Гра-подорож «у країні рідної мови» Мета




Скачати 115.51 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір115.51 Kb.


Гра-подорож «У КРАЇНІ РІДНОЇ МОВИ»

Мета: показати учням красу та багатство ук­раїнської мови за допомогою народної творчості, творів письменників та поетів; викликати бажан­ня вивчати рідну мову, милуватися її красою; розвивати мовленнєві здібності учнів; виховува­ти любов до рідної землі, свого народу та рідної мови.

Обладнання: малюнки до казок, слова

ХІД ГРИ

Учитель.   Різні в світі є країни,

                    Різні мови є на світі,

                    Різні гори, полонини,

                    Різні трави, різні квіти...

                    Є з усіх одна країна,

                    Найрідніша нам усім,

                    То — прекрасна Україна,

                     Нашого   народу   дім.



Учитель. Щасливі  ми, що народилися і живемо в такій чудовій мальовничій землі — нашій  славній   Україні. Тут жили наші діди й прадіди, тут    живуть наші   батьки, і де б ми не були, куди б не закину­ла нас доля, скрізь відчуває-мо  поклик   рідної   землі. Хвилюємось   до сліз, почувши   рідне   слово...

Учень

Вимовляємо кожне   слово,

Кожне слово — наче спів.

Найдорожча — рідна мова,

Мова діда і батьків.

1 -й ведучий

Запрошуємо вас

У найправдивішу казку.

До неї відкривається

Вихід через мить.

2-й ведучий

Із серцем відкритим,

З обличчям без маски

У світ цей чарівний

Сміливо ступіть.

1-й ведучий

.. Господарка казки

Красуня чудова

Вийшла вітати

Гостей дорогих.

2-й ведучий. А хто ж вона?

1-й ведучий. Та це ж наша мова!

Входить дівчина в українському костюмі.

Мова

Я — наука непроста, хоча і цікава ;

В королівстві я живу слова і забави.

І в свою майстерну мовну,

Доки ви зі мною,

Мовних скарбів пребагато

Візьмете з собою.

В подорож усіх вас кличу,

До складних завдань.

Тож не зрадьте, любі діти,

Моїх сподівань.

То нарешті здогадались, хто я?

Звать мене звичайно...

Діти. Українська мова!

Учитель.

Як ви вже здогадалися, напевно, сьогодні ми поговоримо про Україну і нашу рідну українську мову



Учень

Рідна мова в рідній школі...

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче і миліш?

Рідна мова. Рідна мова,—

Скаже кожен з нас.



Учитель.

У кожного народу є те, що виділяє його з-поміж інших народів. Це мова народу. Для нас, українців, найдорожча наша українська мова. «Рід­на мова дорога людині, як саме життя», — говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Мова — це один із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.

Отже, наша подорож чарівним світом мови по­чинається!

Зупинка І. «Висло­ви  про  мову».

Склади речення

Нашу, любимо, Україну, ми. Українкою, пишаюся, і, тим, звуся, іменем.



Учитель.

Молодці, діти. Ви гарно впорались із цим завданням. Подорожуємо далі.



1- й учень. Мова — то краса нашого життя,— наше майбутнє.

2- й учень. Рідне слово — невмируще джерело, з якого ми пізнаємо навко-лишній світ, свою родину, свій народ.



3- й учень. Бережіть чистоту мови, як святиню (І. Тургенєв).

4- й учень. Мова — втілення думки: що багатша думка, то багатша   мова (М. Рильський).

5- й учень

Мужай, прекрасна наша мово,

Серед прекрасних братніх мов.

                                       М. Рильський



6- й учень

Мова рідна, слово рідне,

хто вас забуває,

 той у грудях не серденько,—

тільки камінь має.

                                            Т. Шевченко



Зупинка 2 - — «Ігро­ва».

Доведіть, діти, що  ви   знаєте   українську мову, відгадайте   мовні загадки-шаради.

Люблять нас усі збирати

Після дощику в ліску,

А як букву Г відняти,

 Будем плавать у ставку.

(Гриби — риби)

З «В» росте на голові.

 З «К» — у полі на землі.

(Волосся — колосся)

З «Р» траву вмиває,

З «К» її стинає.

(Роса — коса)

З «Й» я плаваю у морі,

З «І» — ловлю мишей в коморі.

(Кит — кіт)

З «Т» — скрізь тихо,

З «М» — для їжі лихо,

 Погризе та й ще у нору унесе. (Тиша — миша)

З «Н» — частина доби,

З «П» — нас гріє щозими. (Ніч — піч)

5- й учень

Я мислю мовою цією, я нею змалку говорю,

Зву рідною її, своєю, це де завгодно повторю.

Моя чарівна, дивна мова!

Хто перелічить в ній слова?

 Вона прекрасна і казкова,

Весела, щира і жива.

Ведучий. Ми є носіями української мови, усього того багатства, що дісталось нам від попередніх поко­лінь. Наше   завдання — берегти   цей    неоціненний скарб, примножувати його, не засмічувати чужими і   брудними   словами, не забувати і щиро любити.

Зупинка 3 —   «Мамина   пісня».

1- й учень. Народні   колискові    пісні  зачаровують  усіх,  хто  їх  чує, над-звичайною ніжністю і простотою. У них — материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

2- й учень

Звучи, рідна мово,

По землі рідній лийся!

Мово моя українська!

Мово моя материнська!

3- й учень

Ти постаєш в ясній обнові,

 Як пісня мами, рідне слово,

 Ти — наше диво калинове,

Кохана материнська мова!
Зупинка 4

Учитель. Наступна наша зупинка буде казко­вою. Я думаю, що всі ви любите казочки. І зараз ми зупинимось в чарівному світі казки.

Демонстрація малюнка «Казкова плутанка».


  • Художник переплутав героїв казок. Знайди, хто кому підходить. Розфарбуй однаково кожну пару.

  • А хто із ва с не знайомий із відомою українською казкою «Ріпка»? Можливо, є бажаючі розповісти цю казочку. (Дітирозповідають казку «Ріпка».) Тепер послухайте завдання до цієї казки. Вам необхідно з'єднати стрілочками героїв казки з їхніми іменами. (Демонстрація малюнків.)

Багато   українських   поетів  у   своїх  творах   оспівують    красу української мови, красу рідного слова. Давайте послухаємо ці твори. Вашій увазі пропонується  Зупинка «Поетична».

2 - й учень

Розквітай, прекрасно Україно,

Рідна земле, матінко моя,

 Хай лунає мова солов'їна,

Пісня неповторная твоя.

 

Любіть Україну, як сонце, любіть,



Як вітер, як трави, як води.

В годину щасливу, і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

 

Любіть Україну у сні й наяву,



Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову, І

 мову її солов'їну.

 

3- й учень

Земля   Шевченкова, земля Франкова,

Ниво, засіяна щастям-добром.

Вічна твоя соловейкова мова,

 Вічна розмова Дніпра із Дністром.

Її, незміряно багату,

Дзвінку, і ніжну, і завзяту,

Як день сьогоднішній, чудовий,

Ми любимо вкраїнську мову.

Розквітай же, слово,

 І в родині, і у школі,

На заводі, і у полі.

Пречудесно, пречудово —

Розквітай же, слово!

 

Ведучий. У чому ж виявляється багатство україн­ської мови? У тому, що нею можна  висловлюва­ти   будь-яку  думку, найніжніші  почуття  людини, її   за-хоплення, викладати думки про складні наукові дослідження, писати наукові праці, художні твори. Для того щоб уміти висловлювати свої думки, потрібно знати  рідну мову, а отже, необхідно постійно  вчитися.



4- й учень

Ой, яка ж чудова українська мова,

Де береться все це, звідкіля і як?,

Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва.

Бір, перелісок, чорноліс та іще й байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія,

 «Звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль».

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата,

Помагало слово нам у боротьбі.

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката,

 І за все це, мово, дякуєм тобі.



Вчитель. — Не шкодуйте часу і зусиль для вивчення мови. Мова — наш вірний друг і помічник протягом усього життя. Про мову поети і письменники склали бага­то віршів і пісень. А зараз давайте послухаємо, які вірші про мову ви знаєте.

Виходять по черзі учні й читають напам'ять вірші.



1 - й уч е н ь

Наша мова — кетяг калиновий,

Наша мова — зелень смерекова,

Наша мова — чародій-живиця.

Хто живе в нас — хай ЇЇ навчиться.

2-й учень

Не принижу інших мов основу,

Та кохаю українську мову,

Інші вчитиму я гідно,

Та найперше вивчу мову рідну.

3-й учень

Не пасує їсти хліб Вкраїни,

І не знати мову солов'їну,

Бо не личить воду пити з криниці

І не знати мовоньки землиці.

4-й учень

Тарасова тут зійшла зоря.

Як не знати мови Кобзаря?

Якщо хочеш жити на Вкраїні

— Не цурайся мови, побратиме.

5-й учень

Солов'їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди, повсякчас, —

Бо єдина ж, — так, як мати, —

Мова кожного із нас.

6-й учень

Батько мені скаже:

З книжкою дружи

Рідну мову, синку,

Завжди бережи..

Мову ту, що люди

Рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи,

Сину, не забудь,

Рідне слово й пісню

Завжди серцем чуй.

Як Вітчизну й матір,

їх люби й шануй.



Учитель.

Дякую вам за чудову подорож, за те, що ви були такі уважні, кмітливі. Бажаю вам успіхів у подальшому опануванні мовної грамоти, щоб у ваших устах українська мова була і багатою, і красивою, і мелодійною.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка