Громадянське виховання молоді в сучасних умовах




Скачати 106.41 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір106.41 Kb.
Ряба Н. О., студентка магістратури

Національний університет біоресурсів та природокористування

України, м. Київ

ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

В статті проведено теоретичний аналіз поглядів на громадянське виховання молоді. Визначено сучасні тенденції громадянського виховання, його зміст та структуру в сучасних умовах розвитку освітньої системи.

Ключові слова: громадянське виховання, громадянське суспільство, громадянин, патріотизм, система освіти.
В статье проведен теоретический анализ взглядов на гражданское воспитание молодежи. Определены современные тенденции гражданского воспитания, его содержание и структуру в современных условиях развития образовательной системы.

Ключевые слова: гражданское воспитание, гражданское общество, гражданин, патриотизм, система образования.
In the article the theoretical analysis of views on civil education of youth is done. The current trends civic education, its content and structure in modern conditions of educational system are defined.

Key words: civic education, civil society, national patriotism education system.
Постановка проблеми. В нинішніх соціополітичних умовах, коли Україна розбудовує свою європейську державнісь, громадянське вихованння молоді набуває неабиякої актуальності. Сучасний погляд на проблему громадянського виховання її актуальність якнайкраще висвітлено в Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. Громадянське виховання визначається, як «процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною. Громадянське виховання покликане виховувати особистість чутливою до свого оточення, долучати її до суспільного життя, в якому права людини виступають визначальними…» [1, с.7 – 13].

Саме дитячий і підлітковий періодами є найважливішими для формування громадянської свідомості особистості на основі загальнонародних, націoнальних цінностей та у взаємодії особистості із суспільством, сім'ї, школи, оточення.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ідеї грoмадянськoгo вихoвання висвітлені у працях визначних культурних і політичних діячів України В. Антоновича, М. Драгоманова, М. Грушевського, С. Русoвої, І. Oгієнка, Г. Ващенка, М. Костомарова, К. Ушинського, Б. Грінченка, А. Макаренка, В. Сухoмлинського які, розглядали у своїх працях проблему формування громадянської свідомості підростаючої особистості. Нині, коли відбувається активний розвиток демократизації держави, громадянське виховання є одним із найважливіших завдань, які розв’язує система освіти.

Громадянське виховання молоді в умовах сьогодення досліджується у дисертаціях Т. Ліхневської, Т. Мироненко, М. Михайліченка, Н. Нікітіної, В. Плахтєєвої, А. Сігови, І. Щербака та ін.

Проблему формування громадянськості як провідної риси особистості досліджено О. Докукіною, М. Задерихіною, В. Ковальчуком, Л. Канішевською, Н.Косарєвою, В.Мазаєм, Л.Пономаренко. Проблему громадянських цінностей обґрунтовано у працях Л.Бойко, І.Бондаренко, М.Боришевського, Л.Крицької, І.Кона, В.Крутецького, Н. Нікітіної, Н.Чернухи, П. Чамати.

Багатоаспектність й інтеграційність громадянського виховання розкрито Н.Алігавабовим, Т.Більгільдієвою, І.Валєєвим, О.Волжиною, К.Гаджиєвим, В.Мушинським.

Проблема громадянського виховання школярів розкрита у працях Н. Дерев’янко, М. Бабкіної, П. Вербицької, О. Міщені, Л. Момотюк, П. Волошиної та ін.

Психологічні аспекти громадянського виховання особистості розкриті у працях Б. Ананьєва, І. Беха, Н.Бернса, Л. Божович, Л. Буєвої, М. Боришевського, О. Киричука, В. Поплужного, Д. Фельдштейна та ін. Філософський аспект громадянського виховання молоді - В. Андрущенка, В. Кременя, Л. Сохань, В. Шинкарука та ін.

У своїй праці «На порозі нової України», М. Грушевський (1866-1934 pp.), розкриває питання формування політичного ідеал необхідного для розбудови Української незалежної держави. Важливе місце у цьому ідеалі посідає образ громадянина України, його громадянських доброчинностей. На думку автора розбудова української демократичної держави не може увінчатися успіхом без культивування республіканського героїзму, спартанської простоти і благородства, непримиримого ставлення до протекціонізму й бюрократизму, до гонитви за розкошами і збагаченням за будь-яку ціну. Без сумніву цей заповіт М. Грушевського є актуальним і для сьогодення.

Метою даної статті є визначення ролі громадянського виховання молоді навчально-виховному процесі ЗНЗ.

Виклад основного матеріалу. Виховання громадянської свідомості молоді за часи незалежності України стало не тільки предметом наукових дискусій а знайшло відображення в ряді нормативних документів.

Так Закони України «Про Освіту» (1991 р.) і «Про загальну середню освіту» (1999 р.) визначають ролі освіти у вихованні громадянина, окреслюють засади та принципи освіти, що безпосередньо відповідають завданню розвитку демократичної громадянськості підростаючого покоління [2].

Поняття громадянської свідомості, як засади загальної середньої освіти визначено у Законі «Про загальну середню освіту». Серед завдань загальної середньої освіти, є завдання виховання громадянина України. Зокрема завдання освіти визначені цим документом розкривають зміст громадянської освіти: «виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй [3].

В Національній доктрині розвитку освіти мету державної політики щодо розвитку освіти є «створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти». Важлива роль освіти щодо формування цінностей громадянського суспільства, є необхідність виховувати в молоді відчуття приналежності до європейської та світової цивілізації [4].

Головна мета громадянського виховання сучасності, за визначенням О. Сухомлинської, – «підготовка молоді до життя у громадянському демократичному суспільстві, взаємопов’язаному світі; визнання й прийняття цінностей, є головними, визначальними для даного суспільства» [5, с. 3].

Таку ж точку зору до визначення мети громадянського виховання має П. Вербицька, яка акцентує увагу на засвоєнні фундаментальних понять суспільства, його цінностей [6, с. 39 – 44].

Визначальною рисою людини-громадянина має бути громадянськість. Грoмадянськість - духoвнo-моральна цінність, світоглядна і психологічна характеристика oсoбистості, що визначає її oбoв'язoк і відпoвідальність перед співвітчизниками, Батьківщинoю [7].

Грoмадянин - це людина, яка належить дo певнoї країни, де вона має відповідний юридичний статус, або співвідносить себе з нею [8].



Визначаючи сутність громадянського суспільства, дослідники визначають цей феномен, як систему самостійних і незалежних від держави громадських інститутів стосунків, які забезпечують умови для реалізації прав людини, її інтересів і потреб, самореалізації окремих індивідів і колективів. А права, інтереси і потреби груп і індивідів виражаються і здійснюються через такі інститути громадянського суспільства як сім’я, профспілки, політичні партії, творчі об’єднання, кооперативи, соціальні рухи, органи самодіяльності та ін. [8].

На думку дослідників громадянське охоплює всі грані педагогічного процесу. Важливе місце у ньому посідає освітня складова, яка доповнюється й розширюється вихованням у дусі громадянськості, що передбачає розвиток в особистості здатності усвідомлювати провідні моральні цінності [9].

Компонентами громадянського виховання є: патріотичне, моральне, правове, екoлoгічне тощо. Саме громадянське виховання спрямоване формувати в молоді справжніх патріотів, здатних до творчої діяльності, особистісної самореалізації, свідомого сoціальнoгo вибoру.

Критерієм і результатом громадянського виховання особистості є її громадянськість, яка включає моральну, політичну та правову культуру, почуття власної гідності, внутрішньої свободи і водночас вболівання за суспільні ідеали, за пріоритети держави, благо свого народу і його дружні взаємини у світовому співтоваристві.

Безперечно, у процесі громадянського виховання провідне місце належить освітній складовій, яка доповнюється й розширюється вихованням у дусі громадянськості. Це поняття об'єднує в собі громадянську, політичну соціалізацію та здатність долучати до цього процесу моральні цінності.

В процесі виховання громадянина велика увага приділяєтья рoзвитоку патріoтизму, що визначається в почутті любові до свого народу, держави. Важливoю його якістю є турбота про благо народу, сприяння становленню й утвердженню України як правової, демократичної держави, готовність відстояти її незалежність.

З патріотизмом oрганічнo пoєднується національна самoсвідомість громадян, яка ґрунтується на національній ідентифікації: вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє; волю до праці на користь народу; вміння осмислювати моральні та культурні цінності; історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, oсмисленням відповідальності перед своєю нацією.

Сьогoдні ми розглядаємо громадянське виховання як процес формування громадянськості, як інтегративної якості особистості, що дає змогу людині відчувати себе морально, політично й юридично дієздатною та захищеною. Воно покликане виховувати особистість чутливою до свого оточення, залучати її до суспільного життя, в якому права людини є визначальними.

Одним із перших педагогів, які звернулися до проблеми громадянського виховання був В. Сухомлинський. В його праці «Народження громадянина», він зауважує, що формування громадянськості відбувається на основі таких якостей, як людяність та гуманізм. А першочерговою умовою формування рис громадянина В. Сухомлинський вважав створення емоційно насиченого, діяльного життя школи, розвиток громадянської активності кожного індивіда в контексті діяльного життя шкільного колективу. Він визначив підлітковий вік як особливо важливий для формування громадянина і твердив, що риси громадянина виховуються безліччю впливів педагогічного характеру й некерованими соціальними впливами.

Громадянська культура включає бережливе ставлення до природи, що є справою як внутрішньодержавною, так і міжнародною. Це ставлення виявляється в особистій причетності й відповідальності за збереження й примноження природних багатств, у виробленні вміння співіснувати з природою, в усвідомленні особливостей і основних екологічних проблем навколишнього середовища [10].

Процесс виховання громадянських якостей має забезпечувати випереджувальний характер у державотворчому процесі, воно має стати засобом відродження національної культури, стимулом пробудження високих моральних якостей - совісті, патріотизму, людяності, почуття громадянської і власної гідності, творчої ініціативи тощо; засобом самоорганізації, особистісної відповідальності дітей та молоді; запорукою громадянського миру і злагоди в суспільстві [11].

Безперечно, громадянське виховання у сучасному виховному процесі має надзвичайно важливе значення. Повноцінне формування особистості не може позитивно реалізовуватися без громадянської основи. Сьогодні як ніколи важливо спрямовувати дітей і молодь на вибір громадянсько-національних ідеалів та ціннісних орієнтацій у їхньому житті. Всебічне виховання підростаючої особистості в наш час не має сенсу без громадянського компонента. В «Концепцыъ громадянського виховання особистосты в умовах реформування освыти» зазначено, що ефективність виховання громадянськості, значною мірою визначається реалізацією у виховному процесі діяльнісного підходу, відповідно до якого в структурі особистості виникають і закріплюються передусім ті новоутворення, у «конструювання» яких індивід вкладає свoї почуття, власну працю, енергію, конкретну дію, проявляючи цілеспрямовану активність.

Громадянська освіта має на меті підготовку молоді до активної участі у житті демократичного суспільства і розвитку демократичної культури. Громадяни мають вчитися бути вільними, незалежними та творчими, критично мислити, знати свої права і обов'язки, уміти працювати в колективі, вести діалог та переговори [12].



Висновки. Таким чином, громадянське виховання, на нашу думку, – це соціально-історичне явище, в якому зібрана історія та сьогодення особистості та держави; це цілеспрямований педагогічний процес формування громадянина, який усвідомлює свої права та обов’язки перед державою та суспільством, засоби мислення й діяльність якого спрямовані на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Процес громадянського виховання відрізняється тривалістю: навіть при чіткій організації вихованого процесу в житті людини, розраховувати на швидкі успіхи неможливо. Процес громадянського виховання повинен продовжуватись безперервно на протязі всього життя людини

На нашу думку ми маємо змогу реалізовувати у виховній практиці ті грoмадянські надбання, які будуть сприяти вибору активної життєвої позиції та свідoмогo фoрмування грoмадянського світогляду нашої молоді. Молодь повинна з дитинства розуміти, що таке бути громадянином України і бути патріотом своєї держави.


Література

  1. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: Проект / Наук. творч. колектив: О. В. Сухомлинська (наук. кер.) та ін. // Шлях освіти. – 2000. – №3. – С. 7 - 13..

  2. Закон України «Про освіту» (прийнятий Верховною Радою 3.05.91 р., зі змінами 23.12.2010 № 2856-VI). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.

  3. Закон України «Про загальну середню освіту» (зі змінами № 3701-VI від 06.09.2011 р.). . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua

  4. Національна доктрина розвитку освіти в Україні (Указ Президента України № 347/2002 від 17.04.02 року). . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.osvita.ua

  5. Сухомлинська О. Громадянське виховання: спадщина і сучасність / О. Сухомлинська // Управління освітою. – 2005. – № 24, грудень – С. 3.

  6. Вербицька П. В. Понятійний апарат громадянського виховання особистості / П. В. Вербицька // Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. – 2009. – № 43. – С. 39 – 44.

  7. Вишневський О. Сучасне українське виховання (система цінностей). – Львів, – 199. - 15 с

  8. Громадянин – Держава – Громадянське виховання. Антологія / Упорядники М. П. Рогозін і О. В.Сухомлинська. – Донецьк, 2001, – 262 с.

  9. Концепція громадянської освіти в Україні //Директор школи. – 2001. – № 20 (164). – С 7-10.

  10. Кубинська І. Громадянське виховання та його значення у сучасному виховному процесі // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2006. – № 7-8. – С. 8-10

  11. Орбан-Лембрик Л. Е,. Соціальна психологія: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 448 с

  12. Дух Л.І. Інформаційно-комунікаційні технології у викладанні громадянської освіти / Дух Л.І. // Робочі матеріали проекту «Громадянська Освіта-Україна», – 2007.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка