Екологічне право



Скачати 118.74 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір118.74 Kb.
Тема уроку: Екологічне право

Мета уроку: надати загальну характеристику екологічного 2. з’ясувати його роль у системі права України,удосконалювати навички учнів працювати з нормативно-правовими документами, узагальнювати отриману інформацію у вигляді таблиці; створити умови для формування відповідального ставлення учнів до реалізації своїх екологічних прав та виконання обов’язків.

Очікувані

результати

Після опрацювання теми учні зможуть:

• дати визначення екологічного права та основні джерела;

• назвати екологічні права і обов’язки грома

• пояснити, що таке використання природних звати його види;

• охарактеризувати Червону книгу України;

пояснити, хто є їх власниками, хто природокорстувачами

, назвати їхні права й обов’язки.

Базові поняття і терміни:

«екологічне право», «джерела екологічного права,природні ресурси», «природокористування», «екологічні права та обов'язки громадян», «Червона книга України»

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

III. Вивчення нового матеріалу

1. Загальна характеристика екологічного права.

2. Екологічні права та обов’язки громадян.,

3. Використання природних ресурсів. Права та обов’язки власників природних ресурсів та природокористувачів.

4. Червона книга України.

IV. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

V. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання

Обладнання уроку: підручник, картки із завданням для роботи в групах.

Хід уроку



І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Фронтальне опитування

1. Дайте визначення адміністративного права.

2. Назвіть основні інститути адміністративного права.

3. Назвіть джерела адміністративного права.

4. Дайте визначення адміністративного проступку та охарактеризуйте склад.

5. У чому полягають особливості правового статусу суб’єктів адміністративного права?

1. Загальна характеристика екологічного права.

А)екологічне право-галузь права,яка регулює суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів.

Б) джерела екологічного права: опрацьовуємо разом підручник стор.140
2 ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН.

Конституція України закріпила ряд екологічних прав людини і громадянина- зокрема, А)право на безпечне життя і здоров’я. Проте, уперше в Україні екологічні права людини і громадяни були визначені в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища». Відповідно до статті 9 цього закону кожний громадянин має право: 1.на.безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище; участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно- правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади . органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь у прийнятті рішень із цих питань;



2.участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього при­родного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

3.здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів; 4.об’єднання в громадські природоохоронні формування;

5 вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання; використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, установлених законом тощо;

Розвиток і становлення екологічних прав громадян є одним із пріоритет- напрямків діяльності міжнародних організацій. Яскравим прикладом є Конвенція Європейської Економічної Комісії ООН «Про доступ до інформації участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», ухвала 25 червня 1998 р. і ратифікована Україною 6 липня І999 р.

Конвенція визначила три основних екологічних права, що розглядаються як важливі чинники в становленні демократії:

1. доступ громадськості до екологічної інформації;

2участь громадськості у процесі прийняття рішень із питань щодо довкілля;

3. доступ громадськості до правосуддя з питань щодо довкілля.

Крім екологічних прав громадяни мають й екологічні обов’язки. Екологіч- обов’язки людини і громадянина передбачені в ряді нормативно-правових актів. Конституція України в статті 66 встановила обов’язок кожного не заподіяти шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним

збитки. Стаття 12 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» визначає обов’язки громадян України, а саме:

1) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього середовища;

2) здійснювати діяльність із дотриманням вимог екологічної безпеки екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів

3) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів

4) вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів за екологічні правопорушення;

5) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

3. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ. ПРАВА ТА ОБОВ' ВЛАСНИКІВ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВ Розповідь учителя

Природокористування — це використання властивостей навколишнього природного середовища для задоволення економічних, екологічних, лікувальних, культурних, естетичних та інших потреб людей Додаткова інформація

Людство активно використовує близько 55% суходолу, 12% річної води,половину щорічного приросту лісу. Кожного року у світі видобувається з 100 млрд тонн руди і спалюється 7 млрд тонн умовного палива. За останні 100 років в атмосферу було викинуто 360 млрд тонн вуглекислого газу.

В Україні сільськогосподарські угіддя становлять 41,84 млн гектарів(69,3% території України), розораність земель досягла 56% території країни і є найвищою у світі. Площа земель, зайнятих усілякими відходами, становить близько 160 тис. гектарів, збудовано 1087 водосховищ загальним об’ємом

55 млрд м3, сім великих каналів завдовжки близько 2000.км із подачею 1000 м3 води за секунду, видобувається близько 5% світового обсягу мінерально-сировинних ресурсів, загальний обсяг лісокористування становить 14,4млн.м 3‘

Природокористування поділяється на загальне й спеціальне. Загальне природокористування здійснюється громадянами для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних,матеріальних тощо). За загальне природокористування (купання у водоймах,плавання на човнах, аматорське та спортивне рибальство у водоймах користування, водопій тварин, збирання в лісах грибів тощо) плата не стягується . Воно здійснюється без закріплення природних ресурсів за особами та без отримання на те відповідних дозволів (ліцензій).

Право загального природокористування обумовлено природним проце сом обміну речовин і енергії між природою та людиною. Воно має характер і здійснюється людиною незалежно від її право- і дієздатності. Об’ єктами права загального природокористування є екологічні ресурси природи — атмосферне повітря, питна вода, водойми загального користування приміські зелені зони,ліси,зони рекреації,курортні мі сцевості тощо. права загального природокористування можуть бути також і деякі види екомічних ресурсів ‘— гриби, ягоди, горіхи в лісах, риба у водоймах.

В інтересах держави і суспільства права громадян на користування загальнодоступними благами природи можуть бути обмежені або заборонені. Як правило, юридичні обмеження природокористування пов’язані з необхідністю забезпечити ефективну охорону навколишнього середовища, реанього права

використання природних ресурсів. Наприклад, відповідно до статті 45 Водног кодексу в разі маловоддя, загрози виникнення епідемії та епізоотії права водокористувачів можуть бути обмежені. і

Спеціальне природокористування здійснюється громадянами, підприємцями, установами й організаціями за плату на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), порядок-видачі яких визначається Кабінетом Міністрів України. Таке природокористування, як правило, пов’язане із закріпленням природних ресурсів за конкретними користувачами і з використанням технічних пристроїв або споруд.

Єдиною підставою виникнення права спеціального природокористуван- є дозвіл спеціально уповноваженого органу держави на використання від-повідного природного ресурсу з певною метою. Наприклад, на користування ділянками надр необхідно отримати ліцензії (спеціальні дозволи). Лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток надає право на спеціальне використання і лісових ресурсів.

Права та обов’язки природокористувачів можна поділити на загальній спеціальні. Загальні є однаковими для всіх природокористувачів, спеціальні видаються залежно від природного об’єкта, що використовується.

Загальні права природокористувачів:

1. право на самостійне господарювання при використанні природного об’єкта;

2.на здійснення різних дій у рамках закону з метою одержання корисного ефекту від природного об’єкта;

3.вимагати усунення перешкод у користуванні природними об’єктом;

4.на одержання повної й достовірної інформації про стан навколишнього середовища;

5. на участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

6. на подачу до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їхньому здоров’ю і майну внаслідок негативного впливу на природний об’єкт, що використовується; ,

7. право вимагати відшкодування збитків, заподіяних правомірними або неправомірними діями інших осіб;

8.право на захист порушеного права користування природним об’єктом шляхом подачі позову до суду. ' ,

Головним обов’язком усіх природокористувачів виступає раціональне й ефективне використання природних об’єктів, дбайливе ставлення до них.Для цього на природокористувачів покладений обов’язок виконувати такі екологічні вимоги: -

1.застосовувати новітні технології;'

2.здійснювати заходи щодо запобігання псування, забруднення, висна­ження природних об’єктів, негативного впливу їхньої діяльності на стан навколишнього природного середовища; ’

3.здійснювати заходи щодо відтворення природних об’єктів; 4.застосовувати біологічні, хімічні та інші методи поліпшення якості при­родних об’єктів, що забезпечують охорону природного середовища і без­пеку здоров’я населення;

5.зберігати території й об’єкти природно-заповідного фонду, що підляга­ють особливій охороні;

6.здійснювати господарську й іншу діяльність без порушення прав інших осіб.

» Загальним обов’язком усіх природокористувачів є також дотримання ними вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів і лімітів унесення зборів за спеціальне використання природних об’єктів і штрафів за екологічні правопорушення; компенсація шкоди, заподіяної забрудненням або іншим негативним впливом на навколишнє середовище.

Законодавством передбачено три форми власності на природні ресурси: державну, комунальну, приватну.

Однак не всі об’єкти права державної власності передаються державою в користування окремих суб'єктів. Так, відповідно до Закону « Про нафту і газ» підземні сховища нафти, газу та продуктів їх створені в природних ємностях, є об’єктами права державної власності.

Об’єкти Червоної книги України (рідкісні й такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у м України, її континентального шельфу та виключної (морськ< зони), які утримуються (зберігаються) підприємствами, уст: нізаціями державної або комунальної форми власності, є об’ відповідно державної або комунальної власності (ст. 6 Закону' Червону книгу України»).

Власники природних ресурсів мають право:

• володіти, користуватися і розпоряджатися належними їм ресурсами;

■ на отримання диференційованої ренти від. юридичних і за платне використання природних ресурсів;

• самостійно господарювати та використовувати природні доволення своїх потреб;

• визначати режим природних ресурсів, установлювати природокористування, порядок та розміри плати, пере ність та надання у користування фізичним і юридичним

Власники природних ресурсів зобов’язані:

• використовувати природні ресурси за призначенням;

• сплачувати податки;

• берегти природні ресурси;

• дотримуватися законів, які регулюють право власності й. роди та природних ресурсів;

• забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологі на території України, берегти фауну і флору України.



Ш 4. ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ.

Розповідь учителя



Червона книга України — основний документ, у якому узагальнені ма теріали про сучасний,стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їхню охорону, відтворення і використання.

Робота в групах

Методика проведення — див. урок № 1.

Завдання для роботи в групах

Ознайомтеся зі статтями Закону України «Про Червону книгу України» визначте джерела та мету створення законодавства про Червону книгу України\

Закон України Про Червону книгу України

Статгя 1. Законодавство про Червону книгу України

Відносини, пов’язані з веденням Червоної книги України, охороною, ви­данням та відтворенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної України, регулюються законами України «Про охорону навколишньо- природного середовища», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ»,

«Про природно-заповідний фонд У країни»,1;« Про захист тварин від жорсто­кі поводження», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами

. Сгаття 2. Завдання законодавства про Червону книгу України є регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних , що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослоннго світу, занесених до Червоної книги України, з метою попередженняження зникнення таких видів із природи, забезпечення збереження їх генофонду.

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають охороні на всій території України. Організація збереження видів і рослин, занесених до Червонйї книги України, поліпшення середовища їх перебування або зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах; розведення та розселення покладається в межах їх їх компетенції на Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та інші державні органи, на які законодавством України покладено здійснення функцій у цій сфері.

Додаткова інформація -

Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана 1960 р. під назвою «Червона Книга Української PCP». Після набуття Україною незалежності у видавництві «Українська енциклопедія» вийшло друком друге видання Червоної книги України: у 1994 p.— том «Тваринний світ» (наклад 2400 примірників), у 1996 р.— том «Рослинний світ» (наклад — 5000 примірників) . З огляду на малий наклад ці два видання відразу стали раритетами.

Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів, занесених до Червоної України, вони поділяються на такі категорії: зниклі (0), зникаючі (І), враз- (П), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо відомі (V), Відновлені (VI).

У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин, занесених до неї указуються такі відомості: назва (українською та латинською мовами), місце в системі класифікації тваринного і рослинного світу, категорія, наукове значення, поширення та чисельність (у тому числі за межами України) і причини їхньої зміни,місця перебування (зростання), загальна характеристика, заходи з охорони вимоги щодо режиму збереження популяцій, відомості про розмноження або розведення в спеціально створених умовах, джерела відповідної інформації тощо. Щодо кожного виду тваринного і рослинного світу, занесеного до Червоної книги України, складається картосхема поширення, а також виготовляються його фотографії (малюнки).

Форма подання відомостей в офіційному виданні Червоної книги України ви­значається Національною комісією з питань Червоної книги України.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Самостійна робота

Заповнити таблицю. Указати екологічні права громадян України, поряд правом розмістіть екологічний обов’язок, який йому делегований.

179

(Таблицю можна заповнювати й у ході викладення нового



Екологічні права громадян

Екологічні обов’язки

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель перевірне виконання завдання

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника;

2. Записати в зошити визначення понять: «екологічне право», логічного права», «природні ресурси», «природокористування» «екологічні права й обов’язки громадян», «Червона книга України»

3. Подати у вигляді схеми склад екологічних правовідносин.

4. Провести міні-дослідження.

Варіант І. З’ясувати, чи існують у вашому регіоні екологічні проблеми.Як їх можна вирішити відповідно до чинного законодавства?



Варіант II. З’ясувати, чи є у вашому регіоні види рослин занесені до Червоної книги України. Які способи їх охорони та відтворення передбачені Законом України «Про Червону книгу України»?

.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка