Гуманітарний профіль



Скачати 334.76 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір334.76 Kb.

Міністерство освіти і науки України Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Управління освіти Хмельницької міської ради Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8 м. Хмельницького

Блочний метод на уроках геометрії


14
Гуманітарний профіль

Вчитель-методист

математики Кравчук Г.Т.

м. Хмельницький

2010
У гуманітарних класах незважаючи на малу кількість тижневих годин, має залишатися незмінною роль математики в розвитку мислення учнів: абстрактного і логічного, алгоритмічного. Засобами шкільної математики ці якості формуються на основі чіткого засвоєння математичних понять, прийомів математичного доведення, навичок встановлення логічних зв’язків.

При викладання геометрії у 11 класі теми зручно подавати блоками. Шляхом дедуктивних міркувань проводиться обґрунтування всіх тверджень, що розглядаються. На наочно – інтуїтивній основі вводиться переважна більшість аксіом, понять, формул. Проте не слід відмовлятися від доведення тверджень, оскільки доведення цінне для усвідомлення методів математики, розвитку мислення, формування їхньої логічної культури.

Структурування навчального матеріалу здійснюється з урахуванням укрупнення дидактичних одиниць змісту. Зокрема поняття, теореми, формули, пов’язані деякою спільністю, подаються паралельно.

В гуманітарному класі в курсі геометрії теми „Геометричні тіла”, „Площі поверхонь і об’єми геометричних тіл” особливо зручні для використання блочного методу їх викладання.

Даний посібник містить рекомендовані молодим вчителям різні форми роботи по вивченні навчальних понять змісту програми, вдосконалення та урізноманітнення засобів отримання знань.

Кожна тема розділяється на чотири частини.

На першому етапі вчитель за допомогою учнів повідомляє відповідний матеріал теми, а також дає пояснення і рекомендації для подальшого навчання, виконання індивідуального завдання до теми. Основною метою перших уроків теми є вивчення, узагальнення, систематизація, розширення та поглиблення знань набутих в молодших класах про геометричні тіла. Такі уроки проводяться у формі лекції, бо саме на них вчитель викладає принципову частину теоретичного матеріалу.

На другому етапі відбувається відтворення та корекція необхідних знань та навичок, розв’язання опорних задач, аналіз задач та способи їх виконання, раціоналізація способів виконання завдань, здійснюється контроль і самоконтроль під час виконання пробних вправ. На цьому етапі розширюються та поглиблюються знання з теми, закріплюються знання здобуті на попередньому етапі за допомогою розв’язання задач, перевірки засвоєння відповідного матеріалу.

Третій етап – це консультації. На цьому етапі відбувається цілеспрямована робота не лише з ліквідації прогалин в знаннях учнів, узагальнення та систематизація матеріалу, але й набуття навичок – застосовувати набуті знання, логічно обґрунтовувати хід роз’язку задачі, шукати раціональний спосіб розв’язання задачі та його обґрунтування, вміння працювати самостійно, вдумливо, результативно. Учитель аналізує роботу учнів, систематизує питання, які викликають проблеми, враховує недоліки та помилки учнів. Учні, готуючись до таких уроків, продумують запитання, по ходу виконання індивідуальних завдань до теми. На цьому етапі вчитель має можливість краще пізнати учнів, їх рівень підготовки на даному етапі, має можливість консультувати індивідуально, в групах, виявити цікаві прийоми роботи, рекламувати їх, підтримати тих, хто відчуває проблеми, допомогти їм. Групові форми розв’язання задач включають такі методи колективної роботи: вся група приймає участь в оформленні роботи, коментуванні ходу розв’язку, аналізу умов, узагальнень і висновків, які з умови випливають, а також оформляють різні запропоновані способи розв’язання учнями групи. Після чого або представник групи пропонує всьому класу на свою думку самий оптимальний варіант розв’язання, або здають колективний звіт на контроль вчителю.

На четвертому етапі відбувається контроль знань за темою, яка вивчається. Основною метою контролю є виявлення не лише досягнень та успіхів, а й проблем; окреслення шляхів удосконалення, поглиблення знань і навичок. Форми контролю, які найчастіше використовую, це самостійні роботи з диференційованим рівнем допомоги, тестові перевірки, самостійні роботи, заліки, захисти результатів виконання індивідуальних завдань, залік, контрольна робота. Основною метою таких видів контролю: діагностика рівня засвоєння знань і вмінь кожного учня на певному етапі навчання. Досвід показав, що оптимальніше проводити відкритий математичний залік (усно – письмовий контроль), що відбувається як завершальна перевірка наприкінці вивчення теми. Про зміст і термін проведення заліку повідомляється на початку вивчення теми. Вибір завдань для заліку залежить від індивідуальних здібностей учнів. Під час проведення контрольної роботи маю на меті встановити те, чи розуміє учень викладений матеріал, вміє безпосередньо використовувати його під час розв’язування задач, а також рівень засвоєння знань.

Контролюючи знання за допомогою тесту, проводжу попередній контроль, або контроль обов’язкового рівня знань учнів з теми. Завершує четвертий етап вивчення теми тематична залікова робота (різнорівнева), часто це 2 уроки).

Після закінчення четвертого етапу вивчення теми вчитель збирає контрольні завдання, які виконано вдома, та контрольні роботи, які виконувалися в класі. За результатами робіт виставляється оцінка з теми.

У запропонованій системі навчання учні проявляють зацікавленість, впевненість у своїх силах, комфорт, незалежно від рівня підготовки. Цьому сприяє те, що кожне запропоноване завдання та кожне запропоноване питання вимагає від учнів роздумів, самостійності, творчого підходу.

Приклад поурочного планування теми „Геометричні тіла” (24 год)


І етап.


  1. Многогранні кути. Двогранний кут. Лінійний кут двогранного кута. Многогранники. Опуклі многогранники. Паралелепіпед, його властивості.

  2. Призма. Піраміда. Правильна піраміда.

  3. Перерізи многогранників, їх побудова. Двогранні кути піраміди. Побудова лінійного кута двогранного кута між бічною гранню та основою піраміди.

  4. Правильні многогранники, їх побудова.

  5. Циліндр. Конус. Вписані і описані призми, піраміди.

  6. Куля. Перерізи кулі. Комбінації тіл.


ІІ етап


  1. Узагальнення і систематизація знань з теми. Класифікація геометричних тіл.

  2. Розв’язування типових задач про піраміду, дві грані якої перпендикулярні до основи.

  3. Розв’язування типових задач про піраміду, одна грань якої перпендикулярна до основи.

  4. Розв’язування типових задач на комбінацію призми та циліндра, призми та конуса, куба та кулі.

  5. Розв’язування типових задач на комбінацію піраміди і куба, конуса, кулі.

  6. Первинна перевірка вмінь та навичок учнів з теми (один із видів попереднього контролю)


ІІІ етап


  1. Узагальнення і систематизація знань учнів з теми. Практикум розв’язування задач.

  2. Практикум розв’язування задач

  3. Практикум розв’язування задач

  4. Практикум розв’язування задач

  5. Практикум розв’язування задач

  6. Розв’язування задач. Самостійна робота.


ІV етап


  1. Семінар з теми „Геометричні тіла”.

  2. Усно – письмовий залік з теми

  3. Усно – письмовий залік з теми

  4. Тестова перевірка знань

23 – 24. Тематична залікова робота з теми „Геометричні тіла”.

Приклад поурочного планування теми „Площі поверхонь і об’ємів геометричних тіл ” (20 год.)


І етап
1. Поверхня призми і піраміди. Поверхня циліндра і конуса.

2. Поняття об’єму. Об’єм прямокутного паралелепіпеда. Об’єм призми. Рівновеликі піраміди. Об’єм піраміди.

3. Об’єм циліндра і конуса. Об’єм кулі. Поверхня кулі.
ІІ етап
4. Узагальнення і систематизація знань з теми.

5. Розв’язування типових задач на площі поверхонь геометричних тіл.

6. Розв’язування типових задач на об’єми

геометричних тіл.

7. Первинна перевірка вмінь та навичок учнів з теми

(один із видів попереднього контролю)



ІІІ етап


  1. Узагальнення і систематизація знань з теми.

    1. Практикум розв’язування задач.

14. Розв’язування задач. Самостійна робота.

ІV етап
15. Семінар з теми „Площі поверхонь і об’ємів геометричних тіл”

  1. Усно – письмовий залік з теми

  2. Усно – письмовий залік з теми

  3. Тестова перевірка знань

19 – 20. Тематична залікова робота з теми „Площі поверхонь і об’ємів геометричних тіл ”.

Приклади планування уроків в 11 класі.



Тема. Перерізи многогранників, їх побудова. Двогранні кути піраміди. Побудова лінійного кута двогранного кута між бічною гранню та основою піраміди.
Мета: Засвоєння поняття перерізів многогранників, двогранного кута та його лінійного кута; формування навичок доведення того, що побудований кут є лінійним кутом двогранного кута піраміди; оволодіння навичками побудови лінійних кутів двогранних кутів піраміди, перерізів куба; удосконалення вміння зображувати стереометричні фігури.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Таблиці для розв'язування задач зі стереометрії, слайди із завданнями побудови перерізів многогранників, малюнками до задач.
ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань.

1. Завдання для двох учнів.

• Назвати план побудови лінійного кута двогранного кута між бічною гранню та основою піраміди.

• Довести, що площина лінійного кута перпендикулярна до кожної грані лінійного кута. (Двоє учнів працюють самостійно біля дошки.)

2. З рештою учнів проводиться бесіда за такими завданнями.

• Дати означення піраміди.

• Показати на моделях і малюнках різні піраміди.

• Дати означення правильної, зрізаної та повної пірамід і їх елементів.

• Як зображається основа піраміди, якщо вона є трикутником, рівнобедреним трикутником, рівностооннім трикутником, прямокутним трикутником, прямокутником, квадратом, ромбом, трапецією, рівнобічною трапецією?

• Де знаходиться основа піраміди, якщо дві її бічні грані зі спільним ребром перпендикулярні до основи піраміди?

• Що буде висотою піраміди, якщо одна її грань перпендикулярна до площини основи?

• Що буде висотою піраміди, якщо дві бічні грані піраміди перпендикулярні до площини основи?
3. Задача 1. PABCD — піраміда, грані APD та CPD перпендикулярні до площини основи, PDспільне ребро цих граней, основа ABCD — квадрат. Довести, що бічні ребра РА і PC перпендикулярні до сторін основи АВ та ВС відповідно. Назвати кути нахилу бічних ребер до площини основи.

Виконуючи завдання вчителя та розв'язуючи задачу, учні користуються таблицями, на яких зображено піраміди.



ІІ. Мотивація навчання учнів.

Учням пропонується розв'язати задачу.


Задача 2. РАВС — піраміда, ACB = 90°, пряма РВ перпендикулярна до площини ABC. Довести, що кут РСВ —


лінійний кут двогранного кута з ребром АС. (РВ перпендикулярно (ABC). Оскільки ВС перпендикулярно АС, то PC перпендикулярно АС (за теоремою про три перпендикуляри) і РСВ — лінійний кут двогранного кута з ребром АС).

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
Поняття двогранного кута та його лінійного кута засвоюються учнями легко, однак не завжди учні мають необхідні навички зображення лінійних кутів, що є однією з причин труднощів, які виникають у них під час розв'язування стереометричних задач.

Щоб побороти формалізм у засвоєнні цих понять та виробити відповідні навички побудови кутів, доцільно розв'язувати з учнями задачі чотирьох типів:

1) на доведення того, що позначений на малюнку кут є лінійним кутом двогранного кута;

2) на виділення шуканого лінійного кута серед кількох позначених;

3) на побудову лінійного кута даного двогранного кута;

4) на обчислення градусної міри кута та інших елементів піраміди.

У процесі розв'язування таких задач в учнів не лише формуються навички побудови лінійних кутів даних двогранних кутів, вони також повторюють означення понять, що стосуються піраміди, а також способи розв'язування задач, формули, правила зображення фігур на малюнку тощо.
Перший тип задач

1. РАВС — піраміда, АВ = ВС, CD = DA, PB (ABC). Довести, що кут PDB— лінійний кут двогранного кута з ребром АС.


2. PABCD - піраміда, ВК DC, PB (ABC). Довести, що кут РКВ — лінійний кут двогранного кута з ребром CD .

Другий тип задач

1. РАВС — піраміда, основою якої є правильний трикутник. Який із позначених кутів є лінійним кутом двогранного кута з ребром АС, якщо:

a) D — середина АС, пряма РВ(ABC),


б) М — середина АС, пряма РО перпендикулярна до площини ABC, ON \\ ВМ
2. РАВС — піраміда, CD = DA, PB (ABC). Яким повинен бути трикутник ABC, щоб лінійним кутом двогранного кута з ребром АС був кут: а) PDB;б) PAR,в) РКВ1


Третій тип задач

1. Побудувати лінійний кут двогранного кута з ребром АС, якщо в піраміді РАВС:

а) АВ = ВС, пряма РВ перпендикулярна до площини ABC;


б) грань ABC правильний трикутник, О — точка перетину медіан, пряма РО перпендикулярна до площини ABC,

в) грань ABCправильний трикутник, О — середина сторони АВ, пряма РО перпендикулярна до площини ABC.


2. Дано прямокутникABCD і точку Р поза площиною ABCD. Побудувати лінійний кут двогранного кута з ребром DC, якщо: а) пряма РВ(ABC);
б) точка О належить відрізку АВ, пряма РО( ABC);
в) О — точка перетину діагоналей прямокутника ABCD, пряма РО перпендикулярна до площини ABC.
3. Дано ромб ABCD, пряма PC (ABC). Побудувати лінійний кут двогранного кута з ребром BD.
4. Побудувати лінійний кут двогранного кута з ребром AD, якщо: a) ABCD трапеція, кут BAD прямий, пряма РВ перпендикулярна до площини ABC;
б) ABCD — трапеція, кут BAD прямий, точка О належить відрізку ВС, пряма РО (ABC);

в) ABCDрівнобічна трапеція, пряма РВ ( ABC);


r) ABCD — рівнобічна трапеція, пряма PD (ABC).


Четвертий тип задач

1. Дано піраміду РАВС. Знайти величину двогранного кута з ребром АС, якщо: а) пряма РВ( ABC), кут АСВ — прямий, ВС = РВ=А см;


б) пряма РВ (ABC), АВ = ВС = 5 см, ВР=АС =6 см;
в) грань ABCправильний трикутник, АВ = 6 см, О — точка перетину медіан, пряма ОР перпендикулярна до площини ABC, OP = 4 см;

г) грань ABC— правильний трикутник, точка О — середина відрізка АВ, АВ= 6 см, пряма ОР перпендикулярна до площини ABC, OP = 4 см.


2. ABCDпрямокутник, BD = 4/3 см, пряма РВ (ABC), ВР = 6 см, двогранний кут з ребром DC дорівнює 60°. Знайти сторони прямокутника.
3. ABCD — прямокутник, його площа дорівнює 48 см2, DC = 4 см, пряма РО (ABC), РО= 6 см, О —точка перетину діагоналей. Знайти величину двогранного кута з ребром DC.
4. Дано піраміду PABCD, її основа ABCDромб. Пряма PC (ABC), BD = = 4 см, PC = 8 см. Двогранний кут з ребром BD дорівнює 45°. Знайти площу ромба.

5. У паралелограмі ABCD ADC = 120°, AD = 8 см, DC6 см, пряма PC ( ABC), PC = 9 см. Знайти величину двогранного кута з ребром AD і площу паралелограма.



Зауваження. Задачі четвертого типу 1 (а, б, г), 2, З і 4 розв'язуємо усно, а 1 (в) і 5 — письмово в зошитах.
ІV. Узагальнення та систематизація знань.
Задача 3. Основою піраміди є ромб зі стороною а і гострим кутом а . Дві бічні грані перпендикулярні до площини основи, а дві інші нахилені до неї під однаковим кутом ф. Побудувати кути нахилу цих граней до площини основи і знайти об'єм піраміди.

V. Підсумок уроку.
1. За лінійний кут двогранного кута при даній стороні основи піраміди зручно брати кут, утворений висотою відповідної бічної грані, проведеною з вершини піраміди, і проекцією цієї висоти на площину основи.
2. Ребро двогранного кута перпендикулярне до площини лінійного кута отже і до будь-якої прямої в цій площині, зокрема до будь-якої прямої, що проходить через вершину лінійного кута.
3. Якщо в основі піраміди лежить паралелограм, то для побудови лінійних кутів двогранних кутів при всіх чотирьох сторонах основи досить через основу висоти піраміди провести висоти цього паралелограма і сполучити кінці цих висот, що лежать на сторонах основи або їх продовженнях, з вершиною піраміди.

Учні записують ці опорні факти в зошити. Учитель оцінює роботу і відповіді учнів.


VI. Завдання додому. (За підручником: Погорєлов О. В. Геометрія: Стереометрія: Підруч. для 10—11 кл. серед, шк.

1. Повторити пп. 37—39, 47—51 з § 5.

2. Розв'язати задачі 58, 65, 66 з § 5.

Тема. Побудова лінійного кута двогранного кута між бічними гранями піраміди.

Мета: навчити учнів будувати лінійний кут двогранного кута між бічними гранями піраміди (з включенням його до трикутника, утвореного лінійними елементами піраміди), доводити, що кути на малюнку позначено правильно.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Стереометричні таблиці «Піраміда», слайди із малюнками до задач.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

На відкидних дошках учні записують розв'язання задач із домашньої роботи. Учитель разом з учнями перевіряють правильність розв'язання кожної задачі.

Для перевірки рівня засвоєння матеріалу пропонуємо учням виконати такі завдання (використовуємо малюнок):



II. Виконання самостійної роботи.

Мета роботи — перевірити, чи вміють учні будувати лінійний кут двогранного кута.

Троє учнів виконують роботу на відкидних дошках, інші самостійно працюють у зошитах.

На екран проектуються завдання для самостійної роботи



Учні виконують завдання, працюючи в групах по 4 в кожній. Учитель контролює їхню роботу, вказує на допущені помилки, оцінює відповіді.

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Побудова лінійного кута двогранного кута між бічними гранями піраміди з включенням його до трикутника, утвореного лінійними елементами даної піраміди, вимагає врахування конкретних властивостей фігури. Тому єдиного спільного правила для його побудови не існує.

Розглянемо випадки, що найчастіше зустрічаються під час розв'язування задач.

IV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.


Задача 1. Побудувати лінійний кут двогранного кута при бічному ребрі правильної чотирикутної піраміди.

Учні разом з учителем складають алгоритм побудови лінійного кута і виконують відповідний малюнок в зошитах та на дошці.


Зауважимо, що для правильної піраміди трикутник BKD — рівнобедрений. Тому медіана ОК є також висотою і бісектрисою.
Задача 2. Побудувати лінійний кут двогранного кута між бічними гранями правильної чотирикутної піраміди, що проходять через протилежні сторони основи.

Розв'язання


Побудуємо MF\\ ВС. Тоді MF\\ DA.

МК і MZапофеми бічних граней. Тому BC(KMZ) і MF (KMZ). Отже, KMZ = — лінійний кут двогранного кута.
Задача 3. В основі піраміди SABC лежить трикутник ABC. Бічне ребро SA перпендикулярне до площини основи піраміди. Побудувати лінійний кут двогранного кута при бічному ребрі SC.

Вказівка. Лінійний кут будуємо в такій послідовності: у площині ABC опускаємо перпендикуляр BN на АС; у площині SBC з В опускаємо перпендикуляр ВМ на SC. Сполучаємо точки N і М відрізком. Кут NMB — шуканий.
Задача 4. Основою піраміди SABC є рівнобедрений трикутник ABC, АС = ВС. Бічне ребро SC утворює зі сторонами основи СА і СВ гострий кут а . Побудувати лінійний кут двогранного кута при бічному ребрі SC.

Вказівка. Кут SDCлінійний кут двогранного куга при ребрі АВ. Залежно від його величини основа висоти лежатиме всередині основи піраміди (0° < SDC < 90°), належатиме відрізку АВ ( SDC= 90°), не буде належати основі ABC (90° < SDC < 180°).
V. Підсумок уроку.

Наприкінці уроку формулюємо теореми та означення, що застосовувалися під час розв'язування задач і повторюємо основні етапи побудов лінійних кутів двогранних кутів.


VI. Завдання додому. Опрацювати конспект уроку. Записати в зошиті розв’язки задач 3,4, за алгоритмом який складали в класі.

Тема. Куля. Перерізи кулі. Комбінації тіл
Мета уроку. Сформулювати означення кулі, вписаної у многогранник, циліндр і конус; визначити умови, за яких можливі такі комбінації. Навчити визначати положення центра вписаної кулі. Розвивати логічне мислення, просторову уяву, виховувати акуратність і уважність.
ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

Проводиться вибірково. Якщо є помилки у малюнку або запису розв'язання — звернути на них увагу всіх учнів. З'ясувати, якими способами учні розв'язували задачу 2. Вказати найраціональніше розв'язання.



II. Вивчення нового матеріалу.
Куля, вписана в многогранник

Означення. Куля називається вписаною у многогранник, якщо її поверхня дотикається до всіх граней многогранника. (Учні записують означення в зошит.)

Многогранник у такому разі називається описаним навколо кулі.

Якщо кулю вписано в пряму призму, то висота призми дорівнює діаметру кулі. Центром кулі є середина відрізка, що сполучає центри кіл, вписаних у основи призми.

(Виконуючи малюнок до задачі, досить показати положення центра кулі).

Задача 1. Кулю радіуса R вписано в правильну трикутну призму. Знайти об'єм призми.

Розв'язання

Об'єм V призми знаходимо за формулою V = SH . Оскільки кулю вписано в правильну, тобто пряму, призму, то висота призми дорівнює діаметру кулі: H = 2R. Радіус кола, вписаного в основу призми, дорівнює радіусу кулі: r = R, . Тобто площу основи призми (площу правильного трикутника ) знайдемо за формулою:

. Отже, об'єм V призми дорівнює



.

Відповідь. 6R.


Куля, вписана в піраміду

Центр кулі рівновіддалений від усіх його граней, тобто є точкою перетину півплощин, які проведені через ребра двогранних кутів, утворених двома суміжними гранями, і ділять цей кут навпіл. Якщо піраміда правильна, то всі двогранні кути при основі та всі двогранні кути, утворені суміжними бічними гранями, — рівні. Висота піраміди проходить через центр вписаного в основу піраміди кола. Центр кулі є точкою перетину висоти з бісектрисою лінійного кута двогранного кута при основі піраміди, утвореного апофемою і радіусом вписаного в основу піраміди кола.


Задача 2. Правильну чотирикутну піраміду описано навколо кулі, радіус якої дорівнює r. Бічна грань піраміди нахилена до основи під кутом . Знайти об'єм піраміди.

Розв'язання

Нехай MABCD — правильна чотирикутна піраміда.
У грані DMC проведемо апофему МР і сполучимо точку Р з точкою К. КР — проекція МР на (ABC) тому КР DC (за теоремою про три перпендикуляри), MPK — лінійний кут двогранного кута при ребрі DC, МРК =

Проведемо у площині МРК бісектрису МРК — РО. Вона перетне висоту МК піраміди в точці О, яка і є центром вписаної у піраміду кулі. OK (ABC), OK — радіус кулі, ОК = r.

(Учням далі пропонується записати розв’язок задачі в зошит, після цього звірити із спроектованим на екран розв’язком).



Куля, вписана в циліндр (конус)

Якщо обертати круг, вписаний у квадрат, навколо осі симетрії цієї фігури, то утвориться куля, вписана в циліндр. Циліндр, у який вписано кулю, — рівносторонній. Центр кулі є серединою відрізка, що сполучає центри верхньої і нижньої основ циліндра.

Якщо обертати рівнобедрений трикутник з вписаними у нього колом навколо осі симетрії, то утвориться конус, у який вписано кулю. Центром кулі, вписаної в конус, є точка перетину його висоти з бісектрисою кута нахилу твірної до основи конуса.

Розв'язуючи задачі на комбінації кулі з круглими тілами, доцільно розглядати не всю конструкцію, а лише її осьовий переріз.

Задача 3. Кулю вписано в конус. Радіус основи конуса дорівнює 6 см, висота — 7 см, а твірна дорівнює 8 см. Знайти об'єм кулі.

(План розв'язування складаємо колективно, розв'язання учні виконують удома).



III. Підсумок уроку.

IV. Домашнє завдання.

Підготуватись до оцінювання з теми. Оформити розв'язання задачі 3. Розв'язати задачі:

1. 24, § 8 підручника.

2. Кулю радіуса R вписано в трикутну призму, основою якої є рівнобедрений трикутник з кутом а при основі. Знайти об'єм призми.

Слайд для перевірки виконання домашнього завдання


Тема. Контрольна робота.
Мета уроку. Оцінити рівень засвоєння учнями теoретичного матеріалу та сформованість навичок використання його до розв'язування задач з теми.
Наведу один варіант контрольної роботи.
Задача 1. (З бали.)
Виконати зображення правильної трикутної піраміди, вписаної в конус. Описати властивості одержаної комбінації фігур. Знайти радіус, основи конуса, якщо сторона основи піраміди дорівнює 8 см.
Задача 2. (З бали.)
У задачі 1 бічне ребро піраміди нахилене до основи під кутом 60°. Знайти об'єм конуса.
Задача 3. (З бали.)
У кулю вписано конус, твірна якого дорівнює а і утворює з висотою кут . Знайти площу поверхні кулі.
Задача 4. (З бали.)
Кулю вписано в правильну чотирикутну піраміду, висота якої Н, а двогранний кут при основі піраміди . Знайти радіус кулі.


Для виконання аналізу контрольної роботи на наступному уроці застосовую слайди








Урок – практикум (2год)
Тема: Обєми многогранників і тіл обертання

Мета. Закріпити в учнів знання теоретичного матеріалу, показати можливість його застосування в практичній діяльності людини; розвивати вміння аналізувати, порівнювати і робити висновки.
ХІД УРОКУ
I. Вступне слово вчителя.

Сьогоднішній урок — один із останніх уроків теми «Об'єми тіл». На попередніх уроках ми розв'язували простіші і складніші, але суто геометричні задачі. Проте в житті виникає багато практичних задач, які можна розв'язати з допомогою геометричних знань. Саме такі практичні задачі ми і будемо розв'язувати сьогодні.

Клас поділяється на чотири команди, кожну з яких очолює обраний учнями капітан.
II. Математична розминка.

1. Чотири учні біля дошки виконують завдання, записані на картках.

Картка 1

1. Записати формули для обчислення об'ємів многогранників.

2. Обчислити об'єм піраміди висотою 12 см, в основі якої лежить прямокутник зі сторонами 3 см і 4 см.

Картка 2

1. Записати формули для обчислення об'ємів тіл обертання.

2. Обчислити об'єм конуса з діаметром основи 12 см і висотою 14 см.

Картка З

Ребро одного куба вдвічі більше за ребро другого. У скільки разів об'єм першого куба більший за об'єм другого?



Картка 4

Обчислити об'єм м'яча, зробивши попередньо відповідні виміри.

2. Два учні розв'язують у зошитах задачі практичного змісту.

Задача 1. Із деталі, що має форму правильної трикутної призми, треба виготовити циліндр найбільшого об'єму. Який відсоток матеріалу становитимуть відходи?

(Коли учні розв’язали задачі, аналізують хід розв’язання, скориставшись слайдом із заготовкою запису ходу розв’язку)



Задача 2. Золото має цікаву властивість: його можна прокатувати в дуже тоненькі пластинки завтовшки1/90000 см і отримувати так зване сусальне золото. Скільки золота піде на виготовлення 1 м2 сусального золота, якщо його густина р = 19,3 г/см3?

Розв'язання

Вважатимемо пластинку сусального золота призмою, площа основи якої S= 2= 10 000 см2, а висота Н=1/90000 см. Тоді її об'єм



V = SH = 10 000* 1/90000= 0,1 (см3).

Оскільки маса речовини дорівнює добутку її об'єму на густину, то

m= рV = 0,1* 19,3 =1,9 (г).

Відповідь. 1,9 г.

У той час, коли учні працюють над виконанням індивідуальних завдань, учитель проводить опитування інших учнів класу. Якщо команда знає відповідь на поставлене вчителем запитання, то капітан сигналізує про це піднятою рукою. Кожний член команди може відповідати лише один раз.

Запитання (запитання учні знали заздалегідь, готували відповіді вдома )

1. Що означає грецьке слово «кібос»? («Гральна кісточка», звідки й пішла назва куба.)
2. Треба обчислити об'єм предмета, форма якого не нагадує жодне з відомих геометричних тіл. Як це можна зробити?

(Треба опустити предмет у посудину і налити стільки води, щоб вона покрила предмет повністю. Потім вийняти предмет із води і виміряти, на скільки знизився рівень води. Об'єм предмета дорівнюватиме добутку виміряної величини на площу перерізу посудини.)


3. Є дві циліндричні каструлі: одна — вузька і висока, а друга — вдвічі ширша, але вдвічі нижча. Яка з каструль матиме більшу місткість? (Нижча каструля.)
4. Горнятко циліндричної форми наповнено доверху молоком. Чи можна відлити рівно половину молока, не користуючись вимірювальними приладами?

(Треба відливати молоко, нахиливши горнятко, поки не з'явиться дно горнятка.)


5. Хто вперше припустив, що Земля кругла і хто вперше довів кулястість Землі? (Піфагор вважав кулю найдосконалішою з усіх геометричних тіл. А оскільки все в природі має бути досконалим, то Земля повинна мати форму кулі. Арістотель спостерігав тінь від Землі під час затемнення Місяця: якою стороною Земля не була б повернута до Місяця під час затемнення, її тінь на Місяці завжди була круглою.)

6. Об'єми яких тіл пов'язує формула V1= і хто перший це довів?

(Об'єм кулі та об'єм описаного навколо неї циліндра. Вперше це довів Архімед.)

7. Дано піраміду. Знайти геометричне місце вершин пірамід, що мають однакові основи та об'єми.

(Ним буде площина, паралельна спільній основі та віддалена від неї на висоту піраміди Н.)
8. У басейні з горизонтальним дном і площею 1 га міститься 1 млн літрів води. Чи можливо в цьому басейні проводити змагання з плавання?

(Об'єм води в басейні 1 000 000 л = 1000 м3,

площа основи басейна S= 1 га = 100 м • 100 м = 10 000 м2.

Отже, висота басейна Н = V/S =1000/10000 = 0,1 м = 10 см

і змагання в ньому проводити неможливо.)
9. Конус, висота якого Н, вилитий зі свинцю. Його потрібно переплавити в циліндр того самого радіуса. Якою буде висота циліндра?

()


  1. Що ви вибрали б: з’їсти кавун радіусом 10 см утрьох чи з’їсти кавун радіусом 20 см увісьмох?

(Об’єм першого кавуна ). Тоді кожному дістанеться .

Об’єм другого кавуна . Тоді кожному дістанеться .

Очевидно, що . Тому краще з’їсти кавун увісьмох).


  1. Рідину, що знаходиться в циліндричній склянці, яка має діаметр основи d = 6 см та висоту Н = 9 см, переливають у посудину конічної форми, діаметр основи якої d = 9 см і висота Н = 11 см. Чи вміститься рідина в цій посудині?

(V=*32*9 = 81, VK = 1/3**4,52 *11 = 74л.

Оскільки Vп > VK , то рідина не вміститься в посудині конічної форми.)


III. Цікава теоретична інформація. Учитель. Вивчаючи тему «Об'єми тіл», ми ознайомилися з 12 формулами, з допомогою яких можна обчислювати об'єми тіл. Але існує цікава універсальна формула, з допомогою якої можна обчислити об'єм будь-якої з вивчених фігур. Ця формула в математиці відома як формула Сімпсона (англійського математика XVIII ст.) і має вид V=H/6(Sl+4S2+S3),де

де Н — висота тіла, S1 площа нижньої основи, S2 площа серединного перерізу, S3 — площа верхньої основи.

Наприклад, з допомогою запропонованої формули можна обчислити об'єми призми, конуса і кулі:

Учням пропонується вдома перевірити формулу для випадку циліндра, зрізаної піраміди та зрізаного конуса.



IV. Розв'язування практичних задач.
Учитель. Часто в процесі навчання у вас виникає запитання: навіщо ми це вивчаємо?

Напевно, для того, щоб використати здобуті знання в різних життєвих ситуаціях, щоб полегшити розв'язування практичних задач.

Змоделюємо такі ситуації.
Задача 1. Уявімо себе конструкторами або інженерами і поміркуємо над тим, як прямокутний лист жерсті розмірами 5,2 х 6 м зігнути в трубу так, щоб вона мала найбільший об'єм.

(Учні, використовуючи як модель листа жерсті аркуш паперу прямокутної форми, розв'язують задачу в зошитах і отримують, що:

1) труба довжиною 6 м має об'єм V = 12 м3;

2) труба довжиною 5,2 м має об'єм V= 14 м3.

Отже, більший об'єм буде мати коротша труба.)
Задача 2. З листа жерсті, що має форму рівностороннього трикутника, треба зігнути трикутну піраміду. Обчислити її об'єм, якщо сторона трикутника дорівнює а.
(Кожна команда отримує паперові рівносторонні трикутники.)

(Учні кожної команди моделюють піраміду з аркуша паперу, ідею розв'язування обговорюють та повідомляють учителю результат.)




Учитель. Спробуйте відшукати інші способи утворення піраміди з рівностороннього або рівнобедреного трикутника, а також із квадрата.
V. Перевірка виконання творчих домашніх завдань.
Капітани команд заздалегідь отримали по 4 однакові задачі на знаходження об'ємів вписаних і описаних куль, які потрібно було розв'язати вдома. Жеребкуванням вони вибирають одну з чотирьох задач, розв'язання якої пропонуватимуть іншим учням класу.
Задачі для капітанів команд
1. У правильну чотирикутну піраміду вписано кулю. Тангенс кута між висотою піраміди і радіусом кулі, проведеним у точку дотику, дорівнює 4/3. Об'єм піраміди дорівнює 48 см3. Знайти об'єм кулі.
2. У кулю вписано правильну трикутну призму, висота якої дорівнює 2 см, а сторона основи становить 3 см. Знайти об'єм кулі.
3. У кулю вписано правильну чотирикутну піраміду, бічні ребра якої дорівнюють 2 см, а кут між протилежними бічними ребрами дорівнює 60°. Знайти об'єм кулі.
4. У кулю вписано правильну чотирикутну піраміду з висотою h. Кут при вершині діагонального перерізу піраміди дорівнює . Знайти об'єм кулі.

Учні кожної команди повинні були вдома відшукати в додатковій літературі або скласти дві цікаві задачі практичного змісту та розв'язати їх. До однієї задачі слід було зробити малюнок на аркуші паперу, або слайд, а до іншої — модель.

На уроці представники від команд захищають розв'язання своїх задач.
Задачі, які запропонували команди
Перша команда
1. Зовнішній і внутрішній діаметри кільця для колодязя відповідно дорівнюють 1,3 м і 1,1 м, а висота — 0,9 м. Скільки кубометрів бетону потрібно для виготовлення 8 таких кілець?

2. Знайти масу вугілля, що можна розмістити в бункері, якщо густина вугілля р = 1,3 т/м3. Бункер має форму циліндра і зрізаного конуса зі спільною основою. Діаметр основи циліндра дорівнює 5 м, а його висота — 4 м. Діаметр меншої основи зрізаного конуса дорівнює 1 м, а його висота — 4 м.


Друга команда
1. Свинцевий брусок масою 18 кг має форму прямої призми висотою 30 см. В основі призми лежить рівнобічна трапеція, паралельні сторони якої дорівнюють 3,5 см і 11,5 см, а бічна сторона — 8,5 см. Цей брусок суцільний чи має порожнину? (рсв=11,Зг/см3.)

2. Із циліндричної колоди потрібно випиляти брус найбільшої маси.


Третя команда
1. Залізобетонна панель має розміри 600 х 120 х 22 см. На ній зроблено 6 циліндричних отворів, діаметр яких 14 см. Знайти масу панелі, якщо густина матеріалу 2,5 т/м3.

2. Об'єм ями, що має форму правильної чотирикутної зрізаної піраміди, дорівнює 133 м3. Знайти її глибину, якщо сторона верхньої основи дорівнює 9 м, а нижньої — 4 м.


Четверта команда
1. Об'єм бензину в бочці (або горизонтальній цистерні) іноді знаходять із допомогою рейки, яку занурюють у бочку. Скільки бензину в бочці, якщо довжина h мокрого кінця рейки дорівнює 1,9 дм, а діаметр d бочки та її довжина L відповідно дорівнюють 7,6 дм та 11,6дм?

2. Як із даного конуса виточити циліндр так, щоб було сточено найменшу кількість матеріалу?


VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання.

Матеріали для організації контролю знань учнів з теми, відпрацювання навичок розвязування задач з теми.
Тест різнорівневої контрольної роботи

з теми „Тіла обертання”
Рівень 1

Завдання 1

Варіант 1. Діагональ осьового перерізу циліндра дорівнює

m і утворює з площиною основи кут . Визначити радіус циліндра.

Варіант 2 Діагональ осьового перерізу циліндра дорівнює

m і утворює з площиною основи кут .

Визначити висоту циліндра.

Варіанти відповіді: 1) ; 2) ; 3)

Завдання 2
Варіант 1 Твірна конуса 13 см, а його діаметр 10 см.

Знайти висоту конуса.

Варіант 2 Діаметр основи конуса 8 см, а його висота 3

см. Знайти твірну конуса.

Варіанти відповіді: 1) 24 см; 2) 12 см; 3) 10 см; 4) 5 см
Завдання 3

Варіант 1 Площа перерізу кулі, який знаходиться на

відстані 4 см від центра дорівнює 9 см3. Знайти радіус кулі.

Варіант2 Діаметр кулі дорівнює 30 см. Радіус кола перерізу кулі дорівнює 9 см. Знайти відстань від центра кулі до площини перерізу.

Варіанти відповіді: 1) 5 см; 2) 12 см; 3) 9 см; 4) 21 см

Рівень 2

Завдання 1

Варіант 1 У циліндрі паралельно його осі проведено площину, яка перетинає основу по хорді довжиною 12 см. Радіус циліндра 10 см. Знайти відстань від осі циліндра до площини перерізу.

Варіант 2 У циліндрі паралельно його осі проведено площину, яка перетинає основу по хорді довжиною а і відтинає від кола основи дугу . Визначити радіус циліндра.


Завдання 2

Варіант 1 Хорда в основі конуса дорівнює m і її видно з центра основи конуса під кутом . Знайдіть висоту конуса, якщо його твірна нахилена до площини основи під кутом .

Варіант 2 Конус перетнуто площиною, паралельною основі, на відстані 3 см від вершини. Знайти довжину кола перетину, якщо радіус основи конуса 10 см, а його висота 15 см.
Завдання 3

Варіант 1 Діаметр кулі дорівнює 6 см. Точка А лежить на дотичній площині до кулі на відстані 4 см від точки дотику. Знайти відстань від точки А до центра кулі.

Варіант 2 Діаметр кулі дорівнює 5 см. Точка А лежить на дотичній площині до кулі на відстані 13 см від її центра. Знайти відстань від точки А до точки дотику.
Рівень 3

Завдання 1

Варіант 1 Відрізок, що з’єднує центр верхньої основи з точкою кола нижньої основи, утворює з площиною основи кут . Даний відрізок знаходиться на відстані d від центра нижньої основи. Визначте висоту циліндра.

Варіант 2 Відрізок, що з’єднує центр верхньої основи з точкою кола нижньої основи дорівнює L і утворює з площиною основи кут . Визначити відстань від центра нижньої основи циліндра до даного відрізка.


Завдання 2

Варіант 1 Хорду основи конуса видно з центра основи під кутом . Через дану хорду і вершину конуса проведено площину, яка знаходиться на відстані d від центра основи конуса і утворює з площиною основи кут . Визначте радіус конуса.

Варіант 2 Хорду основи конуса, яка знаходиться на відстані d від центра основи, видно з центра під кутом , а з вершини конуса під кутом . Визначте твірну конуса.
Завдання 3

Варіант 1 Діаметр кулі дорівнює 6 см. Точка А лежить на дотичній площині до кулі на відстані 4 см від точки дотику. Знайти відстань від точки А до поверхні кулі.

Варіант 2 Діаметр кулі дорівнює 10 см. Точка А лежить на дотичній площині до кулі на відстані 13 см від її центра. Знайти відстань від точки А до точки дотику.


Самостійна робота з диференційованим рівнем допомоги.

Тема „Обєм циліндра”

Дано : ОО1 – вісь циліндра, АМ=ВМ, , ОМ=, О1М утворює з площиною основи кут . Знайти Vц.

(Малюнок до задачі малюється на дошці, або проектується на екран)


    1. рівень складності

      1. малюнок

      2. Допоміжні побудови: проводимо ОМ і О1М. Оскільки ОО1(АОВ), то ОМ – проекція О1М на площину основи, О1МО – кут між О1М і площиною основи, О1МО=.

      3. О1МО: О1ОМ= 900, О1М=, О1МО=. ОО1=Н=...

      4. АОВ – рівнобедрений, тому медіана ОМ є ... і ... Виходить АОМ - ..., АМО - ...

      5. АМО: АО – Rосн - ...

      6. Vц== …

    2. рівень складності

      1. Малюнок

      2. Допоміжні побудови: ОМ, О1М. ОМ – проекція О1М на площину основи (?)О1МО= (?)

      3. Знайти ОМ і ОО1ц з О1МО

      4. АМО =?, АОМ - ? (обґрунтувати)

      5. Знайти ОА=Rосн. з АМО

      6. Знайти Vц.

3 - рівень складності

1) Малюнок

2) Побудувати і обгрунтувати кут, що дорівнює .

3) Знайти висоту циліндра

4) Знайти відстань від центра основи до відрізка АВ

5) Знайти радіус основи

6) Знайти Vц.

4 - рівень складності без будь –яких вказівок

Для нотаток

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка