Іменник, як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль



Скачати 279.15 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір279.15 Kb.
Розробка уроків

та позакласного заходу

з української мови


Вчитель

Березанської ЗОШ І – ІІІ ст. № 2

Соцької Тетяни Іванівни

РОЗРОБКИ УРОКІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 6 КЛАСІ

по темі «Іменник»

Тема: Іменник, як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: повторити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників; формувати загально пізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творче вміння використовування іменників у власних висловлюваннях.

Тип уроку: урок повторення з елементами поглиблення.
Хід уроку

I. Організаційний момент
II. Оголошення мети епіграфа уроку і робота з ним, запис теми.

Треба берегти як зіницю ока безцінну

культурну спадщину нашого народу...

О.Гончар.



III. Актуалізація опорних знань.

1. Лінгвістична гра «Естафета»

Для проведення гри дошку треба поділити на стільки частин, скільки рядів учнів є у класі.

- Розпочнемо наш уроку з гри. Кожен ряд учнів одержує завдання записати на дошці у колонку слово, що позначає:

1 ряд - назви дерев лісу;

2 ряд - назви квітів;

3 ряд - назви фруктових дерев;

4 ряд - назви лікарських рослин;

5 ряд - назви домашніх тварин;

6 ряд - назви птахів.

Кожен учень, записавши слово, передає крейду іншому зі свого ряду. Перемагає той ряд. Котрий найшвидше впорається із завданням і не допустить помилки.



2. Фронтальна бесіда.

- На які питання відповідають записані слова?

- Що говорить про частину мови назва «іменник»?

3. Колективна робота над текстом.

Завдання: прочитати текст, пояснити його заголовок, визначити тему і основну думку тексту. Відповідь обґрунтувати прикладами з тексту.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про Державний Герб України». Цією постановою був затверджений малий герб нашої держави - золотого кольору тризуб на синьому щиті.

Тризуб є найдавнішим серед знаків, що використовуються і сьогодні. Цей знак зустрічався на кам'яній застібці часів трипільської культури, яку було знайдено біля дніпровського острова Шанця. Зображення тризуба з'являються у першому столітті нашої ери на монетах, наприклад, на грошових знаках боспорських царів.

Багато дослідників схиляються до думки, що тризуб веде походження з грецької культури. Узагалі, існує понад сорок версій, що пояснюють походження тризуба...

Своє відродження тризуб знайшов у малому гербі нашої держави. Тризуб як складова частина входить і до проекту Великого Герба держави.

(За енциклопедією «Що? Як? Чому?»)



Завдання:

1. Виписати з першого і останнього абзаців іменники. Поставити до них запитання. Визначити синтаксичну роль. Яке значення виражає кожний іменник?

2. Знайти власні назви. Пояснити їх правопис.
IV. Вивчення лінгвістичного матеріалу.

1. Завдання: розглянути таблицю.

Що означає?

На які питання

відповідає?

Які має

морфологічні

ознаки?

Яку синтаксичну

роль виконує?

Предмет

Хто?

Що?


Загальні й власні

назви, істоти і

неістоти, рід,

відміна, число, відмінок



Підмет, присудок,

інші члени речення



Дати відповідь на запитання:

1) Що називається іменником?

2) У якому розділі науки про мову вивчається іменник?

3) На які питання відповідає?

4) Які морфологічні ознаки властиві іменнику?

5) Яку синтаксичну роль виконує іменник?

6) Уявіть ситуацію, що вам доручили розказати учням 6 класу про іменник як частину мови. Скласти зв'язне висловлювання і розказати своїм однокласникам.
2. Коментар учителя. Увага! Іменники бувають з конкретним і абстрактним значенням.

Конкретні

Абстрактні

Виражають поняття, в яких передається все те, що сприймається безпосередньо органами чуття: палац, школа, дідусь...

Назви узагальнених понять - якостей, властивостей, дій, процесів: ніжність, вибори, докір...


3. Пошукова робота

Завдання: узагальнити одним словом поняття, записані в кожному рядку

1) Тарас, домович, чоловік, добряк - ...

2) Книжка, парта, вазон, окуляри - ...

3) Дерево, трава, квітка, боровик - ...

4) Дощ, веселка, вітер, сніжинка - ...

5) Соловей, корова, Гнідко, щука, кіт - ...

6) Школа, пошта, інститут, бібліотека, лікарня - ...

7) Пильність, здібність, доброта, точність, увага - ...

8) Читання, похід, малювання, праця, горіння



Завдання:

1) Який висновок можна зробити про назви предметів в українській мові?

2) Зробити фонетичний розбір виділених слів.

4. Пояснювальний диктант.

Українці любили ластівку і вважали її Божою пташкою. У колядках ця пташка віщує господареві добробут, а сім'ї обіцяє благополуччя та щастя. Ластів'їне гніздечко під стріхою вважалось за добру прикмету. Зруйнувати його - великий гріх. На обличчі винного з'явиться невивідне ластовиння. Ластівка може й помститися. Вона літатиме до корови й псуватиме молоко.

(За етнографічним довідником)

Завдання: іменники підкреслити, пояснити лексичне і граматичне значення іменників. Визначити їх рід, число, відміну.
V. Систематизація і узагальнення знань. «Поетична п'ятихвилинка».

Завдання: прочитайте записаний на дошці текст. Знайдіть іменники. Випишіть їх, провідміняйте, виділіть закінчення.

Як нема без зірок небозводу,

Як блакить без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

Так народу без мови нема.

В. Забаштанський.


VI. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру на тему «Традиції та обряди в моїй родині». Визначити синтаксичну роль використаних іменників.



Тема: Іменники - назви істот і неістот. Іменники загальні й власні.

Мета: Розширити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначати іменники — назви істот і неістот, розрізняти власні і загальні назви; формувати загально пізнавальні вміння знаходити власні й загальні назви у текстах; розвивати творчі вміння використовувати різні категорії іменників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне у природі й житті людей.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Хід уроку

I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання.

Робота біля дошки.



Завдання: записати речення, підкреслити члени речення, назвати частини мови; визначити рід, число, відмінки іменників.

Першим був не Господь і не геній. Першим був простий чоловік. Він ходив по землі зеленій і, між іншим, хлібину спік. Хлібом генія живився кожен, щоби розум його не погас.

(В. Симоненко).
III. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчання.
IV. Повторення ключових питань.

1. Бесіда:

1) Що означають іменники?

2) На які питання відповідають?

3) Які іменники відповідають на питання хто? Які - на питання - що? Наведіть приклади.



2. Розподільний диктант.

Іменники назви істот і неістот записати у 2 колонки.

Земля, сонце, мурашка, пісня, соловей, життя, рибина, натхнення, відкриття, личинка, жар-птиця, черевик, мікроб, троянда, колібрі, картина, дівчатко, зіронька, краб, Горбоконик, богатир, переможець.

3. Переписати з дошки, вставляючи пропущені букви. Над кожним іменником надписати питання Хто? або Що?

Бувало, сядемо до столу, над...є нам мати молока. І раптом падає додолу ч...рствий окраєць ж...тняка. Тоді нас мати й научила окра...ць хліба цілувать, як дар з...млі, як батька сину, той скарб священ.. .ий цінувать.

(Д. Луценко).
V. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.

Завдання: прочитати вірш, пригадати його автора. Яка основна думка цієї поезії? Які почуття вона викликає?

Осінь

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних іде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом

Синьоока осінь іде навмання,

В'яне все навколо, де пройдуть копита,

Золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні й розкид а кругом.

Скрізь якась покора в тишині розмита,

І берізка гола мерзне під вікном.

(В.Сосюра).



Завдання: виписати іменники, визначити, які з них відповідають на питання Хто?, а які - на питання Що? Дібрати синоніми до виділених слів.
VI. Коментар учителя.

Іменники, які відповідають на питання Хто? Належать до назв істот, а ті, що відповідають на питання Що? - до неістот.

Крім того іменники поділяються на власні та загальні. Загальні іменники називають усі предмети певного ряду, на приклад. Слово місто позначає будь-який великий населений пункт. Власні іменники використовуються для того, щоб з ряду предметів певного роду виділити якийсь один предмет. Наприклад, власна назва Київ виділяє з усіх міст столицю України. До власних іменників належать імена, прізвища, клички тварин, географічні назви, назви книжок, газет, журналів, кінофільмів, кораблів, різних організацій, історичних подій. Власні іменники пишуться з великої літери. Назви книжок, журналів, кораблів, магазинів тощо, беруться в лапки. Власні іменники можуть виражатися одним словом - Олена, кількома словами - Організація Об'єднаних Націй. Якщо у складі власного імені, вираженого словосполученням є загальні назви, то вони пишуться з малої літери - восьме березня.
VII. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.

1. Робота біля дошки.

Завдання: записати речення, визначити іменники - назви істот і назви неістот, загальні та власні назви. Обґрунтувати вживання великої літери.

У нашій хаті поряд з Біблією лежав «Кобзар» (В. Латанський).

Добродушний Дід Мороз заходив у гості до добрих людей та обсівав їх житом і пшеницею (М.Стельмах).

Притомилась хвилею Ворскла (О.Вертіль).

А он букет Андріївської церкви вознісся в небо (В.Чуйко).

2. Словниковий диктант.

Позначити орфограму «Велика буква у власних назвах»

Леся Українка, співуча українка, село Українка; кобзар на майдані, вірш з «Кобзаря»; Михайло Старицький, картина Олександра Мурашка «Похорон кошового», Світлана Дмитрівна Котова, розділ з Біблії, біблійне оповідання, Богоматір, Різдво, кіт Паштет, дитяче шоу «Крок до зірок», цукерки «Київ вечірній».

3. Прослухати анекдоти, виписати іменники власні назви, обґрунтувати їхнє написання.

1) - дивися, онучку, бі-бі їде.

- Не бі-бі, а «Москвич-412».

2) У війську Олександра Македонського був воїн на ім'я Олександр. Під час битв він намагався утекти. Полководець помітив це і сказав йому:

- Або перебори своє боягузтво, або зміни ім'я.

(З книги «Веселе мовознавство»).

Прослухати анекдоти, пояснити, що спричинило непорозуміння.

1) Бабуся загадує онучку загадку:

- Маленький, гарненький, крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов. Хто це?

- Вовк!


2) П'ятирічна Маруся роздивляється книжкову шафу із зібранням творів і каже: «Мамо, навіщо тобі аж вісімнадцять однакових Агат Крісті»?

(З книжки «Жарти, смішинки, анекдоти для цікавої роботи»).



4. Коментоване письмо

Записати, розкриваючи дужки. Пояснити правопис іменників.

(К,к)конвалія - багаторічна (Р,р)рослина. Вона поширена в (Є,є)вропі, (С,с)ередземномор'ї, (С,с)хідному (С,с)ибіру, на (Д,д)алекому сході, в (К,к)итаї, (П,п)івнічній (А,а)мериці. Трапляється (К,к)конвалія також майже по всій (У,у)країні.

Завдання: скласти речення з 2 - 3 власними назвами, ужитими в тексті.

5. Лінгвістична гра.

Кожний має запропонувати іменник - власну назву. Наступне слово має починатися кінцевою літерою попереднього слова.

Наприклад: Київ, Вінниця, Ялта, Аркадій, Йосип, Поділля... Хто не може назвати -вибуває з гри.
VIII. Підсумки уроку

Подумати і дати відповіді.

1. Що нового ви дізнались про іменник?

2. Чим відрізняється категорія істоти від неістоти?

3. Які іменники належать до загальних назв?
IX. Домашнє завдання.

1) Скласти монологічне висловлювання в науковому стилі про загальні й власні назви іменників та про істоти і неістоти.

2) виписати з підручника історії 5-6 речень із власними назвами. Пояснити їх правопис. Зробити синтаксичний розбір одного з написаних речень.


Тема: Велика буква і лапки у власних назвах. Система тренувальних вправ.

Мета: повторити і поглибити знання учнів про іменники як частину мови, про вживання великої літери та лапок у власних назвах, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників, формувати загально пізнавальні вміння, знаходити іменники в текстах, визначати їх роль в реченнях; розвивати творчі вміння використання іменників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати прагнення до знань про навколишнє середовище, оточення.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Хід уроку

І. Організаційний момент.
II. Оголошення мети, запис теми уроку.
III. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці.

Бесіда за таблицею з метою діагностування рівня навчальних досягнень учнів.

Велика буква у власних назвах.

3 великої букви пишуться

Приклади

Імена, по батькові, прізвища, псевдоніми
Назви дійових осіб у байках і казках.
Клички тварин
Власні географічні назви
Назви найвищих державних посад
Назви історичних подій, свят, постів
Назви вищих державних установ та організацій
Назви книг, журналів, пароплавів тощо
Назви орденів, відзнак
Перше слово у складних назвах культурних установ

Ігор, Лариса Петрівна Косач (Леся Українка);

«Лебідь, Рак та Щука»


собака Басик, корова Марфа, папуга Кеша
Північ, Італія, Херсон, Дніпро, Чорне море, Біла Церква, Балкани, Саяни

Президент України, Генеральний прокурор України

Новий рік, Великдень
Президія Верховної Ради України, Академія наук України
газета «Новий день», журнал «Всесвіт», крейсер «Аврора»

Орден Незалежності, медаль «За відвагу»


Палац урочистих подій, Будинок культури, Клуб письменників


IV. Виконання системи практичних завдань

1. Попереджувальний диктант.

Річка Либідь пішла від сліз дочки київського князя Либеді (Народна творчість)

А бог Арес був богом над богами, бо світ кишів навколо ворогами (Л.Костенко).

Пес Савка на гусей гавка (Б.Чепурко).

Бринів «Сентиментальний вальс», лунала «Місячна соната» (Д.Луценко).

Старе кафе називають «Еврика»

Від Миколи Івановича густо пахло «Шипром» (М.Вінгановський).

«Червону калину» хтось рвійно почав, і я починаю співати (Я.Сачко).



2. Пошуково-дослідницька робота (робота в парах).

Дібрати до іменників, що означають загальні назви. Іменники - власні назви (4-5 прикладів).

1) Персонажі казок: ...

2) Сузір'я: ...

3) Європейські країни: ...

4) Східні країни:...

5) Острови (або півострови): ...

6) Моря: ...

7) Гори: ...

8) Вулиці: ...

9) Назви цукерок: ...

10) Марки автомобілів: ...



Завдання: скласти речення.

а) з однорідними членами;

б) з узагальнюваним словом після однорідних членів;

в) з узагальнюваним словом перед однорідними членами. Пояснити розділові знаки, накреслити схеми.



3. Творче конструювання.

Завдання: скласти 3-4 речення з іменниками так, щоб в одному випадку вони виступали як загальні назви, а в іншому - як власні.

1) орел - орел - «Орел»

2) Роман - роман

3) Дружба - дружба - «дружба»

4. Словниковий диктант

Написати під диктовку іменники. Пояснити орфограми.

Тарас Григорович Шевченко, річка Либідь, Дніпро, майдан Незалежності, оповідання «Морозенко», байка «Вовк та ягня», журнал «соняшник», Україна, Ярослав Мудрий, Шевченківська премія, журнал «Всесвіт», Центральна Рада, газета «Голос України», Київ, Львів.



5. Ситуативне завдання.

Уявити ситуацію, що учні 6 класу вирішили дослідити космічний простір власною мандрівкою. Створити фантастичний твір у формі розповіді на тему «Мандрівка до космосу», використовуючи власні назви.


V. Підведення підсумків уроку
VI. Домашнє завдання

Виписати з підручника географії 5-6 речень з іменниками - власними назвами. З'ясувати синтаксичну функцію власних назв, пояснити їх правопис.




Тема: Рід іменників. Іменники спільного роду.

Мета: Повторити вивчене про рід іменників, поглиблювати знання про іменники спільного роду, формувати вміння визначити рід іменників; розвивати спостережливість, пам'ять; вихову­вати любов до влучного і дотепного слова.

Тип уроку: комбінований (повторення; урок засвоєння нових знань).
ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.
II. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчання.
III. Виконання вправ на повторення.

1) Завдання: прочитати, визначити рід виділених іменників. Чи всі подані іменники змінюються за родами? Які з поданих іменників не мають категорії роду?

Учитель, робітник, лікар, орел вовк, коза, вівця, син, дочка, дитя, ім'я, коліща, маестро, леді, кашне, шахи, ножиці.

2) Завдання: прочитати, вказати іменники, які можуть позначати осіб як чоловічої, так і жіночої статі.

Оженився сирота Іванко, узяв сироту Оленку (Народна творчість). Базіка бреше, коли схоче, брехню рот собі лоскоче. Хоч він і гострий на язик, а сам заїка із заїк. (С.Брант). Гляньте, як працює бідолаха, аж язик висолопив. (І.Нечуй-Левицький). Непосида сойка метушить­ся, дбає про запаси для зими. (Є. Гуцало). Три роки суд хапузі присудив. Він з хабарів податків не платив. (В.Ортинський).
IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1) Коментар учителя.

Кожному іменникові властивий граматичний рід. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать і вік істот: хлопець - дівчина, голуб - голубка - голубеня . Проте є багато назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє : оса, синиця, білка, жайворонок, короп. Це пов'язано з тим, що людина не мала потреби розрізняти стать таких істот.

І назви неістот рід не має реального значення, бо ми не можемо пояснити, чому одні іменники належать до певного роду: понеділок, середа, клен, береза, смуток і т.д.

Крім жіночого, чоловічого, середнього роду. Іменники можуть належати до спільного роду: бідолаха, нероба, сирота, базіка, лівша. У реченні вони виступають то як іменники чолові­чого роду, то як іменники жіночого роду: Який ти плакса, Петре? Не будь плаксою, Оленко!

Деякі іменники належать лише до чоловічого роду, але можуть позначати осіб чоловічої і жіночої статі Валентина Іванівна - досвідчений лікар.

2) Вибірковий диктант.

Завдання: виписати іменники спільного роду. Один з виписаних іменників увести до 2 самостійно складених речень так, щоб у першому він означав особу чоловічої статі, а у другому - особу жіночої статі (усно).

Базіка набалака - і в торбу не збереш. Соня та ледацюга - рідні брати. Гуляка гуляв : ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов - не знайшов підошов. З достатків хороших не йдуть міхоноші. Білоручки - дармоїди та недоучки. Нероба гірше пияка. Вереда сам себе на рік любить.


V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.

1) Виконання пізнавального завдання аналітичного характеру.

Завдання: записати іменники, визначити рід кожного, аргументува­ти свій вибір.

Жайворонок, перепелиця, тюль, шампунь, муха, посуд, дочка, син, середа, вільха, осика, жаль, кума, невістка, зять, піч, річ, холод, сирота, граб.



Завдання: у виділених словах виділити наголос, у разі потреби пе­ревірити за словником.

2. Творчий диктант.

Завдання: прочитати, замінити словосполучення і речення іменни­ками спільного роду.

1) Роботяща, працьовита людина.

2) Людина, яка говорить багато і беззмістовно.

3) Неуважна людина.

4) Людина з дефектами мови, що полягає в невмінні правильно й чітко вимовляти деякі слова чи звуки.

5) Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника.

6) Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь.

7) Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам. Матеріал для довідок: листоноша, сусіда, самоучка, роззява, пустомеля, недоріка, роботяга.



3. Вправа на запобігання помилок у вживанні родових форм.

Деякі учні допускають помилки у визначенні роду окремих слів. Здебільшого це є наслідком впливу російської мови: слова, що в нашій мові належать до чоловічого роду, в російській - належать до жіночого. Або навпаки. Чи зумієте ви запобігти подібним помилкам скаже лінгвістична гра.



Завдання: доберіть до поданих іменників потрібні за змістом прикметники. Виграє той, хто не допустить жодної помилки. Путь, сіль, магістраль, Сибір, полин, степ, дріб, тюль, шинель, емаль, туш, собака.

Складіть речення з даними словами (усно).



4. Творче спостереження.

Завдання: прочитати прислів'я і приказки, пояснити її повчальний зміст.

Базіка набалака - і в торбу не збереш. Соня та ледацюга - рідні брати. Гуляка гуляв: ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов - не знайшов підошов. З достатків хороших не йдуть міхоноші. Білоручки - дармоїди та недоучки. Нероба - гірше пияка. Вереда сам себе на рік любить.(Народна творчість)



Завдання: визначити рід іменників, виписати іменники спільного роду, скласти два речення з одним з виписаних іменників так, щоб у першому він належав до чоловічого роду, а в другому - до жіночого.
VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

Подумати й дати відповіді.

1. Як визначають приналежність іменників до одного з трьох родів?

2. Чи змінюються іменники за родами? Свою думку довести на прикладах

3. Що нового ви дізнались про роди іменників?

4. Що слід пам'ятати про іменники спільного роду?

5. Навести приклади речень з іменниками спільного роду.
VІІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Скласти 5-6 речень з іменниками, що вживаються лише в чоловічому роді, але можуть позначати осіб і жіночої статі.

Наприклад: Моя мама спеціаліст - вищої категорії.

Сценарій свята рідної мови.
"Мово рідна моя, не мовчи!"

(На сцені "дрімучий ліс". Маленьку галявинку обступили дерева різної форми. Хлопчики сидять на пеньках, тяжко зітхаючи, розмовляють)

Грицько : - Олесю, як же ми опинились тут? Тут все таке страшне, коряве, скручене. Ось скільки блукаємо, а вийти не можемо...

Олесь: - Усе це тому, Грицю, що не вчили ми рідної мови, не слухали свою вчительку. Пам'ятаєш, як вона нам говорила, що ми у словниковому суржику загубилися, як у лісі зачарованому, і вибра­тись з нього не можемо.

Грицько: - Так, пам'ятаю. Я ще казав, що якби ми і справді могли опинитись у зачарованому лісі, то було б класно!

Олесь: - Ага, а я підхопив пам'ятаєш? Я казав, що було б здорово : я люблю мандрувати, а тим більше в зачарованому лісі. Там же самі дива!

Грицько: - А вчителька мовила, що якби слова - суржики перетвори­лись і справді на страшні дерева та на страшних звірів, я б побачила, які ви герої!

Олесь: - А далі що?

Грицько: - Я сказав, що вчителька нас лякає, бо нема такої сили, щоб людину в такий ліс закинула, та й лісу такого нема! А ми говоримо так, як усі! Нам так подобається! Олесь: - А далі що?

Грицько: - А далі вчителька усміхнулась і махнула рукою. Все завертілось, закрутилось, і ми кудись полетіли...

Олесь: - Ясно. Що ж будемо робити? Ходімо, може кудись і вийдемо.

(Хочуть іти, а дерева обступають їх щільніше. Чується голос)

Голос: - Я суржиковий ліс, я ліс!

Я злий такий, неначе біс!

Я всіх таких як ви, ловлю!

Захоплюю, душу, давлю,

Щоб слово рідне забували,

Щоб мови рідної не знали.

Хай краще в світ ідуть німі,

Раз захотіли так самі.

Ви ж мови рідної не вчили -

От суржики вас оточили.

Тепер з'їдять, задушать вас.

О! Це вже вам останній час!

А суржики од слова "волк"

У неучах тих знають толк!



(Чути вовче виття. Хлопчики намагаються втекти, але нічого не виходить).

Грицько: - Олесику, що робити? Я боюсь!

Олесь: - Я теж боюсь. Це ж сон: і не казка. Давай кричати, може, хто почує.

(Хлопці кричать: "Ау - ау!")

(На галявину виходить бабуся в українському одязі).

Бабуся : - Чого ви там кричите, наче блекоти об'їлися?

Хлопці: - Нам страшно, ми не можемо вибратись із цього лісу.

Бабуся: - Ліс, діти , і справді страшний. Багато віків люди засмічували рідну мову то модними словечками, то вживали російські слова на український лад, рідним словом нехтували, цурались його. Часто не задумуються люди над тим, як говорять. А мова жива. От вона і заросла тим бур'яном, через який ви не можете пробитися. То ж казка і не сон.

Гриць: - Що ж нам, бабусю, тепер робити? Як потрапити додому.

Бабуся: - Я попробую вам допомогти, але від вас залежить, чи вийдете ви звідси чи ні. Я покажу вам стежку, але будьте уважні, щоб не загубити її, бо тоді вже вам ніхто не допоможе.

Олесь: - Ми будемо старатись. Але що нам потрібно зробити?

Бабуся: - Ця робота нескладна, але треба бути дуже уважним, щоб не наробити помилок. Ось вам скринька, а ключик від неї ви повинні знайти самі, тобто правильно попросити, щоб вона відчинилась. Як правильно попросите, вона відчиниться, а в ній ви знайдете 7 зав­дань, які потрібно виконати. От тоді, коли виконаєте, то вийдете з лісу і потрапите додому, а як ні - залишитесь тут.

(Дає скриньку дітям. Поки хлопці роздивляються, бабуся непомітно виходить).

Гриць: - Коробочка, відкрийся!

Олесь: - Ні не так, не коробочка, а шкатулочка, відкрийся!

Гриць: - Ні, треба сказати: "Ящик, відкрийся!"

Олесь: - Чекай! Бабуся казала бути уважними. Згадуй, як бабуся казала "Скринька!"

Гриць: - Давай разом: "Скринько, відчинись, будь ласка!"

(Скринька відкривається і діти знаходять в ній завдання).

Завдання для скриньки.

Виправити помилки.

1. У лісі ростуть гриби , до прикладу: сироїжки, бабки, маслюки.

2. Я вибачаюсь, що запізнився.

3. Ти вірно розв'язав приклад, маладець!

4. Лічить лікар цей людей.

5. Дєвочка ходить в музикальну школу.

6. Мене мучає головна біль.

7. Ми купили гарну мебель.



Олесь: - От добре! Ми вдома! Тепер я зрозумів, як важливо знати рідну мову, без неї просто не обійтись у скрутній ситуації.

Учень 1. Рідна мово моя, поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов'я!

Як народу душа, щира ніжна, натхненна,

Ти найкраща у світі, бо рідна моя!



Учень 2. Українські пісні ніжно мама співала,

Коли ще в сповитку були ще діти малі.

Українською мовою благословляла,

Як розходились ми на дороги Землі.



Учень 3. Мово, веселим струмочком біжи

І об'єднай всі джерельця малі.

Про Україну всім розкажи -

Дивний, чарівний куточок Землі.



Учень 4. Мово, струмочки в ріку об'єднай,

Дужим потоком течи серед квіт.

І на Землі - зазвучи, заспівай,

Щоб прислухався до тебе весь світ!



Учень 5. Я із калини сопілку зроблю,

Щоб розбудити ранкову зорю.

Мову свою я всім серцем люблю,

Нею співаю і говорю!



Учень 6. Мово прекрасна моя, не мовчи!

Не загубись поміж іншими ти.

А соловейком весняно звучи,

Сміло, крилато у світі лети!



Ведучий: Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої данини. І де б ми не були, скрізь відчуваєм поклик рідної землі, хвилюємось, зачувши рідне слово.

Мова - це душа народу. Якщо забувається мова, то народ, який користувався цією мовою, зникає, але не фізично, а морально.

Мова! А що таке мова? Народ говорить, що "слово до слова - зложиться мова. Тарас Григорович Шевченко ось як про неї пише.

Ну що б, здавалося слова...

Слова та голос - більш нічого.

А серце б'ється, ожива,

Як їх почує!

Сподіваюсь. Що у цій святковій залі зібрались справжні знавці української мови і літератури, фольклору, традицій та звичаїв рідного народу. Розпочинаємо конкурс "Буду я навчатись мови золотої...".



(У конкурсі беруть участь 2 команди).

Конкурс 1. "Юні філологи".

1) Який документ стверджує, що українська мова -- державна мова України? (Конституція України").

2) Скільки букв в українському алфавіті? (33).

3) Як називаються звуки людського мовлення, які можна проспівати? (Голосні)

4) Звідки взято такі слова: "Спочатку було Слово. Слово було Бог. І Бог був Слово" (з Біблії).

5) Чому в кінці речення ставимо крапку? (Містить закінчену думку). 6)Як називають людей, які пишуть художні твори? (Письменники)



Конкурс 2. "Відгадай загадку".

1) Хто першим заходить до хати? (Ключ)

2) Сімсот соколят на одній подушці сплять (Соняшник).

3) На городі молода пишні коси розпліта,

У зеленії хустинки золоті хова зернинки. (Кукурудза)

4) Ввечері вмирає, а зранку оживає. (День)

5) Сам маленький, а шуба дерев'яна. (Горіх)

6) У зеленій оболонці, а всередині - мов сонце. (Кавун)

7) їхав пан, у воду впав, сам не змочився, а води побільшало. (Дощ)

8) Сім братів, віком рівні, іменами різні. (Дні тижня)

9) Хто говорить всіма мовами? (Луна)

10) Хто на світі найшвидший? (Думка)



Конкурс 3 . "Прислів'я".

Закінчити правильно прислів'я.

1) Хто не працює... (той не їсть)

2) Не кажи "гоп"... (доки не перескочиш)

3) Не плюй в криницю... (бо з неї доведеться пити водицю)

4) Наука в ліс не веде... (а з лісу виводить)

5) Яке коріння.. .(таке й насіння)

6) Шануй батька і неньку ... (буде тобі скрізь гладенько)

7) Не той урожай, що в полі ... (а той, що в коморі)

8) Хто багато читає,... (той багато знає)

9) 3 ким поведешся, .. .(від того і наберешся) 10)Менше слів, а.. .(більше діла)



Конкурс 4. "Грамотій".

Записати речення без помилок.

1) Сова вдень мовчить, а вночі кречить.

2) Нелізь в горох, то й нескажеш ох.

3) Коло носа вєця а вруки недаєця.



Конкурс 5. "Фрезеологізми".

Замінити фразеологізми одним словом - синонімом, зберігши при цьому зміст виразу. Наприклад кружити носом - вередувати тощо.

1) Хоч око виколи. (Темно)

2) Хоч з лиця воду пий . (Красивий)

3) Перелічити ребра. (Побити)

4) Держати хвіст трубою. (Триматися)

5) Приший кобилі хвіст. (Зайвий)

6) Взяти ноги в руки. (Втекти)

7) Пекти раків. (Почервоніти)

8) Ніде й голки встромити. (Тісно)

9) Дати сторчака (Падати)

10) Палець об палець не вдарити (Ледарювати)

Конкурс 6. "Поетичний щоденник".

Відновити текст поезій.

1) Над Дніпром широким, вільним,

Де луки й степи цвіли,

Наші прадіди поляки Оселились і ...(жили)

(Олександр Олесь)

2) Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама .. .(гора)

Жив там перший Кий з .. .(Хоривом),

Щек та Либідь - їх сестра.

(Олександр Олесь)

3) Назви міст - це не просто ... (слова),

Це історія краю жива.

Промовляють до нас крізь віки

їх... (засновники й будівники)

(Д.Білоус)

4) На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище.. .(родинне),

Оселя наша і .. .(сім'я)

(Д.Білоус)

5) В щасливі і сумні години,

Куди б нам не стелився .. .(шлях),

Не згасне... (вогнище) родинне,

В людських запалені серцях.

(Д.Білоус)

Конкурс 7. "Бліц - турнір".

1) Як називається цей зразок фольклору?

Їхав Прокіп з Прокопихою і забалакались

Про горшки, про миски, про покришки.

(Скоромовка)

2) Хто такий "Нехай"? (Поганий чоловік)

3) Віршований твір, який співається.

(Пісня)


4) Псевдонім Т.Шевченка (Кобзар)

5) Країна, яку носять на голові?

(Панама)

6) Усна народна творчість одним словом (Фольклор)

7) Яке релігійне свято припадає на 7 січня ? (Різдво Христове).

8) Якого роду іменник собака? (чоловічого)

9) У скількох словах вживається префікс прі-?

(У трьох: прірва, прізвисько, прізвище).

10) Не той розумний, хто багато знає, а той - хто багато.. .(читає).

11) Пісні, які виконуються на різдвяні свята (Колядки)

12) Місто, де похований Тарас Григорович Шевченко (Канів)
Ведучий: - Завершився конкурс, на якому ви показали знання з мови, виявили вміння використовувати ті знання, які здобули на уроках. Переможцем конкурсу стала команда... Ми вітаємо переможців і присвоюємо звання кращого знавця мови.

Учень 7. Надзвичайно цікаво вивчати мову! Українською мовою можна писати вірші такі, всі слова в яких розпочинаються з однієї букви. Ось для прикладу вірш "Світанок", де кожне слово починається з букви "С".

Сад спочиває, спить спокійно,

Ставок старенький стуманів.

Стежина - стежка самостійно

Снує собі серед садів.

Світанок синій струменіє,

Сага світлішою стає.

Серпанок світиться. Світліє.

Сон сновидіннячка снує.

Учень. А в моєму вірші всі слова починаються з букви "В". І вірш називається "Весна".

Вже віхолам відпочивати,

Відгомоніли, віджили,

Весна війнула. Винувато

Вони водою відпливли.

Весна веселая, вродлива

В вербу воркотини вплела.

Вона вклонилась вправо, вліво,

Всміхнулась, веснянки ввела.

Ведучий: - А скільки в нашій мові - чарівних слів, від яких теплішає на серці, коли чуєш їх та коли промовляєш сам, чому що зникає поганий настрій, пропадає образа, бо це слова, які чарують душу, оживляють її.

Учень 9. Я слова Чарівні знаю,

Вивчила охоче.

І в розмові їх вживаю

Зранку і до ночі!

- Доброго здоров'я, Галю!

- Добрий день, Оленко!

- Ти до мене?

- Я до тебе, - звернемось гарненько.

З добрим ранком всіх вітаю,

Як їду із хати.

І кажу всім "на добраніч",

Як лягаю спати!

І "спасибі" й "дуже прошу",

"Вдячна вам", "будь ласка!"

Словом радість всім приношу,

Світ стає, як казка!

"Всім привіт", "Іди здорова!"

"Дякую красненько!"

Ось така чарівна мова.

Радує серденько.

До побачення, вам люди,

Будьте всі здорові!

І слова чарівні всюди

Ви вживайте в мові!



(Діти розігрують смішинки-веселики)

1) - Іринко, на яблучко!

- Не хочу.

- В чому? Як ти мені завтра давала, то я брала ж.

- А тому, що я тобі давала з "будь ласкою", а ти мені без "будь ласки" хочеш дати!
2) Мама пояснює маленькій донечці, що треба вітатись із старшими, бути завжди чемною. Дівчинка виходить на подвір'я і голосно каже:

- Добрий день! Добрий день!

- Доню, а з ким ти вітаєшся, адже нікого нема!

- З собачкою, з коровою, бо вони старші за мене, а ти ж сама казала, що треба вітатись із старшими!


3) Мама з синочком вийшли в сад, а там пташки співають.

- Чуєш, синочку, як пташки співають.

- То вони не співають, а "добридень кажуть", вони до мене так кожен ранок так "добриденькають" .
Ведучий: - До слова треба ставитись з великою любов'ю, а мову щоденно вчити. Бо чим більш заглиблюємся в мовні джерела, тим більш пізнаєш її, відчуваєш її красу, чарівність.

(Пісня "Вчимо рідну мову")

Ведучий: - Вік живи і вік учись. Щоб збагнути цю мудрість, треба роки, і тоді вам відкриється чарівність рідної мови. І ви зрозумієте, що тут, на рідній землі, ваше коріння і сила. Рідна мово, хто цурається тебе, той не може бути по-справжньому щасливий на рідній землі, бо зрадив цю землю. Чомусь француз у себе вдома говорить по-французьки, а поляк по-польськи, а італієць по-італійськи. Чому ж ми зраджуємо собі, люди, розмовляючи чужою мовою? Забуваючи, нехтуючи своєю, а зі шкіри пнемось, щоб говорити російською, яку так і не можемо вивчити як слід, і тому розмовляємо суржиком, не знаючи ні своєї, ні чужої.

Мово рідна, ти бездонна криниця мудрості народної, невичерпне джерело багатства. І хто приходить до твого джерела, той стає мудрим і багатим як сама українська земля!



Учень 10. Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця.



Учень 11. Хай вона в піснях лунає

Кожен день в і свято.

Соловейком хай співає

В українській хаті.



Учень 12. Бо ж вона така багата,

Українська мова,

Неповторна, і крилата

І така чудова!



Учень 13. Не цурайтесь, люди, мови,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово,

Не буде народу.



Учень 14. Лети, наша мово прекрасна, над світом

У казці, у пісні, у прозі й вірші

З любов'ю і щирим весняним привітом

Лишайся у добрих і щирих серцях!



Використана література

1. Види позакласної роботи з української мови, К.Веселка, 1991.

2. Гамалій А.Т. Наш мовно-літературний гурток - Українська мова і література в школі, 1989, №11.

3. Гамалій А.Т. Тематичний вечір з мови - Українська мова і література в школі, 1982, №4.

4. Григорян А.Т. Язык мой - друг мой. М, Просвещение, 1986.

5. Драчук В. Дорогами тисячоліть К., Веселка, 1998.

6. Жежеря М.А. Про позакласну роботу з мови. - Українська мова і література в школі, 1992, № 2.

7. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові - К., Вища школа, 1985.

8. Кононенко В.І. Сила слова. К., Радянська школа, 1976.

9. Передрій Г.Р., Смолянікова Г.М.Непийвода Ф.А. Цікава граматика. К. Радянська школа, 1967

10. Русанівський В.М. Дієслово - рух, дія, образ. К., Радянська школа, 1977.

11. Сватенко А.О. Цікаві завдання і вправи з лексики - Українська мова і література в школі, 1983, № 4.



12. Утевська П. Невмирущі знаки. К., Веселка, 1976.

13. Чак Є. Із біографії слова, К., Веселка, 1976.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка