Голові Всеукраїнської консультативної ради з екологічних проблем



Скачати 71.48 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір71.48 Kb.
Голові Всеукраїнської консультативної ради з екологічних проблем

Орєхову С.М.

Щодо здійснення громадського контролю за ситуацією, яка склалася навколо Куяльницького лиману, вжиття заходів стосовно порятунку Куяльницького лиману, який знаходиться в стані екологічної катастрофи, шляхом спонукання органів влади до побудови очисних споруд в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області, заборони будь-якої господарської діяльності на теренах Куяльницького лиману

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

в порядку статті 16 Закону України „Про статус народного депутата

України„


Шановний Сергію Миколайовичу!

Куяльницький лиман належить до групи закритих лиманів і є одним з найстародавніших на території північно-західного Причорномор’я. Він відомий як важливий рекреаційний і бальнеологічний об’єкт державного та світового значення, ожин з найцілющих водоймищ світу, має унікальний природний потенціал та є головною ресурсною базою курортної галузі Одеської області. Слід підкреслити, що на правому узбережжі Куяльницького лиману біля підніжжя Жевагової гори за 13 км від центра Одеси розташований курорт Куяльник. Високі лікувальні властивості мають ропа і грязі лиману. За оцінками вчених, вартість запасів його лікувальних ресурсів становить більше 7 мільярдів доларів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про курорти», курортом є освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. Крім того, згідно з п. 2 Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", структура територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні (в тому числі курортних та лікувально-оздоровчих територій та об’єктів) дає певні підстави для їх віднесення до територіальної системи з певними ознаками екологічної мережі.

Однак, на сьогодні екологічний стан Куяльницького лиману можна охарактеризувати як кризовий, що обумовлено катастрофічним обмілінням водойми, зменшенням рівня води та глибин (до 40 см – у жовтні 2009 р.), а також пов’язаного з цим збільшення солоності ропи (до 390-321 ‰ у 2009-10 рр.), що є загрозою повного зникнення лиману та втрати запасів унікальних лікувальних грязей і ропи, а також своєрідної флори і фауни водойми. Об’єм води в лимані може сягати 370 млн. м3, але у 2009 р. він склав лише 18,8 млн. м3, що майже в 20 разів менше за максимальне значення.

Водність Куяльницького лиману та його сольовий режим залежать від співвідношення величини атмосферних опадів, що випали на водне дзеркало лиману, і об’єму випаровування з нього та регулювання річкового стоку води на водозбірному басейні лиману. Враховуючи, що при регулюванні стоку майже неможливо впливати на атмосферні опади та випаровування, залишається тільки варіант регулювання річкового та балочного припливу води у лиман.

До Куяльницького лиману впадають річка Великий Куяльник, балки Довбока, Кубанка, Гільдендорфська та Корсунцівська. Основною з них є річка Великий Куяльник.

Річка Великий Куяльник має статус водного об’єкта місцевого значення та відноситься до басейну річок Причорномор’я і впадає у Куяльницький лиман.

Протягом останніх п’яти років спостерігається інтенсивне пересихання річки Суха Журівка, балки Кошківка, частково пересихають також всі річки басейну річки Великий Куяльник. У меженний період 2009 року зафіксовано повне пересихання річки Великий Куяльник на території Ширяївського району довжиною 61,5 км, що складає 80% від загальної довжини річки на території цього району. Крім того, на території Ширяївського району в басейні цієї річки зафіксовано повне пересихання 18 ставків (за паспортом річки - 15). На території Іванівського району повністю пересохло 16 ставків (за паспортом річки - 15), на території Котовського району повністю пересохло 11 ставків (за паспортом річки - 8).

Забір води по басейну Куяльницького лиману здійснюється з підземних та поверхневих джерел.

За офіційними даними, поверхневі водні ресурси використовуються з 2006 року тільки підприємством ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» (м. Одеса) безпосередньо з Куяльницького лиману, а забір підземної води здійснюється 83 підприємствами, у тому числі 34 підприємствами Іванівського, 2 підприємствами Котовського, 47 підприємствами Ширяївського районів.

Скид стічних вод у річку Великий Куяльник здійснюється житлово-комунальним господарством смт Іванівка, у Куяльницький лиман - ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» м. Одеси. Стічні води ЖКГ смт Іванівка відносяться до категорії недостатньо-очищених, стічні води ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» - до нормативно-чистих без очистки.

Так, станом на теперішній час, на узбережжі лиману, в тому числі й поблизу села Северинівка Іванівського району Одеської області, протягом останніх років в порушення екологічного законодавства (зокрема, Кодексу України «Про надра») здійснюється незаконне видобування піску з кар’єрів, що призводить до перекриття русла ріки Великий Куяльник, що наповнює Куяльницький лиман. Натомість, правоохоронними органами та Державною екологічною інспекцією заходів щодо припинення порушень вжито не було. Крім того, у верхів’ї лиману, поблизу села Стара Еметівка, тривалий час невідомі особи видобувають лікувальні грязі у великих обсягах за допомогою екскаваторів, через що пошкоджується рельєф лиману, при цьому у шарі піску, що знаходиться нижче шару грязі, зникає ропа, лиман ще більше міліє, порушуються природні процеси грязеутворення. Звертаю Вашу увагу, що з приводу здійснення незаконного добування корисних копалин та лікувальних природних ресурсів на території Куяльницького лиману громадськість Одещини, та я, зокрема, неодноразово звертались до правоохоронних органів, зокрема, до органів прокуратури та територіальних підрозділів органів внутрішніх справ в Одеській області, про притягнення до відповідальності цих осіб, однак дієвого реагування не було здійснено. Тому, ґрунтуючись на фактах такої протиправної бездіяльності правоохоронних органів та, зокрема, органів прокуратури, можна зробити висновок, що цими органами зухвало покриваються злочинні дії третіх осіб, які здійснюють незаконний видобуток лікувальних природних ресурсів та корисних копалин на території Куяльницького лиману.

Зважаючи на неодноразові перевірки прокуратурою Одеської області фактів незаконного видобутку природних ресурсів на території Куяльницького лиману, неможливість вжиття належних заходів щодо недопущення нових порушень природоохоронного законодавства, є нагальна потреба у вжитті заходів реагування з боку широкого загалу громадськості.

Варто зазначити, що не тільки протиправні дії осіб є чинником такого гнітючого становища Куяльницького лиману, а ще й недбала державна політика в сфері охорони, збереження та відновлення лікувальних властивостей Куяльницього лиману.

Так, вже протягом декількох десятиріч органами державної влади не можуть бути побудовані очисні споруди навколо Куяльницького лиману. Хоча, саме до погіршення екологічної рівноваги цієї водойми з цінними лікувальними ресурсами призводить і забруднення річки Великий Куяльник неочищеними каналізаційними стоками, які скидаються з смт. Іванівка Іванівського району Одеської області.

Окрім того, не сприяє правовому врегулюванню проблеми й відсутність паспорту на лиман, а існуючий - на річку Великий Куяльник, не відповідає виниклій ситуації, адже багато приток (їх нараховувалося близько сорока) обміліли або й зовсім зникли.

Зокрема, не виконуються вимоги чинного законодавства, ст. 28 Закону України „Про курорти”, що передбачає створення округу санітарної зони, в межах якого забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.

Додатковою загрозою для Куяльницького лиману є пересихання русла річки Великий Куяльник, однією з причин якого є штучно створені дамби. При цьому, після руйнування останніх, через декілька днів на їх місці з’являються нові, що свідчить про неефективність заходів впливу, які застосовуються місцевими правоохоронними органами до порушників.

Викриття лише поодиноких випадків порушення господарюючими суб’єктами природоохоронного законодавства, відсутність ефективного контролю, усвідомлення вседозволеності й безкарності щодо аналогічних діянь, спричинили зростання кількості незаконних кар’єрів та вчинення нових порушень, які погіршують екологічну ситуацію, що склалась в басейні Куяльницького лиману, призводячи до катастрофічного зниження рівня води.

В даний час видобутком природних ресурсів на території Куяльницького лиману займається більше 80 суб’єктів господарювання. Враховуючи руйнівний вплив, який зазнає екологічно уразлива природна екосистема лиману від будь-якої господарської діяльності, доцільним є встановлення лімітів видобутку лікувальних природних ресурсів та введення мораторію на видобуток корисних копалин.

В даний час всесвітньовідомий лиман знаходиться в стані екологічної катастрофи. Для виправлення ситуації, що склалася внаслідок недбалого поводження та руйнівного антропогенного впливу на екосистему Куяльницького лиману, необхідним є негайне реагування органів влади. Адже безповоротна втрата цілющих властивостей даною місцевістю завдасть незрівнянно великих збитків державі й здоров’ю населення, зашкодить репутації України на міжнародній арені.

Зазначені факти викликають необхідність у вжитті невідкладних заходів зі створення національного природного парку «Куяльницький» відповідно до ст. 20, 51, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та оголошення Куяльницького лиману та його басейну зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Необхідність вжиття заходів щодо збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману зумовлена актуальністю зазначених проблем, серед яких основні:

- незадовільний екологічний стан водних ресурсів, їх неефективне використання та відсутність системи заходів з охорони, що є однією з головних причин погіршення стану річки Великий Куяльник, інших водотоків в басейні Куяльницького лиману та самого лиману;

- проблема у сфері використання та охорони водних ресурсів річки Великий Куяльник та інших водотоків водозбірного басейну лиману, розв’язання якої належить до пріоритетних напрямів збереження Куяльницького лиману;

- необхідність реформування господарського комплексу Куяльницького лиману для забезпечення екологічної безпеки населення, відновлення стану навколишнього природного середовища.

У зв'язку з вищенаведеним, керуючись ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», -

П Р О Ш У :



Під егідою Всеукраїнської консультативної ради з екологічних проблем забезпечити здійснення громадського контролю за ситуацією, яка склалася навколо Куяльницького лиману, вжиття заходів стосовно порятунку Куяльницького лиману, який знаходиться в стані екологічної катастрофи, шляхом спонукання органів влади до побудови очисних споруд в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області, заборони будь-якої господарської діяльності на теренах Куяльницького лиману, оголошення Куяльницького лиману та його басейну зоною надзвичайної екологічної ситуації.

З повагою Юрій КАРМАЗІН


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка