Долинського району



Скачати 290.1 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір290.1 Kb.
МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ДОЛИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

ДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ



МАТЕРІАЛИ

МЕТОДИЧНОЇ СТУДІЇ

З ПРОБЛЕМИ

«САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ

КЕРІВНИКА ГУРТКА

В МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД»

м. Долинська

27 серпня 2013 року
ПЛАН РОБОТИ МЕТОДИЧНОЇ СТУДІЇ
І. Організаційний блок.
1. Регіональні пріоритети розвитку позашкільної освіти у Рік дитячої

творчості в Україні.

Директор ЦДЮТ Марущак І.М.
2. Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи

у ЦДЮТ у 2013-2014 навчальному році.

Методист ЦДЮТ Гангур В.В.
ІІ. Теоретично-практичний блок.
«Самоосвітня діяльність керівника гуртка в міжкурсовий період»
1.Самоосвіта керівника гуртка - необхідна умова професійної діяльності педагога.

а) програма педагогічного самоменеджменту (обов’язкове заповнення бланків «Напрямки роботи у поточному році», «Моніторинг самоосвіти та саморозвитку керівника гуртка»;

б) розробка особистого плану самоосвітньої діяльності;

в) «Творчий звіт за поточний рік» з аналізом, висновками і рекомендаціями для своїх майбутніх планів. 

Заступник директора Леонтьєва І.В.
2. Портфоліо – форма атестації, яка підтверджує професійність керівника гуртка (папка досягнень)

Голова МО керівників гуртків

декоративно-ужиткового мистецтва

Гетманець Д.В.
ІІІ. Підсумковий блок.


  1. Узагальнення пропозицій щодо проходження курсової підготовки у 2014 році.

  2. Підсумок роботи студії.

Заступник директора Леонтьєва І.В.


Марущак І.М., директор ЦДЮТ

Регіональні пріоритети розвитку позашкільної освіти

у Рік дитячої творчості в Україні.
Позашкільна освіта – це цілеспрямований процес і результат навчання,

виховання, розвитку та соціалізації підростаючого покоління у вільний час, що здійснюється у позашкільних навчальних закладах та інших установах. Як складова системи освіти України вона відіграє важливу роль у формуванні компетенцій, здобутті знань, умінь, навичок та задоволенні потреб особистості у творчій самореалізації.

В умовах соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства

значно підвищився попит дітей та їхніх батьків на додаткові освітні послуги,

зросла популярність позашкільних навчальних закладів. Це обумовлено

створенням освітньо-виховного поля, відкритої для будь-якої дитини системи

інтелектуального, морально-духовного, творчого розвитку та соціалізації. Саме така ідея є основою навчально-виховної діяльності позашкільних навчальних закладів, які сьогодні залишилися практично єдиними інститутами виховання зростаючої особистості за межами школи.

Важливим є те, що вітчизняна система позашкільної освіти та виховання

базується нині на історично обумовлених традиціях виховання особистості,

створених представниками різних спільнот України, суспільних та родинних

цінностях, ідеях, поглядах, переконаннях і реалізується позашкільними

навчальними закладами у позаурочний час, творчими дитячими і молодіжними організаціями й об’єднаннями за місцем проживання.

У поточному навчальному році розвиток позашкільної системи освіти

України та забезпечення освітньо-культурних потреб дітей визначено Указом

Президента України від 28 грудня 2012 року № 756, яким 2013 рік проголошено Роком дитячої творчості в Україні.

Сьогодні в країні діють 1500 позашкільних навчальних закладів та 630

спортивних дитячо-юнацьких шкіл, у яких навчаються понад 1,5 млн.

вихованців [2, с. 6]. Середній показник охоплення дітей позашкільною освітою в Україні становить 37,5%. За показником охоплення дітей позашкільною освітою наша область займає друге місце.

Середній показник охоплення дітей позашкільною освітою в Кіровоградській області становить 54,6%. Вище обласного цей показник у Петрівському, Новгородківському, Новомиргородському, Новоукраїнському, Знам’янському,Голованівському, Кіровоградському, Світловодському районах та місті Кіровограді.

У 2013/2014 н. р. пріоритетним завданням розвитку позашкільної сфери

області є підвищення рівня охоплення позашкільною освітою до 70 % учнів.

Всього у позашкільних навчальних закладах області у 2012/2013 н.р.

здобували позашкільну освіту 47 876 дітей (у 2011/2012 н.р. – 47 535).

У 2012/2013 навчальному році в області функціонувало 46 позашкільних

навчальних закладів. У тому числі за напрямками: 34 – багатопрофільних, 7 –

науково-технічного, 3 – еколого-натуралістичного, 1 – туристсько-

краєзнавчого, 1 – військово-патріотичного. Окрім того, варто зазначити, що до складу 21 навчально-виховного комплексу міста Кіровограда входять центри позашкільної освіти.

У порівнянні з минулим навчальним роком в області зросла кількість

гуртків та творчих об’єднань ( 2 973). Останнім часом на 12% збільшено

мережу гуртків для розвитку творчих і фізичних здібностей дітей у сільській

місцевості. Обласними позашкільними навчальними закладами відкрито 29

груп на базі шкіл-інтернатів.

Найпопулярнішим напрямом позашкільної освіти є художньо-естетичний, до якого залучені майже 50% школярів, охоплених

позашкільною освітою. Гуртки туристсько-краєзнавчого напряму відвідують

5,7% вихованців, які залучені до активної діяльності з вивчення історії та

культури рідного краю, оволодіння практичними навичками з туризму та

краєзнавства. Еколого-натуралістичний напрям позашкільної освіти охоплює

6,9% школярів. Близько 20% школярів отримують позашкільну освіту в гуртках науково-технічної творчості, 4,2% залучені до спортивного напряму.

Окрім того, для розвитку фізичних здібностей, вдосконалення фізичної

майстерності в області працюють 40 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, в яких навчаються 14 269 дітей, що становить 16% дітей шкільного віку, в галузі культури працюють 46 початкових мистецьких навчальних закладів, у яких мають змогу розвивати свої здібності 7 355 дітей (8,2%). Загалом усіма

формами позашкільної освіти в області охоплено 78,8% від загальної кількості дітей шкільного віку.

Дослідно-експериментальному напряму позашкільної освіти присвятила

діяльність Кіровоградська Мала академія наук учнівської молоді (МАНУМ),

яка працює на базі Кіровоградського обласного навчально-виховного

комплексу (гімназія-інтернат-школа мистецтв). У порівнянні з минулим

навчальним роком кількість наукових секцій збільшилась на 13, що дало

можливість залучити більше дітей до науково-дослідницької діяльності. Так, у 2012/2013 н. р. в системі МАНУМ області працювало 37 наукових секцій (6

наукових відділень), у яких до науково-дослідної роботи залучено 927 учнів (у 2011/2012 н.р. – 803). Крім того, сьогодні в області зареєстровано та діє

46 науково-учнівських товариств, у яких навчається понад 5 тисяч учнів

старших класів та вихованців позашкільних закладів. Створено багаторівневу

систему виявлення та відбору обдарованих дітей, розвитку їх наукової

творчості.

Орієнтиром у розвитку сфери позашкільної освіти Кіровоградщини є

обласна цільова програма розвитку позашкільної освіти та підтримки

обдарованої молоді на період до 2014 року, затверджена рішенням

Кіровоградської обласної ради від 27 жовтня 2010 року № 972. Вона

спрямована на створення рівного доступу до отримання дітьми області якісної позашкільної освіти, поліпшення матеріально-технічної та навчальної бази позашкільних навчальних закладів, забезпечення формування інтелектуального потенціалу області шляхом розвитку їх творчого потенціалу, самореалізації та духовного самовдосконалення.

Аналіз виконання програми показує, що у 2012 році здійснено реальні

кроки щодо реалізації запланованих заходів, незважаючи на недостатнє

фінансування. Поштовхом у розвитку позашкільної освіти області стала

розгляд стану виконання вищезазначеної Програми на сесії обласної ради

(рішення від 21.12.2012 р. № 4014). Рекомендовано розглянути на засіданнях

місцевих рад хід виконання цільових соціальних програм розвитку

позашкільної освіти та на відповідних територіях внести зміни у частині

забезпечення належного фінансування заходів, передбачених програмами.

кадрове забезпечення позашкільної освіти є одним з важливих і визначальних питань. Адже, як зазначав К.Д. Ушинський, «ніякі програми і підручники не замінять те, що робить учитель». Сьогодні позашкільну освіту в області надають близько тисячі професіоналів, з яких 75% мають повну вищу освіту, 23% – освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, бакалавра, 46 педагогам присвоєнно звання «керівник гуртка-методист». Очевидно, що залучення дітей до творчості, розвиток їх здібностей, пізнавальних інтересів, можливість самовираження вихованців та їх самореалізації цілком залежать від професійної майстерності працівників позашкільних навчальних закладів.

Особливого значення для підвищення майстерності та професійного

зростання педагогічних та керівних кадрів системи позашкільної освіти

набувають різні форми навчання в системі післядипломної педагогічної освіти, організація методичної роботи. Погоджуємося з думкою Н. Протасової, яка стверджує, що сьогодні майбутнім педагогам не можна дати такий обсяг знань, який забезпечував би належний рівень їх професіоналізму протягом усього терміну педагогічної діяльності. Для підтримки професійної компетентності вони мають «постійно інтенсивно поповнювати свої знання, періодично брати участь у різних формах підвищення кваліфікації». Тому проблема підготовки педагогів-позашкільників актуалізується в системі післядипломної освіти.

З урахуванням основних підходів, цілей та завдань щодо розвитку

творчості дітей, їх самореалізації у Кіровоградському обласному інституті

післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського створено

систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників позашкільних

навчальних закладів регіону.

Організаційно-структурна особливість функціонування зазначеної

системи полягає в органічному поєднанні курсової та міжкурсової підготовки

на обласному, районному та шкільному рівнях. До уваги педагогів-

позашкільників запропоновано: постійно діючі семінари, міжрегіональні

громадські й творчі форуми (для директорів, методистів та керівників гуртків

позашкільних навчальних закладів); майстер-класи (керівники гуртків технічної творчості; керівники театральних гуртків, команд КВН, інтелектуальних ігор, євроклубів; культорганізатори) творчі майстерні (керівники гуртків декоративно-ужиткового профілю); краєзнавчі конференції та пам’яткознавчі студії (керівники краєзнавчих гуртків та шкільних музеїв).

Серед дієвих форм методичної роботи, які активно реалізуються на рівні

закладу, району, міста й забезпечують особистісний розвиток, реалізацію

творчих задумів педагогів, є тиждень педагогічної майстерності та тиждень

молодого педагога. У рамках програми вищезазначених тижнів відбувається:

день відкритих занять досвідчених педагогів; творчі зустрічі молодих педагогів з їх наставниками; конкурси, ярмарки педагогічної творчості; день відкритих дверей гуртка, секції, творчого об’єднання; презентація педагогічних портфоліо; панорама педагогічних та методичних знахідок. Сьогодні є потреба удосконалення структури методичної роботи, запровадження Шкіл педагогічної майстерності, авторських шкіл, Інтернет-конференцій, консультаційних ЧАТів.

Однією з ефективних форм роботи, що сприяє виявленню і підтримці

творчо працюючих педагогів, є конкурси педагогічної майстерності. Так, з 2006 року для працівників позашкільних навчальних закладів запроваджено конкурс «Джерело творчості». Його метою є не лише підвищення професійної майстерності, популяризація оригінальних педагогічних знахідок, а й привернення уваги громадськості, органів влади до проблеми виховання підростаючого покоління, розвитку творчих здібностей молоді. За час проведення конкурсу в обласному та Всеукраїнському етапах взяло участь 120 педагогів-позашкільників у номінаціях: «Керівник гуртка», «Методист ПНЗ», «Заступник директора ПНЗ», «Директор ПНЗ». Результативність участі у вищезазначеному конкурсі висвітлено в таблиці (див. нижче).

Позашкільна освіта забезпечує індивідуальну траєкторію власного розвитку вихованця, має істотний потенціал для становлення особистості. Цей потенціал полягає в меті, оновленому змісті позашкільної освіти, її формах та методах, зокрема ефективному застосуванні у навчально-

виховному процесі різноманітних як традиційних, так й інноваційних

педагогічних технологій, які сприяють формуванню:

* творчої спрямованості особистості, що передбачає усвідомлення

нею значення насамперед творчих, гуманістичних потреб, мотивів, цілей як

провідних у її розвитку та майбутній життєдіяльності;

* творчої самосвідомості, що проявляється у самопізнанні та

адекватній самооцінці власної діяльності й поведінки у соціокультурному і

соціоприродному середовищі;

* постійному зростанні потенціалу творчої діяльності –

стимулювання інтересу і бажання систематично здобувати нові знання, вмінню творчо їх застосовувати, формування умінь експериментувати та вести різноманітні дослідження відповідно до вікових можливостей учнів.




Гангур В.В., методист ЦДЮТ

Методичні рекомендації з питань організації

виховної роботи у ЦДЮТ у 2013-2014 навчальному році
В Україні забезпечено правове регулювання питань функціонування системи освіти, всіх її рівнів і підсистем, діяльності навчальних закладів різних типів і форм власності, організації різних форм навчання.

Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344 затверджено Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

Серед основних завдань Національної стратегії є побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

1. Ключовим нормативним документом у сфері освітньої політики щодо виховання є наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243, яким затверджено "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України".

Орієнтири виховання розроблені для практичного використання педагогами у своїй практичний діяльності. Також, в Орієнтирах виховання подано перелік сайтів, рекомендованих для використання, та календар державних, народних, професійних і неофіційних свят.

Відповідно до орієнтирів виховання у сучасній школі виховання учнів здійснюється у контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства і держави.

Беручи за основу вищевказану Програму в нашому закладі розроблена Програма «Ключ до успіху (Основні орієнтири виховання гуртківців ЦДЮТ)», яка розроблена для практичного використання керівниками гуртків у своїй практиці. Метою Програми «Ключ до успіху (Основні орієнтири виховання гуртківців ЦДЮТ)» є створення цілісної моделі виховної системи у позашкільному навчальному закладі на основі громадянських та загальнолюдських цінностей.



2. Превентивне виховання.

Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства"; Законом України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"; постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 № 2140 "Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки", постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 № 350 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1209 "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року".

Плануючи роботу із означеного напрямку необхідно взяти до уваги, що упродовж минулого року неповнолітніми або за їх участю скоєно 14 238 злочинів. Стосовно дітей учинено 9677 злочинів, у тому числі 2885 - тяжких та особливо тяжких злочинів. Від протиправних діянь потерпіло 10 590 дітей, у тому числі 2961 малолітня дитина (до 14 років).

Залишається складним питання обліку дітей, які вживають наркотичні засоби та алкогольні напої.

У минулому році поставлено на облік 1 тис. 830 дітей, схильних до вживання алкогольних напоїв, із них з діагнозом "алкоголізм" - 26 осіб.

Поставлено на облік 887 дітей, схильних до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з них з діагнозом "наркоманія" - 62 особи.

Основними причинами вчинення неповнолітніми протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний вплив на дітей оточуючого середовища, намагання звільнитися від опіки з боку батьків, віра в безкарність, недостатній рівень самокритичного ставлення до власних вчинків, хибна оцінка складних життєвих ситуацій, вживання спиртних напоїв чи наркотичних речовин, безконтрольність з боку вихователів та недостатній рівень профілактичної роботи з неповнолітніми тощо.

Беручи до уваги зазначене вище та наказ Міністерства від 03.08.2012 № 888 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року, пріоритетними в роботі навчальних закладів із означеної проблеми залишаються:

упровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь, проведення тижнів правових знань;

використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності;

впровадження шкільного самоврядування в начально-виховний процес;

ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;

запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;

впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками навчально-виховного процесу;

перетворення навчальних закладів на зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату тощо.

Одним із дієвих способів встановлення безпечного, комфортного середовища у навчальному закладі, вирішення дитячих конфліктів є впровадження програм примирення серед однолітків, які навчають дітей засвоїти навички вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом за допомогою медіаторів (посередників) шляхом створення у навчальних закладах шкільних служб порозуміння. Діяльність цих служб дозволяє формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у закладі, забезпечувати психологічно здорове середовище в дитячому колективі.

З метою профілактики та усунення явищ дискримінації і насильства в учнівському середовищі, створення безпечного середовища в навчальних закладах необхідно впроваджувати інтерактивні форми роботи за навчально – методичним посібником "Організація роботи з розв’язання проблем насильства в школі" (схвалений для використання на засіданні науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді, Науково-методичної ради з питань освіти МОН молодь спорту України від 22 травня 2012 року, протокол № 2).

Адміністрації та педагогічним працівникам навчальних закладів України необхідно забезпечити неухильне виконання спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення".

Окрім того зауважуємо, що відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, з метою підтримки дітей, що проживають у таких сім’ях, попередження безпритульності й бездоглядності, насильства над неповнолітніми, підліткової злочинності та правопорушень, запобігання торгівлі дітьми педагогічним колективам необхідно здійснювати:

внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального педагога;

інформувати служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, дорадчий орган по роботі з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, при органах виконавчої влади;

розробляти плани психолого-педагогічного супроводу таких дітей;

контролювати відвідування ними навчальних закладів та якість навчання;

активно залучати до громадської та гурткової роботи в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах тощо.




3. Патріотичне виховання підростаючого покоління.
Указом Президента України "Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" передбачено проведення заходів з патріотичного виховання молоді, виховання шанобливого ставлення до пам’яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Міністерством спільно із Міністерством оборони України затверджено спільний план заходів щодо виховання патріотично свідомої молоді, зокрема, використовувати ефективні засоби взаємодії з підростаючим поколінням задля шанування ним військової історії та підняття престижу Збройних сил і військової служби.

Патріотичному, культурно-історичному, естетичному вихованню, розвитку творчих та інтелектуальних здібностей сприятиме залучення дітей та молоді до колекціонування поштових марок. Щороку Всесвітній поштовий союз (спеціалізована установа ООН) проводить для дітей віком від 10 до 15 років конкурс творів епістолярного жанру. Соціально спрямована тематика конкурсних завдань дає можливість дітям поміркувати над важливими проблемами людства, висловити свою думку, проявити небайдужість до навколишнього середовища та сформувати власну громадянську позицію. Детальну інформацію про конкурс можна знайти на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (www.ukrposhta.com).
4. Підготовка підростаючої молоді до дорослого, сімейного життя.
В умовах постійних демографічних і соціальних змін в Україні (зростання кількості розлучень, самотніх людей, перевищення смертності над народжуваністю) втрачаються сімейні цінності, руйнуються відносини, підвищується ризик розлучень, знижується вага виховної функції сім’ї.

Відродити в сімейному житті численні народні звичаї, котрі становлять серцевину сімейно-побутової культури і мають потужний виховний потенціал, – одне з найважливіших і невідкладних завдань батьків, педагогів, усієї громадськості.

Від рівня духовної культури сім’ї залежить і рівень культури та вихованості дитини. Культура сім’ї насамперед визначається тим, чи шанують батьки своїх предків, один одного, чи бережуть честь свого роду, родини.

У плеканні історичної пам’яті наших дітей, вихованні шанобливого ставлення до роду, сім’ї важливе значення має живе спілкування з найближчими людьми в колі родини у формі бесід і розповідей про далеких предків, рід, сім’ю, історію українського народу, рідного краю, села чи міста або селища. Для того, щоб успішно діяти, педагогу необхідно добре знати історію української сім’ї.

Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти розроблений проект Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України "Щаслива родина", що містить основні положення, які стосуються підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства, та пройшов громадське обговорення. Концепція схвалена Вченою радою Інституту (протокол № 9 від 14 листопада 2012 року).

Міністерство рекомендує в навчальних закладах впроваджувати програми підготовки молоді до створення сім’ї як осередку взаємин, які ґрунтуються на засадах культурних норм і цінностей, формування відповідального батьківства і надіслало для впровадження курс за вибором/ факультатив "Сімейні цінності" (лист від 02.04.13 № 1/9-235).

Одним із головних критеріїв діяльності навчальних закладів має бути здійснення такої політики, при якій батьки відчувають свою визначальну роль у справах учнівського та педагогічного колективів.

Міністерство наполегливо рекомендує широко залучати до навчально-виховного процесу батьківську громадськість, створювати так звані "Трикутники: учні, батьки, педагоги", проводити Батьківські форуми - відкриті діалоги безпосередніх і щирих дітей з досвідченими та мудрими батьками для вироблення спільних поглядів на вирішення проблем у стосунках, адже запорукою порозуміння є спроба зрозуміти одне одного та зробити крок назустріч.


5. Заходи щодо відзначення таких важливих пам’ятних та ювілейних дат 2013-2014 навчального року, зокрема:
- 11-13 вересня 2013 року – 365 років з часу Пилявецької битви (1648) українського повстанського війська на чолі з Б. Хмельницьким проти польсько-шляхетської армії;

- 13 жовтня – 125 років від дня народження Михайла Яковича Калиновича (1888-1949), українського мовознавця і літературознавця;

- 25 листопада – 175 років від дня народження Івана Семеновича Нечуя-Левицького (1838-1918), видатного письменника та публіциста;

- 06 грудня – 100 років з дня народження Миколи Михайловича Амосова (1913-2002) українського лікаря-хірурга, вченого, письменника, громадського діяча, академіка;

- 09 грудня – 150 років від дня народження Бориса Дмитровича Грінченка (1863-1910), українського письменника, вченого-мовознавця, педагога, бібліографа, громадсько-політичного діяча, автора Словника української мови, голови Київської "Просвіти", автора ряду шкільних;

- 1000 років з дня заснування Свято-Усікновенського Лядівського скельного чоловічого монастиря ;

- 500 років місту Скалат Підволочиського району Тернопільської області;

- 180 років з часу утворення "Руської трійці" - літературного гурту, заснованого та очолюваного Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким, що розпочав процеси культурного та національного відродження на західноукраїнських землях;



- 125 років з часу відкриття історичного музею України в Києві;

- 100 років з дня заснування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського;

- 70 років визволення Запоріжжя (14 жовтня 1943 року) під час Великої Вітчизняної війни;

- 70 років визволення Дніпропетровська (25 жовтня 1943 року) під час Великої Вітчизняної війни;

- 70 років визволення Києва (6 листопада 1943 року) під час Великої Вітчизняної війни.

У 2014 році виповнюється:

  • 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, філософа, етнографа, історик);

  • 120-річчя від дня народження Олександра Петровича Довженка, геніального українського кінорежисера, видатного письменника і публіциста, класика світового кінематографа ;

  • 150-річчя від дня народження І. С. Їжакевича;

  • 80-річчя від дня народження Леоніда Кравчука .

Також слід врахувати в планах роботи відзначення загальнодержавних свят України.


Леонтьєва І.В., заступник директора
Самоосвіта керівника гуртка –

необхідна умова професійної діяльності педагога.
Хто не хоче відставати,

мусить рухатися вперед,

і не зупинятися, досягнувши вершини,

а підійматися вище. 
У цьому полягає основна місія

сучасного педагога...

Багаж знань, якими володіє керівник гуртка, поступово вичерпується і потребує поповнення. Курси підвищення кваліфікації спрямовані на ознайомлення з новими формами роботи, спонукають до пошуку різноманітних методів та впровадження інноваційних технологій. Але за 2 тижні не можливо отримати знань на 5 років. Підвищити свій фаховий рівень можна шляхом участі в роботі засідань методичних формувань та завдяки участі в різноманітних методичних заходах. Але цього не достатньо для використання в роботі гуртка, який відрізняється своєю специфікою та напрямком діяльності. Тому залишається актуальним питання самоосвіти та самовдосконалення педагогів.


Самоосвіта педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.

Самоосвіта педагогів є безперервним, особливим чином організований процес розвитку та збагачення сукупної культури педагога на основі сформованих в нього освітніх потреб. Цей факт зумовлює особливе місце самоосвіти в системі післядипломної освіти педагогів.

По-перше, самоосвіта є основою безперервності освіти, вона об’єднує вищу освіту й післядипломну, підвищення кваліфікації в курсовий та міжкурсовий періоди. По-друге, саме з самоосвіти починається післядипломна освіта педагогів. По-третє, самоосвіта настільки тісно пов’язана з усіма без винятку підсистемами післядипломної освіти педагогів (підвищення кваліфікації, отримання нової або спорідненої педагогічної спеціальності, аспірантурою), що входить до їх складу і зумовлює ефективність функціонування кожної. Нарешті, самоосвіта має і власну цінність як структурний елемент системи післядипломної освіти педагогів і може за певних обставин замінити будь-який з них.

Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань та практичних умінь. Отже, проблема самоосвіти стає все більш актуальною. Відмітною ознакою самоосвіти педагога є те, що результатом його роботи виступає розвиток учнів, як наслідок особистісного самовдосконалення й професіонального.  Тому ми маємо постійно оновлюватися, розвиватися індивідуально.

К.Д. Ушинський вважав, що "учитель живе до тих пір, поки він учиться, коли він перестає учитися, у ньому вмирає вчитель”.

         За словами В.О. Сухомлинського немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як  учителі. Оскільки творчість – це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне, то кожного керівника закладу чи методиста турбує питання: як сформувати здібність до самостійної творчої роботи, і як підтримувати світоч творчості, щоб він якомога довше не згасав, і давав плоди.

          Отже, для того, щоб навчати, педагогу самому необхідно постійно навчатись. Прагнення до знань, психологічна готовність керівника гуртка до об'єктивної потреби навчатись протягом своєї педагогічної кар'єри є безперечним гарантом його професійного становлення. Самоосвіта визнається одним із найефективніших шляхів розвитку професійної компетентності, який зумовлює наступність, послідовність післядипломної освіти педагога.

  Загальновідома істина: добитися успіху може лише той, хто постійно знаходиться на сучасному рівні знань, вільно адаптується до нових тенденцій життя.  Поняття «самоосвіти» трактується вченими, як: постійне поповнення професіональної та загально-культурної інформації та систематичне оновлення індивідуального й соціального досвіду. Самоосвіта є об’єктивною потребою, яка мотивується такими чинниками:

- щоденна робота з інформацією;

- творча атмосфера;

- конкуренція;

- зміни в суспільстві;

- громадська, суспільна думка.

У сучасному суспільстві постійна самоосвіта, з одного боку, все більше стає умовою успіху в професійній діяльності, а з іншої – і це особливо важливо – воно захищає від інтелектуального зубожіння особистості.

З психологічної точки зору нам необхідно постійно займатися самоосвітою, оскільки специфіка праці така, що педагоги:
1) знаходяться в становищі людей, завдання яких повідомляти істину, яку вони нерідко інтерпретують відповідно до своїх поглядів, що склалися за десять і більше років до моменту її повідомлення;

2) мають обмежені в порівнянні з учнями часові можливості для отримання інформації;


3) мають порівняно обмежений круг спілкування зі своїми однолітками і нерідко обмежене професійними інтересами середовище спілкування.

У результаті нерідко картина світу, що є у керівника гуртка, може не відповідати реаліям, що змінилися, а отже, і істотно розходитися з картиною світу, що сприймається його вихованцями. Усвідомлення цієї необхідності педагогом передбачає наявність у нього адекватної самооцінки. Сама об'єктна його позиція передбачає можливість виникнення переконаності в своєму всезнанні, бо, коли постійно знаходишся у позиції навчаючого і повчаючого, треба, володіти чималою мужністю, щоб сказати самому собі: «Цьому мені треба вчитися». У той же час подібне розуміння для нас є обов'язковим. Необхідно зрозуміти, що самоосвіта – шлях розвитку власної непересічності (учні не люблять нецікавих людей). Мова йде про те, щоб розвинути в собі нестандартність, оригінальність, уміння дивувати і вражати учнів, а якщо треба – і покоряти. Інша справа, що тут особливо важливе відчуття міри. Прагнення здивувати, уразити завжди і скрізь, чого б це не було варто, загрожує нам педагогічними прорахунками.

Отже, ми - сучасні педагоги маємо бути готовими до змін, що відбуваються в системі освіти, здатними сміливо приймати педагогічні рішення, виявляти ініціативу, творчість.

Самоосвітню діяльність керівника гуртка можна розглядати як сукупність декількох «само-»:

- самооцінка - вміння оцінювати свої можливості;

- самооблік - вміння брати до уваги наявність своїх якостей;

- самовизначення - вміння вибрати своє місце в житті, суспільстві, усвідомлювати свої інтереси;

- самоорганізація - вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та діяльність;

- самореалізація - реалізація особистістю своїх можливостей;

- самокритичність - вміння критично оцінювати перевагу та недоліки власної роботи;

- самоконтроль - здатність контролювати свою діяльність;

- саморозвиток - результат самоосвіти.

Саме формуючи цю сукупність «само-» можна передбачати свідомо самоосвітню діяльність керівника гуртка.
Програма педагогічного самоменеджменту

Основним із засобів підвищення професійної компетентності керівника гуртка може бути програма педагогічного самоменеджменту на підставі рефлексії особистісної діяльності та моніторингу профзростання. Головною метою програми є всебічний розвиток особистості педагога для подальшого забезпечення оптимальних умов для навчання та виховання гуртківців.



Основні завдання програми:

1. Виявлення особистісного рівня професійної компетенції на підставі самодіагностики.

2. Раціональне планування самоосвітньої діяльності з урахуванням основних напрямків розвитку освіти.

3. Досконала організація самоосвітньої діяльності та участь у різноманітних формах методичної роботи.

4. Проведення моніторингу професійного зростання.

5. Узагальнення досвіду роботи за результатами роботи над самоосвітньою темою.

Прогнозовані очікувані результати:

1. Розвиток усіх типів рефлексії.

2. Підвищення загального рівня професійної майстерності вчителя.

2.1. Підвищення рівня професійної підготовки.

2.2. Покращення усіх видів педагогічної компетентності: інтелектуальної, психологічної, управлінської, мотиваційної, комунікативної, проективної, дидактичної, методичної.

2.3. Моделювання особистого перспективного досвіду роботи.

3. Підвищення рівня організації навчально-виховного процесу.

3.1. Створення соціально-психологічних умов для становлення особистості кожного учня

3.2. Підвищення якості знань, умінь та навичок учнів.

3.3. Розвиток інтересу до предмета.

3.4. Підвищення вихованості учнів.
При здійсненні самоосвіти важливим стає використання комплексного підходу на кожному етапі самоосвітньої діяльності.

Система самоосвітньої роботи педагога передбачає: поточне та перспективне планування; відбір раціональних форм та засобів засвоєння і збереження інформації; оволодіння методикою аналізу та засобами узагальнення свого й колективного педагогічного досвіду; поступове оволодіння методами дослідницької та експериментальної діяльності.

Зразок бланку «Напрямки роботи у поточному році»


  • Професійний (предмет викладання) 

  • Психолого-педагогічний (орієнтоване на гуртківців та батьків) 

  • Психологічний (імідж, спілкування, мистецтво впливу, лідерські якості та ін) 

  • Методичний (педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання) 

  • Інтелектуальний (орієнтовано на поповнення загальноосвітніх знань) 

  • Інформаційно-комп'ютерні технології (ознайомлення і придбання навичок роботи з новими технологіями) 

  • Духовний (образотворче мистецтво, декоративно-прикладне, мистецтво вокальне, танцювальне, фотографування, відео зйомка) 

  • Охорона здоров'я і спорт (розвиток фізичної форми) 

Особистий план самоосвітньої діяльності




Участь в заходах

Участь вихованців

Теми для опрацювання

Втілення

(результати)











Зразок бланку «Моніторинг самоосвіти та саморозвитку керівника гуртка»

- Загальні відомості про керівника гуртка.
- Проблема керівника гуртка. Проблема закладу. Програми, над якими працює регіон.
- Навантаження та розклад занять на поточний учбовий рік.
- Напрямки роботи керівника гуртка.
- Науково-методичний розвиток керівника гуртка.
- Розробки керівника гуртка для учбової діяльності.
- Розробки керівника гуртка конспектів занять чи проектів.
- Робота з гуртківцями на поточний рік.
- Відвідування занять та заходів інших керівників гуртків на поточний рік.
- Відвідування моїх занять та заходів іншими керівниками гуртків на поточний рік.
«Творчий звіт за поточний рік».

«Сильним, досвідченим стає той педагог,

який уміє аналізувати свою працю»


Сухомлинський В.
Кожна діяльність безглузда, якщо в її результаті не створюється якийсь продукт, чи немає будь-яких досягнень. Усі результати фіксуються у бланку «Творчий звіт за поточний рік». Розділи цього бланку допоможуть вам впорядкувати ваші досягнення та побачити напрямки діяльності, які були пріоритетними для вас у поточному році. 

Гетманець Д.В.,

голова МО керівників гуртків

декоративно-ужиткового мистецтва
Портфоліо – форма атестації,

яка підтверджує професійність керівника гуртка

Найбільш поширеними формами презентації досвіду роботи керівника гуртка є портфоліо або творчий звіт.

Портфоліо – форма атестації, піч час якої педагог надає матеріали, що підтверджують його професійність, у вигляді структурованого накопичувального документу (папка досягнень). Портфоліо може бути надане в паперовому вигляді, на електронних носіях (мультимедійні презентації) та ін

Портфоліо керівника гуртка включає:

1. Загальні відомості про керівника гуртка (ПІБ; рік народження; освіта, який навчальний заклад і коли закінчив; спеціальність; стаж роботи; кваліфікаційна категорія; копії документів, які засвідчують прожодження курсів, наявність вчених і почесних звань і ступенів; інформація про державні, міські, обласні та районні нагороди, заохочення; інші документи на розсуд вчителя).

2. Відомості про роботу (які предмети викладає; класне керівництво; завідування кабінетом; додаткові освітні послуги).

3. Відомості про підвищення кваліфікації (участь в районній, міській методичній роботі; участь в роботі шкільних методичних структур; тема самоосвіти; форми надання її результатів: конспекти уроків, проекти, дидактичні матеріали та інші методичні розробки вчителя).

4. Результати освітньої діяльності (показники якості знань учнів за останні 3 роки; результати моніторингових досліджень).

5. Позанавчальна діяльність (перелік творчих робіт, проектів учнів; відомості про переможців різноманітних конкурсів, змагань; сценарії позакласних заходів, фото і відеоматеріали проведених заходів).

6. Досвід роботи керівника гуртка, узагальнений на рівнях освітнього закладу; району; міста; області.

7. Участь у суспільному житті закладу, району, міста.

8. Науково-методична діяльність. Проведення науково-дослідницької роботи. Результати роботи.

9. Участь у професійних конкурсах різних рівнів, результати. Портфоліо збирається самим педагогом за безпосередньою участю заступника директора закладу за весь час роботи педагога в даному закладі освіти.

Творчий звіт – це форма атестації, під час якої педагогічний працівник презентує цілісну систему своєї роботи, яка дозволяє оптимально вирішувати педагогічні, психологічні та соціальні проблеми. Може міститися в доповідях, презентаціях різних методичних розробок по своїй педагогічній діяльності (науковій, практичній), що претендує на новизну, оригінальність за своєю суттю і формою, а також її результатах, що ілюструють діяльність педагогів-новаторів. Презентуються методичні розробки керівника гуртка, що забезпечують навчально-виховний процес з предмету: робочі програми курсів (спецкурсів); календарно-тематичне планування; конспекти занять; контрольно-вимірювальні матеріали; наочні посібники та дидактичні матеріали; творчі завдання для учнів; матеріали виступів, публікацій, відгуки. Додаються роботи вихованців, що висвітлюють систему роботи керівника гуртка (творчі роботи; матеріали відкритих занять; матеріали, що підтверджують участь в конкурсах, змаганнях; матеріали виступів учнів на семінарах, конференціях; науково-дослідницькі роботи і проекти учнів).

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

1. Керівникам методичних формувань:

1.1. провести дослідження щодо визначення методичних потреб керівників гуртків;

1.2. вжити заходів щодо впровадження програми педагогічного самоменеджменту на підставі рефлексії особистісної діяльності та моніторингу профзростання;

1.3. надати допомогу щодо розробки особистого плану самоосвітньої діяльності керівників гуртків.

Керівникам гуртків:

2.1. продовжити роботу по наповненню порт фоліо матеріалами напрацювань;



2. 2. досвід роботи над проблемним питанням презентувати, використовуючи матеріали порт фоліо;

2.3. при складанні планів виховної роботи, користуватися програмою «Ключ до успіху» та передбачити заходи щодо відзначення пам’ятних та ювілейних дат.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка