Допоможемо дитині разом Матеріали роботи творчої групи



Сторінка8/10
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.55 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

2. РЕАКТИВНИЙ ТИП



Реактивність поведінки — патологічний стан посилення та безконтрольності дій з пору­шенням соціально-етичних норм. Призводить до гіперактивності — відзначаються неспокій (70 %), невротичні звички (70 %), порушення сну (46 %) та апетиту (36%), докучливі рухи, тики, підвищена рухова активність, конфліктність у відносинах з іншими.

Їхнє поводження в повному значенні «польове», воно направляється навколишніми ре­чами, предметами й людьми. Предмети «притягують» дитину до себе, вона не може контро­лювати свою поведінку. Такі діти спочатку діють, а тільки потім розуміють, що сталося. Наяв­не рухове розгальмування, некерована реактивність, підвищена збудливість, переключення і стомлюваність. Присутність дорослих не є для гіперактивних дітей стримуючим фактором. На різке зауваження можуть дати різку відповідь, при спробі стримати реактивну дитину вона починає діяти за принципом відпущеної пружини. Такі діти намагаються, але не можуть ви­конати свої обіцянки; поступово їх оточує бар'єр відторгнення, вони гублять друзів. Ці об­ставини й породжують агресію.

Гіперактивні діти в процесі уроку також періодично «відключаються», не помічаючи цього. Вони швидко втомлюються й не можуть зберегти сприйнятливість і розумову праце­здатність до кінця навчального дня, хоча рухова активність зберігається до пізнього вечора. Пам'ять може бути в нормі, однак через виняткову нестійкість уваги часті випадкові прога­лини навіть у добре засвоєному матеріалі. Емоційні прояви бурхливі, але звичайно швидко минають.

Гіперактивні діти можуть успішно навчатися в спокійній обстановці, коли дорослий на­правляє їхню діяльність. Поводяться спокійніше й краще працюють у невеликих різновіко­вих групах в оточенні старших дітей. Звичайно рекомендується медикаментозне лікування, що зменшує реактивність. Якщо в дорослих, особливо членів сім'ї, зберігається розуміння, терпіння й тепле відношення до дитини, то після лікування ММД всі негативні риси пово­дження зникають. У іншому випадку патологія характеру не тільки залишається, але може навіть підсилюватися.



3. РИГІДНИЙ ТИП



Психічна ригідність — недостатня рухливість психічних процесів, порушення переклю­чення мислення, мови, інертність настанов, зниження пристосованості психічних процесів до вимог навколишнього середовища.

Таку дитину неважко помітити — мова, хода, реакції дуже вповільнені. Втомлюваність підвищена, періодично «вимикається» та встановлюється інтелектуальна працездатність. При цьому активні періоди можуть зберігатися до кінця робочого дня. Іноді поведінка ригід­них школярів не виглядає «гальмівною», але їхня інтелектуальна діяльність завжди характе­ризується вповільненою впрацьованістю й поганою переключеністю. Вони довго «розкачу­ються», але потім можуть працювати швидко.

Перед початком роботи ригідні школярі довго готуються, розкладають і перебирають зошити, ручки — саме таким способом вони «входять» у роботу, і не треба їм у цьому заважа­ти. Коли вчителі й батьки, не витримуючи їхньої повільності, намагаються підганяти їх, то тільки нервують дитину, збільшуючи період впрацьовування. Малюк може взагалі припини­ти роботу. У спокійній обстановці ці діти здатні переключатися набагато швидше.

З великою затримкою такі школярі відповідають на питання, якщо їх квапити, вони мо­жуть зовсім замовчати. Короткі самостійні роботи пишуть незадовільно, тому що не встига­ють розібратися в завданні. Довгі роботи з однорідними заданими, навіть складними, можуть виконувати добре. А от якщо завдання різнотипні, помилки бувають зовсім безглузді. Це по­яснюється інтерференцією (накладанням) попередньої діяльності на наступну, що призво­дить до плутанини. Пам'ять звичайно в нормі, стійкість і концентрація уваги можуть бути середніми. Слабким місцем є дуже погана переключеність — у тесті вони часто роблять по­милки «запізнювання», огріхів більше на початку й наприкінці рядка.

В інтелектуальному відношенні такі вихованці можуть нормально розвиватися, якщо батьки та вчителі розуміють суть проблеми. Перерви між робочими періодами скорочують кількість помилок, більш повільний темп також підвищує якість роботи ригідних дітей. У ви­падку створення сприятливих умов для таких дітей навіть без лікування робота мозку пов­ністю нормалізується вже до 6—7 класу, а іноді й раніше.

4. АКТИВНИЙ ТИП

Такі діти неорганізовані, імпульсивні, здаються здібними, але лінивими. Активно вклю­чаються в діяльність, але працюють недовго, тому їх часто лають за лінь, безвілля, небажан­ня попрацювати, довести почате до кінця. Точність роботи патологічно низька, часто поміт­но погіршується наприкінці роботи. Швидкість різко падає десь на середині.

Діти цього типу добре справляються з короткими контрольними роботами, але обсяг оперативних процесів (пам'яті, уваги) дуже малий. До кінця уроку можуть зненацька «від­ключитися», зупинившись на півслові, залишивши роботу недоробленою, вони навіть не помічають цього і мають певні труднощі у навчанні. Періодичний відпочинок дозволяє активним дітям зберігати працездатність до кінця уроку. Якщо така дитина не перевтом­люється від нескінченних і марних спроб дорослих перевиховати її, робота мозку сама поступово нормалізується навіть без лікування до 7—8 класу (якщо спочатку не було педзанедбаності), і розвиток інтелекту не страждає.

Загальним принципом роботи з дітьми з ММД полягає в тому, що при навчанні та ор­ганізації їх діяльності треба максимально враховувати та обходити їх дефект.



4, 5. Фіксація та аналіз результатів

Заповнюємо заготовлені бланки з протоколами дослідження: загальні дані про контин­гент випробуваних, склад за списком, кількість випробуваних, у тому числі хлопчиків, дів­чаток.

Дані за тестом переносяться в бланк протоколу № 1 в узагальненому вигляді, фіксують­ся числові показники динаміки швидкості й точності (збільшувалися або зменшувалися). Описується значення типових помилок (наприклад, «запізнювання» на початку й наприкінці рядка говорить про порушення переключення уваги, а випадіння і підміна зразків — про по­рушення оперативної пам'яті). У графі «Особливості динаміки працездатності» дається сло­весний опис «профілю», характерного для конкретної дитини.

Обчислюються показники (середній, максимальний, мінімальний результат точності ви­конання, у тому числі серед хлопчиків та дівчаток класу, % вище норми, норма, нижче нор­ми). Визначається «група ризику» — особи, які мають потребу в поглибленому обстеженні та проведенні корекційно-розвиваючої роботи.

Протокол № 2 дозволяє проаналізувати групову динаміку працездатності — для кожного індивіда відзначається кількість переглянутих знаків у кожному рядку. Обчис­люється середнє арифметичне, котре визначає швидкість роботи групи у ході навчального завдання. Ці цифри будуть використані для графічного оформлення результатів групової діагностики.

6. Аналітична робота, складання аналітичної довідки

Аналітична довідка складається на підставі протоколів дослідження. Бланк аналітичної довідки містить традиційно загальні дані (дата, клас, склад за списком, скільки дітей брало участь у тестуванні, з них хлопчиків, дівчаток), цілепокладаючу частину та нормативні по­казники — до відома класного керівника. Груповий профіль наочно характеризує особливості групової динаміки працездатності за одиницю часу. Має вигляд кривої, де на вертикальній осі відзначаються середні числові показники швидкості роботи групи, а також розмежовані рівні (відповідно до нормативів виконання тесту для даного віку). На горизонтальній осі — номери робочих рядків (1, 2 і 9, 10 рядки «поєднуються», дається усереднений показник, як це звичайно робиться в коректурних пробах). Чітко видно основні стадії процесу — впрацьовування (перші 2—3 рядки), основна частина роботи й заключна (останні 2—3 рядки). «Спад» кривої показує зниження швидкості роботи і втому, коли дітям необхідні відпочинок і зміна діяльності (звичайно буває 2—3 цикли працездатності).

На підставі графіка робиться прогноз (припущення) про рівень і потенційні можли­вості працездатності групи, а також шляхи підтримки оптимального темпу діяльності. Ор­ганізація рухових, розслаблюючих вправ, фізкультхвилинок в «потрібному» місці уроку до­зволить уникнути перенапруження і стомлення дітей протягом навчально-виховного про­цесу. В заключній частині робляться висновки, надаються рекомендації в роботі з групою, обчислюються показники (середній, мінімальний, максимальний результати, у тому числі серед хлопчиків та дівчаток). Вказується процент вище норми, норма, нижче норми.

7.Планування корекційно-розвивальної роботи

За результатами дослідження окреслюється «група ризику» (протокол дослідження № 1) — діти, які показали дуже низькі результати виконання тесту. Перш за все ці діти підлягають більш поглибленому обстеженню для з'ясування причин низької якості ро­боти. Якщо і тоді ці діти отримують низькі показники швидкості або точності виконан­ня, це є важливою підставою для проведення корекційно-розвивальної роботи та поста­новки діагнозу ММД (див. принципи діагностики). В журналі корекційно-розвивальної та відновлювальної роботи складається список «групи ризику» за результатами виконан­ня методики. Визначаються цілі (корекція та тренування рівня довільної уваги, розви­ток оперативної пам'яті, кмітливості тощо. Розробляється план подальшої індивідуаль­ної або групової роботи, підбирається (чи розробляється) відповідна корекційна програ­ма або методика.



8.Консультативна робота

Консультативна робота передбачає обговорення індивідуальних результатів та рекомен­дації по роботі з конкретними дітьми (за запитом).

Результати психодіагностичних досліджень пред'являються зацікавленим особам в узагальненій формі. Протоколи досліджень залишаються у психолога, класному керів­никові надається копія аналітичної довідки та групового профілю працездатності з пояс­неннями, висновками і рекомендаціями — для використання в роботі із групою. Доціль­но провести педагогічний консиліум і обговорити профіль і характер працездатності кож­ної дитини.

Під час консультативної бесіди звертається увага на дітей, що виконали завдання на низь­кому рівні, і з'ясовуються можливі причини низької якості роботи з погляду педагога, відбу­вається обмін думками в ході психолого-педагогічного консиліуму. В кожному разі у таких дітей можливі труднощі в навчальній діяльності, і на них необхідно звернути увагу. Вишу­куються можливості корекційно-розвиваючої роботи з такими дітьми, визначаються шляхи психолого-педагогічного впливу.

Індивідуальні консультації (наприклад, за запитом батьків) психолог здійснює на під­ставі даних, занесених у протоколи дослідження. Залучаючи батьків, психолог і педагог одер­жують додаткові можливості для успіху і оптимізації корекційно-розвиваючої роботи з окре­мою дитиною.

9.Заповнення обліково-звітної документації

По-перше, позначку про проведення дослідження психолог робить у журналі щоденно­го обліку роботи — у який день, з яким класом проведене тестування, кількість обстежених, час, витрачений на проведення методики.

По-друге, у щоденник роботи із класом — дата, назва методики, кількість та склад випробуваних, короткий результат (% вище за норму, норма, нижче за норму). Ці дані в незмінному вигляді підуть у статистичний звіт. Результати кожного учня фіксуються в бланках індивідуальних паспортів, для «групи ризику» використовується маркування. Список осіб, що підлягають дообстеженню або корекції, фіксується в журналі корек­ційно-розвиваючої роботи. Робиться позначка про тестування в робочому варіанті річ­ного плану.

Протокол обстеження за методикою Тулуз-П'єрона № 1

Учнів________________класу ________ школи

Дата___________________

Брали участь _____________ дітей (обліковий склад ___________), у т. ч. хлопчиків __________, дівчаток _________.






Прізвища

Вік

Стать

Швидкість

Точність

Типові помилки

Особливості динаміки працездатності

1.






















Середні результати по класу____, у т. ч. серед хлопчиків___, дівчаток___.

Максимальні результати точності серед хлопчиків_____, дівчаток______.

% вище норми_________, % норма_________, % нижче норми_________.

«Група ризику»_________________________________________________



Примітки:_____________________________________________________
Протокол обстеження за методикою Тулуз-П'єрона № 2

Код учня

Кількість переглянутих знаків у кожному рядку

Коефіцієнт, V



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Усього



1






































Аналітична довідка за результатами обстеження рівня довільної уваги та динаміки працездатності учнів __________класу

Склад за списком___обстежено___, з них хлопчиків___, дівчаток___. Дата ________.



Мета методики. Тест є різновидом коректурної проби, первинно направлений на вивчення якостей довільної уваги (концентрації, стійкості, можливостей переключення) та психомо­торного темпу. Вторинно — оцінює точність та надійність переробки інформації, вольову ре­гуляцію, особистісні характеристики працездатності та її динаміку у часі. За допомогою тесту прогнозують успішність, здібності до техніки, технічного малювання, до точних наук. Про­водиться контроль втомлюваності.

Встановлено:






Всього

%

Хлопчики

%

Дівчатка

%

Вище за норму



















Норма



















Нижче за норму



















Груповий профіль динаміки працездатності



Пояснення, висновки і рекомендації психолога

Група характеризується рівнем працездатності, темп виконання роботи, має тенденцію .

У динаміці групової працездатності відстежується _________ циклів, якість виконання роботи __________________________________.

В цілому група ____________________________________________.

Рівень довільної уваги______________________________________,

втомлюваність__________________________________________.

Індивідуальні труднощі: ___________________________________.

Рекомендовано: ___________________________________________.



Психолог __________________________________________________


Тест «Коректурна проба»

Мета. Виявити швидкість розподілу і переключення уваги, її обсяг й стійкість у дитини.

Обладнання. Коректурна матриця з фігурами (див. рисунок), олівець для дитини.

Інструкція. Дитині пропонується розглянути таблицю з фігурами (див. рису­нок).



«Подивися на цю таблицю уважно. Тобі потрібно якнайшвидше закреслити різними способами три різні елементи у всій таблиці. Квадрат - поперечиною, коло - вертикаллю, а зірочку - хрестиком. (Зразок поставити перед дитиною.) Починай і закінчуй за моєю командою».

Роботу припиняють, коли дитина закінчує переглядати 10-й рядок (усього переглянуто та оброблено 100 знаків).

Фіксується час виконання завдання й кількість допущених помилок.

Для одержання інформації про працездатність дитини через кожні 30 секунд дорослий ставить оцінки кольоровим олівцем на бланку (попередивши про це дитину). Далі підраховується кількість переглянутих знаків за кожні 30 секунд і скла­дається графік продуктивності (по вертикалі відкладається кількість переглянутих знаків за кожні 30 секунд, а по горизонталі — витрачений на роботу час - 30- секундними відрізками).



Інтерпретування результатів

Рівні:


Низький - завдання виконувалося понад 10 хв, помилки майже в кожному рядку, їх кількість більше 20.

Середній - витрачений час до 7 хв, помилок до 10.

Вище середнього - витрачений час до 6 хв, допущено 3-4 помилки. Високий - витрачений час до 5 хв, допущено 1-2 помилки. При побудові графіка працездатності враховується таке: якщо крива на графіку є тенденції до деякого підвищення наприкінці роботи, рівномірну висоту лінії в середині й невелике спадання на початку - це нормальна крива працездатності.

Якщо крива працездатності має різкі коливання по всій довжині чи знижується наприкінці роботи, це свідчить про стан швидкого виснаження уваги. У цьому разі потрібно звернутися до фахівця.


Розвиток сприйняття

Методика «Знайди квадрат»

Мета. Оцінити зорове диференційоване сприйняття дитини.

Обладнання. Рисунок із зображенням 10 чотирикутників, серед яких 5 одна­кових квадратів, І 5 чотирикутників, що майже не відрізняються від квадратів - мають або трохи різні довжини сторін, або непрямі кути, або те й те одночасно.



Інструкція. «Поглянь уважно на цей малюнок, знайди й покажи всі однакові фігури (квадрати)».

Інтерпретування результатів

Рівні розвитку:



Низький - менше 3.

Середній - 3.

Добрий - 4.

Високий - 5.
Розвиток пам’яті

Визначення типу пам'яті і недостатньої розвиненості будь-якого її різновиду (слухового, зорового чи моторного) можна здійснювати на основі порівняння результатів запам'ятовування дитиною інформації, котра їй надається в розра­хунку на сприйняття переважно через один із аналізаторів.

Наприклад, якщо дитина з нормальним слухом дуже погано розказує казку, яку їй прочитали, і значно краще переказує прочитане самостійно, то це, як правило, свідчить про те, що дитині притаманний зоровий тип пам'яті, а слухове сприй­няття є додатковим способом отримання інформації.

Можна також скористатися основними ознаками різних типів модальності, які подано в таблиці «Визначення провідної модальності» (за В. В. Авдєєвим):



Для визначення обсягу слухової пам'яті найчастіше використовується мето­дика запам'ятовування 10 слів, запропонована О. Р. Лурія. Щоправда, у практиці роботи шкільних психологів вона зазвичай використовується в урізаному вигляді, бо її повна форма більше призначена не стільки для виявлення рівня розвитку пам'яті, скільки для діагностування глибинної патології слухового запам'ятову­вання.


Методика запам'ятовування десяти слів (О. Лурія)

Мета. У наведеному варіанті вона спрямована на визначення обсягу корот­кочасної і відстроченої пам'яті.

Обладнання. Набір із 10 односкладових чи двоскладових слів, не пов'язаних за змістом.

Інструкція. «Зараз я прочитаю десять слів. Слухайте уважно. Коли закінчу читати, відразу ж повторіть те, що запам'ятали. Повторювати можна в будь-якому порядку. Зрозуміло?»

Читайте слова повільно, чітко. Коли дитина повторює слова, ставте у протоколі хрестик під цим словом. Потім продовжіть інструктування (другий етап):



«Зараз я знову прочитаю слова, і ти знову повториш їх - і ті, які вже були названі, і ті, що першого разу пропустив, усі разом, у будь-якому порядку».

Знову ставте хрестики під тими словами, які повторила дитина. Далі дитину просять повторити слова 3-й, 4-й і 5-й раз. Ніякі нові інструкції не додаються, просто говорять: «Назви слова ще раз».

Жодних розмов із боку дитини не допускається (бо розмова може відволікти увагу й погіршити результат).

Після п'ятиразового повторення слів робиться перерва на 50-60 хвилин, після чого дитині знову пропонується пригадати й назвати слова. В результаті протокол може набути такого вигляду:






Ліс

Хліб

Вікно

Стіл

Вода

Брат

Кінь

Гриб

Мед

Вогонь

І

+




+

+




+




+




+

2

+

+

+

+




+




+

+

+

3

+

+

+







+

+




+

+

4

+

+










+

+







+

5

+

+










+

+




+

+

Через

годину


+

























+
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка