Фрицький Юрій Олегович. Теоретичні засади державної влади в Україні : Дис д-ра наук: 12. 00. 07 2009. Анотація до роботи



Скачати 146.55 Kb.
Дата конвертації27.04.2016
Розмір146.55 Kb.
Фрицький Юрій Олегович. Теоретичні засади державної влади в Україні : Дис. д-ра наук: 12.00.07 - 2009.
Анотація до роботи:
Актуальність теми. Питання влади взагалі, й державної, зокрема, з давніх часів були актуальною проблемою усіх країн світу, в тому числі і України. При цьому, як правило, державну владу досліджували як вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами, як різновид соціальної влади тощо. Значно менша увага науковців приділялася питанню її класифікації в залежності від відповідних критеріїв, зокрема, за формою (способами) її організації та функціонування. З метою більш ґрунтовного дослідження проблеми організації і діяльності державної влади в Україні і обумовлено обрання теми, мети і завдань дисертації, а для їх якісного вирішення проаналізовано історію становлення, організацію та функціонування державної влади в Україні, нормативно-правові акти, використано практичні матеріали органів державної влади.

Актуальність теми дослідження особливо зростає з огляду на проведення конституційної реформи у 2004-2006 рр., оскільки в ній відбулося закріплення парламентсько-президентської форми правління, що не сприяла вирішенню багатьох проблем організації та функціонування державної влади в Україні.

Виходячи з того, що проблема науково-обґрунтованої організації державної влади на підставі дослідження її теоретичних і практичних засад до останнього часу не піддавалися ґрунтовному вивченню, актуальність розв’язання цієї проблеми очевидна. При цьому, в роботі досліджується проблема організації державної влади в її співвідношенні з принципом народовладдя, виходячи з того, що народ повинен бути суб’єктом законодавчої ініціативи, а державні органи і посадові особи мають бути підконтрольні народу і нести відповідальність за свою діяльність.

Актуальною є і проблема з’ясування ролі системи стримувань і противаг, як засобу організації державної влади в Україні, досягнення балансу гілок державної влади, скоординованого їх врівноваження, з метою виключення панування будь-якою з них над іншими, досягнення оптимальних результатів під час вирішення ними спільних завдань, взаємозалежність гілок влади, прийняття взаємостримуючих законів, які стосуються статусу органів державної влади.

Дослідження є актуальним і з точки зору необхідності проведення парламентської, адміністративної, а також судово-правової реформи, поглиблення теоретико-методологічної бази для прийняття відповідних законів та внесення змін до Конституції України.

Отже, актуальність дослідження теоретичних і практичних проблем організації та функціонування державної влади в Україні зумовлена, з одного боку, необхідністю додаткового наукового обґрунтування зазначених проблем, а, з іншого - потребою удосконалення чинного законодавства України. Актуальність дослідження організації та функціонування державної влади в Україні пояснюється й тим, що воно не було предметом спеціального наукового дослідження, а розглядалося лише в окремих аспектах, фрагментарно.

Проблемі дослідження державної влади України в юридичній науці в цілому, і в галузі конституційного права, зокрема, приділялася недостатня увага. Саме тому, з метою всебічного вивчення змісту і особливостей предмету дослідження, вивчалися та аналізувалися праці філософів і юристів минулого, зокрема, твори Платона, Арістотеля, Ш.Л. Монтеск’є, Ж.Ж. Руссо, Г. Гегеля, Л. Дюгі, Д. Локка, Н. Макіавелі, М. Зейделя, П. Лабанда, Б. Рассела та інших.

При підготовці дисертації використовувалися праці дореволюційних юристів, зокрема, О.Д. Градовського, М.М. Коркунова, М.І. Лазаревського, Ф.Ф. Кокошкіна, Л. Гумпловича, Л. Штейна.

Увага приділялася і дослідженню відомих діячів юридичної науки періоду ХІХ-ХХ століть - В.А. Незабитовського, І.О. Ільїна, також були проаналізовані твори українських правознавців, зокрема, М.І. Палієнка, Ф.В. Тарановського, О.О. Жиліна, М.П. Драгоманова, Л.Й. Петражицького.

Окремі питання державної влади досліджувалися сучасними російськими вченими - юристами – С.А. Авак’яном, М.В. Баглаєм, А.О. Безугловим, М.В. Вітруком, А.І. Ковлером, Є.І. Козловою, В.М. Кудрявцевим, О.О. Кутафіним, А.І. Лепьошкіним, Б.М. Лазаревим, В.В. Маклаковим, А.А. Мішиним, Б.О. Страшуном, Б.М. Топорніним, О.Д. Тихомировим, В.Є. Чиркіним.

Серед сучасних українських дослідників проблем державної влади слід відзначити наукові праці В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, В.Д. Бабкіна, М.О. Баймуратова, Є.В. Додіна, Н.П. Гаєвої, А.З. Георгіци, О.В. Зайчука, В.С. Журавського, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, А.М. Колодія, В.В. Копейчикова, О.Л. Копиленка, В.В. Кравченка, І.О. Кресіної, Л.Т. Кривенко, О.Д. Крупчана, А.Р. Крусян, О.В. Лавриновича, П.Ф. Мартиненка, О.В. Марцеляка, В.В. Медведчука, В.Ф. Мелащенко, Р.М. Мінченко, Г.О. Мурашина, О.Г. Мурашина, О.Г. Мучника, Н.А. Мяловицької, Н.Р. Нижник, Н.М. Онищенко, В.Ф. Опришка, М.П. Орзіха, Р.С. Павловського, Б.А. Пережняка, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, А.О. Селіванова, В.М. Селіванова, С.Г. Серьогіної, В.Ф. Сіренка, О.В. Скрипника, М.І. Ставнійчук, В.І. Тимошенко, Є.А. Тихонової, В.В. Цвєткова, С.Б. Чеховича, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, О.В. Шмоткіна, Н.Г. Шукліної, О.І. Ющика та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося як складова частина планової науково-дослідної роботи відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України за темою ”Організація моніторингу ефективності чинного законодавства та прогнозування наслідків його застосування” (реєстраційний № 0104U 006941); науково-дослідної теми Академії муніципального управління ”Визначення функцій і розмежування повноважень органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері надання управлінських та соціальних послуг” згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 123-Р; наукової теми юридичного факультету Академії муніципального управління ”Правові проблеми розвитку місцевого самоврядування в умовах сучасних трансформаційних процесів в Україні” 2006-2007 рр., у дослідженні якої дисертант брав безпосередню участь. Роль автора полягає у розробці пропозицій і рекомендацій щодо сутності державної влади, вдосконалення її організації та функціонування в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення інституту державної влади в Україні, змісту, особливостей, етапів її становлення, організації та функціонування в умовах конституційної реформи.

Досягнення зазначеної мети пов’язується з вирішенням таких завдань:

- визначити зміст влади взагалі, і на цій основі з’ясувати особливості державної влади;

- з’ясувати співвідношення державної влади з політичною владою;

- сформулювати загальне поняття державної влади України, її організації та функціонування;

- проаналізувати основні етапи становлення і розвитку державної влади в умовах незалежної України;

- з’ясувати співвідношення принципу народовладдя і державної влади; визначити конституційні засади утвердження та організації державної влади України та ролі системи стримувань і противаг, як засобу ефективної організації та функціонування державної влади в Україні;

- проаналізувати сутність законодавчої влади та її особливості;

- дослідити статус Президента України та його вплив на функціонування державної влади України;

- з’ясувати роль виконавчої влади в процесі функціонування державної влади України;

- розкрити особливості здійснення судової влади як окремої гілки державної влади;

- сформулювати пропозиції щодо шляхів і напрямів удосконалення організації та функціонування державної влади в Україні.

Об’єктом дослідження є політико-правові суспільні відносини, які виникають в процесі становлення, організації та функціонування державної влади в Україні.

Предметом дослідження є конституційно-правові засади організації та функціонування державної влади в Україні.

Методи дослідження. В основу методології дисертаційного дослідження, яке здійснюється вперше, з урахуванням специфіки теми, покладено комплексний підхід, зумовлений багатоаспектністю поставлених завдань, з використанням філософських принципів єдності соціально-правового і гносеологічного аналізу, об’єктивності, конкретності істини. Зокрема, за допомогою логіко-семантичного методу, методів сходження від абстрактного до конкретного, класифікації, узагальнення, поглибленого групування понятійного апарату, визначається сутність державної влади України, її організації та функціонування.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є також використання сукупності універсальних, загальнонаукових та спеціально-юридичних принципів, підходів і методів, як необхідної умови використання методології юридичної науки з метою з’ясування сутності організації та функціонування державної влади України.

Для досягнення мети і завдань дисертації перш за все використовувалися аксіологічний та компаративістський методи, завдяки яким забезпечується досягнення об’єктивних висновків і пропозицій. Зокрема, шляхом застосування аксіологічного методу обґрунтовується значущість державної влади України, її організації та функціонування. Компаративістський метод дає можливість не лише об’єктивно вивчити погляди вчених країн світу щодо визначення загального поняття цієї влади, а й на цій основі сформулювати як власну дефініцію останньої, так і визначити її місце, роль і вплив на організацію та функціонування державної влади в Україні.

З метою всебічного висвітлення змісту державної влади в Україні застосовувалися також такі загальнонаукові конкретні методи як порівняльно-правовий та історико-правовий. Завдяки застосуванню порівняльно-правового методу, стало можливим визначення особливості змісту державної влади та її природи як правової категорії, співвідношенню її з політичною владою; історико-правового методу - для дослідження еволюції, становлення і розвитку державної влади, її організації та функціонування в умовах незалежної України, її основних етапів; формально-логічного методу при визначенні основних понять, обумовлених темою дослідження, зокрема: державної влади в Україні, її організації та функціонування, законодавчої, виконавчої, судової влади, організації державної влади в Україні в аспекті відповідності законам формальної логіки. У свою чергу, формально-юридичний метод дослідження використовується при висвітленні питань організації та функціонування державної влади, виходячи з їх відповідності праву, тобто через призму правових категорій.

В процесі розкриття теми дисертаційного дослідження використовуються також такі конкретні методи як системний, структурний, системно-функціональний тощо. Використання системного методу сприяє визначенню конституційно-правового механізму організації та функціонування державної влади в Україні; застосування структурного методу дозволяє виявити стійкі взаємозв’язки між його складовими елементами: законодавчою, виконавчою і судовою владами, Президентом України; використання системно-функціонального методу дозволяє дослідити державну владу в Україні як своєрідну цілісну конструкцію, яка складається з певних взаємопов’язаних і взаємообумовлених елементів та знаходиться у взаємовідносинах з іншими державно-правовими інститутами – народом України, виборцями, політичними партіями тощо.



Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше здійснено системне комплексне дослідження державної влади незалежної України, в єдності її організації та функціонування, не з позиції її статики, а з позиції динаміки цієї влади. Наукову новизну дисертаційного дослідження становлять, зокрема, такі основні положення та висновки, що виносяться на захист:

уперше:

- здійснена комплексна характеристика і проаналізована сутність влади взагалі, як загальнонаукової категорії, і на підставі цього, визначені характерні риси і особливості державної влади з метою всебічного і ґрунтовного з’ясування змісту державної влади, виходячи з загальнометодологічних засад;

- обгрунтовано висновок, що державна влада як різновид соціальної влади, відрізняється від інших видів влади (громадської, сімейної, корпоративної влади тощо) такими ознаками: у кожній країні існує тільки одна державна влада; вона поширюється на всіх членів суспільства; розв’язує загальносуспільні проблеми; має у своєму розпорядженні специфічний апарат (механізм) для здійснення своїх завдань і функцій; встановлює формально-обов’язкові для всього населення загальні правила фізичної поведінки – юридичні (правові) норми; характеризується суверенністю (суверенітетом), тобто верховенством, повнотою, неподільністю, самостійністю, формальною незалежністю від влади будь-якої організації або особи як у окремій країні, так і за її межами;

- сформульовано авторське поняття державної влади, її організації та функціонування на підставі з’ясування основних її елементів, до яких можна віднести її легітимність, легальність, верховенство права, джерелом яких є народ; єдність державної влади і принцип її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (системний аспект), яка здійснюється однойменними органами цих гілок влади (структурний підхід); згідно законодавчого визначення завдань, функцій, повноважень кожного з цих органів (функціональний аспект), які реалізуються на підставі державних програм з метою забезпечення прав і свобод людини і громадянина, гідних умов його життя;

- запропоновано розглядати єдину державну владу в Україні в двох аспектах: як приналежність народу і з позиції організаційної єдності; всі органи державної влади здійснюють свої повноваження, визначені за принципом поділу влади, для проведення в життя державних програм, які повинні визначатися народом;

- обґрунтовано положення, що державна влада в процесі її організації та функціонування базується на наступних основоположних принципах - народного суверенітету, поділу влади та верховенства права. На підставі принципу народного суверенітету закріплюється приналежність влади народові, оскільки суверенітет народу є основою державного суверенітету, державний суверенітет – механізмом його реалізації. Принцип поділу влади диференціює державну владу на законодавчу, виконавчу і судову, а принцип верховенства права закладений в підвалинах функціонування всіх гілок влади, оскільки вся їхня діяльність повинна здійснюватися на основі закону;

- зроблено висновок, що оновлена Конституція України не досить чітко визначає межі діяльності кожного з органів державної влади та взаємодії між ними і закріплює механізм вирішення на демократичній основі непорозумінь між ними без застосувань системи стримувань і противаг;

удосконалено:

- положення стосовно того, що основою організації державної влади є конституційний принцип її поділу на законодавчу, виконавчу і судову як вирішальна гарантія народного суверенітету від узурпації його диктаторськими режимами. Йдеться не про поділ окремих влад, а виходячи з єдності державної влади, про поділ владних функцій між цими органами;

- висновок про те, що державна влада здійснюється системою органів державної влади в умовах, коли їх правовий статус у Конституції України чітко не визначений, повноваження Президента України і уряду щодо їх формування та функціонування не достатньо чітко розмежовані;

- висновок про те, що державна влада в Україні встановлює правові норми, які не завжди виконуються представниками влади;

- висновок, що загальновизнаний термін поділ влад можна замінити формулою поділ функцій державної влади, а оскільки згаданий принцип спочатку передбачає і структурну характеристику органів, які здійснюють державну владу, то у закінченому вигляді цей принцип може формулюватися як ”структурно-функціональний принцип поділу державної влади”;

набули подальшого розвитку:

- визначення основних етапів становлення державної влади України в період з прийняття Декларації про державний суверенітет України і до проведення конституційної реформи; при цьому зроблено висновок, що становлення державної влади, її організації та функціонування в Україні в період з 1991 по 1996 рр., відбувалося на демократичних засадах;

- висновок відносно того, що на підставі норм Конституції, які закріплюють структурно-функціональний принцип поділу державної влади, диференціюються повноваження органів, які їх здійснюють, що знаходить своє відображення не у протиставленні єдиного органу законодавчої влади, органів виконавчої та судової влади між собою, а у такому її поділі, який дає змогу всім гілкам влади діяти злагоджено і ефективно;

- положення, згідно з яким розв’язання протиріч між гілками державної влади в процесі її організації та функціонування вирішується за допомогою системи стримувань і противаг, яка проходить процес свого становлення. Складовими цієї системи є інститут імпічменту, право президентського вето, визначення Конституцією України різних строків формування органів влади, засоби їхнього формування;

- визначення системи стримувань і противаг, яка реалізується також за допомогою принципу взаємозалежності і взаємодії між гілками влади та знаходить своє вирішення шляхом застосування закріплених у Конституції України таких категорій, як ”загальне”, ”конкретне”, ”спільне”, ”одноособове”, або на підставі паритету;

- пропозиції щодо подальшого удосконалення системи стримувань і противаг шляхом прийняття взаємостримуючих або врівноважуючих законів;

- пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про вибори, про уточнення конституційно-правового статусу Президента України, Кабінету Міністрів України, парламентської опозиції, народних депутатів, судової системи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертації теоретичні висновки, рекомендації та практичні пропозиції можуть бути використані:

- у науково-дослідницькій роботі, тобто, в процесі подальшого дослідження проблеми організації та функціонування державної влади в Україні докторантами, аспірантами, магістрами;

- у законотворчій діяльності висновки, пропозиції і рекомендації, які містяться у дисертації можуть бути враховані в процесі розробки та прийняття відповідних законопроектів, інших проектів нормативно-правових актів, внесення змін та доповнень до чинного законодавства з проблем організації та функціонування державної влади в Україні, зокрема, при підготовці проектів законів ”Про Кабінет Міністрів України”, ”Про місцеві державні адміністрації”, ”Про парламентську опозицію”, ”Про статус коаліційної парламентської більшості України” тощо;

- у практичній діяльності народних депутатів, державних службовців, суддів;

- у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін ”Конституційне право України”, ”Конституційне право зарубіжних країн”, ”Український конституціоналізм”, ”Конституційне процесуальне право України”, ”Конституційні свободи, права та обов’язки громадян”, при підготовці курсів лекцій, навчальних посібників і підручників, практикумів з перелічених дисциплін, навчальних програм, методичних рекомендацій і програм для студентів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто. Опубліковані наукові статті автора відображають зміст дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки і положення, які містяться у дисертації обговорювались на засіданнях відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України.

Основні результати дослідження, пропозиції та висновки, зроблені в дисертації, автор використовував для внесення пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України в галузі організації та функціонування державної влади та місцевого самоврядування, а також практики його застосування.



Результати дисертації оприлюднені у доповідях на міжнародних і всеукраїнських конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції ”Застосування норм міжнародного права у внутрішньому правопорядку України” (м. Дніпропетровськ, 18-19 лютого 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції ”Досвід Республіки Польщі у державному будівництві” (м. Київ, 23-24 вересня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції ”Проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції: освітній вимір” (м. Полтава, 10-12 червня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції ”Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання” (м. Київ, 7-8 грудня 2005 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції ”Місцеве самоврядування та самоорганізація населення в м. Києві: стан, проблеми та ризики розвитку” (м. Київ, 15-16 березня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції ”Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти” (м. Київ, 18-19 листопада 2006р.); всеукраїнській науково-практичній конференції ”Актуальні проблеми муніципального управління” (м. Київ, 15-16 грудня 2006 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції ”Організаційні і правові аспекти реформування державної влади на сучасному етапі в Україні” (м. Київ, 29 березня 2007 р.); міжнародній науковій конференції ”Вітчизняна юридична наукова спадщина і сучасність” (м. Дніпропетровськ, 27-28 квітня 2007 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції ”Удосконалення діяльності органів внутрішніх справ України з попередження та розкриття злочинів та інших правопорушень” (м. Запоріжжя, 2 листопада 2007 р.); науково-теоретичної конференції ”Правові засади реформування державної влади та місцевого самоврядування в Україні” (м. Київ, 26 вересня 2008 р.); науково-практичної конференції ”Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (м. Київ, 10 квітня 2009 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та отримані результати дослідження викладено у 41 науковій праці, в тому числі знайшли відображення у монографії ”Державна влада в Україні: становлення, організація, функціонування”. - Дніпропетровськ, Ліра ЛТД, 2006. - 360 с., 25 публікаціях у наукових журналах, збірниках наукових праць у фахових журналах та збірниках, перелік яких затверджено ВАК України, матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура дисертації визначена її метою і завданнями. Вона складається із вступу, чотирьох розділів, що містять в собі шістнадцять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (338 найменувань на 26 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 406 cторінок, з яких 374 – основний текст.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка