Ііі. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Соловейко застудився» Самостійне читання вірша. — Що у вірші казкового? Доведіть рядками вірш



Скачати 226.29 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір226.29 Kb.
4. Робота над віршем.

5. Робота на малюнком.

— Розгляньте малюнок до вірша.

— Чи відповідає він змістові вірша?

— Що художник зобразив не так?

— А що б ви домалювали ?

ІІІ . Опрацювання вірша Ліни Костенко «Соловейко застудився»

1. Самостійне читання вірша.

— Що у вірші казкового? Доведіть рядками вірша.



2. Вправи на розвиток швидкості читання.

IV. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди»

1. Вправи на розвиток артикуляції.

Читання з різною інтонацією скоромовки.

Шуміла шипшина,

Шукала пташину,

Шпака і шуліку.

2. Читання вірша вчителем.

— До кого звертається шипшина?

— Про що вона просить людей?

3. Самостійне читання вірша.

Аналіз змісту.

— Чому шипшина хапала за рукави?

— Про кого вона так хвилюється?

— З яким почуттям потрібно читати цей вірш?

4. Виразне читання вірша.

V. Підсумок уроку

Урок 17. Хто танцює й грає восени?

Тема уроку: К. Перелісна «Осінні танці»; М. Сингаївський «Осінні танці».

Мета: розвивати образне мислення; удосконалювати уміння виразно читати, розповідати за малюнками; виховувати почуття любові до рідної природи.

Хід уроку



І. Вправи для розвитку, читацьких навичок

ІІ . Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Повідомлення теми й мети уроку

— Відгадайте загадку.

Рукавом махнув —

Дерево зігнув. (Вітер)

— А тепер ми з вами вирушимо у подорож до осіннього саду й лісу.

Перша зупинка — сад. А хто тут головний гість? Про це ми дізнаємось,

прочитавши вірш Катерини Перелісної «Осінні танці».

Робота над змістом прочитаного.



ІІІ . Робота над темою уроку

1. Питання до класу.

— Хто головний герой вірша? Чому?

— Чи доводилося вам спостерігати осінні танці листопаду?

— Яким ви уявили вітер?

— Розгляньте малюнок. Який настрій він передає?

2. Робота над виразністю.

Фізкультхвилинка

Вирушаємо у сад.

Руки вгору піднімаєм,

Наче яблука зриваєм.

Назбираємо багато,

Щоб узимку ласувати!

— Друга зупинка — ліс.

Відгадайте загадку.

Хоч сама мала на зріст,

Та великий має хвіст,

Як намисто, оченята....

Хто це? Спробуйте вгадати! (Білка)

— Отже, діти, наступна наша зустріч — з білочкою.

3. Читання оповідання М. Сингаївського «Осіння гра» вчителем.

4. Робота над змістом.

— Які клопоти у білки восени?

— Як змінюється її вигляд і поведінка взимку?

— Як грається білка?



5. Самостійне читання твору.

6. Вибіркове читання.

— Знайти в тексті уривок, зображений на малюнку. Прочитати, переда-

ючи темп руху білки.

IV. Підсумок уроку

— Що цікавого й нового дізналися на уроці?

— Які картини постають у вашій уяві після ознайомлення з творами, опрацьованими на уроці? (Словесне малювання)

Урок 18–19. Чи розуміємо ми природу?

Тема уроку: г. Черінь «Чи ми з природою єдині...»; І. Драч «В товаристві джмеля»; Д. Білоус «Пісенька до куличка»; К. Перелісна «Песик і хлопці».

Мета: розвивати образне бачення поетичних картин, уміння простежувати взаємозв’язок людини з природою, знаходити спільне й відмінне в його зображенні в різних віршах; удосконалювати вміння читати діало-

ги; знаходити рими.

Хід уроку

І частина

І. Мовна розминка

ІІ . Повідомлення теми й мети уроку

1. Розповідь учителя.

— Земля — це край, де ти народився і живеш, край неповторної краси й багатства. Кожне дерево, квітка, тваринка — це частина природи. Природа подарувала їх людям. Людина живе й працює серед природи,

а тому зобов’язана її берегти. Людина й природа єдині. Простежте, як цей вічний зв’язок розкрито у віршах, які ми будемо опрацьовувати на наступних уроках.

ІІІ . Вправляння у виразному читанні вірша Ганни Черінь

— Чи згодні ви зі словами автора? Чому?



Фізкультхвилинка

IV. Опрацювання вірша І. Драча «В товаристві джмеля»

1. Читання вірша вчителем.

Завдання для слухання: запам’ятати дійові особи вірша.



2. Словникова робота.

Пояснити значення слів: щире, осоння, щирозлоті.



3. Вправляння у виразному читанні.

4. Словесне малювання картин до кожної строфи.

Наступні вірші опрацьовуються на наступному уроці.



ІІ частина

V. Опрацювання вірша Д. Білоуса «Пісенька про куличка»

1. Розповідь учителя.

— Поет Дмитро Білоус пише про красу й багатство мови. А ще він —

спостережливий і щирий співець природи. Сьогодні ми прочитаємо вірш

з його збірки «Пташині голоси».



2. Самостійне читання вірша «Пісенька про куличка».

— Хто з вас бачив цю пташечку? Опишіть її.

Учні розглядають малюнок. Учитель доповнює.

— Ці птахи середнього розміру. Маса до 550 г. Поширені на берегах рі-

чок Дніпра, Десни, Прип’яті. Коли сполохані людиною чи твариною, гуч-

но кричать «кік-кік-кік». Птахи корисні, знищують багато комах. Потребу-

ють охорони.

— З чого видно, що автор добре знає цього птаха і прихильно ставить-

ся до нього?

3. Читання вірша за особами.

Завдання: передати інтонацію запитання, відповіді, звертання. Знайти

рими до слова куличок.



54 Уроки читання в 3 класі

VI. Опрацювання вірша К. Перелісної «Песик і хлопці».

1. Мовчазне читання вірша учнями.

2. Бесіда за змістом.

— Де побував песик разом з хлопцями?

— З чого видно, що вони розуміють одне одного?

— Який був песик?



3. Бесіда за малюнком.

Завдання: порівняти малюнок і текст вірша. Які ви бачите відмінності?



VІІ . Підсумок уроку

— Що нового дізналися, прочитавши ці твори? Чому необхідно охороняти природу?



Запам’ятайте:

Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти.

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти!

Урок 20. Образ дівчинки, для якої ліс, наче рідний дім

Тема уроку: О. Донченко «Лісовою стежкою».

Мета: розвивати уміння знаходити утексті описи, роздуми; характеризувати головну героїню з опорою на текст і малюнок; удосконалювати уміння складати план і стисло переказувати прочитане; розвивати фантазію дітей; виховувати любов до природи.

Хід уроку



І. Розчитування

Скоромовка

В’ється стежка-побережка

Повз ріку по бережку.

Обережно в’ється стежка,

Щоб не впасти у ріку.

ІІ . Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні ми знову завітаємо до лісу. Подивимось, який він у новій чарівній одежі. Спробуємо описати зовнішність дівчинки Улянки, розкрити її ставлення до природи. А допоможе нам у цьому О. Донченко, автор оповідання «Лісовою стежкою».



ІІІ . Розповідь вчителя про автора

— Олесь Донченко народився на Полтавщині в сім’ї вчителя. Творчість Олеся Донченка для дітей розпочалася 1928 року, коли він заходився писати віршовані оповідання та казки. Чудові оповідання його: «Галаганчик», «Кулемет», «Голубий гвинтик», «Золоте яєчко», «Лісовою стежкою».



IV. Робота над оповіданням

1. Підготовча робота до самостійного читання.

Словникова робота.

Зненацька — несподівано, раптом.

Засмагле — загоріле.

Відтіняти — відрізнятися від основного кольору силою тону.

Хрускати — тріщати.

Навпростець — коротшою дорогою.

Палахкотять — горять, червоніють.



2. Самостійне читання першої частини.

— Про кого дізналися?

— Звідки йшла дівчинка?

— Якою за віком вона була?



3. Читання другої частини вчителем.

— Як звали дівчинку?

— Біля чого вона зупинилася?

— До якої частини твору підходить малюнок?

— Відшукати слова й вирази, якими автор змальовує красу осіннього

лісу.


4. Самостійне читання учнями третьої частини.

— Що помітила Улянка в лісі?

— Як вона назвала берізки?

— Як прибрався в жовтні ліс?



5. Стислий переказ змісту оповідання.

6. Добір заголовків до частин твору.

1) Дівчинка повертається зі школи.

2) Зустріч з прозорим струмочком.

3) Ліс у жовтні.



7. Усний опис Улянки.

V. Підсумок уроку

— Пофантазуй! Як можна продовжити оповідання?



Урок 21. Пригода з друзями-дослідниками

Тема уроку: Л. Буцень «Наше відкриття».

Мета: розвивати вміння характеризувати дійових осіб; знаходити утексті описи, роздуми, припущення; вчити розповідати за малюнками; розвивати почуття гумору.

Хід уроку



І. Мовна розминка

— Повільно, мелодійно прочитати вірш.

Осіннім ранком стелиться туман,

Блищить роса на кучерявих травах,

І журавлі, курликаючи, вдаль

Летять, немов останній літа спалах.



ІІ . Повідомлення теми й мети уроку

Загадка

Стежиною, де лісу буйні шати,

Трудівничок вертається до хати.

Його й не видно від землі малого,

А тягне більш від себе від самого. (Мураха)

— Живуть у лісі в мурашнику руді мурашки. Високі купи з ґрунту, хвої, дрібних гілочок — це верхня частина мурашника. Де б не повзала мурашки, вони завжди знаходять по запаху свій «дім». Цих комах називаю шестиногими друзями або санітарами лісу. Рудих комах потрібно оберігати. Вони корисні.

Про цих тваринок ми й будемо сьогодні читати.

ІІІ . Опрацювання твору О. Буценя «Наше відкриття»

1. Читання оповідання вчителем.

2. Словникова робота.

Прочитати, пояснити значення слів:

навколішки,багатоповерховий, раденький, незчулися, нашорошив.

3. Самостійне мовчазне читання із завданням: як хлопчики обмірковували свої припущення?

Фізкультхвилинка

Повітря нам потрібне всім:

І дорослим, і малим.

Мені, тобі, звірятку, пташці,

Листочку, квіточці, комашці.

4. Вибіркове читання.

— Які уривки з тексту проілюстровано? Знайти опис мурашника.



5. Бесіда за змістом оповідання.

— Які відкриття для себе зробили хлопчики, спостерігаючи за мурашками?

— Які риси характеру виявили юні дослідники?

— Що тут є кумедного, що — повчального?

— Які почуття передано у виразі облич хлопчиків?

— Спробуйте придумати продовження оповідання.

— Чи доводилося вам робити якесь відкриття в природі?
IV. Підсумок уроку

— Чи сподобалось вам оповідання?

— Чи хотіли б ви побувати в осінньому лісі?

— Запам’ятай: натрапивши на мурашник, не завдавай йому шкоди.




Урок 22–23. Людина серед природи

Тема уроку: Н. Забіла «Журавлик»; Леся Українка «Мамо, іде вжезима»; О. Олесь «Довго хмарами небо покрите було»; М. Рильський «Дівчина».

Мета: розвивати естетичні почуття дітей, розуміння стану людей, що чутливі до природи; збагачувати образне мислення й мовлення.

Хід уроку



І частина

І. Вправи для розвитку читацьких навичок

1. Гра «Без зупинок».

— Читай чітко, швидко, без зупинок.

Син — тин

ніс — віз

діло — тіло

голос — колос

мова — нова

куб — клуб

сова — слова

день — пень

тихо — лихо

2. Прочитай зашифровані слова.

Акінукар, ятащс, лкоун, анюлид.



ІІ . Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ . Розповідь про поетів

Наталя Львівна Забіла — відома українська дитяча поетеса. Вона народилася в Петербурзі у дворянській сім’ї у 1903 році. У 1917 році Наталяз матір’ю опинилася на Україні в селищі Люботин, неподалік від Харкова.Її перший вірш надрукували в газеті в 1924 році. Вам добре відомі її вірші,лічилки («У сороки-білобоки...», «Раз-два — дерева...») А сьогодні ми прочитаємо її вірш «Журавлик».— Леся Українка — українська поетеса Народилася в м. Новоград-Волинському. Надрукувала збірку «Дитячі ігри,пісні, казки». Її вірші «На зеленому горбочку...», «Вишеньки...», «Мамо, іде вже зима...» ввійшли до зо-

лотого фонду української дитячої літератури.

IV. Опрацювання вірша Н. Забіли «Журавлик»

1. Прочитай і поясни.

Тхне, кумедну, приручений, забавках, потяглися.



58 Уроки читання в 3 класі

2. Читання вірша «Журавлик» вчителем.

3. Голосне читання вірша учнями. (

4. Відтворення змісту за запитаннями. Вибіркове читання.

— Прочитайте опис місця, де діти знайшли журавлика.

— Яким був птах? Прочитайте.

— Чому діти журавлика взяли до себе? Доведіть словами тексту, що діти

добре поводились з птахом.

— Прочитайте, що змінилося раптом у природі.

— Чому журавель залишив дітей, хоч йому було у них добре?

— Про що діти просили журавлика?



V. Робота над віршем Лесі Українки «Мамо, іде вже зима...»

1. Читання вірша вчителем

— Між ким відбувається розмова?

— Про якого птаха йде мова?

— Чому він залишився в рідному краї?



2. Самостійне читання вірша учнями. Підготовка до читання за особами.

3. Читання за особами.

4. Виразне читання вірша-діалогу парами. Конкурс на кращих читців.

VI. Підсумок І частини уроку

ІІ частина

— Яке ставлення дітей до птахів описано у віршах? А чи любите ви птахіві як їм допомагаєте у скрутну хвилину?

— А сьогодні ми ознайомимось із поетичними картинами природи, якістворили Олександр Олесь і Максим Рильський.

І. Опрацювання вірша О. Олеся «Довго хмарами небо покрите було...»

1. Виразне читання вірша вчителем.

2. Читання вірша учнями вголос.

3. Робота над змістом.

— Як автор пише про зиму? Прочитайте про зміни у природі, які помітив поет.

— Що йому здавалося?

— Які почуття охопили поета? Чому він зрадів?



4. Виразне читання вірша.

II. Опрацювання вірша М. Рильського «Дівчина»

1. Читання вірша вчителем.

— Про яку дівчину пише автор? Як її звати?



2. Словникова робота.

1) Читання слів: перлисті зіткане, сяєво, ллється; пояснення лексичного значення.

2) Дібрати спільнокореневі слова: перлисті, зіткане, сяєво, ллється.

3. Читання вірша учням мовчки.

— Які картини природи змальовано у вірші?



4. Виразне читання вірша.

5. Робота над змістом.

— Як поет описує літо в образі красивої дівчини?

— Фарби яких кольорів потрібно взяти, щоб намалювати картину за цим

віршем?


— Які почуття передано у вірші?

ІІІ . Загальний підсумок уроку

— Які особливості віршованого твору вам відомі?

— Що об’єднує вірші, які ми сьогодні читали?

Урок 24. Урок-узагальнення за темою

Тема уроку: В. Сухомлинський «Сергійкова квітка»; «Чи уважноти читав?»; «Пригадайте, поміркуйте».

Мета: формувати уявлення про справжню красу; розвивати уважністьдо тексту; розширити знання про авторів творів з прочитаної теми.

Хід уроку



І. Мовна розминка

ІІ . Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні спробуємо уявити справжню красу природи. А допоможенам у цьому оповідання

В. Сухомлинського.

ІІІ . Робота над темою уроку

1. Розповідь вчителя.

— Василь Сухомлинський — заслужений учитель. Народився на Кіровоградщині. Він написав збірки оповідань і казок для дітей «Гаряча квітка»,«Куди поспішають мурашки», «Пшеничний колосові», «Казки школи підголубим небом», «Чиста криниця».

Які твори ви уже читали?

2. Самостійне читання учнями оповідання «Сергійкова квітка».

3. Бесіда.

— Які подарунки від батьків одержали хлопчики?

— Який незвичайний подарунок зробив Сергійко?

— Чи зрозуміли це друзі?

Знайти опис квітки.

IV. Підсумок за темою

Вікторина «Чи уважно ти читав?»

З якого твору ці слова:

• «Осінь золотая тихо-ніжно ходить...»;

• «Дощик, дощик, ти вже злива!...»;

• «Висне небо синє, синє, та не те...»;

• «Де лісова гілка — там і білка...»;

• «Кулик, куличок! Він у нас не новачок...»;

• «Стежка зненацька повернула праворуч...»;

• «Прощавай, лети, журавлику!...»;

• «Яке диво! — зітхнули хлопці...»;

• «Ось таке ми з Максимом відкриття зробили...»;

• «Спів пташині — потіха одна...»;

• «В квітах барвистих дівчина сяє...»?

V. Пригадайте, поміркуйте!

Відповіді на запитання (С. 64 підручника).



Урок 25. Чия відвага, того й перемога.Прославляння героїзму у чарівних казках

Тема уроку: українська народна казка «Кирило Кожум’яка».

Мета: розширювати знання дітей про українські народні казки; ознайомити з ознаками чарівної казки; формувати вміння читати за особами; удосконалювати вміння складати план як основу стислого переказу.

Хід уроку



І. Вступна бесіда

— З давніх-давен дійшли до нас складені народом казки. Вони передаються із уст в уста. У 2 класі ви читали казки про тварин. Тепер підручник пропонує поринути у світ чарівних казок. Їх герої мають надзвичай

ну силу, а за допомогою чарів у таких казках відбуваються дивовижні перетворення.

Казка — вигадка, та в ній —

В шкаралупі золотій —

Зерня сховане смачне.

Хто дістане, той почне

Думу думать про життя,

Збудить в серці почуття,

Мов торкнеться до вогню —

Вийде сміло на борню

За добро і проти зла!

В казці — сила немала...

(В. Бичко)

— Щоб потрапити у світ казок, нам потрібно перейти через річку міс-

ток, а для цього виконати такі завдання.

— Назвіть героїв казок. (На дошці вивішено ілюстрації.)

Вікторина «З якої казки слова?» (завдання дібрані вчителем на власний



розсуд).

— Міст ми перейшли й потрапили у світ чарівної казки «Кирило

Кожум’яка».

ІІ . Робота над казкою «Кирило Кожум’яка»

1. Читання казки вчителем.

2. Словникова робота.

Пуд — міра ваги — 16 кг.

Леміш — частина плуга.

— Прочитати виразно: підлестились, байдуже, охолодитися, леміш.

— До слів поцупить, злинув, благайте підібрати синоніми.

3. Самостійне читання.

Завдання: знайти зачин, основну частину, кінцівку.

Фізкультхвилинка

Вийти з-за парти,

Стати всім в ряд,

Наче шикуємось ми на парад.

Руки попереду, нарізно ноги.

Вперед нахилились —

Торкнулись підлоги.

Раз — нахилилися.

Два — піднялись;

В темпі виконуй і не барись!



4. Читання казки за особами.

5. Бесіда за змістом.

— У які часи відбуваються події?

— Прочитати рядки, які показують силу й мужність багатиря.

62 Уроки читання в 3 класі

— Які слова засвідчують, що це чарівна казка?

— Яку частину казки відтворено на малюнку?

6. Складання плану казки для переказу.

7. Стислий переказ казки.

ІІІ . Підсумок уроку

— Чого навчає казка?

— На кого з героїв ви хотіли б бути схожими? Чому?


Тема уроку: ПРИСЛІВЯ І ПРИКАЗКИ, Скоромовки, Загадки

Мета: закріпити знання учнів про ознаки чарівної казки; вдосконалювати вміння правильно інтонувати мову дійових осіб, ділити текст для складання плану; поглиблювати уявлення про етику людських стосунків.
Хід уроку

І частина

І. Розчитування

1. Прочитати в повільному, а потім у швидкому темпі.

Ми __________зустрілися у казці,

Щоб у радісну цю мить

Зрозуміти, як прекрасно

В світі білому нам жить!

2. Вивчити скоромовку.

Котик Лапанчик муркоче на лаві.

Клава — на лаві, і котик — на лаві

Лагідно казку розказує Клаві.



ІІ . Повідомлення теми і мети уроку

— Послухайте пісеньку.

Онде наша іва,

Онде наша діва,

На метеному дворці,

На тесаному стовпці.

Кужілочка шумить, веретенце дзвенить.

Скиньмо по пір’ячку,

Нехай летить з нами.

З якої казки ця пісенька?



ІІІ . Робота над казкою «Кривенька качечка»

1. Словникова робота.

— Прочитати й пояснити значення слів: починочок — пряжа; веретенце — ручне знаряддя для прядіння; кужілочка — частина прядки.


2. Самостійне мовчазне читання казки.

— Хто дійові особи казки?



3. Читання учнями казки за логічно закінченими частинами.

• 1 частина — до слів «... а самі знов пішли по грибки»;

• 2 частина — до слів «Так і зробиш»;

• 3 частина «Не плач, галочко»;

• 4 частина.

4. Складання плану.

1) Незвичайна знахідка у лісі.

2) Помічниця.

3) Спалене гніздечко.

4) Дівчина покидає стареньких.

5. Стислий переказ казки.

6. Узагальнення прочитаного.

— Чому дівчинка більше не захотіла залишатись у діда та баби?

— Що у цій казці народ схвалює, а що — засуджує?

— До якої частини казки немає ілюстрації в підручнику?

— Прочитайте прислів’я, подані після казки. Чи виражає воно головнудумку казки?

V. Підсумок І частини

— До якої групи казок можна віднести цю казку?

— Які ознаки чарівності у ній є?

ІІ частина

І. Повідомлення теми і мети уроку

— Над якою темою ми працювали протягом кількох останніх уроків?

— Твори якого жанру читали?

— Що таке казка?

— Які види казок вам відомі?

— Сьогодні ми прочитаємо ще одну казку, а ви скажете, чого вона навчає.



ІІ . Опрацювання казки «Кобиляча голова»

1. Словникова робота.

1) Прочитай правильно: плутаниці, зненавиділа, призьбі, дражниться.

2) Пояснити значення слова досвітки (зібрання молоді для розваг і роботи).

2. Самостійне читання казки мовчки.

3. Перевірка розуміння прочитаного.

Тест

1) Дід і баба...:

а) були самотні;

б) мали кожен свою дочку.



64 Уроки читання в 3 класі

2) Бабина дочка...:

а) все пряде;

б) цілий день спить.

3) Дід свою дочку...:

а) видав заміж;

б) завів у ліс.

4) У лісовій хаті жила...:

а) Баба Яга;

б) кобиляча голова.

5) Як поводилась дідова дочка у хатці?

а) Лягла спати;

б) виконувала прохання кобилячої голови.

6) Як поводилась бабина дочка?

а) Слухалась кобилячої голови;

б) відповідала грубо на її прохання.



4. Виразне читання діалогів.

5. Характеристика дійових осіб.

ІІІ . Загальний підсумок ІІ частини уроку

4. Робота над віршем.

5. Робота на малюнком.

ІІІ . Опрацювання вірша Ліни Костенко «Соловейко застудився»

1. Самостійне читання вірша.

2. Вправи на розвиток швидкості читання.

Плеще у долоні дощик недарма —

Певно, в нього інших забавок нема.

Ось для вас краплини, а на них — слова.

Швидко їх читайте і в прислів’я позбирайте.

(Учитель заздалегідь готує малюнок з краплинами, на яких зашифровано

прикмети осені, прислів’я про цю пору року. Учні повинні «зібрати» крап-

лини у правильному порядку та розшифрувати вирази.)



IV. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди»

1. Вправи на розвиток артикуляції.

Читання з різною інтонацією скоромовки.

Шуміла шипшина,

Шукала пташину,

Шпака і шуліку.

I семестр 51

2. Читання вірша вчителем.

3. Самостійне читання вірша.

Аналіз змісту.

— Чому шипшина хапала за рукави?

— Про кого вона так хвилюється?



— З яким почуттям потрібно читати цей вірш?

4. Виразне читання вірша.

V. Підсумок уроку


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка