Готовність педагога до іноваційної діяльності маховська Ірина Геннадіївна



Сторінка1/3
Дата конвертації04.04.2016
Розмір0.84 Mb.
  1   2   3


ВІДДІЛ ОСВІТИ

СВІТЛОВОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ


РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

 

 



ГОТОВНІСТЬ ПЕДАГОГА ДО ІНОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 

Маховська Ірина Геннадіївна,

методист методичного кабінету відділу освіти Світловодської райдержадміністрації

 

Світловодськ

201

Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця

давала вчителю радість, щоб повсякденне

проведення уроків не перетворилося в нудну,

одноманітну повинність, ведіть

кожного вчителя на щасливу стежку дослідження…

 Тут знахідки, відкриття, радощі і прикрощі.

В.О. Сухомлинський


Ми живемо та працюємо у той час, коли рівень академічних знань освітян став менш вагомим, на зміну приходять нові показники якості освіти: стійка мотивація пізнання нового, постійна здатність педагогічних працівників до самоосвіти, усвідомлення ними необхідності навчатися впродовж життя.

Сучасний етап модернізації системи освіти характеризується посиленням уваги до особистості, спрямування зусиль педагогів на розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу. Реалізація нових векторів розвитку освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку нових чи вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвих змін у змісті, формах і методах навчання, виховання, управління педагогічним процесом в загальній середній школі.

На думку дослідників, нове у педагогіці − це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувалися або не використовувалися, але й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дозволяє у змінених умовах і ситуаціях достатньо ефективно вирішувати завдання виховання та освіти.

Така діяльність у сучасній психолого-педагогічній літературі отримала назву інноваційної і вона передбачає створення та поширення новацій у системі освіти на всіх її рівнях.

Отже, інноваційна діяльність − це створення нового (оригінальних прийомів, цілісних педагогічних концепцій), що змінює звичний погляд на явище, перебудовує суспільно-педагогічні відносини.

Необхідність інноваційного характеру розвитку освіти в умовах її модернізації стала очевидною: без інноваційного прориву в застосуванні освітніх технологій неможливо отримати принципово нову якість рівня освіти (рівня вихованості) випускників.

Інноваційне навчання − це такий навчальний процес, що будується як творча взаємодія вчителя і учнів, котра максимально спрямована на самостійний пошук учнями нових знань, нових пізнавальних орієнтирів високого рівня складності, вироблення загальнолюдських норм та цінностей, оволодіння мистецтвом рефлексії.

Мета інноваційного навчання − розвивати в учнів можливості творчо освоювати новий досвід. Основою такого освоєння є цілеспрямоване формулювання творчого та критичного мислення, досвіду та інструментарію навчально-пошукової діяльності, рольового та імітаційного моделювання, пошуку та визначення власного особистого сенсу й ціннісних відносин.

Продуктами інноваційної діяльності є нововведення (новоутворення, новації), які позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються новим чи вдосконаленим змістом освіти, засобами навчання, виховання, освітніми моделями та адекватними їм системами управління, зафіксованими у формах, придатних для апробації, розповсюдження та освоєння.

Співвідношення між поняттями «нововведення» і «інновація» полягає в тому, що нововведення (новація) − це засіб (новий метод, методика, технологія, програма та інше), а інновація − це процес освоєння цього засобу.

Як правило, інноваційний процес в школі планується у вигляді концепції розвитку школи чи у вигляді програми її розвитку, а пізніше організується діяльність колективу навчального закладу з реалізації цієї програми і контроль за її результатами.

Під готовністю до інноваційної діяльності (Макагон Є.В.) слід розуміти інтегральну якість особистості, яка характеризується наявністю та певним рівнем сформованості мотиваційно - орієнтаційного, змістовно - операційного і оцінно - рефлексивного компонентів у їх єдності, що проявляється в прагненні до інноваційної діяльності і в підготовленості до її здійснення на професійному рівні.

Оскільки інноваційна діяльність пов’язана з педагогічними дослідження, то складовими даного компонента готовності виступають:


  • методологічна підготовка, яка дозволяє сприймати дійсність із позиції системного підходу, сформованість загальнонаукових категорій;

  • загальнопедагогічна й методична підготовка − знання принципів і методів дослідження, володіння конкретними дослідницькими вміннями;

  • педагогічний досвід вчителя з позитивними результатами.

Саме тому безпосереднім обов’язком методичної служби є допомога вчителю адаптуватися в інноваційному просторі, створення умов для самовираження та самоствердження.

Головне завдання відділу освіти, районного методичного кабінету та дирекції шкіл - розпізнати, а іноді відчути здатність педагога до творчості, вчасно дати поштовх, який викликає бажання ступити вперед. Не випадково на часі постало питання удосконалення професійної компетентності сільських учителів, введення сільських шкіл у сучасний інноваційний освітній простір.

Науково-методична робота районного методичного кабінету спрямовується на задоволення інтересів освітян у професійному зростанні, забезпечення потреб в кваліфікованих працівниках методичних служб, мотивацію їх до інноваційної діяльності, самоосвіти, а також на реалізацію науково-методичної проблемної теми методичного кабінету відділу освіти: «Формування інноваційної культури педагогічних кадрів відповідно до завдань модернізації освіти».

Завдання кожного сучасного закладу - створити атмосферу єдиного державного розуміння розвитку освіти, змінити орієнтацію педагогічного колективу щодо оцінювання діяльності кожного вчителя за результатами праці, організувати навчально-виховний процес на основі творчої співпраці вчителів та учнів.

В умовах сучасних вимог суспільства суттєво змінюється роль учителя, який повинен не лише дати учням знання та сформувати вміння та навички, а й навчити їх самостійно вести пошук необхідної інформації, тобто сформувати їх самоосвітні компетенції.

Як же зробити інновації у сільській школі дієвими, продуктивними, а не лише викладеними у формі сухої доповіді?

Нами були визначені і досліджені основні специфічні риси діяльності вчителя загальноосвітньої школи:

1. Психолого-педагогічна готовність до діяльності в умовах малочисельного колективу чи соціальної мікрогрупи.

2. Викладання декількох предметів, які не відповідають фахові учителя.

3. Замкнутість навчально-виховного середовища, дефіцит професійного та

особистісного спілкування педагогів.

4. Багатофункціональність роботи вчителя.

Маючи невеликий досвід методичної роботи необхідно було розробити власний маршрут професійного зростання та роботи над індивідуальною науково-методичною проблемою «Створення виховного простору через формування професійної компетенції педагогічних кадрів».

Тому, реалізуючи науково-методичну проблему району «Формування інноваційної культури педагогічних кадрів відповідно до завдань модернізації освіти», мною було складено план заходів з організації інноваційної діяльності педагогів, які знаходяться під патронатом методиста (Додаток 11).

Вважаю проведення діагностики педагогічної діяльності та її оцінки - невід'ємною частиною методичного інструментарію. Моніторинг дозволяє зробити висновок про те, які проблеми педагоги вирішують успішно, яким досвідом можуть поділитися, з якими питаннями впораються самі і яку допомогу у підвищенні професійного зростання повинна надати методична служба. Отримані дані використовуються при складанні плану роботи на новий навчальний рік для вирішення методичних та професійних ускладнень кожного педагога.

При проведенні моніторингу використовуються різні діагностичні методики: співбесіда, анкетування, інтерв'ювання, вивчення думки (Додатки 1-4).

Моніторинг проводиться за наступними напрямками:

1. Моніторинг педагогічних проблем (щорічно, термін - вересень).

2. Діагностика «Оцінка організації методичної роботи вчителів у МО» (щорічно, термін - вересень).

3. Діагностика оцінки та самооцінки діяльності та особистості вчителів іноземних мов, заступників директора з виховної роботи.

4. Діагностика «Оцінка рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу».

5. Аналіз ефективності використання сучасних освітніх технологій, зокрема інформаційно-комунікативних, в освітньому процесі (щорічно, грудень).

6. Моніторинг творчої активності педагогів, учнів, школи (щорічно, травень).

7. Професійно-особистісна готовність вчителя до роботи (громадська та інноваційна діяльність) (щорічно).

8. Діагностика самоосвіти вчителів (щорічно, вересень).

9. Визначення рівня володіння педагогічними працівниками інформаційно-комунікаційними технологіями.

В основі розвитку нової освітньої системи лежать сучасні технології навчання: Інтернет-технології, технологія електронної пошти, комп'ютерні навчальні програми, Web-технології, «кейс-стаді» (навчання з використанням конкретних ситуацій), рефлексія як метод самопізнання і самооцінки, тренінгові технології, технологія навчання із застосуванням методу проектів.

З метою виявлення розуміння інноваційної діяльності в педагогічному співтоваристві Світловодського району було проведено опитування, в якому взяли участь 12 заступників директорів з виховної роботи та педагогів-організаторів, 14 вчителів іноземної мови.

Опитування показало, що існують серйозні розбіжності в розумінні, що таке педагогічна інновація. Відповіді розподілилися наступним чином:

45% - «використання нових технологій (нові форми проведення уроку, творчі майстерні, методи)»;

16% - «просто щось нове»;

по 23% - 1) «будь-які нові методи, засоби, що реалізуються; програми, спрямовані на поліпшення якості освіти»; 2) «поява в освітньому закладі нових технічних засобів»;

11% - «застосування нових методів роботи на раніше придуманому, старому матеріалі»;

7% - «те, що ніколи раніше не використовувалось, впроваджуване для задоволення соціального замовлення»;

6% - «підвищення кваліфікації педагогів»;

5% - «будь-яке нововведення для окремо взятого колективу»;

4% - «необхідність мотивувати колектив, щоб стимулювати педагогів до впровадження в освітній процес»;

3% - «соціалізація дітей»;

по 1% - 1) «все, що виходить за рамки стандартів освіти», 2) «нові відносини в педагогічному колективі».

Аналіз відповідей педагогів, показав, що термін «інновація» в основному асоціюється з нововведенням - «нові технології», «нові методи», «нові способи», що в свою чергу відповідає дослівному перекладу слова з латинського мови: «інновація» (новий) - це нововведення.

Не використання нових технологій, а трудомісткий процес їх створення, апробації та впровадження слід розуміти сьогодні під інноваційною діяльністю.

Науково-методичне супроводження та формування готовності педагогів до інноваційної діяльності

Методи: інформаційна грамотність, формування умінь проектувати індивідуальні педагогічні технології.

Для організації навчальної та виховної роботи на високому професійному рівні необхідно застосовувати інноваційні підходи: використання інтерактивних технологій, впровадження їх у виховний процес, ведення банку даних інтерактивних методик тощо. У практику вчителів району давно ввійшло проведення уроків та заходів з активними формами навчання. Не є винятком і методична робота.

До числа позитивно зарекомендувавших себе активних форм методичної роботи належать: предметні методичні об'єднання, єдиний методичний день у школах, проблемні семінари та практикуми, школа молодого вчителя, школи передового перспективного досвіду, індивідуальна робота з учителями, проведення відкритих уроків, науково-педагогічні конференції та педагогічні читання, рольові, ділові та організаційного-діяльні ігри, моделювання та аналіз педагогічних ситуацій, творчі звіти вчителів, педагогічні консиліуми та інше.

Структурою методичної роботи з педагогічними кадрами передбачено роботу:

- РМО заступників директорів з виховної роботи та педагогів-організаторів з проблеми «Професійна компетентність вчителя як шлях до розвитку творчого потенціалу учнів»;

- РМО класних керівників «Створення виховного простору, як ресурсу розвитку особистості в контексті реалізації основних орієнтирів виховання»;

- постійно діючого семінару для заступників директорів з виховної роботи та педагогів-організаторів з проблеми «Педагогічна інновація і ініціатива – найважливіший ресурс розвитку виховної роботи та учнівського самоврядування»;

- клубу творчо працюючих класних керівників з проблеми «Роль особистості класного керівника у формуванні учнівського колективу»;

- школи творчого зростання новопризначеного заступника директора з виховної роботи та педагога-організатора з проблеми «Модель професійної компетентності заступника директора з виховної роботи та педагога-організатора»;

- краєзнавчого клубу з проблеми «Краєзнавча позакласна робота – важливий фактор формування історико-краєзнавчих знань у школярів»;

- РМО керівників гуртків з проблеми «Розвиток творчих здібностей вихованців засобами гурткової роботи».

В системі безперервного навчання педагогів району використовується потенціал 5 опорних шкіл з виховної проблематики, на базі яких проводяться семінари, конференції, наради. Розроблено плани координаційної діяльності опорних закладів.

Запроваджено творчі звіти педколективів опорних шкіл. На базі опорних шкіл реалізуються проблеми:

- «Формування правової культури школярів» (Андрусівська ЗШ);

- «Сучасні підходи до організації виховного процесу» (Глинська ЗШ);

- «Формування екологічної культури учнів в процесі навчання та у позаурочний час» (Озерський НВК);

- «Впровадження педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у виховну систему школи» (Федірківський НВК);

- «Формування національної самосвідомості, любові до рідного краю, народу, держави» (Подорожненська ЗШ).

Аналітико-результативний етап

Своєрідним оглядом результатів методичної роботи стають районні та обласні конкурси та виставки творчих надбань педагогів, педагогічні ярмарки. Участь вчителів шкіл району у конкурсі методичних розробок до Першого уроку.

Впровадження нових педагогічних технологій є одним з важливих напрямків розвитку педагогічних колективів освітніх закладів району, основною ознакою яких можна вважати ступінь адаптивності всіх елементів педагогічної системи, а саме: цілей, змісту, методів, засобів, форм організації пізнавальної діяльності учнів, прогнозів відповідності результатів навчання вимогам сучасної школи.

Аналіз інноваційної діяльності показує, що в практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно-орієнтоване навчання та виховання, громадянську освіту, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності (шкільне лісництво «Лісовичок» при Микільській школі), теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології (гурток «Файл» при Микільській школі, керівник Цурупа О.В.; гурток «Інформаційний» при Глинській школі, керівник Пащенко О.А.), здоров’язберігаючі технології навчання, проектне навчання (євроклуб «Соняшник» Глинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів), теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, технологію гуманізації педагогічної діяльності, трансформацію педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику роботи школи (Федірківський НВК, В Скельовська школа І-ІІ ступенів), розвиток критичного мислення (В.Андрусівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, вчитель історії Дикий І.Ф,), теорія ігрових технологій, теорію раннього та інтенсивного навчання грамоті.

У серпні 2013 року всі школи Світловодського району провели значну роботу по впровадженню Єдиної інформаційної системи освіти України у вигляді веб-порталів шкіл за програмою «Школа». У грудні до веб-порталу ЄІСУОУ було приєднано всі дошкільні навчальні заклади району за програмою «Дошкілля», що дозволило значно оптимізувати роботу закладів освіти Світловодщини, а для дошкільних закладів також дало можливість увійти у всеукраїнську інформаційну систему «Електронна реєстрація дітей до ДНЗ». На виконання наказу департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації у вересні 2013 року було створено сайти відділу освіти Світловодської РДА, районного методичного кабінету, всіх шкіл району, Центру дитячої і юнацької творчості, персональні сайти окремих педагогічних працівників, у тому числі молодих спеціалістів. У січні 2014 року було проведено відповідний районний конкурс, у результаті якого було визначено, що у всіх школах району створено шкільні сайти, наказами призначено відповідальних осіб за роботу сайтів. Проведено роботу по наповненню сайтів необхідною інформацією.

В районі працює ініціативна творча група методистів РМК та вчителів з впровадження педагогічного досвіду в практичну діяльність. Зокрема, вивчення та узагальнення перспективного педагогічного досвіду вчителя початкових класів Григоренко Т.А. (В.Скельовська ЗШ І-ІІ ст.) з проблеми «Впровадження творчої спадщини В.О.Сухомлинського при навчання молодших школярів»; вчителя англійської мови Любезної І.В. з проблеми «Методика викладання англійської мови у початкових класах», «Застосування методу проектів у творчій діяльності учнів» (Подорожненська школа, керівник проекту Шерстюк В.В.), майстер-клас «Фасилітатори програми Intel Шлях для успіху» (Цурупа О.В. вчитель інформатики Григорівської ЗШ І-ІІІ ст.) тощо.

Організація роботи з мотивованими на навчальну діяльність учнями. Робота з обдарованими дітьми

Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованих дітей становить один з перспективних напрямків розвитку освітньої системи, одночасно будучи одним з провідних факторів соціалізації особистості.

Зростає чисельність педагогічних працівників, які активно впроваджують інформаційні технології в освітній процес.

Перед педагогами ставиться завдання організації позаурочної діяльності школярів, заснованої на використанні переваги інформаційних і комунікаційних технологій що забезпечує:

• підвищення ефективності та якості позаурочної діяльності;

• активізацію пізнавальної та творчої діяльності школярів за рахунок комп'ютерної візуалізації навчальної інформації, включення ігрових ситуацій, можливості управління, вибору режиму позакласної діяльності школярів;

• поглиблення міжпредметних зв'язків, за рахунок використання сучасних засобів обробки, зберігання, передачі інформації;

• посилення практичної спрямованості знань, отриманих в рамках позакласних заходів;

• закріплення знань, умінь і навичок в галузі інформатики та інформаційних технологій;

• формування стійкого пізнавального інтересу школярів до інтелектуально-творчої діяльності, яка реалізується за допомогою засобів ІКТ;

• підвищення виховного впливу всіх форм позаурочної діяльності;

• здійснення індивідуалізації та диференціації в роботі зі школярами;

• розвиток здатності вільного культурного спілкування школярів за допомогою сучасних комунікаційних засобів.

Основна мета інформатизації позаурочної діяльності школярів є:

• залучення школи в побудову єдиного інформаційного простору (створення сайту);

• формування у школярів світогляду відкритого інформаційного суспільства, підготовка членів інформаційного суспільства;

• формування ставлення до комп'ютера як до інструменту для спілкування, навчання, самовираження, творчості (сайти класів);

• розвиток творчого, самостійного мислення школярів, формування вмінь і навичок самостійного пошуку, аналізу та оцінки інформації, оволодіння навичками використання інформаційних технологій (шкільна газета, класні газети, класні куточки, інформаційні стенди, тематичні листівки до знаменних дат, інформаційні листівки, буклети);

• розвиток і формування стійкого пізнавального інтересу школярів до інтелектуально-творчої діяльності та творчої активності учнів (інтерактивні інтелектуальні ігри, диспути, учнівські конференції, участь у виставках, конкурсах, проектах шкільного, районного, обласного, міжнародного масштабів);

• розвиток уваги, пам'яті, уяви, сприйняття, мислення, кмітливості (психологічні тренінги; психолого-педагогічна допомога, комунікативні тренінги);

• підвищення виховного впливу всіх форм позаурочної діяльності;

• розвиток матеріально-технічної бази системи загальної середньої освіти (комп'ютерні класи, інтерактивна дошка, мережеве оточення, можливість безкоштовного виходу в Інтернет, оргтехніка, електронні підручники, карти, роздатковий матеріал, наочні посібники);

• організація ефективної інформаційної взаємодії вчителів, школярів та батьків (шкільний сайт);

• впровадження засобів ІКТ у виховну роботу;

• здійснення індивідуалізації та диференціації в роботі зі школярами (уроки з комп'ютерною підтримкою);

• розвиток здатності вільного культурного спілкування (об'єднання за інтересами, зустрічі з цікавими людьми, співпраця зі школами району, області, колишніми випускниками);

• оперативне інформування батьків про хід і результати навчання.

У школах району за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій сьогодні здійснюється:

- підготовка вихідних матеріалів засобами текстового і графічного редакторів (створюються сценарії заходів, реферати, пишуться твори та ін.);

- обробка цифрового фотозображення засобами графічних редакторів (фотографії);

- створення звукового супроводу і відеозображення;

- виконання різноманітних творчих робіт;

- підготовка тез і творчих робіт в електронному вигляді;

- відправка робіт засобами Інтернет та електронної пошти;

- створення Інтернет - сайту;

- випуск друкованої продукції (тематичні буклети до шкільних заходів, афіші та програми до конкурсів, шкільна газета, листівки, плакати з нагоди окремих подій в тому чи іншому класі). Вся продукція випускається силами учнів. Робота по набору текстів, сканування графічних матеріалів, тиражуванню виконується учнями самостійно під керівництвом вчителя інформатики.

- Перегляд відеофільмів;

- Використання аудіозаписів та мультимедійної продукції.

Результативністю у даному напрямку відрізняється і робота центру дитячої та юнацької творчості. Всього позашкільною освітою охоплено 710 дітей. З них гуртки фізкультурно-спортивного напрямку відвідує 62 дитини, художньо-естетичного напрямку – 197, науково-технічного – 117, військово-патріотичного – 104, туристсько-краєзнавчого – 77, суспільно-гуманітарного – 45 та еколого-натуралістичного – 106. Всього у 2014 році вихованці гуртків взяли участь у 31 очному та заочному конкурсах та отримали 22 нагороди.

Так, за результатами очного туру обласного етапу Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» переможцем визначено Цурупу О.В. – керівника гуртка «Файл», в тематичній номінації «Інновації в позашкільній освіті (05лютого 2014 року).

На підставі рішення журі Всеукраїнського конкурсу, наказу НЕНЦ від 11.03.2014p. №18 м.Київ «Про підсумки видавничої продукції в рамках Позашкільних педагогічних читань-виставки з питань позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму», нагороджений грамотою за зайняте І місце у номінації «Інновації у формуванні фахових компетенцій педагогів» Цвик А.П. (керівник гуртка ЦДЮТ при Микільській ЗШ І-ІІІ ступенів).

Особливої уваги потребують молоді фахівці. Тому нетрадиційні, інноваційні форми методичної роботи спрямовуються перш за все на молодого спеціаліста. Молодим спеціалістам є в кого повчитись. До роботи в закладах освіти району, разом з сумісниками у 2014 році було залучено 198 вчителів. Педагогічні звання «старший учитель» мають 57 педпрацівників та «вчитель - методист» - 5 педагогів, «спеціаліст I категорії» - 40, «спеціаліст вищої категорії» - 94.

Молоді спеціалісти є активними учасниками школи молодого вчителя «Надія» при районному методичному кабінеті.

Молоді педагоги мають змогу познайомитися з творчою лабораторією вчителів – наставників, з можливостями щодо створення персонального сайту, створення портфоліо. Вони є учасниками тренінгу «Психологічний супровід навчально-виховного процесу», «Технологія психолого-педагогічної рефлексії та вдосконалення професійної діяльності педагогів» тощо. Щорічно проводиться конкурс професійного зростання молодих педагогів «Містер та Міс Освіта».

Інноваційні технології є засобом модернізації методичної роботи. Належний рівень проведення методичних заходів забезпечує використання інтерактивних та інформаційних технологій. У роботі з дорослими запроваджено такі методи, як інтерактивна система нотаток, керована лекція, мозаїка, діалог, мозкова атака, синтез думок, акваріум тощо. Особливо доцільними виявились вони під час вироблення спільної колективної думки, при розв’язанні спірних питань, прийнятті рішення. Як свідчить практика, використання активних форм проведення методичних заходів сприяє не лише професійному зростанню, формуванню фахових компетенцій, а є глибинним поштовхом до самоосвіти (Додатки 5-9).

Поряд з позитивними тенденціями існує певний ряд серйозних проблем над якими необхідно серйозно та змістовно працювати.

Надзвичайно мала кількість вчителів, заступників директорів з виховної роботи мають друковану продукцію, публікації у фахових виданнях. Потребує активізації діяльність РМК з питань організації вивчення й аналізу ефективності здійснення дослідно-експериментальної роботи педпрацівників і педколективів.

Слід активно запроваджувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в управлінську, методичну роботу та знаходити шляхи подолання проблем пов’язаних з матеріально-технічною базою РМК та шкіл району. У роботі РМО, ШМО необхідно передбачити ознайомлення та впровадження таких форм роботи, як рецензування, первинна експертиза, апробація навчальних програм, підручників, методичних розробок вчителів, які претендують на встановлення звання «вчитель-методист». При плануванні роботи районних та шкільних методичних об'єднань, творчих груп, майстер-класів, шкіл слід постійно враховувати методичні рекомендації КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського».

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка