Холін Юрій Валентинович, д х. н., професор, зав кафедри хімічного матеріалознавства; Христенко Інна Василівна, к х. н., доцент кафедри хімічного матеріалознавства робоча програма



Скачати 109.18 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір109.18 Kb.


Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Кафедра хімічного матеріалознавства

ЗАТВЕРДЖУЮ


Перший проректор

___________________________

“______”_______________20___ р.


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Екологія
напряму підготовки 6.040101 "хімія"
хімічного факультету

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Харків – 2014

Робоча програма навчальної дисципліни „Екологія” для студентів за напрямом підготовки 6.040101 "хімія"

Розробник: Холін Юрій Валентинович, д.х.н., професор, зав. кафедри хімічного матеріалознавства; Христенко Інна Василівна, к.х.н., доцент кафедри хімічного матеріалознавства.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри хімічного матеріалознавства

Протокол № 11 від “13 стравня 2014 р.


Завідувач кафедри _______________________ Холін Ю.В.
“_____”___________________ 2014 р.

Схвалено методичною комісією хімічного факультету


Протокол № 10 від “ 14 травня 2014 р.


“_____”________________ 2014 р.
Голова _____________________________ Юрченко О.І.



  1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів 1.5

Галузь знань 0401

"Природничі науки"



денна форма навчання

нормативна




Модулів – 1

Напрям підготовки

040101 "хімія"

Спеціальність 6.040101


Рік підготовки:

ІІ –й


Семестр

3-й


Загальна кількість годин 54

Лекції

36 год.


Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 1


Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр


Самостійна робота

18 год.


Вид контролю:

контрольна робота, залік






  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: навчити основам екології, розумінню законів і методів екології, прикладанню екологічних методів до розвязання проблем раціонального природокористування.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен



знати: історію екології, її предмет, завдання, особливості методів пізнання, структуру довкілля, закони екології, причини та механізми стійкості біосфери та екологічних систем, роль живої речовини, головні абіотичні та абіотичні екологічні фактори, особливості кругообігів елементів та речовин, механізми міграції та утримування елементів у біосфері, головні екологічні проблеми сучасності, принципи зеленої хімії.

вміти: прикладати фундаментальні екологічні закони і принципи до тлумачення конкретних проблем природокористування та задач охорони довкілля.



  1. Програма навчальної дисципліни

Модуль 1. Лекції

Тема 1. Загальні поняття екології

1.1. Предмет екології. Визначення поняття «екологія». Співвідношення екології та «науки про довкілля» (environmental science), загальної екології і окремих екологічних дисциплін (екологія рослин, екологія тварин, промислова екологія, хімічна екологія, екологічна медицина тощо). Предмет і задачі екології. Закони екології.

1.2. Основні етапи розвитку екологічної науки. Методи екології. Ернст Геккель як засновник екології. Внесок В.І.Вернадського та В.М.Сукачова у становлення сучасної екології. Впровадження в екологію математичних методів (В.Вольтерра). Особливості методів пізнання в екології: експерименти з контролем, роль математичного моделювання.

1.3. Задачі хімічної науки у розв'язанні екологічних проблем. Екологічна хімія та хімічна екологія.

Тема 2. Вчення про біосферу – центральний розділ екології. Біогеохімічні цикли.

2.1. Поняття „біосфера” (Зюсс, Вернадський). Еволюція біосфери. Структура та границі біосфери. Загальні характеристики організації біосфери. Роль живої речовини у біосфері (функції та геохімічна робота живої речовини). Гіпотеза Геї.

2.2. Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Біогеохімічні цикли.

Кругообіг Карбону. Можливі зміни клімату, викликані збільшенням вмісту СО2 в атмосфері та парниковим ефектом. Кругообіг Нітрогену. Кругообіги Фосфору та Сульфуру. Геохімічна роль мікроорганізмів, що здійснюють окисно-відновну функцію у циклі Сульфуру. Кругообіг біогенних елементів. Антропогенний кругообіг речовин. Ресурсний цикл.

2.3. Механізми міграції та утримування мікроелементів у земній корі

Гуміфікація. Гумусові речовини як головні комплексоутворю­вачі в біосфері. Компоненти гумусу. Гумінові і фульвокислоти, їх вміст у грунтах та поверхневих водах, біогеохімічна роль.

Тема 3. Поняття екосистеми та біогеоценозу



    1. Визначення екосистеми за Тенслі. Концепція функціонування екосистеми. Структура екосистеми. Поняття: продуценти, консументи, редуценти. Приклади екосистем. Штучні екосистеми.

    2. Біогеоценоз як цілісна саморегулююча і самовідтворююча система. Схема біогеоценозу за Сукачовим. Компоненти біогеоценозу: біотоп (кліматичний режим, рельєф) та біоцен (мікроорганізми, рослини, тварини). Трофічні мережі й піраміди.

    3. Розвиток та еволюція екосистеми. Стратегія розвитку екосистеми. Поняття сукцесії.

Тема 4. Елементи факторіальної екології

4.1.Уявлення про фізико-хімічне середовище мешкання організмів. Класифікація факторів середовища. Адаптація організмів до умов середовища. Простір екологічних факторів. Функція добробуту. Закон мінімуму Лібіха. Принцип толерантності Шелфорда та їх математичні вирази. Поняття і визначення екологічної ниши.

4.2. Характеристика головних абіотичних факторів

Енергія в екологічних системах. Енергетичний баланс екологічної системи. Фото­синтез, його основні характеристики. Фототрофні та хемотрофні бактерії, прик­лади застосування енергії хімічних реакцій живими істотами. Екологічна дія іонізуючого випромінювання. Температура і кількість тепла. Джерела теплоти для організмів. Пойкілотермні, гомойотермні і гетеротермні організми. Вода і вологість як середовище мешкання, розчинник, регулятор температури. Вміст води в організмах. Температура і вологість як головні кліматоутворюючі фактори. Класифікація біомів.

4.3. Едафічний фактор

Грунт як біокосне тіло. Структура грунту. Фізико-хімічні характерис­тики грунтів. Екологічне значення механічного та хімічного складу грунту, його вологості і температури. Засолюваність грунтів. Хімічний склад, походження та біогеохімічна функція гумусу.

4.4. Характеристика головних біотичних факторів

Поняття популяції. Основні характеристики популяцій. Статистичні характеристики – чисельність, густина, віковий і статевий склад, генетична і просторова будова, характер просторового розподілу організмів. Динамічні характеристики – народжуваність, смертність, швидкість зростання. Експоненціальна та логістична моделі росту популяції. Типи взаємовідносин організмів: нейтралізм, коменсалізм, аменсалізм, мутуалізм, конкуренція, взаємовідносини «жертва-експлуататор» та їх дослідження на основі логістичної моделі росту популяцій. Модель Лотки-Вольтерра та її значення для сучасної науки про складні системи (на прикладі автоколивальних реакцій).

Тема 5. Сучасні екологічні проблеми.

5.1. Сучасні проблеми забруднення біосфери. Сучасні досягнення у хімії атмосфери, озоновий шар, механізми утворення та розкладу озону в атмосфері, проблема фреонів. Проблема аерозольного забруднення атмосфери. Смог. Забруднення органічними речовинами (нафта, пестициди, ПАР). Забруднення мікроелементами. Хімічні аспекти екології людини. Поняття про ендоекологію, ендотоксикологію.

5.2. Поняття екологічної кризи та екологічної катастрофи.

5.3. Екологічний моніторинг. Рівні моніторингу: локальний, регіональний, національний, глобальний. Система служб моніторингу. Міжнародне співробітництво при моніторингу.

5.4. Поняття про безпечну для довкілля хімію («green chemistry»). Необхідність впровадження принципів «безпечної для довкілля хімії». Основні напрямки розвитку «green chemistry» та приклади її ефективності.

5.4. Формування уявлення про перехід від біосфери до ноосфери, алармістський та оптимістичний варіанти розвитку біосфери.




  1. Структура навчальної дисципліни

Теми

Кількість годин

Денна форма

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

Модуль 1

Тема 1

4

2










2

Тема 2

12

8










4

Тема 3

14

8










6

Тема 4

13

10










3

Тема 5

11

8










3

Разом

54

36










18


5. Методи навчання

Лекції, самостійна робота.



6. Методи контролю

Виконання контрольних робіт, письмовий залік.


7. Розподіл балів, які отримують студенти

Модуль 1

Сума

Теми 1-3

Теми 4-5

Підсумковий семестровий контроль (залік)

Контрольна робота

Поточний контроль

40

20

40

100


Шкала оцінювання

Сума балів за всі види навчальної діяльності протягом семестру

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

А

зараховано

80-89

В

70-79

С

60-69

D

50-59

Е

1-49

FX

не зараховано

Для допуску к заліку студент має набрати не менш ніж 30 балів за підсумком контрольної роботи та поточного контролю знань за темами 1-5. У випадку, коли студент отримав незадовільну оцінку (< 30 балів) або вчасно з неповажних причин не виконав контрольні роботи, то при перескладанні цієї роботи він може отримати не більше 75% від максимальної кількості балів за роботу. Для одержання заліку студент має отримати не менш 50 балів за підсумком поточного контролю та підсумкового семестрового контролю.
8. Методичне забезпечення

1. Робоча програма навчальної дисципліни.

2. Навчальні посібники.

3. Електронні навчальні ресурси.


9. Рекомендована література

  1. Одум Ю.П. Экология. В 2-х т. М.: Мир, 1986.

  2. Петров К.М. Общая экология. Взаимодействие общества и при­роды. СПб: Химия, 1998.

  3. Чистик О.В. Экология: Учеб. пособие. Минск: Новое знание, 2000.

  4. Шабанов Д.А., Кравченко М.А. Материалы для изучения общего курса экологии с основами средоведения и экологии человека: Учебное пособие. Х.:ХНУ имени В.Н.Каразина, 2009. – 292 с.

  5. Зубилин И.Г., Холин Ю.В., Юшко В.К. Научные основы охраны природы и рациональное природопользование. – Харьков: Фолио, 1999.

  6. Вернадский В.И. Биосфера. М.: Мысль, 1967.

  7. Общая и прикладная экология / С.Д. Галюжин, Е.В.Кашевская, Т.С. Самолыго. – Минск.: Дизайн ПРО, 2003.

  8. Химия окружающей среды / Под ред Дж.О.М.Бокриса. М: Химия, 1982.

  9. Чернобаев И.П. Химия окружающей среды. Киев: Вища школа, 1990.

  10. Колтун М. Земля. М.: МИРОС, 1994.

  11. Моисеев Н.Н. Алгоритмы развития. М.: Наука, 1987.

  12. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: навчальний посібник. – Суми: Університетська книга, 2003.

  13. Потіш Л.А. Екологія: навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 272 с.

  14. Холин Ю.В. „Основы экологии” : http://www-chemo.univer.kharkov.ua.

  15. http://ecology-portal.ru/

Допоміжна

    1. Барбье М. Введение в химическую экологию. М.: Мир, 1978

    2. Маргалеф Р. Облик биосферы. М., Наука, 1992.

    3. Корте Ф., Бахадир М., Клайн В., Лай Я.П., Парлар Г., Шой­нерт И. Экологическая химия. М.: Мир, 1996.

    4. Стадницкий Г.В., Родионов А.И. Экология. М.: Высшая школа, 1988.

    5. Химия окружающей среды / Под ред Дж.О.М.Бокриса. М: Химия, 1982.

    6. Чернобаев И.П. Химия окружающей среды. Киев: Вища школа, 1990.

    7. Балина Т.К., Папулов Ю.Г., Зимин Р.А. Охрана природы (химическая экология). Тверь: ТГУ, 1995.

    8. Глобальная экология и химия. Минск: Университетское, 1991.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка