Формування екологічної свідомості молодших школярів на уроках



Скачати 84.99 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір84.99 Kb.


ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ

(Доповідь)

Підготувала:

Струк Наталія Михайлівна,

вчитель початкових класів

Жовтянської ЗОШ



2012

Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища.

Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань.

Дитина приходить до 1 класу. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Тому завдання вчителя – сформувати мислення та екологічну культуру кожного учня, навчити молоде покоління жити за законами природи, домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, турбота про збереження природи стали рисами характеру кожної людини.

Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості психічною інформацією, яку діти неспроможні належним чином сприйняти.

В.О.Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально, непримиренною до зла. Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості.

Завдання вчителя:

- сформувати мислення та екологічну культуру кожного учня

- навчити молоде покоління жити за законами природи

- домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе

на Землі, турбота про збереження природи стали рисами

характеру кожної людини.

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі передумови для системного екологічного виховання молодших школярів:

- через зміст природознавчих навчальних предметів і курсів;

- збагачення всіх предметів екологічно спрямованим змістом і міжпредметними зв’язками;

- проведення позаурочної діяльності з вивчення довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо його збереження;

- залучення школярів до дослідницької роботи в індивідуальних і групових проектах;

- проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин, конкурсів малюнків;

- екологічне просвітництво батьків.

У нових програмах і підручниках для початкової школи у засвоєнні змісту всіх предметів закладено можливості для створення навчальних ситуацій, які прямо чи опосередковано сприяють формуванню у дітей уявлень і понять про цілісність світу, природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства.

Екологічна освіта й виховання молодших школярів здійснюється, як відомо, на міжпредметній основі. Провідна роль тут належить таким навчальним предметам, як «Ознайомлення з навколишнім», «Природознавство» та «Читання». Зміст чинних програм дає змогу сформувати у дітей елементарні природничі та природоохоронні уявлення й поняття, виробити окремі природоохоронні уміння і навички, розкрити взаємозв'язки між неживою та живою природою, природою і людиною.

Найбільшою мірою це є функцією природознавчої складової освітньої галузі «Я і Україна», але теми можуть інтегрувати і на інші уроки. Під час проведення уроків використовую такі методи екологічного виховання:

Пояснювально – ілюстративні : Бесіда. Пояснення. Розповідь.

Репродуктивні: Завдання екологічного змісту. Спостереження за сезонними змінами у природі. Опорні схеми. Варіативні завдання.

Проблемного викладу: Пояснення. Спостереження. Бесіда.

Частково-пошукові : Загадки. Ребуси. Кросворди. Вікторини. Цікаві вправи. Фенологічні оповідання. Опірні схеми.

Дослідницькі: Спостереження за сезонними змінами у природі. Перевірка народних прикмет про взаємозв’язки в природі шляхом спостережень. Проблемні завдання.

Найповніше потребам розвитку дітей молодшого шкільного віку відповідають пізнавальні ігри.

Наприклад:

Тема «Сонце» - Діти малюють малюнки і розповідають, що несе нам сонце.

Тема «Жива і нежива природа» - Рухаючись по класу, діти підходять до предметів живої (неживої) природи та обґрунтовують свою думку.

У своїй роботі використовую інтерактивні методи навчання:

Тема «Повітря» - під час роботи в групах використовую імітаційні ігри

( уявіть себе лікарем, фермером, бабусею) та творче завдання ( що необхідно для того, щоб повітря стало чистим).

Тема «Вода» - групова робота (користуюсь технологією ситуативного моделювання). Діти уявляють себе краплинкою, дощиком, рослинкою і т.д., розповідаючи про кругообіг води в природі.

Доречним є вивчення пісеньки про дощик на уроці музики та виконання її на такому уроці.

Тема «Рослини» розкривається на уроках курсу «Я і Україна», продовжується на уроці фізичної культури. Гра «Віночок» та інтерактивна гра «Карусель».

Діти стають у два кола ( внутрішнє та зовнішнє) і розповідають один одному про свою квітку, а потім стають в одне коло і розказують, хто що запам’ятав про інші квіточки.

Тема «Тварини» інтегрується на уроки навчання грамоти такими творчими завданнями «Впізнай тварину за малюнком» та «Впізнай тварину за питаннями».

У процесі навчання екології особливо цінним є метод проектів, під яким розуміють конкретне творче завдання, індивідуальне або групове виконання якого зумовлює поетапний рух до прийнятої та усвідомленої мети. Загалом тематика екологічних проектів для учнів молодшого шкільного віку багата й різноманітна, при її доборі важливо виходити з соціальної значущості та результативності щодо виховного впливу і збереження природи.



Мозковий штурм - форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення щодо розробки ідей та підходів до розв'язання певної проблеми. Його можна розглядати як особливий тип дискусії, що сприяє творчому розв'язанню проблеми. Він передбачає вислуховування всіх ідей, оскільки попередні сприяють генерації нових. Мозковий штурм досить ефективно використовується для визначення шляхів розв'язання глобальних проблем, оскільки кожен учасник його відчуває свій особистий вклад у зроблене, а оригінальність і неповторність таких визначень підвищує емоційність навчально-виховного процесу.

Метод екологічної ідентифікації полягає в педагогічній актуалізації особистої причетності людини до того чи іншого природного об’єкта, ситуацій, обставин, в яких вона знаходиться. Цей метод стимулює процес психологічного моделювання стану природних об'єктів, сприяє кращому розумінню цього стану, що поглиблює уявлення школярів про даний об'єкт та сприяє формуванню ціннісного ставлення до об'єктів живої та неживої природи.

Метою методу екологічної емпатії є педагогічна актуалізація співпереживання людини за стан природного об'єкта, а також співчуття йому. Це стимулює проекцію особистих станів на природні об'єкти через ототожнення з ним, а також переживання особистих емоцій та почуттів з приводу стану природних об'єктів. Так формується суб'єктивне сприйняття природних об'єктів.

Метод екологічної рефлексії полягає в стимулюванні самоаналізу людиною своїх дій та вчинків з огляду їх екологічної доцільності. Цей метод сприяє усвідомленню того, як поведінка людини може «виглядати» з огляду тих природних об'єктів, яких вона стосується.

Доцільними є і дискусії. Вміння дискутувати – універсальне вміння, потрібне кожній людині у повсякденному житті: адже майже щодня доводиться викладати свої міркування, аргументувати свої твердження. Не менш важливо вміти вислухати точку зору інших людей, прийняти чи відхилити її або знайти компромісне рішення.

Екологічні рейди дають дітям можливість спостерігати хід природних процесів, пізнавати закони природи, порівнювати природні комплекси в межах міста, проводити екологічний моніторинг, брати посильну участь у вирішенні практичних природоохоронних завдань, аналізувати результати, вірити в можливість позитивного впливу людини на природу.

Технологія проведення екскурсій на природу для учнів початкових класів дозволяє кожній дитині реалізувати власні можливості, на основі індивідуальної траєкторії свого розвитку. При цьому нові знання не нав'язуються, а створюється таке середовище, яке стимулює бажання дитини думати, робити власні відкриття, висновки.

Таким об'єктом природи для третьокласників може бути, наприклад, Дерево-друг, до якого вони приходять у різні пори року, помічаючи зміни, які відбуваються з ним, піклуючись про нього.

На екскурсіях між учнями і вчителем встановлюються абсолютно інші стосунки, нетрадиційні для звичайних екскурсій, на яких учитель частіше за все виступає в ролі екскурсовода і направляє діяльність дитини. Для наших екскурсій характерним є принцип - більше слухати, ніж говорити, більше спостерігати, ніж показувати і надавати допомогу в роботі учнів, уникаючи задавання цій роботі певного напряму. Переходячи від завдання до завдання, діти самі прокладають свій "маршрут" екскурсії, більшу увагу приділяючи одним завданням і меншу іншим за власним вибором. Буває, що під час виконання завдань в учнів виникають питання, що породжують нові завдання, які вже формулюються самими учнями. У цьому виявляється індивідуальність і реалізація власної пізнавальної діяльності.

Емоційну привабливість мають конкурси-виставки дитячих малюнків, виробів з природних матеріалів. Оголошувати таку виставку потрібно завчасно, щоб учні мали вдосталь часу для підготовки. Дуже важливо залучати батьків до організації конкурсів і участі в них. Добре, якщо тему виставки запропонують самі діти. Обов'язково мають бути підведені підсумки конкурсу.

Таким чином, виховуючи у дітей ціннісне ставлення до природи, до рідної землі, одночасно створюється атмосфера, яка сприяє розвитку екологічної культури школярів, творчого потенціалу кожного з учасників.

По закінченню таких занять учням пропонується створити презентацію на певну тему. У кого є комп’ютер – за допомогою батьків на комп’ютері. (Микола презентував кульбабку як лікарську рослину, а В’ячеслав – підсніжник як первоцвіт). Інші діти малюють малюнки, складають усні розповіді чи створюють саморобні книжечки, кросворди, ребуси, тести.

Відповідно до цих цілей через відповідний зміст підручників і методику уроків, спостережень, екскурсій, практичних робіт і дослідів створюються передумови для виховання у дітей почуття шанобливого, турботливого ставлення до живої і неживої природи, інтересу до її пізнання; формуються вміння догляду за кімнатними рослинами, додержання правил культурного поводження серед природи. Закінчуючи початкову школу, учні можуть стисло схарактеризувати екологічні проблеми рідного краю, встановлювати зв’язки між живими організмами та умовами їх існування в природі, висловлювати оцінні судження щодо своєї участі в охороні природи рідного краю.

Розуміння особистої значущості екологічних проблем починається в школах з малих, але життєво необхідних справ: уміння підтримувати в належних санітарно-гігієнічних умовах власне помешкання, класну кімнату, знати і виконувати елементарні правила індивідуальної гігієни, уміти протистояти хворобам та інфекціям.

Педагогічно правильно організована діяльність формує досвід, дає змогу досягти повного їх самовираження, активності і свободи дій, що розумно поєднуються з вимогами взаємної поваги, пізнання навколишнього середовища, відчуття краси природи та її гармонії, розвитком почуття любові й турботливого ставлення до її об’єктів.



Ці методи екологічного виховання дають учням:

  • елементарні екологічні знання;

  • дохідливо пояснюють взаємозвязки компонентів системи “ людина – суспільство – природа”;

- можливість усвідомленого розуміння дітьми естетичної цінності природи;

  • можливість досить легко і усвідомлено використовувати знання про народні традиції у власному ставленні до природи.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка