Допоможемо дитині разом Матеріали роботи творчої групи



Сторінка5/10
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.55 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Приклад психолого-педагогічної характеристики для медико-педагогічної комісії

Антон Г. вступив до 1-го класу загальноосвітньої школи № 1 у вересні 1999 р.

Під час навчання у першому класі на уроках практично не працював: відволікав увагу класу на себе, займався побічними справами - креслив у зошиті, залізав під парту. У групі подовженого дня періодично виявляв агресію стосовно однолітків: бився, гриз олівці та ручки, постійно провокував конфлікти.

Психологічне обстеження у першому класі показало, що в Антона спосте­рігається педагогічна занедбаність. У процесі дослідження періодично відмовлявся працювати. На багато запитань відповідав: «Не маю поняття», «Це не цікаво», «Не буду відповідати на запитання». Якщо запитання або завдання змінювали, знову брався до роботи, міг навіть відповісти на попереднє запитання. На зауваження реагував слабо. У разі невдачі відмовлявся працювати.

У хлопчика порушена концентрація уваги, він не може навіть упродовж корот­кого часу утримувати увагу на одному об'єкті. Тільки у разі постійного переклю­чення уваги, зміни завдань та введення вправ на ручні навички можна домогтися якоїсь роботи дитини.

У другому класі ситуація на уроках така сама, як і раніше: не слухає вчителя, агресивний, розмальовує свою парту, зошити, гризе олівці, ручки. Навчився списувати з дошки, але самостійно завдання ще виконує. На сьогодні, навчаючись у другому класі, Антон не встигає з трьох предметів (природознавство, рідна мова, іноземна мова). В Антона невеликий словниковий запас, він погано знає слова, які вивчалися, не вміє ними користуватися.

Хлопчик виховується в неповній сім'ї. Мати працює позмінно. Вона не завжди має можливість проконтролювати виконання домашніх завдань.

Антон на довгий час залишається вдома наодинці. При цьому мати привчила його задля безпеки не відчиняти нікому двері і не слухатися нікого, окрім неї. Це призвело до того, що він не сприймає ніякого зовнішнього впливу, а навички самоконтролю у нього сформовані дуже погано.

В Антона спостерігаються серйозні емоційні проблеми. Він замкнутий, аутичний. Контакт із дітьми та дорослими ускладнений: хлопчикові притаманне почуття невідповідності, нерішучості та неадекватності у соціальних ситуаціях. Часто пово­диться імпульсивно, керуючись власними бажаннями.

Відчуває нестачу психологічного тепла вдома. При цьому переживає почуття залежності, незахищеності; надмірно тривожний. Захисні реакції часто мають агре­сивний (вербальна та фізична агресія) та регресивний (істеричні реакції) характер. В Антона неадекватна поведінка, настрій часто змінюється без видимих причин.

Характеристика підготована для медично-педагогічної комісії.

Директор школи

Заступник директора з навчально-виховної роботи у початкових класах

Учитель

Психолог
Висновки за результатами психологічного обстеження дитини для батьків за­звичай подаються в усній формі, при цьому рекомендації в усіх випадках мають бути оформлені письмово.



Результати обстеження обов'язково обговорюються з дитиною. Це може бути коротке повідомлення. Важливо, щоб дитина почула слова підтримки, які реально відбивають позитивні результати обстеження. Будуючи розмову, потрібно вра­ховувати ту обставину, що навіть найменші школярі на інтуїтивному рівні роз­різняють об'єктивні зауваження щодо себе та поблажливу похвалу.

Врівнова­жуючи позитивні та негативні результати, психолог, по-перше, переконує дитину в об'єктивності оцінювання результатів і, по-друге, трохи відхиляє завісу її позитив­ної перспективи.


Методи вивчення психічного розвитку молодших школярів

Сучасна практика має доволі розвинений інструментарій вивчення рівня та особливостей психічного розвитку дитини.



До фактopiв, які можуть внести похибки у результати вимірювань при обстеженні молодших школярів з використанням переважаючої більшості методів діагностування, належать:

  • сором'язливість у ситуації спілкування з незнайомою людиною;

  • нестійкість уваги;

  • недостатнє енергетичне забезпечення довготривалої роботи, що призводить до втоми i втрати інтересу;

  • гостра чутливість до позиції діагноста, його доброзичливості;

  • підвищена сугестивність;

  • підвищена тривожність (трапляється доволі часто);

  • можливі відступи від інструкції з yciмa заданими умовами;

  • не завжди позитивний досвід спілкування дитини у діагностичній ситуації;

  • присутність інших людей;

  • непридатне для діагностичної роботи приміщення;

  • випадкові перешкоди.

У шкільній психодіагностиці використовуються різноманітні методи, кожний із яких відповідно до притаманної йому специфіки допомагає отримати інформацію, потрібну для цілісної характеристики психічного розвитку ди­тини. При цьому результати, отримані за допомогою різних методів, дають можливість перевірити и уточнити проміжні висновки. Це істотно підвищує достовірність психологічного висновку.

Дослідження морфогенетичних особливостей розвитку
Методика «Темпоральні особливості»

(М. Т. Акімова, В. Т. Козлова)

Мета. Дослідити особливості центральної нервової системи рухливість - інертність i сила—слабкість, які впливають на перебіг yciх когнітивних процесів i мають враховуватися у виборі форм засвоєння дитиною знань, умінь i навичок.

Рухливість-інертність нервової системи

Як оцінювати

Шкала оцінок

Прояви властивостей нервової системи

+2

Прояв рухливості нервової системи у спостережуваній ситуації виражений яскраво, завжди себе виявляє; особливість, характерна для проявів інертної нервової системи, відсутня.

+1

Прояв рухливості нервової системи виражений помітно і виявляє себе в більшості випадків. Протилежні особливості (інертної нервової системи) проявляються дуже рідко.

0

Прояви як рухливої, так і інертної нервової системи виражені помірно; іноді можуть спостерігатися прояви, характерні як для рухливої нервової системи, так і для інертної, але вони епізодичні.

-1

Прояви інертної нервової системи виражені помітно і виявляються в більшості випадків; прояви характерні для рухливої нервової системи - трапляються рідко.

-2

Прояв інертної нервової системи виражений яскраво, завжди себе виявляє. Протилежних особливостей немає.

Що оцінювати

Ситуації і прояви властивостей

Рівні прояву

(+2,+1,0,

-1,-2)


Виконання різноманітних за змістом і способом вирішення завдань

Прояви рухливої нервової системи: велике бажання брати участь у такій роботі; за наявності потрібних знань ефективність роботи висока.

Прояви інертної нервової системи: значні ускладнення в подібній ситуації навіть за наявності міцно засвоєних знань; трапляються випадки відмови від виконання на уроці завдань із часто змінюваним змістом та способами вирішення.

+2,+1,0


0,-1,-2

Високий темп роботи за неясної послідовності запитань (тобто темп пов'язаний із ситуацією невизначеності)

Прояви рухливої нервової системи: успішне виконання завдань у подібній ситуації; правильність відповідей не залежить від темпу подання матеріалу.

Прояви інертної нервової системи: дуже великі ускладнення в роботі (іноді повна відмова будь-що робити).

+2,+1,0


0,-1,-2

Високий темп роботи, коли послідовність запитань відома (наприклад, вони записані на дошці)

Прояви рухливої нервової системи: успішне виконання завдань у подібній ситуації.

Прояви інертної нервової системи: характерним є початок виконання з другого або навіть із третього завдання. Пропускається перше, і цим збільшується час на приготування відповіді.

+2,+1,0
0,-1,-2



Швидке переключення уваги на новий вид діяльності

Прояви рухливої нервової системи: швидке переключення на новий вид діяльності, швидкий перехід до нової роботи.

Прояви інертної нервової системи: дуже великі труднощі; різке зниження продуктивності роботи; стан дискомфорту, розгубленість; включення у нову діяльність відбувається не відразу; активність виконання нових завдань зростає поступово (до 3-4-го завдання).

+2,+1,0
0.-1,-2



Час роботи суворо обмежений

Прояви рухливої нервової системи: за наявності необхідних знань продуктивність роботи висока; швидка актуалізація потрібних знань; дефіцит часу стимулює активацію, мобілізацію сил.

Прояви інертної нервової системи: виникнення почуття дискомфорту, стресу; навіть за наявності добре засвоєних знань їхня швидка актуаліза­ція ускладнена. Учень у таких ситуаціях розгублюється, припускається помилок.

+2,+1,0

0,-1,-2


Одноманітна, монотонна робота

Прояви рухливої нервової системи: дуже великі ускладнення; швидка втрата зацікавленості роботою; пересиченість нею, активне бажання урізноманітнити діяльність.

Прояви інертної нервової системи: Схильність до такої роботи, вміння успішно її виконувати протягом тривалого часу.

+2,+1,0


0,-1,-2

Довготривала робота, що вимагає значних розумових зусиль

Прояви рухливої нервової системи: невміння довго працювати, не відволікаючись; тенденція до швидкого зростання й такого самого швидкого зниження активності; її швидке згасання, втрата зацікавленості завданням, постійне відволікання на сторонні заняття, що призводить до низьких результатів у довготривалій роботі.

Прояви інертної нервової системи: здатність працювати довго, не відволікаючись на сторонні справи, на зовнішні перешкоди; повільне зростання активності та довге її збереження.

+2,+1,0
0,-1,-2



Відволікання від роботи

Прояви рухливої нервової системи: постійне відволікання на спілкування з іншими; прагнення залучати до своїх справ оточення.

Прояви інертної нервової системи: віддає перевагу роботі наодинці, не відволікаючись під час роботи на сторонні справи.

+2,+1,0


0,-1,-2

Одночасне засвоєння нового і повторення старого матеріалу

Прояви рухливої нервової системи: перевага надається новому матеріалу, дитина здатна його швидко засвоювати й одразу ж відповідати; перевага надається книгам, що читаються вперше; відсутня схильність повертатися до вивченого матеріалу; висока активність під час опитування за новим матеріалом і низька активність при повторенні пройденого.

Прояви інертної нервової системи: невисока активність роботи з новим матеріалом відразу ж після ознайомлення з ним; для ефективного засвоєн­ня нового матеріалу потрібний час (наприклад, опрацювати матеріал удо­ма); висока активність під час роботи з пройденим матеріалом; кращий розвиток довготривалої пам'яті, ніж короткотривалої, оперативної.

+2,+1,0


0,-1,-2

Робота, що вимагає систематизації, єдиної схеми

Прояви рухливої нервової системи: відсутність схильності до роботи, що вимагає систематизації, упорядкування матеріалу, планування діяльності (складання будь-яких графіків і розкладів).

Прояви інертної нервової системи: яскраво виражена схильність до роботи, що потребує систематизації, однотипного виконання; прагнення ретельно продумати майбутню роботу; наявність підготовчого етапу; уміння

самостійно організувати свою діяльність, не відволікаючись на сторонні справи; продумано розміщувати креслення, схеми, таблиці і т. ін.


+2,+1,0

0,-1,-2


Інтерпретування

Рухлива нервова система - (+20) - (+15).

Середня за рухливістю-інертністю нервова система - (+14) - (-14).

Інертна нервова система - (-20) - (-15).



Сила-слабкість нервової системи

Як оцінювати

Шкала оцінок

Прояви властивостей нервової системи

+2

Прояв сили нервової системи у спостережуваній ситуації виражений яскраво, завжди себе виявляє; особливість, характерна для проявів слабкої нервової системи, відсутня.

+ 1

Прояв сили нервової системи виражений помітно і виявляє себе в більшості випадків. Протилежні особливості (слабкої нервової системи) проявляються дуже рідко.

0

Прояви як сильної, так і слабкої нервової системи виражені помірно; іноді можуть траплятися прояви, характерні як для сильної нервової системи, так і для слабкої, але вони епізодичні.

-1

Прояви слабкої нервової системи виражені помітно й виявляють себе в біль­шості випадків; прояви, характерні для слабкої нервової системи, спостерігаються рідко.

-2

Прояв слабкої нервової системи виражений яскраво, завжди себе виявляє. Протилежні особливості відсутні.

Що оцінювати

Ситуації і прояви властивостей

Рівні прояву

(+2,+1,0, -1,-2)



Довготривале розумове напруження (важкий урок, контрольна робота, твір тощо).

Прояви сильної нервової системи: відсутність утоми, довготривала робота без перерви.

Прояви слабкої нервової системи: швидке наростання втоми, зниження

+2,+1,0
0,-1,-2



Тривалий шкільний день

Прояви сильної нервової системи: втоми немає і в кінці робочого дня.

Прояви слабкої нервової системи: до останнього уроку продуктивність падає, зростає втома.

+2,+1,0
0,-1,-2



Відповідальна, емоційно напружена ситуація (ліміт часу, контрольна робота, екзамен тощо)

Прояви сили нервової системи: уміння зібратися, сконцентруватися, працювати продуктивніше, ніж зазвичай; відсутність стану дискомфорту у відповідальних ситуаціях.

Прояви слабкої нервової системи: дуже значні труднощі, почуття дискомфорту, зниження якості роботи (помилки, як у звичайній ситуації не виникають).

+2,+1,0


0,-1,-2

Невдала відповідь, осуд з боку дорослого, зауваження

Прояви сильної нервової системи: ставлення до даної ситуації спокійне, на подальшій роботі це мало позначається.

Прояви слабкої нервової системи: підвищена чутливість до такої ситуації (пригнічений стан, сльози і т. ін.); робота не в'яжеться.

+2,+1,0


0,-1,-2

Необхідність постійно розподіляти увагу (наприклад, учень виконує самостійну роботу й одночасно стежить за тим, як відповідає однокласник біля дошки і які пояснення дає вчитель).

Прояви сильної нервової системи: розподіл уваги між кількома видами діяльності не викликає значних ускладнень.

Прояви слабкої нервової системи: великі ускладнення, почуття дискомфорту, зниження ефективності роботи.

+2,+1,0
0,-1,-2

Робота у гамірній, неспокійній обстановці (наприклад, у групі подовженого дня).

Прояви сильної нервової системи: чинники, що відволікають увагу (шум, галас, розмови і т. п.), не заважають, ефективність роботи не знижується.

Прояви слабкої нервової системи: ефективність роботи різко падає, значно зростає кількість помилок, швидко виникає втома.

+2,+1,0


0,-1,-2

Виконання монотонної, одноманітної роботи протягом уроку

Прояви сильної нервової системи: дуже сильні ускладнення, особливо під кінець уроку, роздратування, невдоволення; активне уникнення такої роботи; часте відволікання на інші заняття, розмови із сусідами і т. ін.; низька продуктивність одноманітної роботи.

Прояви слабкої нервової системи: така робота виконується з великою охотою, легко, практично без помилок.

+2,+1,0


0,-1,-2

Виконання роботи за алгоритмом

Прояви сильної нервової системи: значні ускладнення роботи за алгорит­мом, за шаблоном; часто спостерігаються пропуски, забудькуватість під час виконання тієї чи іншої операції.

Прояви слабкої нервової системи: висока ефективність роботи за шабло­ном, алгоритмом, єдиною схемою, робота із задоволенням; докладне, крок за кроком, виконання завдань у чіткій їх послідовності, без перескаку­вання з однієї операції на іншу.

+2,+1,0


0,-1,-2

Виконання роботи, що вимагає систематизації, планування

Прояви сильної нервової системи: відсутність схильності до роботи, що вимагає систематизації, упорядкування матеріалу, до планування своєї діяльності.

Прояви слабкої нервової системи: яскраво виражена схильність до попереднього планування своєї діяльності, складання планів у письмовій формі, а також до роботи, що вимагає систематизації; віддається перевага зовнішнім опорам (графікам, діаграмам, схемам, таблицям).

+2,+1, 0

0,-1,-2


Самоконтроль

Прояви сильної нервової системи: ігнорування цієї діяльності; виконані завдання не перевіряються, тому успішність роботи може бути й невисокою.

Прояви слабкої нервової системи: схильність до ретельного контролю виконання завдань і перевірки отриманих результатів.

+2,+1,0


0,-1,-2

Інтерпретування

Сильна нервова система - (+20) - (+15).

Середня за силою-слабкістю нервова система - (+14) - (-14).

Слабка нервова система - (-20) - (-15).


Визначення рівня розвитку дрібної моторики рук
Завдання 1

Обладнання. Аркуш паперу й олівець або ручка.

Інструкція. Посадіть дитину за стіл, покладіть перед нею аркуш паперу й попросіть покласти руки так, щоб на аркуші вільно розмістилися обидві долоні з розведеними пальцями .

Після цього обведіть кисті рук дитини олівцем або ручкою. Малюк, звичайно ж, захоче подивитися, що з цього вийшло. Дозвольте йому це зробити, але потім попросить знову покласти руки на аркуш паперу так, щоб вони збіглися з контуром. Після цього поясніть суть завдання: «Зараз ми з тобою пограємось. Я буду показувати mo6i пальчики на твоїй руці, а ти будеш, піднімати тільки той пальчик, на який я вказую. Інші пальчики піднімати не треба». Переконавшись, що дитина правильно зрозуміла завдання, починайте.

Вказуйте дитині палець, який вона має підняти, торкаючись до нього олівцем: «Цей пальчик. Тепер цей…..»Починати треба з правої руки.

Для того щоб виключити вгадування, вказувати пальці слід у такій послідовності 5-1-2-4-3 (1 - великий палець, 5 - мізинець). Потім вправа проводиться для лівої руки, потім знову для правої i для лівої. Отже, повторюємо вправи для кожної руки двічі.

Під час виконання «належного» руху вказівного пальця можуть виявлятися «неналежні» рухи інших пальців. Це відбувається мимовільно. Зайві рухи інших пальців помічають стрілками ( від «належного» до «неналежного» пальця ).

Ці «зайві» рухи називають синкінезіями. Синкінезії є результатом недостатньої диференційованості pyxiв, коли під час виконання певної дії включаються додаткові м'язи, які не потрібні для її виконання.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка