Думки з приводу технології «ноосферна освіта». Стаття думки з приводу технології «ноосферна освіта»



Скачати 453.64 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації08.09.2017
Розмір453.64 Kb.
  1   2   3
ДУМКИ З ПРИВОДУ ТЕХНОЛОГІЇ «НООСФЕРНА ОСВІТА». Стаття



ДУМКИ З ПРИВОДУ ТЕХНОЛОГІЇ «НООСФЕРНА ОСВІТА»
Той, хто, повертаючись до старого,

здатний відкривати нове,

 гідний бути вчителем.

Конфуцій

           До написання думок з приводу ноосферної освіти спонукали мене реалії життя, оскільки почала впроваджувати в свою навчально-педагогічну практику  біоадекватну технологію саме за методикою Н.В.Маслової, а вона, як відомо, є фундатором концепції ноосферної освіти. 

           Скажу відверто, на початок апробації інформації про названу технологію було обмаль. Мене як учителя зацікавила, перш за все, методика проведення даного типу уроку, його новизна, оригінальність, тому що хотіла створити щось своє  на основі нового і маловідомого. Це був творчий пошук учителя, який прагне змін, прагне віднайти ефективні способи оволодіння і передачі знань учасникам навчально-виховного процесу. Той факт, що запропонована методика викликала і викликає шквал емоцій, неоднозначних суджень, обговорень, порад, спонукала мене до подальших пошуків.

          Одним словом, це «моє дітище» уже пройшло деякі кола пекла, а тому поставила перед собою завдання – заглибитися не тільки у методику проведення уроку, а і в теорію ноосферної освіти. Адже деякі вчителі України використовують технологію «Нової освіти» (Франція), коли йдеться про біоадекватну технологію навчання.  У них – це уроки-майстерні. Я ж буду говорити про «Ноосферну освіту» (Росія), яка згадується на шпальтах різних українських видань, а також в Інтернеті саме тоді, коли розглядається питання запровадження нової моделі освіти XXIстоліття – і це важливо.

          Пам’ятаючи і читаючи в Інтернеті неоднозначні судження з приводу ноосферної освіти, я продовжила свої пошуки на підтвердження того, що БАМ має право на життя у наших, українських, освітніх закладах. Проводила опитування серед учнів. Вони ж самі змогли назвати мені переваги методики Н.В.Маслової. Переді мною поставало чимало елементарних проблем, проте вибудувала свій урок  і він захоплює як учнів, так і вчителя. Навчальна інформація дійсно закладається у довготривалу пам'ять – і в цьому результативність методики Маслової.

          Маючи невеликий досвід роботи із запровадження ноосферної технології, я відразу побачила її глибинний зміст, відчула її суть усім своїм нутром, якщо можна так висловитися.  Мене вразив здоров’язберігаючий компонент за запропонованою структурою уроку – і це забезпечує саме метод релаксації. На сьогодні, вважаю, проблема збереження здоров’я дітей повинна стояти на першому місці. Мислеобраз, на мою думку,  не несе в собі загрозливу енергетику, оскільки він завжди позитивний. Крім того, я не переслідую якусь негативну мету,  не ставлю якісь досліди на дітях, а навпаки, розвиваю їхні творчі здібності, подаю навчальну інформацію через мислеобраз, а це досить не просто. Існує також проблема вибору образу, однак це захоплюючий процес!

           На запитання, чи не відриваю я учнів цією методикою від проблем реального життя (а звучало і таке питання від одного з викладачів ПОІППО), відповідаю однозначно і категорично: ні! Я б хотіла щиро подякувати кандидату філологічних наук А.І.Богосвятській, яка у статті «Сучасні типи уроків світової літератури: пошук, натхнення, фантазія» (Зарубіжна література в школах України. – 2011. – №10 – с.40) зазначає: «Особливістю нестандартних уроків є прагнення вчителя зробити життя своїх учнів різноманітним і багатим, викликати інтерес до пізнавального спілкування, максимально сприяти розвиткові читацької, комунікативної, культурологічної, інтелектуальної, емоційної, аксіологічної та інших компетентностей. Проведення таких уроків свідчить про намагання сучасного словесника вийти за межі шаблону у побудові методичної структури заняття. І в цьому їх позитивна роль». Тут же автор відносить біоадекватні уроки (ноосферна освіта) до уроків-фантазії, які «розкривають, перш за все, творчість конкретного вчителя, його талант зробити на уроці свято краси, дива, таємниці», а ще додає: «Не біда, що не розроблені структура і методика проведення більшості новаторських типів занять зі світової літератури, адже вони виконують головну функцію: створюють ситуацію зустрічі з письменником, учнів з художнім твором, учня з мистецтвом» (там же, с.41). І це справді так.

            На запитання, чи застосовую інші педагогічні технології у своїй практиці, то відповідь теж позитивна. Як і кожен український учитель, у своїй освітній діяльності застосовую різні інноваційні технології (хоча впроваджувати їх в умовах малокомплектної школи ой як не просто!)  Це дає змогу рухатися вперед, а не стояти на місці чи вдовольнятися досягнутим. Крім того, далеко не кожен урок можна провести за БАМ – як і за будь-якою іншою технологією, – не все піддається передати через образ – і це науково обґрунтовано і доведено.

            Так, я скористаюся деякими науковими статтями, автори яких вказані у списку використаних джерел, щоб мати хоча б загальне уявлення про проблеми впровадження ідей ноосферної освіти. Знову ж таки зауважу: це погляд на проблему звичайного вчителя крізь призму наукових розвідок з даного питання. Хочу зазначити, що таких досліджень не так і багато, проте вони є. Здебільшого це роботи кандидатів філософських та педагогічних наук, серед них мені видалися цікавими дисертації М.В.Даниленко, Л.Нечипорук, В.М.Позднякова, О.І.Хромової. Особливе місце займає стаття доктора філологічних наук М.М.Полюжина «Ідеї Вернадського і сучасні проблеми реалізації ноосферної освіти». Наявність подібних статей дає мені право і надію на те, що нічим забороненим я не займаюся, а навпаки, прокладаю шлях новій моделі освіти XXI століття.
           Отже, технологія ноосферної освіти вивела мене не тільки в лауреати обласного етапу конкурсу «Учитель року – 2011», а й віднедавна (наказ НЕНЦУМ МОНМС України від 11.01.2012р) подарувала ще одну перемогу – перемогу у  Всеукраїнському конкурсі «Цікава школа» у номінації «Нетрадиційний урок» (подавала матеріали уроку по Кальдерону саме за БАМ – ноосферна освіта). Для мене це перемога самої біоадекватної (ноосферної) методики, методики   XXI століття! 

ОСВІТНЯ МОДЕЛЬ ХХІ СТОЛІТТЯ
          Навряд чи сьогодні є більш шляхетне завдання, аніж забезпечення гідного, повноцінного життя людини. Її високий освітній рівень, духовне та фізичне здоров’я є невід’ємною частиною багатства країни.

           Наша епоха характеризується не тільки глобальною кризою, але й такими фундаментальними процесами, як глобалізація в цілому та інформатизація всіх сторін життя. Сучасні зовнішні реалії є досить суперечливими, і до того ж надто швидко змінюються. Освітній процес при цьому має віддзеркалювати реальні об’єктивні умови життєдіяльності людини, а система освіти повинна підготувати особистість до існування в глобалізованому інформаційному просторі. Тому розробка нової концепції освіти є сьогодні найбільш актуальною проблемою не тільки філософії освіти як відносно нової галузі філософського знання, але й необхідною умовою подальшого ефективного функціонування українського суспільства.

          Проблеми філософії освіти взагалі і парадигми ноосферної освіти зокрема відносно недавно стали предметом досліджень фахівців. Тому сьогодні ці проблеми ще не знайшли достатнього висвітлення в науковій літературі. Проте проблемі побудови концепції ноосферної освіти вже присвячено кілька досліджень, насамперед, російських. Так, при Російській Академії Природничих Наук (РАПН) функціонує відділ «Ноосферна освіта», який і займається розробкою цієї проблеми. Основні концептуальні засади парадигми ноосферної освіти були сформульовані академіком РАПН Н.В.Масловою [11], яка в її інтерпретації постає «конвергенцією природничих, гуманітарних концепцій та практик світової освітньої системи» [11]. Розробкою теорії ноосферної освіти та впровадженню її в практику займаються і інші співробітники РАПН – Н.В.Антоненко [1], М.В.Ульянова [16]. Філософському осмисленню ноосферної освіти (хоча в роботах деяких авторів частіше застосовується термін «екологічна освіта») присвятили свої дослідження і О.С.Анісімов, А.Л.Лифьоров, Н.М.Мамедов, А.Д.Урсул та ін.

             Серед вітчизняних авторів можна відзначити дослідження Г.В.Курмишева [10], М.М.Курика [7,8,9].

             Таким чином, хоча на сьогоднішній день вже є певна кількість робіт, присвячених екологічній або ноосферній освіті, її принципам та змісту, разом з цим, немає єдності поглядів на основні засади цієї парадигми та методики її впровадження. Немає і справжнього усвідомлення значущості освіти взагалі, і ноосферної освіти зокрема, для формування та розвитку особи в світі, що за останні десятиліття зазнав багатьох якісних змін.

              В сучасній освіті декларуються важливість інформатизації та комп’ютеризації в суспільстві, але при цьому забувається світоглядна функція знань, не приділяється належної уваги проблемам самореалізації та самовиховання особи.

            Ноосферна освіта як нова парадигма освіти в цілому, парадигма формування людини ХХІ століття, яка живе в суспільстві, що здійснює ноосферний перехід, – це система науково-теоретичних, гносеологічних, методологічних і практичних поглядів на природу освіти і можливості її ефективного досягнення в суспільстві.

            Головна мета такої системи освіти – формування в людині цілісної ноосферної свідомості, яка має в основі три взаємопов’язані складові: цілісне мислення, етичний біоадекватний метод поведінки (екологічна етика) та екологічний світогляд.

              Існує два основних типи мислення людини: екологічний (двопівкульний) і неекологічний (однопівкульний). Екологічне мислення (синоніми: гармонійне, природне, універсальне, біосферне, здорове, природо відповідне) визначається узгодженістю з природними законами всесвіту.

              Якість людини визначається типом її мислення [12].

              Людина несе відповідальність за нерозуміння своєї природи, за невміння усвідомити, що звички мислити і розуміти по-старому можуть виявитися бар'єром розуміння сутності на новому витку пізнання.

              Саме тому сьогодні на перший план в освіті виходять не стільки проблеми інформатизації, засновані на інтенсивному використанні технічних засобів і методів лівопівкульного мислення, скільки проблеми створення та використання освітніх технологій, заснованих на екологізації (зверненні до природних, властивих людині від природи, способів, методів і каналiв сприйняття інформації без експлуатації дискурсивно-логічного лівопівкульного мислення) та ефективному використанні цілісного, двопівкульного мислення.

                На сучасному етапі розвитку науково-практичного знання висувається мотивація біоадекватного (цілісного) динамічного мислення за допомогою мислеобразів, який передбачає оволодіння методами, прийомами, операціями роботи лівого і правого півкуль головного мозку та їх сукупною роботою, що дозволяє сприймати інформацію творчо й максимально економічно – використовуючи як логіку, так і образи, символи, тобто природні зразки [2].

              Свою точку зору на формування цілісного мислення учня висловив і доктор філософських наук Полтавського ОІППО імені М.В.Остроградського С.Ф.Клепко у статті «Українська царина філософії освіти», у якій ідеться не тільки про «ноосферизацію» освіти, а й вводиться таке критичне поняття, як «педагогічний холізм» - «втеча від реальних питань фрагментарності нашого світу, з якою недостатньо боротися лише лозунгом цілісності» [6]. Автор одночасно зазначає, що йому самому було невідомо про відкриття відділу ноосферонї освіти в Одесі на базі Інституту удосконалення вчителів, що педагоги Росії та Білорусі активно розвивають ідеї ноосферної освіти. Проте  зауважує, що рано ще говорити про концепцію цілісного формування особистості, оскільки суспільство, світ, наука є ще далекими від єдності [6].

         Сучасне тлумачення принципу відповідності освіти до природи або біоадекватності фундатор концепції ноосферної освіти на пострадянському просторі Н.В.Маслова пояснює через суму більш зрозумілих нам принципів [11]:

- це, насамперед, екологізація освіти, тобто звернення до природних засобів і каналів сприйняття інформації без посиленої експлуатації дискурсивно-логічної лівої півкулі;

- системне викладення знань, що означає побудову педагогічної діяльності, виходячи з загальносистемних наукових теорій розвитку систем природи, суспільства, мислення;

- гармонізація освіти, тобто застосування технологій і методик цілісного сприйняття світу, що занурює студентів та учнів в гармонію світу вже в ході занять;

- гуманізація – перехід від технократичної моделі освіти до моделі соціокультурної;

- а також ненасильство, яке засновано на принципах педагогічної етики.

              Реалізація принципу біоадекватності має на меті побудову такої моделі освіти, коли людина буде прагнути отримувати знання.

            Другою складовою ноосферної свідомості, яка має бути сформована в результаті отримання людиною ноосферної освіти, є екологічний біоадекватний метод поведінки людини або іншими словами екологічна етика. Під екологічною етикою ми розуміємо сукупність моральних принципів взаємодії людини та природи, які б могли забезпечити цілісність екосистем та гідну якість життя людини. До таких принципів можна віднести:

- нерозривність людини і природи;

- ставлення до природи як до джерела матеріальних та духовних цінностей людини, її поліпшення;

- потребу в спілкуванні з природою з метою задоволення її красою та прагнення розкрити її таємниці;

- формування здорового способу життя;

- гуманне ставлення до світу в цілому.

          Загалом, формування цілісної ноосферної свідомості, що є метою ноосферної освіти, має вирішити завдання усвідомлення людиною і суспільством в цілому, що вся їх діяльність повинна підкорятися закономірностям світу, їх творчість повинна бути в гармонії з природою, а їх свобода є свободою вибору життя для кожного особисто та для майбутніх поколінь [17].

           Ноосферна освіта пропонує принципово новий підхід до вирішення завдань формування соціального здоров'я особистості, орієнтує її на досягнення такої моральної довершеності, яка полягає у досягненні морально-психологічної, духовної рівноваги із соціоприродним середовищем і особистісним Я, до гармонії із собою, іншими, природою – і це мені особисто імпонує у методиці Н.В.Маслової.  Зважаючи на це,  необхідне більш глибоке дослідження чинників, що впливають на процес формування соціального здоров'я особистості і суспільства XXI ст., вивчення шляхів оптимізації його збереження і зміцнення в світлі ноосферної концепції В. І. Вернадського на методологічному, теоретичному й практичному рівнях.            

          Термін «ноосфера» не належить В.Вернадському. Уперше він прозвучав у 1924 р. в Парижі на науковому семінарі, де обговорювалась доповідь В.Вернадського про концепцію розвитку біосфери. Його запропонував Е.Леруа, а потім цим поняттям користувався П.Тейяр де Шарден. Сам термін «ноосфера» В.Вернадський почав вживати в останні роки свого життя.

           Етап інтеграції, коли «думка стає геологічною силою», перший президент Академії наук України (1918р.), ректор Таврійського університету в 1920 – 1921рр. В.І.Вернадський назвав ноосферним (від грецьк. Noos – розум і сфера), маючи на увазі нову форму організованості, що виникла під час активної взаємодії природи й суспільства.

          Для ноосферної освіти характерні системність, цілісність у поглядах на природу, світ і людину. Розвиток цілісного мислення – перший крок на шляху високої моральності, самосвідомості і саморозкриття потенціалу особистості. Це єдина педагогічна система, яка міцно стоїть на засадах законів розвитку світу, суспільства, пізнання, психіки людини, а також законів освіти, які вперше обґрунтовують релаксаційно-активний режим у навчанні, опору на особисті мисленнєві образи, залучення життєвого досвіду до процесу навчання й пізнання світу.

Ноосферна освіта – це:

1)        еволюційно новий етап у розвитку освіти, який продовжує своє вдосконалення на сучасній науковій базі;

2)        системна технологія навчальної діяльності;

3)        нова педагогічна система XXI ст..

Головною і принциповою суперечністю сучасної системи освіти є проголошення високих гуманістичних цілей і неможливість забезпечити їх здійснення на практиці; тоді як метою ноосферної освіти є фізично, морально, психічно здорова та щаслива людина з системним і цілісним мисленням у розв’язанні життєво важливих завдань.

Поняття ноосфери В.І.Вернадський пояснював так: «Ноосфера є новим геологічним явищем на нашій планеті. У ній уперше людина стала найбільшою геологічною силою. Вона може й повинна перебудувати своєю працею й думкою сферу свого життя».

 Ідеї В.І.Вернадського набули широкого резонансу. Обґрунтовуючи ідеї ноосфери, вчений завжди надавав великого значення трансформації і впровадженню наукових здобутків в освіту, вважаючи останню визначальним чинником досягнення ноосферного прогресу.

Ноосферний зміст освіти повинен формуватися на таких принципах, як

        науковість і новизна;

        творче застосування набутих знань;

        формування глибоких життєвих, гуманних і моральних принципів;

        оперативне залучення у процесі викладання всього нового, передового;

        перехід до «керованої самоосвіти».

Усі учасники освіти – учень, учитель, батьки є відкритими системами, що взаємодіють зі світом як його невід’ємні частини на основі споріднених закономірностей розвитку. Така освіта екологічна.



Висновок.

            Отже, ноосферна освіта є також наукомісткою біотехнологією, всі елементи якої не порушують біоритмів учнів, учителів, вихователів, батьків. Ця біотехнологія враховує можливості мозку, психіки, тіла дитини, підлітка, юнака, дівчини. Вона дає змогу оздоровити учнів під час уроків без додаткових затрат сил, часу, фінансів.

               Біоадекватне навчання також впливає на розвиток самоосвітньої компетентності учнів. Цікаво створювати з ними мислеобраз, спираючись на фізіологічні, інтелектуальні, психічні функції особистості, закладати в довготривалу пам'ять інформацію [14]. Мислеобраз – індивідуально сприйнятий всіма органами почуттів цілісний образ предмета або явища. Сприйняття – це функція всього організму, всіх каналів сприйняття. Сприймаючи настільки багатогранно, людина залишає багатомірний образ у своєму досвіді, у своїй пам'яті. Будь-яке слово є своєрідним ключем, який викликає індивідуальні для кожної людини мислеобрази і хвилю спогадів, фізично і психологічно знайомих тільки їй. Головними характеристиками мислеобраза є його матеріальна форма (голографічна форма з кольором, запахом, смаком і звуком); енергія індивідуального ставлення, сприйняття, оцінки; інформація, сприйнята людиною. Всі ці три складові переплетені й існують тільки взаємодіючи. Методика мислення мислеобразами дозволяє створити особистісно-орієнтовану систему мислеобразів з будь-якої навчальної дисципліни [2]. Відповідно до «золотого правила» Я.А. Коменського, необхідно все, що тільки можна, давати для сприйняття зором, те, що можна чути – слухати, запахи – нюхати, те, що доступне дотику, – шляхом дотику. Якщо будь - які предмети одразу можна сприймати кількома чуттями, нехай вони одразу охоплюються кількома [14].

             У сукупності своїх можливостей ноосферна освіта спрямована на розкриття найвищих творчих здібностей особи, зміцнення резервів здоров’я, пізнання духовних можливостей.

               Технологія влаштована так, що всі зацікавлені у своєму успіху та успіху кожного. Головне тут – бажання вчителя і керівників системи освіти визнати необхідність нового підходу в освіті, зняти заборону на нове й поки що маловідоме [15].

              Ноосферні знання і навички біоадекватної діяльності в освітньому процесі лежать в основі культури педагогічної діяльності, яка визначає мету, задачі ноосферного педагога-психолога:

-         навчити вчителя творчо працювати в БАМ;

-         не нашкодити здоров’ю, психіці, намаганню розкрити потенціальні здібності вчителя і учня;

-         мотивувати цілісне сприйняття учнем світу;

-         мотивувати позитивний вибір в різних життєвих ситуаціях.

Сучасний дослідник проблеми  ноосферної   освіти  С.О.Іванов виділяє певні психолого-педагогічні принципи розвитку  ноосферного  світогляду.

1. Збагачення процесу пізнання різнорідними знаннями з різних джерел пізнання світу: науки, релігії, філософії, культурології.

2. Розвиток  ноосферного  мислення, для якого характерні такі якості як інтегративність, нелінійність, творчий, критичний і рефлексивний характер.

3. Залучення до процесу мислення емоцій і почуттів, аксіологізація знань.

4. Діалоговий характер навчання, відкритість до думок інших, що вчить мислити і жити в умовах множинності культур.

5. Використання перцептивного і практичного каналів отримання інформації, що задіюють діяльність двох півкуль мозку [5, с.4].

          Інноваційною задачею ноосферної освіти являється забезпечення права людини на економне і інструментальне, цілісне  творче мислення і ноосферну свідомість.

          Таким чином, побудова системи навчання та виховання на основі вище перерахованих принципів сприяє духовно-творчому становленню школярів, не затримуючи їх природного розвитку, допомагає формуванню моральних установок, навчанню пізнавати себе, усвідомлювати своє місце у світі.

           Мені здається, що у кожного вчителя є право власного вибору, педагогічної технології в тому числі. Я свій вибір зробила – і не жалкую. Маю намір працювати над вдосконаленням методів і прийомів на уроках за БАМ, над збагаченням своєї моделі уроку, щоб не «блукала по світу бездомна Попелюшка – почуття», щоб працювати з мислителями і художниками.
Використані ресурси.

1. А н т о н е н к о Н.В. Биоадекватный инструментарий ноосферного образования для устойчивого развития общества / Н.В.Антоненко. – Режим доступа: http://raen-education.webhost.ru/plan_3_4.htm

2. Б е л я є в а  Е.Ф., З у б к о в а Л.М. Функція мислеобразу у двопівкульному мисленні. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://intkonf.org/belyaeva-ef-zubkova-lm-funktsiya-misleobrazu-u-dvopivkulnomu-mislenni.

3. В е р н а д с к и й  В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988. – с.35

4. В е р н а д с к и  й  В.И. Несколько слов о ноосфере. // Успехи биологии. – 1944. – 18. – Вып.2. – с.215.

 5. І в а н о в С.О. Російський комізм і педагогіка розвитку  ноосферного  світогляду. [Електронний ресурс] – Режим доступу: /http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2007_14_1/doc_pdf)

6. К л е п к о С.Ф. Українська царина філософії освіти. //http://sofy.kiev.ua/pf2/klepko.htm

 7. К у р и к М.М. Ноосферна освіта у формуванні нової людини / М.М.Курик. – Режим доступу: www. OSVITA.ua

8. К у р и к М. Ноосферна освіта / М.Курик // Урядовий кур’єр. – 2001. – 22 лютого.

9. К у р и к М.М. Ідеї ноосферної освіти в основі формування нової людини / М.М.Курик // Директор школи. – 2002. - № 1 (193). – С. 4-5.

10. К у р м ы ш е в Г.В. Организация ноосферного образования в Украине (на примере образовательных учреждений Харьковской области) / Г.В.Курмышев // Ноосферное образование в Украине. – Харьков, 2007. – С.46-52.

11.  М а с л о в а Н.В. Ноосферное образование / Н.В.Маслова. – М.: Институт холодинамики, 2002. – 338 с.

12. М а с л о в а  Н.В. Ноосферное образование: концепция, технология, методика. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://academiakm.ru/b-masl2.htm.

13. М а с л о в а Н.В. Что такое ноосферное образование? // XXVIII межденародная научно-практическая обучающая конференция. Ялта, 6 – 7 октября 2010 г. – с. 5.

14. П о л і щ у к С.В. Інтегрований підхід до розвитку самоосвітньої компетентності учнів на уроках математики. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://marnmc.inf.ua/dosvid01.html

15. П о л ю ж и н М.М. Ідеї В.І.Вернадського і сучасні проблеми реалізації ноосферної освіти. // Часопис Київського університету права. – 2011. - №1. – с.354 – 358.

16. У л ь я н о в а М.В. Ноосферное образование как социальная технология / М.В.Ульянова. – Режим доступу: http:raen-noos.narod.ru/plan_3_3.htm
17. Х р о м о в а О.І. Ноосферна освіта як парадигма формування людини 21 ст. / О.І.Хромова. – [Електронний ресурс].  Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Niz/2010_11/chromova.htm

Автор: Євдокія Кашуба на 9:27 


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка