Довідка «Забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти»



Скачати 159.87 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір159.87 Kb.


Відділ освіти Первомайської райдержадміністрації

Інформаційна довідка

«Забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти»

Богдан С.В.,

керівник районного

методичного об’єднання

вчителів початкових класів

2013 рік

Наступність в роботі дитячого садка



та початкової школи – це не тільки

традиційна наступність у змісті,

методах, формах і прийомах,

перш за все бачення та реалізація наступності

в лініях, основних аспектах розвитку особистості

дошкільника та молодшого школяра.”
О.Я.Савченко.

Глобальні зміни, що відбуваються в світовій спільноті, висувають нові, вищі вимоги до всієї системи сучасної освіти.

Однією з актуальних проблем розвитку українського суспільства є побудова у країні системи безперервної освіти.

Серед заходів, спрямованих на скорішу адаптацію України до європейських освітніх стандартів, формування вітчизняної системи навчання впродовж усього трудового життя, підвищення її якості, можна виокремити розроблення Національної рамки кваліфікацій (НРК), де описані вимоги до практичних і загальноосвітніх компетенцій людини на різних рівнях освіти – від дошкільного до постдокторського.

Однією із особливостей вітчизняної НРК стало введення нульового рівня. Підставою для цього послужили внесені зміни до Закону України «Про дошкільну освіту» (закон N 2442-VI від 06.07.2010), які зумовили обов’язковість здобуття дошкільної освіти дітьми п’ятирічного віку. Основна мета нововведення полягає у створенні рівних стартових умов для їхнього майбутнього навчання у школі й забезпеченні якості загальної освіти.

Зміни в житті суспільства зумовили зміни в соціальному замовленні щодо дошкільної ланки освіти як основи становлення життєвої компетентності дитини.

У зв’язку з цими нововведеннями і змінами, як ніколи, набула актуальності тема даного семінару (слайди 1-2).
Розкриємо зміст понять з теми «Наступність у формуванні життєвої компетентності випускника ДНЗ і учня 1 класу» (слайди 3-7).

Наступність – врахування рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до школи, і опора на нього.
Перспективність – визначення пріоритетних ліній підготовки дошкільнят до школи з урахуванням її потреб.
Спадкоємність – врахування школою рівня знань, умінь і навичок, з якими дитина прийшла до школи, опора на них та подальший розвиток; логічний перехід від навчально-ігрової до навчальної діяльності за всіма її компонентами, в тому числі й оцінним.
Готовність до навчання в школі – інтегративна характеристика психічного розвитку дитини, яка складається на завершення дошкільного дитинства і включає компоненти, що зумовлюють успішну адаптацію дитини до умов і вимог школи.

Шкільна зрілість – рівень морфологічного і функціонального розвитку, який забезпечує виконання дитиною вимог систематичного шкільного навчання.
Соціально-психологічна адаптація до школи – процес активного пристосування дитини до класу, вчителя, свого місця у школі.

Життєва компетентність - це знання, вміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв'язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту.
Принцип наступності діє у трьох напрямках(слайд 8):

І. Узгодити мету на дошкільному і початковому шкільному рівнях.

ІІ. Збагатити освітній зміст у початковій школі.

ІІІ. Удосконалити форми організації і методи навчання як у дошкільних закладах, так і в початковій школі.


Зупинимось на цих напрямках більш детально.

Для забезпечення наступності між двома ланками освіти важливо встановити зв’язки між цілями та завданнями виховання, розвитку і навчання, оскільки «…школа не повинна вносити різкий перелам у життя дітей. Хай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове з’являється у її житті поступово й не приголомшує лавиною вражень » (слайд 9).



Цілі дошкільного закладу:

Цілі початкової школи:

  • загальний розвиток основних здібностей дитини (сенсорних, розумових, фізичних, естетичних);

  • становлення базиса особистісної культури;

  • забезпечення загальної готовності дитини до школи;

  • розвиток комунікативних здібностей, пізнавальної активності, творчості дітей.

  • розвиток і виховання особистості дитини (інтелектуальний, моральний, соціальний, естетичний, фізичний);

  • розвиток сенсорних умінь;

  • освітні результати: ключові та предметні компетентності;

  • здатність до творчого самовираження;

  • виховання ціннісного ставлення до природи, родини, Батьківщини, праці, мистецтва, здоров’я тощо.

Як бачимо, цілі дошкільного закладу спрямовані на загальний розвиток та підготовку дитини до навчання в школі. Початкова школа на цій основі має більш конкретні і об’ємні цілі – розвиток особистості, освітні результати, здатність до самовираження, виховання ціннісного ставлення.
Тепер порівняємо зміст дошкільної і початкової освіти(слайд 10 -11).

Інваріантна складова:



освітні лінії (із БКДО):

освітні галузі (із ДСПЗО):

  • Особистість дитини

  • Дитина в соціумі

  • Дитина в природному довкіллі

  • Дитина у світі культури

  • Гра дитини

  • Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

  • Мовлення дитини




  • Мови і літератури

  • Математика

  • Природознавство

  • Суспільствознавство

  • Здоров’я і фізична культура

  • Технології

  • Мистецтво




Варіативна складова:

освітні лінії (із БКДО):

освітні галузі (із ДСПЗО):

  • Курси за вибором.




  • Курси за вибором.

  • Індивідуальні консультації.

  • Групові заняття



Зміст дошкільної освіти зорієнтований на об’єктивні закономірності психічного розвитку дитини на кожному віковому етапі, на потреби та пріоритети зростаючої особистості.



Світосприймання та специфіка життєдіяльності мають свої особливості:

* висока прихильність дитини до дорослих;

* домінування в житті дошкільника інтимно – особистісних контактів у порівнянні з діловими;

* активне входження в соціальні ролі члена родини, товариша, друга в колі однолітків, вихованця для вихователів;

* висока емоційна насиченість буття;

* безпосередність, щирість, відкритість реагування на результати діяльності, вчинки, події тощо;

* нездатність дитини довго концентрувати увагу на предметах, подіях;

* освоєння довкілля через нерегламентовані види діяльності – спілкування, сюжетно-рольову гру, самостійну художню та предметно-практичну діяльність;

* відносна свобода від серйозних обов’язків.

Співставивши освітні лінії та галузі приходимо до висновку, що вони визначені у чіткій відповідності одна одній в напрямку розширення і ускладнення.

Процес забезпечення наступності дошкільної і початкової шкільної ланок освіти можна зазначити як створення умов для такої зміни, коли відбувається неперервний загальний розвиток дітей і професійно-духовне самовдосконалення педагогів.

Випускник дошкільного закладу має адаптуватися до школи першого ступеня, тобто має відбутися пристосування дитини до загальноосвітнього закладу, в якому провідним типом діяльності є навчальна.

Навчальна діяльність, по-перше, потребує від дитини нових соціальних взаємин у діаді «дитина - дорослий», а саме – «учень - учитель», тобто прийняття нової соціальної ролі – «учень» через визнання дорослої людини, яка буде його вчити, що і як саме треба робити.

По-друге, навчальна діяльність базується на сформованому в дошкільному віці базисі особистісної культури дитини та відповідної віку життєвої компетентності.

Тому спільними рисами заняття і уроку повинні бути (слайд 12)
1. Програмовість змісту.
2. Чітко організована тимчасова регламентація.
3. Керівна роль педагога.
4. Використання науковообгрунтованих методів і прийомів. 

Вчителю необхідно будувати уроки так, щоб на перших порах ігрова діяльність дітей домінувала над навчальною, а до закінчення періоду адаптації навчальна діяльність ставала основною, але з обов’язковим використанням ігор та ігрових моментів.


Усі вищерозглянуті напрямки наступності мають одну мету – забезпечення наступності у формуванні життєвої компетентності. В процесі формування життєвої компетентності дуже важливим є молодший шкільний вік. Саме він є перехідною ланкою особистості від позиції дошкільника до нової „соціальної позиції” (Л.І. Божович) – який вже має коло важливих обов‘язків і прав, а також займає нове положення в суспільстві. Самостійність, організованість, керування власною поведінкою та здатність до прийняття рішень є суттєвою складовою особистості молодшого школяра, яка зумовлює характер її соціальної активності, здатності до вироблення нових стратегій життєдіяльності, початкових елементів адаптації до стрімких соціально-економічних змін у суспільстві. Саме тому цей вік є дуже важливим для формування життєвої компетентності.

Слід відзначити, що вступ до школи - переломний момент у житті дитини, що змінює в цілому ієрархію її домагань. Молодший шкільний вік характеризується радикальною зміною місця дитини в системі суспільних стосунків, а, отже, новою соціальною ситуацією розвитку. Зміст цієї ситуації визначають взаємини дитини з учителем, який стає для неї „послом суспільства". Під його впливом дитина активно й усвідомлено оволодіває соціальними нормами, проте лише їх зовнішніми формами. Проникнути у сутність справжніх стосунків між людьми вона ще не здатна.

Компетентність передбачає відповідний віку, можливостям та індивідуальній історії життя дитини рівень розвитку особистісних механізмів, зокрема таких, як наслідування, ідентифікація, імітація, емпатія, рефлексія, образ „Я", совість.

Життєва компетентність передбачає свідоме і несвідоме ставлення до виконання особистістю її життєвих і соціальних ролей, вона пов'язана з самовдосконаленням людини.

Розглянемо, які вимоги ставить держава перед ДНЗ і ПШ щодо формування життєвої компетентності дітей (слайд 13).:

Базовий компонент дошкільної освіти

Навчальна програма для 1-4 класів



  • Готовність дитини до систематичного навчання в школі

Ключові компетентності:

  • Вміння вчитися

  • Інформаційно-комунікативна

  • Загальнокультурна

  • Здоров’язбережувальна

  • Громадянська

  • Соціальна

Яким чином забезпечується формування вказаних компетентностей видно при порівнянні компетенцій і предметних компетентностей (слайд 14):

Базовий компонент дошкільної освіти (компетенції):

Державний стандарт початкової загальної освіти (предметні компетентності):

  • фонетична, лексична, граматична, діалогічна, монологічна, мовленнєва, комунікативна

  • сенсорно-пізнавальна, математична

  • природничо-екологічна

  • родинно-побутова, соціально-комунікативна

  • здоров’язбережувальна

  • предметно-практична

  • художньо-продуктивна, ігрова

  • комунікативна,читацька, пізнавальна



  • математична




  • природознавча

  • соціальна, громадянська




  • здоров’язбережувальна

  • технологічна, інформаційно-комунікаційна

Якщо на нульовому рівні кваліфікацій дитина засвідчує засвоєння найпростіших уявлень із опорою на повсякденний досвід, то випускник початкової школи – фактологічних знань, найпростіші способи подання інформації.

До вимог нульового рівня віднесено вміння здійснювати з допомогою дорослих найпростіші розумові операції. До першого – уміння виконувати прості (арифметичні) обчислення та вимірювання; застосовувати логічні способи мислення під час розв’язування пізнавальних і практичних задач, пов’язаних із реальними об’єктами у сфері відношення: «людина – природа», «людина – техніка»; порівнювати й упорядковувати об’єкти за різними ознаками, користуватися знаковою й образною (графічною) інформацією.

Автономність і відповідальність дошкільника виражається в умінні виконувати завдання під безпосереднім керівництвом дорослого. На першому рівні це виявляється як самостійність учня, який діє у знайомих ситуаціях. До показників цієї характеристики також віднесемо здатність і бажання дитини застосувати компоненти інтелектуального розвитку, логіки, моделювання для пояснення світу природи й техніки; здійснювати поопераційний контроль за ходом виконання навчальних завдань із різною мірою керівництва вчителя; усвідомлення відповідальності за свою діяльність.



Узагальненим результатом навчання (компетентністю) на нульовому рівні освіти має стати готовність дитини вчитися у початковій школі, яка включає в себе такі складові (слайд 15):

  • особистісну - ставлення до школи;

сформованість якостей, які дозволять дитині спілкуватися з однолітками і вчителями;

  • соціальну - потреба у спілкуванні;

здібність до врахування потреб інших;

готовність взяти на себе нову соціальну роль;



  • інтелектуальну - запас конкретних знань;

початкові уміння у навчальній діяльності;

уміння виокремити навчальну діяльність;



  • емоційну - емоційна врівноваженість;

відсутність імпульсивних реакцій;

  • фізичну - розвинені фізичні якості: гнучкість, швидкість, сила;

наявність витривалості, що є ключовою характеристикою фізичного розвитку.

Учителі початкової школи повинні дуже точно й повно враховувати досягнення дошкільного віку не тільки в змістовому й методичному планах, а й у плані сформованості особистісних якостей дітей, їхньої вольової сфери, готовності до шкільного навчання.

Слідуючи науковим аспектам наступності та перспективності педагоги ДНЗ і ПШ зможуть врахувати найважливіші моменти в процесі формування компетентностей вихованців. Розкриємо їх зміст більш конкретно (слайд 16):


  • інформаційно-просвітницький: визначення напрямків розвитку, освіченості та виховання дітей на кожній наступній сходинці освіти;

ознайомлення з новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти;

встановлення доцільного співвідношення між загальною та спеціальною підготовкою до школи, знаннями, уміннями і навичками;



  • методичний: взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;

забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навкилишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання;

  • психологічний: вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;

визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності;

забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях;



  • практичний: попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;

  • кураторство вихователями своїх колишніх вихованців.

Таким чином, наступність у роботі ДНЗ і ПШ створює умови для (слайд 17):



  • успішної підготовки дітей до школи;

  • реалізації в педагогічному процесі єдиної, динамічної та перспективної системи виховання і навчання, яка забезпечує формування особистості;

  • зменшення психологічних труднощів при переході до нових умов навчання;

  • природного входження дітей в нові умови, що сприяє підвищенню ефективності навчання з перших днів перебування в школі.

І, як підсумок, декілька рекомендацій педагогам, які випливають із розглянутої теми:



  • Над якою б проблемою ви не працювали, завжди пам’ятайте про високе призначення педагога – допомогти маленькій людині розгадати секрет свого внутрішнього «Я».

  • Реалізацію принципу наступності розпочніть з інтеграції двох ланок освіти: дошкільної та початкової.

  • Будьте готові до компетентного усунення суперечок між запитами школи і амбіційними завищеними вимогами окремих батьків щодо підготовки їхніх дітей; між непідготовленістю окремих учнів, які не відвідували дошкільних установ і необхідністю враховувати специфіку дошкільної освіти.

  • Візьміть до уваги, що готовність до школи полягає не в тому, що в дитини виявляються вже сформованими якості, необхідні для школи, а в тому, що вона оволоділа передумовами для їх подальшого розвитку.

  • Враховуйте, що перехід дитини з дошкільного закладу у школу є надзвичайно важливим станом її життя, який пов'язаний не лише зі зміною середовища і розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, і зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо.

  • Допоможіть і батькам, і дитині усвідомити, що дошкільний заклад і школа є ланками однієї єдиної системи освіти, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, що опанувала вона раніше.

  • Не переносьте механічно засоби і методи навчання семирічок на дітей 6-річного віку.

  • Намагайтесь дотримуватися психогігієнічних норм під час використання ігор та наочних методів, щоб не призвести до надмірного емоційного перевантаження дітей.

  • Враховуйте важливість індивідуального підходу до організації навчання учнів, щоб не знижувати пізнавальну активність і не викликати розумову перевтому дітей.

  • Уміло найдіть забезпечення зв’язку вихованців і педагогів дошкільного закладу і школи.

  • Не забувайте, що особливо важливою для майбутніх учнів є фігура першого вчителя, якого вони сприймають як надзвичайну людину, яка розуміє дітей, виявляє душевну турботу про них, зацікавленість у їхніх успіхах, створює оптимістичний настрій, дружелюбну та доброзичливу атмосферу.

  • Доцільно та впевнено використовуйте практику попереднього знайомства з майбутнім учителем; ознайомлення педагога з випускною групою; вивчення індивідуальних особливостей дітей; участь у їхніх справах.

  • З дітьми якого б віку ви не працювали б, завжди пам’ятайте вічне і золоте правило педагога, що дитина – наш учитель, наш партнер, той, хто надихає, стимулює, веде в майбутнє, не дозволяє забувати минуле.

Література:


«Базовий компонент дошкільної освіти», Київ, 2012;
«Державний стандарт початкової загальної освіти», Київ, 2011;
«Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи.», Київ, видавничий дім «Освіта», 2012;
Козицька А.І. «Палітра педагогічних настанов з питань наступності дошкільної і початкової освіти», Новий Буг, 2011;
Майборода Н.В. «Напрямки наступності дошкільної та початкової освіти», Новий Буг, 2011;
Савченко О.Я. «Дидактика початкової освіти», Київ «Грамота» 2012.

Матеріали інтернет-сайтів:


Бондарева Т. В., «Формування життєвої компетентності дитини дошкільного віку – умова забезпечення наступності розвитку»;




Онопрієнко О. В., «Наступність як чинник впливу на якість початкової математичної освіти»;
Романова І.А., «Сучасні тенденції розвитку початкової освіти в Україні».



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка