"Формування засад ефективної публічної політики: міфи та реальність"



Скачати 35.18 Kb.
Дата конвертації27.04.2016
Розмір35.18 Kb.
(Проект)

Висновки та рекомендації

за результатами проведення



Міжкафедрального круглого столу на тему:

"Формування засад ефективної публічної політики:міфи та реальність"

За результатами проведення Міжкафедрального круглого столу отримані наступні висновки.

Створення системи публічного управління, яка відповідає вимогам сьогодення, потребує наукового обґрунтування. Питання ефективності української влади є, без перебільшення, питанням національної безпеки держави. Саме бачення майбутнього держави, вміння добирати інструментарій щодо його реалізації, ефективне використання ресурсів і прогнозування наслідків власної діяльності відрізняє зрілого державного діяча від амбіційного політика.

Сучасна Україна – транзитне суспільство початку XXI ст., яке перебуває у стані активного формування нових соціально-економічних, політичних відносин та суспільних інститутів. Ці процеси відбуваються на тлі перманентних суспільно-політичних та економічних криз, які і є основною ознакою перехідного суспільства. Кризові явища, що притаманні політичній системі України, насамперед пов'язані з особливістю формування «нових демократій», які характеризуються потужною політичною і соціальною поляризацією суспільства, економізацією політичного простору, правовим нігілізмом, корпоратизацією владних відносин на тлі жорсткої конкуренції щодо отримання, перерозподілу і легалізації різних форм і видів власності. Пошук оптимальної моделі влади в Україні синхронізується з перманентною боротьбою основних фінансово-політичних груп впливу за право контролювати розподіл власності, бюджетні та сировинні ресурси через політичні та державні інституції. Будівництво збалансованої та якісної вертикалі управління зіштовхується зі світоглядними суперечностями у середовищі національної управлінської еліти, її економічними інтересами та зовнішньополітичними викликами. Відсутність суспільного договору у вигляді сталих демократичних процедур створює умови, за яких правлячий клас бере від «демократії» стільки, скільки потрібно, щоб гарантовано забезпечити собі контроль над політичними, інформаційними і фінансовими ресурсами в державі. У даному контексті державне управління стає заручником реформ владних інститутів заради утримання політичної та економічної влади.

Інертність державних структур, неготовність органів влади відповідати на нові виклики сучасної політичної ситуації, створюють загрози для демократичного розвитку країни. Залучення громадян, інститутів громадянського суспільства до участі в процесі обговорення, розробки, прийняття та здійснення політичних рішень, що стосуються суспільно-значимих, групових та інших інтересів та потреб, реалізується органами влади не повною мірою, що є свідченням слабкості демократичних процесів. Система влади в Україні залишається досить закритою і, по суті, непрозорість органів влади перетворилася в стримуючий фактор демократичного, політичного та соціально-економічного розвитку країни.

За зазначених обставин пошук нових підходів, виявлення потенціалу розвитку в державному управлінні є вкрай актуальним завданням. Громадяни країни відчувають потребу в зміні стилю управління на більш демократичний й потребують зміни підходів до рішень, які приймаються у владі та в політиці. Прагнення до наукового осмислення того, що відбувається в державі, зокрема у політиці, економіці, соціальній і духовній сферах, в цілому має не тільки наукове значення, але й життєво необхідно для збереження стабільного розвитку країни.

Сьогодні у політичному середовищі України означилися наступні тенденції:

Нові політичні реалії, напрямок еволюції політичної системи та системи державного управління є недостатньо дослідженими і як наслідок – погано прогнозованими. Довгострокових прогнозів, які стали би основою для розробки стратегій розвитку в державі, вкрай мало і державне управління недостатньо використовує їх нормативний потенціал. Також проблемою є недостатнє використання ресурсів існуючої системи державного управління та пошуку прихованого інноваційного потенціалу, який варто використати для реформування існуючої системи державного управління.



Отже, результатами Міжкафедрального круглого столу є наступні рекомендації:

Під час Міжкафедрального круглого столу проаналізовано проблеми розвитку демократії, їх передумови та зміст, визначено роль громадянського суспільства у даних процесах, роль і позиція засобів масової інформації у формуванні сучасної публічної політики в Україні, політичні аспекти проблем розвитку демократії в Україні, вплив інститутів громадянського суспільства на формування публічної політики та політико-правові засади участі громадськості у формуванні і здійсненні публічної політики, загрози економічної та суспільно-політичної ситуації в Україні, запропоновано основні сценарії подолання негативних тенденцій в демократичному поступі, проілюстровано взаємозв’язок розвитку громадянського суспільства в Україні з розвитком демократичних процесів. Обґрунтовано необхідність розробки власної моделі державного управління, яка зумовить всебічний розвиток громадянського суспільства та формування ідеологічної основи гармонійного розвитку держави в контексті європейських та традиційних цінностей.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка