Для заказа доставки диссертации введите ее название в форму поиска на сайте



Сторінка1/6
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.77 Mb.
  1   2   3   4   5   6
Для заказа доставки диссертации введите ее название в форму поиска на сайте (http://mydisser.com/ru/search.html)

Національна академія державного управління

при Президентові України

На правах рукопису



Саламатов Володимир Олександрович
УДК 316.642.3:[32:351:35.01]

Когнітивні моделі соціальної реальності в державному управлінні
25.00.01 – теорія та історія державного управління
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора

наук з державного управління

Науковий консультант –

Мельник Михайло Іванович,

доктор соціологічних наук,

професор


Київ – 2010

З М І С Т





1. Перелік умовних скорочень 4

2. Вступ 6

3. висновки 20

4. Список використаних джерел 28


1.Перелік умовних скорочень


ВР – Верховна Рада України

ДС – діючі сили або діючі особи

ДСН – дефіцитарний індекс СН

ДУ – державне управління

ЕБЗ – економіка, яка базується на знаннях

ЕВРДВ – експерти вищого рівня державної влади

ІЕПМУ – індикатор ефективних практик місцевого управління

КІСВ – концепція інтерактивної соціокультурної взаємодії

КМ – когнітивні моделі

КМСР – когнітивні моделі соціальної реальності

МФО – міжнародні фінансові організації

НІ – національні інтереси

НІК – національні інтереси країни

НІУ – національні інтереси України

СН – соціальна напруженість

СПЕС – соціально–політична і економічна ситуація

СПС – соціально–політична ситуація

ЦДР – цілі державного розвитку

ANOVA – однофакторний дісперсійний аналіз

EIPA – Європейський інститут державного управління (European Institute of Public Administration)

ICMA – Міжнародна асоціація управляючих містами і графствами (International County Managers Association), США




2.Вступ


“Усе життя я допускав, що хтось знає розв’язання проблеми взаємодії множини непередбачуваних чинників. Я думав, що політики знали, що потрібно робити, але відмовлялися діяти з політичних чи меркантильних міркувань. Але зараз я розумію, що ніхто не знає відповіді. Ні ми, ні вони, ніхто”. (Сенж (Senge P.) [327, с. 47].


Актуальність теми дослідження. У зв’язку з необхідністю кардинального підвищення ефективності державного управління особливо актуальною є проблема розкриття змісту і характеру когнітивних моделей базових вимірів результативності й ефективності державного управління України та складових аналітичного циклу послідовних змін при забезпеченні зворотного зв’язку в системі державного управління. Відповідно до головної теореми соціальних наук У. Томаса ("Якщо люди визначають ситуації як реальні, то вони реальні за своїми наслідками") виявлення когнітивних моделей вітчизняного управлінського персоналу є важливим етапом у розробці та впровадженні: надійних методик системного оцінювання ефективності державного управління, інформаційного забезпечення підтримки прийняття рішень та ефективної прикладної теорії трансформаційного процесу, які будуть адекватні українським реаліям.

На сучасному етапі державотворення певне ігнорування, або несприйняття системою державного управління України інформації відносно соціальної реальності призводить до втрати стійкості системи управління суспільством, слабкості зворотного зв’язку, неадекватності розуміння соціальної реальності як об’єкту управління, що стає загрозою національній

безпеці країни.

На актуальність дослідження когнітивної сфери державного управління, тобто образів, понять, інтерпретацій, схем його розуміння і усвідомлення, та на необхідність врахування суб’єктивних факторів при розробці та реалізації державної політики у своїх працях звертали увагу: Е.Афонін [13; 14], В.Бакуменко [19], А.Бандурко [13; 14], В.Бебик [23], В.Бодров [32], І.Варзар [48], Д.Видрін [60], В.Вишневський [53], О.Гарань [67], В.Дементьев [53], В.Князєв [121], Н.Липовська [156], В.Лисицький [157], С. Макеєв [161], М.Мельник [166], П.Надолішний [184], Н.Нижник [187], О.Оболенський [192], А.Пойченко [217], І.Попова [226], С. Серьогін [295], В.Скуратівський [300], В.Трощинський [318] та ін. У західній науковій традиції широкий спектр когнітивних досліджень державного управління виділено в окремий науковий напрям – “розуміння державного управління” (М.Доган [96], Е.Квейд [118], Р.Лікерт [423], Д.Пелассі [96], Х.Рейні [447]). Він спирається на емпіричні оцінювальні дослідження у різних сферах державного управління (П.Браун [34], Д.Веймер [52], Е.Вайнінг [52], М.Петтон [438], Т.Сааті [243]) та дослідження когнітивних схем політиків і державних діячів (Р.Абельсон [4], Д.Херадсвейт [330], У.Нарвесен [330]).

Вітчизняні автори (В.Васютинський [49], А.Гірник [74], М.Конов [125], М.Пірен [206], Т.Таран [308], Ю.Яковенко [114] та ін.) і російські (І.Бабинін [17], І.Власов [17], В.Кретов [17], В.Лефевр [154], О.Митіна [203], В.Петренко [202], Ф.Потапенко [17], І.Фролов [17] та інші) акцентують увагу на дослідженні когнітивних схем конфліктних ситуацій, психосемантиці суспільної свідомості та політичного менталітету, на розробці нових методів аналізу когнітивних схем, рефлексивного управління та рефлексивних логік.

Важливість коректної й чіткої постановки цілей управління, їх ресурсного забезпечення, оцінювання і контролю ефективності й результативності державного управління України підкреслюють О.Власюк [54], А.Гошко [87], В.Дзюндзюк [95], В.Князєв [122], М.Корецький [130], В.Куйбіда [144], Т.Маматова [162], О.Машков [187], О.Полінець [218], В.Рижих [233], Ю.Сурмін [306], О.Сушинський [307], Ю.Плюснин [210], Я.Радиш [232], В.Цвєтков [331], А.Чемерис [334] та ін. На важливість дослідження визначення та реалізації національних інтересів України (НІУ) як домінантних цілей державного управління вказували І.Ібрагімова [10], О.Бодрук [81], О.Валевський [43], В.Воротін [56], М.Гончар [44], О.Гончаренко [82], В.Кремень [138], Е.Лисицин [81], М.Мельник [285], Б.Парахонський [196], С.Пахомов [332], Ю.Пахомов [332], С. Пирожков [45], І.Розпутенко [236], Г.Ситник [299]. Однією із важливих стадій інформаційно–аналітичного забезпечення державного управління є індикативні дослідження соціально–політичної ситуації в країні як контексту та результату державно–управлінської діяльності (Є.Головаха [79], М.Міщенко [173], В.Небоженко [186], Н.Паніна [80], Ю.Сурмін [304]).

Технологічний аспект когнітивного моделювання в державному управлінні актуалізується при розробці й дослідженні процедур стратегічного планування (Т.Сааті [243], А.Семенченко [292], В.Силов [297], В.Тронь [317], С.Чесноков [338], Ю.Шаров [340]), аналізу політики (Ю.Кальниш [111], О.Кілієвич [119], В.Романов [238], О.Рудік [238], В.Тертичка [313]), інформаційно–аналітичних систем підтримки прийняття рішень у державному управлінні (А.Данчул [90], И.Бабинін [17], В.Косолапов [132], В.Кретов [17], А.Морозов [178], Г.Почепцов [228], С.Телешун [310], В.Тронь [317], С.Чукут [339]).

Критичний аналіз результатів вітчизняних наукових досліджень сприйняття стану і результатів державного управління України та їх порівняння із зарубіжним рівнем когнітивних досліджень у сфері державного управління підтверджує актуальність нашої роботи і вказує на недостатню розробленість методології реконструкції й емпіричних досліджень когнітивних моделей соціальної реальності як складових управлінського циклу і форм існування критеріїв ефективності державного управління.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” протягом 1997–2007 рр. за темами: “Систематизація та удосконалення наукового знання з методології, методів та механізмів державного управління” (ДР № 0106U004368), у якій дисертантом обґрунтовано актуальність дослідження, систематизовано концептуальний апарат забезпечення ефективності і якості публічного управління; “Методологія дослідження, аналізу та оцінки соціально–політичних проблем і процесів реформування сучасного українського суспільства” (ДР № 0104U000469), у якій дисертантом виконано огляд процесів і теоретико–методологічних підходів щодо реформування сучасного українського суспільства; “Моніторинг соціально–економічної та політичної ситуації в Україні (методологічні та методичні засади)” (ДР № 0101U002906) і “Моніторинг соціально–політичної ситуації в Україні (методологічні та методичні засади)” (ДР–РК № 0199U002827), у яких дисертантом розроблено методологію, лінгвістичне забезпечення, процедури збору вихідних даних, обробки і узагальнення результатів застосування таких методик: оцінка стану реалізації та актуальності національних інтересів країни, стану соціальної напруженості, оцінка структури конфліктних взаємовідносин в соціально–економічному просторі країни. У дисертації також використано окремі результати досліджень автора 1994–1997 рр., проведених у рамках фундаментальних науково–дослідних робіт Інституту проблем математичних машин і систем НАН України за темами “Розробка системи оперативного автоматизованого аналiзу iнформацiйних потокiв в аспектi національної безпеки України” (ДР № 0193И037390) і “Монiторинг нацiональних iнтересiв України” (ДР № 0193И037389), у яких дисертантом розроблено апріорні моделі соціальної напруженості і системи національних інтересів, методологію і методики експертних досліджень їх сприйняття управлінським персоналом, виявлення базових вимірів і вихідних рівнів системних показників, а також в Асоціації створювачів і користувачів інтелектуальних систем за темою “Розробка системи індикаторів напруги соціально–політичних процесів в Україні в аспекті національної безпеки” (ДР № 01940028495), в якій дисертантом розроблено комплекс індикаторів соціальної напруженості. Останні три роботи виконувались за програмою Державного комітету України з питань науки і технологій 08.06 “Правові засади розбудови державності України”. Дисертантом в рамках дослідно–конструкторської роботи “Функціональний комплекс: система оцінки соціальної напруженості” (ЯЩ.40999.01.07.09) проведено пілотне оціночне дослідження соціальної напруженості в Автономній Республіці Крим, розроблено організаційно–технологічний проект діяльності спеціальної аналітичної групи в системі центральних органів державної влади.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методології виявлення суб’єктивних вимірів ефективності державного управління і методик її оцінки на основі дослідження сприйняття соціальної реальності управлінським персоналом як інструментів трансформування існуючої системи державного управління.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

– розробити на основі критичного аналізу досліджень результатів трансформування вітчизняного державного управління та світового досвіду проведення змін в управлінні методологію реконструювання когнітивних моделей аналітичного циклу змін і вимірів ефективності державного управління України;

– сформувати методики змістового наповнення когнітивних моделей складових циклу змін, виявлення вимірів ефективності державного управління і місцевого самоврядування та їх оцінювання за допомогою методів інженерії експертних знань;

– визначити ступінь результативності й ефективності державного управління України за допомогою дослідження стану реалізації національних інтересів України і соціальної напруженості як системних індикаторів соціальної реальності країни;

– провести емпіричну апробацію технології послідовного визначення цілей державного управління на основі моніторингового дослідження сприйняття управлінським персоналом пріоритетності національних інтересів України;

– виявити структуру ефективних управлінських практик – комплексів дій, поведінкових актів і цілісних блоків управлінської діяльності, спрямованих на виконання функціональних обов’язків, досягнення управлінських цілей і реалізацію місії організації – у місцевому самоврядуванні України;

– здійснити верифікацію української моделі ефективних управлінських практик за допомогою порівняльного кроскультурного дослідження в Україні, Росії та США;

– кількісно оцінити вплив управлінських практик на реалізацію політики надання якісних послуг населенню (моделювання наслідків дії) в Україні;

– з’ясувати потреби щодо змісту навчання управлінського персоналу стосовно виявлених автором параметрів ефективності;

– надати практичні рекомендації з напрямків упровадження розроблених у дисертаційному дослідженні методології й конкретних методик у процесі реформування державного управління в України.

Об’єкт дослідження – трансформація державного управління на основі знань щодо моделювання суб’єктивних вимірів його ефективності в країнах з перехідною економікою.

Предмет дослідження – когнітивні моделі соціальної реальності в державному управлінні.

Методи дослідження. Методологічною основою когнітивного моделювання механізмів забезпечення ефективності державного управління є концепції управлінського циклу змін Демінга–Шухерта, управління якістю врядування і операційного кодування політичного життя, теорія особистісних конструктів, технології соціального оцінювання. У процесі дослідження використані методи теоретико–функціонального аналізу, когнітивного моделювання на основі психосемантичного та статистичного аналізу. Для зіставлення пріоритетів у реалізації управління та складу домінуючих управлінських практик в Україні, Росії та США застосовувався метод порівняльних кроскультурних досліджень.

У процесі розробки конкретних діагностичних процедур і для реконструкції уявлень управлінського персоналу щодо змісту елементів управлінського циклу використано комплекс якісних (фокусні групи, структуровані інтерв’ю, метод репертуарних решіток) і кількісних (контент–аналіз, експертні опитування за допомогою закритих запитань, розрахунок діагностичних шкал) методів соціальних досліджень, для аналізу динаміки уявлень щодо рівня реалізації та актуальності НІУ – метод лонгітюдного (моніторингового) дослідження, для аналізу структури когнітивних моделей – багатовимірний статистичний аналіз даних за допомогою статистичних пакетів Statistica і SPSS та графічне надання похідних даних і результатів формального аналізу.

Основними вихідними даними дисертації є результати експертних досліджень за участю близько 2000 респондентів – державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування та різних груп населення України, Росії, США.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розроблених автором комплексі когнітивних моделей соціальної реальності управлінського персоналу і методології виявлення та оцінювання суб’єктивних вимірів ефективності державного управління, що являють собою інструменти організаційного розвитку і визначення державної політики послідовного підвищення ефективності державного управління.

У результаті проведеного дослідження



уперше:

– розроблено методологію когнітивного моделювання складових аналітичного циклу змін і вимірів ефективності державного управління на основі емпіричних досліджень їх сприйняття управлінським персоналом. Ця методологія базується на реконструкції й оцінюванні когнітивних моделей національних інтересів, соціальної напруженості та управлінських практик. Розроблена методологія дає змогу розкрити сукупність умов і внутрішніх суб’єктивних факторів існуючого рівня ефективності державного управління України і являє собою інструментарій інформаційно-аналітичного забезпечення реформування системи державного управління, тобто канал зворотного зв’язку. Розвинена методологія також демонструє загальну схему включення широкого спектра соціологічних і соціально-психологічних даних у структуру циклу змін державного управління;



– виявлено середні рівні сформованих індикаторів ефективності державного управління. Стан реалізації національних інтересів протягом всього терміну дослідження перебував у діапазоні між кризою і погіршенням; високий рівень соціальної напруженості спостерігався за оцінками соціально-економічної ситуації, цілепокладання в системі державного управління й управлінських здібностей політичної еліти; середній рівень соціальної напруженості спостерігався за оцінками загального сприйняття соціального і економічного напруження, позиціювання і взаємовідносин діючих сил; низький рівень соціальної напруженості спостерігався за оцінками соціальної адаптації населення; за оцінками наявності комплексу ефективних управлінських практик їх абсолютна більшість перебуває в зоні невизначеності й лише три із шістнадцяти груп наближаються до таких, які “скоріше наявні, ніж відсутні”. При цьому системним бар’єром, що перешкоджає ефективному державному управлінню в Україні, є практична відсутність реалізації структурно-функціональної моделі послідовного циклу змін;

    – розкрито загальне і специфічне в системі пріоритетів щодо надання управлінських послуг і діяльнісних механізмів їх реалізації в Україні, Росії та США на основі експертних оцінок наявності ефективних управлінських практик, а також регресійних моделей забезпечення надання управлінських послуг у місцевому управлінні цих країн. В Україні й Росії надання якісних послуг пов’язується з характером організаційно-адміністративних відносин усередині системи влади без залучення факторів або складових ефективних відносин між владою і населенням. У США надання якісних послуг громадянам пов’язується з ресурсним забезпеченням та їх належним спрямуванням, що забезпечується залученням населення до процесу управління та наявністю ефективного зворотного зв’язку в системі управління;

удосконалено:

  • методики оцінки соціальної напруженості на основі багаторівневої когнітивної моделі, яка включає оцінку історичного контексту, конфліктологічну складову міжсуб’єктних відносин, цілепокладання, ресурсного забезпечення реалізації інтересів соціальних груп. Розроблений методичний апарат дає змогу розраховувати статистичні моделі складових соціальної напруженості й розкриває взаємозв’язки між ними;

  • методологію вивчення й узагальнення потреб управлінського персоналу у підвищенні професійної кваліфікації. Вона базується на розробленій здобувачем цілісній вітчизняній факторній моделі ефективних управлінських практик і включає емпіричну оцінку їх наявності за допомогою діагностичної методики, що пройшла психометричну перевірку, з наступним виділенням управлінських практик, які найменше представлені в реальній діяльності відповідних органів влади. Саме на засвоєння цих практик і мають бути спрямовані зусилля системи підвищення професійної кваліфікації;

  • систему емпіричних даних, що стосуються порівняння управлінської культури в Україні, Росії та США за комплексом індикаторів ефективних управлінських практик, які мають належну діагностичну потужність і відображають тезаурус вітчизняного управлінського персоналу;

дістали подальшого розвитку:

  • система моніторингу результативності державного управління й визначення його пріоритетів на основі розроблених дисертантом методик, які пройшли статистичну оцінку їх надійності й валідності. Запропонована система моніторингу включає визначення цілей, інформаційну, аналітичну і діяльнісну компоненти. Такий підхід дає змогу оперативно і динамічно застосовувати знання управлінського персоналу під час формування як прямих, так і зворотних зв’язків у циклі змін державного управління в країні;

  • підходи до об’єктивації системи уявлень управлінського персоналу країни щодо стану реалізації національних інтересів й ієрархії пріоритетності їх реалізації за допомогою емпіричних досліджень. У науковий вітчизняний дискурс введені результати якісних і кількісних психосемантичних досліджень тезаурусу національних інтересів, стану, спрямування й балансу їх реалізації. Також розроблено факторні моделі співвіднесення стану реалізації сфер національних інтересів і впливу їх реалізації на базові суспільні потреби. Розроблено прогнозні моделі стану реалізації національних інтересів на основі сплайн апроксимації;

  • методологія розробки і компактного наочного представлення програми дій щодо реалізації національних інтересів України на основі оцінки стану й актуальності їх реалізації, що доповнює їх апріорну макромодель;

– досвід порівняльного кроскультурного дослідження ефективності місцевого управління. Завдяки застосуванню методології соціально-психологічних досліджень існуючі системи формально-статистичних показників ефективності управління доповнені двома комплексними індикаторами ефективних управлінських практик, що являють собою діагностичні методики (ІЕПМУ-2, ІЕПМУ-3).

Практичне значення одержаних результатів полягає у їх спрямованості на змістове забезпечення інформаційної підтримки процесу послідовного вдосконалення державного управління за допомогою розробленого методологічного апарату та емпіричного наповнення концептуальної схеми аналітичного циклу послідовних змін у державному управлінні на основі нових інструментально орієнтованих підходів до оцінки й аналізу результатів, цілей і ефективності процесу реалізації державного управління на загальнонаціональному, регіональному і місцевому рівнях.

Наукові результати та практичні рекомендації дисертації були впроваджені в роботі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що займаються питаннями реформування державного управління та місцевого самовряду­вання в Україні, у діяльності вітчизняних наукових установ, які розробляють інструменти інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центральних органів влади України, а також у навчальному процесі вищих навчальних закладів України, зокрема:

– результати дисертаційного дослідження були використані під час розробки “Методики оцінювання рівня організації роботи зі зверненнями громадян в органах виконавчої влади” щодо: визначення ключових понять методики, структури і змісту показників та конкретизації змісту критеріїв оцінювання напрямів роботи зі зверненнями громадян, і складу навчально-методичних матеріалів. Методика була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 р. № 630. Методологія емпіричного визначення параметрів ефективності діяльності управлінських кадрів була використана під час розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності професійної діяльності державних службовців у процесі роботи зі зверненнями громадян та під час підготовки пропозицій щодо реалізації окремих положень Указу Президента України від 7 лютого 2008 р. № 109/2008 “Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування”, які були надіслані до Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України (довідка від 29 березня 2010 р., видана Секретаріатом Кабінету Міністрів України);

– концептуальна модель структури національних інтересів України, методологія та результати моніторингових досліджень сприймання стану реалізації та актуальності НІУ і соціальної напруженості були використані в процесі розробки технології інформаційного забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України (довідка від 25 березня 2010 р., видана Радою національної безпеки і оборони України);

– методологія і досвід реконструкції системи уявлень управлінського персоналу стосовно планування, реалізації управлінських дій, контролю результатів, корекції системи управління використані в 2006–2007 рр. Державною податковою адміністрацією України в процесі моніторингових досліджень організаційної культури, під час побудови етичної інфраструктури, у процесі підвищення професійної кваліфікації персоналу Державної податкової адміністрації України (акт про впровадження Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2007 р. № 22/33–3015). Це сприяло розвитку усвідомлення персоналом позиціювання податкової адміністрації як суб’єкта державного управління України, більш свідомого ставлення до ціннісних основ професійної діяльності державних службовців та етичності їхньої поведінки;

– результати дослідження у частині визначення та когнітивного і статистичного моделювання уявлень урядовців та управлінців різного рівня стосовно соціальної реальності України впроваджені в 2003–2006 рр. Інститутом проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України в процесі виконання науково-дослідних робіт (акт про впровадження Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України від 26 лютого
2007 р.). Цілісна оцінка стану й актуальності реалізації національних інтересів країни показує джерела системної кризи українського суспільства, розроблена автором методологія й інструментарій можуть сприяти виходу країни з політико-економічної кризи в разі їх послідовного застосування в рамках стратегічного підходу в державному управлінні України;

– розроблені дисертантом концепції, лінгвістичне забезпечення, процедури збирання й обробки вихідних даних у методиках дослідження стану реалізації та актуальності національних інтересів країни і стану соціальної напруженості як компонентів циклу державного управління були застосовані під час проектування інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади в процесі виконання науково-дослідних робіт Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, що виконувались на замовлення Ради національної безпеки і оборони при Президентові України і Міністерства оборони України (акт про впровадження від 24 березня 2010 р. № 3);

– методологія і теорія когнітивного моделювання циклу державного управління і виявлення ефективних управлінських практик упроваджені в 2007–2008 рр. Національним університетом “Києво-Могилянська академія” під час проведення наукових досліджень на замовлення Міністерства освіти і науки України (ДР № 01070000975) і в навчальному процесі (довідка від 30 січня 2008 р. № 16/107, видана Національним університетом “Києво-Могилянська академія”);

– методологія оцінки соціально-економічної ситуації й ефективності діяльності місцевих органів влади застосована у місцевому самоврядуванні Боярським клубом виборців (довідка від 24 січня 2008 р. № 12, видана Боярським клубом виборців Києво-Святошинського району) з метою запровадження демократичних стандартів відкритості та прозорості у діяльності органів місцевого самоврядування.



Окремі положення і результати дисертаційного дослідження, отримані в процесі виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, використовувались автором під час підготовки звітних доповідей на конференціях і робочих нарадах за державними і відомчими програмами в Академії наук України, Адміністрації Президента України, Раді національної безпеки і оборони України, Міністерстві оборони України, Державній податковій адміністрації України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки і результати, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, отримані і сформульовані автором особисто. У надрукованій спільно зі С.Кузнецовою статті автором визначено актуальність застосування соціальної діагностики в державному управлінні, завдання, розроблено власне структуру ситуації соціальної напруженості (склад і зв’язки), описано зміст її елементів [142]. У спільних з А.Гірником статтях автором визначено завдання, виконано розробку й апробацію на практиці методики оцінки конфліктів у сфері державного управління [74], розроблено схему аналізу ролі контролю в державному управлінні, підготовлено висновки дослідження [75], проведено емпіричне психосемантичне дослідження адаптації населення до кризи і описані його результати [391]. У спільній з А.Бобро публікації авторові належать вихідна ідея дослідження, його планування, розроблення методики, збирання, обробка та інтерпретація даних [31]. У спільних з М.Мельником публікаціях авторові належать розробка підходу, методики, планування і проведення дослідження, обробка і аналіз даних і представлення результатів [285; 286]. У надрукованих спільно з Т.Таран, А.Ткачевим, С.Копачком статтях автором визначено завдання, запропоновано загальну ідею методології реконструкції когнітивних моделей, здійснено методику і збирання емпіричних даних, інтерпретацію результатів і сформульовано висновки [287; 287]. У спільних з О.Балобановим публікаціях авторові належать загальна ідея дослідження, методика, планування і проведення дослідження в Україні, статистичний аналіз зведених даних, представлення результатів [21; 455; 456]. У спільних з В.Косолаповим, Ю.Дрючиним, О.Яворським, С.Липських статтях авторові належать постановка завдання, вихідна концепція визначення національних інтересів і пріоритетів, а також структури і формування складу індикаторів, розроблення методики, отримання, якісна і кількісна обробка даних, їх інтерпретація [99; 281]. У надрукованій спільно з Б.Щукиним статті автором здійснено, визначено завдання, актуальність дослідження, проектування експертного дослідження, проведено аналіз даних, сформульовано висновки [282]. У дисертації не використовувались ідеї та розробки, що належать співавторам.

Апробація результатів дисертації здійснена на 42 українських і міжнародних наукових, науково–практичних конференціях і семінарах, зокрема: “Демографічна ситуація в Карпатському регiонi: реальнiсть, проблеми, прогнози на XXI століття” (Чернiвцi, 1996), “5–й Європейський конгрес з психології” (Дублін, Ірландія, 1997), Всеросійська конференція “Відображення образного мислення та інтуїції спеціаліста в системах штучного інтелекту” (Москва, 1998), “Поліпшення взаємовідносин між адміністрацією і громадськістю” (Софія, Болгарія, 1999), “Розвиток демократії в Україні” (Київ, 2000), “Десять років переходу: Перспективи і виклики майбутнього державному управлінню” (Будапешт, 2000), “Уряд, ринок і громадський сектор: пошук продуктивного партнерства”(Рига, Латвія, 2001), “Інтелектуальний аналіз інформації, ІАІ–2001” (Київ, 2001), “Розбудова врядування у Центральній і Східній Європі” (Арлінгтон, США, 2002), “Надання публічних послуг в країнах Центральної і Східної Європи: тенденції і розвиток” (Краків, Польща, 2002); “Фулбрайтівські науковці в Інституті державного управління Карла Вінсона” (Асенс, США, 2004); “Демократичне врядування у XXI столітті: виклики і відповіді у країнах Центральної й Східної Європи” (Москва, 2005); “Професійна етика працівника державної податкової служби як складова етики державного службовця України” (Ірпінь, 2005); “Корупція в освіті та науці” (Київ, 2006); "Державне управління і публічна політика у Європі й Євразії: за професіоналізм, політичну нейтральність і прозорість" (Любляна, Словенія, 2006); "Розвиток громад через формування міжрегіональної мережі місцевого консалтингу" (Київ, 2007); “Національні інтереси України: компроміс влади, бізнесу та громадянського суспільства” (Сімферополь, 2007); “Український проект в XXI столітті” (Київ, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано: 45 наукових праць загальним обсягом 48,6 обл.-вид. арк., у тому числі: 1 одноосібна монографія, розділи у двох колективних монографіях, 16 одноосібних та 9 написаних у співавторстві статей у наукових фахових виданнях України та зарубіжних наукових виданнях з державного управління. Серед публікацій, які додатково відображають наукові результати дослідження, 7 статей в інших українських наукових виданнях, 10 публікацій у матеріалах вітчизняних і зарубіжних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, п’яти додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 446 сторінок, з них – 359 сторінок основного тексту; 37 рисунків, 24 таблиці, зокрема 17 таблиць і рисунків на окремих сторінках, які винесені у додатки; список використаних джерел включає 477 найменувань, у тому числі 125 іноземними мовами.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка