Дослідницька робота в довкіллі як складова процесу формування екологічної культури молодших школярів



Скачати 76.13 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір76.13 Kb.


УДК 372.3/.4

А.В.Маржан,

вчитель комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
Дослідницька робота в довкіллі як складова процесу формування екологічної культури молодших школярів
Новою тенденцією в теорії і практиці виховання дітей молодшого шкільного віку є включення екологічного виховання як складової в систему навчально-виховної роботи з метою всебічного розвитку дитини, оскільки формування особистості поза світом природи неможливе [1; 6].

У Програмі для середньої загальноосвітньої школи (1–4 класи) та Державному стандарті початкової школи зазначено, що головною метою природознавства є оволодіння учнів уявленням про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв’язувати природничі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності [2].

Отже, завдання вчителя полягає в тому, щоб на основі емоційно-естетичного сприймання дітей спрямувати їх до пізнання навколишньої природи, формувати правильні уявлення, виховувати бережне відношення до всього живого.

Важливо так організувати діяльність дітей, щоб через самостійні відкриття, розв’язання проблемних завдань, різноманітні дії з природними об’єктами вони одночасно оволодівали новими знаннями, вміннями та навичками їх самостійного набуття, що тісно пов’язане з практичними перетвореннями об’єктів природи, які набувають характеру експериментування, нескладної пошуково-дослідницької діяльності.

В.О.Сухомлинський зазначав, що пробудити в дітей інтерес до розуміння сутності природи, бажання досліджувати її об'єкти; навчити дітей бачити природу, відчувати її серцем; робити власні відкриття можна лише на основі залучення їх до систематичних спостережень у природі [8, с. 541-542].

Деталізуючи технологію організації з молодшими школярами дослідницької роботи, можна визначити її поетапність та деталізацію роботи вчителя та учнівських груп на кожному із чотирьох етапів [4; 7].



На І етапі вчитель працює з усім класом. Функції вчителя – постановка дослідницьких завдань, визначення об’єкта для сприймання; інструктування учнів щодо послідовності виконання ними роботи.

На ІІ етапі відбувається організація групової роботи в позаурочний час. Учні, ознайомившись із завданням, створюють групи; планують послідовність роботи групи та індивідуально виконують завдання. Учитель контролює хід роботи та врегульовує організаційні суперечності в міру їх появи.

На ІІІ етапі група в позаурочний час працює над вирішенням проблеми, яка поставлена перед ними. Кожен учень представляє групі свої результати проведення дослідження. Далі відбувається колективне обговорення й формулювання висновку та запис його в учнівському зошиті. Учитель на даному етапі контролює хід роботи груп та, за необхідності, забезпечує пізнавальне спілкування учнів у групі.

ІV етап – підсумок роботи в групі. Даний етап здійснюється на уроці та сприяє узагальненню результатів дослідницької роботи учнів у групах.

Схематично можна відобразити так:




Вчитель

Учні

І етап

На уроці:

І етап

На уроці:

- постановка завдань

- визначення об’єкта сприйняття

- інструктування


- вибір об’єкта сприйняття

- ознайомлення з завданням



ІІ етап

В позаурочний час:

ІІ етап

В позаурочний час:

- організовує групову роботу

- контролює хід роботи

- врегульовує суперечності


- створює групи

- планують послідовність

- індивідуально виконують завдання


ІІІ етап

В позаурочний час:

ІІІ етап

В групі:

- контролює хід роботи груп

- забезпечує пізнавальне спілкування



- представляють результати

- колективно обговорюють

- формулюють висновок

- записують у зошит



ІV етап

На уроці:

ІV етап

На уроці:

- узагальнює результати дослідницької роботи в групах

- презентують результати роботи групи

- роблять висновок

- відповідають на запитання

Зважаючи на зазначене, можна запропонувати технологію організації дослідницької діяльності молодших школярів для системного впровадження у початковій школі.



Перший етап починається з початком навчання дитини в школі і триває один рік. Основна мета – залучення дітей до вирішення проблемних ситуацій природничо-екологічного спрямування, розв’язання їх на основі встановлення причинно-наслідкових зв’язків, організація цілеспрямованих спостережень за об’єктами природи як у «Куточку дослідження природи», так і у довкіллі. Так на уроках української мови учні ведуть спостереження за об’єктами природи - розглядають у збільшувальне скло, порівнюють і роблять висновки. Наприклад, при вивченні звука [с] і букви «ес», учні розглядають гілочку сосни , ялинки, знаходять серед поданого матеріалу шишки сосни, порівнюють її з ялинковими шишками, знаходять спільне і відмінне. На уроці Я і Україна при вивченні теми «Рослини», учні брали участь у проекті «Дихає, росте, а ходити не може». Під керівництвом учителя, а дехто вдома з батьками, учні садили насіння різних рослин і вели спостереження.

Другий етап реалізується під час навчання дитини в другому класі і набуває ознак систематичної пізнавальної діяльності. Основна його мета : стимулювання до активної короткочасної дослідницької роботи в довкіллі через організацію їх пошукової роботи, яка здійснюється та стимулюється учнями шляхом опрацювання різних джерел інформації про об’єкт дослідження.

На уроках з навчального курсу «Я і Україна» (2 клас). Учні знайомляться в процесі проведення уроку з представниками флори і фауни. Добираючи інший матеріал з різних джерел інформації, знайомлячись з відомостями у підручнику, створили Червону книгу класу, до якої занесли представників флори і фауни, що зникають з нашої області, та папку «Цікавинки про кімнатні рослини». Як результат діяльності учнів, є і створення та поповнення тематичних екологічних газет та журналів, індивідуальних папок досягнень школярів



Третій етап спрямований на організацію довготривалої дослідницької роботи учнів у довкіллі і співвідноситься з третім роком навчання дитини в школі. Об’єкт, мета та хід проведення дослідження чітко визначається вчителем. Це розвиває у дітей вміння не лише тривалий час спостерігати за визначеним об’єктом, а й систематично фіксувати отримані результати дослідження, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити узагальнення та висновки. Активне залучення третьокласників до проведення дослідів здійснюється в урочний та позаурочний час і спрямовується на ознайомлення з об’єктом спостереження, метою дослідження передбачає висловлювання дітей стосовно можливих результатів дослідження та самостійне фіксування отриманих результатів .

Подальша організація дослідницької роботи передбачає колективне обговорення результатів досліду в групі (а після аналізу окремими дітьми – «науковцями», роль яких почергово виконують учні класу, яким зазначений вид роботи є доступним) і в класному колективі під час вивчення певної теми на уроці



Четвертий етап співвідносний з періодом навчання дітей в останньому класі початкової школи і спрямований на організацію дослідницької роботи на засадах певної самостійності. Педагог здійснює лише консультування учнів у ході досліджень, за учнями залишається право самостійного визначення об’єкту спостереження, опрацювання відповідної літератури, вибору засобів фіксування в ході дослідження. Результатом роботи учнів є складання каталогів рослинного та тваринного світу своєї місцевості, написання екологічних паспортів вулиць міста, представлення індивідуальних матеріалів досліджень з фотографіями та замальовками, дослідження глобальних проблем, які хвилюють людство.

Дуже часто разом з дітьми працюють і батьки, допомагаючи дітям збирати інформацію, фіксувати свої дослідження, що ще більше додає зацікавленості учням. Як правило, такий підхід спонукає дітей до самостійності.



Презентація результатів дослідницької роботи може здійснюватися у такий спосіб:

- узагальнення власних напрацювань, коротке повідомлення про отриманні результати дослідницької роботи;

- відповіді учнів на запитання, що стосуються проведеної ними дослідницької роботи або її результатів.

Результативність пізнавально-дослідницької діяльності характеризується такими ознаками:

- єдність цілей, мотивів, способів досягнення певного результату;

- узгодженість конкретних цілей та дій кожного члена;

- зацікавленість учнів у її результативному виконанні, співробітництво та взаємодопомога між ними;

- комунікативність;

- конкретизація часу, форм представлення кінцевого результату [4; 7].



Учень має сам підійти до відкриття нового знання, а не брати його як готову істину. Завдання вчителя ознайомити учнів з різними джерелами інформації, сформувати вміння здійснювати власні дослідження; аналізувати їх результати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки тощо.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Екологічне виховання в початковій школі / ред. кол. // Бібліотечка вчителя початкової школи. – 2002. – № 8. – 104 с.

  2. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. – 2006. – № 2 (338). – С. 8-31.

  3. Джигирей В.С. Основи екології та охорони навколишнього природного середовища / Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. – Львів : Афіша, 2000. – 271 с.

  4. Дослідницька робота в початковій школі : метод. посіб. для вчителів загальноосв. навч. закладів // упорядник Димура Г.М. – Кіровоград : НВО Школа-ліцей № 8, 2007. – 65 с.

  5. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дошкільників / Лисенко Н.В. – К. : Освіта, 1993. – 160 с.

  6. Мантула Т.І. Розвиток природоохоронної діяльності учнівських колективів / Мантула Т.І. // Імідж сучасного педагога. – 2004. – № 2-3. – С. 117-119.

  7. Мантула Т.І. Дослідницька робота в довкіллі : навчальний посіб. для учнів 3-4 класів / Мантула Т.І. – Кіровоград : КОІППО, 2004. – 88 с.

  8. Сухомлинський В.О. Школа і природа. Вибрані твори: В 5-ти т. – Т.5. / Сухомлинський В.О. – К. : Радянська школа, 1977. – С. 536-551.

  9. Плохій З.П. Природа як пізнавальна цінність / Плохій З.П. // Дошкільне виховання. – 2001. – № 6. – С. 7.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка