Додаток до листа Українського нмц практичної психології І соціальної роботи від 22. 12. 2015 р. №160 Таблиця пропозиції І зауваження до



Скачати 200.7 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір200.7 Kb.
Додаток

до листа Українського НМЦ практичної психології

і соціальної роботи від 22.12.2015 р. №160
Таблиця пропозиції і зауваження до

Положення про експертизу психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в системі освіти


з/п


Зміст

Положення про експертизу психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в системі освіти



Пропозиції і зауваження до

Положення про експертизу психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в системі освіти






Розділ 1. Загальні положення







1.1. Положення визначає загальні завдання і основні організаційні засади здійснення експертизи психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в системі освіти.







1.2. Положення ґрунтується та розроблене на підставі норм Законів України «Про освіту» (№1060-12) «Про дошкільну освіту» (№2628-14), «Про загальну середню освіту» (№ 651), «Про професійно-технічну освіту» (№ 103/98-ВР), «Про вищу освіту» (№ 1556-18) «Про позашкільну освіту» (№ 1841-14), «Про інноваційну діяльність» (№40-15), «Про захист персональних даних» (№2297-17), інших законодавчих актів, указів Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України.







1.3. Основні терміни та їх визначення:







У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

  • Експерт – фахівець в галузі освіти, який має повну вищу психологічну, педагогічну, соціологічну освіту та спеціальну підготовку.

  • Експертиза встановлення відповідності змісту предмету експертизи віковим, індивідуально-психологічним і педагогічним нормам, стандартам і вимогам до психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію, що прийняті у системі освіти. Результати експертизи оформлюються у вигляді експертного висновку, рецензії, ліцензії, сертифікату.

  • Експертна комісія – тимчасове організаційне утворення, що складається з висококваліфікованих експертів, які уповноважені здійснювати експертизу.

  • Експертний висновок – документ, який засвідчує проведення експертизи та містить її результати.

  • Ліцензія – документ дозвільного характеру, який засвідчує право суб’єкта звернення (фахівця) застосовувати психологічний, соціально-педагогічний і соціологічний інструментарій у своїй професійній діяльності.

  • Предмет експертизи – технології, методи, методики (інструменти), методичні розробки, що містять психологічний, соціально-педагогічний та/або соціологічний інструментарій.

  • Психологічний інструментарій – засоби (інструменти) психологічної діагностики, психологічної корекції, профілактики, реабілітації, прогностики які застосовуються практичними психологами в процесі здійснення їх професійної діяльності.

  • - Рецензія – документ, який передбачає коментування основних положень рецензованої праці; узагальнену аргументовану її оцінку; висновки про значення аналізованої праці та відповідність її змісту стандартам і вимогам, що прийняті серед професіоналів.

  • Рішення – документ, який засвідчує результат розгляду предмету експертизи та рекомендації до суб’єкта подання щодо його подальших дій.

  • Сертифікат – документ дозвільного характеру, який засвідчує право суб’єкта звернення на здійснення певного виду діяльності, та/або застосування конкретної методики, методу, технології які містять психологічний, соціально-педагогічний або соціологічний інструментарій.

  • Соціологічний інструментарій – методи, техніки, методики та процедури збору, реєстрації, обробки та аналізу соціологічної інформації та роботи з опитуваними.

  • Соціально-педагогічний інструментарій - засоби (інструменти) соціально-педагогічної діагностики, корекції, профілактики, реабілітації, прогностики які застосовуються соціальними педагогами, педагогами і соціальними працівниками в процесі здійснення їх професійної діяльності.

  • Суб’єкт подання – юридична або фізична особа, яка звертається до експертної комісії із запитом щодо проведення експертизи психологічного, соціально-педагогічного та соціологічного інструментарію для отримання рецензії, сертифікату, ліцензії на застосування відповідного інструментарію у своїй безпосередній діяльності.







1.4. Експертизу психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію мають право здійснювати виключно Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи НАПН України, обласні, Київський міський центри (кабінети) психологічної служби системи освіти (далі – Центри).







1.5. При проведенні експертизи Центри керуються законодавчими та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, а також цим Положенням та затвердженими у встановленому порядку критеріями експертизи.







1.6. Дія цього Положення поширюється на навчальні заклади системи освіти України усіх типів, рівнів і форм власності, установи та організації незалежно від їх відомчого підпорядкування, де передбачено застосування в освітній та/або практичній діяльності психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію.







1.7. Керівники органів, установ, організацій і закладів освіти усіх типів і форм власності несуть персональну відповідальність за застосування співробітниками або представниками інших організацій (державних, приватних, громадських, міжнародних) психологічного, соціологічного, соціально-педагогічного інструментарію, який не пройшов експертизи і не має відповідних дозволів.







Розділ 2. Види експертної діяльності







2.1. Експертиза

      1. Предметом експертизи може виступати відповідність психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію віковим, індивідуально-психологічним особливостям учасників навчально-виховного процесу; доцільність та обґрунтованість добору діагностичних методик, психокорекційних і психотерапевтичних програм, реабілітаційних технологій та інших технік та технологій, які застосовуються ліцензованими фахівцями.







      1. До об’єктів експертизи відносяться:

  • корекційно-розвивальні, реабілітаційні, профілактичні, корекційно-відновлювальні, розвивальні програми, просвітницькі, навчальні, тренінгові програми та курси, методичні розробки окремих фрагментів навчально-виховного процесу, методичні рекомендації тощо за відповідними критеріями (додаток );

  • діагностичний інструментарій програми і методики психодіагностичних, соціологічних, соціально-психологічних досліджень, обстежень, моніторингів, стандартизовані психодіагностичні методики, соціально-педагогічні, соціологічні, соціально-психологічні опитувальники, тести тощо за відповідними критеріями (додаток);

  • рівень кваліфікації окремих фахівців на придатність до застосування конкретних методів, методик і технологій, що містять психологічний, соціально-педагогічний і соціологічний інструментарій.

Результатом проведення експертизи є видача суб’єкту подання вмотивованого експертного висновку у вигляді рецензії, сертифікату, ліцензії (дозволу), рекомендацій щодо можливості застосування у навчальній та/або практичній діяльності відповідного інструментарію.







    1. Рецензування







      1. Предметом рецензування є актуальність, обґрунтованість, повнота, методологічна та методична основа матеріалів, що подаються до рецензування.







      1. Об’єктом рецензування є проекти, програми, технології, посібники, методики психолого-педагогічного змісту, розроблені для застосування в навчально-виховному процесі, педагогічні новації, програми експериментів тощо, які повністю складаються або містять у якості окремих частин психологічний, соціально-педагогічний чи соціологічний інструментарій.







2.2.3. Результатом рецензування є видача суб’єкту подання рецензії з рекомендаціями щодо застосування відповідної програми, проекту, посібника, технології тощо.







    1. Сертифікація







      1. Предметом сертифікації є відповідність діагностичних, тренінгових та навчальних програм психокорекційного, психотерапевтичного, психотренінгового змісту віковим, індивідуально-психологічним особливостям учасників навчально-виховного процесу; відповідність обраного методичного та діагностичного інструментарію прийнятим стандартам, меті та завданням зазначених програм.







      1. Об’єктом сертифікації є програми, методи, методики діагностичного, психокорекційного, психотерапевтичного, психотренінгового змісту, а також психологічних, соціально-педагогічних і соціологічних досліджень.







      1. Результатом сертифікації є видача суб’єкту подання сертифікату на застосування даної методики (програми, технології і т.п.) фахівцями у відповідності до вимог методики (додаток ).







      1. Експертизі і сертифікації також підлягають методики, методи і технології, що розроблені в інших відомствах, громадських і міжнародних організаціях або окремими фахівцями.







2.3.5. Сертифікат може бути відізвано (скасовано), якщо методика, на застосування якої він виданий, була оформлена з порушеннями авторського права, наносить шкоду психічному та/або фізичному здоров’ю, діловій репутації, застосовується для маніпуляцій та/або не на користь людей, до яких вона застосовується.







    1. Ліцензування







2.4.1. Предметом ліцензування виступає компетентність суб’єкта подання (фахівця) застосовувати конкретну методику, техніку, технологію, засосовувати психологічний, соціально-педагогічний і соціологічний інструментарій, реалізовувати програми психокорекційного, психотерапевтичного, психотренінгового змісту, а також методи психологічних, соціально-педагогічних і соціологічних досліджень.







2.4.2. Суб’єктами ліцензування виступають фахівці, виконавці програм психокорекційного, психотерапевтичного, психотренінгового змісту, а також соціологічних, психологічних та соціально-педагогічних досліджень, які мають відповідну фахову освіту та пройшли спеціальну підготовку для реалізації вищезазначених програм.







2.4.3. Фахівець може отримати ліцензію на виконання певного виду роботи (надання послуги) із застосуванням психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію тільки якщо згаданий інструментарій є сертифікованим.







2.4.4. Для отримання ліцензії суб’єкт подання надає комісії відповідні документи (додаток).







2.4.5. Експертна комісія у місячний термін має надати заявнику обґрунтовану відповідь: або ліцензію, або мотивовану письмову відмову.







2.4.6. Для об’єктивного розгляду матеріалів подання комісія має право звертатись за додатковою інформацією чи роз’ясненнями у відповідні державні чи громадські організації і установи, викликати фахівця на співбесіду.







2.4.7. В ліцензії зазначаються: суб’єкт ліцензування, вид ліцензованої діяльності, послуг, цільову групу, термін дії та умови дії ліцензії.







2.4.8. Позбавлення (відкликання) ліцензії здійснюється експертною комісією за мотивованою заявою фізичних або юридичних осіб у разі грубого і неодноразового порушення фахівцем: інструкцій та/або вимог застосування методики; етичних норм; для маніпуляцій; завдання шкоди фізичному та/або психічному здоров’ю, завдання моральних збитків, або в судовому порядку.







Розділ 3. Суб’єкти експертної діяльності та організаційні засади її здійснення







3.1. Суб’єктами експертної діяльності є експертні комісії, які створюються Центрами.







3.2. До роботи в експертних комісіях залучаються висококваліфіковані фахівці з прикладної психології, соціальної педагогіки, соціології, науковці, викладачі, представники професійних громадських організацій.







3.3. Права Центрів з питань організації та здійснення експертної діяльності:

  • залучати до участі в експертній діяльності висококваліфікованих фахівців, науковців, представників професійних громадських організацій для забезпечення якості, прозорості та високого рівня експертних процедур;

  • запрошувати на засідання експертних комісій представників громадськості, відповідальних працівників міністерств, відомств, підприємств, наукових установ, керівників і спеціалістів закладів освіти та їх підрозділів;

  • повертати матеріали на доопрацювання у разі невиконання вимог щодо їх подання;

  • отримувати для проведення експертних процедур документацію, іншу інформацію щодо діяльності юридичних та фізичних осіб, яка пов’язана із психологічним, соціально-педагогічним впливом або психологічною, соціально-педагогічною чи соціологічною діагностикою;

  • приймати рішення щодо призупинення дії сертифікату, ліцензії або їх скасування (анулювання) у разі невиконання або порушення фізичною чи юридичною особою умов здійснення діяльності, поданням недостовірної інформації тощо;

  • організовувати та здійснювати психологічну експертизу на запит фізичних і юридичних осіб, зокрема правоохоронних, судових органів та адвокатури, стосовно фактів заподіяння морально-психологічної шкоди юридичним та фізичним особам;

  • надавати науково-інформаційну та методичну допомогу практичним психологам, соціальним педагогам, фахівцям, що працюють в інших галузях;

  • проводити консультації, навчальні семінари, тренінги з питань експертної діяльності.







    1. Центри зобов’язані:

  • забезпечувати об’єктивність, прозорість, неупередженість та достовірність результатів експертної діяльності;

  • забезпечувати своєчасність та належність документального оформлення матеріалів експертної діяльності (протоколи засідань експертних комісій, оформлення ліцензій, сертифікатів, рецензій, висновків, інших документів);

  • забезпечувати архівацію та збереження матеріалів експертиз;

  • забезпечувати необхідну конфіденційність експертних процедур та одержаної при цьому інформації стосовно діяльності юридичних і фізичних осіб, персональних даних;

повідомляти комісію вищого рівня і суб’єкта подання про всі істотні перешкоди, що мали місце при проведенні експертної діяльності.







    1. Організаційні засади експертної діяльності.







      1. Організаційними одиницями експертної діяльності є експерти та експертні комісії.







      1. Обласні та в місті Києві експертні комісії утворюються рішенням (наказом) територіального органу управління освітою за поданням обласних центрів психологічної служби (Київського міського) у кількості не менше 5 осіб на термін не менше одного року і не більше ніж на 5 років.







      1. Всеукраїнська експертна комісія створюється наказом Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України за погодженням із МОН України у кількості не менше 7 осіб терміном не менше ніж на 3 роки і не більше ніж на 5 років.







3.5.4. Взаємодія суб’єктів експертної діяльності здійснюється на договірних умовах відповідно до чинного законодавства України.







    1. Компетенції суб’єктів здійснення експертної діяльності.







3.6.1. До компетенції Всеукраїнської експертної комісії відноситься:

  • експертиза психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію, який застосовується в роботі підготовленими фахівцями;

  • сертифікація психологічних, соціально-педагогічних, соціологічних методик, тестів, психокорекційних програм, психотерапевтичних, і психотренінгових методик, методів та технологій;

  • ліцензування фахівців в галузі практичної (прикладної) психології, соціальної педагогіки;

  • сертифікація програм соціологічних та соціально-психологічних досліджень щодо стану освіти в Україні в цілому та окремої області;

  • рецензування психолого-педагогічних новацій;

  • рецензування навчально-методичних матеріалів соціально-психологічного змісту, розрахованих на використання в навчальних закладах усіх типів системи освіти;

  • розгляд складних і конфліктних випадків на підставі документів, поданих юридичними та/або фізичними особами.

  • скасування або призупинення дії рішень обласних (Київської міської) експертних комісій.







      1. До компетенції обласних, Київської міської експертних комісій відноситься:

  • експертиза психологічного, соціально-педагогічного і соціологічного інструментарію, який застосовується в роботі підготовленими фахівцями області;

  • сертифікація програм психологічних, соціологічних та соціально-педагогічних досліджень, результати яких будуть поширюватись на район, декілька районів області;

  • рецензування психолого-педагогічних новацій, які реалізуються в масштабах однієї області, або декількох її районів (міст);

  • ліцензування фахівців у галузі практичної психології та соціальної педагогіки області;

  • рецензування навчально-методичних матеріалів, що розраховані на використання в навчальних закладах усіх типів, яких будуть поширюватись на всю область, або декількох її районів (міст).







Розділ 4. Процедури роботи експертних комісій







4.1. Діяльність експертних комісій.







4.1.1 Діяльність експертних комісій регулюється цим Положенням.







4.1.2. Засідання експертних комісій проводяться за потребою, але не рідше одного разу на рік.







4.1.3. Для одержання рішення експертної комісії суб’єкт подання звертаються з листом-клопотанням.

У листі-клопотанні зазначають: повну назву та вид експертних матеріалів, автора (авторів), кому адресовані матеріали, тип навчального закладу відповідно до освітнього чи освітньо-кваліфікаційного рівня, відповідність матеріалів встановленим нормам, дотримання державних і галузевих стандартів тощо.

До листа-клопотання додають:

матеріали у двох примірниках (паперовий та електронний варіант) українською мовою;

рецензії не менше двох фахівців відповідної галузі знань;

відповідь автора /авторів на зауваження рецензентів (за наявності);

відомості про автора/авторів (прізвище, ім'я, по батькові, науковий ступінь, учене звання (за наявності), місце роботи та посада, досвід роботи з даної проблеми).

В залежності від виду експертної діяльності обґрунтованим рішенням експертної комісії перелік необхідних документів може бути доповнений.



Подані матеріали до Всеукраїнської експертної комісії реєструють в Українському НМЦ практичної психології і соціальної роботи (за адресою 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, 98-а), а до інших експертних комісій за юридичною (поштовою) адресою відповідних Центрів.







4.1.4. Експерти в термін до одного місяця дають оцінку якості поданих матеріалів, їх відповідності вимогам, готують експертний висновок і повертають матеріали до Центру, який передає зазначені матеріали разом з експертними висновками на розгляд експертної комісії.







4.1.5. Засідання експертних комісій проводяться під керівництвом голови експертної комісії, та вважаються легітимними, якщо у них взяло участь не менше половини її складу.







4.1.6. Рішення експертної комісії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх.







4.1.7. Рішення експертної комісії є підставою для видачі суб’єкту подання відповідного документу: експертного висновку, рецензії, сертифікату, ліцензії, рішення про розгляд.







4.1.8. Рішення експертної комісії оформляються протоколами, які зберігаються на правах архівних документів, за підписом директора Центру, голови експертної комісії, відповідального секретаря експертної комісії.







4.1.9. Рішення всеукраїнської експертної комісії є обов’язковим для виконання усіма працівниками системи освіти України.







4.1.10. Рішення обласних, Київської міської експертних комісій є обов’язковими для виконання районними (міськими) Центрами (методистами) психологічної служби та у навчальних закладах усіх типів відповідної території.







4.1.11. На засіданнях експертних комісій розглядаються, окрім іншого, питання затвердження календарного плану проведення засідань, пропозиції та зауваження до комісії вищого рівня з питань проведення експертизи, питання розвитку міжнародного, міжгалузевого обміну інформацією та досвідом.







4.2. Основні ознаки, які дають підстави відмовити суб’єкту подання:

  • невідповідність назви та/або мети та/або заявлених очікуваних результатів змісту та/або процедурам методики, що представлена на експертизу;

  • невідповідність змісту методики вимогам до її валідності і надійності її результатів;

  • невідповідність вимогам до оформлення матеріалу, що подається на експертизу;

  • невідповідність методичним вимогам і навчальним стандартам, що прийняті у системі освіти;

  • невідповідність стандартам наукової психології, соціології, педагогіки, професійної етики;

  • наявність прямої або прихованої провокації до ненормативної поведінки, порушень законодавства, правил поведінки і суспільної моралі;

  • наявність ризику психоемоційного травмування, завдання моральної шкоди, приниження гідності та/або репутації представникам цільової аудиторії;

  • пряма або прихована пропаганда ненаукових, релігійних, екстремістських, політичних, антигуманних чи містичних поглядів, світоглядних концепцій, організацій, ідей







Розділ 5. Відповідальність та контроль за здійсненням експертизи







5.1 Відповідальність за дотриманням процедур експертизи несуть голови експертних комісій усіх рівнів.







5.2. У разі виникнення спірних питань суб’єкти експертної діяльності можуть звернутись до експертної комісії вищого рівня з відповідним поданням (заявою).







5.3. Об’єктом розгляду складних та конфліктних випадків є звернення (заяви) фізичних або юридичних осіб, які містять опис проблеми та запит щодо питань, які потребують розв’язання.







5.4. Ініціювати розгляд складних та конфліктних випадків можуть фізичні та юридичні особи.







5.5. В результаті розгляду складних та конфліктних випадків суб’єкт звернення протягом 30 робочих днів отримує рішення щодо розглянутої ситуації або мотивовану відмову.







5.6. У разі виявлення порушень у проведенні процедур експертної діяльності або застосування інструментарію, який не має відповідної експертної документації, винні несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.







Розділ 6. Фінансово-господарські засади експертної діяльності







6.1. Відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, здійснюється на підставі договору з фізичними та юридичними особами, на вимогу яких здійснюється експертиза, за попередньо складеними кошторисами.







6.2. Терміни роботи з експертизи конкретного матеріалу визначаються календарним планом проведення експертизи, але не більше 30-ти робочих днів.







6.3. За особами, які залучаються до роботи у якості експертів, на час проведення експертизи зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи.







6.4. Директори (завідуючі) Центрів за рахунок коштів, отриманих за проведення експертизи, а також добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, можуть встановлювати заохочувальні виплати для осіб, які залучаються до цієї роботи.







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка