Дипломна робота Психолінгвістичні основи вивчення прикметника в початкових класах Виконавець: студентка ІІІ курсу



Сторінка5/6
Дата конвертації10.09.2017
Розмір1.31 Mb.
1   2   3   4   5   6
Тема: "Прикметник. Повторення вивченого в 3 класі".

Мета: актуалізувати знання учнів про прикметники, удосконалювати вміння вживати прикметники у власному мовленні. Збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання: мовний матеріал, прислів’я, малюнки вишивок.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Самостійна робота.

Замість запропонованих підручником вправ для самостійної роботи (впр. 179), учням ЕГ можуть бути запропоновані наступні творчі завдання.

1. Прочитати текст. Виписати з нього прикметники з іменниками, в душках зазначити число, а в однині рід прикметників.

Цікаві зразки народної вишивки зібрала Олена Пчілка, українська письменниця. Вишивали за волинськими узорами діти О.Пчілки - Леся Українка і Ольга Кривлюк.

Вишивка Полісся зберегла давні узори і народні назви: хміль, лагідний хміль, лапатий хміль, дубові листочки, маленькі яблучка, кучерявий барвінок.

2. До виділених слів добери синоніми і постав їх замість крапок.

Запиши свій текст.

Вони зустрілися і подружилися в "Артеку" чорнявий, високий, тоненький, як лозинка. Ані та ..., ..., ..., наче м'ячик Юрко. Та й характери у них були різні. Юрко пустотливий, а Ані ... . їх ніколи не бачили окремо. Вони ... були ... .

3. До поданих іменників доберіть кілька прикметників так, щоб утворені словосполучення можна було використати у художньому тексті.

Зайчик, лисичка, їжачок, ведмідь, олень. Зразок. Маленький сіренький зайчик.

4. Удоскональ текст, використавши прикметники, подані у дужках. Запиши утворений текст.

Ранок

Ранок після ночі. Зірки пірнули в безодню неба. Піднімається туман. Тихо навкруги. (літній, зимовий, ясний; короткої, довгої, темної, холодної; бліді, яскраві; в синю, в темну; похмурого, ясного, безхмарного; сивий, густий, блідий).



Тема: Відмінювання прикметників чоловічого і середнього роду.

Мета: удосконалення умінь вживати відмінкові форми прикметників у овленні.

Обладнання: таблиця, загадка, прислів’я.

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

II. Оголошення теми. Актуалізація знань, отриманих на попередньому році.

Самостійна робота.

Учням КГ пропонується виконати вправу 199 з підручника. Учням ЕГ для виконання можуть бути запропоновані наступні творчі завдання:

1. Прочитай текст.

Спиши, вставляючи у слова, поданих у дужках, потрібні відмінкові закінчення. Підкресли прикметники, виділи в них закінчення, визнач відмінок.

Одного (літній) ранку я прокинувся від (ласкавий) (сонячний) проміння. У моє вікно дивилося (вранішній) сонце. На (синій) небі не було жодної хмаринки. Через відчинене вікно до мене долинув мелодійний спів пташок. У порожній кімнаті було тихо і затишно. Лише запах (духмяний) (житній) хліба нагадав мені, що вранці на кухні господарювала мама.

2. Провідміняй подані словосполучення в однині. Виділи однакові закінчення прикметників.

Рідний край, рідне місце, вечірній туман, синє небо.

3. Склади таблицю відмінкових закінчень прикметників чоловічого і середнього роду в однині.

Зразок: Н. (який? яке?)-ий, їй, є, є. Р. (якого?)-ого.

Д…

Тема: Форми давального і місцевого відмінків іменників жіночого роду.



Мета: вчити дітей розрізняти в реченнях форми прикметників жіночого роду в давальному і місцевому відмінках, правильно вимовляти і писати ці форми, користуючись правилом.

Обладнання: предметні малюнки, картки.

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

II. Опрацювання нового матеріалу.

III. Закріплення набутих знань, умінь, навичок.

1. Самостійна робота.


  1. Провідміняти словосполучення "червона калина". Порівняти закінчення давального і місцевого відмінків. Згадати кілька речень про калину з вивчених віршів. Записати їх.

  2. Постав і запиши словосполучення у давальному і місцевому відмінках. З окремими з них склади речення.

Велика рідня –

Вечірня зірка –

Обідня перерва –

Рідна мова –

Рання зоря –

Літня пора -



Тема: Орудний відмінок прикметників.

Мета: формування в учнів вмінь правильно використовувати форму орудного відмінка в мовленні.

Обладнання: вірші, запис "Пісні про рушник" на сл. А. Малишка.

Хід уроку

І. Актуалізація знань і вмінь, отриманих на попередньому уроці.

II. Новий матеріал.

III. Формування умінь використовувати форму орудного відмінка прикметників в мовленні.

Учням КГ пропонуються завдання з підручника: проговорювання і запис словосполучень (впр. 212), вправляння у вимові прикметників (вправа 213) тощо. Натомість учням ЕГ пропонується виконати творчі завдання типу:

I. Спиши, ставлячи прикметники та іменники, що в душках, у формі орудного відмінка.

Виділи відмінкові закінчення.

1) То була тиха ніч-чарівниця, покривалом (спокійне, широке) простелилась вона над (далеке село).

2) Гори спалахнули (кривавий багрянець).

Тема: Відмінювання прикметників у множиш.

Мета: удосконалювати граматичні уміння учнів, формувати уміння вживати у мовленні відмінкові форми множини прикметників.

Обладнання: мовний матеріал, загадки.

Хід уроку.

І.Актуалізація знань з теми "Прикметник".

II. Новий матеріал.

III. Формування умінь правильно вживати відмінкові форми прикметників множини у мовленні.

В процесі роботи учням ЕГ можна запропонувати творчі завдання типу:

1. Запиши подані словосполучення у множині. Склади і запиши з ними речення.

Пахуча квітка –

Чарівна казка –

Чудовий букет —

Український рушник -Домашнє завдання -

2. До поданих іменників добери відповідні прикметники. Запиши їх у називному, родовому, знахідному і місцевому відмінках множини. Склади і запиши речення з окремими словосполученнями.

Поріг, хата, степ, пісня.

(рідна, батьківський, безмежний, колискова).

Виконання пропонованих завдань сприяє не лише набуванню учнями певних умінь і навичок.

Творча робота сприяє підвищенню зацікавленості учнів, що формує їх пізнавальні інтереси.

Виконувати ці завдання учням пропонується в режимі самостійної роботи, що обумовлено умовами експерименту (учні ЕГ повинні виконувати завдання, що не співпадають із завданнями пропонованими учням КГ).

Проміжний зріз рівня засвоєння знань учнями досліджуваного класу було проведено нами після вивчення теми "Відмінювання прикметників". Як і перший раз, учням для опрацювання були запропоновані картки оперативного контролю (картка №2).

На картці подано 20 прикметників, у якій необхідно визначити відмінки. За кожне правильно провідмінюване слово нараховується 0,5 балів. Максимальна кількість балів — 10.

У процесі кількісного аналізу результатів проведеного оперативного контролю ми знову визначили чотири рівні засвоєння учнями програмового матеріалу: високий, достатній, середній та низький (табл. 2).
Таблиця 2

Показники рівня засвоєння учнями програмового матеріалу з теми "Прикметник" результати проміжного зрізу знань

Порівнюючи дані первинного і проміжного зрізу, можемо сказати, що якщо на початку експерименту всі учні показували, в основному, достатній і середній рівень засвоєння програмового матеріалу, то тепер переважна більшість учнів ЕГ показала високий і достатній рівень засвоєння знань, хоча в ній ще є невстигаючий учень. Показники учнів КГ практично не змінились, їх рівень засвоєння теми так і залишився переважно середнім і достатнім.

На третьому етапі експериментального дослідження (контрольно-оцінному) здійснювалася перевірка рівня засвоєння учнями теми "Прикметник" за допомогою тестів, які охоплювали увесь програмовий матеріал з теми "Прикметник" за початкову школу.

Запропоновані учням тести містили дев'ять письмових завдань, розподілених за трьома рівнями складності, у кожному з яких по два варіанти.

Тестові завдання дозволили нам за короткий час перевірити вивчений матеріал, а також допомогли швидко здійснити контроль за оволодінням учнями основного матеріалу з навчальних тем.

Дані тести нами були запропоновані учням досліджуваного класу в кінці вивчення навчальної теми "Прикметник" перед виконанням підсумкової контрольної роботи.

Кожне тестове завдання І рівня складності оцінювалось 1 балом, II рівня складності - 2 балами, III рівня складності - 3 балами. Для виставлення оцінок за виконання тестів була розроблена наступна шкала (табл. 3).
Таблиця 3

Шкала оцінювання виконання тестових завдань з теми "Прикметник"



Оцінки

1-3

(незадовільно)



4-6

(задовільно)



7-9

(добре)


10-12 (відмінно)

І рівень складності (загальна кількість балів – 5)

0-2

3-5

-




ІІ рівень складності (загальна кількість балів – 4)

-

-

7-9

-

ІІІ рівень складності (загальна кількість балів – 6)

-

-

-

12-15

Нами було розроблено 2 варіанти підсумку всіх тестів для перевірки рівня засвоєння теми "Прикметник" у початковій школі.

Тест №1 Варіант 1.

I рівень складності.

1. Прикметник це ...

а) частина мови;

б) частина слова;

в) частина речення.

2. У Н.в. однини прикметники жіночого роду мають закінчення...

а) - а (-я);

б) - ий (-ій);

в) - є (-є).

3. Від яких іменників можна утворити прикметники з суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-?

а) щастя, весна, осінь;

б) Тернопіль, козак, Україна, Полісся;

в) літо, день, радість.

4. Визначити відмінок прикметників у реченні.

З калинових вуст молодої дівчини злітає задушевна пісня, а) Р.в. і Зн.в.; б)Д.в.іН.в.; в) Р.в. і Н.в.

5. З даних слів скласти прислів'я.

Записати. Підкреслити прикметники.

Короткий, а, борода, довгий, розум.



II рівень складності.

1. Диктант.

Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїми променями. Величаве сонце піднімається, а сніг стає сліпучо білим. Он в степу на білому килимі пурхає синенька пташка.

Рожеве сонечко схилилось до заходу. Сніг став синюватим, мов небо, відбивається у блискучому дзеркалі. А у затінку - він аж фіолетовий. Сонце зайшло. Гасне заграва. І багряний відблиск на снігу згасає.

2. Дібрати заголовок до тексту (Взимку).

ІІІ рівень складності.

1. Скласти художній опис улюбленої квітки, використовуючи в тексті прикметники (4-6 речень).

2. Написати міні-твір - Міркування (2-4 речення), розкривши значення прислів'я: "На годину спізнишся, за рік не доженеш". Варіант 2.

І рівень складності.

1. Прикметник відповідає на питання:

а) Хто? Що?

б) Що робити? Що зробити?

в) Який? Яка? Яке? Які?

2. У Н.в. однини прикметники чоловічого роду мають закінчення:

а) - а (-я);

б) - ий (-ій);

в) - є (-є).

3. Виписати прикметники у Р.в.

а) великого, вечірньої, обідньої, художнього;

б) синьому, рідному, літньому;

в) ранній, веселий.

4. Визначити відмінок прикметників у реченні.

Хлопчик на калиновій сопілці виводить ніжну пісню.

а)О.в.іД.в.; б)М.в. і Зн.в.;

в) Р.в. і Н.в.

5. З даних слів скласти і записати прислів'я. Підкреслити прикметники.

З, великий, іскра, малий, бувати, вогонь.

II рівень складності.

1. Диктант.

Від старого дерев'яного будинку під величними ялинками через ліс пролягала алея. Біля коріння віковічних дерев і навіть на стежинах частенько з'являлись гриби. У дуплі величезної ялинки поселилась маленька руда білочка. Під ялинкою стояла дерев'яна лавочка. Тут любив спочивати дідусь.

Дідусь часто залишав білочці на лаві різні солодощі. Спочатку вона брала їх і миттю зникала. Та згодом білочка перестала боятись дідуся. Вона брала солодощі з його рук і не боялась.

2. Дібрати заголовок до тексту (Білочка).

III рівень складності.


  1. Скласти науковий опис будь-якої рослини, використовуючи іменники та прикметники у Родовому відмінку (4-6 речень).

  2. Написати твір-мініатюру (2-4 речення), розкривши значення прислів'я:

"Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже".

Для проведення контролю за засвоєнням теми "Прикметник" учням досліджуваного класу було запропоновано виконати тести варіанту №2.

В результаті тестування отримано такі результати (табл. 4).

к бачимо, переважна більшість учнів ЕГ показала високий рівень засвоєння матеріалу (54%), Невстигаючих учнів у групі немає. Показники учнів КГ залишились незмінними.

З метою узагальнення результатів формувального експерименту ми подаємо співвідношення учнів з різним рівнем засвоєння програмового матеріалу у вигляді таблиці та наводимо діаграми динаміки рівня засвоєння програмового матеріалу учнями ЕГ та КГ.
Таблиця 5

Зведені результати формувального експерименту






Діаграма 4

Динаміка рівня засвоєння програмового матеріалу учнями 4 класу Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. Козівського р-н. (експериментальна група)

Діаграма 5



Динаміка рівня засвоєння програмового матеріалу учнями 4 класу Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. Козівського р-н.

(контрольна група)

В результаті проведеного експериментального дослідження нами встановлено, що результативність роботи на уроках, рівень засвоєння програмового матеріалу значною мірою залежить від сформованості в учнів пізнавальних інтересів.

Формувати пізнавальні інтереси молодших школярів необхідно спеціальними вправами і завданнями. Розробляючи такі завдання, вчителі повинні мати на меті створити такі вправи, які б у першу чергу були цікавими для учнів, адже зацікавленість є одним з найсильніших стимулів виникнення пізнавального інтересу.

Стимулюванню пізнавальних інтересів сприяє також різноманітність форм роботи. Тому вчитель, що прагне розвивати пізнавальні інтереси учнів, повинен кожного разу вносити у методику проведення уроку щось нове і використовувати кілька різних форм роботи (3-5).

Доцільно використовувати на уроках нову інформацію ("цікавинки"), адже невідоме — завжди є привабливим у пізнавальному плані.

Виникненню інтересу до навчання сприяє правильне поєднання вивченого раніше і нового матеріалу. Тут, головне уникнути як "топтання на місці", так і "відкриттів". Раніше вивчене повинно стати грунтом для нового матеріалу.

Важлива роль у формуванні пізнавальних інтересів належить самостійній роботі. Звичайно, учні КГ ще не можуть повністю обійтися без допомоги учителя, але ця допомога повинна носити лише спрямовуючий характер і враховувати рівень розвитку школярів. Проте учні повинні вчитись розраховувати на власні сили.
Висновки
В процесі виконання дипломної роботи нами встановлено, що проблема мотивації навчальної діяльності на уроках рідної мови в початковій школі залишається однією з провідних в психолого-педагогічних дослідженнях. Адже знання, засвоєні у початковій школі, стають основою для наступних етапів засвоєння знань, вмінь і навичок в старших класах, вищих навчальних закладах, а також важливу роль відіграють у професійній діяльності.

Рідна мова є провідним предметом у початковій школі. Саме на її уроках при правильній організації і керівництві вчителя відбувається не просто засвоєння учнями знань, але й розвиток їх мовлення, мислення, формування навчально-пізнавальної мотивації школярів.

Важливим компонентом мотивації навчальної діяльності молодшого школяра є пізнавальний інтерес. Саме вміння вчителя будувати викладання програмового матеріалу так, щоб викликати пізнавальний інтерес учнів, одна з умов формування у них пізнавальної активності. Зацікавлення молодших школярів змістом навчального матеріалу з української мови потребує систематичної інтелектуальної роботи, адже педагог має не тільки викликати спалах позитивних емоцій, а й дбати, щоб він ніколи не згас. При цьому вчитель має дозувати емоційну насиченість матеріалу і наперед прогнозувати, який емоційний відгук він викличе в учнів.

Завдання початкової школи є сформувати певний рівень пізнавальних мотивів - мотиви самоосвіти і складні форми соціальних мотивів, зокрема соціального співробітництва. Найголовніше в тому, що ці мотиви повинні набути особистісного смислу стати дієвими і домінуючими, ввійти в систему цілей школяра, стати емоційно привабливими. Саме на цій основі в молодшого школяра складається потреба в неперервній освіті і активній життєвій позиції. А сформованість мотивації, пізнавального інтересу зокрема, є показником ефективності навчально-виховного процесу.

Сформованість певного рівня пізнавальних мотивів відіграє важливу роль у процесі вивчення частин мови у початкових класах.

Під час роботи над другим (методичним) розділом роботи ми встановили, що метою вивчення частин мови у початкових класах є:



  • ознайомлення з такими самостійними частинами мови як іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, прислівник і службовою частиною мови прикметником (без вживання термінів "самостійні" і "службові" частини мови);

  • усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмету, ознаки чи дії;

  • засвоєння форм словозміни передбачених програмою частин мови;

  • засвоєння певних орфографічних правил;

  • розвиток усного і письмого мовлення учнів;

- з'ясування синтаксичних функцій окремих частин мови.

Методика вивчення частин мови і, зокрема, прикметника, диктуються їх лінгвістичними особливостями. Для прикметника це несамостійність граматичних ознак.

Вивчення прикметника здійснюється поступово протягом усіх 4-х років навчання у початковій школі.

Основними завданнями вивчення прикметника у початкових класах є:

- формування поняття "прикметник" як частини мови, що пов'язана з іменником;

- вироблення навичок правопису родових і відмінкових закінчень. Цими завданнями і зумовлена система роботи над темою

"Прикметник" у початковій школі, яка є цілеспрямованим процесом, що передбачає певну послідовність в знайомленні із граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення завдань, спрямованих на формування прикметників у мовленні. Так у 1 класі діти практично знайомляться зі словами, що є ознаками предметів (без вживання терміну "прикметник"). У 2 (3) класі вводиться термін і дається визначення прикметника, вводиться термін "однина-множина", формується поняття змінювання прикметників за родами в однині, усвідомлюється неможливість такого змінювання в множині. В 4 класі школярі вчаться змінювати прикметники за відмінками, практично знайомляться з прикметниками твердої і м'якої групи.

З метою підвищення рівня пізнавального інтересу, який є провідним мотивом навчальної діяльності молодших школярів, під час вивчення прикметників можуть бути використані евристичний та проблемний підходи. Важливе місце належить також традиційному (пояснювально-ілюстративному) підходу до вивчення зазначеної теми.

У роботі над вивченням учнями прикметника значну допомогу вчителю можуть надати різноманітні граматичні таблиці та алгоритми. Можуть використовуватись як готові таблиці, так і складені разом з учнями в процесі роботи над темою.

Використання таблиць та алгоритмів сприятиме стимулюванню пізнавального інтересу молодших школярів, а відтак кращому засвоєнню передбаченого програмою матеріалу.

Результати проведеного дослідження показали, що рівень засвоєння програмованого матеріалу вищий у експериментальній групі, учні ж контрольної групи поступово знижували темп і якість роботи, покладаючись все більше на допомогу вчителя, а не на власні сили.

Отже, проведене дослідження підтвердило важливість стимулювання пізнавального інтересу учнів молодших класів, як провідного мотиву їх пізнавальної діяльності, шляхом надання їм більшої самостійності у процесі роботи над граматичними темами. Самостійна робота сприяє розвитку мислення учнів молодших класів, їх розумових здібностей.

Допомога вчителя повинна носити лише спрямовуючий характер. Учні повинні навчитись розраховувати більше на власні сили, ніж на сторонню допомогу.

Все зазначене доводить, що завдання дослідження виконані. Однак, потребують розгляду питання перспективності вивчення прикметника в середній ланці школи, оскільки саме ця частина мови надає мовленню колоритності, емоційності, виразності, що забезпечить розвиток усного і писемного мовлення школярів на більш високому рівні.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Андреева Г.М. Социальная психология. - М., 1988. - С. 348-367.

  2. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. - М., 1976.

  3. Бардин К.В. Если ваш ребенок не хочет учиться. - М., 1980.

  4. Бєляєв О.М. Сучасний урок української мови: Навчально-методичний посібник. -К.: "Радянська школа", 1981.

  5. Бєляєв О., Мельничайко В. Та ін. Методика вивчення української мови: Посібник для вчителів. - К.: РШ, 1987. - 246 с.

  6. Білецька М.А. Уроки української мови в 1 класі: Посібник для вчителя. -К.: Рад. шк., 1978.-159 с.

  7. Білецька М.А. Урок української мови в 2-му класі: Посібник для вчителя. -К.: Рад. шк., 1981. - 166 с.

  8. Білецька М., Вашуленко М. Українська мова в 2-му класі 4 річної початкової школи. - К.: Рад. шк., 1987. - 126 с.

  9. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968.

  10. Божович Л.И., Славина Л.С. Психологическое развитие школьника и его воспитание, М., 1979.

  11. Бондаренко С.М. Почему детям трудно учиться? - М., 1975.

  1. Борець Г. Наочний посібник з розвитку мови для 1-3 класів. - К., 1972.

  2. Бороздина Л.В. Исследование уровня притязаний: Учебное пособие. - М., 1986.

  3. Брицина О. Сучасна українська літературна мова. - К.: В.Ш., 1977. - 362 с.

  4. Будна Н., Головко 3. Довідник: Українська мова в схемах і таблицях. Посібник для учнів 1-4 класів. — Тернопіль, 1996.

  1. Бурдейна А., Городівський В. Уроки української мови у 3-му класі: Посібник для вчителя. - К.: Рад. шк., 1979. - 142 с.

  1. Важеніна О.Г., Ярош Г.П. Актуалізація пізнавальної діяльності на уроках української мови // Початкова школа. - 1996. - №2. - С.9-11.

  2. Вашуленко М, Деркач Н., Мельничайко О. та ін. Навчання в 3 класі чотирирічної та в 2 класі трирічної початкової школи: Посібник для вчителя. - Рідна мова. - К., 1993.

  3. Вивчення української мови у 2-3 класах / Упоряд. А.Мельничайко, за ред. О. Хорошківської. - К., Рад. шк.., 1984. - 103 с.

  4. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М, 1990.

  5. Возростная и педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского. -М., 1979.-С.69-100.

  6. Волох О., Чемирисов М., Чернов Є. Сучасна українська літературна мова.- К.: ВШ, 1986.-375 с.

23. Гемашович А. Вивчення частин мови 4(3) клас. - Тернопіль, 1999. 24. Горбунцова Т. Цікаві вправи та ігри на уроках української мови у

початкових класах. - К.: Рад. шк.., 1989. - 119 с.



  1. Городівський В. Вивчення української мови в 3-му класі: Посібник для вчителя. - К.: Рад. шк.., 1983. - 128 с.

  2. Готра Н. Пізнавальна активність учнів на уроках української мови // Рідна мова. - 2000. - №2. - С.25-26.

  3. Грабал В. Некоторые проблемы мотивации учебной деятельности учащихся // Вопросы психологии. — 1987. - №1.

  4. Грищенко А. Прикметники в українській мові. К.. Наукова думка, 1978.-208 с.

  5. Гришан Л.П. Резервы человеческой психики. Введение в психологію активности. - М., 1989. - С. 163-171.

  6. Давыдов В.В. Значение творчества Л.С.Выготского для современной психологии // Советская педагогика. - 1982. - №6.

  7. Давыдов В.В., Маркова А.К. Концепция учебной деятельности школьников // Вопросы психологии. - 1981. - №6.

  1. Давыдов В.В. Проблеми развивающего обучения. - М, 1986.

  2. Давыдов В.В. Содержание и структура учебной деятельности кольников // Формирование учебной деятельности школьников. М., 1982.

  3. Дмитровський Є. Методика викладання української мови в середній школі: Посібник для вчителів-словесників. К.: Рад. шк.., 1965. 285с.

  4. Дорошенко М., Пацюк І., Кащук А. Сучасна українська мова. -- К.: В.Ш., 1987.-350 с.

  5. Дорошенко М. Робота над словом при вивченні іменника і прикметника. -К., 1968.

  6. Дорошенко С, Вашуленко М, Мельничайко О. та ін. Методика викладання української мови: Навчальний посібник. - К., 1989.

  7. Диктанти в початкових класах / Уклад. Я.Морська. - Тернопіль: Обл. інститут післядипломної освіти, 1998. - 28 с.

  8. Зльконин Д.Б. Избранньїе психологические труды. - М., 1989.

  9. Зльконин Д.Б. К проблеме периодизации психологического развития в детском возрасте // Вопросы психологии. - 1971. - №1.

41. Жовтотрюк М. Сучасна українська літературна мова. - К.: Рад. шк.., 1961.-137 с.

  1. Жуков С.М. Пізнавальний, пошуковий інтерес та антиінтерес. - 1995. -№12.-С.7-8.

  2. Зейгорник Б.В. Теория личности в зарубежной психологии. П., 1982.-С.37-57.

  3. Ігнатенко М.Я. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів старших класів при вивченні математики. - К., 1997. - 300 с.

  4. Ігнатенко Н. Осмислення прочитаного через складення плану // Початкова школа. - 2000. - 310. - С.29-31.

  5. Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под ред. Л.И.Божович, Л.В. Благонадежной. - М., 1972.

  1. III Конференція Соросівських учителів : збірка доповідей. - К., 1998. -4.2.

  2. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников . - М, 1976.-СІ 52-200.

  3. Кулюткин Ю.Н., Сухобская Г.С. Мотивация познавательной деятельности. - Л., 1980.

50. Кучеренко Н. Дидактичний матеріал з морфології української мови. -К., 1985.

  1. Левитов Н.Д. О психологических состояниях человека. - М., 1976.

  2. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1975.

  3. Леонтьев М.Г., Анцыферова Л.И. Развитие и современное состояние зарубежной психологии. - М., 1976.

54. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. К., 1990.

  1. Лингарт И. Процесе и структура человеческого учення. - М., 1980.

  2. Макарова А.К. Пути иселедования мотивации учебной деятельности школьников // Вопросы психологии. - 1980. - №5.

  3. Макарова А.К. Формирование мотивации учення в школьном возрасте. - М., 1983.

  4. Матюхина М.В. Особенности мотивации учення у младших школьников // Вопросы психологии. - 1985. - №1.

  5. Медушевський А. Викладання фонетики і морфології української мови у 8-річній школі. - К., Рад. шк.., 1970. - 320 с.

60. Мельничайко В., Рожило П. Удосконалення змісту і методів навчання української мови. - К.: Рад. шк.., 1982. -216 с.

61. Методика викладання української мови в середній школі / За ред. С.Х.Чавдарова і В.І.Васальського. -К., 1962.



  1. Монова М. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. - К.: В.Ш., 1983.-263 с.

  2. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе. - М., 1979.

  1. Морозова Н.Г. Про пізнавальний інтерес. - М., 1979.

  2. Мотивация учення / Под ред. М.В.Матюхиной. - Ваноград, 1976.

  3. Мяценко О. Методика навчання рідної мови. - К., 1972. - 240 с.

  4. Немов Р.С. Психология. - М., 1995. - Т. 1,2.

  5. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факти, проблемы. М., 1995.-С.255-274.

  6. Обухівський К. Психологія захоплень людини. - М., 1984.

  7. Обучение и развитие младших школьников / Под ред. Г.С.Костюка. - М., 1979. -С.371-374.

  8. Общая психология / Под ред. А.Петровского. - М., 1086. - 464 с.

  9. Олійник І., Іваненко В., Рожило Л., Скорик О. Методика викладання української мови в середній школі: Навчальний посібник / За ред. І.Олійника. - К., 1989.

  10. Основи практичної психології. - К., 1999. - С.416-423.

  11. Педагогические проблеми формирования познавательных интересов учащихся /Под. Ред. Щукиной. - Л., 1979.

  12. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. М., 1982. С.235-252.

76. Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на уроках української мови. Збірник статей / За ред. Г.Передрій. - К.: Рад. шк., 1983.-263 с.

77. Прищепа К., Вашуленко В. Збірник диктантів з української мови для 1-3 класів: Посібник для вчителів. - К., Рад. шк., 1984. - 192 с.



  1. Психология змоций: Тесты. -М., 1984. -СІ 38-151.

  1. Психологические проблеми учебной деятельности школьника / Под. Ред. В.В.Давидова. - М., 1977. - С.280-289.

  2. Психологические проблеми неуспеваемости школьников / Под ред. Н.А.Менчинской. - М., 1971.

  3. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В.Дебровиной. - М., 1991. -С. 189-215.

82. Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. - М., 1989. - Т.2.

83. Рубинштейн С.Л. Проблеми общей психологи. --М., 1973.



  1. Русаківський В., Тишенський М., Єрмоленко С. Українська мова. - К.:рад. шк., 1979.-240 с.

  1. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. — К., 1997.

  1. Симоненкова Л. Вивчення фонетики і морфології в умовах місцевих говорів. - К.: рад. шк., 1985. - 134 с.

  2. Сучасна українська мова. Морфологія / За ред. М.Білодіда. К., Наукова думка, 1969. - 583 с.

  3. Типаренко Н. Види заохочення та активізації школярів // Початкова школа. - 2000. - №9. - С.20-21.

  4. Філько Г., Бойцун В. Контрольні роботи з української мови для перевірки знань учнів за курс початкової школи. - Донецьк, 1992. - 112 с.

  1. Фрідман Л.М. Педагогічний досвід очима психолога. - М., 1990.

  2. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность . - М., 1986. - Т.1.

  1. Хорошківська О. Уроки української мови в 2 класі 4-річної початкової школи з російською мовою навчання. Посібник для вчителів. - К.,1987. -160с.

  2. Цетлин В.С. Неуспеваемость школьников и ее предупреждение. - М., 1977.

  3. Чуйко Г. Методика викладання української мови в початкових класах. Підручник для педагогічних училищ. - К., 1982.

  4. Шапошникова И.Г. О развитии познавательного интереса у неуспевающих подростков // Педагогические проблеми формирования познавательньїх интересов учащихся. - ЛГПИ, 1977.

96. Шапошникова И.Г. Формирование познавательного интереса учащихся через организацию домашней работы // Педагогические проблеми формирования познавательньїх интересов учащихся. ЛГПИ, 1979.

97. Шпак М. Змістове забезпечення емоційності навчання учнів // Початкова школа. - 2000. - №5. - С.6-10.

98. Щукина Г.И. Педагогические проблеми формирования познавательных интересов учащихся. - М., 1988.

99. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике . М., 1971.

100.Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. , 1969.

Додаток A
Розбір прикметника як частини мови


  1. Аналізоване слово.

  2. Питання, початкова форма (Н.в.,одн., ч.р.).

  3. Частина мови.

  4. Рід.

  5. Число.

  6. Відмінок.

  7. З яким словом зв'язане в реченні.

  8. Яким є членом речення.

Зразок:

Теплий вітер пробігає у верховітті.

Теплий (вітер) - (який?) - прикм., чол.р., одн., Н.в. зв'язане зі словом вітер, другорядний член речення.



Ранок огорнув сонну землю густим туманом.

Сонну (землю) - (який?) сонний - прикм., жін.р., одн., З.в., зв'язане зі словом землю, другорядний член речення.

Густим(туманом) (який?) сонний прикм.,ч.р., одн.,О.в., зв'язане зі словом туманом, другорядний член речення.

Додаток B
Система уроків по вивченню прикметника в 3 класі

Урок 1.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка