Ефективне слухання як елемент процесу спілкування «Слово – срібло, мовчання – золото»



Дата конвертації11.09.2017
Розмір63.9 Kb.
ЕФЕКТИВНЕ СЛУХАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПРОЦЕСУ СПІЛКУВАННЯ
«Слово – срібло, мовчання – золото» (Народна мудрість)
а) Мета і фактори ефективного слухання.

    У процесі слухання має значення, наскільки розвинуті в люди різні види пам'яті, стан готовності уваги та індивідуальний розвиток, інші психічні пізнавальні процеси.


Ефективне слухання — основа для отримання точної інформації. Емпатичне слухання забезпечує краще розуміння інших людей, допомагає нейтралізувати нашу схильність до судження. Слухаючи інших, ми вчимося не тільки слухати себе, а й розуміти свої почуття, потреби, установки. Засоби і методи ефективного слухання дозволяють підвищити якість прийняття рішень, слухання корисне для менеджерів, керівників всіх рівнів.

Слухаючи, необхідно:

• забути особисті упередження проти співрозмовника;

• не поспішати з відповідями і висновками;

розмежовувати факти і думки;

• стежити за тим, щоб мова була зрозумілою і чіткою;

• дійсно слухати, а не робити вигляд і не відволікатися.

Щоб навчитись ефективно слухати, необхідно насамперед захотіти слухати і зрозуміти співбесідника. Адже процес слухання аналогічний процесу пізнання.

Слід також налаштувати себе на хвилю внутрішньої зацікавленості темою ділової бесіди чи дискусії.

Слухаючи, визначити для себе основні думки виступаючого чи співрозмовника і намагатися правильно їх зрозуміти.

Швидко зіставляти отриману інформацію зі своєю і відразу ж подумкя повертатись до основного змісту виступу, бесіди, дискусії.

Уважно слухаючи і навіть не висловлюючи своєї думки, ви все одно повинні бути активним, а не пасивним учасником бесіди, дискусії.


Уміння слухати співрозмовника — основа взаєморозуміння, без чого ділові стосунки можуть не скластися.

Адже має значення не тільки те, що говорить співрозмовник, виступаючий, а й те, як він це говорить. Наші емоції — найкращий клей, що скріплює факти з нашою думкою про них у розмові.

Відрізок часу, протягом якого людина може концентрувати увагу на одній проблемі, короткий. Після напруженої уваги настає період розслаблення, розсіяності. І це часто виявляється саме в той момент, коли партнер чи співрозмовник переходить до суті питання. Людина, яка не вміє регулювати інтенсивність, розподіл і переключення уваги, зазвичай не вміє раціонально слухати та адекватно розуміти, що є основою прогнозування слів та дій співрозмовника.

Отже, вам необхідно вислухати когось по справі, в якій зацікавлені й ви. Сядьте зручно, але не розслабляйтесь. Зручна поза є передумовою для розумової зосередженості. Психологи вважають, що жінки більше схильні до зворотнього зв'язку, тому, слухаючи їх, необхідно частіше дивитися в очі.

Слухайте з цікавістю — це допоможе створити атмосферу взаємної симпатії і поваги між партнерами. Не слід переривати партнера в процесі розмови, дати можливість йому виговоритись, навіть, якщо ви вважаєте, що інформація незначна. Намагайтеся логічно спланувати процес слухання. Запам'ятовуйте насамперед головні думки, утримуючи і зв'язок між деталями.

Під час бесіди намагайтеся подумки узагальнити почуте. Краще це робити під час пауз у розмові. Прагнення під час слухання спрогнозувати подальшу думку співрозмовника — ознака активного мислення і гарний метод запам'ятовування основних тез.

Не поспішайте з оцінкою отриманої інформації, її необхідно робити в кінці.

Уміння слухати — важлива, але не єдина умова ефективності ділового спілкування.

Для сприйняття звучання і змісту слова людини необхідно не більше однієї секунди. Якщо слова невідомі, необхідно 3—5 сек. Для повного розуміння питання — не менше 14—15 сек. При деяких навичках людина схоплює зміст мовлення зі швидкістю 60—70 слів за одну хвилину.

Усе ж головним у діловому спілкуванні є вміння утримати увагу аудиторії за допомогою логіки, фактів, психологічного впливу.

Слухання корисне під час:

• інтерв'ювання — зокрема, при наймі чи переведенні на іншу роботу;

• мотивації працівників — виявлення причин незадоволення роботою тощо;

• розпорядження — забезпечення повного розуміння працівниками отриманої вказівки та виявлення їхньої реакції;

• оцінювання ділових і моральних рис характеру: виявлення, як працюють підлеглі, авторитет керівника тощо.

• урегулювання конфліктів: виявлення причин конфліктів між працівниками, знаходження шляхів їх урегулювання тощо.

Запитання і Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання.

1. Яку роль виконує слухання у процесі спілкування?

2. Який психологічний аналіз процесу слухання?

3. Які ви знаєте класифікації процесу слухання?

4. Як ви розумієте вислів "Слухання як активний процес"?

5. У чому суть нерефлексивного слухання?

6. У яких випадках рефлексивне слухання буде ефективним?

7. Які ви знаєте основні правила ефективного слухання?

Завдання 2. Прочитайте текст.




УЧІТЬСЯ СЛУХАТИ

Потрібно уникати велемовності, а навчитися слухати. Той, хто вміє слухати, досягає кращих успіхів у спілкуванні з людьми, ніж той, хто весь час говорить сам і не дає можливості висловитися іншим. Л.Фейхтваигер зазначав: "Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися слухати".

1. Слухати людину — це означає:

• дати співбесіднику можливість висловитися;

• підбадьорююче реагувати на слова партнера (кивком голови, словом "так");

• щиро виявляти цікавість;

• не загострювати уваги на мовленнєвих особливостях співбесідника;

• враховувати культурні відмінності;

• слідкувати за головною думкою співбесідника;

• намагатися вловити істинний смисл слів партнера;

• повторювати деякі фрази ("Чи правильно я вас зрозумів, складність ситуації в тому...");

• не поспішати з висновками.

„Слухати” і „чути” – не одне й те ж. Більшість людей народжуються здатними слухати, тобто здійснювати природній фізіологічний процес, який не вимагає свідомих зусиль. Чути ж – означає прагнути зрозуміти і запам’ятати почуте; цей процес вимагає складного комплексу умінь, якими людина оволодіває протягом всього життя.

         Ефективне слухання – це процес, в ході якого людина відбирає зі всіх зовнішніх звуків ті, які відповідають її потребам та інтересам.

Дослідження підтверджують, що в середньому час нашого спілкування з іншими розподіляється наступним чином: приблизно 42-53% часу ми слухаємо інших, 16-32% - говоримо самі, 15-17% - читаємо, 9-14% - пишемо. Оскільки слухання займає такий великий обсяг часу, цей процес можна вважати значимою формою міжособистісної комунікації.

         Більшість людей оцінюють точність свого слухання на 70-80%. Однак ціла низка досліджень підтверджує, що в дійсності ефективність слухання у більшості людей складає 25%, тобто 75% почутих повідомлень втрачаються.

         Чому люди, зазвичай, не чують один одного?

1.                       Обсяг мовлення, який звалюється на людину щодня, не дозволяє однаково уважно сприйняти усі усні повідомлення. За деякими даними приблизно 5 год в день, а то й більше, ми слухаємо оточуючих (батьків, рідних, колег) і якщо до цього додати ще й час, який ми проводимо біля радіо та телевізора, то стає зрозумілим, що неможливо протягом такого довгого часу постійно підтримувати увагу в напрузі.

2.                       Власні турботи, зазвичай, мають більшу важливість, ніж повідомлення інших людей.

3.                       Уважно слухати не можна ще й в силу фізіологічних причин: ми думаємо швидше, ніж говоримо. Звичайна людина здатна сприйняти до 500 слів у хвилину, в той час середня швидкість усного мовлення – від 125 до 150 слів в хвилину. В результаті появляється „вільний час”, який слухач заповнює обдумуванням власних проблем, мріями, планами тощо.

4.                       Не слухаємо тому, що неприємно слухати те, що сприймається як загроза нашому авторитету. Тому замість того, щоб зрозуміти суть висловлення, людина вдається до захисту.

5.                       Не слухаємо тому, що вважаємо себе розумнішими за інших  і оцінюємо все, про що почули з власної позиції.

6.                       Як не парадоксально, але ми не слухаємо тих, хто викликає  у нас найкращі почуття (дружина, чоловік тощо).

7.                       Не слухаємо тому, що не вміємо.



Встановлено, що ефективність процесу слухання зростає, якщо слухачеві вдається сформулювати мету отримання інформації, тобто відповісти на запитання: „Для чого я слухаю це?” На думку спеціалістів соціальної комунікації, цілями процесу вислуховування можуть бути розуміння, запам’ятання, аналіз, оцінка змісту інформації, а також довірливі стосунки зі співбесідником. Враховуючи ситуації, в яких опиняється людина, потрібно бути готовим постійно переходити з одного рівня слухання на інший.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка