Г. С. Сковороди



Скачати 377.5 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації29.04.2016
Розмір377.5 Kb.
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Управління освіти Шосткинської міської ради

Шосткинська гімназія Шосткинської міської ради Сумської області

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ

Г.С. СКОВОРОДИ

НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ


Збірник дидактичних матеріалів

укладено вчителем української мови і літератури Шосткинської гімназії Шосткинської міської ради Сумської області

Даньком Сергієм Степановичем

Шостка, 2011

ЗМІСТ

Пояснювальна записка…………………………………………………………3



Розділ 1. Розвиток мовлення…………………………………………………..5

    1. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в науковому стилі………………………………………………………………..5

    2. Діалогічне мовлення……………………………………………....7

Розділ 2. Контроль результатів мовленнєвої діяльності……………………..8

2.1. Складносурядне речення……………………………………………8

2.2. Складнопідрядне речення…………………………………………..11

2.3. Аудіювання…………………………………………………………..13

2.4. Читання мовчки……………………………………………………...17

Розділ 3. Тренувальні вправи…………………………………………………..24

3.1. Переклад тексту……………………………………………………...24

3.2. Редагування тексту…………………………………………………..28

Література………………………………………………………………………..32

Пояснювальна записка
У 2012 році виповнюється 290 років з дня народження видатного поета, мислителя, педагога Григорія Савича Сковороди. Творчість Григорія Сковороди (1722-1794) не тільки займає чільне місце в історії української літератури, а й вважається дослідниками виявом української духовної традиції від давнини до сьогодні. Пісні, байки, афоризми, діалоги, трактати, притчі, листи Григорія Сковороди завершують добу українського бароко, причому навіть барокову літературу всієї Європи. Сучасна програма з української літератури дозволяє ознайомитися дев’ятикласникам з багатою творчою спадщиною філософа, просвітителя, поета упродовж трьох навчальних годин, після чого учні згадають Сковороду як поета хіба що під час вивчення п’єси «Наталка Полтавка» І.П. Котляревського, у якій не менш відомий земляк поета-філософа вклав у вуста Возного найславетнішу метафізичну пісню «Всякому місту – звичай і права». Тому укладач даного збірника ставить завдання повернути учнів до повторення вивченого на уроках літератури за рахунок використання вчителем текстів, що поглиблюють знання школярів про поетичну, філософську, педагогічну діяльність Григорія Сковороди, як на уроках зв’язного мовлення, так і під час контрольного оцінювання мовних знань і вмінь з синтаксису й пунктуації, читання мовчки, аудіювання, а також виконання тренувальних вправ з перекладу, редагування текстів у 9-10 класах.

Збірник дидактичних матеріалів включає такі розділи:



  1. Розвиток мовлення, що вміщує тексти переказів, завдання для складання діалогів, тексти для складання тез, виписок, конспектів.

  2. Контроль результатів мовленнєвої діяльності, що вміщує тексти для контролю аудіювання і читання мовчки в 10 класі й тестові завдання для контролю мовних знань і вмінь учнів 9 класу з тем «Складносурядне речення» і «Складнопідрядне речення». Зміст тестових завдань відтворює матеріал зазначених розділів програми з української мови і містить завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на встановлення відповідності, а також творчі завдання, які потребують розгорнутої відповіді.

  3. Тренувальні вправи, що вміщує тексти для перекладу з російської мови, редагування і виконання синтаксичного, фонетичного, морфемного, словотвірного розборів, добору синонімів, антонімів, пояснення лексичного значення слів. Використовуються вчителем як для індивідуальної роботи з учнями 9-10 класів під час уроків, так і для підготовки обдарованих старшокласників до участі у Всеукраїнській олімпіаді з української мови і літератури.

Матеріал збірника укладений згідно з Проектом концепції мовної освіти в Україні, має практичну спрямованість і забезпечує реалізацію змістових ліній:

  • мовленнєвої, що визначає зміст роботи над формуванням комунікативної компетентності учнів і передбачає гармонійний

  • розвиток умінь в основних видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі);

  • мовної, що забезпечує обсяг знань, оптимальний для для формування мовленнєвих умінь і навичок учнів;

  • соціокультурної, яка сприяє розвиткові загальної культури учнів, становленню сучасних світоглядних уявлень про світобудову, природу, суспільство, людину, сенс життя в аспекті їх розвитку, цілісної системи уявлень про звичаї, традиції, ознайомленню з основним культурним набутком;

  • діяльнісної, яка спрямована на забезпечення систематичного розвитку мисленнєвих здібностей учнів у процесі навчання, на формування в них здатності самостійно здобувати знання, уміння фіксувати й оцінювати сприйняту інформацію, працювати колективно в умовах вибору, пошуку, дослідження.

Збірник призначений для роботи на уроках рідної мови у 8, 9, 10 класах та для індивідуальної роботи з обдарованими учнями.

1. Розвиток мовлення

1.1. 8 клас. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в науковому стилі

1. Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення, тему й основну думку.

Пам’ятник Григорію Сковороді в Лохвиці

Його доля нагадує гілку грузинського дерева, яку прищепили і яка розквітла на українській землі. Іван Петрович Кавалерідзе чудово знав українську мову. Уся його творчість теж пов’язана з нашим краєм – Сумщиною, Полтавщиною, з Києвом.

Образові Григорія Сковороди Іван Кавалерідзе присвятив понад півстоліття творчих шукань. У характері художника було щось споріднене з вільнолюбною, незалежною вдачею філософа. Сковорода був близький йому своїми ідеями, поглядами на призначення людини. Сковородинське бачення події з погляду вічності, крізь призму Всесвіту глибоко запало в душу Кавалерідзе ще в молоді роки.

І ось 1922 року з нагоди 200-річчя з дня народження Сковороди місто Лохвиця замовляє Кавалерідзе пам’ятник своєму землякові. Замовлення було для Кавалерідзе несподіваним сюрпризом. Багато хто знав про його глибоку любов і повагу до українського філософа.

Умови були такі важкі, несприятливі, що на них не погодився б жоден інший скульптор: грошей на пам’ятник бракувало, не було також граніту, бронзи, до того ж – украй стислі строки. Міська влада схвалила проект у серпні 1922 року, а відкрити пам’ятник планувалося неодмінно того ж ювілейного року, хоча б наприкінці його.

Такого напруженого періоду в житті скульптора, як осінь 1922 року, йому ще не доводилося переживати. Працював без перепочинку, з майстерні виходив, аби трохи поспати й поїсти, зрідка – для коротких прогулянок чи уточнення деяких деталей, необхідних для роботи.

Але не звідав він раніше і такого творчого піднесення. Хтозна, чи упорався б скульптор із цим завданням, якби не носив у серці і в думках образ філософа задовго до 1922 року.

Особливістю лохвицького пам’ятника є його відмінність від попередніх зображень Григорія Сковороди. У ньому не знайдемо ні впливу прижиттєвого портрета філософа, ні пізніших варіантів цього портрета. Іван Кавалерідзе створив свою зовнішність Сковороди. Можливо, він орієнтувався трохи на малюнок Івана Їжакевича «Мандрівний філософ Сковорода» і на малюнок Миколи Самокиша «Сковорода» - і то лише при опрацюванні деталей одягу.

Те, що Кавалерідзе взяв для пам’ятника дуже мало у своїх попередників, які зображали Григорія Сковороду, не означає, що він не вивчав образ філософа. За чотири місяці напруженої роботи Кавалерідзе створив образ, що й досі вражає глядача своїм новаторством, сміливим трактуванням зовнішності й характеру.

У стилістичному відношенні пам’ятник Сковороді в Лохвиці виходить за межі певного мистецького стилю, хоча й несе в собі окремі ознаки деяких з них. Композиційно він тяжіє до творів класицизму. У цьому переконує чіткий розподіл основних мас і ретельно продумана розстановка опорних «точок». У той же час контраст важчих і легших обсягів, трактування форми змушує згадати виражальні засоби барокової скульптури. Щодо конструктивності, розмаїтості й пластичного багатства силуетів, а також щодо матеріалу виготовлення, то це була цілком сучасна скульптура – початку XX століття.

Сковорода любив світ, людей. Немовби наслідуючи свого героя, визначний митець Іван Кавалерідзе до кінця життя залишався вірним образові Сковороди, думки якого ще в молодості стали для нього зерном, що дало щедрий ужинок (За Д. Степовиком).

2. Складіть план і підготуйте усний переказ тексту.

3. Що ви знаєте про життя і творчість Григорія Сковороди?

4. Підготуйте розповідь про діяльність Івана Кавалерідзе як драматурга, кіномитця. Що ви знаєте про його пам’ятники в Полтаві, Києві, Ромнах, Шостці?



1.2. Діалогічне мовлення. 9-10 клас

І.1. Прочитайте репліки діалогу персонажів твору Григорія Сковороди «Розмова, названа Алфавіт, або Буквар миру». Визначте тему й основну думку.

Григорій. Один молодик був моїм учнем. Дитина достеменно народжена для людинолюбства та дружби, народжена робити й чути все чесне. Але не народжений бути студентом. З подивом співчував я його дубуватості. Але коли він почав займатися механікою, то відразу ж усіх здивував, бо все розумів без усякого керівника.

Зовсім мертва душа людська, позбавлена природної своєї справи, подібно до каламутної та смердючої води, що замкнена в темряві. Переконував я безперестанно молодиків у тому, щоб шукали свою природу. Шкода, що батьки завчасу не вкладають того у в серця синам своїм. Звідси й буває, що військову роту веде той, хто мав би сидіти в оркестрі.

Афанасій. Як же можна наживати шляхетство і зберегти ґрунт?

2. Як вирозумієте слова про необхідність пошуку «своєї природи»? Чи поділяєте ви погляди Григорія?

3. Напишіть продовження діалогу і розіграйте його за особами.
ІІ.1. Прочитайте репліки діалогу персонажів твору Григорія Сковороди «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті». Визначте тему й основну думку.

Григорій. Але те біда, що не хочемо знати, в чому воно достеменно поселилося. Хапаємося і беремося за те, як за тверду нашу основу, що прикрилася самим тільки гожим видочком. Джерелом нещастя є наша безпорадність: воно нас полонить, видаючи гірке за солодке, а солодке за гірке. Але того не було б, коли б ми радилися самі з собою. Розміркуймо, друзі мої, і виправимося, - за добру справу братися ніколи не пізно. Пошукаймо, в чому твердість наша? Зміркуймо, яка Думка й молитва найсолодша Богові? Скажіть мені, що для вас найкраще? Коли відшукаєте це, то й щастя своє достеменно знайдете, тоді до нього й добиратися можна.

Єрмолай. Як на мене, найкраще, коли бути задоволеним усім.

Григорій. Скажи ясніше!

Єрмолай. Грішми, землею, здоров’ям, людьми і всім, що є на світі.

2. Чи поділяєте ви погляди Єрмолая?

3. Напишіть продовження діалогу і розіграйте його за особами.

2. Контроль результатів мовленнєвої діяльності

2.1. Складносурядне речення. 9 клас

Бери вершину і матимеш середину.

Григорій Сковорода


  1. Виберіть правильне твердження.

А) Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.

Це складносурядне речення.



Б) Не все те отрута, що неприємне на смак.

Це просте речення, ускладнене відокремленим означенням.



В) Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.

Це складне безсполучникове речення.



Г) Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?

Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.



  1. Виберіть складносурядне речення.

А) Пізнаєш істину - ввійде тоді у кров твою сонце.

Б) Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.

В) Не за обличчя судіть, а за серце.

Г) Усяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

3. Неправильно розставлено розділові знаки в реченні.



А) Збери всередині себе свої думки, і в собі самому шукай справжніх благ.

Б) Прибуток не є утіха, але мусить слугувати для задоволення тілесних потреб, а коли се й утіха, то не для серця.

В) Нудьга для лікарів – найперша ознака всіх тілесних хвороб і збурень.

Г) Усе невидиме сильніше за видиме, і видиме залежить від невидимого.

4. Виберіть складносурядне речення з протиставними смисловими зв’язками.



А) Як і робота без природженості, так і знання без роботи – мука.

Б) Багато людей без природи починають великі справи, але погано кінчають.

В) Але немає нічого солодшого, як спільна для нас усіх робота.

Г) Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця.

5. Виберіть складносурядне речення з єднальними смисловими зв’язками.



А) Природа блага – всьому початок, а без неї ніколи не бувало благосні.

Б) Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.

В) Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.

Г) Усе минає, але любов після всього зостається.

6. Виберіть складносурядне речення, у якому правильно розставлено розділові знаки.



А) Немає нічого небезпечнішого, за підступного ворога але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.

Б) Шукаємо щастя по країнах століттях, а воно скрізь і завжди з нами.

В) Не кожен горіх із ядром, і не кожна стеблина з зерном.

Г) Більше думай, і тоді вирішуй.

7. Виберіть складносурядне речення з розділовими смисловими зв’язками.



А) Або так жити, або мусиш умерти.

Б) Інакше благодіємо ми до домашніх та родичів, інакше – до гостей і сторонніх…

В) Сходивши всі дороги, але не побачивши своєї, нічого не знатимеш, і не матимеш, і не збадьоришся.

Г) Ми народилися для справжнього щастя і мандруємо до нього, а життя наше – шлях.

8. Доберіть відповідники.



А) Не вчи яблуню родити яблука: уже сама природа її навчила.

Б) Ніхто не пожне твердої слави від будь-якого мистецтва, коли працюватиме без насолоди і натхнення.

В) Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

Г) Наступний, весело освітлений день – плід учорашнього, а добра старість – нагорода гарної юності.

1. Просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

2. Складносурядне речення.

3. Складнопідрядне речення.

4. Складне безсполучникове речення.

9. Зробіть повний синтаксичний розбір речення.



Багато хто, потоптавши природу, вибирає для себе ремесло наймодніше і найприбутніше, але сим вони лише ошукають себе.

10. Поставте пропущені розділові знаки в тексті, підкресліть сполучники сурядності.



Мандрівник обходячи всілякі землі й держави позбувся ніг. Тут спало йому на думку вернутися додому в батьківський дім. З великим труднощами спираючись на руки подався мандрівник в дорогу. Нарешті доповз він до гори з якої вже було видно і батьківську стріху але тут позбувся й рук. Звідси дивилося живе око його через ріки ліси яруги через пірамідальні верхів’я гір з веселою пожадністю осягаючи сяйливий здаля замок, - батькову оселю…(Григорій Сковорода. «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті»)

11. Допишіть притчу* або напишіть власну думку щодо висловлювання Г.С.Сковороди:



Перш за все батька й матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якій ти скільки зобов’язаний.

2.2. Складнопідрядне речення. 9 клас

Більше думай і тоді вирішуй.

Григорій Сковорода

  1. Виберіть складнопідрядне речення.

А) Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

Б) Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

В) Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?

Г) Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

  1. Виберіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв’язку між частинами є сполучник.

А) Не мале те, що для прожиття достатнє, а достатність і багатство є те ж саме.

Б) У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.

В) Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?

Г) Той розуміє юність, хто розуміє старість.

  1. Виберіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв’язку між частинами є сполучне слово.

А) Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

Б) Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

В) Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

Г) Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.

  1. Виберіть складнопідрядне речення з підрядною з’ясувальною частиною.

А) Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти.

Б) Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

В) Сліпі очі, коли затулені зіниці.

Г) Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном?

5. Виберіть складнопідрядне речення з підрядною частиною мети.



А) Лід на те й родиться, аби танути.

Б) Кому душа болить, тому весь світ плаче.

В) Що вподобав, на те й перетворився.

Г) Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

6. Виберіть складнопідрядне речення з підрядною частиною умови.

А) Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?

Б) Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!

В) Коли велика справа – панувати над тілами, то ще більша – керувати душами.

Г) Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне.

7. Виберіть складнопідрядне речення з підрядною займенниково-означальною частиною.



А) Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.

Б) Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.

В) Усяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце й міру.

Г) Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.

8. Виберіть складнопідрядне речення з підрядною частиною часу.



А) Серце тоді насичується, коли освічується.

Б) Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.

В) Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.

Г) Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.

9. Доберіть відповідники:

А) Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце.

Б) Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.

В) Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.

Г) Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя.

Д) З видимого пізнавай невидиме.

Е) Тінь яблуні не заважає.

1. Просте односкладне речення.

2. Просте поширене речення.

3. Просте ускладнене речення.

4. Складносурядне речення.

5. Складнопідрядне речення.

6. Складне безсполучникове речення.

10. Поставте розділові знаки в реченні.

Як купці вживають застережних заходів аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих так і нам слід якнайретельніше пильнувати щоб обираючи друзів цю найліпшу окрасу життя більше того неоціненний скарб через недбальство не натрапити на щось підроблене.

11. Підтримайте або спростуйте наведену вище думку, висловлену Г.С. Сковородою.

12. Зробіть синтаксичний розбір речення.

Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.

2.3. Контрольне аудіювання тексту науково-популярного стилю. 10 клас

Григорій Савич Сковорода

Григорій Савич Сковорода – найбільш відомий з українських філософів, можна сказати, єдиний відомий з українських філософів. Але відомим став він головне через своє життя, в якім він у великій мірі здійснив свої філософські та релігійні погляди: ця суцільність його особистості залишила глибоке враження не лише в освічених колах, а й серед селянства; постать Сковороди стала темою легенд та оповідань. Його поетичні твори – пісні, що хоч і писані мовою, яка від сучасної літературної мови значно відрізняється, - мають велику літературну вартість і залишились до останніх часів у пам’яті народній.

Сковорода народився в с. Чорнухи на Лубенщині 1722 року. Після науки в місцевій школі дістався до Київської академії, де і вчився в 1738 – 50 рр., із дворічною перервою, яку пробув у Петербурзі, у придворній капелі імператриці Єлизавети. У 1750 році він їде до російської церкви в Угорщині, у Токаї, та, користуючись цією нагодою, відвідує Відень, Пресбург, Будапешт та околиці. Можливо, що за кордоном зустрівся він і з якимись прихильниками та знавцями західної (німецької) містики, але він міг знаття її дістати і в Києві. За 2-3 роки повертається Сковорода на Україну. Протягом 15 років він учителює то приватно, то по різних духовних школах (у Переяславі, Харкові), але 1769 року кидає вчительську діяльність; з того часу починаються його мандрівне життя та розквіт його літературної діяльності. Він робиться «ченцем у світі». «Постійного помешкання не мав він ніде, вважаючи себе пришельцем на землі в повному сенсі цього слова», - пише про нього його приятель М. Ковалинський, що залишив нам чудовий життєпис Сковороди. Сковорода живе то в одного, то в другого із своїх приятелів – українських поміщиків або священиків; під час мандрівок пише свої твори – у формі розмов, які сам переписує та розсилає своїм приятелям. У одного зі своїх приятелів Сковорода і помер у 1794 році; на могилі його написані власні слова: «Світ мене ловив, та не піймав».

Сковорода вважав, що філософія є саме життя. «Головна мета життя людського, голова діл людських є дух людини, думки, серце. Кожен має свою мету в житті; але не кожен – головну мету, себто не кожен піклується про голову життя. Один піклується про черево життя, себто усі свої діла скеровує, щоб дати життя череву; інший – очам; інший – волоссю; інший – ногам та іншим членам тіла; інший – одягам та бездушним речам; філософія або любов до мудрості скеровує усе коло діл своїх до тієї мети, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, світлість думкам, яко голові всього. Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, - то й усе світле, щасливе, блаженне. Оце є філософія».

Розуміння думок Сковороди утруднено тим, що, йдучи за старою традицією філософії, він, як і багато інших представників київської школи, змальовує свої думки образами та картинами. На його думку, так висловлені думки в Біблії, так само захована правда в цілому світі, так само криється

вона в душі людській. Але якщо навіть і винайдено під покривом образів («символів» або «емблем») у Біблії, у світі або в нашій душі заховані там думки, то й думки ці не є такі прості для зрозуміння, бо вони, гадає Сковорода, протирічать собі, є антитетичні.

Весь світ складається з протилежностей: «У цьому цілому світі – два світи, з яких складається один світ: світ видимий і невидимий, живий і мертвий, цілий і розпачливий. Цей – риза, а той – тіло. Цей – тінь, а той – дерево, цей – матерія, а той – іпостась, себто основа, що утримує матеріальний бруд так, як малюнок тримає свою барву…» У природі «не знайдеш дня без тьми і світла, а року без тепла та зими». Усе в світі утворюють протилежності («антитези»), складаючись у єдність: «Утворюють єдине: їжу – голод та насичення, зима і літо – плоди. Тьма і світло – день. Смерть та життя – всяке створіння». «Так стоїть весь світ. Протилежне підтримує протилежне».

Так само, як цілий світ, подвійна й людина. І в людині Сковорода (як і отці церкви та містичні філософи всіх часів) розрізнює зовнішню та внутрішню людину: «Є дві людини – земна та небесна – в тій самій людині».

Люди не рівні один одному. Сковорода висміює «рівну рівність, яку дурні у світ ввести хочуть», та вчить про нерівну рівність – вираз, що так підходить до його антитетичної філософії: «Бог багатому подібен фонтану, що заповнює різні посудини за їх обсягом. Над фонтаном напис: «Нерівна всім рівність». Ллються з різних рурок різні токи в різні посудини, що стоять навколо фонтану. Менший посуд менше має, але в тому є рівний більшому, що так само є повний». Дійсне призначення кожної людини – в ній самій, а не поза нею. Бог, царство Боже в нас самих: «Скрізь Бог… де ж його ближче шукати, як у тобі самому»; «море від нас далеко, а Бог наш у нас, у серці нашому…»

Через своє покликання, через працю, що для кожної людини є «природна», досягає людина досконалості та щастя: «Мертва зовсім є душа людська, яка не віддана своєму природному ділу, подібна до каламутної та смердючої води…»; «ліпше бути природним котом, аніж з ослячою природою левом».

Ми бачимо, що антитетична філософія Сковороди є суцільна та викінчена система. Усі її думки в’яжуться ода до одної, а Сковорода здійснив їх у своєму житті. Тому ми з повним правом уважаємо нашого філософа за одне з найвизначніших явищ у духовній історії України (За Д. Чижевським, 817 слів).

  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка