Формування здорового способу життя засобами баскетболу



Скачати 195.58 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір195.58 Kb.


ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

ЗАСОБАМИ БАСКЕТБОЛУ

Міцне здоров'я — головна запорука повноцінного життя. На мою думку, мета вчителя фізичної культури полягає в тому, щоб сформувати в учнів елементарні уявлення щодо основних засад здорового способу життя та навчити рухових умінь і навичок. Здоров'я допомагає людині реалізувати свої плани, успішно розв'язувати життєві завдання та долати труднощі. Тому вчителеві необхідно формувати в учнів навички здорового способу життя, збільшувати рухову активність у режимі дня, зменшувати граничний рівень навчального навантаження з метою запобігання перевтоми. Із цією метою на уроці гімнастики ми використовуємо музичний супровід; на уроках туризму — активний відпочинок на природі, чергування високого та низького рівнів рухової активності (наприклад, рухлива гра «Гилка» малої інтенсивності, потім «М'яч капітанові» — великої).

Ефективність формування здорового способу життя безпосередньо пов'язана з активним залученням учнів до всіх форм занять фізичними вправами, до яких належать:


  1. уроки фізичної культури;

  2. позаурочні форми у режимі навчального дня:

- спортивні години у групах продовженого дня;

- організовані рухливі перерви;

- фізкультхвилинки та фізкультпаузи;

3) позакласні заняття:

- секції з видів спорту;

- масові фізкультурно-спортивні заходи (дні фізкультурника, бігуна та ін.);

- туристичні походи;
- дні здоров'я;

- змагання та естафети;

4) позашкільні заняття:

- секції з видів спорту у ДЮСШ;

- табори відпочинку;

- гуртки на станціях юних техніків;

- спортивні, оздоровчі та трудові табори;

- самостійні заняття вдома.

Фізичне виховання здійснюється через різноманітні форми занять, на яких учні опановують предмет фізичної культури, роблячи його своїм надбанням, формуючи та збагачуючи особисту культуру.

В умовах, коли освіта стає дедалі професійно орієнтованою, фізична культура належить до обов'язкових предметів. Тому на уроках слід більше використовувати міжпредметні зв'язки (наприклад, естафети в групах або індивідуально, де поряд із бігом, веденням м'яча та стрибками учні складають із пазлів прислів'я, назви географічних об'єктів та ін.).

Учителеві фізичної культури слід привчати учнів чергувати розумову та фізичну діяльність, раціонально будувати режим життя, дотримуватися гігієнічних вимог, зміцнювати здоров'я, готуватись до майбутнього дорослого життя. Маючи власний педагогічний досвід, я часто пригадую свого вчителя Рубана Іллю Наумовича. Мені завжди подобалось, коли уроки розпочинались із запитання: «Що сьогодні будемо вчити й чого вчитися? Чи стане у пригоді набутий досвід?» Тому вчитель не повинен марнувати час, а вчитися разом з учнями на помилках і досягненнях.

Плануючи навчальну роботу, я добираю матеріал із різних розділів програми, щоб найраціональніше розв'язати всі навчальні, виховні, розвивальні, пізнавальні та оздоровчі завдання. Під час опанування учнями модуля «Баскетбол» ми розробили завдання відповідно до їх вікових і фізіологічних можливостей. Учень, насамперед, повинен здобути знання з правил проведення та суддівства змагань із баскетболу, правил техніки безпеки. На цьому етапі ми використовуємо дидактичний матеріал у вигляді гри «Пізнайко», а після завершення теми підбиваємо підсумки у вигляді тестових завдань із 4 варіантами відповідей. У такий спосіб учні повинні опанувати основні навички техніки, що дають змогу правильно виконати передачі, ловіння та ведення м'яча, кидки в кошик, відволікальні дії, системи захисту та нападу.

Найкращим часом для початку занять баскетболом є 3-4 клас. У молодшій школі вивчення основ баскетболу починається з рухливих ігор, оскільки рухлива гра ефективно розв'язує оздоровчі, освітні та виховні завдання. Для цього використовуються такі ігри: «Хокей руками», «Поклади м'яч за лінію», «Передав-сідай», «Поціль у м'яч» «Боротьба за м'яч», «М'яч капітанові» та ін.

Фізична культура безпосередньо пов'язана з іншими предметами, що викладаються у школі. Цінність міжпредметних зв'язків у тому, що учень під час таких занять отримує більше загальних знань, що є гарною основою для об'єднання дій усіх шкільних педагогів на користь здорового способу життя.

Яким повинен бути вчитель фізичної культури? На це запитання діти відповідають по-різному: фізично розвиненим, струнким, сильним, добрим, цікавим, справедливим, мати широкий кругозір. Але кожен учитель мріє, щоб учні сказали: «Учитель фізичної культури повинен бути таким самим, як наш». Тому необхідно знайти підхід до учня, організувати заняття так, щоб усі залишалися задоволеними.


МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ МОЛОДИМ УЧИТЕЛЯМ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

1.Співпрацюйте з учнями під час спортивних навчально-розвивальних дій;

2. У фізичній підготовці зважайте на саморозвиток і самовиховання;

3. Власна досконала спортивна підготовленість є важливою складовою педагогічної майстерності;

4.Педагогічна чесність учителя полягає в об'єктивності оцінювання дій учнів, їх стану загального розвитку;

5. Систематичність і однаковість вимог до фізичного розвитку особистості;

6. Методика викладання ґрунтується на знаннях психологічного та валеологічного аспектів педагогічного процесу;

7. Методичні засоби на уроках орієнтовані перш за все на індивідуальний стиль взаємного спілкування вчителя з учнями.


Міжпредметний зв'язок

Мова та література

Твори спортивної тематики (поезія,

проза) можуть вливати на емоції учнів, спонукати до систематичних занять

Хімія

Можна розкрити таємниці біологічних процесів під час рухової дії чи в період відновлення






Історія та географія

Історія спортивного та олімпійського руху, соціальні та економічні проблеми




Мова та література

Твори спортивної тематики (поезія, проза) можуть впливати не емоції учнів, спонукати до систематичних занять






Фізична культура

Цінність міжпредметних зв'язків в об'єднанні дій учителів




Трудове навчання

Виготовлення та ремонт спортивного інвентарю



Біологія

Знання з природознавства, анатомії фізіології людини сприяють розумінню шляхів ефективного тренування





Музичне мистецтво

Спортивні та туристичні пісні, марш, розвиток відчуття ритму




Образотворче мистецтво

Конкурси малюнків «Мій улюблений вид спорту», «Спорт і ми», «Я займаюсь фізкультурою».





Формування зацікавленості до самовдосконалення учнів за умов диференційованого оцінювання
У сучасній системі фізичного виховання учнів з усім різноманіттям концептуальних та методологічних підходів до навчання, розвитку та вдосконалення, що ґрунтуються на принципах гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу, останнім часом позначилися процеси «старіння» освітянських технологій. Протиріччя між вимогами до системи фізкультурної освіти, які висуваються сучасними соціально-економічними умовами життєдіяльності (формування фізичної культури учнів як невід'ємного компонента культури майбутнього професіонала в тій або іншій сфері), та її реальним станом свідчать про кризу змісту та організації навчально-виховного процесу.

Нині фахівці визнають необхідність організації навчального процесу з фізичного виховання з урахуванням особистісної орієнтації учнів у виборі засобів, методів і форм фізкультурно-спортивної діяльності, які б оптимально відповідали вимогам навчальної, професійної, суспільної та побутової сфер життєдіяльності [4].

Серед навчальних дисциплін навчальних закладів різних рівнів тільки предмет «Фізичне виховання» містить у своїй назві термін «виховання».

Саме тому мета предмета не обмежується розвитком фізичних кондицій та зміцненням здоров'я. Суть виховання вимагає формування фізичної культури учнів, їхньої зацікавленості у систематичних заняттях фізичними вправами та використанні впродовж усього життя засобів й методів фізичної культури.

Численні дослідження свідчать про те, що сучасна система безальтернативних, усереднених програмних занять фізичним вихованням не сприяє досягненню цієї важливої мети. Здебільшого фізичне виховання забезпечує виконання учнями певних рухових завдань, визначених викладачами. Як і будь-які обов'язкові заходи, фізичне виховання не забезпечує у період шкільних занять ані значного розвитку рухових можливостей, ані суттєвого зміцнення здоров'я, ані виховання потреби до систематичних занять фізичними вправами, ані прагнення дітей до самостійних занять.

Відомо, що 80—90 % юнаків і дівчат, розпочинаючи навчання, уже мають відхилення у стані здоров'я або недоліки у фізичному розвитку [2]. Більшість із них не знають, що ці недоліки можна виправити. Провина викладачів полягає у тому, що вони мислять «глобально», реалізуючи процес фізичного виховання всіх учнів, не забезпечуючи зацікавленості кожного з них. Виникає ситуація, що подібна до тієї, якби процес лікування хворих однієї палати був не індивідуальним, а груповим. Із лікарської практики відомо, що медична допомога, що спрямована однаковим за діагнозом групам пацієнтів, є переважно не ефективною, тому що не враховує індивідуальні особливості людини [5, 7].

Реалізація особистісно-орієнтованого підходу може здійснюватися шляхом застосування індивідуальних програм, у розробці яких діти повинні брати безпосередню участь за запропонованим викладачем алгоритмом. Залучення дітей до складання програм корекції «для себе» сприяє самоактуалізації занять фізичними вправами з чітким усвідомленням поставленої мети та шляхів її досягнення. Крім того, у процесі роботи над програмою виникає потреба отримання необхідних для цього знань, що спонукає до саморозвитку, стимулює до самостійної роботи над інформаційними джерелами.

Популярність уроку фізичної культури слабшає прямо пропорційно до віку учнів, у той час як зберігається потреба дитини в руховій активності як засобу рекреації, емоційної розрядки, самовираження і самоствердження. Школярі, які обмежені вузькими межами шкільної програми з фізичної культури, де щороку вивчається одне і те саме, знаходять для себе інші форми реалізації рухової активності (ігри на перервах, біганина шкільними коридорами, втеча з уроків), окрім основної форми — уроку фізичної культури.

Предмет фізична культура у теперішньому вигляді не відповідає вимогам часу, оскільки не сприяє оздоровленню дітей, не прищеплює їм культури руху, культури здоров'яформувального способу життя [4].

Методи та організація дослідження

Із метою вивчення результатів фізкультурно-спортивної роботи ми провели анонімне


анкетування хлопців та дівчат 5—11 класів. Академічного ліцею м. Запоріжжя. Було
обстежено 526 учнів, із них 315 хлопців та 211 дівчат.

Перше анкетування було проведено в 2000-2001 навчальному році, друге — через 4 роки. Підсумки анкетування за найцікавішими питаннями наведені у відсотках (перші показники — хлопці, другі — дівчата).



ПЕРША СЕРІЯ ЗАПИТАНЬ -СТАВЛЕННЯ ДО УРОКІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

На запитання «Чи подобаються вам уроки фізичної культури» учні відповіли: позитивно — 62 та 50.2 % учнів; не дуже — 28,9 та 40,8 с 2ТИВНО — 4,9 та 9,0 %. Порівняно з 2000 р. кількість негативних відповідей зменшилася (раніше їх було 15 та 28 % відповідно). Насторожує байдуже ставлення деяких дівчат до уроків фізичної культури, яким фізична підготовка особливо необхідна у зв'язку з майбутнім материнством.

На запитання «Яку кількість уроків фізичної культури на тиждень вам хотілось би мати у розкладі?» 84,1 % хлопців виявили бажання збільшити кількість уроків до 3—6 (за 4 уроки висловилися 33,8 % учнів; за 6 уроків — 23,2 %). У дівчат цей показник нижчий — 80,6 % (за 4 уроки — 21,9 %; за 6 уроків — 19,8 %). Проте 23.3 % дівчат висловили побажання залишити 2 уроки на тиждень.

Численні побажання учнів можна згрупувати за чотирма параметрами.



1. Зміст уроку:

  • «проводити більше спортивних ігор»;

  • «займатися більше іграми, а не стройовоюпідготовкою»;

  • «частіше застосовувати естафети»;

  • «акцентувати увагу на розвитку м'язів»;

  • «більше займатися аеробікою»;

  • «подавати матеріал згідно до індивідуальних схильностей».


2. Методика проведення уроків:

  • «більше навантажувати»;

  • «проводити уроки різноманітніше та цікавіше»;

  • «зменшити велике навантаження»;

  • «частіше застосовувати змагання на особисту першість»;

  • «зробити доступнішими контрольні та навчальні нормативи»;

  • «під час уроку повинна лунати музика»;

  • «відводити більше часу на самостійні заняття на уроці»;

  • «відмінити оцінки, а більше займатися загальною фізичною підготовкою».

3. Матеріальне забезпечення:

  • «мати якісний інвентар»;

  • «щоб на майданчику і в залі містилося більше різноманітного знаряддя»;

  • «мати красиву спортивну форму»;

  • «створити тренажерну залу»;

  • «зробити роздягальні зручними».

4. Зауваження до педагогів:

  • «учитель повинен бути психологом і приділяти більше уваги учням»;

  • «не ставитися недбало до уроків»;

  • «відмінити статутні взаємини на уроках фізичної культури».

Таким чином, найсерйознішим недоліком шкільних уроків фізичної культури є зафор-малізованість занять. Тому підвищити ефективність уроків може ширше застосування ігрового методу та методу змагання, елементів колового тренування, самостійних занять за інтересами учнів, використання функціональної музики, посилення інструктивно-методичної спрямованості. Обов'язкова умова — достатньо висока моторна щільність уроку.

Самокритичними можна вважати відповіді на запитання: «Чи задоволений учитель вашою успішністю з фізичної культур?» Позитивно відповіли 56,5 % хлопців та 38,5 % дівчат; не дуже — 37,9 та 40,8 %; негативно — 9,1 та 11,7%.

Дуже цікаві відповіді отримані на запитання «Ваші пропозиції щодо оцінювання вашої діяльності на уроках фізичної культури»: 72.4 % хлопців пропонували оцінювати їхню діяльність тільки з урахуванням обраного виду спорту, а 66,1 % дівчат виявили бажання не оцінювати зовсім. Малий відсоток дітей (14,2 % та 5,3 %) пропонували середній бал та оцінювання за нормативами.
Однією з першочергових проблем сучасного уроку в роботі із учнями 5—11 класів є добирання змісту навчального матеріалу. Вільність щодо вибору варіантів програми з фізичного виховання, внесення коректив з урахуванням умов кожного окремого навчального закладу дозволяє не тільки акцентувати увагу на традиційних вправах, а також враховувати інтереси учнів, коливання моди на ті або інші види вправ, програм здоров'я, диференціювати матеріал з урахуванням особливостей статі, розвитку, успішності, рівня фізичної підготовленості учнів.

ДРУГА СЕРІЯ ЗАПИТАНЬ -САМОСТІЙНІ ЗАНЯТТЯ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ

За даними вчених, два уроки на тиждень забезпечують лише 11 % необхідної рухової активності учнів. Аналогічне положення спостерігається і в школах інших країн, у тому числі і в США, де 84 % фізичної активності забезпечуються заняттями, що проводяться за межами школи.

На запитання «Чи займаєтеся ви вдома фізичними вправами?» були отримані такі відповіді: регулярно — 23.5 та 15,6 %; іноді — 86,7 та 70,6 %; не займа
юсь -9,5 та 13,8 %.

Доведено, що висока функціональна підготовка організму людини та надійність окремих його систем, гармонійність розвитку рухових якостей як основа фізичного й духовного здоров'я досягається тільки після багаторічних систематичних занять фізичними вправами з дотриманням певних режимів у фізичних навантаженнях.

Відповіді на запитання «Які форми занять використовують учні в позаурочний час?» виявили, що:


  • ранковою гімнастикою займаються 20,8 та 12,5%;

  • оздоровчим бігом -16,9 та 7,2%;

  • фізкультурні паузи виконують 11,1 та 10,2%;

  • граються і розважаються на прогулянках 24,2 та 10,6%;

  • займаються у спортивних секціях 32,2 та 11,6%;

  • займаються в абонементних групах 11,6 та 9,0%.

Характерно, що дані 2000/2001 навчального року були такими самими — на жаль, прогресу не спостерігається.

Запитання «Що заважає в позаурочний час регулярно займатися фізичними вправами?» виявило невтішні факти:



  • бракує часу — 43,0 та 46,4 %;

  • лінь —21,3 та 15,5%;

  • не дозволяють житлові умови — 17,9 та 12,8%;

  • поблизу відсутні спортивні споруди —16,0 та 14,7%;

• не знаю комплексів вправ та режимів занять — 0,5 та 0,8 %.

Відверті відповіді переконують, що ані школа, ані батьки не зуміли виховати у дітей позитивне ставлення до фізичної культури та зацікавленості до самовдосконалення.

Натомість запитання «Чим Ви вважаєте за краще займатися у вільний час?» продемонструвало, що під час дозвілля хлопці вважають за краще: переглядати телепередачі — 49,9 %; займатися спортом — 38,6 %; гуляти містом — 37,2 %; займатися хобі — у 25,6 %; ходити на дискотеки — 22,2 %; ходити в гості до товаришів — 19,3 %; займатися музикою, живописом — 9,7 %; допомагати вдома по господарству батькам — 5,8 %; займатися суспільною роботою — 0,0 %. Дівчата люблять у вільний час читати — 46 %; гуляти на вулиці — 39,5 %; переглядати телепередачі — 34,8 %; ходити в гості до товаришів — 34,0 %; відвідувати дискотеки — 29,1%; допомагати вдома по господарству батькам — 20,0 %; займатися хобі — 14,0 %; займатися спортом — 17,4 %; займатися музикою, живописом — 7,5 %; займатися суспільною роботою — 0,4%.

СТВОРЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ В ШКОЛІ

Фактори зниження здоров'я учнів на уроці:



  • тривале штучне скорочення обсягу довільної рухової активності учнів;

  • недостатнє освітлення робочих місць учнів;

  • недостатній повітряний обмін у класному приміщенні;

  • надлишкова інтенсивність розумової праці та втомленість після навчального навантаження;

  • стресогенне середовище під час уроку через страх отримати погану оцінку, відповідати біля дошки, бути освареним батьками через погану оцінку та ін.;

  • авторитаризм учителя;

  • нездатність учня впоратися з навчальним навантаженням унаслідок ігнорування вчителем індивідуальних особливостей психіки учнів;

  • дидактогенія (негативний психічний стан учня, що викликаний порушенням педагогічного так ту з боку вчителя, психологічна травма від учителя);

  • несприймання учня дитячим колективом;

  • надлишкова тривалість уроку або окремих його складових, видів навчальної діяльності.

Будь-який навчальний заклад повинен стати зручним для використання суб'єктами освітнього середовища. Основними факторами, на які мають зважати педагогічні працівники під час реорганізації навчального середовища: х привабливість;

  • привабливість;

  • екологічність;

  • цивілізованість;

  • зручність.

Для цього слід застосовувати: розділення великих приміщень перегородками; кольорові рішення; розміщення виставкових вітрин, картин, рослин, м'яких меблів, акваріумів; створення куточків для рухливих ігор.

Реабілітаційний кабінет школи — це багатофункціональне приміщення, що створене для індивідуального або групового відпочинку учнів і вчителів, відновлення їхнього самопочуття, настрою, підвищення працездатності, корекції психічного У такому кабінеті можливо також проводити уроки здоров'я.


ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ (ДИНАМІЧНІ ПАУЗИ З УРАХУВАННЯМ БЮРИТМІВ)


  • Перша фаза місяця

Перші два дні виконувати вправи комплексу «Йога для здоров'я».

  1. Вихідне положення (В. П.) — стійка ноги нарізно, руки в сторони. Нахил праворуч-уперед, правою рукою торкнутися правої стопи, ліву руку вгору; подивитися на ліву руку. Повторити те саме в іншу сторону (20 с)

  2. В. П. — випад правою ногою з нахилом уперед, руки вгору. Випрямити праву ногу, витягнутися паралельно підлоги, руками тягтися вперед. (10 с)

  3. В. П. — стійка ноги нарізно. Підняти праву руку на рівень очей, кисть розслаблена. Від вести праву руку назад, потім — плече, тулуб, стежачи очами за рукою. Повільно повернутися у В. П. і повторити в іншу сторону.

В інші дні цієї фази виконувати дихальні вправи.

  1. Очищувальне дихання: зробити глибокий вдих, затримати подих (2-3 с), сильними поштовхами зробити видих через складені в трубочку губи, при цьому надуваючи щоки.

  2. Голосове дихання: зробити глибокий вдих, затримати подих (2-3 с), широко розкрити рот, видихнути зі звуком «Ха!».

  3. В. П. — сидячи, схрестити ноги, тулуб прямий, руки на стегнах. Різкий вдих і видих через ніс до 10 разів. Після цього зробити глибокий вдих, затримавши подих на 5-7 с, повільно видихнути.

  4. Зробити глибокий вдих. Затримати подих (2-3 с), напружити руки, повільно піднімаючи їх угору, стиснути пальці в кулаки. Повільно видихнути повітря, опускаючи руки вниз і поступово розслаблюючи їх.

  • Друга фаза місяця

Перші два дні виконувати загальні коригувальні вправи

  1. В. П. — стійка ноги нарізно. 1 — стати навшпиньки, хват руками за лікті; 2-3 — утримувати положення; 4 — В. П.; 5 — те саме,як на 1; 6-7 — перекати з носка на п'ятку; 8 — В. П.

  2. В. П. — ліву руку вгору, праву вниз. 1 — зігнути руки за спину в «замок»; 3-7 — утримувати положення; 8 — В. П.; 9-16 — те саме в іншу сторону

  3. В. П. — руки за голову в «замок». 1 — нахил голови вперед, лікті вперед; 2 — В. П.; З — руки вгору, не розмикаючи пальців, долоні назовні, нахил голови назад; 4 — В. П.

4.В. П. — сидячи. Згинаючи руки за спиною, з'єднати долоні, пальцями вверх. Утримувати положення впродовж 10 с.
В ІНШІ ДНІ, ЯКЩО Є ТРИВАЛА РОБОТА СИДЯЧИ, ВИКОНУВАТИ ТАКІ ВПРАВИ

  1. Колові рухи ногами («велосипед»).

  2. Напруження та розслаблення м'язів сідниць.

  3. Колові рухи плечима, потім напруження спини, відведення лопаток назад.

  4. Сидячи, спираючись руками об стілець, піднятися над стільцем,

прогнутися, розпрямити груди.
Повний Місяць

Пальчикова гімнастика

  1. В. П. — руки вперед, пальці прямі. Підняти кисті вверх, утримувати положення впродовж З с, потім стиснути пальці в кулаки. Повторити 5 разів.

  2. «Буфер». Підняти долоні вверх, пальці розчепірити та скласти на рівні грудей. Затримати подих, із силою натиснути однією долонею на другу таким чином, щоб вони прогнулися. Утримувати положення протягом 3-5 с, розслабити кисті, видихаючи повітря. Повторити 3-5 разів.


  • Третя фаза місяця

Перші два дні виконувати комплекс оздоровчих вправ М. М. Амосова

  1. Нахили.

  2. Присідання.

  1. В. П. — основна стійка. Нахил праворуч, правим кулаком торкнутися коліна, лівим — пахвової западини. Те саме в іншу сторону.

  2. В. П. — сидячи на стільці, ноги закріплені. Відхилити тулуб назад якомога далі, повернутися у В. П.

В інші дні виконувати гімнастику для очей

  1. Голова зафіксована, рухатися можуть тільки очі. Руку витягнути, вказівний палець підняти вверх. З великою амплітудою рука рухається праворуч, ліворуч, уверх, униз. Не відриваючись, стежити очима за рукою. Повторити 3-5 разів.

2. Широко розплющити очі, потім сильно зажмурити. Повторити 10 разів.

3. Подивитися у вікно на віддалений предмет і зафіксувати погляд на ньому протягом 10 с. Потім перенести погляд на близький предмет. Повторити 10 разів.





  • Четверта фаза місяця

Перші два дні виконувати комплекс вправ, що спрямовані на профілактику плоскостопості

  1. Різновиди ходьби на місці: на носках, на п'ятках,із піднятими вверх пальцями ніг.

  2. Сидячи на стільці, колові рухи ніг одночасно праворуч, ліворуч, угору, униз.

В інші дні виконувати гімнастику «Сидячі на стільці».

  1. Сидячи на стільці, випрямитися, відвести плечі назад, напружити м'язи спини, звести лопатки. Затриматися в цьому положенні протягом 4-6 с. Розслабитися, дихання рівне. Повторити 5 разів.

  2. Сидячи на стільці, випрямитися, зробити глибокий видих, утягуючи живіт. Затриматися в цьому положенні протягом 1-2 с. Повторити
    6-8 разів.

  3. Сидячи на стільці, спробувати піднятися й за триматися в такому положенні протягом 3-4 с. Повторити 5 разів

Пальчикова гімнастика

Скласти разом великий і вказівний пальці та з силою натиснути один на одного, згинаючи їх зовні.



КОЛЬОРОВИЙ ВПЛИВ

  1. Кольорове співвідношення шпалер штор, покриття підлоги та меблів.

  2. Використання кольоромузики.

  3. Створення багатофункціональних кутків (на приклад, «Куток поліпшення настрою», «Куток роздумів» тощо).

  4. Використання двокольорових штор (наприклад, червоні для поліпшення працездатності, бежеві — зняття агресії)



Колір

Дія на організм

Синій

Заспокійлива дія, допомагає під час емоційних потрясінь

Блакитний

Знижує м’язове напруження та артеріальний тиск, ритм дихання, пульс; викликає відчуття свіжості

Зелений

Дисциплінує, позбавляє негативних емоцій і головного болю, поліпшує роботу печінки

Жовтий

Зміцнює центральну нервову систему; сприяє виведенню токсинів; підвищує впевненість в собі

Жовтогарячий

Прискорює роботу серцево-судинної системи; є засобом від депресії

Червоний

Збільшує м'язове напруження та ритм дихання; і наповнює відчуттям сили, енергії, цілеспрямованості





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка