Ефективність використання варіативних модулів на уроках трудового навчання. Зміст



Скачати 231.19 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір231.19 Kb.
Ефективність використання варіативних модулів

на уроках трудового навчання.

Зміст.

1.Модульне навчання на уроках технології та трудового навчання.

2.Використання варіативних модулів на уроках трудового навчання.

3.Технологія проектного навчання.

4.Розвиток творчих здібностей на уроках технології та трудового навчання.

Технологія модульного навчання в школі.

Кожна людина - є особистість, кожна особистість це цілий величезний світ. Завдання педагога побачити кожну особистість, підійти до неї індивідуально.


Розвиток навчального процесу в школі може здійснюватися двома шляхами: повільним вдосконаленням його окремих частин або кардинальною зміною з реалізацією системного підходу. Модульне навчання дає можливість провести в життя другий шлях розвитку. Які ж зміни в навчальному процесі пов'язані з введенням в шкільну практику модульного навчання?

В даний час навчальний процес в масовій школі продовжує зберігати пояснювально-ілюстративний характер, що призводить до посилення протиріччя між вимогами учня в розвитку своїх схильностей, інтересів і традиційної малоактивною системою навчання. Тоді як одне з провідних положень теорії діяльності для ефективного навчання передбачає таку організацію діяльності, при якій учень сам оперує навчальним змістом і тільки в цьому випадку воно засвоюється усвідомлено і міцно, а також йде процес розвитку інтелекту учня. Нова парадигма полягає втому, що учень повинен вчитися сам, а вчитель - здійснювати мотиваційне управління його вченням, тобто мотивувати, організовувати, координувати, консультувати, контролювати. Тому перед шкільною практикою постала проблема пошуку технології навчання, що дозволяє вирішити цю задачу. Такою технологією як раз і є модульне навчання, бо воно базується на позиціях діяльного, активного, гнучкого підходу до побудови педагогічного процесу.



Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному. Саме воно інтегрує все те прогресивне, що накопичено в педагогічній теорії і практиці. Так з програмованого навчання запозичується ідея активності учня в процесі його чітких дій в певній логіці. З теорії поетапного формування розумових дій використовується орієнтовна основа діяльності. З психології використовується рефлексивний підхід.

Сутність модульного навчання полягає в тому, що учень цілком самостійно (або з певною дозою допомоги) досягає конкретних цілей навчально-пізнавальної діяльності в процесі роботи з модулем.

Модуль - це цільовий функціональний вузол, в якому об'єднані навчальний зміст і технологію оволодіння ним. Саме модуль може виступати як програма навчання, індивідуалізована за змістом, методами навчання, рівнем самостійності, темпом навчально-пізнавальної діяльності учня.

Суть. Мінімальною одиницею навчального процесу є не урок, а цикл уроків — модуль.

Особливості технології:

  • Основний навчальний період — модуль або цикл (уроків);

  • пояснювально-ілюстративні, евристичні, програмовані методи навчання;

  • основні форми організації навчання — бесіда, практикум;

  • засоби діагностики — поточні письмові опитування (тести), контрольні роботи

Чим модульне навчання відрізняється від інших систем навчання?

По-перше, зміст навчання подається в інформаційних блоках, засвоєння яких здійснюється відповідно до мети

Дидактична мета формулюється для учня і містить у собі не тільки вказівки щодо обсягу та змісту, але й на рівень його засвоєння.

Крім того, кожен учень одержує від учителя поради, як раціональніше діяти, де знайти потрібний навчальний матеріал і т.д.

По-друге, змінюється форма спілкування вчителя і учня. Воно здійснюється через модулі і плюс особисте індивідуальне спілкування.

По-третє, учень працює максимум часу самостійно, вчиться самопланірованію, самоорганізації, самоконтролю та самооцінки. Це дає можливість йому усвідомити себе в діяльності, самому визначати рівень засвоєння знань, усвідомити прогалини у своїх знаннях і уміннях.

По-четверте, наявність модулів дозволяє вчителю індивідуалізувати роботу з окремими учнями.

Використовуючи модуль, можна успішно здійснювати внутрішньопредметні і міжпредметні зв'язки, інтегрувати навчальний зміст. Важливим критерієм побудови модуля є структура діяльності учня в логіці етапів засвоєння знань: сприйняття, розуміння, осмислення, запам'ятовування, застосування, узагальнення.

Слід пам'ятати, що сьогодні учні отримують нову інформацію не тільки на уроці, не тільки з підручника, але й з багатьох інших джерел. Сучасне життя, школа вимагає від учнів не простого викладу необхідного матеріалу з подальшою оцінкою набутих знань, умінь, навичок, а врахування їх індивідуальних особливостей і здібностей, ступеня активності на уроці, кількості витрачених зусиль на підготовку. Я намагаюся зробити оцінку засобом розвитку і виховання особистості, прагну до того, щоб система оцінювання забезпечила мотивацію діяльності школяра, і у кожного учня був шанс отримати більш високу оцінку. Утому числі і за рахунок додаткових зусиль у вивченні предмета. Головним завданням є не як відстежити результати, а як зробити навчання комфортним для будь-якої дитини, створити відчуття успіху і цим сприяти розвитку особистості, враховуючи те, що в кожній дитині закладені певні нахили, отже, і здатності. Для вирішення цього завдання слід чітко визначити, що обов'язково повинен знати і вміти кожен школяр, що виходить за рамки обов'язкового мінімуму. Це вже перший крок до реалізації поставленого завдання.

Модульна система організації навчально-виховного процесу, орієнтуючись на розвиток дитини, припускає на початку кожного циклу (етапу) діяльності обов'язок мотиваційного етапу, учень самостійно усвідомлює, яку інформацію і для чого він освою.Багаторазово повторювана навчальна діяльність учнів в ході самостійної роботи переводить уміння в навичку. На всіх етапах вчитель виступає як організатор, керівник процесу, а учень виконує роль самостійного дослідника послідовності проблем, вирішення яких призводить до заздалегідь визначеної структурі знань, умінь і навичок.

У класах, де я працюю, навчаються діти з різними навчальними можливостями. Учні з дуже низькими навчальними здібностями, діти, яких можна охарактеризувати як "тихих трієчників". Тому переді мною постало завдання активізувати діяльність усього класу, включити в навчальний процес кожного учня. Я зрозуміла, що для успішного виконання поставлених завдань найбільш прийнятна саме ця технологія. Насамперед мене в цій методиці привернуло те, що кожен учень повинен не тільки отримувати знання, а й вчитися самому добувати їх, об'єктивно оцінювати себе і свої можливості, працювати самостійно, допомагати товаришеві, вчити спілкуватися з однокласниками та дорослими і відповідати за результати своєї праці , дана технологія розглядається як різновид блокового. В курсі учбового предмета виділяються тематичні блоки. Учитель виділяє їх сам, на свій розсуд грунтуючись на програму курсу. Розподіляє кількість годин так, щоб було доцільно. Це така організація процесу навчання, при якій учень працює з навчальною програмою, що складається з модулів, що грунтується на індивідуально-диференційованому підході. Вона дозволяє здійснювати самонавчання, регулювати не тільки темп роботи, але і зміст навчального матеріалу. Навчальний матеріал подається одночасно на всіх можливих кодах:

• СИМВОЛ - рисункові, (намалювати)

• СЛОВО - словесному (розповісти, написати)

• СХЕМА - (графічне зображення, діаграма)



Навчальним модулем називають автономну частину навчального матеріалу, що складається з наступних компонентів:

• точно сформульована навчальна ціль (цільова програма);

• банк інформації (власне навчальний матеріал у вигляді навчальної програми)

• методичне керівництво щодо досягнення цілей (як?)

• практичні заняття з формування необхідних умінь

• контрольна робота, яка суворо відповідає цілям, поставленим у даному модулі.

Тому ефективність навчання буде багато вище, якщо учень зможе опановувати знаннями сам, а вчитель керувати цим процесом - мотивувати, організовувати, консультувати, контролювати. Модульний урок тим і відрізняється від звичайного, що учні навчаються працювати самостійно, спілкуватися і допомагати один одному, оцінювати роботу свою і свого товариша. Особлива увага звертається на те, щоб кожен учень усвідомив мету уроку, що і як необхідно сьогодні вивчити, на чому зосередити свою увагу. Усвідомленість навчальної діяльності переводить учителя з режиму інформування в режим консультування та управління. Даний метод забезпечує можливість вибору учнями шляху руху всередині модуля Моя роль уроці - керування роботою учнів. При такій організації роботи я маю можливість спілкуватися практично з кожним учнем, допомагати слабким і консультувати сильних учнів.

ВИСНОВОК

Розвиток кожної дитини в даній системі забезпечується завдяки тому, що:

- Формування творчої самостійності особистості, як мету навчання, досягається через засвоєння навчального змісту модулів на вході дослідження модульного навчання як варіанти розвиваючого,

- За допомогою організації індивідуальних шляхів освоєння модулів, що реалізують репродуктивну і продуктивну діяльність учнів;

- Збільшення частки самостійної пізнавальної діяльності у міру освоєння модулів до повної самостійності учнів;

- Трансформацією в модулі функцій управління і контролю в функції самоврядування, самоорганізації і самооцінки;

- Паритетним характером взаємин педагога і учнів у навчальному процесі.



Використання варіативних модулів на уроках трудового навчання.

Навчальна програма з трудового навчання для учнів 5-9 класів побудована за модульною системою.Вона складається з незмінних (обов'язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, не діляться на групи хлопців) модулів.

• Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєння окремими групами хлопців. Він займає приблизно половину навчального часу

• Варіативні модулі навчальної програми розраховані на 16 годин кожен.Вивчення варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них.

• Зміст трудового навчання для класів, що не діляться на групи хлопців складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні повинні освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, які закладені в зміст основного пристрою є:

• проектування виробів

• Трудове навчання в 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів

Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин.

Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль).

Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект



Головною метою трудового навчання є формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства для реалізації творчого потенціалу учнів.

.

Завданнями варіативних модулів є:



  1. формування цілісного уявлення про матеріальне виробництво, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;

  2. набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;

  3. формування технологічних умінь і навичок учнів;

  4. ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;

  5. формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;

  6. сприяння усвідомленню учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;

  7. реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері проектно-технологічної діяльності та технічної творчості;

  8. прилучення учнів до надбань української культури через практичне вивчення традиційних ремесел та різних видів декоративно-ужиткового мистецтва;

  9. створення умов для самореалізації та професійного самовизначення кожного учня;

  10. оволодіння вміннями оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей.

  11. Цьому сприяє освоєння тем варіативних модулів.

Програма технології передбачає різні можливості розвитку та реалізації творчого початку в кожного школяра. Особливо не обмежені ці можливості при використанні в навчальному процесі художньо-прикладних видів декоративного творчості при вивченні модулів.

Для кожного класу в програмі «Технологія» передбачені розділи «Рукоділля» в різних варіативних модулях, і кожен учень може випробувати свої можливості і виявити свої здібності в будь-якому з напрямків рукоділля.

У V класі це варіативний модуль « Технологія виготовлення виробів з текстильних і нетекстильні матеріалів ручнім способом.» - клаптева пластика, один з традиційних видів народної творчості. Майстрині різних народів в техніці клаптикової мозаїки виконували різні корисні для будинку речі. У V класі починається, з продовженням в VI, прилучення дівчаток до одного з найдавніших видів декоративного мистецтва - вишивці. Варіативний модуль «Технологія виготовлення вишитих виробів». Використання вишивки в народному та сучасному костюмі, предметах побуту та сувенірах воістину безмежно, як і можливості розвинути при заняттях художньо-естетичні якості у дівчаток. У VII класі рукоділля виражається в одному з найбільш поширених видів візерункового мистецтва - в'язанні модуль «Проектування в'язаних виробів.»

Модулі, з зазначеного переліку, обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій наповнюваності класів та бажання учнів.

Кожна з тем дасть воістину безмежні можливості розвивати творчий потенціал дитини, формувати його смак, виховувати почуття прекрасного.

Творчість визначається як діяльність, яка створює щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно історичною унікальністю.

Дитяча творчість, проявляється в трудовій діяльності має свою специфіку. Воно суттєво відрізняється від творчості дорослих. У творчої діяльності школярів, головною продовжує залишатися педагогічна проблема - подолання у хлопців формального ставлення до виконуваної роботи, формування у них установки на переклад виконуваного завдання на творчий рівень. Інакше кажучи, мова йде, насамперед, про виховання в учнів певної готовності до самостійної творчої діяльності. Такий підхід необхідний у будь-якому виді діяльності. Особливістю сучасного уроку трудового навчання є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям але й підготовка їх до життя, формування таких цінностей особистості, які допоможуть стати успішним у виборі свого життєвого шляху



Технології

проектного навчання

(«Метод проектів»)

Суть. «Метода проектів». Сьогодні під цим словосполученням розуміють метод навчання, форму організації занять, педагогічну технологію, систему організації навчання.

Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався у проектну систему організації навчання, за якої учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів.



. Так, проектна діяльність у цьому зв'язку, дає можливість вчителю долучити учнів до самостійного вибору того або іншого розв'язку задачі, розв'язувати завдання з декількома правильними рішеннями, проводити пошук інформації, реалізувати набуті знання з основ наук на практиці подібне.

Прогнозовані результати проектної діяльності:

практико орієнтований підхід до навчання;


  • формування ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних тощо);

  • розвиток ініціативності та самостійності учнів.




  • Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока обов’язкової для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект.

  • Головним завданням з точки зору методики навчання проектній діяльності є активізація навчальних можливостей учнів, замість перекладу готової інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду або повторення трудових дій продемонстрованих учителем.

Демонстрація презентації проекту.

Розвиток творчих здібностей на уроках технології при використанні варіативних модулів.

У практикуємої методиці викладання, на жаль, досі мало уваги приділяється розвитку творчості, самостійності, ініціативи учнів. Діяльність носить в основному відтворює характер: вчитель показує, як і що робити, а учні копіюють його дії. Даний стиль роботи не сприяє розвитку творчих здібностей учнів. Протягом 23 років свою педагогічну діяльність планую так, щоб максимально розвивати творчі здібності учнів засобами предмета. Предмет «Технологія» - це творчий предмет, який представляє великі можливості для виховання творчої, різнобічної особистості. Я успішно реалізую ці можливості, спираючись на традиційні і нетрадиційні методи, на власну педагогічну творчість. Час, в який ми живемо, висунуло перед школою завдання виховання вільної, творчої, освіченої, культурної і активної особи. Актуальною проблемою є проблема розвитку творчих здібностей людини. Велика роль у цьому відводиться школі, і величезний внесок у розвиток творчих здібностей вносить наш предмет. Розвивати творчі здібності людини - це, перш за все, виховувати творче ставлення до праці. При цьому праця розглядається як джерело формування пізнавальної діяльності, самостійного ставлення до поставленого завдання. Творче ставлення до праці - це одночасно і виховання любові до справи, і прагнення до пізнання його особливостей, які в свою чергу стимулюють випробувати свої сили, досягти успіху. У процесі творчого ставлення до праці виробляються такі цінні якості, як наполегливість, допитливість, цілеспрямованість, ініціативність, самостійність, уміння вибрати найкращий спосіб і метод виконання роботи, тобто ті якості, без яких неможливо творчість.

Тема «Розвиток творчих здібностей учнів засобами предмета» є актуальною тому в будь-який час необхідні люди, здатні активно, творчо вирішувати завдання що стоять перед ними.

У масовій практиці в школі зустрічаються такі протиріччя: між прагненням особистості до творчості, самовираження і вузькими рамками програмних вимог. Для усунення даного протиріччя необхідно орієнтувати зміст навчальних програм на творчість. Працюючи за програмою «Технологія» я склала тематичне планування за модулями так, щоб максимально розвинути творчий потенціал учнів. Поурочне планування складає систему, що дозволяє забезпечити перехід від репродуктивних дій до творчих.

Своєї провідної педагогічної ідеєю вважаю - розвиток творчих здібностей учнів. У процесі викладання предмета вирішую наступні завдання: прищеплення знань і умінь з ведення домашнього господарства, формування політехнічних знань та екологічної культури, розвиток самостійності та здатності вирішувати творчі завдання, забезпечення учнів можливості професійного самовизначення, виховання працьовитості і культури праці, розвиток естетичного почуття і художньої ініціативи . Виходячи з поставлених завдань, своїми ідеями вважаю:

1) творчості потрібно і можна вчити;

2) творчий початок не є природним,є якістю розуму;

Для формування творчо активної особистості, здатної до саморозвитку використовую наступне:

- Розвиваю творчу активність учнів;

- Включаю учнів у творчу діяльність;

- Вношу проблемність у навчальний процес;

- Розвиваю якості творчого мислення: самостійність, критичність і т.п.

Творча особистість володіє наступними якостями:

-Вміння поставити творчу мету і підпорядкувати свою діяльність її досягненню;

-Вміння планувати, самоконтроліровать свою діяльність;

-Уміння знаходити і вирішувати проблему;

Саме ці якості необхідно розвивати для розкриття творчого потенціалу учнів при засвоєнні різних модулів.

Так, наприклад, у розділі «Основи проектування» найкращим чином створюються умови для розвитку творчих здібностей, самостійності учнів. Виконуючи проектні роботи, школярі на власному досвіді повинні скласти уявлення про життєвий цикл виробу від зародження задуму до його реалізації і використання на практиці. При проектуванні учні здобувають досвід вирішення нетипових завдань.

Обираючі тему проекту і виконуючи його ,учні знаходять область застосування знань і умінь, отриманих раніше, реалізують свої здібності, виявляють ініціативу. Проектний метод дозволяє не тільки «розбудити» дрімаючі творчі задатки особистості, але й створити умови для їх розвитку. Перед вибором теми проекту я пропоную учням мінімальну кількість зразкових тем. Упор роблю на те, щоб учнів самостійно придумали тему, яка повина бути їм цікава.

Проект виконується за певним планом. Я пропоную підійти до кожного пункту проекту творчо.

Приклад: У пункті проекту «Розробка ідей, варіантів» включила підпункт «Фантазії від ....... (ім'я дівчинки)». У ньому учні придумують тільки свої моделі, рецепти і т.п.

У пункті проекту «Складання схеми обмірковування» пропоную не просто перерахувати складові схеми, а оформити схему творчо.

При виконанні проектів повинна бути виконана практична робота. Упор роблю на те, щоб учні практично представили те, що придумали та виконали самі. Велику увагу приділяю оформлення проектів. Заохочую творчу фантазію, проекти повинні бути яскравими, барвистими.

При складанні тематичного планування враховую вікові особливості учнів .На уроках використовую різний рівень навчання, застосовую диференційовані завдання.

Наприклад, при виборі моделі фартуха, я пропоную учням різні за ступенем складності моделі: низький рівень навчання - цільнокроений фартух з найпростішими елементами обробки; середній рівень - цельнокроений фартух з накладними кишенями і обробкою; високий рівень - цельнокроений фартух із зміною деталей (наприклад, кишеня у формі сердечок з оборкою, фартухрізної форми.), внесення більш складних елементів оздоблення: аплікація, вишивка, рюші і т.д.

Особливу увагу приділяю самостійній роботі дівчаток, в ході якої вони мають можливість проявити творчу ініціативу і застосувати знання, отримані не тільки на уроках праці, але і знання, отримані в ході вивчення інших предметів (історії, математики, креслення, ІЗО та інші).

Якщо в учня при виконанні роботи виникає питання, то я не даю відповіді, а спочатку запитую: «А як ти думаєш?».

При виконанні робіт в учнів формуються і удосконалюються практичні знання і вміння, необхідні при веденні домашнього господарства, виховується звичка до свідомого виконання санітарно-гігієнічних правил в побуті та на виробництві.

До кожної теми складаю навчально-методичний комплекс, в який входять інструкційні карти з виконання завдання і поопераційних обробок, зразки виробів, завдання для самостійних, творчих, контрольних робіт, наочні посібники та інше.У залежності від теми, намагаюся, як можна частіше давати дітям творчі роботи.

Приклади. При вивченні теми "Матеріалознавство" в 5-му класі пропоную виконати схему одержання тканини творчо. Учні не просто пишуть схему: волокно ® нитки ® тканину, а придумують форму зображення даних слів (наприклад, волокно представлено у вигляді кошеняти з вати і т.д.).

У 6-му класі при вивченні теми «Отримання бавовняних і лляних тканин» даю ​​учням завдання не просто скласти колекцію тканин, а виконати творчу роботу не у вигляді приклеєних зразків, а у вигляді творчої композиції.

При поясненні теоретичного матеріалу використовую різні енциклопедичні відомості, історичні факти. Часто даю завдання учням підготувати повідомлення по тій або іншій темі і заздалегідь придумати питання за повідомленням для учнів класу, тим самим, ставлячи перед учнем проблему.

На заняттях використовую проблемний метод. Суть його полягає в наступному: перед учнем ставлю проблему, а учні за безпосередньої участі вчителя або самостійно досліджують шляхи вирішення. Проблемне навчання вчить дітей мислити самостійно, творчо, формує в них елементарні навички дослідницької діяльності.

Фрагмент уроку 1. Сьогодні на уроці ми з вами будемо творити. Сьогодні ви модельєри свого майбутнього виробу.

2. Перед вами стоїть завдання: необхідно розробити модель своєї спідниці, яка буде тільки у вас. Пригадайте, будь ласка, все, про що ми з вами говорили на останніх уроках і спробуйте створити свою неповторну модель фартуха.

3. Процес створення своєї моделі опишіть за планом: а) ескіз; б) технічне моделювання; в) опис;

4. Подумайте, як ваша модель буде прикрашена, які види обробки ви зможете застосувати, придумайте їй назву.

5. Я очікую побачити, як ви поставитеся до цієї роботи творчо. Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся до мене.

При проходженні модулів знайомлю учнів з творчістю умільців, матеріалами, інструментами, застосовуваними при виконанні робіт. Дівчатка з великим задоволенням вишивають нитками та стрічками, виконують вироби з клаптя, шиють м'які іграшки.

У своє тематичне планування в 6класах я ввела виготовлення м'яких іграшок, різних за ступенем складності. Заняття проводяться в кінці листопада, на них вони виготовляють сувеніри до Нового року (Дід Мороз, Снігуронька, ялинка, іграшка-символ року і т.п.). За даними іграшкам я розробила інструкційні карти, де відсутній опис технології виготовлення. У них дано викрійки, на яких вказані літерні позначення, за ним учням пропонується самостійно подумати над послідовністю виготовлення іграшок. Ці іграшки невеликих розмірів, тому підходять для роботи невеликі залишки тканини, і проблем з придбанням матеріалу немає. Робота над іграшками дуже захоплює учнів, при цьому вони відчувають масу позитивних емоцій. У наявності розвиток пізнавального інтересу і самостійності, впевненості в своїх силах. В учнів зникає боязкість, у багатьох з'являється потреба робити добре, добротно, красиво. Даний вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей дітей. Це дуже видно при оформленні іграшок, самостійно вносять зміни в іграшку, проявляють фантазію. Після того, як учні виготовили іграшки , ми влаштовуємо в класі виставку зроблених робіт, Я завжди задаю дітям питання: «Чи є абсолютно однакові іграшки?». Ми їх не знаходимо, тому кожна створена іграшка індивідуальна, вона є тільки у вас, при її виготовленні кожна дитина вкладає частинку себе, свого характеру, настрої, бажання.

Перед виготовленням виробів з тканини знайомлю учнів з елементами матеріалознавства, з правилами зняття мірок. Тут застосовую різні ігрові ситуації. Наприклад, під час практичної роботи за темою «Зняття мірок», дівчатка беруть участь у грі «Ательє». При опитуванні за властивостями тканин можна використовувати наступну ігрову ситуацію: дія відбувається в магазині «Тканини», одна учениця вирішила пошити собі виріб (наприклад, спідницю), прийшла в магазин і їй необхідно підібрати тканину, враховуючи її властивості. У результаті відбувається діалог (питання-відповідь), тим самим учениці вчаться формулювати питання, проявляється ініціатива. Іноді береться допомогу класу.

Основною формою навчання є традиційний урок, в ході якого особливу увагу приділяю практичній роботі, заохочую творчу ініціативу, всіляко підтримую навіть самі слабкі спроби творчого підходу до роботи. Крім традиційних уроків, використовую і нетрадиційні форми, такі, як урок-гра, урок-діалог, і т.п. Ступінь засвоєння матеріалу перевіряю по тестам, самостійним, контрольним, творчим роботам, кресленнями, готовим виробам, а також при усному опитуванні на уроці. З метою розвитку творчого мислення спонукаю учнів до самостійної перевірки результатів. Я ставлю перед учнями завдання - не звірити свої отримані результати зі зразком, а самостійно спробувати перевірити роботу (наприклад, хто здогадався яким вимогам має відповідати якість виготовленого шарфа?).

Для розвитку творчого мислення використовую на уроці найрізноманітніші методи: наприклад, скласти інструкцію з в'язання шарфа, придумати казку до м'якої іграшки, скласти розповідь про інструмент.

Щорічно, на початку року в нашій школі проходить захід «Вмілі рученята .» кінці року «Знай і люби свій край.»

На них учні представляють підсумки роботи за навчальний рік (демонструють свої роботи, організовують виставки робіт). Роботи старших, є стимулом для молодших. Даний захід також сприяє розвитку творчості у дітей.



Наочність.Демонстрація на екрані.

Висновок.

Розвиток творчих здібностей учнів є результатом застосування елементів творчості в організації навчально-пізнавального процесу через творчі роботи, проекти, проблемні, ігрові ситуації і т.п. Даний досвід дозволяє створити якісні критерії результативності: позитивний емоційний комфорт на уроках, високий пізнавальний інтерес, більшість учнів здатні перенести раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію, позитивне ставлення до предмета, вчителю.

У кожної дитини є здібності і таланти. ДІТИ за природою допитливі і сповнені бажання вчитися. ДЛЯ ТОГО ЩОБ ВОНИ МОГЛИ виявити свої дарування ПОТРІБНО ПРАВИЛЬНЕ КЕРІВНИЦТВО. .

Література.

1. Ануфрієв А.Ф. Як подолати труднощі в навчанні дітей. Москва: 1989 р.

2. Кульневич С.В. Зовсім незвичайний урок. Практичний посібник. Ростов-на-Дону.: 2001 р.

3. Кульневич С.В. Не зовсім звичайний урок. Практичний посібник. Ростов-на-Дону. : 2001 р.

4. Селевко Г.КСучасні освітні технології. Москва.: 1998 р.

5. Осмоловськая І.М. Організація диференційованого навчання в сучасній загальноосвітній школі. Москва - Воронеж.: 1998 р.

6. Тализіна Н.Ф. Формування пізнавальної діяльності молодших школярів. Москва.: 1988 р.

7. Третьяков П.І. Сенновский І.Б. технологія модульного навчання в школі. Практико-орієнтована монографія. Москва.: 1997 р.

8. Чошанов М.А. Гнучка технологія проблемно-модульного навчання. Москва.: 1996 р.

9. Початкова школа. № 2 - 2003. с.33.

http://festival.1september.ru/articles/100300/

10. Баянова Л. А. Технологія модульного навчання в школі [Текст] / Л. А. Баянова / / Педагогіка: традиції та інновації: матеріали міжнар. заоч. науч. конф. (М. Челябінськ, жовтень 2011 р.). Т. I. - Челябінськ: Два комсомольця, 2011. - С. 107-109.

11. Муравйова О. О., Кузнєцова Ю. Н., Червякова Т. Н. Організація модульного навчання, заснована на компетенціях: посібник для викладачів. М.: Альфа-М, 2005. 96 с.

12. Селевко Г. К. Сучасні освітні технології. М.: Народна освіта, 1998. 256 з.

13. Сучасні освітні технології: навчальний посібник / під ред. Н. В. Бордовських. М.: КноРус, 2011. 432 з.

14. Третьяков П. І., Сенновский І. Б. Технологія модульного навчання в школі: практико-орієнтована монографія. М.: Нова школа, 2001. 352 с.

15. http://www.uroki.ru/met_rus/k_pedagogika/modul.htm Освітній портал Ucheba.com

16. http://mirelinde.narod.ru/Metod.htm Модульне навчання

17. Чошанов М. А. Гнучка технологія проблемно-модульного навчання навчання. М.: Народна освіта, 1996. 160 с.

18.http://www.moluch.ru/conf/ped/archive/19/956/ Молодий вчений.

19. Вазіні К.Я. Саморозвиток людини і модульне навчання. - Н.Новгород, 1991.

20. Громкова М.П. Модульне структурування педагогічного знання. - М., 1992.

21. Морозов С. Я поступово швидкість розвину / / Народна освіта. - 1997. - № 8. - С. 29-32.

22. Педагогічні технології: що це таке і як їх використовувати в школі / / Под ред. Т.І. Шамовой, П.І. Третьякова.

23. Третьяков П.І., Сенновский І.Б. Технологія модульного навчання в школі / / Нова школа. - 1997. - № 5. - С. 18-29.

24. Шибанов В.А. Принципи і правила модульного навчання / / Шкільні технології. - 1995. - № 5. - С.24-36.

25. Юцявичене П.А. Теорія і практика модульного навчання, Каунас, 1989.

26. Гузєєв В.В. Освітня технологія: від прийому до філософії / / Директор школи. - 1996. - № 4. - С. 40-44, 88-100.



27.http://nsportal.ru/shkola/istoriya/library/tekhnologiya-modulnogo-obucheniya Соціальна мережа працівників освіти «Наша мережа»


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка