І частина Методична полиця ІІ частина Мозаїка виховних занять Зміст



Сторінка1/11
Дата конвертації02.05.2016
Розмір2.2 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11









  • І частина

Методична полиця

  • ІІ частина

Мозаїка виховних занять

Зміст
Передмова …………………………………………………………………………4

І частина.Методична полиця
Класна година………………………………………………………………………5

Програма вивчення класного колективу і складання характеристики…………7

Класна година: форми та методика проведення………………………………...12

Методичні рекомендації щодо проведення годин спілкування………………..13

Типи класних годин ………………………………………………………………15

Орієнтовна тематика виховних годин………………………………………...…22

На допомогу класному керівнику………………………………………………..27
ІІ частина. Мозаїка виховних занять
Години спілкування з учнями 1-9-х класів……………………………………...32

Бути на землі людиною…………………………………………………………...32

Злочин і кара………………………………………………………………………36

Культура мови……………………………………………………………………..38

У дружбі наша сила……………………………………………………………….43

Грамоти вчиться-завжди знадобиться…………………………………………...48

Шануй отця і матір свою…………………………………………………………50

Години спілкування з учнями 5 класів…………………………………………..53

Що всі повинні знати про наркотики……………………………………………60

Світ твоїх захоплень………………………………………………………………62

Бути громадянином……………………………………………………………….65

Шкідливим звичкам скажем – ні!..........................................................................68

Дерево красне корінням, а людини родом………………………………………74

Правила мобільного етикету……………………………………………………..81

Дружба……………………………………………………………………………..86

Я і моя родина……………………………………………………………………..90

Мій край – моя історія жива……………………………………………………...92

Всі діти мають право на любов та піклування…………………………………..95

Земля наш спільний дім…………………………………………………………..97

Твоє ім’я – твій друг……………………………………………………………..101

Здоров’я і шкідливі звички……………………………………………………...105

Не хлібом єдиним………………………………………………………………..108

Яку професію обрати?...........................................................................................111

Пам’ятка...………………………………………………………………………..115

Джерела інформації……………………………………………………………...122

ПЕРЕДМОВА
Сьогодні перед школою постало завдання необаченої складності - давати середню освіту всьому молодому поколінню, формуючи своїх вихованців чесними та порядними людьми, активними будівниками свого майбутнього, мужніми патріотами. Творчо застосовуючи педагогічні ідеї видатних педагогів, постійно уточнюючи ї коригуючи набутий власний досвід, учительський колектив прагне знайти таке поєднання теорії і практики, яке б найповніше відповідало вимогам виховання підростаючого покоління, розкривало з найбільшою глибиною виховну силу таких факторів, як зв'язок школи з життям, з працею, а також із соціальним, моральним і науково-технічним прогресом суспільства.

Година класного керівника — дієвий засіб формування у школярів наукового світогляду і моральної поведінки. Тематику таких годин розробляє класний керівник з урахуванням особливостей колективу учнів, їх проводять у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми, обговорення книг та ін.

Класна година - спеціально організована, ціннісно зорієнтована спільна діяльність учителів та учнів, що сприяє формуванню у школярів системи правильного ставлення до навколишнього середовища: людини, суспільства, праці, науки, мистецтва, природи, са¬мих себе. Вона привчає бачити за своїми діями та вчинками ставлення до суспільства, людей, розвиває у них здібність осмислювати життєві явища, усвідомлювати соціальну спрямованість своєї життєдіяльності. Класна година - генератор ідей школярів; пропозиції, задуми, що висловлюються тут, реалізуються в конкретних справах.

Виховна мета класної години - формування чітко визначеного ставлення учнів до об'єктів та явищ навколишнього світу, загальнолюдських цінностей, а також розвиток моральних, етичних, трудових, естетичних, науково-пізнавальних, світоглядних позицій. Наслідком реалізації цих функцій є формування громадської думки класу, звички в учнів обдумувати та оцінювати своє життя, самих себе, самостійно шукати істину.



Зміст класних годин визначається, виходячи із соціального замовлення суспільства, пріоритетних напрямів виховної роботи в сучасних умовах, рівня розвитку учнів, їхніх захоплень, інтересів, а також необхідності засвоєння школярами духовних надбань рідного народу - мови, культури, усної народної творчості, традицій та звичаїв тощо.


І ЧАСТИНА

МЕТОДИЧНА ПОЛИЦЯ

Класна година
Класна година – одна з найважливіших форм організації виховної роботи з учнями. Вона включається в шкільний розклад і проводиться щотижня в певний день. Зазвичай класна година проходить у формі лекції, бесіди або диспуту, але може включати в себе і елементи вікторини, конкурсу, гри, а також інших форм виховної роботи. Класна година виконує такі виховні функції: освітню, орієнтуючу і спрямовуючу. Освітня функція полягає в тому, що класна година розширює коло знань вихованців з етики, естетики, психології, фізики, математики, літературознавства та інших наук. Предметом класної години можуть бути і знання з області техніки, народного господарства, а також відомості про події, що відбуваються в селі, місті, країні, світі, тобто об’єктом розгляду може стати будь-яке явище соціального життя. Зразкові теми: “Як з’явився етикет”, “Наша Конституція”, “Проблеми сучасного суспільства” і т. д. Орієнтуюча функція полягає у формуванні у школярів певного ставлення до об’єктів навколишньої дійсності, у виробленні в них ієрархії матеріальних і духовних цінностей. Якщо освітня функція передбачає знайомство зі світом, то орієнтуюча – його оцінку. Названі функції нерозривно пов’язані між собою. Так, важко або навіть неможливо прищепити дітям любов до класичної музики, яку вони жодного разу не чули. Часто класні години допомагають учням орієнтуватися в суспільних цінностях. Теми таких класних годин: “Як стати щасливим?”, “Ким бути?”, “Яким бути?”, “Про мужність і жіночність” і т. д. Спрямовуюча функція класної години передбачає переведення розмови про життя в область реальної практики учнів, спрямовує їх діяльність. Ця функція виступає як реальний вплив на практичну сторону життя школярів, їх поведінку, вибір ними життєвого шляху, постановку життєвих цілей і їх реалізацію. Якщо в процесі проведення класної години відсутня певна спрямованість, то ефективність її впливу на вихованців істотно знижується, а знання не переходять у переконання. Наприклад, класна година на тему “Міжнародний рік дитини” може завершитися прийняттям такого колективного рішення, яке передбачає збір книжок для малюків з Будинку дитини. Найчастіше класна година одночасно виконує всі три зазначені функції: вона і просвіщає, і орієнтує, і направляє учнів. Тематика класних годин різноманітна. Вона заздалегідь визначається і відображається у планах класних керівників. Класні години можуть присвячуватися: морально-етичним проблемам. На них формується певне ставлення школярів до Батьківщини, праці, колективу, природи, батьків, самому собі і т. д.;. проблемам науки і пізнання. У даному випадку мета класних годин полягає у виробленні у вихованців правильного ставлення до навчання, науки, літератури як джерела духовного розвитку особистості; естетичним проблемам. У процесі таких класних годин учні знайомляться з основними положеннями естетики. Мова тут може йти про прекрасне в природі, одяг людини, побут, працю та поведінку. Важливо, щоб у школярів сформувалося естетичне ставлення до життя, мистецтва, праці, себе, розвинувся творчий потенціал; питань держави і права. Слід розвивати інтерес учнів до політичних подій, що відбуваються в світі, почуття відповідальності за дії Батьківщини, її успіхи на міжнародній арені, вчити вихованців бачити суть державної політики. Класні години на політичні теми повинні проводитися в прямій залежності від насиченості року різними політичними подіями; питань фізіології та гігієни, здорового способу життя, які повинні сприйматися учнями як елементи культури і краси людини; психологічним проблемам. Мета таких класних годин полягає в стимулюванні процесу самовиховання та організації елементарної психологічної освіти; проблемам екології. Необхідно прищепити школярам відповідальне ставлення до природи. Як правило, тут організовуються бесіди про тваринний і рослинний світ; загальношкільних проблем (значимих суспільних подій, ювілейних дат, свят і т. д.). Організація класної години починається з психологічної підготовки учнів до серйозної розмови. Важливу частину загальної організаційної роботи складає і підготовка приміщення до даного заходу. Кімната, в якій буде проводитися класна година, повинна бути чисто прибрана, провітрена. Добре б поставити на стіл квіти. Тема класної години може бути написана на дошці або плакаті, де, крім неї, вказуються питання, що підлягають обговоренню. На аркуші паперу як афоризм можна навести слова видатної особистості або цитату з відомої книги. На класній годині вихованці розсідаються так, як їм хочеться. Тривалість класної години повинна бути обґрунтованою. Досвідчений класний керівник намагається не затягувати класну годину, закінчити її до того, як діти відчують втому. Перша класна година, особливо в 5 класі, може тривати 20-30 хвилин, в 9-11 класах – більше 1 години (коли розглядається актуальна тема, яка зацікавила кожного школяра). Однак у кожному випадку треба враховувати вимоги до режиму дня учнів. Перед проведенням класної години класний керівник повинен вирішити ряд завдань: визначити тему і методи проведення класної години, місце і час його проведення, скласти план підготовки та проведення класної години, залучити в процес підготовки та проведення якомога більше учасників, розподілити завдання між творчими групами і окремими учнями. Як і в будь-якому виховному заході, він враховує вікові особливості дітей, особливості класного колективу, рівень його розвитку. У структурному відношенні класна година складається з трьох частин: вступної, основної та заключної. Призначення вступної частини: активізувати увагу учнів, забезпечити досить серйозне і шанобливе ставлення до теми розмови, визначити місце і значення обговорюваного питання в житті людини, виробництві, розвитку суспільства і науки. Цілі основної частини визначаються виховними завданнями класної години. Під час заключної частини важливо стимулювати потребу школярів у самовихованні, їхнє бажання внести зміни в роботу класу. Зміст класних годин, методи і форми взаємодії вихованців з класним керівником залежать не тільки від віку учнів, а й від їхньої позиції. Якщо на перших класних годинах організатором є класний керівник і інформація виходить в основному від нього, то на наступних класних годинах в їх проведення можуть включатися й школярі. Залучаючи учнів до ведення розмови про життя, класний керівник вчить їх аналізу життєвих явищ.





Програма вивчення класного колективу

і складання характеристики

Загальна характеристика: віковий склад учнів; пізнавальний рівень, рівень розвитку, працездатність та успішність учнів.


Рівень розвитку колективу: стадія (етап) розвитку дитячого колективу; характерні ознаки розвитку колективу; особливості розвитку активу, його роль у формуванні та зміцненні колективу; діяльність органів самоврядування; напрями і стилі взаємин активу, органів самоврядування та вихованців між собою; лідери в колективі; їхній вплив на життєдіяльність вихованців; вплив перспективних ліній на розвиток колективу; напрями і форми зв'язків класпого колективу із загально-шкільним.
Рівень морально духовного розвитку колективу: рівень володіння загальнолюдськими цінностями; особливості вияву почуттів членів колективу; рівень захищеності особистості; сформованість умінь і навичок у поведінці.
Рівень фізичного розвитку колективу: етап здоров'я учнів; ставлення дітей до фізичної культури та спорту; потреби у фізичному розвитку.
Рівень трудового виховання: ставлення учнів до праці (громадської діяльності); рівень сформованості соціально-психологічної готовності до праці; сформованість умінь і навичок у сфері трудової підготовленості; професійна спрямованість учнів.
Рівень естетичного виховання: сформованість почуттів прекрасного; інтереси учнів до певних видів мистецтва; потреби учнів у сфері естетичного розвитку.
Шляхи та засоби подальшого формування класного колективу; створення сприятливих умов для розвитку особистості в колективі.

Робота класного керівника з організації та проведення позакласної виховної роботи


Позакласна і позашкільна виховна робота є невід'ємною складовою всієї системи освіти та виховання молодого покоління. Треба розрізняти поняття "позакласна виховна робота" і "позашкільна виховна робота".
Позакласна виховна робота — це здійснення в позаурочний час різноманітної діяльності учнів під керівництвом учителів-вихователів школи, спрямованої на задоволення інтересів і запитів вихованців, розвиток їхніх інтелектуальних можливостей.
Позашкільна виховна робота — це також здійснення в позаурочний час діяльності школярів у позашкільних дитячих виховних закладах під керівництвом педагогічних працівників цих закладів. Вона теж спрямована на розвиток інтелектуальних можливостей вихованців, задоволення їхніх інтересів і потреб.
Організатором підготовки і проведення позакласних виховних заходів є класний керівник разом з іншими педагогічними працівниками школи. Він же одночасно є й ініціатором залучення учнів свого класу до участі в роботі гуртків, секцій та ін., які діють у позашкільних виховних закладах.
Є різноманітні форми і види позакласної виховної роботи. Щодо змісту можна виділити такі основні її напрями: а) робота, спрямована на моральне виховання учнів, формування у них національної гідності; б) освітньо-виховна робота; в) заняття з праці та техніки; г) заняття з різних видів мистецтва; д) фізкультурно-оздоровча робота; е) розважально-ігрова робота.
Залежно від кількості учасників розрізняють колективну, групову та індивідуальну форми позакласної виховної роботи.
За способами проведення виділяють вербальні, наочні і практичні види позакласної виховної роботи.
Позакласна виховна робота з учнями будується, в основному, на загальнопедагогічних принципах національного виховання: народності, природовідповідності, культуровідповідності, гуманності, демократичності, безперервності, етнічності, диференційованого та індивідуального підходу, послідовності, систематичності, поліваріантності форм і методів виховання, інтегративності. До цього варто додати специфічні принципи, які є основою організації позакласної виховної роботи: добровільності, інтересу, самодіяльності.
У системі виховної роботи є чимало різноманітних позакласних форм роботи з учнями. Назвемо лише частину з них: бесіди, зустрічі, екскурсії, прогулянки, обговорення книг, читацькі конференції, культпоходи в кіно, театр, на виставки, диспути, класні години, тематичні або розважальні вечори та ранки, свята, змагання, колективні творчі справи, турніри, виставки, конкурси, спартакіади та багато інших. Учителі-вихователі знаходяться у невпинному пошуку, відпрацьовують усе нові і нові форми.
Розглянемо вимоги до організації та проведення найбільш поширених форм позакласної роботи.
Класна година — форма позакласної виховної роботи, яка реалізується у продуктивному спілкуванні класного керівника з учнями на умовах педагогіки співробітництва з метою формування у них соціальної зрілості.
Щоб досягти ефективності класної години, класному керівникові напередодні її проведення потрібно поставити перед собою низку запитань і відповісти на них: "Якою вона буде? Кому потрібна класна година — педагогу чи учням? Які очікуються результати?" Треба відповісти і на такі організаційні запитання: "Як обрати тему класної години? Як підготуватися до неї? Чи потрібно складати план? Кого залучати до підготовки?"
У процесі підготовки і проведення класних годин необхідно дотримуватися таких правил:

• проводити класні години систематично;

• не влаштовувати на класних годинах педагогічних "розборок" випадків життєдіяльності учнів, що накопичилися впродовж певного часу;

• виносити на розгляд питання, які цікавлять учнів, сприяють задоволенню їхніх інтересів;

• складати план проведення класної години;

• добирати для класної години цікавий матеріал, який спонукав би учнів до вільного висловлювання своїх думок;

• забезпечувати мажорний тон у спілкуванні учнів на класній годині;

• заохочувати учнів до вільного висловлювання своїх думок, не дорікати їм за помилковість суджень;

• враховувати особливості соціально-психічного розвитку дітей певного віку;

• створювати умови для психічного і соціального розвитку школярів у процесі вільного спілкування;

• навчати учнів ставити запитання, слухати відповіді, спілкуватися, виховувати у них терпимість і толерантність;

• поважати думки всіх вихованців, з розумінням ставитись до нестандартних і незручних думок і суджень;

• залучати всіх учнів до розмови, не залишати поза увагою несміливих;

• вивчати інтереси учнів для визначення наступних тем класних годин;

• не обмежувати проведення класних годин стінами класної кімнати. Проводити їх у музеях, на природі, за місцем праці батьків та ін.
Етична бесіда — форма виховної роботи, спрямована на формування в учнів умінь і навичок моральної поведінки, оволодіння загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями.
У реальній дійсності повідомлення і пояснення знань про моральні норми та правила відбуваються постійно: під час навчання, у щоденному житті та діяльності школярів. Різноманітні джерела: сімейне спілкування, навчальна робота в школі, зміст освіти, засоби масової інформації та ін. дають багатий матеріал про зміст загальнолюдської і національної моралі. Але цей процес носить стихійний характер, не повною мірою сприяє формуванню істинних моральних переконань. У дітей нерідко внаслідок стихійності складаються хибні уявлення про моральні цінності. Тому процесу навчально-виховної роботи з дітьми шкільного віку необхідно надавати науково обґрунтованої спрямованості і системності, щоб сформувати в учнів надійний фундамент моральних цінностей.
Зрозуміло, що в ідеалі моральні норми та вміння мають закладатися в сім'ї. Та, на жаль, сім'ї доволі неоднорідні з погляду психолого-педагогічної культури, багато з них не готові до ефективної роботи з морального виховання своїх дітей. До того ж система виховання, що діяла раніше, ґрунтувалася на засадах партійно-класової моралі, не визнаючи загальнолюдські та національні моральні цінності. Ось чому в системі освітньо-виховної роботи школи питання набуття учнями теоретичних знань моралі, що ґрунтується на загальнолюдських і національних духовних цінностях, має посісти провідне місце. Адже людяність особистості визначається передусім її моральним багатством. Шкільні знання здобуваються завдяки особливостям людської пам'яті. Дорослу людину, колишнього вихованця школи практично ніхто не запитує про основний закон гідростатики, формулу бензолу, перший чи другий закон Г. Менделя. Але життя для кожної людини, де б вона не жила і чим би не займалася, влаштовує на кожному кроці своєрідний екзамен на моральну стійкість, на рівень володіння моральними цінностями — гуманністю, добротою, чесністю, правдивістю, національною гідністю, дисциплінованістю та ін.
На жаль, у школі дотепер немає головної дисципліни — науки про мораль. Тому класному керівникові доводиться виконувати функцію навчителя моральності, належно систематизувавши цей процес на весь період навчання учнів. Важливу роль тут може відіграти бесіда. В основі бесіди лежить прийом діалогу. У процесі етичних бесід відбувається узагальнення дитячих спостережень, особистих вражень і переживань, знань морально-етичних норм. На основі первинного матеріалу відбувається поступове сходження до нових моральних якостей.
У системі підготовки й проведення етичних бесід слід дотримуватися таких методичних правил:

• підготовка до бесіди має тривати б—6 днів;

• тема бесіди залежить від віку учнів, рівня розвитку первинного колективу, стилю взаємин у колективі, соціально-економічних умов у суспільстві;

• продумувати логічно доцільний план бесіди, виділяти опорні моральні поняття, які мають стати основою формування у школярів моральних умінь і звичок;

• тривалість бесіди залежить від віку учнів: 1—4-ті класи — 26—30хв, 6—7-ті —30—40 хв, 8—11-ті —до 46 хв;

• проведення бесіди має такі основні етапи: підготовчий, власне бесіда, наступна діяльність школярів, оцінка вчителем рівня сформованості моральних норм і навичок;

• залучення всіх дітей до висловлення власних думок щодо певних моральних понять;

• необхідно стимулювати школярів до виявлення активності під час бесіди;

• використовувати цікавий матеріал, педагогічні ситуації, які б спонукали школярів до активної емоційно-розумової діяльності;

• визначати для учнів, з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей, конкретні завдання для підготовки до бесіди, які б викликали у них інтерес;

• після завершення бесіди класний керівник має уважно проаналізувати особливості впливу бесіди на поведінку вихованців, класного колективу;

• давати домашні завдання, залучати учнів до колективної роботи над матеріалом, що стосується теми бесіди (пошуків нових матеріалів, прикладів, підготовки тематичних газет, альбомів та ін.).

Щоб виявити характерні риси особистісно орієнтованої виховної години, особливості її підготовки й проведення, варто спочатку з'ясувати, що в педагогічній науці й практиці мається на увазі під такою формою виховної роботи, як виховна година. З цією метою звернемося до публікацій відомих учених і процитуємо їхні визначення цього поняття.

1. «Виховна година — це одна з найпоширеніших форм організацїї фронтальної виховної роботи. (М. І. Боддирев.)

2. «Виховну годину можна назвати спеціально організованою ціннісію-орієнгованою діяльністю, що сприяє формуванню у школярів системи ставлення до навколишнього світу». (Н. Е. Щуркова, Н. С. Фіндспщевич.)

3. «Виховна година — це час для спілкування класного керівника зі своїм колективом, коли він використовує різноманітні прийоми, засоби й способи організації взаємодії». (Е. В. Титова.) тпн

4. «Виховна година. У нашому розумінні це не якась певна форма роботи, а година класного керівника, та сама «клітинка» виховного процесу, що дас змогу шкільному педагогові знайти час для спілкування з вихованцями, відкрито проголосити й висвітити заплановане ставлення до певних цінностей, зробити виховний вплив систематичним і регулярним, а сам процес виховання — не хаотичним і випадковим, а керованим і цілеспрямованим». (Л. І. Маленкоеа.)

5. «Виховна година є форма прямого спілкування вихователя зі своїми вихованцями». (В. П. Созомов.)

6. «Година класного керівника — це форма виховної роботи, при якій школярі під керівництвом педагога включаються у спеціально організовану діяльність, що сприяє формуванню в них системи ставлення до навколишнього світу». (Л. В. Байбородова.)

До переліку визначень учених можна додати ще одне — узагальнений варіант суджень педагогів-практиків про цю форму виховної роботи. Більшість із них під виховною годиною розуміє спеціально відведений класному керівникові час для проведення виховної роботи з учнями класу.

Виходячи з названих та інших визначень виховної години, ми намагалися виділити його характерні риси. До них варто віднести такі:

— по-перше, це форма позаурочної виховної діяльності, тому, на відміну від уроку, їй не повинні бути властиві академізм і повчальний тип педагогічної взаємодії;

— по-друге, це форма організації фронтальної (масової") виховної роботи з дітьми, але важливо пам'ятати й те, що при підготовці та проведенні виховної години можливе використання і групових, й індивідуальних форм виховної діяльності;

— по-третє, це гнучка за складом і структурою форма виховної взаємодії, однак це не означає, що всі педагогічні контакти класного керівника з колективом учнів класу можна вважати виховними годинами. Наприклад, навіть збори класного колективу, дуже схожі за низкою параметрів до виховної години, не є тотожною формою виховної роботи, тому що мають не тільки спільні, а й відмінні риси;

— по-четверте, це форма спілкування класного керівники і його вихованців, пріоритетну роль в організації якого відіграє педагог. Не випадково такі вчені, як Л. В. Байбородова, М. І. Рожков, В. П. Созонов називають цю форму виховної роботи годиною класного керівника.



Класна година: форми та методика проведення
Класна година - спеціально організована, ціннісно зорієнтована спільна діяльність учителів та учнів, що сприяє формуванню у школярів системи правильного ставлення до навколишнього середовища: людини, суспільства, праці, науки, мистецтва, природи, са¬мих себе. Вона привчає бачити за своїми діями та вчинками ставлення до суспільства, людей, розвиває у них здібність осмислювати життєві явища, усвідомлювати соціальну спрямованість своєї життєдіяльності. Класна година - генератор ідей школярів; пропозиції, задуми, що висловлюються тут, реалізуються в конкретних справах.

Виховна мета класної години - формування чітко визначеного ставлення учнів до об'єктів та явищ навколишнього світу, загальнолюдських цінностей, а також розвиток моральних, етичних, трудових, естетичних, науково-пізнавальних, світоглядних позицій.

Наслідком реалізації цих трьох функцій є формування громадської думки класу, звички в учнів обдумувати та оцінювати своє життя, самих себе, самостійно шукати істину.

Зміст класних годин визначається, виходячи із соціального замовлення суспільства, пріоритетних напрямів виховної роботи в сучасних умовах, рівня розвитку учнів, їхніх захоплень, інтересів, а також необхідності засвоєння школярами духовних надбань рідного народу - мови, культури, усної народної творчості, традицій та звичаїв тощо.

Доцільно виділити такі основні напрямки у змісті класних годин:

- людина та її взаємини в суспільстві;

- наука і пізнання;

- народна культура як засіб формування духовності;

- людина і природа;

- основи народної моралі.

Методика та прийоми проведення класних годин відповідають конкретним умовам (матеріальній базі, віковим та психологічним особливостям учнів, їхньому рівню знань та поведінки, інтересам учнів).

Можливе використання різних форм проведення класних годин: аналіз життєвих ситуацій, рольові ігри, практичні заняття, записи старовинних пісень, легенд, переказів рідного краю, відтворення народних свят, звичаїв, уроки-подорожі до джерел рідного слова, уроки на лоні природі, години улюбленої праці, уроки етики, бесіди, диспути, дискусії, «сократівські бесіди», «філософські столи», рицарські турніри, шкільні або класні референдуми, аукціони ідей, прес-діалоги, мозкові штурми, лекції, усні журнали, уроки мужності, уроки громадянськості, бібліотечно-бібліографічні уроки, зустрічі, екскурсії, читацькі конференції, теорети¬чні конференції, години поезії, години музики, години живопису, конкурси, літературно-музичні композиції, заочні подорожі, відвідання кінотеатрів, музеїв, драмтеатру, трудові десанти, туристські походи, спортивні змагання (різних видів), «круглі столи», вікторини, аукціони виробів, розмови при свічках, психологічні практикуми, турніри, концерти, виставки, прогулянки, дні іменинника, практичні заняття.





Орієнтовна тематика куточка цікавинок класу
1. «Моє ім'я» (розшифровка, тлумачення походження імен учнів).

2. «Моє хобі» (діти подають інформацію про свої захоплення).

3. «Моє генеалогічне дерево» (учні малюють дерево свого родоводу).

4. «Мої чотириногі друзі» (фотографії, цікаві історії про домашніх улюбленців).

5. «Мої досягнення сьогодні і в майбутньому» (школярі описують свої маленькі перемоги і проектують на майбутнє).

6. «Давайте дружити» (діти розповідають про переваги колективних форм роботи, уміння спілкування з однокласниками, бути толерантним, приємним гостем, надійним партнером тощо).

7. «Мої права і обов'язки» (учні демонструють знання своїх прав і вміння виконувати обов'язки).

8. «Мені варто остерігатися» (школярі подають інформацію, що стосується профілактики шкідливих звичок, дорожньо-транспортних пригод, пожеж тощо).

9. «Крок до краси» (інформація про мистецькі здобутки дітей, публікація творів, малюнків, фотографій тощо).

Методичні рекомендації щодо

проведення години спілкування
Мета, завдання і правила проведення години спілкування
Години спілкування допомагають учням зрозуміти значущість проблем, що відбуваються в житті, залучають їх у процес вирішення власних про­блем. Важливо проводити годину спілкування не час від часу, а в системі, за певною технологією.

Мета години спілкування – допомогти у вирішенні проблем, розвивати в учнів здатність вирішувати ці проблеми самостійно.

Завдання: викликати дітей на відверту розмову один з одним, ініці­ювати чесну дисципліну серед школярів. Дуже важливий неосудливий тон дискусії.

Як відзначають Джейн Нелсон у «Позитивній дисципліні» і Вільям Глассер у «Школі без невдах», особливо варто виділити деякі моменти, яких не повинно бути на годині спілкування:



  • не дозволяйте дітям засуджувати або звинувачувати інших;

  • не залучайте дітей до вистежування й виявлення правопоруш­ників;

  • не карайте весь клас за поведінку окремих дітей;

  • щоб залучити клас до пошуку справедливого й правильного рішен­ня, треба створити атмосферу співпраці.

При організації й проведенні години спілкування важливе дотримання низки правил або вироблення власних, наприклад:

  • спробувати самим вирішити проблему;

  • не чинити один на одного ніякого тиску;

  • слухати один одного й не перебивати.


Структура години спілкування

Структура класних зборів може бути такою.



  1. Представлення обговорюваної проблеми (класним керівником або учнями).

  2. Виклад інформації з проблеми.

  3. Початок дискусії: «Що нам необхідно зробити для того, щоб...», «Результат вийшов таким, тому що...»

  4. Пропозиції щодо вирішення проблеми.

  5. Вибір рішення.

  6. Обговорення передбачуваного результату рішення.

  7. Закриття зборів.


Процедура години спілкування
Процедура години спілкування передбачає й особливі умови. Школярі повинні сидіти по колу, бачити того, хто говорить. Не менш важливо дотримуватися встановлених часових обмежень. Для учнів початкової школи досить 30 хвилин, а для старших школярів – 45 хвилин. Якщо обговорення, дискусія відбуваються успішно й цікавлять усіх учнів, то час може бути продовжено, але до розумних меж. Разом із класом необ­хідно встановити, як часто організовувати класні збори, зустрічі. Однак можуть виникнути ситуації, що вимагають невідкладного проведення класних зборів, тоді їх можна організувати вранці, до початку занять. На класних зборах можуть вирішуватися питання виборів і перевиборів органів самоврядування; проводяться групові ігри на відкритому повітрі з моделювання соціальних ситуацій, тренування позитивного мислення; створення класних правил для досягнення бажаної етичної поведінки; вирішення конфліктів і налагодження дружніх взаємин між учнями. За допомогою різноманітних форм діяльності учнів у самоврядуванні клас­ному керівникові необхідно визначити внутрішній ріст дітей. Це може бути виражене в переліку спеціальних навичок, характерних для дітей різного віку.

Для учнів початкових класів характерні такі основні навички:



  1. Розуміти й описувати проблему, виступати не соромлячись.

  2. Висловлювати власну думку, брати активну участь в обговоренні питання (проблеми).

  3. Уміти слухати, коли інші діляться своїми ідеями, думками.

  4. Підтримувати тривалий контакт.

  5. Чекати й не переривати мовця.

  6. Відповідально ставитися до дорученої справи, розвивати здатність до рефлексії.

7. Приймати рішення, адекватне проблемі, потім дотримуватися його.

Для старших школярів характерні такі основні навички:



  1. Уміти пропонувати більш ніж один спосіб вирішення проблеми.

  2. Враховувати різні точки зору.

  3. Передбачати різні наслідки пропонованих рішень.

  4. Використовувати активне слухання для перефразування й повто­рення ідей інших учасників.

  5. Реагувати на інших на основі принципу емпатії.

  6. Відповідально виконувати й брати активну участь у всіх справах класу.

  7. Розвивати здатність до рефлексії.


Година спілкування як одна з головних форм виховання в школі
Форма – це зовнішній обрис, зовнішній вид, контури предмета; зо­внішнє вираження якого-небудь змісту.

Форма виховної роботи – це сукупність організаторських прийомів і виховних засобів, що забезпечують зовнішнє вираження виховної робо­ти (композиційна побудова виховного заходу).

Форми виховної роботи – явище динамічне. Існуюча система форм виховної роботи постійно поповнюється новими, відповідно до умов шкільного життя.

Існують різні підходи до класифікації форм виховання, в основі яких лежить та чи інша ознака:



  1. за кількістю учасників: масові (шкільний бал), групові (класні збо­ри), індивідуальні (бесіда);

  2. за видами діяльності: пізнавально-розвивальні (вікторина), роз­важальні (дискотека), за напрямами виховної роботи (профорієнтаційні, фізкультурно-оздоровчі тощо справи);

3) за результатом: інформаційний обмін (усний журнал), ви­роблення спільного рішення (збори), суспільно значущий продукт (акція милосердя).

Широко розповсюдженою формою виховної роботи є годи­на спілкування (година класного керівника).

Година спілкування – це форма виховної роботи, при якій школярі під ке­рівництвом педагога включаються в спеціально організовану діяльність, яка сприяє формуванню системи відносин до навколишнього світу.

Виділяють два основні види виховної години: тематична і година спілкування з поточних справ у класі.


Функції виховної години
Година спілкування виконує такі функції:

  1. просвітницьку – дає можливість розширити коло тих знань учнів, які не знайшли відображення в навчальних програмах. Ці знання можуть містити в собі інформацію про події, що відбуваються в країні, за кордо­ном. Об'єктом обговорення може бути будь-яке явище або подія;

  2. орієнтувальну – сприяє формуванню ставлення до навколишньо­го світу, виробленню ієрархії матеріальних і духовних цінностей; допо­магає оцінювати явища, що відбуваються в житті (вона тісно пов'язана з просвітницькою, тому що не можна навчити учнів оцінювати явища, з якими вони не знайомі; хоча година спілкування може виконувати суто орі­єнтувальну функцію);

  3. спрямувальну – дає змогу перенести обговорення того чи іншого явища в рамки реального досвіду учнів.

  4. формувальну – формує в учнів навички обмірковування й оцінки своїх учинків і самих себе, навички ведення діалогу й побудови вислов­лювання, відстоювання власних поглядів.

Типи години спілкування
Година спілкування морального спрямування

Мета:


  1. Освіта учнів з метою вироблення власних моральних поглядів, су­джень, оцінок.

  2. Вивчення, осмислення й аналіз морального досвіду поколінь.

  3. Критичне осмислення й аналіз власних моральних учинків, учинків однолітків та однокласників.

  4. Розвиток моральних особистісних якостей, таких як доброта, ба­жання допомагати людям, уміння визнавати свої помилки, відстоювати власну точку зору і поважати чужу (не можна проводити часто).

Година спілкування пізнавально-інтелектуального спрямування

Мета:


  1. Розвиток пізнавального інтересу учнів.

  2. Розвиток уміння усвідомлювати свої індивідуальні можливості, прагнення до самовдосконалення.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка