розуміють під поняття інфекційні захворювання?

  • Які групи організмів можуть спричинити інфекційні захворювання?

  • Що являє собою вірус, які захворювання спричиняються вірусами?

  • Що таке гельмінтози?

  • Які періоди перебігу інфекційних захворювань вам відомі?

  • Що таке інкубаційний період?

  • Яким чином збудники інфекційних захворювань потрапляють в організм людини?

  • Які профілактичні заходи впроваджуються щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб?

  • Що таке імунітет і які форми імунітету існують?

  • Що таке кір і краснуха, які симптоми і методи лікування?

  • Що таке скарлатина і дифтерія, які симптоми і методи лікування?


Домашнє завдання: вивчити про інфекційні захворювання.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка