Державний вищий навчальний заклад



Сторінка2/2
Дата конвертації31.03.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2

План заняття:


1. Пізнавальна сфера особистості і психічні процеси.

2. Специфічні особливості психічних процесів: предметність, суб’єктність, чуттєва недоступність, спонтанна активність за Л. М. Веккером.

3. Основні характеристики психічних процесів.

4. Основні підходи до класифікації психічних процесів.


Семінарське заняття 2. Сенсорно-перцептивна сфера особистості

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні характеристики пізнавальної сфери особистості, виявляти зв’язки між психічними процесами, орієнтуватися в основних підходах до класифікації психічних процесів.

План заняття:


1. Співвідношення процесів відчуття і сприймання.

2. Картина світу на основі відчуттів. Сенсорні системи людини.

3. Класифікація відчуттів.

4. Властивості відчуттів: інтенсивність, тривалість, просторова локалізація.

5. Співвідношення властивостей відчуттів і властивостей реального світу.
Семінарське заняття 3. Психофізика відчуттів

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні психофізичні особливості відчуттів, орієнтуватися в основних психофізичних дослідженнях.

План заняття:


1. Відповідність між властивостями стимуляції і властивостями відчуттів. Психофізика.

2. Методи психофізики.

3. Поняття порогу. Види порогів.

4. Основний психофізичний закон Фехнера (логарифмічний)

5. Психофізичний закон Стівенса (степеневий).



Семінарське заняття 4. Механізми і феномени сприйняття

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні характеристики образів сприйняття, виявляти зв’язки між властивостями сприймань, орієнтуватися в основних класифікаціях сприймань.

План заняття:


1. Основні властивості образів сприйняття.

2. Класифікації сприймань.

3. Характеристики окремих видів сприймань.

4. Основні теорії природи сприймань.


Семінарське заняття 5. Загальна характеристика атенційної сфери особистості

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні особливості, функції, властивості, види уваги, орієнтуватися в суб’єктивних та об’єктивних критеріях наявності уваги.

План заняття:


1. Проблема уваги.

2. Суб’єктивні і об’єктивні критерії наявності уваги.

3. Особливості уваги порівняно з іншими процесами.

4. Основні функції уваги.

5. Властивості уваги.

6. Класифікації видів уваги.


Семінарське заняття 6. Теорії уваги

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні класичні та сучасні теорії уваги.

План заняття:


1. Класичні теорії уваги – Т. Рібо, Е. Тітченер, У. Джемс, Д.М. Узнадзе, О.О.Ухтомський, І.П.Павлов, Л.С.Виготський, П.Я. Гальперін

2. Сучасні теорії уваги – Д. Бродбент, Д. Канеман, У. Найссер, Н.Трейсман, Д. Дойч і А.Дойч, Е. Лоссон, Д.Ріцолатті, Дж.Хоффман і Б.Субраманіам.


Семінарське заняття 7. Мнемічна сфера особистості

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні мнемічні властивості особистості, орієнтуватися в основних підходах до класифікації видів пам’яті.

План заняття:


1. Загальне поняття про пам’ять

2. Види пам’яті

3. Процеси пам’яті

4. Властивості пам’яті

5. Феномени пам’яті
Семінарське заняття 8. Теорії пам’яті

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні характеристики теорій пам’яті, орієнтуватися в основних підходах до пояснення мнемічних процесів.

План заняття:


1. Теорії зумовленої пам’яті: емоції, мотивація і пам’ять.

2. Дослідження мотиваційно зумовленого запам’ятовування в школі Курта Левіна.

3. Механізми мотиваційно зумовленого забування в психоаналізі.

4. Теорія неусвідомлюваного настановлення Д. Н. Узнадзе.

5. Структурна модель пам’яті.
Семінарське заняття 9. Теорії пам’яті

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні характеристики теорій пам’яті, орієнтуватися в основних підходах до пояснення мнемічних процесів.

План заняття:


1. Методологія досліджень пам’яті в класичній психології свідомості.

2. Культурно-історична теорія розвитку пам’яті.

3. Проблема ефективності мимовільного запам’ятовування у діяльнісному підході.

4. Структурна модель пам’яті.

5. Дослідження пам’яті у когнітивній психології.
Семінарське заняття 10. Мисленнєва сфера особистості

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні характеристики мисленнєвої сфери особистості, орієнтуватися в основних підходах до процесу мислення.

План заняття:


1. Феномени мислення. Загальна характеристика мислення.

2. Мислення та його зв’язок з іншими пізнавальними процесами.

3. Завдання як об’єкт мислення. Структура завдання.

4. Інтуїція і логіка.

5. Класифікація завдань і види мислення
Семінарське заняття 11. Теорії мислення

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні теорії мислення, орієнтуватися в основних підходах до пояснення природи мислення.

План заняття:


1. Інтроспективний і феноменологічний підхід до вивчення мислення.

2. Психоаналітичні концепції, екзистенціальний і гуманістичний напрямки.

3. Аналіз мислення з позицій біхевіоризму, необіхевіоризму, когнітивного підходу.
Семінарське заняття 12. Теорії мислення

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні теорії мислення, орієнтуватися в основних підходах до пояснення природи мислення.

План заняття:


1. Культурно-історичний підхід до проблеми розвитку мислення людини.

2. Сучасні дослідження понятійного мислення.


3. Інформаційна та психологічна теорія мислення



Семінарське заняття 13. Мовленнєва сфера особистості

Вид заняття: розгорнута бесіда, дискусія.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні характеристики мовленнєвої сфери особистості, орієнтуватися в основних підходах до процесу мовлення.



План заняття:

1. Мовлення людини як складна діалектична єдність історичного розвитку

2. Проблема співвідношення біологічного і соціального фактора в оволодінні людиною мовленням.

3. Види мовлення і їх специфіка.

4. Функції мовлення.

5. Мовлення і мова.


Семінарське заняття 14. Мовлення і мова. Теорії мовлення

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні характеристики мовленнєвої сфери особистості, орієнтуватися в основних підходах до процесу мовлення.

План заняття:


1. Основні підходи до аналізу відношення мислення й мовлення.

2. Асоціативна теорія мовлення.

3. Дискусія Ж. П’яже і Л. С. Виготського про сутність, природу, структуру, функції, виникнення та розвиток егоцентричного мовлення.

4. Мовлення як діяльність.

5. Мовлення як інтегратор людської психіки.
Семінарське заняття 15. Імаженетивна сфера особистості

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати основні характеристики імаженетивної сфери особистості, орієнтуватися в основних підходах до процесу уяви.

План заняття:

1. Проблема уяви. Сутність відмінностей уяви й уявлень, уяви і мислення.

2. Види, функції і механізми уяви.

3. Три підходи до розуміння представленості в уяві різних рівнів відображення дійсності.

4. Уява і креативність
Семінарське заняття 16. Теорії уяви

Вид заняття: розгорнута бесіда.

Навчальні цілі заняття: Навчитись пояснювати теорії уяви, орієнтуватися в основних підходах до дослідження імаженетивної сфери особистості.

План заняття:

1. Теорії походження і розвитку уяви.

2. Уява як психічний процес, симетричний пам'яті, але протилежно спрямований (Л.М.Веккер).

3. Уява і психічний час (теперішній, майбутній, минулий).



4. Уява і фантазія.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Метою СРС є засвоєння у повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою, та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

Є однією з форм організації і здійснення навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок використання теорії і методології в практичній діяльності у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом.

Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватись в інформаційному просторі.

Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи;

в) виконання модульних завдань.


Можливі види самостійної роботи студентів та форми контролю

Види та форми самостійної роботи студентів

Форми контролю

І. Підготовка до аудиторних занять

1.1. Вивчення обов’язкової та додаткової літератури, текстів лекцій тощо

1.2. Виконання домашніх завдань

1.3. Підготовка до семінарських (практичних, лабораторних) занять

1.4. Підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю



1.1. Усне опитування

1.2. Перевірка правильності виконання завдань

1.3. Тестування

1.4. Написання контрольної роботи тощо



ІІ. Пошуково-аналітична робота

2.1. Пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою

2.2. Написання реферату (есе) на задану тему

2.3. Аналітичний розгляд наукової публікації

2.4. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записка (Case study)

2.5. Підготовка курсової роботи

2.6. Підготовка дипломної роботи



2.1. Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або індивідуальних контрольних робіт

2.2. Обговорення (захист) реферату (есе) під час аудиторних занять або ІКР

2.3. Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР

2.4. Розгляд підготовлених матеріалів, участь у діловій грі

2.5. Перевірка правильності виконання завдань

2.6. Захист курсової роботи

2.7. Захист дипломної роботи


ІІІ. Наукова робота

3.1. Участь у наукових студентських конференціях і семінарах

3.2. Підготовка наукових публікацій

3.3. Виконання завдань у рамках дослідницьких проектів кафедри


3.1. Доповіді на наукових студентських конференціях і семінарах

3.2. Обговорення з викладачем підготовлених матеріалів до публікації

3.3. Використання матеріалів у звіті з НДР


IV. Стажування, педагогічна практика або практичний тренінг

4.1. Проходження стажування або виробничої практики на підприємстві, педагогічної практики

4.2. Участь у тренінгу



4.1. Звітування за результатами стажування, виробничої практики, педагогічної практики

4.2. Оцінювання участі в тренінгу


До кола питань для самостійного опрацювання серед іншого включаються окремі питання, що розглядаються на лекціях та під час семінарських занять, які студенти можуть самостійно вивчити більш глибоко для розширення світогляду та формування професійних інтересів.


Орієнтовний перелік питань та завдань з самостійної роботи студентів



з/п

Назва теми

Кількість

годин


2 семестр

Пізнавальна сфера особистості




Тема «Загальна характеристика психічних процесів»

  • Поняття психічних процесів.

  • Специфічні особливості психічних процесів (Л. М. Веккер).

  • Основні характеристики психічних процесів.

  • Основні підходи до класифікації психічних процесів.

  • Пізнавальні, емоційні і вольові процеси.

  • Наскрізні пізнавальні процеси, їх специфіка.

3




Тема «Сенсорно-перцептивна сфера особистості»

  • Співвідношення процесів відчуття і сприймання.

  • Вроджений характер відчуттів.

  • Експерименти Блейкмора і Купера. Необхідність власної активності. Експерименти Хелда і Хейна.

  • Відчуття і сприйняття як сукупність висхідних і низхідних процесів переробки інформації.

  • Екстрасенсорне сприйняття. Експеримент О. М. Леонтьєва з формування «шкірного зору».

  • Сенсорні системи людини.

  • Класифікація відчуттів.

  • Властивості відчуттів.

  • Співвідношення властивостей відчуттів і властивостей реального світу. Гіпотеза І. Мюллера.

  • Психофізика. Проблема абсолютних і диференціальних порогів.

  • Теорія виявлення сигналу.

  • Константа Вебера-Бугера.

  • Основний психофізичний закон Фехнера (логарифмічний).

  • Основний психофізичний закон Стівенса (степеневий).

  • Основні властивості образів сприйняття.

  • Механізми визначення предметного змісту комплексів відчуттів.

  • Екологічна теорія сприйняття Гібсона.

  • Модель циклічної природи пізнання У. Найсера.

  • Схема як гіпотетичний конструкт. Функції та види схем.

  • Моторна активність суб’єкта в акті сприйняття.

  • Дослідження Ярбуса. Сприйняття як перцептивна дія.

  • Сприйняття і діяльність.

  • Гештальттеорія сприйняття феноменального поля.

  • Параметри кодування зорового образу.

  • Трикомпонентна теорія колірного зору Т.Юнга.

  • Теорія опонентних процесів Е. Герінга.

5





  • Доповнення Гурвича і Джонсон.

  • Категоризація зорових відчуттів.

  • Проблема виділення фігури з фону.

  • Роль активності суб’єкта (У. Найсер).

  • Аналітичний підхід до категоризації.

  • Теорія Бідермана.

  • Поняття геона.

  • Принципи організації зорового поля.

  • Сприйняття руху.

  • Сприйняття простору

  • Пороги слухових відчуттів.

  • Міжпівкульна асиметрія в сприйнятті звуку.

  • Механізм оцінки висоти звуку.

  • Слухове сприйняття простору.

  • Ефект Доплера.

  • Музичний слух. Амузія. Система розвитку музичного слуху Д. Кабалевского.

  • Принципи організації слухового феноменального поля.

  • Сприйняття мови.

  • Гіпотеза рис у категоризації фонем (Хомськи, Халл).

  • Проблема аудіовізуальної інтеграції.

  • Ефект МакГурка.

  • Характеристика тактильного аналізатора.

  • Просторовий поріг тактильної чутливості. Ілюзія Аристотеля.

  • Кінестетичні відчуття.

  • Гаптична система сприйняття.

  • Система Л. Брайля. Система Тадоми. Обмацування як процес тактильної категоризації.

  • Розвиток навичок на основі кінестетичних і тактильних відчуттів.

  • Система формування культурної психіки у сліпоглухонімих дітей. Больові відчуття.

  • Обернена залежність між тактильною і больовою чутливістю.

  • Загальна характеристика системи хеморецепції у людини.

  • Смакові відчуття. 4 базових смакових відчуття.

  • Функції смакових відчуттів.

  • Рецептори смаку. Вроджені смакові переваги.

  • Ольфакторні відчуття, анатомія ольфакторної системи відчуттів.

  • Проблема базових запахів. Ольфакторна призма Хенніга.

  • Дослідження ольфакторної лексики у примітивних народів (Дюпір).

  • Крос-культурне дослідження бажаних запахів в 16 культурах

  • Регіональні моделі ольфакторних уподобань.

  • Роль запаху в міжособистісних стосунках.

  • Ольфакторні синестезії.

  • Біологічна основа сприйняття часу: гіпотеза Хогланда.

  • Сприйняття послідовності.

  • Оцінка тривалості.

  • Орієнтування у часі.

  • Інтерпретація ефекту акомодації уваги у світлі проблеми сприйняття часу.

  • Зв’язок простору і часу в сприйнятті. Тау-ефект.

  • Онтогенез сприйняття часу.

5





Тема «Атенційна сфера особистості».

  • Проблема уваги: процес чи властивість?

  • Функції уваги.

  • Властивості уваги.

  • Досвід потоку як стан гіперуваги.

  • Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).

  • Моторні теорії уваги. Теорія моноідеізму Т. Рібо.

  • Теорія вольової уваги М. М. Ланге.

  • Увага як енергетичний ресурс.

  • Гештальтпсихологія про увагу.

  • Ресурсна теорія уваги Д. Канемана.

  • Методика зондуючих завдань як спосіб запобігання помилок операторів.

  • Вибірковість як властивостей усвідомлення (У. Джеймс).

  • Класифікація видів уваги на підставі спрямованості, опосередкування і довільності.

  • Обмеженість системи переробки інформації як одне з центральних положень у структурних моделях психіки (когнітивна психологія). Метафора фільтра.

  • Моделі ранньої селекції (К. Черрі, Д. Бродбент).

  • Модель атенюатора А. Трейсман.

  • Модель пізньої селекції.

  • Модель множинної і гнучкої селекції. Контрольовані і автоматичні процеси переробки інформації (Шиффрін, Аткінсон).

  • Типи селекції як стратегії переробки інформації.

  • Активна увага за Н. Ф. Добриніним.

  • Класифікація видів уваги за ступенем активності суб’єкта.

  • Умови пасивної уваги. Довільна і післядовільна увага.

  • Критика моделей селекції.

  • Теорія уваги як перцептивної дії У. Найсера.

  • Поняття перцептивного циклу.

  • Феномен стеження за цільовим повідомленням без участі механізму селекції.

  • Увага як стан і процес свідомості.

  • Вчення В. Вундта про аперцепцію.

  • Обсяг свідомості й обсяг уваги.

  • Поняття елемента і одиниці свідомості.

  • Доповнення теорії Вундта в роботах Тітченера.

  • Поняття акомодації та інерції уваги.

  • Класифікації видів уваги в класичній психології свідомості.

  • Теорія уваги як інтеграція ознак (А. Трейсман).

  • Розвиток уваги як вищої психічної функції (Л. С. Виготський).

  • Культурна увага як інтеріоризований акт вказівки на значущі ознаки об’єкта.

  • Увага як розумовий самоконтроль.

  • Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна.

  • Суверенітет уваги. Контроль як специфічний продукт уваги.

  • Формувальний експеримент С. Л. Кабильницької. Метаувага.

5





Тема «Мнемічна сфера особистості»

  • Визначення психологічного феномена пам’яті.

  • Традиційні класифікації видів пам’яті.

  • Мистецтво пам’яті в античності.

  • Вербальні мнемотехніки.

  • Пам’ять представників неписьменних народів.

  • Проблема управління мнемічними процесами.

  • Пам’ять-ремінісценція і пам’ять-розповідь в роботах П. Жане. Культурно-історична теорія Л. С. Виготського.

  • Дослідження етапів становлення пам’яті як ВПФ за допомогою методики подвійної стимуляції.

  • Паралелограм розвитку пам’яті.

  • Опосередкування пам’яті за допомогою знакових систем.

  • Психоаналітична гіпотеза.

  • Еволюційна гіпотеза.

  • Принцип «конгруентності настрою», як фактор ефективності запам’ятовування.

  • Теорія рівневої переробки інформації.

  • Експліцитна й імпліцитна пам’ять.

  • Дослідження мотиваційно зумовленого запам’ятовування в школі К.Левіна.

  • Механізми мотиваційно зумовленого забування в психоаналізі.

  • Розвиток довільної пам’яті в онтогенезі.

  • Метод заощадження Г. Еббінгауза. Закон забування.

  • Теорія неусвідомлюваного настановлення Д. Н. Узнадзе.

  • Дослідження пам’яті в класичній психології свідомості.

  • Пам’ять як продуктивний процес. Спорідненість поглядів Ф. Ч. Бартлетта і Л. С. Виготського.

  • Методики повторної і серіальної репродукції.

  • Кореспондентний підхід до дослідження пам’яті.

  • Помилки часу. Ефект віяла. Ефект очікувань.

  • Ретроспективне означування минулого досвіду.

  • Процедура «помилкового висновку».

  • Помилкова атрибуція джерела інформації.

  • Уявлення про множинність систем пам’яті.

  • Структурна модель пам’яті.

  • Дослідження Дж. Сперлінга.

  • Проблема обмеженості обсягу робочої пам’яті.

  • Дослідження С. Стернберга.

  • Інтерференція і згасання як механізми забування в короткочасній пам’яті.

  • Функції робочої пам’яті.

  • Довготривала пам’ять.

  • Семантична пам’ять і її структура.

  • Індивідуальна організація значень у пам’яті.

  • Функції і феноменологія автобіографічної пам’яті.

  • Фотографічні спогади.

5





Тема «Мисленнєва сфера особистості».

  • Загальна характеристика мислення як психічного процесу.

  • Специфіка психологічного вивчення мислення.

  • Логіка і психологія мислення. Логічне мислення: проблема раціональності та істинності.

  • Критерії виділення мислення як особливого пізнавального процесу.

  • Пізнання і мислення: чуттєве і раціональне.

  • Основні проблеми сучасної психології мислення:

  • Завдання як об’єкт мислення.

  • Структура завдання: вимога, умови, мета.

  • Співвідношення понять «завдання», «проблема» і «проблемна ситуація».

  • Протиріччя як джерело мислення.

  • Співвідношення понять: «вимога», «невідоме», «шукане», «мета».

  • Експериментальні дослідження процесів цілеутворення в ході рішення задачі.

  • Феномени та закономірності емоційної регуляції процесу рішення. Мотиваційна регуляція мислення.

  • Інсайт як психологічний феномен. Механізми інтуїтивних рішень. Інтуїція і логіка.

  • Експериментальні дослідження впливу настановлень на вирішення завдань.

  • Процеси вербалізації і рефлексивна регуляція ходу рішення.

  • Проблема співвідношення творчого і критичного мислення.

  • Характеристика і порівняння основних видів мислення.

  • Види мислення, виділені за критерієм предметної віднесеності – технічне мислення, соціальне мислення, художнє мислення тощо.

  • Класифікація видів мислення за ступенем абстрактності: конкретне і абстрактне мислення.

  • Множинність критеріїв класифікації видів мислення.

  • Опис розумового процесу в класичній психології свідомості.

  • Мислення і мовлення як асоціації уявлень, види асоціацій. Механізми розвитку мислення.

  • Концепція в’юрцбурзької школи.

  • Детермінуюча тенденція як механізм регуляції мислення.

  • «Теорія комплексів» (О. Зельц).

  • Мислення як функціонування інтелектуальних операцій.

  • Вивчення мислення з позицій гештальтпсихології.

  • Поняття «інсайт», конфлікт, функціональне рішення.

  • Метод підказки (Дункер).

  • Закони феноменального поля і процес завершення гештальта в мисленні.

  • Психоаналітична інтерпретація мислення.

  • Мислення як процес узгодження вимог «принципу задоволення» і «принципу реальності».

  • Проблема мотивації мислення.

  • Роль захисних механізмів у спотворенні процесу і результатів мислення.

  • Творче мислення і художня творчість у концепції З. Фройда.

  • Сублімація – джерело спрямованості мислення творчої особистості.

  • Дотепність як форма ірраціонального мислення.

  • Полеміка К. Юнга з теорією З. Фройда про джерела творчості.

  • К. Юнг про роль архетипів у творчості та індивідуальній типології мислення.

  • Проблема мислення і творчості в екзистенціальній і гуманістичній психології.

  • Прагнення до самореалізації як джерело творчості.

  • Особистісні особливості творчої людини.

  • Розуміння функції мислення як вирішення нових завдань.

  • Вивчення поведінки в нових умовах («проблемні ящики» Торндайка).

  • Концепція «проб і помилок» і мислення.

  • Мислення і мовлення – погляд з позицій біхевіоризму.

  • Дослідження мислення в необіхевиоризмі.

  • Вивчення мислення як пізнавального процесу в когнітивній психології: інформаційна парадигма.

  • Критерії і механізми розвитку інтелекту і його роль в адаптації. Мислення і мовлення як системи обробки інформації з метою отримання нових знань (Дж. Брунер, Г. Саймон).

  • Процес генерації та оцінки гіпотез при прийнятті рішень.

  • Дослідження Канемана.

  • Інформаційна та психологічна теорія мислення.

  • Праця як умова становлення мислення як окремого психічного процесу (О. М. Леонтьєв).

  • Культурно-історичний підхід до проблеми розвитку мислення і мовлення людини.

  • Порівняльна характеристика мислення в різних культурах (дослідження О. Р. Лурія, М. Коула).

  • Вимоги до процедур кросскультурного порівняння інтелектуальних процесів.

  • Онтогенез мислення, мовлення та уявлень світу дитиною (Дж. Брунер, Ж. П’яже).

  • Експериментальні дослідження онтогенезу мислення й мовлення. Стадії розвитку інтелекту (концепція Ж. П’яже).

  • Культурно-історична теорія розвитку ВПФ і проблема становлення мовного мислення.

  • Умови і механізми розвитку мовного (понятійного) мислення.

  • Значення слова як «одиниця аналізу» мовного мислення (єдність спілкування та узагальнення).

  • Егоцентричне і внутрішнє мовлення: полеміка Л. С. Виготського і Ж. П’яже про структуру, функції і долю егоцентричного мовлення.

  • Процес та умови розвитку мовного мислення.

  • Основні етапи розвитку значень за Л. С. Виготським: синкрет, комплекси, поняття.

  • Динаміка внутрішнього мовлення при вирішенні завдань (А. Н. Соколов).

  • Етапи формування розумових дій (концепція П. Я. Гальперіна).

  • Основні підходи до розуміння інтелекту.

  • Структура інтелекту і проблема його вимірювання. Поняття «коефіцієнт інтелекту» (IQ.

  • Поняття «креативність». Співвідношення креативності та творчого мислення.

  • Тести Гілфорда на дивергентное мислення.

  • Куб інтелекту Гілфорда.

  • Співвідношення рівня розвитку інтелекту та креативності.

  • Зв’язок креативності та реальної творчості.

  • Поняття «когнітивний стиль».

  • Параметри когнітивного стилю.

  • Зв’язок параметрів когнітивного стилю з особливостями розумової діяльності.

6





Тема «Мовленнєва сфера особистості»

  • Основні підходи до аналізу відношення мислення й мовлення.

  • Проблема взаємовідносин мовлення і мислення в різних психологічних концепціях.

  • Залежність структури свідомості від структури мови.

  • Психосемантика як напрямок аналізу структури індивідуальної свідомості.

  • Механізми породження і розуміння мовного висловлювання.

  • Міллера і трансформаційної моделі Н. Хомського.

  • Глибинні (семантичні та поверхневі) граматичні структури виникнення і розуміння мови.

  • Значення нейропсихологічних досліджень у розробці та перевірці моделей функціонування мислення й мовлення.

  • Мовлення і мова людини як складна діалектична єдність.

  • «Мова» тварин, її сутність і функції.

  • Загальна характеристика етапів розуміння сутності мови і мовлення.

  • Зближення лінгвістичних і психологічних даних, виникнення психолінгвістики.

  • Розвиток комунікативного підходу.

  • Розвиток ідей про психологічну природу мови й мовлення.

  • Раціональне розуміння мови і мовлення.

  • Біхевіористський підхід до вивчення мовлення.

  • Структурний (або семіотичний) підхід до мови Ф. Де Соссюра.

  • Дослідження внутрішнього мовлення.

  • Характеристики внутрішнього мовлення (Л. С. Виготський). Дослідження Ч. Осгуда: методика семантичного диференціала.

  • Три напрями в сучасних дослідженнях мови й мовлення: комунікативний, когнітивний, генетичний.

  • Асоціативна теорія мовлення. Теорія Штерна.

  • Теорія К. Бюллера.

  • Теорія А. Валлона.

  • Л. С. Виготський про стадії розвитку мовлення.

  • Дискусія Ж. П’яже і Л. С. Виготського про егоцентричне мовлення.

  • Психофізіологічне дослідження внутрішнього мовлення (А. Н. Соколов).

  • Мовлення як діяльність (С. Л. Рубінштейн, О .М. Леонтьєв).

  • Поліфункціональний характер мовлення і його функції.

  • Дві форми мовлення: зовнішнє і внутрішнє, їх взаємозв’язок.

  • Мовлення як інтегратор людської психіки (Л.М. Веккер).

5





Тема «Імаженетивна сфера особистості»

  • Проблема визначення уяви.

  • Сутність відмінностей уяви й уявлень.

  • Сутність відмінностей уяви і мислення.

  • Види уяви.

  • Специфіка творчої уяви.

  • Три підходи до розуміння представленості в уяві різних рівнів відображення дійсності.

  • Функції уяви.

  • Уява як перехідний етап у розвитку пізнавальної сфери (К. Бюллер).

  • Механізми уяви.

  • 4 стадії розвитку уяви (Т. Рібо).

  • Погляди гештальтпсихологів на природу і розвиток уяви.

  • Погляди Ж. Піаже на природу уяви, її розвиток.

  • Уява як тимчасова стадія спотвореного відображення дійсності (30-і роки ХХ ст.).

  • Уявлення А. Валлона про два види уяви.

  • Уявлення Л. Дійлалли і М. Уотсон про чотири стадії розвитку зв’язку фантазії і відображення реальності.

  • Проблема творчої уяви в працях психоаналітиків.

  • Три шляхи розвитку творчості залежно від ступеня придушення сексуальної енергії (З. Фройд).

  • Творча уява як уміння обіграти матеріал у передсвідомості (Е. Кріс, К. К’юбі).

  • Кількісний підхід до проблеми творчості (Дж. Гілфорд).

  • П’ять рівнів креативності (Дж. Тейлор).

  • Л. С. Виготський про позитивну роль уяви у процесі пізнання.

  • Розвиток уяви в дитячому віці (Л. С. Виготський).

  • Виникнення уяви в грі. Погляди Д. Б. Ельконіна.

  • Проблема критеріїв оцінки рівня розвитку уяви.

  • Креативність як продукт (Дж. Тейлор, Є. П. Торренс та інші) і креативність як процес (Р. Арнхейм).

  • Прийоми творчої уяви.

5




поточнИЙ і підсумковИЙ контролЬ знань
Система поточного і підсумкового контролю з науки «Загальна психологія» відповідає вимогам «Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ» (від 28.05.2009 р.) та «Порядку ліквідації академічних заборгованостей студентами КНЕУ за результатами підсумкового контролю знань» (від 9.02.2012).

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал різного характеру та рівнів складності. Оцінювання знань студентів з науки «Загальна психологія» здійснюється на основі результатів поточного, модульного контролю, заліків та екзаменів.



Об’єктами поточного оцінювання знань студентів є:

  • систематичність та активність роботи на практичних заняттях (ПР)

  • виконання завдань для самостійної роботи теоретичного та практичного спрямування (СР)

  • виконання контрольних завдань поточного модульного контролю (КР).


КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни «Загальна психологія. Пізнавальна сфера особистості»

для студентів денної форми навчання

спеціальність 6.030102 «Психологія»

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр



Денна форма навчання

Види самостійної роботи

Планові терміни виконання

Форми контролю та звітності

Орієнтовна максимальна кількість балів

За систематичність та активність робити на практичних заняттях

    1. Підготовка та участь у практичних заняттях

упродовж семестру

аналіз діяльності студентів, перевірка виконаних завдань

70


Тема 1. Загальна характеристика пізнавальної сфери особистості

2 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

5

Тема 2. Сенсорно-перцептивна сфера особистості

3 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

4

Тема 3. Психофізика відчуттів

4 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

4

Тема 4. Механізми і феномени сприйняття

5 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

4

Тема 5. Загальна характеристика атенційної сфери особистості

6 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

5

Тема 6. Теорії уваги

7 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

4

Тема 7. Мнемічна сфера особистості

8 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

5

Тема 8. Теорії пам’яті

9 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

4

Тема 9. Теорії пам’яті

10 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

4

Тема 10. Мисленнєва сфера особистості

11 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

5

Тема 11. Теорії мислення

12 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

4

Тема 12. Теорії мислення

13 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

4

Тема 13. Мовленнєва сфера особистості.

14 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

5

Тема 14. Мовлення і мова. Теорії мовлення

15 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

4

Тема 15. Імаженетивна сфера особистості

16 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

5

Тема 16. Теорії уяви

17 тиждень семестру

Структурно-логічна схема теми, конспекти джерел за темою

4

За виконання контрольних завдань з поточного модульного контролю

1.2. Підготовка до модульних контрольних робіт

8 тиждень семестру

15 тиждень семестру



Перевірка правильності виконання модульних контрольних робіт

5 за 1 модуль

5*2=10


За виконання завдань для самостійного опрацювання

    1. Виконання домашніх завдань з навчально-методичних посібників

1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою

2. Написання творчого есе

3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою

4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою

5. Підготовка презентації за заданою тематикою

6. Пошук, підбір та огляд цікавих відеоматеріалів за відповідною темою.


упродовж семестру



Перевірка якості виконання завдань, обговорення та розгляд отриманих результатів

20


Усього балів за поточний контроль

100

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням у традиційну 5-бальну систему (оцінка «незадовільно» – менше 60 балів; оцінка «задовільно» «Е» – 60-65 балів, «задовільно» «D» – 66-69 балів; оцінка «добре» «С» – 70-79 балів, «добре» «В» – 80-89 балів; оцінка «відмінно» «А» – 90-100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності складає відповідно 100 балів.

Об’єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи упродовж семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання індивідуальних завдань та завдань для самостійного опрацювання.
Шкала оцінювання: національна та ECTS


Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсової роботи, практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



80-89

В

добре

70-79

С

66-69

D

задовільно

60-65

Е

21-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-20

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни



РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Базова

  1. Абрамова Г. С. Общая психология : Учеб. пособ. для вузов / Г. С. Абрамова. – М. : Академический Проект, 2002. – 496 с.

  2. Бенеш Г. Психологія: dtv-Atlas : довідник / Г. Бенеш ; [пер. з нім. Р. Д. Обухіва] ; наук. ред. пер. В. О. Васютинський ; худож. Герман і Катарина фон Заафельд. – К. : Знання-Прес, 2007. – 511 с. 

  3. Большой психологический словарь : словарь / ред. Б. Г. Мещеряков. – СПб. : Прайм-Еврознак ; М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2005. – 667 с.

  4. Брушлинский А. В. Субъект: мышление, учение, воображение : избр. психол. тр. / А. В. Брушлинский; Рос. акад. образования, Моск. психол.-соц. ин-т. – 3-е изд., стер. – М. : МПСИ; Воронеж: МОДЭК, 2008. – 406 с.

  5. Веккер Л. М. Психика и реальность: единая теория психических процессов / Лев Маркович Веккер. – М.: Смысл, 1998. – 685 с. – Електронний режим доступу: http://socd.univ.kiev.ua/LIB/PUB/V/VEKKER/vekker.pdf

  6. Гальперин П. Я. Лекции по психологии : учеб. пособие для студентов вузов / П.Я. Гальперин. – 2-е изд. – М. : КДУ : МПСИ, 2005. – 399 с.

  7. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию : Курс лекций / Ю. Б. Гиппенрейтер. – М. : Юрайт, 2002. – 336 с. – Электронный режим доступа :http://www.ereading.biz/bookreader.php/130541/Gippenreiiter_Vvedenie_v_obshchuyu_psihologiyu_kurs_lekciii.html

  8. Загальна психологія : хрестоматія : навч. посібник / упоряд. О. В. Скрипченко та ін. – К. : Каравела, 2008. – 640 с. 

  9. Загальна психологія : підручник / [О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.]. – К. : Каравела, 2009. – 464 с.

  10. Загальна психологія : практикум : навч. посібник / В. В. Волошина, Л. В. Долинська, С. О. Ставицька, О. В. Темрук. – 2-ге вид. – К. : Каравела, 2008. – 280 с.

  11. Еникеев М. И. Общая психология : учебник для студ. вузов / М. И. Еникеев. – М. : ПРИОР, 2000. – 400 с.

  12. Леонтьев А. Н. Лекции по общей психологии / А. Н. Леонтьев; [под ред Д. А. Леонтьева, Е. Е. Соколовой]. – М. : Смысл, 2001. – 511 с. – Электронный режим доступа : http://www.zipsites.ru/books/lektsii_po_obsch_psikhologii/

  13. Лурия А. Р. Лекции по общей психологи / А. Р. Лурия. – СПб. : Питер, 2006. – 320 с. – Электронный режим доступа : http://yanko.lib.ru/books/psycho/luriya=lekcii_po_ob_psc=ann.htm

  14. Маклаков А. Общая психология / А. Маклаков. – СПб., Питер, 2000. – Электронный режим доступа : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/makl/

  15. Максименко С. Д. Загальна психологія : навч. посібник / С. Д. Максименко ; М-во освіти і науки України. – Вид. 3-тє., переробл. і доповн. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.

  16. М’ясоїд П. А. Загальна психологія : навч. посібник / П. А. М’ясоїд ; [ред. Н. В. Леонова]. – 3-тє вид., виправл. – К. : Вища шк., 2004. – 488 с.

  17. Немов Р. Общая психология / Р. Немов. – Электронный режим доступа : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/nemov1/

  18. Основи психології : підручник / [О. В. Киричук, В. А. Роменець, В. О. Татенко та ін.] ; за заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – Вид. 6-те, стер. – К. : Либідь, 2006. – 631 с.

  19. Павелків Р. В. Загальна психологія : підручник / Р. В. Павелків. – Вид. 3-тє, доповн. – К. : Кондор, 2009. – 571 с.

  20. Партико Т. Б. Загальна психологія : [академ. курс] : підручник / Т.Б. Партико ; М-во освіти і науки України, Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – К. : Ін Юре, 2008. – 414 с.

  21. Психологія : навч. посібник / [О. В. Винославська, О. А. Бреусенко-Кузнєцов, В. Л. Зливков та ін.] ; за наук. ред. О. В. Винославської ; М-во освіти і науки України, Нац. технічний ун-т України «Київський політехнічний ін-т». – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К. : ІНКОС, 2009. – 390 с.

  22. Психологія : підручник / за ред. Ю. Л. Трофімова. – Вид. 5-те, стер. – К. : Либідь, 2005. – 560 с. 

  23. Рогов Е. И. Общая психология: Курс лекций / Е. И. Рогов. – М. : ВЛАДОС, 1995. – 448 с. 

  24. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб. ; М. : Питер, 2006. – 712 с. 

  25. Цимбалюк І. М. Психологія : навч. посібник / І. М. Цимбалюк ; М-во освіти і науки України. – К. : Професіонал, 2008. – 576 с. 

  26. Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник : Близько 2500 термінів / В. Б. Шапар. – Х. : Прапор, 2005. – 640 с.


Допоміжна
Література до теми 1

1. Брунер Дж. Психология познания. За пределами непосредственной информации / Дж. Брунер. – М. : Прогресс, 1977. – 413 с.

2. Веккер Л.М. Психика и реальность. Единая теория психических процессов / Л.М. Веккер. – М. : Изд-во «Смысл», 1998. – 685 с.

3. Когнитивная психология. Учебник для вузов / Под ред. В. Н. Дружинина, Д. В. Ушакова. – М.: ПЭРСЭ, 2002. – 480 с. 


Література до теми 2-3

1. Веккер Л.М. Психика и реальность. Единая теория психических процессов / Л.М. Веккер. – М. : Изд-во «Смысл», 1998. – 685 с.

2. Гибсон Дж. Экологический подход к зрительному восприятию. – М. : Прогресс, 1988. – 464 с.

3. Гусев А. Н. Ощущение и восприятие / Общая психология (в 7 томах) под ред. Б.С. Братуся. – Том 2 / А.Н.Гусев. – М.: Academia, 2007. – 416 с.

4. Прокопенко В.Т. Психология зрительного восприятия / Учебное пособие / В.Т.Прокопенко, В.А.Трофимов, Л.П. Шарок. – СПб: СПбГУИТМО, 2006. – 73 с.

5. Шиффман Х. Ощущение и восприятие. 5-е издание. Серия «Мастера психологии» / Х. Шиффман. – СПб. : «Питер», 2003. – 928 с.


Література до теми 4

1. Бруннер Е. Ю. Лучше, чем супервнимание: Методики диагностики и психокоррекции: Психология внимания; Оценочные тесты; Развивающие игровые упражнения. Серия: Психологический практикум. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. – 317 с.

2. Гиппенрейтер Ю.Б. Психология внимания: Хрестоматия по психологии. – М.: ЧеРо, 2001. – 858 с.

3. Гончарук П. А. Теоретичні та емпіричні характеристики уваги (психологічний аспект) : практ. посіб. – К. : Психопраксис, 2010. – 141 c.

4. Дормашев Ю.Б. Психология внимания / Ю.Б. Дормашев, В.Я. Романов. – М.: Тривола, 1995. – 347 с.

5. Комарова Т.К. Психология внимания / Т.К. Комарова. – Гродно: 2002. – 124 с.

6. Фаликман М.В. Психология внимания. Общая психология (в 7 томах) под ред. Б.С. Братуся. – Том 4 / М.В. Фаликман. – М.: Academia, 2006. – 457 с.
Література до теми 5-6

1. Аллен Р. Как развить суперпамять : Рекомендации. Тесты. Упражнения / Р. Аллен ; [пер. с англ. Н. Скоробогатов]. – Харьков ; Белгород : Клуб семейного досуга, 2009. – 160 с.

2. Бэддели А. Ваша память. Руководство по тренировке и развитию / Пер. с англ. С.Л.Могилевского. – М.: Изд-во ЭКСМО-ПРЕСС, 2001. – 320 с.

3. Букин Д. С. Развитие памяти по методикам спецслужб / Д. С. Букин. – М.: Альпина паблишер, 2014. – 456 с.

4. Нуркова В.В. Память. Общая психология (в семи томах) под ред. Б.С. Братуся. – Том 3 / В.В. Нуркова. – М.: Academia, 2006. – 320 с.

5. Черемошкина Л. В. Психология памяти: Учеб. пособ. / Л. В. Черемошкина. – М.: Издательский центр «Academia», 2002. – 368 с.



6. Фоер Дж. Эйнштейн гуляет по Луне: Наука и искусство запоминания / Джошуа Фоер ; Пер. с англ. – М.: Альпина паблишер, 2013. – 270 с.
Література до теми 7-8

  1. Бьюзен Т. Супермышление / Пер. с англ. Е. А. Самсонов / Тони Бьюзен, Барри Бьюзен. – 2-е изд. – Мн. : ООО «Попурри», 2003. – 304 с.

  2. Брушлинский А. В. Субъект: мышление, учение, воображение / А. В. Брушлинский. – Москва-Воронеж, 1996. – 392 с.

  3. Васильев И. А. Эмоции и мышление / И. А. Васильев, В. Л. Поплужный, О. К. Тихомиров. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 192 с.

  4. Вертгеймер М. Продуктивное мышление: Пер. с англ. / Общ. ред. С. Ф. Горбова и В. П. Зинченко. Вступ. ст. В. П. Зинченко / М. Вертгеймер. – М.: Прогресс, 1987. – 336 с.

  5. Знаков В.В. Психология понимания: проблемы и перспективы / В.В.Знаков. – М. : Институт психологии РАН, 2005. – 467 с.

  6. Кашапов М.М. Психология творческого мышления профессионала / М.М.Кашапов. – М. : ПЕРСЭ, 2006. – 687 с.

  7. Крогерус М. Книга решений. 50 моделей стратегического мышления / М. Крогерус, Р. Чеппелер. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2012. – 208 с.

  8. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении / Л. Леви-Брюль. – М. : Педагогика-Пресс, 1994. – 608 с.

  9. Леви-Стросс К. Первобытное мышление / К. Леви-Стросс. – М. : Республика, 1994. – 384 с. 

  10. О’Коннор Дж. Искусство системного мышления: Необходимые знания о системах и творческом подходе к решению проблем / Джозеф О’Коннор, Иан Макдермотт. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. – 256 с.

  11. Петухов В.В. Психология мышления / Учеб.-метод. пособ. для студ. факультетов психологии государственных университетов / В.В.Петухов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 89 с.

  12. Тихомиров O.K. Психология мышления / О.К.Тихомиров. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 272 с.

  13. Халперн Д. Психология критического мышления / Д.Халперн. – СПб., 2000. – 512 с.


Література до теми 9-10

    1. Жинкин Н.И. Механизмы речи / Н.И.Жинкин. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1958. – 400 с

    2. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации / Н.И.Жинкин. – М.: Наука, 1982. – 340 с.

    3. Румянцева И.М. Психология речи и лингвопедагогическая психология / И.М. Румянцева. – Издательство : ПЕР СЭ, Логос, 2004. – 319 с.

    4. Соботович Є.Ф. Структура мовленнєвої діяльності і механізми її формування / Є.Ф.Соботович. – К.: ІЗМН,1997. – 44с.

    5. Соколов А.Н. Внутренняя речь и мышление / А.Н. Соколов. – М.: Наука, 1968. – 250 с.


Література до теми 11
  1. Брушлинский А. В. Субъект: мышление, учение, воображение / А. В. Брушлинский. – Москва-Воронеж, 1996. – 392 с.

  2. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском воздасте / Л. С. Выготский. – М.: Просвещение, 1991. – 96 с.

  3. Жатсель А. Воображение / Анна Жатсель. – М. : Изд-во : Гранд-Фаир, 2006. – 144 с.


  4. Лебедев В. Миры воображения: Руководство по интерактивной имагогике. – М.: Ин-т Психотерапии, 2002. – 229 с.
  5. Сартр Ж.-П. Воображаемое. Феноменологическая психология воображения / Жан-Поль Шарль Эмар Сартр. – СПб.: Изд-во: Наука, 2001. – 319 с.


  6. Фарман И.П. Воображение в структуре познания / И. П. Фарман. – М.: Изд-во РАН, 1994. – 215 с.



1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка