«Ігрова діяльність на уроках музики в початковій школі»



Скачати 236.48 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір236.48 Kb.



Посібник
«Ігрова діяльність на уроках музики в початковій школі»









Автор: Коноваленко Інна Володимирівна, вчитель музичного мистецтва

КЗ «Нікопольська спеціалізована школаІ-ІІІ ступенів № 5»

В посібнику відображено види гри, які сприяють вихованню активних школярів на уроках музичного мистецтва, розвитку музичних здібностей, засвоєнню теоретичного матеріалу, розвиткові в учнів самостійності, віри в свої сили, загартованості, зацікавленості, пробудження фантазії, викликаючи позитивні емоції, бажання навчатися без примусу.

http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/posibnik-igrova-diyalnist-na-urokakh-muziki-v-poch.html



Зміст

Вступ………………………………………………………………………………. 4

Розділ 1. Теоретико-методичні основи використання гри на уроках музики….5


    1. Гра - основний компонент уроку музики…………………………………… 5

    2. Застосування гри на уроках музики ……………………………………….…5

Розділ 2. Методичні основи використання казкового елементу на уроках музики…………………………………………………………………………..….10

2.1 Казкові сюжети на уроках музики в початкових класах …………………..10

2.2 Використання матеріалу дитячих музично-театральних спектаклів ……..11

2.2.1 "Пісенька в лісі" …………………………………………………… 12

Висновки…………………………………………………………….……….........14 Додатки………………………………………………………………………….…15

Список використаної літератури ………………………………………………..18



Вступ

Сьогодення потребує від вчителя пошуку нових, результативних методів та прийомів, спрямованих на покращення якості знань учнів з різних навчальних предметів, в тому числі й з музики. Якщо вчитель помічає, що у навчанні, спілкуванні або в праці у дитини бракує тих, чи інших якостей, то в першу чергу варто подумати про організацію таких ігор, де відповідні якості могли б виявитись та розвинутися.

В моїй роботі метою дослідження є гра як найперспективніший шлях виховання активних школярів. Саме гра сприяє розвитку в дітей активності, самостійності, віри в свої сили, загартованості, засвоєнню теоретичного матеріалу. Критерієм доцільності використання гри є те, наскільки вона допомагає досягти навчальної, виховної і розвиваючої мети. До того ж гра має викликати сильні і тривалі позитивні емоції, бажання навчатися без примусу. Зробити урок цікавим, але не розважальним, ефективним, навчати граючись, а не просто грати – це найважливіші проблеми, які постають перед учителем в початковій школі.

Особливо актуальною і значимою ця проблема є сьогодні, коли перед школою стоять важливі завдання підготовки дітей до життя, творчого пошуку у майбутній діяльності. І таку підготовку необхідно розпочинати з раннього віку дитини, з перших днів перебування її у школі. Цьому може прислужитися використання у навчально-виховній діяльності ігор.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, я обрала наступну тему:"Ігрова діяльність на уроках музики в початковій школі".

Мета дослідження моєї роботи - теоретичне обгрунтування сутності гри як основного компоненту уроку музики, а також визначення особливості та необхідності її використання у навчально-виховному процесі в початковій школі.

В даній роботі я поставила перед собою такі завдання:

•вивчити теоретико-методичні основи використання гри на уроках музики;

•дослідити застосування гри на уроках музики;

•розглянути методичні основи використання казкового елементу на уроках музики;

•виявити казкові сюжети під час вивчення музичної грамоти.

Для розв'язування поставлених завдань використовувала такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.



Розділ 1. Теоретико-методичні основи використання гри на уроках музики

1.1 Гра - основний компонент уроку музики

Гра - найбільш вільна діяльність людини, вона завжди бажана та цікава. Вона не існує без задоволення та наснаги, несе з собою енергетичний підйом, веселий настрій, захоплення і натхнення.

Якщо в навчанні відчуття невідомого іноді лякає учнів, і вони інстинктивно від нього віддаляються, захищаються, втрачаючи віру в свої сили, то у грі людина з величезним бажанням йде назустріч невідомому. Дитина може бути неуважною, працювати на уроці без повної віддачі розумових та творчих сил. Але виконуючи яку-небудь роль у грі, вона перевтілюється, стає активною, зацікавленою, набуває позитивних якостей. Використання ігор веде до підвищення творчого потенціалу учнів, до більш глибокого, осмисленого та швидкого засвоєння дисципліни, що вивчається.

Оскільки діти постійно прагнуть до руху і дії, їм важко сидіти нерухомо за партами. Гра, ігрові моменти на уроці - це можливість такої організації навчання дітей, яка, не вимагаючи надмірних зусиль, робить процес навчання привабливим.

Важливо знайти правильне співвідношення ігрових і навчальних форм діяльності в школі. З цією метою доцільно якомога частіше використовувати в навчальній роботі ігрові форми і водночас вчити дітей спостерігати музичні явища, порівнювати їх, знаходити спільне і відмінне. На чільному місці мають бути сприймання і виконання, бо саме у цьому процесі виникають і розвиваються музичні уявлення, для осмислення яких необхідні певні поняття, відповідна-термінологія, графічні знаки тощо [11, 156].

На уроці музики доцільніші такі ігри, які не вимагають тривалої підготовки дітей, в яких можна варіювати ігрові елементи. І, звичайно, всі вони" мають бути навчальними. Критерієм доцільності використання гри є те, наскільки вона допомагає досягти навчальної, виховної і розвиваючої мети.

Проблема гри на уроці музики багатоаспектна. Крім змісту ігрових ситуацій, необхідно правильно визначити місце і обсяг гри залежно від дидактичних завдань. На різних уроках проблема стимулювання навчально-пізнавальної діяльності за допомогою гри вирішується по-різному. Найчастіше використовуються ігри ролеві, рухливі, дидактичні. На уроці музики недопустимі азартні ігри типу "Знайди схований предмет", "Голосно-тихо" тощо.

Учитель повинен добре володіти методикою проведення ігор, чітко уявляти їх мету і завдання, надавати дітям значної самостійності. Гра має бути динамічною, тому недопустимі довгі пояснення, численні зауваження дисциплінарного порядку. Особливої уваги вимагає організація ігор-змагань, в яких охоче беруть участь діти. Зробити урок цікавим, але не розважальним, ефективним, а не ефектним, навчати граючись, а не просто грати - це найважливіші проблеми, які постають перед учителем у першому класі.



1.2 Застосування гри на уроках музики

В ігровій формі можна проводити як окремі етапи уроку музики, так і весь урок. До кожної теми уроку, окремого виду діяльності можна придумати гру. Для її створення потрібні винахідливість і фантазія. Завдання гри - сприяти активному розвитку музичних здібностей, засвоєнню теоретичного матеріалу. Вона має викликати сильні й тривалі позитивні емоції, бажання навчатися без примусу. Іграм можна вигадати яскраві, образні назви [6, 45].

Розкриття теми уроку

Гра в кореспондентів: скласти опитувальник до однієї з тем програми й опитати маму, тата, друзів, сусідів, знайомих про їх ставлення до музики. Наприклад, у 8 класі, під час вивчення сучасної музики, кореспонденти можуть запитати: "Яку музику Ви любите?" "А яку вважаєте сучасною?" У даному випадку кореспондент має змогу познайомитись з думками багатьох людей і порівняти їх зі своїми власними.

Гра "Вартові казкового королівства" - для підведення підсумків з теми. Учитель оголошує про те, що король та королева казкового королівства запрошують на бал. Усі хочуть на нього потрапити. А перепусткою є відповіді на запитання двох вартових, що стоять на вході до королівства. Основою питань с теми уроків (творчість композитора, теоретичний матеріал).

Бесіда та слухання музики, знайомство з композиторами

Гра у психологів, які розуміються на найпотаємніших проявах людської душі. Умови перед слуханням музичного твору: людина прийшла до психолога розповісти про наболіле. Що можна сказати про цю людину?

Гра в археологів, які розкопали старовинний нотний запис. Завдання: розшифрувавши його, що можна сказати про людину, яка жила 200-300 років тому?

Аукціон композиторів. Умови: учитель показує портрет композитора. Учні, щоб його "викупити", мають "робити ставки" - називати відомості з життя, твори, характеризувати творчість, засоби виразності тощо. Хто назве більше - той переможець.

Гра в детективів використовується для засвоєння поняття "композиторський стиль". Змагаються дві команди, які пропонують одна одній офіційну справу для розкриття незнайомця за музичними прикметами, ознаками-"доказами" (жанри, засоби виразності, теми творчості, історія створення окремих творів, факти "злочину".). Перемагає команда та кращий детектив. Оцінюється оригінальність "Особової справи злочинця".

Гра "Спіймаємо в долоньки " (молодші класи) застосовується для розширення словникового запасу стосовно емоційно-образних характеристик музичних творів. Після прослуховування твору учитель описує характер, спеціально називаючи неправильні слова. Учні повинні "зловити" правильні слова-характеристики даного твору.

"Дерево мудрості". Учні слухають розповідь учителя про життя і творчість композитора, придумують запитання щодо почутого, записують їх та "вішають на Дерево мудрості". Кожен підходить до Дерева, "зриває" записку, читає, відповідає. Інші оцінюють запитання та відповіді.

Ігри-конкурси "Впізнай мелодію", "Змагання музикознавців" (хто краще знає творчість композиторів, факти з їх життя), "Змагання конферансьє" (хто краще оголосить твір).

"Поле чудес " можна використати для кращого запам'ятовування термінів, понять, імен, географічних та біографічних даних, пов'язаних з вивченням творчості композитора.

Ігри-інсценізації (гра "Пантоміма") до творів для слухання: наприклад, Е. Ґріґ "В печері гірського короля", П. Чайковський "Хвороба ляльки", "Нова лялька", "Марш олов'яних солдатиків".

Ігри-драматизації: розігрування епізодів з життя композиторів: наприклад, казки про В.А. Моцарта, про Л. ван Бетховена.

Вивчення музичної грамоти

Гра в розвідників (засвоєння поняття "розміщення нот на нотному стані"): вхід до класу через пароль, розшифровування послання, створення свого послання.

"Конструктор" - для складання тривалостей у такти, тактів вивченої пісні - в мелодії, геометричних фігур різного кольору - в форми музики."Лото " - для складання роз'єднаних елементів: назв понять та їх ілюстрацій (схем).

"Казка "-для пояснення вчителем навчального матеріалу (поняття нотної грамоти) у формі казки. Або учням пропонується вигадати свою казку за вивченим матеріалом з будь-якими героями та сюжетом, зрозумілу усім, але так, щоб її головна думка відображала суть навчального матеріалу. Оцінюється оригінальність вигаданого, гумор, незвичність казки.

Пісня-гра "Впізнай, чий це голос " - для розвитку тембрового чуття, поспівка І. Асєєва.

"Гра в слова " - для розвитку динамічного та ладового відчуття.

"Картки " (можуть містити музичні терміни, знаки нотного письма) - дітям роздаються картки, учитель дає визначення терміну, а дитина, що тримає відповідну картку, має вибігти на середину класу; в іншому варіанті - дитина, що отримала картку, сама має дати визначення.

"Музичний рибалка " ("Збираємо квіти ") - музичні терміни записуються на вирізаних із паперу рибках (квітах). Учні ловлять рибу (збирають квіти), пояснюють терміни. Хто не може пояснити, кидає рибку назад в озеро. Кращий той, хто наловив більше риби (назбирав більше квітів).

"Кубики " (з буквами) - дитина кидає на стіл кубик і на букву, що випала, має назвати музичний термін. Перемагає той, хто назве більше термінів.

Розспівування, робота над вокально-хоровою вправою

"Гра-зарядка", яка містить і ритмічну гру "Поїзд", і "Музичне вітання".

"Живий рояль " застосовується для гри на вивчених ступенях ладу. Наприклад, засвоєно V, III, VI ступені. Учні діляться на три групи, за кожною з них закріплюється один зі ступенів, а учитель (або учень-учитель) вказує по черзі на одну з груп. Групи відтворюють свої звуки.

"Піраміда " - спів гармонічних акордів.

"Секрет " використовується для співу ступенів ладу, які "по секрету" показує на пальцях один учень (наприклад, 1,2,3,2,1), клас співає на склад "ма" ("льо","лє"), а інший учень має розгадати "секрет" - назвати ступені. Гра розвиває не лише музичний слух, а й пам'ять.Гра в учителя, який розспівує клас-хор.

Робота над поспівкою, розучування та виконання пісні"Гра в назву " може бути використана як завдання до показу нової пісні: учні вигадують свою назву твору.

"Луна " повторює за вчителем музичні фрази з пісні: причому "лінива" - лише кінець фрази, "старанна" - повторює кожну фразу двічі, "розумна" - співає нотами.

"Ланцюжок " - спів вивченої мелодії по фразах.

Гру "Мелодія-лото " можна грати у двох варіантах. У першому перевіряється знання нотного запису: картки лото містять записані нотами фрази пісні, з яких потрібно скласти мелодію; в другому - розвивається звуковисотне чуття - картки містять запис усієї мелодії, потрібно слухати виконання учителем цієї мелодії з помилками і фішками закривати фальшиві ноти.

Гра "Мелодія Незнайка "також перевіряє знання нотного тексту пісні, який записується на дошці з помилками.

На кожному етапі розучування пісні можна проводити гру "Критики". Для цього двом-трьом (для першого разу) учням роздаються картки з назвою елементів співу, за якими потрібно слідкувати, а потім "покритикувати", тобто розкрити якість їх виконання хором-класом. Наприклад, це можуть бути елементи: співацька постава, дихання, вступ, закінчення фраз, унісон, дикція.

Гра на елементарних музичних інструментах

Гра "Музичний експеримент " - для пошуку нового інструменту, визначення його "музичних" можливостей: ритмічних, мелодичних, динамічних тощо, а також створення елементарних п'єс на основі таких інструментів.

Гра "Казка " - створення музичної казки з використанням музичних інструментів (О. Трофимчук, Т. Тютюнникова).

Рухи під музику

Для виконання різноманітних рухів під музику існують пісні-ігри, пісні-забави (збірки "Молодощі" М. Лисенка, "Весняночка" В. Верховинця, "Дитяча розвага", "Українське дошкілля" С. Титаренка). Руховими є також інсценізації сюжетно-рольових пісень ("Господарство" Я. Степового, "Веселий музикант" А. Філіпенка), інсценізація творів для слухання ("Ранок", "В печері гірського короля" Е. Гріга, "Марш олов'яних солдатиків" П. Чайковського, "Дощик" В. Косенка).

Крім цього, можна грати в рухливу гру "Пантоміма", завдання якої - вільна передача рухами та мімікою музичних образів, засобів виразності і навіть термінів, що сприяє розвитку творчої уяви, фантазії, пластики рухів.

Гра в диригента спрямована на пластичне вираження музичних творів диригентськими жестами. До гри залучають всіх дітей класу, а кращий диригент керує виконавцями під час "концертного виконання твору".

Творчість

Творча гра "Знайомство " (ритмізація, мелодизація свого імені) - найперша музична гра в школі. Учитель вітається з класом, пропонує познайомитись у незвичайній формі - музичній. На ритмічно-мелодичну вокальну імпровізацію вчителя музики у формі питання "Як тебе звати?" діти, відповідно, повинні проспівати своє ім'я.

Гра "Казка " спрямована на розвиток літературних творчих здібностей, коли учні можуть створювати казки, де б головним героєм були Музика, музикант, інструмент.

Гра "Музичний живопис" повинна розкрити живописні таланти учнів. На "живописних полотнах" можуть бути образи пісень, творів для слухання, власний варіант музичної партитури з вигаданими учнями нотними записами, оркестровкою.

Гра "Естафета " по своїй суті є вокальною імпровізацією, завдання якої - спів нових інтонацій від заданого (попереднього) звука.

Висновки, домашнє завдання

Гра "Збір колекцій " (прийом Н. Гродзенської) використовується для систематизації знань учнів з окремих музичних тем і питань: збір музичних термінів, творів композиторів, образів, пісень, творів певної музично-естетичної тематики, певної форми, з певними засобами виразності.

Гра "Реклама " спрямована на розвиток музичної пам'яті, яка має охопити музику телеекрана, визначити конкретні музичні твори та їх авторів, прорекламувати дану музику на уроці. Цю гру варто запропонувати учням старших класів як зразок поєднання класичного та сучасного.



Розділ 2. Методичні основи використання казкового елементу на уроках музики

2.1 Казкові сюжети на уроках музики в початкових класах

Сучасна школа велику увагу приділяє музичному мистецтву, яке формує духовну культуру школярів. Музика, література, живопис мають естетично розвинути особистість дитини, закласти в ній потяг до прекрасного. А це можливо за умови особливої атмосфери комфортності на уроці, відчуття естетичної насолоди від спілкування з творами мистецтва. Діти вже з перших уроків починають так чи інакше ставитися до музики. А яким буде це ставлення, залежить від особистості вчителя.

Під час слухання музики діти вчаться розуміти й емоційно, сприймати твори, формуються їхні смаки і виробляється оцінне ставлення до музичних творів. У молодшому шкільному віці переважає наочно-образний характер мислення, конкретно пов'язаний з життєвим досвідом, досить розвинені асоціативно-зорові уявлення. Тому дітям цього віку буде близькою і зрозумілою та музика, що відображає знайомий їм світ іграшок, тварин, казок. Казка пробуджує фантазію, зацікавленість дітей. Музика на казкові сюжети дає змогу ознайомити дітей зі звуковою палітрою та засобами музичної виразності, що характеризують казкових персонажів. Наприклад, діти краще запам'ятають, що зображаючи злого Чорномора (у виконанні духового оркестру звучить "Марш Чорномора" із опери "Руслан і Людмила"), композитор М. Глінка використав низький регістр, голосну динаміку. І зовсім інший образ білочки передається у симфонічній картині "Три дива" з опери М. Римського-Корсакова "Казка про царя Салтана". Композитор використовує народну пісеньку "Во саду ли во огороде". Високий регістр, легка мелодія змальовує грайливу білочку.

П. Чайковський у своєму балеті "Лускунчик" (за сюжетом казки Гофмана) прагнув засобами музики розкрити вічну проблему боротьби добра зі злом і перемогу ідеалів Краси, Радості, Кохання.

Шкільна програма пропонує ще кілька музичних творів на казкові сюжети. Це фрагменти з опер "Снігуронька", "Садко", "Казка про царя Салтана" М. Римського-Корсакова; фрагменти з балету П. Чайковського "Лебедине озеро"; "Музична табакерка", "Кікімора" О. Лядова; "Снігова Королева" Ж. Колодуб; "Хода гномів", "У печері гірського короля", "Танок ельфів", "Кобольд" Е. Гріга; "Вальс" з опери-казки "Ялинка" В. Ребікова; "Марш Бармалея" С. Слонімського.

Цей список можна доповнити творами українських композиторів. Це фортепіанні мініатюри, доступні для виконання вчителю музики з музично-педагогічною підготовкою. Серед них "Крижаний палац Снігової королеви" Г. Сасько. У п'єсі композитор змалював казкову картину снігового царства, передав "срібний" дзвін крижаних бурульок тощо. Можна запропонувати дітям намалювали замок Снігової королеви.

Створюючи у дітей певні настрої розповіддю, викладач націлює їх на засвоєння відповідних інтонацій у музиці, які потім перетворюються у стійкі емоційно-естетичні зв'язки.

Захоплюючою буде також самостійна робота дітей по створенню казки. Для такої діяльності треба вибирати нескладні зображальні музичні твори, що викликають в учнів чіткі асоціації. Наприклад, можна запропонувати школярам цикл творів Ю. Щуровського "Калейдоскоп". Згрупувати їх можна так: "Рішучий Петрик", "Весела пісенька", "Смачна цукерка", "Колискова". Вчитель грає ці твори на інструменті, їх назви записує на дошці, а потім пропонує дітям скласти казку або розповідь про хлопчика Петрика. Перед цим з'ясовується, який характер у Петрика і як він виражений у музиці. Першокласники відзначають, що хлопчик веселий, любить гратися, бігати, проте й неслухняний, тому музика швидка, "колюча", мелодія звучить голосно. Казку можна складати на уроці колективно або ж як домашнє завдання. Вдома казку можна проілюструвати.

З цього ж музичного циклу можна запропонувати декілька груп творів для казки:

1) "На сонячній галявинці", "Маленький дятел", "Дві синички", "Швень-забіяка", "Танець маленьких жабенят";

2) "Естонська полька", "Вальс-жарт", "Польський танець", "Танець Баби Яги", "Фантастична п'єса".

Дітям можна також запропонувати скласти оповідання, використавши Сюїту для фортепіано Л. Шукайло "Цирк". До неї входять шість творів: "Марш", "Акробати", "Дресирувальниця голубів", "Слон танцює", "Жонглер", "Клоуни". Назви творів дають широкі можливості для фантазії дітей, але завдання вчителя полягає в тому, щоб діти, створюючи казку чи оповідання, зробили детальний розбір засобів музичної виразності кожної п'єси [11, 48].

Фантазія дітей молодшого шкільного віку дуже багата. Вчителю треба лише вміло спрямовувати її, і наслідки будуть неперевершеними. Розвиток фантазії та творчої уяви сприятиме не тільки їхньому музично-естетичному розвиткові, а й допоможе розвитку логічного мислення.

Отже, на мою думку, казка навчить дітей любити, розуміти, цінувати музику і прекрасне навколо себе.


2.2 Використання матеріалу дитячих музично-театральних спектаклів

Казка - улюблений літературний жанр дітей. Їх приваблюють і незвичайні казкові сюжети, і яскраві образи, що запам'ятовуються. Прилучення до казки допомагає збагатити життєвий і художній досвід молодших школярів, які в уяві переносяться то в надхмарні висоти, то в таємничий ліс, то в королівські володіння. Лаконічні формою, цікаві змістом, казки без зайвого дидактизму й нотацій сприяють вихованню моральних рис учнів.

Як зазначав В. Сухомлинський, казка, гра, фантазія - животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і прагнень. Він стверджував, що естетичні, моральні й інтелектуальні почуття, зароджуючись у душі дитини під враженням казкових образів, активізують думку. "Через казкові образи в свідомість дітей входить слово з його найтоншими відтінками; воно стає сферою духовного життя дитини, засобом відбиття думок і почуттів - живої реальності мислення. Під впливом почуттів, що пробуджуються казковими образами, дитина вчиться мислити словами. Без казки - живої, яскравої, що оволоділа свідомістю й почуттями дитини, - неможливо уявити дитячого мислення й дитячої мови як певного ступеня людського мислення й мовлення" [9; 167].

2.2.1 "Пісенька в лісі"

Певні можливості для використання казкових сюжетів, зокрема дитячих опер та інших музичних творів, є на уроках музики. Так, фрагменти дитячої опери Р. Бойка "Пісенька в лісі" можна використати в першому класі (І чверть) під час вивчення теми "Перші музичні спогади". Вчитель говорить:

Діти, багато хто з вас улітку був у селі, можливо, і в лісі. Напевне, ви чули там різні пісні. Уявіть собі, що ви на узліссі, де ростуть ромашки, дзвоники, гриби та ягоди. Яка красива наша природа і як нам хотілося б зберегти цю красу!

Літнього ранку виходить на узлісся дівчинка. Побачити її допоможе нам легка, приємна музика. Дівчинка з радістю дивиться навкруги і співає пісеньку, звертаючись до сонечка, котрому радіють усі: і ліс, і річка, й поле. Послухайте цю пісеньку, упевнена, що вона вам сподобається:

Із-за дерева виглядають дятел і кілька зайців, слухаючи, як співає дівчинка. Видно, що пісенька їм сподобалася. Дятел слідкує за деревами, весь день працює, і про це також співає пісеньку. Адже в нашому лісі всі звірі музично грамотні, зайці навіть написали ноти на шматку березової кори і прикріпили їх так, щоб усі бачили.

Потім пісеньку співає їжачок, а підспівують йому маленькі їжачки. А пісенька ця схожа на голочки, чи не так?

Світи нам, сонечко, світи,

Виходь із хмари вище!

На сонечку і в їжаків

Ростуть колючки швидше.

На узлісся виходять зайці, білки, вилітають лісові метелики. Вони виконують танок. Спробуйте й ви, діти, потанцювати разом з ними.

Звучить музика, діти виконують ритмічні рухи.

Кружляючи у веселому танку, звірята наспівують пісеньку, прохають сонечко посвітити:

Світи нам, сонце, як і ти,

Ми встали на світанку.

Високо, пісенько, лети,

Щоб було чути зранку.

Раптом на узліссі з'являється, як ви гадаєте, хто? (звучать важкі акорди у нижньому регістрі). Правильно, це Ведмідь - його привів Дятел, щоб ознайомити з новою піснею. Коли Ведмідь з'явився, мешканці лісу злякалися і почали ховатися одне за одного. Але, помітивши, що в нього настрій миролюбний, усі поступово заспокоїлися.

Як ви гадаєте, діти, чи може Ведмідь проспівати пісеньку?

Може, але це буде для нього важко.

Справді, це важко для Ведмедя, але він дуже старається:

Світи нам, сонечко! Люблю,

Коли від тебе світло.

Під сонцем легко я ловлю

У чистій річці рибку.

Потім у лісі починається концерт, на узлісся вистрибують оркестранти лісового ансамблю "Тритон", виходить диригент - Райка. Спочатку танцюють метелики, потім усі інші. Діти, спробуйте й ви потанцювати під музику.

Концерт закінчено, мешканці лісу відпочивають. Прислухаємося: про що ж співає Журавлиха маленькому Журавленяті?

Світи нам, сонечко, світи,

І доки ти нам світиш,

Не поспішають всі птахи

В чужі краї летіти.

І навіть Райка, замислившись, помічає, що жаби іноді також: люблять погрітися на сонечку.

Сподобалася вам казка, діти?. А ви помітили, що вона не проста, а яка?. Правильно, музична. Бачите, як цікаво буває: дівчинка принесла в ліс пісеньку; потім вона пішла, а пісенька залишилася, і кожен співає її на свій лад.

З дитячою оперою "Пісенька в лісі" першокласники ознайомлюються не тільки у процесі слухання музики, а й під час виконання музично-ритмічних рухів, елементів танцю. Оскільки наведений фрагмент уроку використано на початковому етапі навчання, діти ще не аналізують музики. Але матеріал опери готує їх до подальшої аналітичної роботи. Так, надалі, пояснюючи поняття "тембр", доцільно згадати сюжет і музику цієї казки, показавши дітям, що мешканці лісу виконували пісеньку по-різному. Під час пояснення поняття "регістр" також можна згадати й порівняти музику, що зображує їжачка і Ведмедя.




Висновки
Гра - це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в дитини виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконувати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості дитини.

Ігри потрібно вводити до системи занять. Працюючи над цією проблемою, я зрозуміла, що слід попередньо добирати ігри та ігрові ситуації для активізації різних видів сприймання та обмірковування, де їх використання найбільш своєчасне й ефективне порівняно з іншими методами, їх можна проводити на будь-якому етапі заняття. Це дасть змогу виявити знання дитини і вміння користуватися ними.

На уроках музики я використовувала такі ігри, які не вимагають тривалої підготовки дітей, в яких можна варіювати ігрові елементи. І, звичайно, всі вони мають бути навчальними. Критерієм доцільності використання гри є те, наскільки вона допомагає досягти навчальної, виховної і розвиваючої мети.

Найчастіше на своїх уроках я використовувала ігри ролеві, рухливі, дидактичні. На уроці музики недопустимі азартні ігри.

На мою думку, вчитель повинен добре володіти методикою проведення ігор, чітко уявляти їх мету і завдання, надавати дітям значної самостійності. Гра має бути динамічною, тому недопустимі довгі пояснення, численні зауваження дисциплінарного порядку.

Я вважаю, що в ігровій формі доцільно проводити як окремі етапи уроку музики, так і весь урок. До кожної теми уроку, окремого виду діяльності можна придумати гру. Для її створення потрібні винахідливість і фантазія.



Додатки

Відкритий урок музики з образотворчим мистецтвом

Клас : 1-В

Тема: Осінні настрої в музиці. Музика передає почуття. Прості форми в об’ємі. Ліплення природної форми за зразком. Правила роботи з пластиліном. «Овочі»

Мета: 1. Закріпити вміння визначати характер музики й виразно передавати його в музично-виконавській діяльності, формувати вокально-хорові навички, закріпити знання про хор, вчити учнів користуватись різними виконавськими прийомами;

2. Розвивати навички слухового контролю й оцінки власного співу, розвивати музичний слух, пам'ять;

3. Виховувати почуття любові до рідного краю, національних коренів свого народу, повагу до традицій українського мистецтва.

Обладнання: ілюстративний матеріал, портрет композитора П.І. Чайковського, відео «Осіння пісня» П.І. Чайковського

Хід уроку


  1. Вхід учнів до класу під пісню «Ой, є в лісі калина»

Музичне вітання.

Вчитель: Діти! Сьогодні ми з Оленою Миколаївною запрошуємо вас на урок не звичайний, на якому ви будете не тільки співати, слухати музику, говорити про неї, а й ліпити з пластиліну овочі, що ростуть на грядці восени, бо тема нашого сьогоднішнього уроку:Осінні настрої в музиці. Сьогодні ми з вами розспіваємось на прикладі поспівки : «Ми прийшли у перший клас», повторювати та співати в ролях укр.. нар. пісню «Ходить гарбуз по городу»; слухати твір російського композитора П.І. Чайковського «Осіння пісня», а також (мета вчителя образотворчого мистецтва)

Вчитель музики: Але що це за шерхіт чується за дверима?

Під музику заходить Осінь.

Осінь: Добрий день, дорослі!

Добрий день, малята!

Я рада бачити всіх вас

Тут у вашім класі ;

Там, де Осінь побувала

Жовтим все пофарбувала

І дерева стали всі

Майже зовсім золоті.

В річці світла і чиста

І холодна вода

Горобини намисто

Звучно вітер гойда.

Небеса прозорі

Мов глибінь ріки,

Падають, як зорі,

З явора листки.

Вчитель музики:Діти! А чи впізнали ви хто ж це до нас прийшов? (Так, це Осінь). Проходь, сідай до нас у клас. А які ще прикмети осені ви знаєте? (відповіді дітей). Так, добре, молодці! Але ще осінь називають щедрою порою. А чому? Так, тому що вона приносить нам багатий врожай. Бачите, з якими осінніми дарунками вона завітала до нас. А може хтось із учнів хоче нам розказати вірші про осінь?

Учень 1:Осінь спустилась на жовті поля,


Лісзолотавийптахівпроводжа,
Вітерхолоднийвиє, гуде,
Зносить з дерев листя руде.

Учень 2:Ще недавно в небісинім


Проліталижуравлі.

А сьогодні в безгомінні


Ходить осінь по землі.

Вчитель музики:Дякую діти, молодці! (Звертається до осені) От бачиш, Осінь, які вірші діти знають про тебе. Сідай, погостюй у нас. Але щось ми з вами заговорились. Вже давно час нам розспівуватись! Пригадаємо нашу поспівку: «Ми прийшли у перший клас»(з проплескуванням ритму зі словами). Зайняли співоцьку поставу, слухаємо інструмент, один одного і співаємо як хор, чітко вимовляючи кожне слово.

Ми прийшли у перший клас

Хочемо все знати

Вивчимо весь звукоряд,

Будемо співати.

Спочатку проплескавши і проговоривши слова поспівки, потім проспівавши.

Вчитель музики: Молодці, розспівались! Та наша гостя Осінь ще дуже хоче почути пісню про її щедрий урожай. Заспіваємо їй? (вірші про урожай)

І від краю і до краю

Від двора і до двора,

Золотого урожаю

Знов прийшла до нас пора.

Діти співають в ролях біля дошки, не забуваючи про звуковедення. Вчитель оцінює, коментуючи оцінки.

Фізкультхвилинка: «Гарний танець гопачок»

Вчитель музики:Ми з вами сьогодні багато говорили про осінь, співали про врожай і продовжуючи цю тему, ми з вами зараз перенесемось в «Чарівну кімнату» слухання музики. А послухаємо твір російського композитора П.І. Чайковського «Осіння пісня». А перед слуханням роздивимось картинки. Яку пору року зобразив художник? Який настрій передає ця картина? (відповіді учнів) Гра: «Логічний ланцюжок».

Молодці, а тепер послухаємо музику. П.І. Чайковського «Осіння пісня». (після слухання)

Завдання: 1) який характер передав композитор? 2) які почуття викликала ця музика? 3)яку картину осені можна уявити, слухаючи цю музику? (відповіді учнів).

Далі ліплення овочів з вчителем образотворчого мистецтва .

Підготовка до ліплення (правила роботи з пластиліном); демонстрування та аналіз зразка (інструктаж вчителя); практична робота учнів. Оцінювання робіт.

Висновок уроку: гра «Мікрофон»



Література

1. Авдієвський А.Т., Болгарський А.Г., Гадалова І.М., Жофчак З.З. Програми з музики для середньої школи та позакласна робота з музики в 1-4 класах. - Київ, 1994.

2. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе. - Москва, 1983.

3. Ващенко Г. Виховна роль мистецтва // Праці з педагогіки та психології, Т.4. - К., 2000. - С. 196 - 256.

4. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. - К., 1978.

5. Вишневський О.І. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси. Львів, 1996.

6. Гродзенская Н.Л. Школьники слушают музыку. - Москва, 1969.

7. Дмитриева Л.Г., Черноиваненко Н.М. Методика музыкального воспитания в школе. - Москва, 1989.

8. Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. - Київ, 1982.

9. Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах. Навч. Посібник. - Київ: Либідь, 2001. - 272 с.

10. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. - Київ, 1997.

11. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі: Навч. - метод, посібник. - Тернопіль, 2000. - 215 с.

12. Ростовський О.Я., Марченко Р.О., Хлебникова Л.О., Бервецький 3.Т. Музика. Програми та поурочні методичні розробки для загальноосвітніх шкіл.1-4 класи. - Тернопіль, 2000.

13. Савченко О.Я. Новий етап розвитку 4-річної початкової школи // Початкова школа. - 2001. - № 1. - С.12-14.



14. Традиції української етнопедагогіки і їх використання навчально-виховній роботі вшколі. - К., 1993 - 90 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка