Форма, розміри та рухи Землі з давніх-давен людину цікавили питання форми Землі, її розмірів, причини руху небесних світил. Відповіді на ці запитання виборювались протягом десятків століть, іноді навіть ціною людських життів



Скачати 101.16 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір101.16 Kb.
Форма, розміри та рухи Землі

З давніх-давен людину цікавили питання форми Землі, її розмірів, причини руху небесних світил. Відповіді на ці запитання виборювались протягом десятків століть, іноді навіть ціною людських життів. Зараз вже ніхто не сумнівається, що Земля має форму подібну до кулі, і, як і інші планети Сонячної системи, обертається навколо Сонця. А отримані результати досліджень мають не тільки важливе наукове значення, а й практичне застосування у повсякденній господарській діяльності людини.

Мета уроку: сформувати, поглибити та систематизувати знання учнів про форму, розміри та види рухів Землі, формувати й розвивати логічне мислення, уміння аналізувати, робити висновки, поглиблювати пізнавальний та дослідницький інтерес.

Обладнання: підручник, фізична карта півкуль, глобус, атлас, мультимедійна презентація «Форма, розміри та рухи Землі», ватман або фліпчарт, маркери, контурні карти.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

Планета Земля…Така відома, але водночас й загадкова. Ми вивчаємо нашу планету тисячі років, але й досі запитань у нас значно більше чим відповідей. Сотні років людина шукала відповіді на запитання про форму, розміри Землі, про причини руху небесних світил, змінюючи одне припущення на інше, підлаштовуючи їх під свій релігійний світогляд. Еволюція наукової думки, стрімкий розвиток науки, техніки та технології дали вичерпні відповіді на ці питання, але, разом з тим, породили інші запитання, теорії, гіпотези.



III. Актуалізація опорних знань і вмінь

Метод «асоціативний кущ»

Які асоціації у вас викликають слова «планета Земля» (слова-асоціації діти записують різнокольоровими маркерами на ватмані або фліпчарті).

Після побудови асоціативного куща йде обговорення слів-асоціацій.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

  1. Форма та розміри Землі. Наслідки кулястості Землі.

  2. Осьовий рух Землі та його наслідки.

3. Орбітальний рух Землі та його наслідки.

1. Форма та розміри Землі. Наслідки кулястості Землі.

На географічних моделях (глобус) Землю зображують як кулю. Проте, для того щоб переконатись, що наша планета не є правильною геометричною фігурою достатньо вийти на подвір’я або подивитись на сучасні комп’ютерні моделі поверхні Землі. Про те що Земля є не ідеальною кулею стало відомо ще у ХVIІ - ХVIІІ ст., коли почали застосовувати точні методи вимірювання. Сучасні вимірювання показали, що наша планета має не тільки полярне стискання (середня довжина полярного радіусу на 21 км менша ніж середня довжина екваторіального), а й екваторіальне. Великий екваторіальний радіус на 213 м більший за малий, тобто, якщо нашу планету розрізати навпіл по лінії екватора, то в перерізі ми отримаємо не коло, а еліпс. Окрім того північний полярний радіус на 100 м більший за південний полярний, що робить нашу планету схожою на кардіоїд.

Науковці по різному визначають форму Землі: кардіоїд, еліпсоїд обертання, трьохвісний еліпсоїд обертання, сфероїд. Але не можливо описати усі нерівності земної поверхні одною математичною формулою, жодна геометрична фігура не може в повній мірі передати особливості земної поверхні. Тому найбільш часто форму Землі визначають як геоїд. Термін геоїд був введений у 1873 році німецьким математиком Йоганном Бенедиктом Лістінгом. За Й. Лістінгом геоїд – це фігура Землі, яка повторює вільну, не збуджену поверхню води в Світовому океані. Прямовисна лінія у будь-якій точці цієї фігури перпендикулярна відносно її поверхні.

Знання про форму та розміри Землі потрібні географам, геологам, метеорологам, картографам, використовуються в космічній галузі при запуску штучних супутників та ракет, в морській та аеронавігації, інших сферах господарської діяльності.

Хоча ми й не помічаємо, але наша планета постійно змінюється, ці зміни можуть бути настільки мізерними, що нам здається ніби ми можемо ними знехтувати. Але чи можемо? Не врахувавши ці зміни літак може прибути не в пункт призначення, радіосигнал не знайти свого адресата…

Сучасні технічні та технологічні можливості дають змогу відтворювати контури планети до найменших деталей та фіксувати всі зміни, які відбуваються на її поверхні. На сьогодні на орбіту нашої планети запущено понад 6000 супутників, понад 400 з них діючих. Вони щосекунди фотографують поверхню нашої планети й передають інформацію на Землю, де її обробляють і використовують в різних цілях (наприклад циркуляція повітряних мас чи вод Світового океану, навігація, спостереження за небезпечними фізико-географічними процесами та ін).



Запитання

Чи має Україна власні космічні апарати виведені на навколоземну орбіту?

Наука, яка займається визначенням фігури й розмірів Землі за допомогою точних вимірювань її поверхні, — це геодезія. Дані цих вимірювань й дали змогу визначити форму та розміри Землі. Розміри нашої планети можна представити у вигляді таблиці (табл.1):

Таблиця 1 Розміри Землі

Площа Землі

510 млн. км2

Середній радіус

6371 км

Площа суходолу

149 млн. км2

Різниця між полярними радіусами CN>CS

≈ 100 м

Площа океану

361 млн. км2

Різниця між малим та великим екваторіальним радіусом

≈ 213 м

Об’єм

1,0832×1012 км³

Довжина кола по екватору

40 075 км

Маса

5,9737×1024 кг

Довжина кола по меридіану

40 008 км

Екваторіальний радіус

6378 км

Довжина 10 по меридіану

111,3 км

Полярний радіус

6357 км

Довжина 10 по паралелі

Зменшується від екватора до полюсів

Прийом «Творча лабораторія»

Учитель ставить дітям запитання, пропонує обговорити їх та дати обґрунтовану відповідь.



Чому довжина кола по екватору більша за довжину кола по меридіану?

Чому довжина 10 по меридіану є сталою величиною, а по паралелі змінною?

Розміри Землі зумовлюють наявність сили тяжіння, яка тримає атмосферу та гідросферу, утримує на орбіті природний та штучні супутники.



Запитання

Назвіть природний супутник Землі.

Наслідки кулястості Землі.

Куляста форма Землі визначає її головні фізико-географічні особливості. До таких особливостей ми можемо віднести наявність затемненої та освітленої сторони, тобто сонце освітлює той бік планети, що повернутий до нього. Це впливає на стан атмосфери, зміну температурних умов вдень і вночі.

Іншою особливістю є зменшення кута падіння сонячних променів від екватора до полюсів, падаючи на кулясту поверхню Землі в один і той же моменті вони будуть дотикатись до поверхні під різним кутом, чим далі від екватора, тим менший кут падіння сонячних променів.

Нерівномірність кутів падіння сонячних променів призводить до нерівномірного прогрівання земної поверхні, наслідком чого є зональний розподіл тепла та наявність теплових поясів, а відповідно й зональності в рослинному та тваринному світі.



  1. Осьовий рух Землі та його наслідки.

Головним рухом Землі є її добове обертання навколо своєї осі.

Запитання

Що таке земна вісь?

Земна вісь – це уявна вісь обертання Землі, що проходить через цент Землі і перетинає земну поверхню в географічний полюсах. Кут нахилу земної осі становить 66033´ до площини орбіти, при цьому вісь орієнтована своїм північним кінцем на Полярну зірку.

Запитання

Чому ми уточнюємо, що вісь перетинає земну поверхню саме в географічних полюсах?

Оберт навколо своєї осі Земля здійснює проти годинникової стрілки (із заходу на схід) за 23 години 56 хвилин 04 секунд (зоряна доба) , що для зручності ми користуємось сонячною добою 24 годин. Зоряна доба, як одиниця відліку часу вживається рідко, зазвичай для організації астрономічних спостережень.

Для обрахування швидкості обертання Землі навколо своєї осі розрізняють кутову та лінійну швидкості обертання. За 24 годи Земля здійснює оберт на 3600, тобто за 1 год Земля повертається на 150 (3600 : 24 = 150) - це кутова швидкість обертання Землі, яка є однаковою для всіх точок, що лежать на поверхні земної кулі. Лінійна швидкість обертання Землі - це відстань яку пройде точка, що лежить на поверхні планети за одиницю часу. Лінійна швидкість обертання Землі навколо своєї осі залежить від широти місцевості й буде змінною величиною. Так максимальна швидкість обертання буде на екваторі (464 м/с), а мінімальна на географічних полюсах (0 м/с).

Головними наслідками осьового обертання нашої планети є полярне стискання, відхилення тіл, що рухаються горизонтально, добова ритмічність. Отже:



  1. внаслідок осьового обертання відбувається стискання нашої планети біля полюсів, що визначає форму нашої планети;

  2. осьове обертання зумовлює дію сили інерції (сили Коріоліса), тобто відхилення тіл, що рухаються горизонтально (вітрів, морських течій, річок тощо), від їх первісного напрямку: у Північній півкулі – управо, у Південній – уліво;

  3. наслідком осьового обертання є добова ритмічність, тобто зміна дня і ночі, та ритмічність явищ і процесів у географічній оболонці.

Запитання

Наведіть приклади фізико-географічних процесів, що мають добові ритми.

2. Орбітальний рух Землі та його наслідки.

Повний оберт навколо Сонця Земля робить за 365 діб 5 год 48 хв 48 с.



Запитання

Поясніть чому раз на чотири роки ми маємо тривалість року 366 діб? Як називається цей рік? Звідки береться 366-та доба?

Основним наслідком орбітального руху планети є зміна пір року, а відповідно й річна ритмічність.

Орбітальний рух планети в поєднанні з кутом нахилу земної осі до площини орбіти зумовлює нерівномірність тривалості дня та ночі, наявність днів весняного і осіннього рівнодення (21 березня та 23 вересня) і зимового та літнього сонцестояння (22 грудня та 22 червня). Земна вісь постійно нахилена в один бік, тому Земля рухаючись по орбіті повертає до Сонця то Північну, то Південну півкулю. В наслідок цього, протягом року, Сонце рухається між північним і південним тропіками (23027´ пн.ш. та 23027´ пд.ш. відповідно). В ті дні, коли Сонце знаходиться над екватором, ми маємо дні весняного (21 березня) і осіннього (23 вересня) рівнодення, тобто тривалість дня і ночі становить по 12 годин. Дні коли Сонце одну з півкуль освітлюють найбільше, а іншу - найменше, називаються днями сонцестояння. У північній півкулі зимове сонцестояння ми маємо 22 грудня, в цей день у нас найдовша ніч і найкоротший день, а літнє сонцестояння – 22 червня, цього дня ми спостерігаємо найдовший день і найкоротшу ніч. В ці дні Сонце перебуває в зеніті над південним і північним тропіками відповідно. У Південній півкулі, навпаки, зимове сонцестояння спостерігається в червні, а літнє - в грудні. Чому?

Паралелі 66033´ пн. ш. та 66033´ пд. ш. називають, відповідно, північним та південним полярними колами. Від полярних кіл в напрямку до полюсів спостерігається явище полярного дня та полярної ночі. Над полярним колом полярний день і полярна ніч тривають по одній добі, відповідно у день літнього та зимового сонцестояння. В напрямку до полюсів тривалість полярного дня та ночі збільшується й на полюсах їх тривалість становить по 6 місяців.

Бесіда за запитаннями

Що таке полярний день, полярна ніч? Чому на полюсах найдовша тривалість полярної ночі і полярного дня? Коли на Північному полюсі починається полярний день, а коли полярна ніч?

Режим освітлення та кут падіння сонячних променів є визначальним фактором у розподілі тепла, що надходить на поверхню Землі. Наслідком такого розподілу є формування п’яти основних поясів освітлення: тропічного (жаркого) між 23027´ пн.ш. та 23027´ пд.ш.; північного (між 23027´ пн.ш. і 66033´ пн. ш.) та південного (між 23027´ пд.ш. і 66033´ пд. ш.) помірного; північного (між 66033´ пн. ш. і 900 пн. ш.) та південного (між 66033´ пд. ш. і 900 пд. ш.) полярних (холодних) пояси освітлення.



Запитання

Яким чином режим освітлення та перерозподіл тепла впливає на перебіг фізико-географічних процесів та органічний світ?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

  1. Використовуючи глобус поясніть яким чином куляста форма планети визначає кут падіння сонячних променів.

  2. На контурній карті кольоровими олівцями позначте екватор, північний та південний тропіки, полярні кола. Позначте де і коли сонце перебуває під час весняного та осіннього рівнодення, літнього та зимового сонцестояння.

  3. Використовуючи формулу визначення висоти Сонця ополудні над горизонтом розрахуйте його висоту для власного населеного пункту у дні рівнодення та сонцестояння.

λ = 900 – φ ± δ, де

φ (фі) - географічна широта об’єкта (Шишаки 49052´37˝ ≈ 500)

δ (дельта) – схилення Сонця

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;

у день літнього сонцестояння +23º27'

у день зимового сонцестояння –23º27'



  1. 900 – 500 + 23º27' = 63027'

  2. 900 – 500 - 23º27' = 17033'


VI. Підсумки уроку

Висновки

  • Земля має форму яку неможливо описати жодною математичною формуло, тому для її характеристики було введене поняття «Геоїд».

  • Розміри Землі зумовлюють наявність сили тяжіння, яка тримає атмосферу та гідросферу, утримує на орбіті природний та штучні супутники.

  • Куляста форма Землі визначає її головні фізико-географічні особливості. Це наявність освітленої і затемненої сторони, зміна кута падіння сонячних променів від екватора до полюсів, наявність теплових поясів та зональність у поширенні флори і фауни, фізико-географічних процесів.

  • Земля безперервно перебуває в русі й одночасно здійснює кілька видів рухів: осьовий, орбітальний.

  • Наслідками осьового руху є: добова ритмічність, полярне стискання, наявність поворотної сили (сили Коріоліса).

  • Наслідками орбітального руху є: нерівномірність тривалості дня та ночі на різних широтах протягом року, сезонна ритмічність, формування поясів освітлення (теплових поясів).

  • Форма, розміри, осьовий рух Землі є одними з головних причин утворення магнітного поля Землі, яке захищає нас від згубного випромінювання Сонця та робить нашу планету придатною для життя.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал підручника: § 3, геогр. задача стор.19 підручника.



2. Дайте обґрунтовану відповідь на запитання: «Чому форма та розміри Землі відіграють важливу роль ужитті нашої планети?».

Список використаної літератури:

  1. Географія : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. /В. М. Бойко, С. В. Міхелі. — Харків : СИЦИЯ, 2015. — 304 с. : іл.

  2. Г.Н. Каттерфельд. Лик Земли и его происхождение. Гос. изд-во геогр. лит-ры, 1962 - 150 стор.

  3. http://geology.lnu.edu.ua/GEO/E-books/Sivoronov_gen-geo/2-2.pdf

  4. http://geosite.com.ua/index/0-286

  5. http://npu.edu.ua/!eook/book/html/D/ipgoe_kfg_zag_geografichni_zakonomirnosti/50.html





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка