Допоможемо дитині разом Матеріали роботи творчої групи



Сторінка9/10
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.55 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Інтерпретування результатів

Рівні розвитку:



Низький - після першого озвучування слів дитина запам'ятала 2 із них, після 5-го повторення - 5.

Середній - першого разу дитина повторила 3-4 слова, на п'ятий - до 7-ми слів. Добрий - перший раз дитина повторила 5-6 слів, п'ятий - до 8-ми слів. Високий - перший раз дитина повторила 7—10 слів, п'ятий - 9-10 слів.
Розвиток мислення

Завдання «Візерунок»

Мета. Виявити вміння дітей аналізувати зразок, встановлювати принцип по­будови ряду на основі виокремлення його елементів. (У першому класі на початку навчального року малюється візерунок А, у середині - Б, наприкінці — А і Б.)

Обладнання. Аркуші з візерунками, олівці.

Інструкція. «Діти, роздивіться уважно візерунок, який розпочато у вас на аркуші. Домалюйте такий візерунок до кінця рядка».

Оцінювання результатів

Проводиться згідно з рівнями:



Високий - візерунок продовжений правильно.

Середній - продовжуючи візерунок, учень припускається помилок у чергуван­ні елементів або пропускає якісь із них.

Низький - продовжити візерунок не може. Виконує його шляхом прямого ко­піювання заданих елементів, розміщуючи свій візерунок безпосередньо під ним або збоку.



Методика «Логічні задачі» (О. Зак)

Методика дає змогу встановити ступінь розвитку теоретичного способу роз­в'язування задач у цілому, зробити висновок про особливості формування у дити­ни такого інтелектуального вміння, як міркування, тобто визначити як дитина мо­же робити висновки на основі тих умов, які пропонуються їй як вихідні, без залу­чення інших міркувань, пов'язаних із ситуативним, а не змістовим боком умов.

Методика може використовуватися як індивідуально, так і фронтально.

Орієнтовний час роботи - 30-35 хв.



Мета. Визначити рівень сформованості теоретичного аналізу та внутрішнього плану дій у молодших школярів.

Інструкція. «Ви маєте аркуші з умовами 22 задач. Подивіться на них. Перші чотири задачі прості; щоб їх розв'язати достатньо прочитати умову, подумати й у відповіді написати ім'я тільки однієї людини, тієї, яка, на вашу думку, найвеселіша, найсильніша або найспритніша з тих, про кого йдеться у задачі.

Тепер подивіться на задачі з 5-ї по 10-ту. У них використовуються штучні слова, безглузді буквосполучення. Вони заміняють наші звичайні слова. У задачах 5 та 6 безглузді буквосполучення (наприклад, іагие) означають такі слова, як веселіше, скоріше, сильніше і т. ін. У задачах 7 та 8 штучні слова заміняють звичайні імена людей, а в задачах 9 та 10 вони заміняють будь-що. Коли ви будете розв'язувати ці шість задач, то можете «про себе» замість безглуздих слів підставляти зрозумілі, звичайні слова. Але у відповідях задач із 74' по 10-ту слід писати безглузді слова, що заміняють імена людей.

Далі йдуть задачі 11 та 12. Ці задачі «казкові», тому що вони містять незви­чайну розповідь про відомих тварин. Ці задачі слід розв'язувати, користуючись тільки тими відомостями про тварин, що надаються в умовах задач.

У задачах із 13-ї по 16-туу відповіді слід писати єдине ім'я, а в задачах 17 та 18 - хто як вважає за правильне: або одне ім'я, або два. У задачах 19 та 20 обов'язково писати у відповіді два імені, а у двох останніх задачах (21 та 22) три імені, навіть якщо одне з імен повторюється».
Задачі для тестування

  1. Толя веселіший за Катю. Катя веселіша за Антона. Хто найвеселіший?

  2. Сашко сильніший за Віру. Віра сильніша за Лізу. Хто найслабший?

  3. Мишко темніший за Миколку. Мишко світліший за Вовчика. Хто найтемніший?

  4. Віра важча за Катю. Віра легша за Олю. Хто найлегший?

  5. Катя іаше за Лізу. Ліза іашє за Олену. Хто іаше за всіх?

  6. Миколка тлрк за Ореста. Орест тпрк за Петрика. Хто тпрк за всіх?

  7. Прсі веселіший за Лдвк. Прсі сумніший за Квшр. Хто найсумніший?

  8. Вснк слабший за Рпнт. Вснп сильніший за Сптв. Хто найслабший?

  9. Мпрн розумніший за Нврк. Нврк розумніший за Гшдс. Хто найрозумніший?

  1. Мпрн клмн за Двтс. Двтс клмн за Гінчб. Хто клмн за всіх?

  2. Собака легший за жука. Собака важчий за слона. Хто найлегший?

  1. Кінь нижчий за муху. Кінь вищий за жирафа. Хто найвищий?

  2. Петренко на 68 років молодший за Бенюка. Петренко на 2 роки старший за Мазура. Хто наймолодший?

  3. Моторний на 3 кг легший за Романюка. Моторний на 74 кг важчий за Христича. Хто найважчий?

  4. Марійка значно слабша за Лізу. Марійка трохи сильніша за Олену. Хто найслабший?

  5. Віра трохи темніша за Олесю. Віра трохи світліша за Катю. Хто найсвітліший?

  6. Петрик повільніший за Миколку. Вовчик спритніший за Петрика. Хто найспритніший?

  7. Сашко важчий за Мишка. Орест легший за Сашка. Хто найлегший?

  8. Віра веселіша за Катю й легша за Марійку. Віра сумніша за Марійку й важча за Катю. Хто найсумніший і найважчий?

  9. Олеся темніша за Лізу й молодша за Олю. Олеся світліша за Олю й старша за Лізу. Хто найтемніший і наймолодший?

  10. Софійка веселіша за Христинку. Христинка легша за Світланку. Світланка сильніша за Софійку. Софійка важча за Світланку. Світланка сумніша за Христинку. Христинка слабша за Софійку. Хто найвеселіший, найлегший й найсильніший?

  11. Толя темніший за Мишка. Мишко молодший за Вовчика. Вовчик нижчий за Толю. Толя старший за Вовчика. Вовчик світліший за Мишка. Мишко вищий за Толю. Хто найсвітліший, хто найстарший і хто найвищий?

Правильні відповіді

1-Толя. 8. Сптв. 15. Олена.



  1. Ліза. 9. Мпрн. 16. Олеся.

  2. Вовчик. 10. Вшфп. 17. Миколка й Вовчик.

  3. Катя. 11. Слон. 18. Орест та Мишко.

  4. Катя. 12. Муха. 19. Катя та Марійка.

  5. Миколка. 13. Мазур. 20. Оля і Ліза.

  6. Лдвк. 14. Романюк.

21.Софійка, Христинка, Світланка.

22. Вовчик, Толя, Мишко.


Інтерпретування результатів

Рівень розвитку вміння зрозуміти навчальне завдання Високий - правильно розв'язано 11 та більше. Середній - від 5 до 10. Низький - менше 5.

Рівень розвитку вміння планувати свої дії

Високий - правильно розв'язано усі 22 задачі.

Середній - не розв'язано останні 4 (тобто 18-22).

Низький - менше 10 задач.

Дитина вміє працювати усно тільки у мінімальному ступені - розв'язані тільки задачі 1 та 2.

Розв'язано тільки першу задачу - не вміє планувати власні дії, важко навіть замінити усно дане відношення величин на зворотне, наприклад, відношення «більше» на відношення «менше».



Рівень розвитку вміння аналізувати умови задачі

Правильно розв'язані 16 і більше задач, у тому числі задачі з 5-ї по 16-ту — високий рівень розвитку.

Задачі з 5-ї по 16-ту розв'язані частково (половина й більше) - середній рівень.

Задачі з 5-ї по 16-ту не розв'язано - низький рівень розвитку, дитина не вміє виокремити структурну спільність задачі, її логічні зв'язки.

Методику можна застосовувати у скороченому варіанті. У цьому разі час на розв'язання задач скорочується до 15-20 хв. Інструкцію змінюють відповідно до нового варіанту.
Вивчення вміння встановлювати логічну послідовність подій (модифікація Л. Кондратенко, Л. Богуславської, С. Гончаренко субтесту «Логічна послідовність дій» із тесту інтелекту Д.Векслера)
Мета. Визначити здатність дитини до відтворення окремих подій чи фраг­ментів дійсності, надання їм логічної цілісності, а також спроможність усебічно розуміти ситуації й передбачати події.

Обладнання. Картки із завданнями.

Інструкція. Зверніться до дитини: «Був собі художник, який завжди щось плутав. Якось доручили йому намалювати ілюстрації до трьох оповідань. Він їх намалював, а потім забув, що було спочатку, що було згодом і чим ці історії закінчилися. Допоможи художникові розкласти малюнки правильно».

Розкладіть картки й завдання перед дитиною відповідно до номерів, надруко­ваних поряд із картками. Для практичного завдання їх доцільно записати на зво­роті кожної з карток. Поряд із номерами надруковано й букви-коди, що визначають правильну послідовність розміщення малюнків. На кожне завдання відводиться певний час. Якщо дитина справляється з роботою швидше, їй зараховують додат­кові бали.

Відлік часу починається з того моменту, коли остання картка ляже перед дитиною. Якщо картки розкладені неправильно, а час ще не минув, можна запро­понувати дитині перевірити, чи правильно вона їх розклала.

Після закінчення відведеного на завдання часу дитину (незалежно від того, правильно чи неправильно воно виконано) слід похвалити й перейти до наступ­ного завдання.



Оцінювання та інтерпретування результатів

Для отримання загальної оцінки бали за кожне із трьох завдань підсумову­ються. Наприклад: за перше - 1 бал, за друге - 0, за третє - 2 бали. Загальна сума: І + 0 + 2 = З бали. Максимальна можлива оцінка - 6 балів. За кожне завдання оцінка виставляється відповідно до таблиці:






Завдання

Ліміт часу

Правильна послідовність малюнків

Бали

1

Пожежа

до 45 хв.

ЗОЛА

до 15 хв-2 бали, 16-45 хв. - 1 бал, > 45 хв. - 0 балів

2

Фермер

до 45 хв.

КРІТ або ІКРТ

до 15 хв. - 2 бали, 16-45 хв. - 1 бал, > 45 хв. - 0 балів

3

Садівник

до 45 хв.

ВУДИТЬ або ВДУИТЬ

до 30 хв. - 2 бали, 31-75 хв. -0 балів, > 75 хв. - 0 балів
Оцінювання дітей до 6,5 років

Час не враховується. Якщо малюк правильно розклав із першої спроби -2 бали. Коли припустився помилки, то йому кажуть: «Подивись, тут щось не так. Розклади так, як має бути». Виправив помилку - 1 бал. Розклав знову непра­вильно - 0 балів. Але дитину хвалять і переходять до наступного завдання.



Як правильно оцінювати відповідь дитини

Отримані в результаті тестування бали з окремих субтестів - «сирі», тобто необроблені, - достатньої інформації. Щоб визначити ступінь готовності дитини до шкільного навчання, «сирі» бали за наступними таблицями переводяться в рівні сформованості окремих умінь.



Переведення «сирих» балів оцінки рівнів розвитку

Діти віком до 6,5 роківДіти віком від 6,5 років





Навчальна мотивація

Методика визначення навчальної мотивації (М. Гінзбург)

Мета. Визначити мотиви навчання дитини.

Обладнання. 6 карток із схематичним зображенням фігур.

Інструкція, «Зараз я прочитаю тобі розповідь. Послухай.

Хлопчики (дівчатка) розмовляли про школу. Перший хлопчик сказав: "Я ходжу до школи, тому що мене мама примушує. Якби не мама, я б у школу не ходив ". На стіл перед дитиною викладається картка № 1 (зовнішній мотив).

Другий хлопчик сказав: "Я ходжу до школи, тому що мені подобається вчи­тися ". Викладається картка № 2 (навчальний мотив).

Третій хлопчик сказав: "Я ходжу до школи, тому що там весело і багато дітей, з якими можна гратися ". Викладається картка № 3 (ігровий мотив).

Четвертий хлопчик сказав: "Я ходжу до школи, тому що хочу бути дорослим. Коли я в школі, я почуваюся дорослим, а до школи я був маленьким ". Викладається картка № 4 (позитивний мотив).

П'ятий хлопчик сказав: "Я ходжу до школи, тому що потрібно вчитися. Без навчання ніякої справи не зробиш, а вивчишся і можеш стати, ким захочеш ". Викладається картка № 5 (соціальний мотив).

Шостий хлопчик сказав: "Я хода/су до школи, тому що одержую там хороші бали". Викладається картка № 6 (мотив одержання балу).

А тепер подумай і дай відповідь:

Хто з них, по-твоєму, має рацію? Чому?

З ким із них ти хотів би разом гратися? Чому?

З ким із них ти хотів би разом учитися? Чому?»

Дитина послідовно здійснює три вибори, при цьому вказує на відповідну картинку і пояснює її. Якщо пояснення дитини не досить чіткі, їй ставлять конт­рольне запитання: «А що цей хлопчик сказав?»





Інтерпретування результатів

Вибір дитини фіксується у протоколі проміжного результату, і за номерами обраних карток складається загальна думка про мотиви навчання.



Картка № 1: жіноча постать, що схилилася вперед із вказівним жестом; перед нею дитина з портфелем у руках (зовнішній мотив).

Картка № 2: постать дитини, що сидить за партою (навчальний мотив).

Картка № 3: постаті двох хлопців, що грають у м'яча (ігровий мотив).

Картка № 4: дві постаті, зображені спиною одне до одного; у тієї, що вища, в руках портфель, у тієї, що нижче, - іграшковий автомобіль (позиційний мотив).

Картка № 5: постать із портфелем у руках рухається у бік будинку (соціальний мотив).

Картка № 6: постать дитини, що тримає, в руках розкритий зошит (мотив одержання балу).
Особистісні особливості молодшого школяра

Методика комплексного вивчення самооцінки й ціннісних орієнтацій (6-9 років)

Мета. Вивчити самооцінку та ціннісні орієнтації школяра.

Обладнання. Картка зі схематичним зображенням трьох постатей дітей (див. малюнок) і сім карток з надрукованими на них ціннісними характеристиками.

Інструкція. Перед дитиною кладуть картку із зображенням постатей, а під

нею - першу картку з визначеннями:



«Ось три дуже схожі хлопчики (дівчинки). Цей хлопчик розумний, цей -сильний, цей — здоровий. В усьому іншому вони нічим не відрізняються. Яким із цих хлопчиків ти хотів би бути?» Відповідь дитини кодується в таблиці: навпроти вибраної якості під оцінкою «2 бали» ставиться хрестик.

Наступне запитання: «А з тих хлопчиків, хто залишився, ким би ти хотів більше бути?» Відповідь фіксується у таблиці; навпроти названої якості під оцін­кою «1 бал» ставиться хрестик. Та якість, що залишилася, не оцінюється.

Після цього дитині кажуть: «А тепер уяви, що один із цих хлопчиків справді ти. Хто це може бути? Хто з них насправді найбільше схожий на тебе?» Відповіді заносять у праву частину протоколу («Самооцінка») й оцінюють так само, як і попередні: перша названа якість - хрестиком під графою «2 бали», друга вибрана якість — хрестиком під графою «1 бал».

Описана процедура повторюється з усіма сімома картками. Відповіді на перші два запитання заносяться у ліву частину розділу «Ціннісні орієнтації» таблиці. Відповіді на наступні два запитання заносяться у праву частину розділу «Само­оцінка» таблиці. Потім підраховується відносна вага кожної характеристики у правій та лівій частинах протоколу. У разі збігу значення двох або більше характе­ристик проводиться додаткове їх зіставлення між собою за тією ж схемою, щоб можна було їх ранжувати за переважанням.



Аналіз результатів

Оцінювання диференційованості системи цінностей.

Чим вищий ступінь диференціації (різниця між «вагою» найбільш та найменш значущих цінностей), тим краща адаптованість та соціалізованість дитини: 5 і більше балів - високий ступінь; 4 бали - середній; З і менше балів - низький.



Ступінь невідповідності самооцінки ціннісним орієнтаціям.

Визначається через зіставлення рейтингових місць самооцінки та ціннісних орієнтацій. Збіжність або ж близьке розміщення (різниця 1-2 місця) свідчить про емоційний комфорт, який суб'єктивно відчуває дитина. Навпаки, відповідність найбільш значущих для дитини цінностей низькій самооцінці за цими характеристиками свідчить про емоційний дискомфорт.




Картки до методики комплексного вивчення самооцінки та ціннісних орієнтацій



Шкала до методики комплексного вивчення самооцінки та ціннісних орієнтацій


Соціометрія

(О. Киричук, Ю. Гільбух)

Інструкція. Дітям роздається анкета або проводиться співбесіда за її пунк­тами.

«Як ваш учитель я хотіла 6 з'ясувати, з ким із учнів нашого класу ти хотів би робити все разом. Це допоможе мені краще спланувати роботу класу. Увалено прочитай кожне запитання й напиши прізвища трьох учнів, яких би ти вибрав».

А. З ким із учнів нашого класу тобі найбільше хотілося б сидіти за однією партою?

1.

2. З ким ще?___________________________



  1. З ким ще?___________________________

Б. З ким із учнів нашого класу тобі найприємніше було б виконувати домашні завдання?

1.


  1. З ким ще? __________________________________

  2. З ким ще?___________________________

В, 3 ким тобі хотілося б разом снідати під час перерви?

1.

2. З ким ще?___________________________

3.З ким ще?____________________________

Г. З ким тобі найбільше подобається гратися після школи?

1.


  1. З ким ще? ________________________________

  2. З ким ще?____________________________

Для того, щоб учні кого-небудь не залишили поза увагою, рекомендується дати кожному список учнів класу (або написати його й прикріпити до дошки).

Відповіді на запитання можна опрацьовувати по-різному. Найпростіший спо­сіб ґрунтується на використанні розлінованого бланка (див. нижче).
Дата ____________________________

Запитання: 3 ким із учнів нашого класу тобі найбільше хотілося б сидіти за однією партою?

Горизонтальні рядки показують вибори, що зроблені кожним із учнів, а колонки скільки разів було обрано кожного учня. Хоч числа 1,2,3 вказують на пріоритет даного вибору, у нижньому рядку таблиці відбито лише загальні кількості виборів. Зважу­вання виборів забирає дуже багато часу, майже нічого не додаючи до інтерпретації здобутих результатів.

Оскільки стосовно різних ситуацій взаємодії виявляються різні схеми міжособистісних взаємин, доцільно здійснювати табулювання, аналіз відповідностей сто­совно кожного запитання окремо.

Вже з таблиці, побудованої за результатами соціометричного опитування, можна зробити висновок про те, хто в класі найпопулярніший, а кому, навпаки, зовсім не симпатизують однокласники.

В аналізі зазвичай використовують такі поняття:

Зірка - учень, який одержує найбільшу (або принаймні дуже велику) кількість виборів у однокласників.

Ізольований (іноді використовується термін зірка відштовхування) - учень, що не дістав жодного вибору.

Зневажений - учень, що одержав відносно мало виборів.

Взаємний вибір - два або більше учнів, які вибрали один одного.

Соціометрична кліка (тісно згуртоване угруповання) - група учнів, що ви­бирають одне одного, але роблять мало виборів щодо дітей за межами своєї групи.

Соціометричний розкол — відсутність виборів між двома або кількома під­групами в класі (наприклад, між хлопцями і дівчатами, дітьми з більш і менш забезпечених сімей).
Рисункові тести

Загальна характеристика рисункових тестів і техніка їх проведення

Оцінювання методу

На відміну від більшості інших тестів, рисункові методики можуть застосо­вуватися багаторазово і практично без обмежень щодо частоти використання, не втрачаючи при цьому свого діагностичного значення. Вони зберігають актуаль­ність для широкого вікового діапазону - від дошкільного до дорослого віку. Це дає змогу використовувати їх для контролю динаміки стану І для спостереження за ходом психічного розвитку упродовж тривалого терміну.

Водночас треба враховувати, що надійність одержаних результатів значною мірою залежить від суб'єктивного фактора, а саме: уміння психолога інтерпре­тувати процес малювання і сам малюнок.

Нижче пропонується низка найпоширеніших у роботі з дітьми рисункових методик: «Малюнок людини», «Малюнок сім'ї», «Малюнок дерева». Ці методики дають можливість отримати уявлення про загальні, інтелектуальні, особистісні та емоційні особливості дитини, а також уявлення про її ставлення до різних жит­тєвих сфер: сімейної, соціальної та міжособистісної.

Досвід використання цих тестів показує, що існує достатньо широкий спектр психологічних особливостей, до яких цей набір тестів є дуже чутливим. Це такі психологічні особливості:


  • рівень загального розумового розвитку;

  • вищість раціонального або емоційного підходів щодо реальності;

  • рівень психомоторного тонусу, підвищена або знижена активність, астенія;

  • недостатність самоконтролю й планування дій, імпульсивність;

  • підвищена емоційна лабільність або, навпаки, ригідність;

  • тривожність (як особистісна риса) й тривога (як стан на момент обстеження);

  • страхи;

  • депресивні тенденції;

  • особливості реакції на стрес;

  • агресивність (із можливістю диференціювати такі її форми, як фізична й вербальна агресія, невротична агресія);

  • екстравертність або, навпаки, інтровертність;

  • демонстративність;

  • незадоволеність потреби у спілкуванні;

  • аутизація, уникання спілкування;

  • ступінь соціалізованості й конформності;

  • антисоціальні тенденції;

  • ставлення до сексуальної сфери;

  • ставлення до сімейної сфери у цілому та до окремих членів сім'ї.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка