Драма-феєрія лесі українки «лісова пісня» – мистецький шедевр драматургії методична розробка відкритого заняття з дисципліни «Українська література»



Сторінка1/3
Дата конвертації26.04.2016
Розмір0.53 Mb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
c:\users\1\desktop\лісова пісня\00107157_n2.jpg


ДРАМА-ФЕЄРІЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «ЛІСОВА ПІСНЯ» – МИСТЕЦЬКИЙ ШЕДЕВР ДРАМАТУРГІЇ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ

з дисципліни «Українська література»
c:\users\1\desktop\лісова пісня\lesia.jpg

2015

Автор:

Кордонська Альона Василівна – викладач української мови та літератури, вища категорія, старший викладач


Рецензент:

Соляр Людмила Валентинівна – методист коледжу


У даній методичній розробці представлено

методику проведення лекції – презентації з

використанням інформаційно-комунікативних

технологій, які розкривають

нетрадиційний підхід до процесу навчання,

сприяють формуванню читацької

компетентності та розвитку творчої особистості студента на заняттях української літератури.

Матеріал може бути використаний викладачами та студентами при проведенні занять, виховних заходів.

Дисципліна: УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Методична мета: Показати ефективність використання інформаційно-комунікативних технологій на заняттях літератури для формування творчої особистості студента.
Тема: «Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня»– мистецький шедевр драматургії»

Тип заняття: лекція –презентація
Мета заняття:

навчальна: проаналізувати драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки, розкрити сюжетно-композиційні та жанрові особливості твору, зробити глибокий аналіз головних персонажів, з’ясувати багатоплановість художнього змісту, поглибити знання про драму.

розвиваюча: розвивати в студентів креативні вміння та навички аналізу твору; визначати його проблематику, самостійно працювати з літературою; характеризувати героїв драми; вдосконалювати навички виразного читання напам’ять, вміння влучно добирати цитати, давати повну вичерпну відповідь на поставлені запитання; розкрити творчий потенціал студентів на основі виконання творчого проекту.

виховна: виховувати в студентів почуття гуманізму, волелюбності, високої духовності, любов до природи й бережливе ставлення до неї , викликати почуття захоплення силою і красою справжнього кохання.


Компетенції заняття: навчальна, інформаційно-комунікативна, культурна.
Студенти повинні

знати: зміст драми-феєрії «Лісова пісня», історію написання, поняття «драма», «драма-феєрія».

вміти: визначати самостійно тему та ідею твору, працювати з текстом твору, формулювати та висловлювати власну думку про твір та його героїв, давати оцінку поведінки, зіставляти поведінку і риси персонажів, узагальнювати, робити висновки.
Міжпредметні зв’язки:

Забезпечують:

1. Основи філософських знань. Теми:

  • «Філософська концепція людини»;

  • «Сенс життя людини».

2. Світова література. Тема:

  • «Розвиток європейської драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття».



Забезпечуємо:

1. Культурологія. Тема:

  • «Доба культурно – національного відродження».

2. Соціологія. Тема:

  • «Людини і суспільство».

3. Екологія. Тема:

  • «Рослинний і тваринний світ України».


ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ


  1. Наочні посібники:

    • драма-феєрія «Лісова пісня» ;

    • портрет Лесі Українки;

    • виставка творів Лесі Українки;

    • фотографії;

    • словник літературознавчих термінів;

    • довідник з теорії літератури;

    • тлумачний словник;

    • український рушник, скатертина;

    • український одяг;

    • виставка творчих робіт.




  1. Роздатковий матеріал:

    • опорний конспект «Загальна характеристика драми-феєрії «Лісова пісня»»;

    • опорний конспект «Сюжетно-композиційні особливості твору»;

    • паспорт до драми-феєрії «Лісова пісня»;

    • орієнтовний перелік питань.




  1. Технічні засоби навчання:

  • комп’ютерна презентація до заняття;

  • аудіо записи ліричної музики;

  • фрагменти з фільму «Лісова пісня».




  1. Література:

Основна:

  1. Корницька Г. Г. – Харків: Ранок, 2002. – С. 64 – 81.

  2. Слоновська О.В. Українська література. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – С. 80 – 82.

  3. Хропко П. Українська література. – К.: Освіта, 2005. – С. 100 – 121.



Додаткова:

  1. Бєрнадська Н. І., Задорожна С. В. Українська література. Леся Українка. – К.: Феміна, 1995. – С. 50 – 58.

  2. Геник-Березовська З. Драматична творчість Лесі Українки в тогочасному літературному контексті // Геник-Березовська З. Грані культур: Бароко. Романтизм. Модернізм. – К., 2000.

  3. Тарновська Г. М. Роль діалогу у творенні характеру. До вивчення «Лісової пісні» Лесі Українки // Українська мова і література в школі. – 1982. – № 2. – С. 29 – 35.

  4. Українка, Леся. Вибрані твори. – К.: Дніпро. – 1974. – 630 с.

  5. Українська література. Хрестоматія. 10 клас. / Упор.Т.О.Харахоріна, Т. В. Ткачук. – Донецьк: ВКФ «БАО», 1997. – 464 с.

  6. Шевчук Т. Тестові завдання до теми «Творчість Лесі Українки» // Дивослово. – 1995. – № 8.




  1. Навчальні місця: кабінет української мови та літератури


ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ( 2)

1. Перевірити наявність студентів на занятті.

(Слайд №1)

2. Рефлексія.



Слово викладача на фоні ліричної музики:

Виберіть зручну позу. Звільніться від напруження. Ви спокійні та розслаблені. Погляньте, будь ласка, на екран.

Вода… У неї немає смаку, ні кольору, ні запаху, її неможливо описати, нею насолоджуються, не відаючи, що це таке. Мало сказати, що вона необхідна для життя: вона – саме життя. Вода в кожній краплині, що спадає на землю росою чи дощем, в кожній рослині, в річкових потоках, в небесній блакиті, гірських вершинах та в нас самих. Вода наповнює усе суще на Землі життєвими силами.

Кожна краплина води дарує вам радість, яку не можна описати словами. Краплини, що сіються з небесної блакиті, розлітаються врізнобіч, наповнюючи світ навколо гарним настроєм. Теплий, м'який спокій розливається по всьому вашому тілу. Вас манить прохолодна живильна вода.

Потоки чистої джерельної води омивають вас з голови до ніг, змивають усі неприємні відчуття та очищають тіло та душу.

Вода торкається кожної частини вашого тіла, даруючи позитивний заряд енергії. Ви набралися здоров'я, сили та енергії під потоками живильної води.

Бажаю вам зберегти заряд енергії впродовж лекції.

(Слайд №2)


ІІ. ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. (18-20)
А) Повідомлення теми, мети та плану заняття.

Методи: метод навіювання, художнє читання, інструктування



Вступне слово викладача:c:\users\1\desktop\лісова пісня\7368.gif

Поки ніж: не крає, дерево не грає.

А хто вріже глибоченько, тому заспіває.

А хто вріже гілку, заграє в сопілку,

То той собі в серце пустить калинову стрілку,

так у вірші «Калина» Леся Українка обробила мотив народної казки про перетворення дівчини в калину й промовляння людським голосом через сопілку, вирізану з тієї ж калини. Таким же людським голосом промовляє й сопілка з верби в «Лісовій пісні», в яку перетворилася Мавка.

(Слайд №3)

«Лісова пісня» вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. Вона відкриває перед нами чари Полісся в шумах і тінях лісових, у веселкових барвах квітів, у зітханні вітру, гомоні весняної ночі, у буйних силах природи.

«Лісову пісню» не можна ні читати, ні осмислювати похапцем, бо десь на узбіччі залишаться непоміченими справжні золоті розсипи. Саме над цим твором ми працюватимемо сьогодні.

(Звучить запис гри на сопілці.)

Тема: Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» – мистецький шедевр драматургії.

Епіграф:

Життя росте лишень з любові.

Лишень краса людей навчає жить!

Д. Павличко

(Слайд №4)


(слова висвітлюються на екрані)
План

1. Історія написання драми-феєрії «Лісова пісня».

2. Жанр, тема, ідея та сюжетно-композиційні особливості твору.

3. Світ людей та світ природи в драмі.

4. Проблематика твору.

(Слайд №5)


Сьогодні на занятті ми з вами повинні:рисунок12.wmf

  • розкрити історію написання драми;

  • визначити жанр, тему, ідею твору;

  • з’ясувати сюжетно-композиційні особливості;

  • розкрити образи та проблематику;

  • встановити міжпредметні зв’язки з іншими дисциплінами;

розкрити тему боротьби за вільне, красиве, духовно багате життя людини в драмі-феєрії «Лісова пісня».

(Слайд №6)


Б) Актуалізація життєвого досвіду і опорних знань студентів.

Методи: мікрофон, опора на життєвий досвід, навчальна гра



Викладач:

Українська земля має своїх визнаних світом геніїв, які оспівували красу рідного краю, чарівність українського слова, боролися за вічне буття. Сьогодні ми продовжуємо говорити про видатну українську поетесу Лесю Українку. Леся Українка – багатогранна особистість, поет-лірик, автор ліро-епічних поем, драматург новатор, прозаїк, публіцист, критик – такі грані художнього таланту поетеси.Спочатку пригадаємо, як пов’язане ім’я Лесі Українки з нашим містом.

(Слайд №7)

Додаток №1

Викладач:

Справді наше місто пов’язане з сім’єю Лесі Українки, а в стінах нашого навчального закладу панує дух її творчості.



рисунок23.wmf

Давайте перевіримо, як ви знаєте зміст твору і проведемо літературну гру «Відгадай героя з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»».

(Слайд №8,9,10)
Додаток №2
Викладач:

Ваші відповіді свідчать, що ви прочитали твір і добре знаєте його зміст.


Підведення підсумків викладачем.

В) Мотивація навчально діяльності студентів.

Методи: розповідь, проблемне питання

Викладач:

«Лісова пісня» – це бездонна криниця з живою водою, яку п'єш і не нап'єшся вдосталь, її треба читати протягом усього життя, і кожне прочитання буде відкривати новий зміст, нову мудрість, приноситиме незмінну радість зустрічі з мистецьким шедевром. Для читачів «Лісова пісня» – прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Драма приваблює глибоким філософським змістом, кличе до гармонії буття, злагоди з власною душею.рисунок19.wmf

Це твір, який утверджує великі вічні істини, дає відповіді на питання, що споконвіку хвилювали й хвилюють людство.

(Слайд №11)



У чому сенс людського життя?

Коли життя вважається повноцінним?

Яка роль мистецтва в житті людини?

Якою є справжня любов?

Як виявляється взаємозв'язок людини й природи?

(Слайд №12)

Це все проблеми твору, які протягом віків хвилювали філософів, митців та й кожного з нас. Сьогодні на занятті ми спробуємо дати відповіді на них, заглибившись в зміст твору та проаналізувавши його, з'ясуємо, що необхідно всім нам для повноцінного, справжнього щастя.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (55Ꞌ)


  1. ПИТАННЯ.

Історія написання драми-феєрії «Лісова пісня»

Методи:інсценізація, художнє читання,



інформаційно-комунікативний метод
Слово викладача:

Зверніть увагу: у вас на столах є паспорт до твору, який ви маєте заповнювати впродовж заняття та опорний конспект, який надаватиме допомогу з деяких питань.

Додаток №3,4
Давайте з’ясуємо спочатку історію написання твору.

(Слайд №13,14)

Драма – феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» за художньою досконалістю і майстерністю розкриття образів не поступається таким світовим шедеврам, як «Синій птах» Моріса Метерлінка та «Пан» Кнута Гамсуна. Цей твір відкриває завісу такого життя і почуттів, який не можна передати навіть на полотні.

Леся Українка:

На шлях я вийшла ранньою весноюc:\users\1\desktop\лісова пісня\vol11-128.jpg

І тихий спів несмілий заспівала,

А хто стрічався на шляху зо мною,

Того я щирим серденьком вітала:

Непевна путь, мій друже, в нас обох, –


Ходи! Шлях певний швидше знайдем вдвох…..

Чи до мети я певної дійду,

Чи без пори скінчу той шлях тернистий, –

Бажаю так скінчити я свій шлях,

Як починала: з співом на устах!
(Проходить у задумі. Звучить музика. Леся сідає за стіл і пише, потім поволі промовляє).
Леся Українка:

Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в уме держала»…

Видно, вже треба було мені її колись написати а тепер чомусь «прийшов слушний час» – я й сама не збагну, чому зчарував мене цей образ на весь вік...
Викладач:

Творила (і шліфувала) вона цю перлину недовго – близько трьох тижнів. У квітні 1911 року, після лікування в Єгипті (Гелуан, вілла «Континенталь») Леся Українка приїхала до Києва (за станом здоров’я не відвідала рідної Волині), а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її чоловік К. Квітка. Там 3 липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого напруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала в листі до сестри Ольги від 9 листопада 1911 року: «Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій; але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам’яті»… Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора закінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила».

А в листі до матері від 2 січня 1912 року Леся, відповідаючи матері на запитання, що її спонукало написати «Лісову пісню», розкрила джерела цього твору: «А я таки сама «неравнодушна» до сеї речі, бо вона мені дала стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша. Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в уме держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували – пам’ятаєш? – у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік».

Про цю подорож Лесі ще в дитинстві до Нечимного, під час якої вона вперше «зустрілася» у великому лісі з Мавкою, щоб потім усе життя не розлучатися з нею, цікаві спогади залишила Лесина сестра Ольга Косач-Кривинюк: «…Потім з своєю господинею пішли до лісу, туди, куди її свояк дядько Лев вибрався з бидлом на літо. То було урочище Нечимне з великим лісовим бездонним, як говорили тамтешні люди, озером. З одного боку озера був смарагдово-зелений дерновий облудний берег, що йшов хвилями під ногами і, прориваючись, не давав приступитись до самої води, а з інших боків береги були зарослі очеретом та різними хащами. Кругом озера був старий густий великий листвяний ліс, з одного боку він підходив до поля, а з другого переходив у старезний сосновий бір, що простягся на багато верстов.

У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. В тій шопі на сіні ми ночували, тоді були саме місячні ночі, і Леся навіть вночі мала перед очима той краєвид з «Лісової пісні», який був би найдокладнішою декорацією до неї, коли б я була малярем та намалювала його, як пам’ятаю досі…

У дядька Лева ми пробули три дні і дві ночі, ходили геть скрізь по лісі, в бір, коло озера. Дядько Лев не запалив у хаті, а клав огнище надворі, там і варив страву, там і грівся вночі, ночуючи надворі біля вогню та раз у раз наглядаючи свого бидла. Ходячи по лісі та коло озера, надто ж сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку «силу» лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».

Отже, як видно з наведеного листа до матері, спогадів сестри, образ Мавки Леся виношувала роками, адже вона з дитинства поринула в море українського фольклору. Недарма в одному з листів Леся писала про себе, що вона вихована на фольклорі, як англієць на Біблії (Біблію вона також знала добре).

«Лісову пісню» вперше було надруковано в «Літературному віснику» за 1912 рік. Окремим виданням твір вийшов у 1914 році. За життя поетеси драма не була поставлена на сцені. Вперше її поставили у 1918 році. Найвідоміші екранізації «Лісової пісні» (1961 р., В.Івченко та 1980 р., Ю.Іллєнко).

(Слайд №15, 16, 17, 18)
Ми розглянули історію написання твору переходимо до наступного питання плану.
2 ПИТАННЯ.

Жанр, тема, ідея та сюжетно-композиційні особливості твору. (Слайд №19)
Методи: наочно-ілюстративний (робота з книгою, з опорним конспектом, словникова робота), проблемно-пошукова бесіда,

«аукціон думок», випереджаюче завдання,

дослідження, метод емпатії

Викладач:

Леся Українка «силою свого генія створила надзвичайно своєрідну поему, піднесла її на небувалу в історії світової літератури височінь» (Б.Мельничук). Творчість Лесі Українки – якісно новий етап у розвитку української драматургії. За ідейнохудожніми якостями, за рівнем мистецької досконалості вона є одним з найвагоміших здобутків всесвітньої драматургії.

Драматургія Лесі Українки – феноменальне явище в українській літературі: вона вражає новизною тем, гостротою соціально-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою вірша. Пристрасне заперечення всього ворожого, реакційного, закостенілого в житті, утвердження гуманістичних ідеалів ведеться в її творах з позицій неоромантизму, який намагався розширити права особистості, визволити її від тиску юрби.

Вона була прекрасно обізнана з історією й культурою народів Європи й Азії, письменниця зверталася до переломних етапів історичного розвитку, відшукувала такі події, які були б співзвучними українській сучасності.

(Слайд №20)
Примітка: викладач розкриває поняття «драматична поема», «драма-феєрія» та їх особливості.
Викладач:

Драматична поема – це жанр, що поєднує прикмети драматургії і поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності.c:\users\1\desktop\лісова пісня\0c1dd9f8eea2341c7a08b835fab3767c.png

Особливі ознаки драматичної поеми:


  • в її основі переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей, поглядів;

  • тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;

  • ліричність, емоційність, навіяні поетичними прологами, посвятами, ремарками, монологами;

  • білий п’ятистопний ямб, який дає змогу розмовляти в емоційно піднесеному тоні;

  • ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовуються афоризмом.

(Слайд №21)
Феєрія театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.c:\users\1\desktop\лісова пісня\3161769-aa61ceb918470994.png

Драма-феєрія – п'єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.



Особливості драми-феєрії:

  • фантастично-казковий сюжет;

  • дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;

  • відбуваються надзвичайні історії;

  • театральний ефект з безліччю театральних трюків.

(Слайд №22)
Додаток №5

Примітка:студенти записують визначення до словників.
Викладач:

Леся Українка довго не могла визначити, до якого жанру належить її твір. Після довгих вагань вона назвала її драмою-феєрією. Послухайте, як пише Леся Українка у листах до рідних, знайомих про свої пошуки у виборі жанру драми.


Студенти зачитують уривки листів:

• «Взялась я до нової уліти фантастичної на сей раз». [3.07.1911]

• «Написала драму-поему в 3-ох діях за 10 днів...». [29.07.1911]

• «Твої уваги щодо фантастичних драм зовсім слушні...». [28.09.1911]

• «Сього літа... написала «драму-феєрію»,.. Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, якби се могло по-нашому зватись». [9.11.1911]

• «Несподіваний для мене був успіх фантастики...». [16.12.1911]

• «Мені здається, що ти не похваляєш нашого стилю (ти не радила мені писати фантастичні драми». [20.12.1911]

• «От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти – «драма-феєрія». Як би його сказати? Драма-казка чогось незграбно, правда?». [20.12.1911]

• «Я про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї "старомодної романтики"». [5.10.1912]

• «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» боюся, а переміни мрії в бутафорію». [24.05.1912]

(Слайд №23)
Викладач:

Отже, за жанром – це драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема). «Лісова пісня» – це новий жанр драми, який створила Леся Українка. (Слайд №24)mcj04136380000[1]




  • Давайте визначимо тему та ідею драми.


Примітка: Студенти розкривають тему, ідею твору «Лісова пісня».
Очікувана відповідь:
Тема:

  • Оспівування поетесою духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого і прекрасного.


Ідея:

  • Утвердження краси вільного незалежного духу, кохання і мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.

(Слайд №25)


  • Який конфлікт лежить у центрі сюжету «Лісової пісні»?

1. соціальний: заради збільшення господарських, статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити закоханих.

2. філософський: невідповідність високого покликання людини принизливим, невільницьким умовам її повсякденного життя.

(Слайд №26)


Викладач:

Отже, в основі сюжету драми Л.Українки лежить гострий соціально-психологічний конфлікт: мрія і дійсність, невідповідність дійсності поетичній мрії героя. Поетеса прагнула показати зіткнення багато обдарованої художньої натури з людською обмеженістю і бездуховністю. Конфлікт розкривається через взаємодію реальних і казкових образів, своєрідне переплетення життя природи з життям людини.




  • З’ясуємо сюжетно-композиційні особливості драми.

Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної сили й краси «гімн вільній людині».

На лоні весняної природи Лукаш зустрівся з лісовою красунею Мавкою, яка зачарувалася звуками Лукашевої сопілки. Зародилося кохання молодих сердець, забуяла від радості природа. На голос Лукашевої «веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріше дика рожа, біліє цвіт калини, глод соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти».

Письменниця малює перше соромливе кохання, перший поцілунок мрійливого юнака! Усе, що найкраще в людях, у людських стосунках, у цю мить спалахує для Лукаша яскравою зорею.

Але ж, спочатку невиразно, а потім усе рельєфніше, проступатимуть і ті перешкоди, ті бар’єри, що сковують людське щастя, людський вічний порив до прекрасного, – невільницьке життя в приватновласницькому суспільстві, деякі застарілі традиції. Мавка здивована, що Лукаш соромиться сказати дівчині про її красу, що він сам собі не знайде пари… Лісовик попереджує Мавку, що серед людей немає волі. Монолог Мавки, що наприкінці першої дії, сповнений тривоги дівчини за своє майбутнє.

У другій дії, що розгортається пізнього літа, конфлікт наростає. Цьому сприяють нові персонажі – мати Лукашева, вдова Килина та міфічний образ Марища («Того, що в скалі сидить»).

У третій дії лірична напруга сягає найвищої точки і йде до розв’язки. Вступна ремарка, що поєднує й опис осінньої, хмарної, вітряної, тривожної ночі, й портрет фізично знеможеної боротьбою, але нескореної духовно Мавки, й повідомлення про смерть дядька Лева, і натяк про крах господарства Лукашевої родини, наче віщує нещастя героям драми. Особливо велика увага тут зосереджена на трагічності Мавки, що в чорному вбранні й великій тузі притулилася до хати Лукаша.

Лукаш за зраду найчистіших своїх почуттів, що виявилися у взаєминах з Мавкою, за зраду любові тяжко покараний: Лісовик перетворив його на вовкулаку. Цим символічним епізодом письменниця увиразнює народні погляди на людину – хто зрікся духовного життя, загасив у собі порив до прекрасного, той перестав бути людиною. Але ж людина має в собі сили завжди, щоб з будь-якої прірви свого падіння піднятися на височінь людського духу – через страждання, через усвідомлення своєї недосконалості, через самопізнання, добросприймання й добротворення. Пройшовши через таке очисне горнило, вона стає мудрою, бо пізнає смисл свого буття. А якщо й загине, то краплинка мудрості, придбана в цій боротьбі, залишиться людям.

(Слайд №27, 28, 29)


Викладач:

На минулому занятті ви отримамали завдання визначити елементи композиції твору. Давайте перевіримо, як ви впоралися з цим завданням.




Експозиція

Пролог твору.

Зав’язка

Слова матері Лукаша до Мавки.

Розвиток дій

Розмова Мавки з матір'ю Лукаша, діалог Мавки з Лукашем, перше знайомство з Килиною, поєдинок Мавки з Марищем, сварка матері Лукаша з Килиною.

Кульмінація

Лукаш посватав Килину, Мавка провалюється в підземелля «Того, що в скалі сидить».

Третя дія, дія «пізньої осені», відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут Лукаш стає звіром і знову людиною, Килина закляла Мавку в вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе нікчемне, зайве, очищаючи людину звільняючи її від пут буденщини



Розв’язка

Лукаш замерзає, Килина з дітьми йде в село, Мавка перетворюється на вербу. Завершується твір прекрасним монологом Мавки.


Звучить останній монолог Мавки.

Додаток №6
Викладач:

Отже, ми побачили, що розв'язка «Лісової пісні» оптимістична – прекрасне не вмирає: воно є символом вічності.

Визначивши тему, ідея, жанр та з’ясувавши сюжетно-композиційні особливості твору, переходимо до наступного питання. Саме через систему образів автору майстерно вдалося розкрити єдність людини і природи у творі.

3 ПИТАННЯ.

Характеристика образів твору.
Методи: ПРЕС, інформаційно-комунікативний (характеристика образів, літературна гра, займи позицію, робота з книгою,таблицею,

цитування), наочно-ілюстративний, корекції знань, вмінь,

навичок, діалог
Викладач:

Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної сили й краси «гімн вільній людині». Для того, щоб донести до читача свій замисел, вона створила систему образів, у які вклала свої думки, поривання.




  • Які два світи показує нам Леся Українка у драмі?

  • Хто з героїв є втіленням цих світів? Заповніть таблицю. (Слайд №30, 31)







Світ людей

(реальний)

Світ природи

(фантастичний)



Персонажі драми






Їхнє життя







Додаток №7
Викладач:

Давайте переглянемо відео і з’ясуємо, хто є центральним образом драми.
Проблемне питання.

Як через образ Мавки письменниця розкрила мрію про ідеальну людину, утвердила думку, що людина — творець краси.

(Слайд №32,33)


План-характеристика образу Мавки

  1. Місце Мавки в системі образів «Лісової пісні».

  2. Риси характеру героїні.

  3. Як розкривається характер Мавки в її вчинках, у стосунках з іншими персонажами (міфічні персонажі)? Які висловлювання дійових осіб доповнюють характеристику героїні?

  4. Як характеризує Мавку її любов до Лукаша?

  5. Портретні риси як засіб розкриття душевної краси героїні.

  6. Роль пейзажу в розкритті психологічного стану Мавки.

  7. Ставлення Лесі Українки до своєї героїні.

Додаток №8


  • Чи вдалося Мавці вплинути на людські душі, додати їм гармонії, краси, любові?


Проблемне питання.

  • Які проблеми порушує поетеса через образ Лукаша?

(Слайд №34)
План-характеристика образу Лукаша

  1. Позитивні задатки в характері, творча обдарованість Лукаша (лагідність, щирість, музикальність).d:\відкриті занятття\лісова пісня\лісова пісня\формат\лукаш.jpg

  2. Вплив дядька Лева на формування кращих рис в характері юнака (любов до природи, віра в безмежні можливості людського пізнання, працьовитість, правдивість, чесність, любов до народної творчості).

  3. Негативний вплив на Лукаша його оточення та обставин життя (нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії, інстинкт власника).

  4. Зближення з Мавкою – перемога світлого й благородного в характері героя.

  5. Причини трагедії Лукаша.

Додаток №9


  • Який образ – Мавки чи Лукаша – ви вважаєте трагічнішим?




  • Знайдіть у тексті образ Долі. Що це за образ?

Очікувана відповідь:

Невіддільна від образу Лукаша алегорична постать його Долі. Ця постать підсилює драматичність подій, вона викликає особливий смуток, жаль за втраченим великим щастям, якому немає вороття. Наче морок по гаю, блукає загублена Доля, шукаючи.стежки до минулих днів, та ті стежки вже позамітало снігом:


Доля.
Ой колись я навесні


тут по гаю ходила,
по стежках на признаку
дивоцвіти садила.

Ти стоптав дивоцвіти


без ваги попід ноги...
Скрізь терки-байраки,
та й нема признаки, де шукати дороги.

Пішла і зникла в снігах Лукашева доля, вказавши йому на вербову гілку, що він її кинув. Лукаш підіймає цю гілку-сопілку і починає грати. «Спочатку гра сумна, як зимовий вітер, як жаль про щось загублене і незабутнє, але хутко переможний спів кохання покриває тугу.» Під спів сопілки розцвітає весна. Так, мрію вбити не можна.

Доля – це Лукашева совість, яка чинить суд над його життям.
Група 1:

Між Лукашем і Мавкою зникло порозуміння, а отже, і гармонія душ. «Не зневажай душі своєї цвіту...», зумій «своїм життям до себе дорівнятись», – так говорить Мавка.

– Як ви розумієте ці вислови?
Група 2:

Предмет дискусії – зрада Лукаша.

– Чи можна пробачити Лукаша?
Група 3:

Любов підносить людину, а в житті панує буденність.

– Що протиставляє Мавка цьому?

(Слайд №35)



Проблемне питання.

  • Як письменниця розкриває в образах матері Лукаша й Килини духовне зубожіння, дисгармонію з природою?

(Слайд №36)

Очікувана відповідь:

Мати Лукашева – рідна сестра Лева. Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя.d:\відкриті занятття\лісова пісня\лісова пісня\формат\мати лукаша.jpg

Ця ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з двома дітьми, вона піклувалася перш за все про те, як їх нагодувати, одягнути, як утвердити для них «авторитет» серед людей. І в погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний.

Найстрашніше, що багато таких нещасних, які поневолені дріб’язковими турботами, не почувають себе їхніми рабами, хоч вони є ними. І для того, щоб раби збагнули своє становище й відчули, наскільки воля прекрасна порівняно з рабством, Леся Українка «посилає» до людей Мавку.




  • Чи є в драмі, окрім Мавки, образи гармонійних людей?

(Слайд №37)

Проблемне питання.

  • Як у творі розкривається проблема людини й природи?

(Слайд №38)

План-характеристика образу дядька Лева

  1. Місце дядька Лева в системі образів драми «Лісова пісня».d:\відкриті занятття\лісова пісня\лісова пісня\формат\дядько лев.jpg

  2. Безкорисливість – провідна риса характеру дядька Лева.

  3. Художні засоби розкриття характеру персонажа.

  4. Зображення дядька Лева в його діях і вчинках.

  5. Портрет дядька Лева.

  6. Показ взаємин дядька Лева з іншими персонажами та їхнє судження про нього.

  7. Мовна характеристика персонажа.

  8. Дядько Лев – реалістичний образ мудрого й щирого селянина-трудівника.

Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки», на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить.

Змальована світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармонує з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка.

Досвідчений дядько Лев з тих обдарованих буйною фантазією людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть «зустріти» Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе саме під ним. На жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килиназ матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його.

Отже, в образі дядька Лева Леся Українка втілила мудру, із знанням законів природи людину, яка уміла використовувати дари природи, бо жила й діяла у злагоді з її законами. Дядько Лев – це духовно багата особистість, образ, що символізує велич і красу нашого народу.

Додаток №10
Презентація творчого проекту

«Світ природи драми-феєрії «Лісова пісня»».

(Слайд №39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47)


Студенти групи працювали над проектом: «Світ природи драми-феєрії «Лісова пісня»».

















Етапи роботи.

Перший етап – підготовка проекту.

Мета: спланувати роботу для реалізації проекту.



  1. Визначення часу та цілей роботи.

  2. Збирання матеріалу.

  3. Розподіл обов’язків.

  4. Визначення способів представлення результатів роботи: захист-презентація.


Другий етап – реалізація проекту.

  1. Відвідування бібліотек.

  2. Пошук матеріалу в мережі Інтернет.

  3. Збирання матеріалу.

  4. Оформлення результатів.


Третій етап – представлення проекту.

Мета: представити проект, зацікавити ним студентів.



  1. Презентація інформаційного проету на занятті української літератури.


Четвертий етап – рефлексія та оцінювання.

  1. Обмін враженнями від роботи.

  2. Само- та взаємо оцінювання роботи.



Викладач:

Лісові та водяні істоти розмовляють, тішаться, гніваються, люблять і розважаються. Яким же треба бути чутливим і спостережливим, як любити навколишній світ, щоб почути мову джерел і дерев, озерних хвиль та жучків-світлячків! Треба тільки навчитися слухати природу, як музику, як живу істоту.




  • Які цінності для міфічних персонажів найголовніші?

(Слайд №48)

(Воля, краса, яскраве розкішне вбрання, порядок у лісі й на озері.)



Слово викладача:

Переходимо до останнього питання плану. З’ясуємо та проаналізуємо проблеми, які порушують у творі.


4. ПИТАННЯ.

Проблематика твору.
Методи:займи позицію, робота з опорним конспектом, аналітична бесіда,

«мозковий штурм», гронування, самостійна робота

Викладач:



(Слайд №49, 50)

Студенти називають проблеми, які порушується в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».


Проблеми:

  • боротьба за волю, за творче, щасливе, повнокровне людське життя;

  • реалізація творчих можливостей особистості, а надто митця;

  • людина і природа;

  • сенс життя;

  • сімейне щастя і любов;

  • добро і зло, гідність і безчестя;

  • свобода і неволя;

  • моральні цінності;

  • батьки і діти.

(Слайд №51)

Студенти пишуть самостійну роботу, розкриваючи проблеми, які порушуються в творі.
Підведення підсумків.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (10 ).

Методи: «мікрофон»,вирішення проблемних питань,

творче завдання

Студенти складають сенкани.

(Слайд №52)



Студенти пояснюють епіграф до заняття.
Викладач:

Пригадуєте на початку заняття перед вами були поставлені проблемні запитання:


У чому сенс людського життя?

Коли життя вважається повноцінним?

Яка роль мистецтва в житті людини?

Якою є справжня любов?

Як виявляється взаємозв'язок людини й природи?

(Слайд №54)



(студенти аргументують свої думки)
Підведення підсумків.
Викладач:

У «Лісовій пісні» головним переможцем є людина мудра, добра, творча, гармонійна, що в леті за своїм щастям постійно б’ється зі злом, радіє і страждає, падає і піднімається, гине і воскресає, але летить і тільки — до краси.


V. РЕФЛЕКСІЯ. (2)

  • Чого навчає нас твір Лесі Українки?

(Слайд №55, 56)

(Любити природу, пізнавати її закони, по-хазяйськи ставитись до її багатств. У п'єсі природа постає як джерело творчості й натхнення. Показано також, як мистецтво облагороджує людину.)


VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ. (2)

Заключне слово викладача:

Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки – глибоко філософський твір про взаємодію добра і зла, прекрасного і потворного. Це гімн єднанню людини і природи, натхненна пісня про велич духовного, про порив людини до щастя, її боротьбу за вільне, красиве, духовно багате життя. Твір навчає любити природу, поважати творчу особистість.

Воістину правдиві слова філософа: «Бути коханим – це більше, ніж бути багатим, бо бути коханим – це значить бути щасливим!» Нехай у вашому житті завжди поруч крокують віра, надія, любов, взаєморозуміння. І нехай всі добрі слова, що прозвучали сьогодні, залишаться у ваших серцях.

Оцінити роботу студентів на занятті. Коментувати оцінок. Відмітити роботу кращих студентів.
VІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ. (1)
Підготувати:


  1. Вміти характеризувати образи драми-феєрії.

  2. Написати твір-мініатюру «У чому сенс людського життя?» або «Краса людських взаємин – у любові» (за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки).

(Слайд №57,58)


Додаток №1

Косачі у місті над Дністром

Ім’я Лесі Українки тісно пов’язано з нашим містом. Тут проживали її мати Олена Пчілка, сестри Ізидора та Ольга, братова, письменниця Грицько Григоренко, сюди приїздив чоловік Лесі Климент Квітка.

Ще в дитинстві чув я від матері пісню:

Устань, невістко,

Та бодай ти невстала,

Подій корови,

Що від батька нагнала…

Не так давно я знайшов ці слова у дев’ятому томі зібрання творів Лесі Українки. Є там і пісня про те, як дівчина просить нареченого, щоб він не їхав у Крим по сіль, бо «застане молодицею». Її здавна співають у Вилах-Ярузьких та інших селах Придністров’я.

Чи візьмемо вірш Лесі Українки, написаний ще в 1888 році:

Красо України, Подолля,

Розкинулось мило, недбало…

Літературознавець Григорій Зленко у книзі «З полону літ» пише, що восени 1889 року Косачі возили втретє Лесю до одеських лікарів. Там вона подружилася з подолянами Заболотним і Лосятинським.

Факти свідчать, що видатна поетеса добре знала наш край, неодноразово бувала у нашому місті і, наче веселка воду з Дністра, вбирала у себе подільські пісні, приказки, легенди, повір’я.

Збираючись з Климентом Квіткою оселитись десь ближче до рідних місць, Леся мала на увазі або Бессарабію, або південне Поділля. 27 вересня 1908 року вона писала ще конкретніше: «Жити нам можна не далі на півночі, як Могилів-Подільський».

Наше місто згадується у листах Лесі Українки не випадково. Тут мешкала її сестра Ізидора. Вона була одружена із земським агрономом Юрієм Борисовим. Його спочатку призначили завідуючим Немійським сільськогосподарським технікумом. Влітку вони жили там (нинішня восьмирічна школа), а взимку на вулиці Виноградній (нині Піонерська).

В 1922 – 1924 роках Юрій Григорович Борисов, що закінчив Київський політехнічний інститут, разом з Ізидорою були викладачами педагогічних курсів ім.Зінов’єва у Могилеві-Подільському. Тут вчителювали також такі молоді педагоги, як М.В. Симашкевич, П. О. Доманицький, М.М. Родневич та інші.

У таке середовище і попадає мати Лесі Українки, Олена Пчілка, яку привезла з м.Гадяча у 1920 році Ізидора. У Гадячі їй зоставатись не було резону. Як пише Т. Борисюк у статті «Традиція великого роду» (газета «Літературна Україна» за 1.08.91 року), 11 березня 1920 року у гімназії міста Гадяча відбулося велике Шевченківське свято. Після «Заповіту» оркестр виконав національний гімн «Ще не вмерла Україна». На сцені був невеличкий бюст Шевченка, огорнутий жовто-блакитним прапором.

Коли доповідач почав розмову, до залу зайшли представники влади. Розпорядник вечора тихенько згорнув жовто-блакитний прапор, але Олена Пчілка, котра була присутня, розгорнула його. Більшовицький комісар Крамаренко зірвав прапор, кинув під ноги, почав його шматувати і несамовито кричати: «Петлюрівщина! Контрреволюція!».

– Ганьба Крамренкові! – кричали в залі.

З палкою промовою виступила Олена Пчілка. Вранці її арештували. І тут з’явилась дочка Ізидора. Вона, а також інші жителі міста Гадяча попрохали, щоб старій сімдесятилітній жінці дозволили виїхати до Могилева-Подільського.

Як свідчить вчителька-пенсіонерка Марія Василівна Чумак, Олена Пчілка прибула до міста з чималим інтелектуальним багажем. До цього вона була редактором журналів «Рідний край», «Молода Україна», надрукувала чимало оповідань, п’єс для дітей. На сценах місцевих самодіяльних драматичних театрів йшли її п’єси «Весняний ранок Тарасовий», «Казка зеленого гаю», «Кобзареві літа», «Чарівниця». У журналах вона надрукувала свої спогади про Михайла Старицького.

Олена Пчілка дружила з М.Старицьким. Як пише І.Р.Вихованець у книзі «Таїна слова», в 1873 році останній написав вірш до альбома «О. П. К-ч». Зрозуміло, що це Олена Петрівна Косач. В 1883 році цей вірш опубліковано у збірці «З давнього зшитку. Пісні і думи». Його присвячено матері Лесі Українки Олені Пчілці. Тут вперше прозвучав неологізм Старицького «мрія»:


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка