Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека



Сторінка2/5
Дата конвертації13.04.2016
Розмір0.87 Mb.
1   2   3   4   5

Програма соціологічного дослідження



Програма – це основний фундаментальний документ соціологічного дослідження, який містить методологічні (теоретичні) та методичні (організаційні) основи дослідження.

Методологічний розділ програми включає:

- обгрунтування проблеми дослідження (чому проводиться );

- визначення об’єкта дослідження (де, серед кого проводиться ), і предмета дослідження (що виявляється, які соціальні зв’язки, відносини );

- визначення мети дослідження (чим і для кого буде корисним ) основних завдань, виконання яких необхідне для її дослідження;

- визначення основних та додаткових робочих гіпотез (припущення, що стосуються окремих зв’язків між елементами об’єкту, а також внутрішні і зовнішні фактори, що впливають на стан і розвиток).

Методична (організаційна) частина включає:

- методику дослідження (методи збирання, обробки та аналізу документів);

- формування вибіркової сукупності (тип вибірки, структура вибіркової сукупності, обсяг вибірки);

- інструментарій для збору інформації (анкети, тести, інструкції інтерв’юєрам, опитувачам);

- послідовність обробки одержаних даних;

Програма повинна бути глибоко продуманою в усіх своїх складних частинах. Тільки тоді вона може стати запорукою успішного проведення дослідження.

Тому підготовча фаза дослідження, тобто перед програмне вивчення проблеми, є найбільш відповідальним, тому що теоретичні та методологічні прорахунки, припущені на цьому етапі, вже неможливо буде виправити в подальшому. Підготовка дослідження – тривалий і складний процес, що відбирає більше часу, ніж всі інші етапи. Серед соціологів існує думка, що розробка гарної програми потребує не менше половини інтелектуальних витрат всього дослідження.

Обґрунтування проблеми дослідження

Початком усякого соціологічного дослідження є проблемна ситуація.



Проблемна ситуація – це протиріччя між нашим усвідомленням необхідності будь-яких дій та незнанням шляхів їх вирішення. Проведення в останні роки більшості досліджень викликано невідповідністю стану бібліотечного обслуговування сучасним вимогам. Необхідно шукати нові та удосконалювати існуючі форми роботи з користувачами бібліотек, змінювати структуру книжкових фондів, перебудовувати інформаційну та довідково-бібліографічну роботу. Також мають бути уточнені функції бібліотек, різні закономірності процесу читання в сучасних умовах, тенденції розвитку різних видів бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Так в ході дослідження “Читацькі потреби та стан їх задоволення в ЦБС республіки” (1991) вивчалася проблема невідповідності фондів масових бібліотек республіки сучасним запитам читачів, що призвело до значного зменшення їх кількості в бібліотеках. У дослідженні “Молодий читач України початку 90-х років” (1990-1991) розглядалась проблема змінювання читацьких запитів і потреб юнацтва під впливом сучасної соціокультурної ситуації, мотиви і функції читання відповідної аудиторії.

Цілий комплекс проблем, що стосуються розповсюдження читання на селі в сучасних умовах і соціального статусу сільської бібліотеки, розглядався в дослідженні “Роль бібліотеки в житті сільського мешканця” Донецька ОУНБ (1995р.).

Проблематикою дослідження “Соціальний портрет бібліотекаря” (1999 р.) були соціально-психологічні особливості бібліотечної професії в сучасних умовах та перспективи її розвитку з погляду фахівців.

В прикладному соціологічному дослідженні можна замість формування проблеми скласти список конкретних запитань, на які необхідно одержати відповіді.

Формулювання гіпотез дослідження

Обов’язковим процедурним моментом соціологічного дослідження є формулювання гіпотез.



Гіпотеза – це наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких фактів, явищ і процесів бібліотечної роботи, яке необхідно підтвердити або спростувати.

Вирішальною перевіркою істинності гіпотези є досвід, практика. Гіпотеза повинна відповідати наступним вимогам: обов’язкова перевірка положень, що висунуті, логічна простота, володіння передбаченою силою, зв’язок з попередніми знаннями. Гіпотеза повинна передбачувати можливості використання тих чи інших методичних і технічних процедур.

У противагу гіпотезі може виставлятись контргіпотеза, яка відповідає тим же вимогам, але має досконало протилежне пояснення фактам, явищам і процесам, які вивчаються.

Досвід, практика повинні показати істинність, вірогідність гіпотези або контргіпотези.

В описовому або аналітичному дослідженні звичайно виставляється не більше 4-5 гіпотез (інколи 2-3), які між собою не повинні конкурувати.

Наприклад, проблематика дослідження “Молодий читач України початку 90-х років” включала наступні гіпотези і контргіпотези:



1. Робоча гіпотеза:

- юнацька бібліотека – особливий соціальний інститут, центр інтелектуального росту, морального зіткнення і духовного спілкування молоді, формування особистості молодої людини.



Контргіпотеза:

- юнацька бібліотека не в змозі задовольнити зростаючі потреби читачів, їх різнобічні інтереси і запити внаслідок недостатньої повноти фонду, його змісту, організації, доступності і недостатньо розгорнутої структури спеціалізованих відділів; незадовільного стану матеріально-технічної бази;

- звернення молоді до бібліотеки часто має прагматичний підхід (отримання конкретної літератури, читання програмних творів);

- унаслідок слабкої пропаганди МБА читачі недостатньо знають про нього, як про один з каналів запитів на відсутню в бібліотеках літературу.



2. Робоча гіпотеза:

- юнацька бібліотека орієнтована на обслуговування читачів віком від 14 до21 року.



Контргіпотеза:

- юнацька бібліотека сьогодні не може обмежуватись обслуговуванням лише цієї вікової категорії.

Бібліотеку доцільно розглядати як молодіжну, що зорієнтована на задоволення різнобічних інтересів і запитів молоді віком від 14-15 до 25-28 років;

3. Робоча гіпотеза:

- бібліотекар юнацької бібліотеки – особливий тип бібліотечного працівника-педагога, психолога, керівника юнацького читання.



Контргіпотеза:

- спроможність бібліотекаря юнацької бібліотеки керувати читанням молоді не відповідає сучасним вимогам. Бібліотекар сьогодні не завжди може бути лідером читання для юного читача. Слабка професійна і педагогічна підготовка бібліотекаря не дозволяє йому формувати коло читання молоді, вести відповідну індивідуальну роботу з читачами.

Проблематика дослідження “Соціальний портрет бібліотекаря” (1999 р.) включала наступні гіпотези і контргіпотези:

Гіпотеза 1

Перехід до ринкових відносин, зміни в традиційних напрямках діяльності бібліотек

стимулюють підвищення самосвідомості, ініціативності бібліотечних працівників, орієнтують їх на постійне поглиблення і розширення професійних знань та освоєння нових технологій.

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка