Додаток до рішення районної ради від 21. 08. 2012. №15/2012 Комплексна екологічна програма Долинського району



Скачати 192.25 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір192.25 Kb.

Додаток до рішення районної ради


від 21.08.2012. № __________-15/2012
Комплексна екологічна програма Долинського району

на період до 2015 року.
Вступ.
Комплексна екологічна програма Долинського району на період до 2015 року розроблена у відповідно вимог Законів України "Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року", "Про охорону атмосферного повітря", "Про рослинний світ", "Про тваринний світ", "Про охорону земель", "Про землеустрій", "Про відходи", "Про природо-заповідний фонд", "Про екомережу", "Про екологічний аудит", Земельного Кодексу України, Водного Кодексу України, Кодексу України про Надра та інших нормативно-правових актів, а також з урахуванням заходів, передбачених "Стратегією економічного та соціального розвитку територій області до 2015 року".

Програма підготовлена на основі пропозицій екологічної інспекції в Івано-Франківській області, районної санітарно – епідеміологічної станції, Управління Держкомзему в Долинському районі, районної станції захисту рослин, обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству, виконкому Долинської міської ради.

Актуальність і доцільність розробки Програми визначається багатьма чинниками.

Розвиток упродовж попередніх десятиліть в Долинському районі господарського комплексу, комунального господарства з недостатнім урахуванням можливих екологічних наслідків, а також традиційно низький рівень капіталовкладень в будівництво природоохоронних об’єктів, поновлення основних фондів екологічного призначення приводить до виснаження природних ресурсів і погіршення якості довкілля.

Галузева структура промисловості району характеризується переважанням підприємств нафтогазового комплексу, деревопереробної промисловості із значним негативним впливом на довкілля.

В цілому на території району склалась складна екологічна ситуація, яка проявляється у :



  • забрудненні природних вод, повітря і грунтів шкідливими речовинами ;

  • активізації процесів водної берегової ерозії, шкідливих геологічних процесів, вітровалів у лісах;

  • зменшенні чисельності видів рослинного і тваринного світу ;

  • зниженні естетичної цінності та рекреаційного потенціалу території.

Складна екологічна ситуація, необхідність збереження значного рекреаційного потенціалу району зумовлюють необхідність вжиття комплексу заходів щодо екологічного оздоровлення довкілля, невиснажливого природокористування.

2. Мета і терміни реалізації Програми.
Метою комплексної екологічної Програми Долинського району є проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності по організації і координації проведення заходів щодо поліпшення екологічної ситуації в районі, зниження рівня забруднення довкілля, забезпечення екологічної безпеки та оптимальних умов проживання населення, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Термін реалізації Програми до 2015 роки.


3.Характеристика сучасного стану довкілля

Долинського району.
Довкілля Долинського району відзначається мальовничим характером природних ресурсів, багатством рослинного і тваринного світу, рекреаційно - оздоровчих та мінерально – сировинних ресурсів, які використовуються не в повній мірі.

Основний вплив на стан навколишнього природнього середовища Долинського району здійснюють підприємства Долинського і Вигодського промвузлів з їх добре розвиненими деревообробною та лісозаготівельною галузями, підприємствами нафтогазового комплексу.


Свою частку негативного впливу на довкілля вносять зони міської та сільської забудови, об’єкти комунального господарства, місця видалення відходів.
3.1. Атмосферне повітря.
Основну масу джерел викидів в атмосферу на території Долинського району умовно можна розділити на слідуючі групи:

- найбільш масові джерела забруднення атмосфери - це котельні, джерелами викидів яких є котлоагрегати різних марок і модифікацій, більшість з яких в районі працює на газі, частина на вугіллі та мазуті;

- найбільш потужні забруднювачі атмосфери - технологічні печі, газомотокомпресори компресорної станції та газопереробного заводу, в яких відбувається спалювання вуглеводневих газів з утворенням окисів азоту, оксиду вуглецю, сажі інших шкідливих речовин. В минулому до цієї групи відносились факели управління магістральних газопроводів та газопереробного заводу, які в останні роки вже не використовуються;

- третя група пов’язана з технологічними процесами видобування, підготовки, транспортування і зберігання нафти і попутного газу. Ці процеси супроводжуються виділенням в атмосферу вуглеводів ряду метану, характерні для об’єктів і виробництв НГВУ "Долинанафтогаз", газопереробного заводу, нафтобаз, джерела викидів - клапани резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів.

-група неорганізованих і організованих джерел забруднення і викидів шкідливих речовин в атмосферу, пов’язана з виробництвом будівельних матеріалів, виробництвом залізобетону і бетонних виробів. Для цих виробництв найбільш характерними забрудниками атмосфери являються пилюка, яка попадає в атмосферу при вивантаженні і завантаженні піску, щебеня, вапна, цементу, деревний пил при обробці деревини в столярних цехах. Ці процеси мають місце на виробництвах ВАТ “ Долинський ЗБВ”, шляхобудівельних підприємствах, виробництвах, які виникли на основі колишніх лісокомбінатів, виробничих базах багатьох малих приватних фірм, які надають послуги по будівництву та ремонту об’єктів, на чисельних лісопильних приватних об’єктах.

В 2011 році в районі налічувалось 22 підприємства, які здійснювали викиди в атмосферу.

При відсутності стаціонарного систематичного аналітичного контролю за станом забруднення атмосфери здійснюються періодичні відбори проб, що проводяться відомчими лабораторіями. Санітарні служби не показують невідповідності атмосферного повітря державним санітарним нормам в зонах розташування основних виробничих об’єктів забруднювачів.
3.2. Відходи виробництва і споживання.
За даними статистичної звітності станом на 01.01.2012 року в минулому році на підприємствах Долинського району, в результаті їх економічної діяльності, утворилось 19,4 тис.т відходів І–ІV класів небезпеки (на 21,1% більше, ніж у попередньому році), з них основна частина (94,3%) – відходи IV класу.

Понад 23,5 тис.т відходів розміщено у місцях видалення. Впродовж року утилізовано 2,2 тис.т відходів або 11,5% із загальної кількості утворених. Крім того, 22,1 тис.т відходів використано у вигляді палива чи іншим чином для отримання енергії.

Станом на 1 січня 2012р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств району накопичилось 63,2 тис.т відходів, що на 23,3% більше ніж на 01.01.2011р. і складає 0,2% від наявних по області. Основна їх частка (80,5% або 50,9 тис.т) – це відходи IV класу, 12,3 тис.т належать до ІІІ класу, 8,7 т – до ІІ класу, 0,2 т – до І класу небезпеки.

Не вирішена проблема збору і розміщення твердих побутових відходів в сільських населених пунктах району, що приводить до виникнення численних несанкціонованих звалищ, зростання засміченості територій берегів річок, неужитків, лісових масивів.

Збір корисних компонентів твердих побутових відходів (ганчір’я, склобій, макулатура) в Долинському районі здійснює заготівельне об’єднання Долинського РайСТ.

Основну масу промислових відходів на території Долинського району дають підприємства нафтогазовидобувного та деревопереробного комплексів.

В НГВУ «Долинанафтогаз» відходи (нафтошлами, 4-й клас токсичності) нагромаджуються в амбарах загальною площею 2,32 га, що розташовані на території Яворівської сільської ради (цех підготовки і перекачки нафти) та на кущових насосних станціях. Загальна кількість місць нагромаджень (амбарів) складає 20. Території навколо амбарів мають спостережні свердловини. Амбари обладнані системою зниження рівня з перекачуванням рідин в систему підтримки пластового тиску, крім трьох зачисних амбарів, що на території цеху підготовки і перекачки нафти. Загрозу складають можливі переливи рідин за межі обваловки, внаслідок несвоєчасного зниження рівня нафтошламів в амбарах, а також пошкодження обвалувань амбарів.

Таким чином, на території Долинського району продовжується нагромадження промислових та побутових відходів, за невеликим виключенням не розробляються і не реалізовуються проекти їх утилізації. Позитивні зрушення у вирішенні проблеми відходів можливі при реалізації слідуючих умов:

- виконання органами місцевого самоврядування покладених на них законодавством функцій щодо організації збору відходів, зокрема ТПВ, на своїх територіях;

- посилення контролю в сфері поводження з відходами з боку всіх контролюючих органів: санітарного нагляду, екологічної інспекції, органів земресурсів, лісової охорони;

- залучення інвестицій в сферу вирішення питання утилізації відходів, зокрема створення економічних умов, при яких підприємствам вигідніше розглядати відходи як сировину для виробництва чи дешеві енергоносії, а не нагромаджувати і захоронювати їх.
3.3.Водні ресурси.
Долинський район включає в себе велику кількість малих річок, які належать басейну р.Дністра. Загальна довжина гідрографічної сітки району складає 353,5 км, в т. ч. річки - 144,8 км, струмки - 188,7 км. Найбільш розвинена сітка правих приток Дністра: Свіча, Саджава, Лужанка та інші. Річка Свіча найбільша, довжина 107 км, бере початок з хребта Вишківських Горган, площа водозбірного басейну 1493 км2.

Густота річкової сітки коливається від 0,2 – 0,4 км/км2, в передгірській – до 1,1–1,3 км/км2 в гірській частині району. Річний хід рівня рік характеризується порівняно невисоким весняним паводком, нестійка літньо-осіння межень, високими дощовими паводками. Схил русла в передгірській частині – 9,5 м/км, а в гірській - 65 м/км, швидкість течії в верхів’ях досягає 1–2 м/с і більше.

В даний час заплави як основних, так і малих річок осушені, відкритою сіткою, гончарним дренажем, русла рік переважно відрегульовані на поворотах і спрямлені.

Загальний середньорічний стік поверхневих вод рік району складає 668 млн. 560 тис. м3.

За 10 років спостерігається значне збільшення як загального об’єму скидання стічних вод об’єктів, так і збільшення об’ємів скидання недостатньо очищених стічних вод.

Крім цього, недостатньоочищені стічні води скидає НГВУ “Долинанафтогаз”, Долинська дитяча лікарня.

Найбільшими потужностями очисних споруд в районі володіють Долинське ВУВКГ- 17тис. м.куб/ добу, ТзОВ ”Уніплит”- 4 тис. м.куб/ добу.

Залишається невирішеною проблема каналізування старої частини міста Долини. Внаслідок скидання неочищених стічних вод від об’єктів старої Долини вода на виході витоків р.Сівка з міста сірого кольору, з неприємним запахом, не відповідає екологічним та санітарним вимогам за хімічними і бактеріологічними показниками.

На території Долинського району є мережа спостережних свердловин за станом забруднення підгрунтових вод на проміжку від селища Вигода до с.Княжолука, де в минулому виявлялись забруднення водоносного горизонту.

Контроль в цій мережі в минулому проводили ВАТ “Живиця” (15с в), ЛВУМГ «Прикарпаттрансгаз» (7 с в). В даний час спостереження в цій мережі не проводяться.

Мережею спостережних свердловин – 5 штук володіє на території Долинського району НГВУ “Долинанафтогаз”. Крім цього, ведеться спостереження в двох криницях на території с.Яворів, 3 свердловини має газопереробний завод. Спостерігається забруднення грунтових вод хлоридами, сполуками натрію і калію, з найбільшою концентрацією біля цеху підготовки і перекачки нафти НГВУ “Долинанафтогаз”та КНС-7 цеху ППТ.

Отже, за останнє десятиріччя не відбулося істотних змін в напрямку покращення якісного стану водних ресурсів на території Долинського району.

Статистичні дані показують динаміку зниження обсягів водоспоживання основними суб’єктами господарювання. Динаміка не підтверджена інструментальним обліком на основних водозаборах.

Істотне покращення стану водних ресурсів можливе при виконанні наступних умов:

- налагодження ефективної очистки стічних вод ТзОВ” Уніплит”;

- охоплення мережею комунальної каналізації неканалізованих забудов м.Долини, інших населених пунктів, де проведено водопроводи;

- впорядкування, дотримання режиму прибережних смуг водних об’єктів на територіях, в першу чергу, населених пунктів;

- припинення тракторного трелювання деревини в гірській місцевості, де для цього часто використовуються русла гірських потічків.



3.4 Земельні ресурси
Станом на 01.07.2012 року площа земель Долинського району складала 124817,2 га.

Розподіл земель по угіддях за основними категоріями

(станом на 01.07.2012 року):

Долинський район га


Рілля 12531,6

Багаторічні насадження 635,9

Сінокоси 6671,3

Пасовища 6770,5

Перелоги 1,3

Під господарськими шляхами і прогонами 67,9

Всього лісів 91002,4

Водного фонду 920,6

Землі запасу 11416,7

Структура земельного фонду (згідно форми 6-зем) в розрізі землекористувачів (станом на 01. 07. 2012 року)





Долинський район, га

Колективні господарства

0,70

Фермерські господарства

105,8

Сільськогосподарські ТзОВ

28,9

Сільськогосподарські кооперативи

5,0

Надані у користування громадянам

19729,0

лісокористувачам

91007,8

іншим землекористувачам

2477,7

Землі запасу не надані в користування

11416,7

Територія Долинського району розміщена в передгірській і гірській зонах Карпат. Північно-східна частина району відноситься до передгірської частини і характеризується слабо вилястим і рівнинним рельєфом. Абсолютні відмітки коливаються від 250 м до 400 м над рівнем моря. Схили передгір’я переважно пологі, поверхневий стік слабо виражений, за виключенням схилів більше 5° і вузьких водорозділів.

Південно-західна частина району відноситься до зовнішніх Карпат, названих Горганами і характеризується переважно вузькохвилястим гірським рельєфом сильно піднятих територій. Висота хребтів коливається від 500 м до 1000 м над рівнем моря. Тут розвинена густа сітка водорозділів, які розчленовують територію з переважанням схилів над плато.

Така будова рельєфу сприяє стоку води під час танення снігів і великих дощів, що призводить до розвитку ерозійних процесів.

Близько 40 % площ сільськогосподарських угідь території Долинського району знаходиться на схилах крутизною більше 3°, що сприяє розвитку водної ерозії і змиву грунтів.

Офіційні сучасні дані про еродованість земель Долинського району на даний час відсутні. Згідно даних кінця 80-их років близько 1,1 тис. га сільськогосподарських угідь основних груп грунтів (буроземно-підзолистих, дерново-буроземних, бурих гірськолісових), розповсюджених в гірській частині району на висоті від 250 м до 1100 м над рівнем моря було пошкоджено ерозією, в т. ч. 0,5 тис. га ріллі. Дерново-підзолисті грунти, які переважно розповсюджені в передгірській частині району в умовах слабохвилястого рельєфу займають близько 50 % всіх сільськогосподарських угідь. Дерново-підзолисті грунти в районі розміщені в основному на слабопологих схилах 1 – 3°, рідше 3 – 5°, рілля внаслідок недостатнього їх захисту від ерозії на площі близько 1 тис. га в різній ступені була змита.

Згідно звіту про екологічне обстеження Долинського району Івано-Франківської області по роботі 1992 – 1994 років, яке проводилось Карпатським інженерно-екологічним центром основні сучасні екзогенні процеси в межах району спостерігалися в підобласті середньовисоких хребтів Сколівських Бескид та Скибових Горган області Зовнішніх Карпат. Зокрема, селеві явища спостерігалися в цілому ряді притоків річок Соболь, Мізунька, Свіча. Паводки селевого типу мали місце і в долинах верхів’їв основних річок, про це свідчать великі розмиви та місця акумуляції селевого матеріалу. Згідно висновку дослідників найбільший вплив на розвиток сучасних екзогенних геологічних процесів складають техногенні чинники, такі як підрізка схилів при побудові доріг, продуктопроводів, ліній електоромереж, а також при масових вирубках лісів.

В іншій підобласті – Північних схилах Верховинського вододільного хребта широкого розвитку набули яружна та бокова ерозія в районі с.Сенечів (лівобережжя р.Мізунька), а у верхів’ї лівого притоку р.Свіча широкий розвиток мав площинний змив, особливо у місцях вирубок лісу.

Широкого розвитку також на пологих схилах гір набули яружна ерозія, площинний змив в підобласті низькогірного рельєфу, північна границя якої співпадає з Карпатським уступом, південна проходить по лінії сіл: Кальна, Кропивник, Новий Мізунь, Підліски.

Практично на території всього району спостерігалися в руслах рік широко розвинуті ерозійні процеси: ерозія днищ, бокова ерозія берегів, яружна ерозія на схилах терас річок.

В соленосних відкладах підобласті р. Свіча в зв’язку з промисловим видобутком поширене закарстування.

Проектна площа прибережних захисних смуг річок Долинського району та Болехівської міської ради в минулому була визначена згідно рішення облвиконкому № 38 від 18.01.1983 року “ Про затвердження зведеної технічної документації по встановленню водоохоронних зон та прибережних смуг малих рік та водойм на території сільськогосподарських підприємств області”, складала 1627 га.

В 1997 році відділом земельних ресурсів Долинського району власними силами проведено коректуру експлікації земель в прибережних смугах малих рік і водойм Долинського району, в розрізі сільських рад. Загальна площа прибережних смуг Долинського району складала 817,9 га,з них - 29,7 га ріллі, які потребували залуження.

Розорювання земель прибережних смуг навколо найбільшої річки Свіча при веденні індивідуального господарства виявлено під час перевірок сільських рад в 2003 році по селах Княжолука, Тяпче, Новоселиця, Шевченкове, Максимівка Лолинської сільської ради.




Висновки і пропозиції:

У зв’язку зі змінами, які відбулися за останні 20 років, зокрема, передача земель в користування індивідуальним господарствам, неповне охоплення всіх водойм техдокументацією 1983 року, прийняття нових нормативних документів, виникла необхідність у коректурі або розробці нових проектів водоохоронних зон та прибережних смуг.

На етапі приватизації земель, виділення їх в натурі, видачі державних актів необхідно виставляти перед власниками документально зафіксовані зобов’язання щодо охорони земель, раціональної організації їх використання.

Доцільним є встановлення постійно діючої сітки моніторингу на території району для аналітичного контролю за станом забруднення грунтів силами органів екоресурсів, санітарної служби, колишніх структур сільгоспхімії.

Для боротьби з шкідливими екзогенними геологічними процесами в гірській місцевості, в першу чергу необхідна відмова від тракторного трелювання лісу під час лісорозробок, а також фінансове забезпечення робіт по будівництву протипаводкових споруд на річках, де широко розвинена берегова ерозія річки (Свіча, Лужанка).


3.5.Мінерально-сировинні ресурси та охорона надр.
Долинський район багатий на родовища корисних копалин, зокрема нафти і газу, підземних прісних і мінеральних вод, розсолів, а також сировини для будівельних матеріалів.

Всі родовища, які використовуються ліцензовані.

Початкові видобувні запаси родовищ становили 57 млн. т нафти, за оцінками залишилось біля 8 млн. т., в т.ч з основних родовищ біля 4,5 млн. т.

Для підтримки пластового тиску, стабільності, компенсації відбору сировини з продуктивних горизонтів у них закачується вода об’ємом 3-3,5 млн.м3/рік.

Питання охорони надр під час експлуатації нафтових і газових родовищ є проблематичним з наступних причин:

- фонд свердловин експлуатується вже десятки років;

- великі об’єми закачування рідин для підтримки пластового тиску;

- використання СПАР для збільшення нафтовилучення;

- недостатня кількість спостережень в свердловинах, спрямованих на своєчасність виявлення і ліквідації поривів експлуатаційних колон, визначення можливих перетоків, слабкий контроль за нагнітальними свердловинами;

- відсутній контроль за станом вищезалягаючих водоносних горизонтів в процесі буріння свердловин, недостатній контроль в процесі експлуатації родовищ;

- велика кількість (до 1,5 тис. в рік) поривів підземних нафто і водопроводів ;

- велика кількість свердловин без належного контролю, які не передані після буріння експлуатуючій організації, ліквідовані без фізичної ліквідації.


Висновки:
В 2011 році зберігалась динаміка падіння обсягів видобування мінерально- сировинних ресурсів. Діяльність деяких користувачів надр практично припинилась з організаційно - фінансових проблем при збереженні достатнього потенціалу родовищ. Найбільший вплив на довкілля має експлуатація нафтових родовищ, де вкрай необхідне проведення постійних спостережень, дотримання технологічних режимів та нормального технічного стану обладнання, запобігання можливих аварійних ситуацій, своєчасна ліквідація їх наслідків, наукове обгрунтування всіх робіт, проведення їх екологічної експертизи, взаємодія зацікавлених організацій, органів державної влади, контролюючих органів та органів місцевого самоврядування.
3.6. Природно-заповідний фонд.
Станом на 01.07.2012 року на території Долинського району знаходяться об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 39.9 га та місцевого значення – 13293.32 га.

Значна частина об’єктів природно-заповідного фонду передана під охоронне зобов’язання ДП "Вигодське лісове господарство" (27 заповідних територій), ДП "Болехівське лісове господарство" (15 заповідних територій) та Долинському спецагролісгоспу (2 заповідні території).

11 заповідних територій передано під охоронне зобов'язання селищній та сільським радам.

На території Долинського району знаходяться три об’єкти загальнодержавного значення: комплексна пам’ятка природи, ботанічна пам’ятка природи “Осій” та гідрологічні пам’ятки природи “Лисак” і “Ширковець”( ДП "Вигодське лісове господарство").

Більшу частину природно – заповідного фонду території, що описується складають невеликі по площі об’єкти від 1 до 100 гектарів. Великих заповідних територій (більше 1000 га ) – 2, зокрема, ландшафтний заказник місцевого значення “Ріка Свіча з притокою Мізунькою”- 5940 га, лісовий заказник місцевого значення “ Ільма”- 3294га.

Особливу цінність представляють заповідні території, які охоплюють порівняно значні площі з своєрідними екосистемами.

Заказник “Ріка Свіча з притокою Мізункою” на території Долинського району та Болехівської міської ради займає площу 5940,0 га. Ріка Свіча починається з джерел в підніжжі гори Кругла Млака на висоті 1120 м.Довжина річки 106 км і площа водозбору 1490 квадратних кілометрів.

Значна площа басейну річки (біля 62%) зайнята лісонасадженнями.

Ріка має велике природне та народногосподарське значення для Долинського району, є джерелом питної води в даний час і на перспективу. Крім цього, ріка має сприятливі умови для життя, нересту і розмноження цінних риб: рибця, морени, гірської форелі, харіуса, який занесений до Червоної книги України.

На території держлісфонду наявно багато невеликих заповідних територій з унікальними породним складом та віковими групами лісових насаджень.

Основними проблемами збереження територій та об’єктів природно - заповідного фонду на території Долинського району є:

- природно - заповідні території та об’єкти, розташовані в держлісфонді, виділені в натурі, мають інформаційно - межові знаки. На природно - заповідних територіях, що знаходяться в сільськогосподарських угіддях біля населених пунктів відсутні інформаційно - межові знаки, вони не виділені в натурі і на картографічних матеріалах відповідних рад, населення не знає про їх існування, що створює передумови для порушень заповідного режиму;

- на території прибережних смуг р. Свіча з притокою Мізунькою поблизу населених пунктів стихійно утворюються несанкціоновані звалища твердих побутових відходів, зокрема на території Шевченківської, Лолинської, Новоселицької, Княжолуцької сільських та Вигодської селищної рад;

- несанкціонований вибір гравійно-піщаної суміші на території р. Свіча та її притоки р.Мізуньки.


Пропозиції:

  • Збільшення відсотку заповідних територій в лісогосподарських підприємствах.

  • Посилення контролю за охороною та збереженням заповідних територій з боку лісової охорони лісогосподарських підприємств та органів місцевого самоврядування під охороною яких вони знаходяться.

  • Виділення в натурі та на картографічних матеріалах меж об’єктів природно - заповідного фонду, які знаходяться під охоронними зобов’язаннями сільських рад.

  • Використання об’єктів природно - заповідного фонду закладами освіти для проведення виховних заходів, пропаганди природоохоронної освіти.



3.7. Мисливська фауна.
Території Долинського району притаманні сприятливі умови для проживання диких тварин.

Основні користувачі мисливських угідь на території Долинського району – це ДП Болехівське, ДП Вигодське лісове господарство та Долинська організація товариства мисливців і рибалок.

Мисливське господарство Болехівського держлісгоспу розміщене в західній частині Долинського району. Загальна площа мисливського господарства становить 20,2 тис. га.

Площа мисливських угідь ДП Вигодського ДЛГ становить 58,1 тис. га .

Площа угідь Долинської організації УТМР - 22.2 га.

Чисельність основних видів мисливських тварин по угіддях не досягає оптимальної, тому пропозиції на відстріл формуються з орієнтації на мінімально - допустиму щільність. Низька щільність поголів’я основної мисливської фауни зумовлена загибеллю тварин від бракон’єрства, хижаків, хвороб, неграмотною експлуатацією, погіршенням умов існування.

В зв’язку з тим, що під час контрольних обліків охоплюються незначні площі (до 25 %) обліки, які характеризують чисельність мисливської фауни в угіддях користувачів мисливських угідь, є недостатньо достовірними.

Покращення стану охорони фауни в мисливських угіддях можливо за умови активізації та систематизації роботи по охороні тваринного світу користувачами мисливських угідь.

Враховуючи те, що на території Долинського району та Болехівської міської ради наявні місця перебування, розмноження, міграції видів фауни занесених в Червону Книгу України доцільне створення в цих місцях заповідних територій загальнозоологічного профілю.

4.Основні напрямки Програми.
Для покращення стану навколишнього природного середовища, якості природних ресурсів на території Долинського району та забезпечення екологічної безпеки визначені пріоритетні напрямки вирішення завдань :


  • реконструкція та будівництво нових водоохоронних та водогосподарських об’єктів, зниження обсягів використання свіжої води та рівнів забруднення поверхневих вод ;

  • забезпечення відновлення та збереження біологічних ресурсів;

  • запобігання негативному впливу стихійних явищ ;

  • зменшення викидів в атмосферу шкідливих речовин;

  • реалізація заходів щодо безпечного захоронення та утилізації відходів;

  • впровадження елементів системи державного моніторингу довкілля ;

  • забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів від забруднення та шкідливих ерозійних процесів;

  • активізація екологічної освіти і виховання;

  • розширення мережі природно – заповідного фонду та впорядкування існуючих територій.


5.Фінансове забезпечення Програми.
В даний час економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища переважно ще не забезпечує інвестиційної привабливості реалізації проектів та здійснення заходів в цій сфері.

В умовах обмеженого фінансування розв’язання екологічних проблем можна досягнути за таких умов :

- здійснення, в першу чергу, економічно недорогих природоохоронних заходів ;

- пріоритетне спрямування капіталовкладень на завершення будівництва чи реконструкції природоохоронних об’єктів високої ступені готовності;

- мобілізації для фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища коштів місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища та залучення власних коштів підприємств, установ, організацій.

Орієнтовні розрахунки вартості запланованих заходів та пропозиції щодо джерел їх фінансування подані в розділі 7.



6. Очікувані результати реалізації Програми.
Виконання програмних заходів сприятиме вирішенню ряду екологічних проблем і поліпшенню екологічної обстановки в районі.

Реконструкція та будівництво водоохоронних споруд сприятиме доведенню якісних показників стічних вод до нормативних параметрів, поліпшенню якості поверхневих вод. Внаслідок виконання заходів щодо повторного використання води в технологічних процесах, скоротяться об’єми забору чистої води з рік району.

Реалізація заходів щодо запобігання негативному впливу стихійних явищ на ріках району сприятиме зниженню інтенсивності процесів берегової ерозії, стабілізації гідрологічного режиму рік, зменшенню втрат від паводкових ситуацій.

Виконання заходів по охороні і відтворенню лісів сприятиме оптимізації структури лісових насаджень, підвищення стійкості лісових екосистем.

Створення нових природно – заповідних територій та об’єктів, впорядкування існуючої мережі забезпечить більш повне збереження ландшафтного і біологічного розмаїття, сприятиме розвитку рекреаційного використання територій та туризму, стабілізації загального екологічного балансу.

Виконання заходів по охороні атмосферного повітря сприятиме значному зниженню рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, покращенню якості атмосферного повітря в місцях прилеглих до об’єктів, забруднювачів, сприятиме збереженню здоров’я населення.

Впровадження заходів в сфері поводження з відходами сприятиме зменшенню шкідливого впливу токсичних відходів на навколишнє природне середовище і здоров’я, скорочення площ земельних ділянок відведених під звалища.

Заходи з екологічної освіти сприятимуть підвищенню рівня екологічної свідомості спеціалістів органів місцевого самоврядування, виробництв, молоді.






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка