Дошкільний заклад «Теремок» «Українська мова мова злагоди й добра»



Скачати 27.55 Kb.
Дата конвертації13.09.2017
Розмір27.55 Kb.
Дошкільний заклад «Теремок»

«Українська мова – мова злагоди й добра».

Доповідь підготувала: муз.керівник Коломієць М.П.

Бориспіль 2014р.

Мова наша, мова –

Мова кольорова. 

В ній гроза травнева,

Й тиша вечорова... 

Юрий Рибчинський 

Рідна мова... Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе тихий шелест листя старої верби, полів і лісів, духмяний, п'янкий запах рідної землі. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі. Ще в дитинстві рідна мова допомагає нам пізнавати світ, відкривати для себе великий і чарівний світ життя. Без мови не може існувати і розвиватися суспільство, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності. 

Слово надто багато важить в житті. Як відомо, воно може впливати на долю. Воно вмить змінює настрій. Робить людину щасливою або розгубленою. 

Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись рідною мовою, не знаючи і не вивчаючи її. 

Українська мова – це барвиста, запашна, нев'януча квітка, яка вічно квітне, долаючи час, кидаючи барвисту стрічку із давнини у майбутнє. Вона виткана і червоною калиною,і синім барвінком, і вишневим цвітом, та запашною рутою-м'ятою. 
Кожен поет по-своєму, але, водночас, щиро, із синівською любов'ю звеличує рідну мову. Так, Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум, досвід, почування”.
сподівання, роздум, досвід, почування”.

Рідна мова – це неоціненне духовне багатство, з яким народ живе, передаючи із покоління в покоління мудрість, славу, культуру і традиції, тому не слід забувати, що їй потрібен вогонь любові й духовна міць народу. 

З рідною мовою мають зв'язок найдорожчі мої спогади про перше слово, вимовлене в дитинстві, почуте з маминих вуст, затишок батьківської хати. 
Отже, людина ототожнює в своїй уяві мову, якою користується в повсякденному житті, з батьківщиною, з усім тим найдорожчим і найріднішим, що втілює в собі саме життя особи та має чи не найбільший вплив на становлення особистості. Чому це так? Та тому, що звучання рідної мови, барви звукових вібрацій - то невидимий зв’язок між матір'ю та дитиною, минулими та прийдешніми поколіннями. Слово - це інструмент впливу, що здатний підняти на боротьбу, втішити, донести до глибини свідомості інформацію, розбудити уяву та спонукати до дій. Переплетіння генетично знайомих звуків, що супроводжує людину у житті, створює духовний фон її життя. Цей дивний світ мелодики мови предків, що живе, змінюється, проростає в усі сфери життя, пронизує єство людини, мабуть, і

є тим кодом, який є джерелом витоку нації. Вірно підмітила Ліна Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову." Це влучне твердження, оскільки побутова мова, народні пісні, прислів'я та приказки, весь той пласт мовного різномаїття фольклору, що передається із уст в уста, та відображені в писаних джерелах, - найнадійніша скарбниця традицій, культури та, вважаю найважливішим, втілення моральних та духовних цінностей, які є тим фундаментом, на якому формується світогляд поколінь, їх прагнення, звичаї, поведінка та здатність розуміти один одного на глибинному, підсвідомому рівні.


Ми - українці, наша мова українська, вона для нас найрідніша, найдорожча та найдосконаліша. Вона радує слух та зігріває душу після тривалої розлуки з нею, викликає спогади та надає можливості спілкування. Тож хочу нагадати, мабуть, відомі кожному, хто вчився в українській школі слова М.Т.Рильського: "Як парость виноградної лози, плекайте мову", щоб зберегти її для нащадків як основу державності, як могутній символ нездоланності українського народу на теренах боротьби за незалежність, бо історія мови - то історія нарду, що відстояв право на користування рідним словом у суверенній державі на власній історичній території.


Бережімо рідну мову! Шануймо і розвиваймо! Дбаймо про її чистоту і красу! Намагаймося говорити один одному лише добрі слова - тоді і світ навколо нас стане кращим і добрішим. 


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка