І. Структура та етапи наукового дослідження проблеми підготовки педагогів до роботи в умовах інклюзії



Сторінка1/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра корекційної освіти



Науково-дослідницька лабораторія інклюзивної освіти



c:\documents and settings\admin\рабочий стол\інфо\картинки_інклюзія\inclusio.jpg

І. Структура та етапи наукового дослідження проблеми підготовки педагогів до роботи в умовах інклюзії.
Проблема навчання дітей з особливими потребами набуває широкої актуальності сьогодні. Освітній інклюзивний простір стає доступним для таких дітей, адже право на рівний доступ до якісної освіти та навчання за місцем проживання в умовах загальноосвітнього закладу – це право всіх дітей. Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства.

Інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в масові навчальні заклади - це процес, який набуває усе більшого розповсюдження в освіті. Такий підхід до їхнього навчання зумовлений багатьма причинами різного характеру. Однією з них є й те, що надання освітніх послуг дітям з особливостями психофізичного розвитку в закладах інтернатного типу певною мірою призводить до зниження у частини з них соціальної компетенції та дезадаптації в цілому.

Відтак, можна стверджувати, що інтеграція - це закономірний етап розвитку системи спеціальної освіти, який пов'язаний з переосмисленням суспільством і державою ставлення до осіб з особливими потребами, з визнанням їхнього права на одержання рівних з іншими можливостей в різних галузях життя, в тому числі й освіті.

Якомога раннє залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку до діяльності в колективі здорових однолітків сприяє розвитку у них самостійності, впевненості, сміливості, інших особистісних якостей. Суспільство зобов’язане дати можливість кожній дитині, незалежно від її потреб та інших обставин, повністю реалізувати свій потенціал, приносити користь суспільству і стати повноцінним його членом. Водночас наше сьогодення – це зміна ціннісних орієнтацій в освіті, визначення розмаїття кожної дитини, обумовлене зміною освітньої парадигми на гуманістичну – „освіта для всіх, школа для всіх”.

Важливість проблеми запровадження інклюзивної освіти в навчальних закладах області та підготовки педагогів до роботи в нових інтегративних умовах зумовили вибір теми дослідно-експериментальної роботи: Формування готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання”.

Метою дослідження є розробити та теоретично обґрунтувати експериментальну методику та педагогічні умови формування готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання.

Об’єкт дослідження – процес формування готовності педагога до роботи з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання.

Предмет дослідження – моделювання системи роботи педагога з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання.

Гіпотеза дослідження процес формування готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами буде ефективним, якщо:

а) забезпечувати корекційну та психологічну спрямованість навчання педагогів, що базується на глибокій обізнаності з особливостями роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

б) здійснювати мотивацію педагогів до роботи з „особливими дітьми”;

в) налагодити цілісну систему роботи педколективу на шкільному, районному, обласному рівнях із використанням розроблених моделей роботи педагогів із дітьми з особливими освітніми потребами.

Відповідно до предмета, мети, гіпотези дослідження визначено наступні завдання, що будуть розроблятися і впроваджуватися в умовах регіонального експерименту:

1. Науково обґрунтувати сутність поняття „готовність педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами”.

2. Визначити критерії, показники та охарактеризувати рівні сформованості готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими потребами в у мовах інклюзивного навчання.

3. Виявити педагогічні умови формування готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання за експериментальною методикою.

4. Навчити педагогів моделювати системи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та створювати їх дидактичне забезпечення.

5. Розробити рекомендації щодо функціонування консультативних центрів інклюзивної освіти.

Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи буде досягнута у результаті:



  • обґрунтування сутності поняття „професійна компетентність педагога з інклюзивної освіти”;

  • виділення системного підходу щодо формування професійної компетентності вчителя, який працює з дітьми з особливими освітніми потребами, як основи вдосконалення його професійної майстерності;

  • підвищення рівня обізнаності з моделями інклюзивної освіти й творчих можливостей педагогічного колективу в системі післядипломної педагогічної освіти;

  • визначення критеріїв, показників і рівнів сформованості педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

  • розробки дидактичної моделі та структурування процесу формування готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими потребами.

Розглянемо етапи дослідно-експериментальної роботи. Перший - констатувальний. На цьому етапі здійснюється психодіагностика професійної компетентності вчителів та вихователів щодо специфіки роботи з дітьми з особливими освітніми потребами:

  • моніторинг організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, фінансово-економічних умов експерименту, діяльності експериментальних навчальних закладів, підбір діагностичного інструментарію;

  • на основі вивчення теоретичних надбань світової психології та педагогіки аналіз освітньо-виховної діяльності професорсько-викладацького складу й методистів обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а також педагогів навчальних закладів, закріплених за лабораторією, та слухачів курсів в плані обізнаності їх зі специфікою виявлення дітей з особливими освітніми потребами і створення умов для їх зростання та готовності до організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Після цього проводиться комплексне дослідження готовності педагогічних кадрів до здійснення інноваційної діяльності в навчально-виховному процесі з дітьми з особливими освітніми потребами:

  • науково-теоретична, методична і практична підготовка педагогів до здійснення психолого-педагогічного вивчення дітей з особливими освітніми потребами та їх діагностування;

  • оволодіння загальнопедагогічними, психологічними вміннями та педагогічною технікою;

  • виявлення рівня готовності педагогічних колективів експериментальних закладів та вчителів-слухачів курсів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

  • ранжування особистих якостей педагогічних кадрів відповідно до їх значущості для здійснення навчально-виховного процесу в навчальних закладах для дітей з особливими освітніми потребами.

Науково-методичне забезпечення процесу дослідження:

  • формування блоку діагностичних методик для вивчення рівня готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

  • моделювання системи роботи з дітьми з особливим освітніми потребами в навчальному закладі, районі, області;

  • розроблення дидактичної моделі професійної компетентності вчителя, який працює з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання;

  • розроблення критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

  • моделювання організаційно-функціональну структуру науково-методичної роботи з педагогічним кадрами закладу, району, області з формування готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та алгоритм її запровадження.

На формувальному етапі заплановано такі форми роботи:

  • розробка, апробація і експериментальне впровадження в практику моделей системи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в навчальному закладі, районі, області.

  • апробація моделі професійної компетентності вчителя, який працює з дітьми з особливими освітніми потребами та вироблення умов дидактичного забезпечення в системі післядипломної освіти.

  • організація і координація роботи пошуково-творчих груп учителів щодо впровадження рекомендацій у практику роботи закладів.

  • вивчення результативності впровадження організаційно-функціональної структури науково-методичної роботи з педагогічними кадрами навчального закладу, району, області.

Завершальний етап – підсумковий, на якому проводиться: 1) підсумковий аналіз і оцінка підготовленості вчителів та психологів щодо діагностування учнів, із метою виявлення дітей із особливими освітніми потребами; 2) вивчення сформованості готовності педагогів до роботи в умовах інклюзивного навчання; 3) науковий звіт про наслідки дослідно-експериментальної роботи; науково-практична конференція з теми „Організаційно-педагогічні умови готовності педкадрів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в закладах з інклюзивною формою навчання”; 4) виставка науково-методичних розробок та друкованої продукції лабораторії (посібники, бюлетені, методичні рекомендації, статті, моделі, матеріали з практики тощо).

Очікуваними результатами дослідження є:

1. Визначення рівня готовності педагогічних кадрів до роботи з „особливими дітьми” в умовах інклюзивного навчання та підвищення їх фахової компетентності.

2. Розробка критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та стимулювання педагогів до саморозвитку.

3. Виявлення педагогічних умов формування готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та покращення рівня навчально-методичної роботи закладів.

4. Створення дидактичної моделі формування готовності педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами на рівні закладу, району, області та підвищення ефективності науково-методичного-забезпечення інклюзивної освіти.

На  впровадження концепції інклюзивної освіти, виконання нормативних освітніх документів для закладів, у яких навчаються діти з особливими потребами, розробку та створення підручників, науково-методичних посібників, методичних рекомендацій для педпрацівників з інклюзивного навчання спрямована діяльність Науково-дослідницької лабораторії інклюзивної освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Освітні заклади області

Рівненський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти

Кафедра корекційної освіти

Лабораторія інклюзивної освіти

Кабінет інтернатних установ

Кабінет-центр практичної психології та соціальної роботи

Кабінет координації методичної роботи

Структура НДЛ інклюзивної освіти

ІІ. Модель роботи Гощанської ПМПК

Довгалець Ірина Миколаївна, завідувач Гощанської ПМПК

В консультації працюють шість фахівців – завідувач, психолог з проблем поведінки, психолог з оцінки інтелектуального розвитку, логопед, лікар невролог, лікар психіатр.

Діяльність Гощанської районної ПМПК спрямована на:

- виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, віком до 18 років;

- надання їм рекомендацій щодо організації навчання та виховання в спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах , лікувальних закладах відповідного типу, установах та закладах системи праці та соціального захисту населення;

- консультування батьків ( осіб, які їх заміняють), педагогів, медпрацівників з питань навчання, виховання, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей з відхиленням у психофізичному розвитку ;

- просвітницька діяльність серед населення.

Завідувач районної ПМПК впродовж року організовує зустрічі з головою ЛКК району з метою досконалого роз’яснення переліку захворювань згідно яких надається індивідуальне навчання, з директорами шкіл та педагогами щодо організації індивідуального навчання.

Гощанською ПМПК спільно з управлінням праці та соціального захисту населення Гощанської РДА ведеться профорієнтаційна робота з дітьми з особливими освітніми потребами щодо навчання в Рівненському обласному центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

На колегії відділу освіти Гощанської РДА піднімаються питання про роботу працівників ЗНЗ району з раннього виявлення дітей з психічними розладами та вадами мовленнєвого розвитку на основі аналізу навчальної діяльності школярів, про виконання плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах

Відділ освіти Гощанської райдержадміністрації здійснює активну підготовку педагогічних кадрів з метою впровадження інклюзивного навчання в закладах освіти району:


  • завідувачка районної ПМПК бере участь в регіональному експерименті науково-дослідницькій лабораторії інклюзивної освіти з теми «Формування готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання»;

  • психологічна служба бере участь в обласних навчально-методичних семінарах з тем інклюзивної освіти;

  • районна ПМПК та практичні психологи ЗНЗ району беруть активну участь в обласних майстер-класах організованих Міністерством освіти, науки, молоді та спорту на теми психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання.

В ЗНЗ районною ПМПК проводяться семінари-практикуми для вчителів індивідуального навчання, здійснюються консультування батьків з питань сімейного виховання та навчання дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку.

Завідувачкою районної ПМПК організовуються лекції для вчителів, які навчають дітей з особливими потребами, для вчителів, які займаються з дітьми за індивідуальною формою навчання.

Консультанти ПМПК проводять свою роботу за такими напрямками:

І. Діагностична робота:



  1. Виявлення учнів «групи ризику» в навчальних закладах району.

  2. Обстеження дітей на діагностичних засіданнях Районної ПМПК.

ІІ. Консультативна робота:

  1. Надання консультативної допомоги батькам, під час підготовки їх дітей до обстеження на засіданні ПМПК.

  2. Проведення індивідуальних та групових консультацій для батьків та педагогічних працівників з питань організації навчання і виховання дітей з особливими потребами, корекції окремих психічних функцій, особливостей поведінки.

  3. Корекційно-розвивальні заняття з корекції агресивності, тривожності, імпульсивності, підвищення самооцінки, розвиток пізнавальних процесів (мислення, уваги, пам’яті, сприйняття) та емоційно – мотиваційних.

  4. Діагностичні заняття з мовленнєвого розвитку дітей. Заняття з корекцій вад вимови дітей, заняття з розвитку мовлення у дітей з порушеннями мовлення.

  5. Корекційні заняття з елементами казкотерапії,арттерапії,музикотерапії, піскотерапії, гудзикотерапії.

  6. Корекційні логопедичні заняття з елементами мнемотехніки.

  7. Робота з мандалами.

ІІІ. Індивідуально-корекційна робота:

  1. Виявлення та корекція окремих недоліків психічного розвитку дітей.

  2. Проведення занять спрямованих на поглиблене вивчення актуального рівня знань, умінь, навичок дитини для встановлення етапу, класу, найближчих завдань навчання (за умови навчання за індивідуальною формою при ЗНЗ району).

  3. Індивідуально – корекційні заняття з дітьми.

IV. Психолого-педагогічна і медична просвіта:

  1. Семінари для вчителів, що навчають дітей з психофізичними вадами за індивідуальною формою при ЗНЗ.

  2. Виступи на колегії відділу освіти, щодо роботи педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів району з раннього виявлення дітей з психофізичними розладами та вадами мовленнєвого розвитку на основі аналізу навчальної діяльності школярів.

  3. Логопедичний практикум для педагогів та батьків.

V. Методична робота:

  1. Забезпечення вчителів, які навчають дітей за індивідуальною формою, програмами навчання.

  2. Організація методичного супроводу навчання і виховання класу для розумово відсталих дітей.

  3. Надання методичної допомоги вчителям, що навчають дітей з ПФР.

  4. Методичне об’єднання практичних психологів та соціальних педагогів у вигляді семінару на тему «Психологічний супровід дітей з особливими потребами».

  5. Заняття для педагогів, з елементами тренінгу, які працюють з дітьми за ІФН.

VІ. Робота з батьками дітей, які мають дітей з особливими освітніми потребами.

1. Спільно з медичною та соціальною службами здійснювати виїзди до


дітей неохоплених навчанням з метою обстеження соціально-побутових
умов проживання.

2. Круглий стіл для батьків, які виховують дітей із суміжних галузей.

3. Батьківські лекторії.

4. Консультування батьків щодо проблем розвитку, виховання, навчання дитини.



ІІІ. Комплексний підхід до навчання з дітьми з особливими освітніми потребами: спеціальні особливі послуги.

Гринчук Ірина Володимирівна, тифлопедагог ДНЗ ясла-садок компенсую чого типу №35 для дітей з вадами зору, м. Рівне
Зміна ставлення суспільства до осіб із психофізичними порушеннями впливає на політику кожної держави, зокрема на її нормативно-правову базу. Нормативні акти регулюють правове забезпечення корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з психофізичними порушеннями. Науковою основою комплексного підходу до корекційно-реабілітаційної роботи є методологія діалектичного системно-структурного аналізу, у контексті якої всі компоненти системи розглядаються у взаємозв'язку і цілісно. У психологічному плані комплексний підхід передбачає єдність впливів на інтелектуальну, вольову, емоційну та діяльнісну сферу особистості, що спрямовані на формування не лише знань і умінь, а й мотивів і потреб, стосунків, ідеалів, переконань особистості. Необхідність комплексного планування цих завдань обумовлюється головною метою дошкільного закладу - підготовкою всебічно і гармонійно розвинутої особистості. Комплексний підхід, як загальний методологічний принцип будь-якої діяльності, є провідним і в процесі оптимізації навчання, вимагаючи цілісного планування завдань навчання, виховання та загального розвитку дитини. Важливою вимогою комплексності є також органічний взаємозв'язок завдань. Без цього комплексний підхід лише несуттєво підвищує результати роботи.

Комплексний підхід є також одним з методологічних принципів побудови системи виховної роботи, що забезпечує всебічний, гармонійний розвиток особистості. Пов'язуючи цілі з результатами, він об'єднує всі основні елементи виховного процесу: завдання, зміст, принципи, форми, методи, що вже саме по собі покращує результати. Комплексність вимагає планування не одного, а декількох розвивально-виховних завдань одночасно в кожному заході, своєрідного «акорду» впливів, не припускає однобокості і перекосів у змісті, формах і методах роботи, застерігає проти гіпертрофованого розвитку одного напрямку виховання на шкоду іншим, забезпечує реалізацію завдань одного напрямку у формах іншого, що також значною мірою економить час педагога та дитини і забезпечує цілісний вплив на особистість дошкільника, а отже, підвищує результативність виховної дії.

Корекційно-виховна робота в спеціальних дитячих закладах передбачає комплексний вплив на різні сторони розвитку дитини з психофізичними порушеннями, оскільки наявність певного дефекту не означає ізольованого випадіння тієї чи іншої функції, а створює цілісну картину атипового розвитку, що більш-менш виражено торкається різних сфер особистості.

Контингент спеціальних закладів освіти компенсуючого типу становлять діти, в яких патологія виникла через спадковість, перинатальну патологію, соматичні захворювання тощо. Це неоднорідна група, до складу якої належать діти з різними діагнозами, крім того вони мають вторинні відхилення в розвитку. Стан здоров'я та особливості вторинних відхилень дітей із психофізичними порушеннями зумовлюють основні напрямки корекційно-розвивального впливу, перспективи інтеграції цих дітей в сучасне суспільство.

Комплексний підхід в умовах дошкільного закладу зумовлює відбір певних організаційних форм і методів навчання в їх єдності на основі врахування індивідуальних особливостей окремих дітей та типологічних особливостей їх груп. Знання сильних і слабких сторін розвитку дітей дозволяє вихователю здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до їх.

Для практичного розв'язання проблеми поєднання всіх складових процесу комплексної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з психофізичними порушеннями потрібно узгодити діяльність медичних та педагогічних фахівців.

Координована комплексна допомога для дітей з порушеннями зору зображена у вигляді схеми:

Призначення цієї схеми – створення в закладі освіти, де навчаються та виховуються діти з патологією зору, такої структури, яка забезпечує комплексний підхід та умови для своєчасної індивідуальної медичної і психолого-педагогічної допомоги кожній дитині. На цьому рівні функціями мікропростору є:



  • поглиблена спеціальна діагностика, що доповнює та конкретизує результати загальної діагностики;

  • формування психологічних і психофізіологічних передумов навчальної діяльності й ін.;

  • реалізація загальноосвітніх завдань у педагогічному процесі спеціального дошкільного закладу;

  • корекція недостатнього рівня соціальної реабілітації і психологічної готовності до інколи;

  • здійснення лікувально-відновлювальної роботи;

  • збереження та зміцнення соматичного й нервово-психічного здоров'я дітей.

Головною метою системи корекційно-реабілітадійної роботи у спеціальному дошкільному закладі для дітей із психофізичними порушеннями є сприяння формуванню гармонійної особистості, розвиток її творчих здібностей і нахилів, підготовка до інтеграції в соціум. Ця мета спрямована на задоволення освітніх та особистісних потреб дітей, що мають різні порушення: розвиток інтелектуального, соціального та емоційного потенціалу, формування позитивних особистісних якостей; ефективне відновлення ушкоджених функцій, загального здоров'я і фізичного розвитку.

Для реалізації головної мети в процесі корекційно-реабілітаційної допомоги важливо створити відповідні умови.

У процесі реалізації головної мети система розв'язує такі основні завдання в освітній сфері: діагностичні, виховні, освітні, розвивальні, пропедевтичні, корекційно-реабілітаційні; у медичній сфері: діагностичні, лікувальні, профілактичні, корекційно-реабілітаційні.

Виконання цих завдань в умовах спеціального дошкільного закладу передбачає наявність команди фахівців (як з боку освіти, так і з боку медицини), яка спроможна забезпечити комплексний супровід і підготовку дітей до шкільного навчання, а також; активну участь батьків як на етапі діагностування, так і в процесі безпосередньої допомоги дитині та залучення до команди волонтерів благодійних організацій. Для ефективної організації управління корекційно-розвивальним процесом у спеціальному дошкільному закладі має бути визначене місце кожного учасника в цій системі, їх взаємозв'язок у реалізації основних заходів, спрямованих на досягнення кінцевого результату - підготовку дітей до школи.

Ця модель міждисциплінарної взаємодії в процесі корекційно-розвивального супроводу розвитку дитини, яка демонструє координацію зусиль фахівців різного профілю в єдиній команді, значно полегшує управління цим процесом.


Модель організації та взаємозв'язку корекційно-розвивальної роботи в спеціальному дошкільному закладі
Для здійснення корекційно-розвивального супроводу в нашому закладі була створена команда фахівців, до якої ввійшли медичні та педагогічні працівники, а також: батьки дітей. Комплексний вплив відбувається за такими напрямками:


  1. Медичний (лікувально-відновлювальна робота).

  2. Логопедичний, головна мета якого - розвиток усного та закладання основ майбутнього писемного мовлення дітей, підготовка руки до письма.

  3. Спеціальні види лікувальної фізкультури.

  4. Тифлопедагогічний вплив, спрямований на подолання вторинних відхилень розвитку.

Для успішної реалізації розробленої моделі в закладі було створене спеціальне середовище для проведення відповідних медичних і психолого-педагогічних заходів з дітьми. Для цього в закладі є :

  • ортоптичний кабінет, обладнаний сучасною медичною апаратурою;

  • фізіотерапевтичний кабінет і кабінет фітотерапії для профілактики і лікування соматичних захворювань;

  • окремі кабінети для фахівців закладу;

  • спеціально обладнані в групах корекційні куточки (у них ігри для дітей згруповані за етапами лікування зору);

  • спортивний та музичний зали тощо.

Насамперед, зусилля команди спрямовуються на формування гармонійної особистості дитини. Цьому сприяло особливе середовище, в якому надається комплексна допомога, здійснюється постійна мотиваційна настанова учасників корекційно-розвивального та виховного процесу.

Під час роботи з дітьми в них постійно підтримуються впевненість у досягненні позитивного результату. Для кожного з них індивідуально визначається зона найближчого розвитку та віддалені перспективи. Адже в тотально сліпої, слабозорої або дитини з косоокістю чи амбліопією вони матимуть різний зміст. У дітей незрячих або із залишковим зором формується впевненість в тому, що досягнуті ними успіхи в навчанні допоможуть їм у подальшому житті.

У процесі навчання використовуються особистісно-орієнтовані технології навчання і виховання дітей, світовий передовий педагогічний досвід, спадщина М. Монтессорі, С.Ф. Русової, В.О. Сухомлинського, авторські програми з фізичного виховання М.М. Єфименка, прискореного навчання читання М.О. Зайцева «Зайчик», теорія розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) тощо.

При цьому принципову увагу в спеціальному дошкільному закладі приділяємо психолого-педагогічній і лікувально-відновлю-вальній роботам, які є взаємообумовленими та взаємопов'язаними. Педагогічна робота, її методи і засоби, якими б різноманітними й цікавими вони не були, не можуть дати тих результатів у відновленні зору, що дає медична практика. З іншого боку, медична практика не має тих можливостей, які має корекційна педагогіка в галузі виховання і всебічного розвитку особистості дитини дошкільного віку. Від того, як співпрацюють медична та психолого-педагогічна служби в дитячому закладі, значною мірою залежить кінцевий результат корекційно-розвивальної роботи.

В організації корекційно-розвивального процесу важливою є вчасна поінформованість усіх учасників команди про стан готовності кожної дитини до навчання та її потенційні можливості, обізнаність з доступними інноваційними технологіями для індивідуальної роботи з кожною дитиною, щоб розробити та реалізувати індивідуальну програму комплексної корекційно-реабілітаційної допомоги.

Для підвищення ефективності корекційно-реабілітаційної допомоги та з метою оптимізації корекційно-розвивального процесу використовуємо таку форму роботи як «Зошит взаємозв'язку між: медичним та педагогічним персоналом, який застосовувався в кожній дошкільній групі.

«Зошит взаємозв'язку» рекомендований до впровадження науково-
методичною комісією зі спеціальної педагогіки Науково-методичної ради з
питань освіти Міністерства освіти і науки України. У ньому сконцентрований своєрідний банк даних про всіх дітей, які виховуються в спеціальному закладі, технологію їхнього індивідуального корекційного навчання та його результати, містяться відомості про стан здоров'я кожного вихованця, етапи лікувально-відновлювальної роботи з розвитку зору, індивідуальна корекційно-розвивальна допомога та (що особливо важливо) фіксуються її результати. Зошит дає можливість простежити послідовність корекційно-реабілітаційної допомоги дитині протягом тривалого часу: від моменту зарахування до закладу до випуску з нього. При цьому уточнюється правильність первинно встановленого діагнозу, фіксуються зміни в стані здоров'я та психофізичному розвиткові дитини, вчасно вносяться зміни до комплексної корекційно-реабілітаційної програми з урахуванням індивідуальних особливостей, динаміки розвитку кожної дитини. Усі фахівці (психолог, логопед, інструктор ЛФК та ін.) мають у зошиті свої сторінки, на яких вони конкретизують підгрупи дітей, з якими займаються, фіксують етапи корекційної, логопедичної роботи, динаміку психологічної адаптації, схильність до дисграфії, засоби її запобігання та їх результативність тощо.

У зошиті також вміщено рекомендовані для застосування в практиці комплексної допомоги дітям і такі вправи для очей, що знімають зорову втому, вправи для розвитку та зміцнення рухового апарату ока тощо. Комплексне вивчення дитини і фіксація його результатів у зошиті взаємозв'язку допомагає об'єднати зусилля всіх фахівців для розроблення заходів цілісної індивідуальної корекційно-реабілітаційної допомоги кожному вихованцю дошкільного закладу, визначити загальні проблеми і, що найважливіше, об'єднати дітей у підгрупи для здійснення диференційованого підходу в процесі лікувально-педагогічного супроводу. Більш глибоке визначення проблем вихованців, комплектування груп, вироблення та затвердження перспективних напрямків майбутньої роботи з ними, розроблення конкретних рекомендацій для батьків відбувається під час психолого-медико-педагогічного консиліуму закладу згідно з етапами лікування й корекції патології зору.

Для створення сприятливого середовища в закладі здійснюються спеціальні профілактичні заходи:


  • дотримання норм освітлення (достатнє освітлення, поєднання штучного освітлення з природним);

  • правильний добір та розміщення меблів;

  • розсаджування дітей на заняттях за характером зорової патології (згідно з рекомендаціями лікаря-офтальмолога);

  • застосування адекватного зоровим функціям індивідуального підходу під час проведення режимних моментів;

  • дотримання норм тривалості занять;

  • дотримання режиму зорових навантажень;

  • періодична зміна видів діяльності дитини, проведення фізхвилинок, гімнастики для очей;

  • спеціальний підбір наочності з урахуванням характеру порушень зору;

  • дотримання рухових обмежень на заняттях з фізичної культури;

  • виконання заходів з профілактики як загального, так і зорового стомлювання;

  • обов'язкове виконання рекомендацій лікаря-офтальмолога стосовно використання оклюзії та окулярів.

Особлива увага приділяється створенню умов ефективного відновлення зорових функцій, загального здоров'я і фізичного розвитку кожної дитини, реабілітації ушкоджених сфер.

Як відомо, реабілітація - це не лише комплекс заходів, що проводиться після курсу лікування з урахуванням особливостей патології (ЛФК, масаж, фізіотерапія, тренування порушених зорових функцій хворого органа). Це також: реабілітація можливих наслідків зорового порушення, зокрема нормалізація зниженої рухової активності.

Для здійснення диференційованого підходу розроблені спеціальні режими рухової активності дітей кожної підгрупи з урахуванням стану здоров'я і конкретного зорового порушення. При цьому враховуються рекомендації лікарів та вчителя-дефектолога стосовно кожної дитини, які теж: фіксуються в зошиті. Як зазначають В.П. Єрмаков і Г.А. Якунін, від правильного підбору комплексу вправ залежить успіх у корекційно-відновлювальній роботі з дітьми, що мають порушення зору.

Розподіл на підгрупи залежно від стану зорового захворювання та рекомендований диференційований підхід під час проведення занять з фізичної культури проводиться вчителем-дефектологом (тифлопедагогом) спільно з лікарем-офтальмологом.

У процесі розвитку рухової активності дітей застосовуються інноваційні технології, зокрема методика М.М. Єфименка. її використання дозволяє розробляти комплекси вправ за відповідною темою у формі гри. Позитивними факторами цих комплексів є: глибока біологічність, адже рухи властиві всьому живому; відсутність негативної побічної дії (за умови правильного дозування); можливість тривалого застосування; універсальність і широкий діапазон впливу на організм; позитивний вплив на емоційний стан дитини; стимулюючий вплив на всі органи та системи організму. На заняттях із фізвиховання та ЛФК використовуються також: рухливі ігри, імітаційні і наслідувальні рухи з яскравими предметами, що підвищувало емоційний стан дітей. Крім фізичних вправ, з корекційною метою використовуються й такі, що закріплюють уміння природно рухатися (ходьба, біг, орієнтування в просторі, самоконтроль рухів), що дуже важливо для дітей, які погано бачать. Результати медико-педагогічного контролю свідчать, що після відповідно організованих фізичних вправ зір у дітей покращується на 15-20%.

Особлива увага приділяється правильній організації рухового режиму протягом дня. Для цього групи обладнані мікроспорткомплексами.

Під час усіх занять широко використовуються фізкультхвилинки. Це ефективний засіб розвитку рухової активності дітей, який проводиться, як правило, у середині заняття. Така перерва на кілька хвилин необхідна всім дітям, оскільки дозволяє зняти м'язову напругу і статичне навантаження, пов'язані з тривалим сидінням. Правильне використання м'язових вправ - один з найбільш ефективних засобів збереження і зміцнення здоров'я дитини.

Зниження зору або його погіршення можуть бути обумовлені послабленням відповідних м'язів обличчя й ока, особливо тих, які рухають очне яблуко. Тому гімнастика для очей є невід'ємною частиною профілактики ускладнень очних захворювань. Вона проводиться під час занять, перед ними, у вільний час, у процесі корекційно-розвивальної роботи. Під час занять, якщо робота пов'язана із зоровим навантаженням, обов'язково застосовуються вправи, які знімають зорову втому.

Усі ці заходи вживаються з метою зміцнення здоров'я, коригування фізичного розвитку дітей, стабілізації та покращення гостроти зору, розвитку функціональних можливостей збережених аналізаторів.

Усім дітям на досить високому рівні надається офтальмологічна допомога. Крім оптичної корекції, вони одержують медикаментозне, ортоптичне і плеоптичне лікування, стимулювання залишкового зору, а також; за показанням своєчасне хірургічне втручання в умовах стаціонару. Уся лікувально-профілактична робота спрямована на максимальне відновлення, поліпшення й охорону послабленого зору дітей. Лікування і відновлення зорових функцій відбувається в ортоптичному кабінеті під контролем офтальмолога і проводиться медсестрою-ортоптисткою.

Реалізуючи комплексність корекційно-реабілітаційної діяльності закладу, медична допомога тісно пов'язується з педагогічними заходами. З одного боку, працівники офтальмологічної служби розвивають у дитини зорові функції, розширюють їх сенсорні можливості. З іншого, педагоги формують пізнавальні процеси дошкільників, навчають їх раціональних засобів зорового сприйняття і тим самим удосконалюють збережені зорові функції.

Усі дані офтальмолога про стан зорових можливостей дитини щомісяця заносяться до зошита взаємозв'язку, що дозволяє педагогам здійснювати адекватну корекційно-реабілітаційну роботу, вчасно вносити корективи у свою діяльність.

Педагоги також здійснюють підготовку дитини до лікування на апаратах та закріплення результатів лікування очей під час роботи в корекційних куточках. Такі куточки створені в кожній групі з урахуванням офтальмологічних рекомендацій. Протягом року діти постійно виконують у них спеціальні вправи, а вихователі включають в усі види навчальної діяльності корекційні моменти.

Таким чином, медико-педагогічний штат колективу активно задіяний в корекційно-реабілітаційному процесі з підтримки здоров'я, фізичного розвитку, відновлення зорових функцій, підготовки кожної дитини до лікування на апаратах.

Реалізація комплексної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям, яка інтегрує діагностичні, медичні, педагогічні, психологічні, соціальні заходи профілактики і лікування захворювання, реабілітацію після нього, передбачає також цілеспрямоване використання інноваційних технологій підготовки дітей із психофізичними порушеннями до навчання в школі. З огляду на вищесказане, в основу структури цілісної системи корекщино-реабілітаційної роботи з формування конкретних уявлень і реальних знань дітей про навколишній світ покладено навчання «блоками» - за лексичними темами. Крім того, інноваційний варіант цієї системи спрямований на поєднання зусиль як педагогічного, так і медичного персоналу. У процесі корекційного впливу здійснюється комплексний різнобічний вплив на дітей завдяки зусиллям вихователя, логопеда, вчителя-дефектолога, психолога, фізкерівника, медсестри-ортоптистки. Змінено й терміни вивчення теми: 1-й тиждень працює тифлопедагог, здійснюючи підготовку дітей до вивчення певної програмної теми; 2-й тиждень - вихователі, логопед, психолог; до цієї системи долучається й медичний персонал, зокрема медсестри-ортоптистки. Така побудова системи вивчення лексичної теми забезпечує неперервне та послідовне вивчення навчального матеріалу.

Відомо, що сім'я для дитини є першим і головним соціальним інститутом. Однак батьки не завжди достатньо обізнані з особливостями та потенційними можливостями дітей, не уявляють способів взаємодії з ними, не спроможні вчасно надати їм корекцій-но-реабілітаційну допомогу.

Вищерозглянута система корекційно-реабілітаційної допомоги дітям із психофізичними порушеннями містить і такий важливий напрямок, як консультативно-методична підтримка батьків, залучення їх до роботи в команді. Для роботи в команді з батьками проводитися попередня підготовка, яка дозволяє долучити їх до спільної діяльності. Завдання спільної діяльності дошкільного закладу та сім'ї полягають у:


  • вивченні можливостей батьків кожної дитини із психофізичними порушеннями щодо виховання дитини;

  • активізації діяльності батьків з підготовки дітей до навчання в школі в умовах сім'ї;

  • озброєнні батьків знаннями та вміннями щодо проведення корекційно-розвивальної роботи в умовах сім'ї;

  • навчанні батьків способів взаємодії та спілкування зі своєю дитиною:

• залученні батьків до практичної діяльності педагогічного колективу
закладу з корекційно-розвивальної роботи;

  • наданні індивідуальної допомоги батькам у процесі корекційно-розвивальної роботи;

  • формуванні в батьків адекватного ставлення до захворювання своєї дитини, її лікування та виховання.

У системі комплексної корекційно-реабілітаційної роботи закладу робота з батьками проводиться як фронтально, так і індивідуально. Застосовують такі організаційні форми:

  • лекційно-просвітницька;

  • консультативно-рекомендаційна;

  • проведення круглих столів, конференцій, батьківських зборів, дитячих свят, днів відкритих дверей тощо.

Регулярно в батьківських куточках розміщується інформація щодо проблем, які виникають у процесі навчання та виховання дітей.

Батьків навчають правилам гігієни та охорони зору, методам стимуляції і розвитку зорових функцій, пояснюють важливе значення використання дітьми окулярів, акцентують увагу на індивідуальних особливостях коленої дитини та особливостях індивідуального підходу до неї, з'ясовують напрямки корекційно-реабілітаційної допомоги дітям, при цьому акцентуючи особливу увагу на важливості наступності в роботі персоналу закладу і батьків. Особлива увага приділяється ще одному напрямку роботи — підготовці до адаптації в соціумі.

Отже, запорукою успішної реалізації командного підходу до корекційно- реабілітаційної роботи в спеціалізованому освітньому закладі - є ефективна співпраця всіх категорій педагогічного колективу та батьків. Ця співпраця забезпечує оптимальну, цілеспрямовану педагогічну, психологічну та медичну діяльність, спрямовану на подолання чи послаблення недоліків психічного та фізичного розвитку дітей з порушеннями зору, властивостей та якостей їх особистості.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка